Про порядок і розмір плати за трудові ресурси сільським і селищним Радам народних депутатів промисловими та іншими підприємствами і організаціями, працівники яких проживають в сільській місцевості

На виконання Закону Української РСР "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України" Рада Міністрів Української РСР

1. Затвердити норматив плати промисловими та іншими підприємствами й організаціями (за винятком їхніх підсобних сільських і лісових господарств), що не входять до агропромислового комплексу, і розташовані в містах, за трудові ресурси у розмірі 600 крб. на рік за одного працюючого середньоспискового складу, який проживає у сільській місцевості.

Плата вноситься підприємствами й організаціями за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні, на рахунки відповідних сільських і селищних Рад до позабюджетних фондів соціального розвитку села.

Відповідальність за правильність визначення, своєчасність внесення плати за трудові ресурси і дотримання чинного законодавства покладається на платників та їх службових осіб.

2. Встановити, що громадські організації інвалідів і пенсіонерів, їх підприємства, учбові заклади, а також установи, які утримуються за рахунок державного бюджету, звільняються від плати за трудові ресурси.

3. Пільги по платі за трудові ресурси залежно від реального вкладу підприємств і організацій в розвиток соціальної інфраструктури населеного пункту надаються сільським і селищним Радам народних депутатів.

4. Міністерству праці УРСР, Міністерству фінансів УРСР і Державному комітетові УРСР по статистиці у двомісячний строк підготувати та затвердити методичні рекомендації про порядок обчислення та внесення плати за трудові ресурси підприємствами й організаціями.

5. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 1991 року.