• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Верховна Рада України  | Закон від 21.05.2024 № 3720-IX
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 21.05.2024
  • Номер: 3720-IX
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 21.05.2024
  • Номер: 3720-IX
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
2. Страховик (МТСБУ) за наявності документів, передбачених частиною третьою статті 32 цього Закону, та документів, що підтверджують витрати заявника, протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє особу, зазначену в частині першій цієї статті, про прийняте за її заявою рішення про здійснення компенсації витрат або про відмову в компенсації витрат у випадках, передбачених статтею 30 цього Закону.
3. Страховик (МТСБУ) протягом трьох робочих днів з дня повідомлення особі, зазначеній у частині першій цієї статті, про прийняте рішення про здійснення компенсації витрат здійснює страхову (регламентну) виплату шляхом перерахування коштів на банківський рахунок такої особи.
Стаття 36. Правові наслідки порушення умов договору страхування та вимог цього Закону
1. Страхувальник, який під час укладення внутрішнього договору страхування надав відомості, передбачені частиною другою статті 11 цього Закону, які виявилися недостовірними, що призвело до зменшення розміру страхової премії за таким договором, зобов’язаний сплатити страховику, який здійснив страхову виплату, штраф у п’ятикратному розмірі страхової премії за таким договором, але не більше 50 відсотків розміру страхової виплати.
2. Якщо умовами внутрішнього договору страхування передбачені обмеження щодо умов використання забезпеченого транспортного засобу, крім передбачених статтею 13 цього Закону, особа, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду та використовувала забезпечений транспортний засіб з порушенням таких умов, зобов’язана сплатити страховику, який здійснив страхову виплату, штраф у десятикратному розмірі страхової премії за таким договором, але не більше 50 відсотків такої страхової виплати.
3. У разі якщо невиконання (неналежне виконання) відповідною особою обов’язку, передбаченого частиною другою статті 33 цього Закону, призвело до порушення строку здійснення страхової (регламентної) виплати, страховик (МТСБУ), який здійснив страхову (регламентну) виплату, має право отримати від такої особи відшкодування в розмірі збитків, понесених страховиком відповідно до частини восьмої статті 34 цього Закону.
4. Якщо після здійснення страхової (регламентної) виплати з’ясувалося, що страховику (МТСБУ) було надано неправдиву, неповну або недостовірну інформацію, внаслідок чого розмір страхової (регламентної) виплати був розрахований неправильно та/або страхова (регламентна) виплата була здійснена безпідставно чи потерпіла особа отримала відшкодування від особи, відповідальної за заподіяну шкоду, або страховика, на вимогу страховика (МТСБУ), який здійснив страхову (регламентну) виплату, така особа зобов’язана повернути отриману страхову (регламентну) виплату або відповідну частину такої виплати у розмірі, сплаченому безпідставно, або різницю між здійсненою виплатою та отриманим такою особою відшкодуванням від особи, відповідальної за заподіяну шкоду, або страховика. Якщо неправдиву, неповну або недостовірну інформацію надано з вини особи, яка отримала виплату, у тому числі відповідно до статті 25 цього Закону, така особа зобов’язана відшкодувати страховику (МТСБУ) збитки, понесені ним у зв’язку із здійсненням страхової (регламентної) виплати.
Стаття 37. Право зворотної вимоги страховика (МТСБУ) до особи, відповідальної за заподіяння шкоди
1. Страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до:
1) особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо:
а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції;
б) така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії;
в) така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);
г) дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технічної експлуатації;
ґ) така особа використовувала транспортний засіб для вчинення кримінального правопорушення;
2) органів управління автомобільними дорогами (вулицями), інших осіб, на балансі або у власності яких перебуває автомобільна дорога, якщо шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно через невідповідний стан такої дороги;
3) страхувальника, особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, особи, яка отримала страхову виплату, якщо її дії або дії її працівників були умисно спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
4) особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду, у разі використання транспортного засобу з недотриманням умов, визначених статтею 13 цього Закону, якщо внутрішній договір страхування укладено з особливостями, визначеними статтею 13 цього Закону.
2. МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до:
1) особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду;
2) особи, яка керувала транспортним засобом, що вийшов із володіння власника внаслідок вчинення протиправних дій;
3) органів управління автомобільними дорогами (вулицями), інших осіб, на балансі або у власності яких перебуває автомобільна дорога, якщо шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно через невідповідний стан такої дороги;
4) особи, яка отримала регламентну виплату, якщо її дії або дії її працівників були умисно спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) страховика, якщо встановлено, що на дату настання дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, був забезпеченим;
6) страховика, якщо регламентну виплату здійснено відповідно до пункту 4 частини першої чи пункту 1 або 2 частини другої статті 43 цього Закону.
3. Вимоги, передбачені частинами першою і другою цієї статті, встановлюються у розмірі суми страхової (регламентної) виплати та фактичних витрат, понесених страховиком (МТСБУ) у зв’язку з її здійсненням. У разі якщо виплату здійснено страховиком потерпілої особи відповідно до статті 19 цього Закону, право вимоги з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, належить страховику відповідальної особи (МТСБУ) і визначається у розмірі суми страхової виплати, здійсненої страховиком потерпілої особи, та витрат, понесених такими страховиками у зв’язку з її здійсненням.
