Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Міністерство юстиції України, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Ради Міністрів УРСР від 4 вересня 1972 р. N 416 "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції Української РСР" (ЗП УРСР, 1972 р., N 9, ст.85);

пункт 3 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 23 липня 1975 р. N 353 "Про заходи по дальшому вдосконаленню господарського законодавства Української РСР" (ЗП УРСР, 1975 р., N 8, ст.46);

постанову Ради Міністрів УРСР від 9 червня 1976 р. N 280 "Питання Міністерства юстиції УРСР" (ЗП УРСР, 1976 р., N 6, ст.24);

підпункт "а" пункту 10 постанови Ради Міністрів УРСР від 29 лютого 1980 р. N 144 "Про порядок опублікування постанов і набрання чинності постановами і розпорядженнями Уряду Української РСР" (ЗП УРСР, 1980 р., N 3, ст.24).

1. Міністерство юстиції України (Мінюст України) є центральним органом державного управління України, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Міністерство розробляє проекти законодавчих актів, рішень Уряду України, проводить роботу по систематизації законодавства та готує пропозиції про його кодифікацію, забезпечує організаційну діяльність судів, здійснює керівництво нотаріатом, судово-експертними установами, загальне керівництво діяльністю органів запису актів громадянського стану і адвокатури, організує подання юридичної допомоги населенню, визначає основні напрями вдосконалення правової роботи в народному господарстві; здійснює в установленому порядку міжнародні зв'язки з правових питань.

2. Мінюст України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами та іншими рішеннями Верховної Ради України та її Президії, указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання законодавчих актів, рішень Уряду України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.

Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що стосуються організаційної діяльності обласних і Київського міського судів, районних (міських) народних судів, роботи підвідомчих установ і організацій, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Головними завданнями Мінюсту України є:

розробка проектів законодавчих актів та рішень Уряду України, систематизація законодавства України та підготовка пропозицій щодо його кодифікації, сприяння підвищенню рівня кодифікаційної роботи, яка проводиться міністерствами та відомствами України, вдосконалення законодавства; видання кодексів, збірників нормативних актів, зібрання постанов Уряду;

організація та координація роботи по правовій інформатизації;

організаційне забезпечення діяльності обласних, Київського міського судів, районних (міських) народних судів при суворому додержанні принципу незалежності суддів і підкорення їх лише законові; організація роботи судів по адміністративному провадженню та контролю за діяльністю судових виконавців;

забезпечення подання юридичної допомоги населенню, підприємствам, установам та організаціям;

визначення основних напрямів вдосконалення правової роботи в народному господарстві;

координація діяльності державних органів і взаємодія з громадськими організаціями у правовиховній роботі, забезпечення методичного керівництва організацією юридичного всеобучу виконкомами місцевих Рад народних депутатів, міністерствами та відомствами України;

сприяння розвиткові правової науки та реалізації науково-методичних рекомендацій;

впровадження у підвідомчих установах і організаціях, а також судах наукової організації праці та управління; організація роботи з кадрами; проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників цих установ, організацій та судів.

4. Мінюст України при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з управлінням юстиції Ради Міністрів Кримської АРСР, управліннями юстиції виконкомів обласних і Київської міської Рад народних депутатів, керує безпосередньо підпорядкованими йому установами і організаціями.

5. Мінюст України, державні нотаріальні контори, науково-дослідні установи судової експертизи та інші підвідомчі установи й організації становлять систему Міністерства.