Стаття 38. Право звернення до суду
1. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, у судовому порядку.
Стаття 39. Здійснення страхової (регламентної) виплати у разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ
1. У разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ щодо того, хто має здійснити страхову (регламентну) виплату потерпілій особі, така виплата здійснюється МТСБУ.
2. Страховик зобов’язаний компенсувати МТСБУ здійснену ним виплату та всі документально підтверджені витрати, пов’язані з врегулюванням страхового випадку, якщо в результаті вирішення спору буде встановлено, що така виплата мала бути здійснена страховиком.
Розділ IV. МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ
Стаття 40. Моторне (транспортне) страхове бюро України
1. МТСБУ є єдиним обов’язковим об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
МТСБУ є юридичною особою, належить до неприбуткових організацій, за умови відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України, і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, Закону України "Про страхування", інших актів законодавства та свого статуту.
2. Статут МТСБУ та зміни до нього затверджуються загальними зборами членів МТСБУ, погоджуються Національним банком України у встановленому його нормативно-правовими актами порядку та реєструються відповідно до вимог законодавства.
Національний банк України погоджує статут МТСБУ та зміни до нього або відмовляє в погодженні протягом одного місяця з дня подання МТСБУ всіх документів, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України відмовляє в погодженні статуту МТСБУ (змін до статуту МТСБУ) у разі невідповідності поданих МТСБУ до Національного банку України документів вимогам законодавства.
3. МТСБУ не може бути засновником чи співзасновником юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність та/або мають на меті одержання прибутку.
4. Припинення МТСБУ здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених законом, що передбачає забезпечення безперервності виконання функцій та завдань МТСБУ, визначених цим Законом, а також передачі коштів централізованих страхових резервних фондів від МТСБУ до іншої юридичної особи (осіб), до повноважень якої (яких) належить забезпечення виконання функцій національного бюро міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" та інших функцій, покладених на МТСБУ відповідно до цього Закону.
Стаття 41. Основні завдання та функції МТСБУ
1. До основних завдань МТСБУ належить:
1) гарантування відшкодування шкоди:
заподіяної на території України забезпеченими транспортними засобами за внутрішніми договорами страхування у випадках, визначених цим Законом;
заподіяної на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" власниками транспортних засобів, якщо такі власники надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ;
заподіяної на території України водіями транспортних засобів, зареєстрованих в іноземних країнах, на умовах та в обсязі, визначених законодавством про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності, з урахуванням принципів взаємного врегулювання шкоди на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка";
2) забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання зобов’язань перед уповноваженими організаціями іноземних держав - членів зазначеної системи;
3) здійснення регламентних виплат у випадках, передбачених цим Законом;
4) організація взаємодії між страховиками, страховиками і МТСБУ щодо виконання їхніх зобов’язань з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
5) виконання функцій інформаційного центру (інформаційна взаємодія) у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
2. До функцій МТСБУ належить:
1) співробітництво з уповноваженими організаціями іноземних держав у галузі страхування цивільно-правової відповідальності;
2) координація обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів, зареєстрованих в іноземних державах, у разі їх в’їзду на територію України та власників транспортних засобів, зареєстрованих в Україні, у разі їх виїзду за межі України;
3) здійснення регламентних виплат та компенсацій із централізованих страхових резервних фондів на умовах, визначених цим Законом;
4) управління централізованими страховими резервними фондами МТСБУ;
5) ведення (адміністрування) Єдиної централізованої бази даних, забезпечення актуальності, достовірності, повноти та захисту інформації, що міститься в ній;
6) збирання, накопичення, оброблення та зберігання інформації про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 8 цього Закону, необхідної для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
7) співпраця з органами Національної поліції України, Державною прикордонною службою України, Національним банком України та іншими державними органами, установами, організаціями, підприємствами з питань обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
8) затвердження форм страхових полісів, страхового сертифіката "Зелена картка", форми бланка повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, інструкції щодо його заповнення з типовими схемами дорожньо-транспортних пригод та розміщення їх у відкритому доступі на своєму веб-сайті;
9) координація діяльності страховиків - членів МТСБУ у сфері страхування цивільно-правової відповідальності в Україні і за її межами, у тому числі затвердження порядку розрахунків між страховиками - членами МТСБУ під час здійснення прямого врегулювання страхових випадків та порядку вирішення спорів між ними.
3. Діяльність МТСБУ, пов’язана із здійсненням регламентних виплат та компенсацій, визначених цим Законом, регулюється положеннями цього Закону щодо діяльності страховиків із здійснення страхових виплат за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Стаття 42. Централізовані страхові резервні фонди МТСБУ
1. Для забезпечення виконання визначених цим Законом завдань МТСБУ при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди:
1) фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення взаєморозрахунків страховиків - повних членів МТСБУ, МТСБУ та уповноважених організацій іноземних держав у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, з якими укладено договір про взаємне визнання договорів страхування цивільно-правової відповідальності та взаємне врегулювання питань щодо відшкодування шкоди. Мінімальний розмір фонду страхових гарантій встановлюється на рівні визначеного Законом України "Про страхування" мінімального розміру капіталу страховика для здійснення діяльності з прямого страхування за класом страхування 10 відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 Закону України "Про страхування";
2) фонд захисту потерпілих осіб у дорожньо-транспортних пригодах (далі - фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків із потерпілими особами, особами, які мають право на отримання страхової виплати, між страховиками у випадках, визначених цим Законом.
2. Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів МТСБУ є виключно:
1) базовий та додаткові гарантійні внески;
2) відрахування страховиків із премій обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
3) кошти здійснених МТСБУ виплат, повернуті МТСБУ за регресною вимогою;
4) добровільні внески та благодійні пожертви.
3. Розмір внесків та відрахувань, порядок та умови формування, управління активами та використання коштів централізованих страхових резервних фондів МТСБУ встановлюються органами управління та контролю МТСБУ відповідно до розподілу компетенцій з дотриманням вимог цього Закону.
Кошти централізованих страхових резервних фондів МТСБУ обліковуються окремо залежно від їх цільового призначення та в розрізі кожного члена МТСБУ.
4. Кошти централізованих страхових резервних фондів МТСБУ розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: кошти, розміщені на банківських рахунках, банківські депозити (вклади), державні цінні папери. Вимоги до якості та диверсифікованості таких активів встановлюються рішенням органів управління та контролю МТСБУ відповідно до розподілу компетенцій та з дотриманням вимог щодо якості та диверсифікованості активів страховиків, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Кошти, сплачені страховиками до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ як базові та додаткові гарантійні внески, є активами, прийнятними для покриття технічних резервів з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів таких страховиків. Надходження від розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів перераховуються МТСБУ страховикам, які внесли кошти до таких фондів, відповідно до цього Закону та рішень ради МТСБУ.
Рішення про використання активів централізованих страхових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає правління МТСБУ.
Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються виключно для здійснення виплат, визначених відповідно пунктом 4 частини першої та пунктами 1 і 2 частини другої статті 43 цього Закону. У першу чергу використовується базовий гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов’язань якого він сплачений.
Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для здійснення виплат, визначених пунктом 4 частини першої та пунктами 1 і 2 частини другої статті 43 цього Закону, виключно для виконання зобов’язань такого страховика перед МТСБУ.
Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, можуть також використовуватися для:
виконання зобов’язань такого страховика за внутрішніми договорами страхування (зокрема забезпечення безперервності виконання зобов’язань страховика перед іншим страховиком у процесі прямого врегулювання страхових випадків);
( Абзац сьомий частини четвертої статті 42 в редакції Закону № 3994-IX від 08.10.2024 )
забезпечення перестрахування за зобов’язаннями страховиків - асоційованих членів МТСБУ за внутрішніми договорами страхування (за згодою таких страховиків).
Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до фонду страхових гарантій, можуть також використовуватися для:
виконання зобов’язань такого страховика за міжнародними договорами страхування;
забезпечення перестрахування за зобов’язаннями страховиків - повних членів МТСБУ за міжнародними договорами страхування (за згодою таких страховиків).
Кошти, сплачені страховиком як відрахування з премій обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для здійснення МТСБУ регламентних виплат, визначених пунктами 1-3 і 5 частини першої та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону.
5. Розмір базового гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих встановлюється загальними зборами членів МТСБУ на економічно обґрунтованому рівні та не може бути меншим за 20 мільйонів гривень.
Розмір базового гарантійного внеску до фонду страхових гарантій встановлюється загальними зборами у складі повних членів МТСБУ на економічно обґрунтованому рівні та не може бути меншим за 40 мільйонів гривень.
Розмір додаткових гарантійних внесків до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ встановлюється відповідною радою МТСБУ на економічно обґрунтованому рівні, за потреби - із застосуванням актуарних методів розрахунків.
Розмір відрахувань страховиків з премій обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ встановлюється відповідною радою МТСБУ на економічно обґрунтованому рівні із застосуванням актуарних методів розрахунків для здійснення визначених цим Законом регламентних виплат.
Обсяг базових гарантійних внесків страховиків до фонду захисту потерпілих за рішенням ради МТСБУ із загальних питань може збільшуватися на частину суми наявних на кінець календарного кварталу інших коштів фонду захисту потерпілих, ніж базовий гарантійний внесок. Обсяг інших коштів фонду захисту потерпілих, ніж базовий гарантійний внесок, після збільшення обсягу базових гарантійних внесків не може бути меншим за мінімальний обсяг, встановлений радою МТСБУ із загальних питань.