6. Мінюст України відповідно до покладених на нього завдань:

а) розробляє за дорученням Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України і з власної ініціативи проекти законодавчих актів, рішень Уряду України; бере участь разом з іншими державними і громадськими органами в підготовці проектів законодавчих актів і рішень Уряду України;

б) дає за дорученнями Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України юридичні висновки на проекти законодавчих актів і рішень Уряду України;

в) проводить роботу по систематизації та кодифікації законів України, готує пропозиції про внесення до них змін і доповнень, визнання їх такими, що втратили чинність; упорядковує і видає зібрання постанов Уряду, збірники нормативних актів і кодекси України;

г) виконує функції головного замовника автоматизованої інформаційно-правової системи колективного користування, забезпечує користувачів правовою інформацією; проводить технічну політику в галузі правової інформатизації; сприяє створенню мережі госпрозрахункових центрів правової інформації та обслуговування;

д) розглядає заяви про реєстрацію статутів республіканських і міжреспубліканських громадських об'єднань, а також міжнародних громадських об'єднань, що діють на території України, і здійснює їх реєстрацію. Веде реєстр громадських об'єднань, що ним зареєстровані, публікує його в газеті "Урядовий кур'єр";

є) розробляє і вносить до відповідних органів державної влади пропозиції з питань організації обласних і Київського міського судів, районних (міських) народних судів; узагальнює організаційне забезпечення діяльності цих судів і подає їм рекомендації щодо змін у сітці судів та їх штату;

ж) забезпечує ведення судової статистики та аналіз статистичних даних;

з) бере участь у наукових і соціологічних дослідженнях з метою розробки державних програм боротьби із злочинністю, охорони правопорядку, соціально-правового захисту громадян;

організує науково-дослідну роботу в галузі криміналістики й судової експертизи, керує науково-дослідними установами судової експертизи, взаємодіє з іншими міністерствами і відомствами у питаннях розвитку правової науки та судової експертизи;

і) здійснює організаційне забезпечення виконання рішень, ухвал і постанов судів у цивільних справах, постанов у справах про адміністративні правопорушення, вироків, ухвал і постанов судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень, а також постанов і рішень інших органів, виконання яких законом покладено на судових виконавців;

к) забезпечує виконання міжнародних договорів у цивільних, сімейних і кримінальних справах, а також конвенцій і угод з усіх питань, пов'язаних з діяльністю судів і державного нотаріату, з усиновленням, опікою і піклуванням, і подання до відповідних органів відомостей про чинне та таке, що діяло раніше, законодавство. Узагальнює і аналізує цю роботу, сприяє судам та управлінням юстиції у її проведенні;

бере участь у розробці проектів міжнародних договорів України з правових питань;

планує і забезпечує здійснення міжнародних зв'язків Мінюсту України з органами юстиції інших держав;

л) організує роботу установ нотаріату, перевіряє їхню діяльність і вживає заходів до її поліпшення;

м) розробляє і здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення діяльності органів запису актів громадянського стану;

н) координує роботу колегій адвокатів, подає методичну допомогу в удосконаленні їхньої діяльності в межах і порядку, встановлених чинним законодавством;

о) видає спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення юридичної практики суб'єктам підприємництва, дає розпорядження про усунення виявлених порушень, зупиняє дію ліцензій чи анулює їх;

п) здійснює методичне керівництво правовою роботою в народному господарстві, вивчає стан цієї роботи в міністерствах та відомствах України, дає рекомендації щодо її поліпшення;

поширює кращі форми і методи роботи з правового забезпечення господарської діяльності, вживає заходів до підвищення кваліфікації працівників юридичних служб;

подає методичну допомогу міністерствам та відомствам України у приведенні відомчих нормативних актів у відповідність з новим законодавством і підготовці правових документів, необхідних для роботи в умовах ринкових відносин;

р) забезпечує планування і здійснення державними органами разом із громадськими організаціями заходів щодо правового виховання;

подає методичну допомогу в організації юридичного навчання працівників апарату управління, керівників і спеціалістів, молоді та інших категорій громадян;

вносить до відповідних органів пропозиції щодо навчальних планів і програм викладання права в неюридичних вищих і професійних навчально-виховних закладах, а також у середніх загальноосвітніх школах, системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; розробляє типові навчально-тематичні плани і програми для мережі юридичного всеобучу;

вивчає стан правовиховної роботи на підприємствах, в установах, організаціях, дає необхідні рекомендації, поширює кращий досвід;

с) бере участь у вивченні читацького попиту на юридичну літературу, плануванні її випуску республіканськими видавництвами, дає висновки про доцільність видання підручників, методичних посібників та іншої літератури для юридичного всеобучу;