6. МТСБУ зобов’язано не менше одного разу на рік проводити оцінювання достатності розміру централізованих страхових резервних фондів для здійснення визначених цим Законом регламентних виплат. У разі виявлення ознак недостатності розміру централізованих страхових резервних фондів, що створює ризик недостатності коштів для здійснення регламентних виплат, МТСБУ зобов’язано невідкладно вжити заходів для усунення виявлених ризиків, зокрема переглянути розміри внесків та/або відрахувань до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ в порядку та строки, визначені відповідною радою МТСБУ.
7. Забороняються будь-які стягнення з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, крім стягнень, пов’язаних з регламентними виплатами, що здійснюються відповідно до цього Закону за рахунок коштів такого фонду. У разі прийняття Національним банком України рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання йому ліцензії, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення суду, інших державних органів чи засновників (учасників) страховика про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації чи у зв’язку з її ліквідацією, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство страховика залишки коштів, сплачених ним як базовий та додатковий гарантійні внески до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, не включаються до ліквідаційної маси, залишаються у централізованих страхових резервних фондах МТСБУ та використовуються для здійснення регламентних виплат згідно з пунктом 4 частини першої та пунктами 1 і 2 частини другої статті 43 цього Закону за зобов’язаннями такого страховика та інших страховиків, виключених із членів МТСБУ. У разі недостатності коштів, сплачених страховиком як базовий та додатковий гарантійні внески до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, для здійснення виплат за всіма зобов’язаннями цього страховика МТСБУ має право вимоги до страховика на суму перевищення виплат за такими зобов’язаннями.
( Частина сьома статті 42 в редакції Закону № 3994-IX від 08.10.2024 )
8. Про результати формування, управління активами та використання коштів централізованих страхових резервних фондів правління МТСБУ щороку звітує перед відповідною радою МТСБУ та загальними зборами членів МТСБУ.
Затверджений радою МТСБУ звіт правління МТСБУ про результати формування, управління активами та використання коштів централізованих страхових резервних фондів МТСБУ разом із аудиторським звітом за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності МТСБУ, звітом суб’єкта аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг подаються до Національного банку України за встановленими ним формою та в порядку не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, та оприлюднюються на веб-сайті МТСБУ.
Стаття 43. Регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ
1. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України:
1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому;
2) невстановленим транспортним засобом життю або здоров’ю потерпілої фізичної особи. Шкода, заподіяна майну потерпілої фізичної особи, відшкодовується, якщо шкода здоров’ю потерпілої фізичної особи заподіяна у вигляді стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності або якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала смерть потерпілої фізичної особи. У разі спричинення дорожньо-транспортної пригоди на території України невстановленим транспортним засобом для цілей цього Закону вважається, що відповідний невстановлений транспортний засіб є транспортним засобом, зареєстрованим в Україні;
3) транспортним засобом, який вийшов із володіння власника внаслідок вчинення протиправних дій іншою особою;
4) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, який на дату подання заяви про регламентну виплату не мав права здійснювати обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності у зв’язку з припиненням членства в МТСБУ, і такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика - для виконання його зобов’язань за внутрішніми договорами страхування;
5) забезпеченим транспортним засобом під керуванням поліцейського, військового чи працівника закладу охорони здоров’я, якому водій на виконання вимог законодавства надав такий транспортний засіб, якщо страховиком не здійснено страхової виплати.
Регламентні виплати, передбачені цією частиною, здійснюються виключно безпосередньо потерпілій особі, її законним представникам або спадкоємцям, правонаступнику потерпілої юридичної особи, погодженим з потерпілою особою особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, особам, які проводять лікування потерпілої фізичної особи, або особам, які здійснили витрати з лікування потерпілої фізичної особи. Допускається здійснення регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, страховику потерпілої особи, який здійснив страхову виплату відповідно до статті 19 цього Закону, або страховику, який здійснив страхову виплату у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за іншим договором страхування щодо відповідних транспортного засобу та дорожньо-транспортної пригоди.
Будь-які правочини, що передбачають надання (перехід) права на отримання визначених цією частиною регламентних виплат, є нікчемними.
2. МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій здійснює регламентні виплати на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди:
1) на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за міжнародним договором страхування страховиком (його правонаступником), який на дату настання дорожньо-транспортної пригоди не мав права здійснювати обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності у зв’язку з припиненням членства в МТСБУ, та із закінченням строку, визначеного правилами, встановленими радою Бюро міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", не здійснив страхову виплату за міжнародним договором страхування, або в разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика, або якщо такий страховик ліквідований - для виконання його зобов’язань за міжнародними договорами страхування;
2) на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" - власником транспортного засобу, який надав відповідним уповноваженим органам іноземних держав страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховика - повного члена МТСБУ, за умови що такий страховик відповідно до правил, встановлених радою Бюро міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", не здійснив страхову виплату за міжнародним договором страхування;
3) на території України - транспортним засобом, зареєстрованим в іноземній державі, щодо якого видано іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на дату настання дорожньо-транспортної пригоди на території України.
Регламентні виплати, передбачені цією частиною, здійснюються на умовах та в розмірах, визначених законодавством про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів держави, в якій сталася дорожньо-транспортна пригода, якщо інші умови та розміри не передбачені міжнародною системою автомобільного страхування "Зелена картка".
3. МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для визначення (з’ясування) причин, обставин настання подій, які є підставою для здійснення регламентних виплат, визначення розміру заподіяної внаслідок таких подій шкоди (у тому числі здійснює оплату послуг осіб, які надають МТСБУ інформацію чи інші послуги для визначення розміру регламентної виплати), оплату банківських витрат, судових зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних із здійсненням та компенсацією регламентних виплат, оплату послуг осіб, які на договірній основі надають МТСБУ юридичні послуги щодо компенсації здійснених регламентних виплат.
4. МТСБУ не здійснює регламентні виплати, визначені частиною першою та пунктом 3 частини другої цієї статті, якщо потерпілі особи можуть задовольнити свої вимоги на підставі інших договорів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовує частину шкоди, не компенсованої таким особам за іншими договорами страхування.
5. Якщо МТСБУ відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" здійснило відшкодування шкоди за страховика - члена МТСБУ або за власника транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, який використовував за кордоном підроблений або змінений у незаконний спосіб страховий сертифікат "Зелена картка" та спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відповідні витрати МТСБУ та регламентні виплати з фонду страхових гарантій компенсуються такими особами МТСБУ в повному обсязі.
6. МТСБУ має право вимагати від страховика (його правонаступника) компенсації регламентних виплат (з урахуванням фактичних витрат для їх здійснення), здійснених МТСБУ для виконання зобов’язань такого страховика за рахунок коштів відповідного фонду МТСБУ, внесених іншими страховиками, а такий страховик (його правонаступник) зобов’язаний задовольнити таку вимогу протягом семи днів з дати її пред’явлення.
Стаття 44. Фінансове забезпечення діяльності МТСБУ
1. Фінансування статутної діяльності МТСБУ, у тому числі адміністрування Єдиної централізованої бази даних та виконання визначених цим Законом планів діяльності МТСБУ, здійснюється за рахунок фонду фінансування діяльності МТСБУ.
Джерелами формування фонду фінансування діяльності МТСБУ є членські внески страховиків, пасивні доходи МТСБУ, крім пасивних доходів від розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, та інші джерела, не заборонені законодавством.
2. Розпорядження коштами для фінансування статутної діяльності МТСБУ здійснює правління МТСБУ відповідно до кошторису витрат на утримання МТСБУ, що затверджується радою МТСБУ.
Затверджений радою МТСБУ звіт правління МТСБУ про використання коштів фонду фінансування діяльності МТСБУ подається до Національного банку України у встановленому ним порядку не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, та оприлюднюється на веб-сайті МТСБУ. Національний банк України може встановлювати вимоги до обсягу інформації, що подається у зазначеному звіті.
Стаття 45. Органи управління та контролю МТСБУ
1. Органами управління та контролю МТСБУ є:
1) загальні збори членів МТСБУ;
2) наглядова рада МТСБУ з питань внутрішнього страхування та загальних питань діяльності МТСБУ (далі - рада МТСБУ із загальних питань);
3) наглядова рада МТСБУ з питань діяльності МТСБУ як члена міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" (далі - рада МТСБУ з міжнародних питань);
4) правління МТСБУ.
2. Склад, функції, компетенція, порядок формування та діяльності органів управління та контролю МТСБУ визначаються статутом МТСБУ з дотриманням вимог цього Закону.
Стаття 46. Загальні вимоги до системи управління МТСБУ
1. Система управління МТСБУ має відповідати вимогам щодо:
1) прозорості організаційної структури з чітким розподілом обов’язків та повноважень органів управління та контролю МТСБУ;
2) ефективності системи внутрішнього контролю відповідно до цього Закону, у тому числі в разі передачі таких функцій на аутсорсинг;
3) належного рівня системи стримувань та противаг;
4) відповідності членів органів управління та контролю МТСБУ, ризик-менеджера, комплаєнс-менеджера, внутрішнього аудитора та відповідального актуарія (далі - особи, відповідальні за виконання ключових функцій в МТСБУ) кваліфікаційним та іншим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України;
5) високого рівня корпоративної культури.