т) керує роботою з кадрами судів, підвідомчих установ і організацій, здійснює добір і в установленому порядку разом із Верховним Судом України представляє до обрання суддів, організує підвищення їхньої кваліфікації і перепідготовку; в установленому порядку заохочує працівників судів, підвідомчих установ і організацій;

у) бере участь у розробці пропозицій про підготовку юридичних кадрів, подає до юридичних навчальних закладів пропозиції щодо розподілу молодих спеціалістів для роботи в судах, підвідомчих установах і організаціях;

ф) розробляє пропозиції про матеріальне і соціально-побутове забезпечення працівників Міністерства, судів, підвідомчих Міністерству установ і організацій і вносить їх на розгляд відповідних органів;

х) організує матеріально-технічне забезпечення обласних і Київського міського судів, районних (міських) народних судів, підвідомчих установ і організацій; створює належні умови для здійснення правосуддя;

ц) організує планово-фінансову роботу в установах і організаціях системи Міністерства, затверджує кошториси по судах, підвідомчих установах і організаціях, фінансує їх; здійснює контроль за бухгалтерським обліком і звітністю;

ч) вносить до відповідних органів державного управління пропозиції з питань формування річних планів капітальних вкладень на спорудження будинків судів і проектно-розвідувальні роботи; здійснює контроль за цим будівництвом;

щ) організує розгляд пропозицій, заяв і скарг громадян і вживає по них відповідних заходів для усунення недоліків в організаційній діяльності обласних, Київського міського судів, районних (міських) народних судів, а також підвідомчих установ і організацій.

Мінюст України здійснює функції по управлінню державним майном, закріпленим за підвідомчими йому установами та організаціями, за винятком функцій, що входять до компетенції Фонду державного майна України.

7. Мінюст України має право:

а) одержувати від міністерств та відомств України, наукових установ і навчальних закладів висновки по розроблюваних Міністерством проектах законодавчих актів України, рішень Кабінету Міністрів України та інших документів, а також висновки по статутах громадських об'єднань;

б) залучати спеціалістів міністерств і відомств України, установ, організацій за погодженням з їхніми керівниками до розгляду питань, пов'язаних з удосконаленням законодавства, та утворювати з їх числа комісії (робочі групи) по розробці проектів законодавчих актів України і рішень Кабінету Міністрів України, вирішенню інших питань, що належать до компетенції Міністерства.

8. Мінюст України очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції України.

Міністр юстиції України має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками провадиться Міністром.

9. Міністр юстиції України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників Міністра, начальників управлінь і відділів Міністерства за керівництво окремими галузями діяльності Міністерства, роботу підвідомчих установ і організацій.

10. Мінюст України в межах своєї компетенції видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та перевіряє їх виконання.

Мінюст України у необхідних випадках приймає разом з іншими органами державного управління та громадськими об'єднаннями спільні акти по міжгалузевому управлінню.

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінюсту України, у Міністерстві утворюється колегія в складі Міністра (голови) і заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників Міністерства.

Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Міністра юстиції України.

12. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення діяльності установ юстиції та з інших питань при Мінюсті України створюється науково-консультативна рада з учених і висококваліфікованих спеціалістів.

З метою координації діяльності державних органів та інших організацій, методичного забезпечення правового виховання і юридичного всеобучу населення при Мінюсті України створюється республіканська міжвідомча координаційно-методична рада з представників відповідних міністерств, установ та організацій.

Склад науково-консультативної ради і положення про неї затверджуються Міністром юстиції України, а склад республіканської міжвідомчої координаційно-методичної ради і положення про неї - Кабінетом Міністрів України.

1З. Мінюст України фінансується за рахунок коштів республіканського бюджету.

Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Структура центрального апарату Міністерства - затверджується Віце-прем'єр-міністром України.

Штатний розпис центрального апарату, а також положення про його управління і відділи затверджуються Міністром.

14. Мінюст України є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.