2. Рада МТСБУ із загальних питань та рада МТСБУ з міжнародних питань відповідно до розподілу своїх компетенцій зобов’язані забезпечити належне функціонування системи внутрішнього контролю, що складається з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту та актуарної функції (далі - ключові функції МТСБУ), зокрема шляхом:
1) затвердження положення про систему внутрішнього контролю: стратегії управління ризиками, політики управління комплаєнс-ризиком, політики системи внутрішнього контролю;
2) забезпечення здійснення актуарної функції, у тому числі забезпечення адекватності та прийнятності методології та моделей розрахунку розміру внесків та відрахувань із премій до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, розміру періодичних регламентних виплат у випадках, передбачених статтями 23 і 25 цього Закону, оцінювання достатності та якості даних, що використовуються для розрахунку розмірів внесків та відрахувань до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, отримання відповідними радами МТСБУ інформації про надійність розрахунків та достатність розмірів внесків і відрахувань до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, забезпечення достатності сформованих розмірів централізованих страхових резервних фондів, перевірки адекватності і прийнятності механізмів та умов перестрахування;
3) призначення осіб, відповідальних за виконання ключових функцій в МТСБУ, відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України;
4) забезпечення підпорядкування раді МТСБУ із загальних питань та звітування перед нею осіб, відповідальних за виконання ключових функцій в МТСБУ;
5) забезпечення організаційного та функціонального відокремлення діяльності осіб, відповідальних за виконання ключових функцій в МТСБУ, від інших підрозділів (керівників підрозділів);
6) забезпечення права осіб, відповідальних за виконання ключових функцій в МТСБУ, на ознайомлення з усією документацією МТСБУ та інформацією щодо діяльності будь-якого підрозділу МТСБУ, а також витребування письмових пояснень від керівників та інших працівників МТСБУ з питань, що належать до їхньої компетенції;
7) забезпечення функціонування механізмів врахування виявлених у межах виконання актуарної функції відповідальним актуарієм недоліків та/або ознак невідповідності вимогам цього Закону та іншим положенням законодавства у сфері страхування, а також виконання рекомендацій відповідального актуарія про усунення таких недоліків та/або ознак невідповідності;
8) проведення щорічного оцінювання ефективності діяльності та оцінювання відповідності кваліфікаційним вимогам правління МТСБУ загалом та кожної особи, яка входить до його складу, зокрема, а також осіб, відповідальних за виконання ключових функцій в МТСБУ, та за результатами такого оцінювання вжиття заходів для удосконалення діяльності правління МТСБУ, ризик-менеджера, комплаєнс-менеджера, відповідального актуарія, внутрішнього аудитора;
9) проведення щорічного самооцінювання ефективності діяльності відповідної ради МТСБУ, оцінювання ефективності діяльності комітетів відповідної ради МТСБУ, за результатами такого оцінювання вжиття заходів для удосконалення механізмів діяльності відповідної ради МТСБУ, а також інформування загальних зборів членів МТСБУ про результати проведеного щорічного самооцінювання та заходи, вжиті відповідно до цього пункту.
3. Ризик-менеджер, комплаєнс-менеджер, внутрішній аудитор повинен відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Ризик-менеджер, комплаєнс-менеджер, внутрішній аудитор приступає до виконання своїх обов’язків після погодження його кандидатури Національним банком України у визначеному його нормативно-правовими актами порядку.
Ризик-менеджер, комплаєнс-менеджер, внутрішній аудитор у разі виявлення під час виконання своїх функцій фактів, що свідчать про невідповідність діяльності МТСБУ вимогам цього Закону та іншим вимогам законодавства у сфері страхування, а також у разі перешкоджання йому у здійснення його повноважень зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня виявлення таких фактів письмово повідомити про це раду МТСБУ із загальних питань та Національний банк України.
4. Відповідальний актуарій повинен відповідати вимогам до осіб, які можуть виконувати обов’язки відповідального актуарія, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відповідальний актуарій у разі виявлення під час виконання актуарної функції фактів, що свідчать про невідповідність діяльності МТСБУ вимогам цього Закону, у тому числі щодо достатності розміру централізованих страхових резервних фондів, та іншим вимогам законодавства у сфері страхування, а також у разі перешкоджання йому у виконанні актуарної функції зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня виявлення таких фактів письмово повідомити про це відповідну раду МТСБУ та Національний банк України.
Відповідальний актуарій за неналежне виконання своїх обов’язків несе персональну відповідальність, передбачену законодавством.
5. Рада МТСБУ із загальних питань має право покласти на одну особу виконання обов’язків ризик-менеджера, комплаєнс-менеджера та відповідального актуарія або передати виконання відповідних функцій на аутсорсинг.
Виконання функції внутрішнього аудиту не може поєднуватися з виконанням інших ключових функцій МТСБУ та/або передаватися на аутсорсинг.
У разі передання на аутсорсинг виконання функції до особи, яка надає послуги за договором аутсорсингу, переходять права та обов’язки особи, відповідальної за виконання такої функції в МТСБУ. Відповідальність за належне виконання функцій, переданих на аутсорсинг, несе МТСБУ.
До фізичної особи - підприємця, яка надає послуги за договором аутсорсингу, а якщо послуги за договором аутсорсингу надаються юридичною особою - до працівника такої юридичної особи, який безпосередньо надає послуги МТСБУ, застосовуються вимоги до особи, відповідальної за виконання відповідної ключової функції, встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України.
У разі передання виконання своїх функцій на аутсорсинг МТСБУ призначає (покладає обов’язки) з числа своїх працівників особу (осіб), відповідальну (відповідальних) за аутсорсинг, яка повинна (які повинні) відповідати вимогам, встановленим Національним банком України.
Порядок взаємодії особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за аутсорсинг, з Національним банком України встановлюється Національним банком України.
МТСБУ зобов’язано повідомити Національний банк України у встановленому ним порядку про передачу на аутсорсинг виконання своїх ключових функцій, про призначення особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за аутсорсинг, а також про всі зміни щодо такого аутсорсингу.
6. Голова та члени ради МТСБУ із загальних питань, ради МТСБУ з міжнародних питань, голова та члени правління МТСБУ, а також особи, відповідальні за виконання ключових функцій в МТСБУ, зобов’язані запобігати виникненню конфлікту інтересів та сприяти його врегулюванню. Зазначені особи зобов’язані утримуватися від вчинення дій та/або прийняття рішень, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів та/або перешкоджати належному виконанню такими особами своїх посадових обов’язків в інтересах МТСБУ. Політика виявлення, запобігання та управління конфліктами інтересів встановлюється радою МТСБУ із загальних питань.
7. Голова та члени ради МТСБУ із загальних питань, ради МТСБУ з міжнародних питань, голова та члени правління МТСБУ, винні у невиконанні визначених цим Законом обов’язків, несуть відповідальність за збитки, завдані МТСБУ їхніми діями або бездіяльністю. У разі якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть декілька осіб, їхня відповідальність перед МТСБУ є солідарною.
Відшкодування збитків, завданих діями або бездіяльністю осіб, визначених абзацом першим цієї частини, здійснюється за рішенням суду.
Правочин, що передбачає звільнення від відповідальності або обмеження обсягу відповідальності голови та членів ради МТСБУ із загальних питань, ради МТСБУ з міжнародних питань, голови та членів правління МТСБУ за вчинення недобросовісних дій, є нікчемним.
8. МТСБУ забезпечує укладення договорів страхування відповідальності голови та членів ради МТСБУ із загальних питань, ради МТСБУ з міжнародних питань, голови та членів правління МТСБУ перед МТСБУ, його членами та третіми особами за шкоду, заподіяну внаслідок невиконання (неналежного виконання) своїх обов’язків (допущення помилок, вчинення інших неумисних дій під час здійснення повноважень), за класом страхування 13 відповідно до пункту 13 частини першої статті 4 Закону України "Про страхування" із страховою сумою в розмірі не менше 40 мільйонів гривень на одну посадову особу протягом усього строку виконання обов’язків.
9. МТСБУ розміщує на своєму веб-сайті:
1) інформацію про склад ради МТСБУ із загальних питань, ради МТСБУ з міжнародних питань та правління МТСБУ;
2) відомості про процедуру отримання власником транспортних засобів інформації про його історію страхових випадків за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, історію страхових випадків за участю транспортних засобів, якими він володів протягом останніх семи років, за період такого володіння, а також інформації про транспортний засіб, яким він володіє;
3) загальні відомості про правила міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" та рекомендації щодо дій власників забезпечених транспортних засобів у разі настання дорожньо-транспортної пригоди на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка";
4) відомості про процедуру отримання регламентних виплат та механізми захисту прав споживачів фінансових послуг;
5) інформацію про максимальний розмір страхової виплати за внутрішнім договором страхування у разі врегулювання страхового випадку з оформленням повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України (у разі встановлення Національним банком України обмеження максимального розміру такої страхової виплати);
6) положення про пряме врегулювання страхових випадків;
7) інформацію, обов’язковість оприлюднення якої на веб-сайті МТСБУ встановлена цим Законом;
8) іншу інформацію за рішеннями органів управління та контролю МТСБУ.
МТСБУ зобов’язане забезпечувати актуальність та достовірність інформації, розміщеної на своєму веб-сайті.
Стаття 47. Загальні збори членів МТСБУ
1. Загальні збори членів МТСБУ є вищим органом МТСБУ та складаються з усіх страховиків - асоційованих та повних членів МТСБУ.
Загальні збори членів МТСБУ можуть вирішувати будь-які питання діяльності МТСБУ, крім питань, віднесених законом чи статутом МТСБУ до компетенції ради МТСБУ із загальних питань, ради МТСБУ з міжнародних питань або правління МТСБУ.
Загальні збори членів МТСБУ можуть скликатися у складі всіх членів МТСБУ (далі - загальні збори членів МТСБУ), а для вирішення питань щодо діяльності МТСБУ як члена міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" - у складі лише повних членів МТСБУ (далі - загальні збори у складі повних членів МТСБУ).
2. Чергові загальні збори членів МТСБУ скликаються радою МТСБУ із загальних питань не менше одного разу на рік. Чергові загальні збори у складі повних членів МТСБУ скликаються радою МТСБУ з міжнародних питань і проводяться з періодичністю, визначеною статутом МТСБУ, але не менше одного разу на рік.
Позачергові загальні збори членів МТСБУ, загальні збори у складі повних членів МТСБУ скликаються за потреби на вимогу відповідної ради МТСБУ, правління МТСБУ або за ініціативою не менше 25 відсотків загальної кількості членів МТСБУ для скликання загальних зборів членів МТСБУ та не менше 25 відсотків загальної кількості повних членів МТСБУ для скликання загальних зборів у складі повних членів МТСБУ.
Статутом МТСБУ може передбачатися можливість проведення загальних зборів членів МТСБУ шляхом опитування або шляхом проведення аудіо- чи відеоконференції, зокрема з використанням програмно-технічного комплексу, а також визначатися порядок проведення таких зборів.
3. Загальні збори членів МТСБУ є повноважними, за умови участі в них більше 50 відсотків загальної кількості членів МТСБУ, обсяг відрахувань яких до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ становить більш як 50 відсотків загального обсягу таких відрахувань протягом останніх шести місяців поспіль до місяця, що передує місяцю проведення засідання загальних зборів членів МТСБУ. У разі розгляду загальними зборами МТСБУ також питань діяльності МТСБУ як члена міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" такі загальні збори є повноважними, за додаткової умови участі в них більше 50 відсотків загальної кількості повних членів МТСБУ, обсяг відрахувань яких до фонду страхових гарантій перевищує 50 відсотків загального обсягу таких відрахувань протягом останніх шести місяців поспіль до місяця, що передує місяцю проведення таких загальних зборів членів МТСБУ.
Загальні збори у складі повних членів МТСБУ є повноважними, за умови участі в них більше 50 відсотків загальної кількості повних членів МТСБУ, обсяг відрахувань яких до фонду страхових гарантій перевищує 50 відсотків загального обсягу таких відрахувань протягом останніх шести місяців поспіль до місяця, що передує місяцю проведення таких загальних зборів у складі повних членів МТСБУ.
4. До компетенції загальних зборів членів МТСБУ належить вирішення таких питань:
1) визначення стратегічних напрямів діяльності МТСБУ на три календарні роки, що передбачає обов’язковий розгляд внесених до МТСБУ пропозицій Національного банку України та їх щорічна актуалізація;
2) затвердження статуту МТСБУ, внесення змін до нього;
3) обрання, відкликання, відсторонення від виконання обов’язків члена ради МТСБУ із загальних питань з дотриманням вимог цього Закону;
4) встановлення розміру базового гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих;
5) визначення процедури встановлення радою МТСБУ із загальних питань розмірів відрахувань із премій обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності та додаткових гарантійних внесків до фонду захисту потерпілих;
6) встановлення правил повернення страховику базового гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих;
( Пункт 7 частини четвертої статті 47 виключено на підставі Закону № 3994-IX від 08.10.2024 )
8) затвердження розміру, порядку та строків сплати членських внесків;
9) вирішення інших питань діяльності МТСБУ, крім питань, віднесених до компетенції інших органів управління та контролю МТСБУ згідно з цим Законом і статутом МТСБУ.
5. До компетенції загальних зборів у складі повних членів МТСБУ належить вирішення таких питань:
1) прийняття рішення про укладення договорів про взаємне визнання договорів страхування цивільно-правової відповідальності та взаємне врегулювання питань щодо відшкодування шкоди з уповноваженими організаціями іноземних держав із страхування цивільно-правової відповідальності;
2) обрання, відкликання, відсторонення від виконання обов’язків, поновлення на посаді члена ради МТСБУ з міжнародних питань з дотриманням вимог цього Закону;
3) встановлення розміру базового гарантійного внеску до фонду страхових гарантій;
4) визначення процедури встановлення радою МТСБУ з міжнародних питань розмірів відрахувань із премій обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності та додаткових гарантійних внесків до фонду страхових гарантій;
5) встановлення правил повернення страховику базового гарантійного внеску до фонду страхових гарантій;
6) вирішення інших питань діяльності МТСБУ та його членів щодо дотримання зобов’язань МТСБУ як члена міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", крім питань, віднесених до компетенції інших органів управління та контролю МТСБУ згідно з цим Законом і статутом МТСБУ.
Порядок прийняття рішень загальними зборами у складі повних членів МТСБУ визначається статутом МТСБУ.
6. Загальні збори членів МТСБУ можуть делегувати свої повноваження раді МТСБУ із загальних питань, крім повноважень, визначених пунктами 2 і 3 частини четвертої цієї статті. Статутом МТСБУ можуть встановлюватися інші обмеження щодо делегування повноважень загальних зборів членів МТСБУ.
7. Рішення загальних зборів членів МТСБУ приймаються простою більшістю присутніх на таких зборах членів МТСБУ, крім випадків, якщо на голосування ставляться питання, визначені пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті. Рішення з питань, визначених пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті, приймаються кваліфікованою більшістю - не менш як 2/3 голосів членів МТСБУ, присутніх на таких зборах.
8. Під час голосування з усіх питань, що розглядаються загальними зборами членів МТСБУ, кожний член МТСБУ має один голос.
9. У разі відсутності кворуму загальні збори членів МТСБУ повторно скликаються в порядку, встановленому статутом МТСБУ. На таких загальних зборах членів МТСБУ рішення приймаються з питань, визначених проектом порядку денного для загальних зборів, на яких не було кворуму, незалежно від кількості членів МТСБУ, які беруть участь у повторно скликаних загальних зборах.
Стаття 48. Рада МТСБУ із загальних питань та рада МТСБУ з міжнародних питань