Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання

Відповідно до статті 5 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Технічний регламент радіообладнання;

план заходів із впровадження Технічного регламенту радіообладнання.

2. Центральному органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра забезпечити впровадження Технічного регламенту радіообладнання.

3. Установити, що не може бути заборонено або обмежено надання на ринку та введення в експлуатацію з причин невідповідності вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою, радіообладнання, яке введено в обіг до дня набрання чинності цією постановою та відповідає вимогам Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 р. № 679 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 50, ст. 1705), Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 72), Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 102, ст. 3526).

3-1. Установити, що до 31 грудня 2019 р. дія Технічного регламенту, затвердженого цією постановою, не поширюється на радіообладнання, яке встановлене та призначене для використання у складі конструкції колісних транспортних засобів.

4. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

5. Ця постанова набирає чинності з 1 квітня 2018 р., крім абзацу третього пункту 1 цієї постанови, який набирає чинності через шість місяців з дня опублікування цієї постанови.

1. Цей Технічний регламент встановлює вимоги до радіообладнання, яке надається на ринку та вводиться в експлуатацію в Україні незалежно від форми постачання, включаючи реалізацію радіообладнання дистанційним способом.

Цей Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2014/53/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 квітня 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів щодо постачання на ринок радіообладнання і скасування Директиви 1999/5/ЄС.

2. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на таке радіообладнання:

1) радіообладнання, яке використовується радіоаматорами відповідно до Регламенту аматорського радіозв’язку України, якщо таке обладнання не надається на ринку.

Слід вважати такими, що не надаються на ринку:

радіокомплекти для складання, які призначені для використання радіоаматорами;

радіообладнання, модифіковане радіоаматорами для власного використання;

радіообладнання, яке виготовлено особисто радіоаматорами для експериментальних і наукових цілей, пов’язаних з аматорським радіозв’язком;

2) суднове обладнання, на яке поширюється дія Технічного регламенту морського обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2007 р. № 1103 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 67, ст. 2588);

3) вироби авіаційної техніки, визначені у пункті 51 частини першої статті 1 Повітряного кодексу України, а також обладнання безпілотного повітряного судна, яке працює виключно на частотах, що використовуються для аеронавігаційного обслуговування.

До радіообладнання, зазначеного у цьому підпункті, не відноситься таке обладнання:

радіообладнання, призначене для надання електронних комунікаційних послуг на борту цивільних повітряних суден, та радіообладнання супутникового радіозв’язку, що встановлене на цивільному повітряному судні;

бортові та наземні засоби систем управління та передачі даних від/до безпілотних літальних апаратів, не віднесених до державної авіації;

4) виготовлені на замовлення комплекти, які будуть використовуватися для дослідження виключно в наукових установах.

3. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на радіообладнання, яке використовується виключно з метою забезпечення громадської безпеки, оборони та безпеки держави, захисту державного кордону, кримінально-процесуальної діяльності, функціонування об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

4. На радіообладнання, на яке поширюється дія цього Технічного регламенту, не поширюється дія:

Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 102, ст. 3526), за винятком випадків, викладених в абзаці другому пункту 6 цього Технічного регламенту;

Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 72), за винятком випадків, викладених в абзаці третьому пункту 6 цього Технічного регламенту.

5. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

1) акредитація органів з оцінки відповідності (далі - акредитація) - засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності;

2) введення в експлуатацію - використання радіообладнання за його призначенням споживачем (користувачем) в Україні вперше;

3) введення в обіг - надання радіообладнання на ринку України вперше;

4) вид радіообладнання - група радіообладнання, що має однакову сферу застосування за призначенням;

5) вилучення з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку радіообладнання, що перебуває в ланцюгу постачання радіообладнання;

6) виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє радіообладнання або доручає його розроблення чи виготовлення та реалізує таке радіообладнання під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг);

7) відкликання - будь-який захід, спрямований на забезпечення повернення радіообладнання, яке вже було надано споживачу (користувачу);

8) електромагнітна завада - будь-яке електромагнітне явище, яке може погіршити функціонування обладнання. Електромагнітною завадою може бути електромагнітний шум, небажаний сигнал або зміна в самому середовищі розповсюдження;

9) знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що радіообладнання відповідає вимогам, які застосовуються до радіообладнання та визначені в технічних регламентах, якими передбачено нанесення такого маркування;

10) імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа, яка є суб’єктом господарювання - резидентом України і яка вводить в обіг на території України радіообладнання походженням з іншої країни;

11) надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання радіообладнання для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України у процесі провадження господарської діяльності;

12) національний орган з акредитації - національний орган України з акредитації, як визначено у статті 6 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності";

13) орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що провадять діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

14) оцінка відповідності - процес доведення того, що вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються радіообладнання, виконані;

15) радіовизначення - визначення місця розташування, швидкості та/або інших характеристик об’єкта або отримання інформації про такі параметри за допомогою властивостей поширення радіохвиль;

16) радіозв’язок - електронні комунікації, що здійснюються з використанням радіочастотного спектра;

17) радіоінтерфейс - сукупність умов застосування радіотехнології, яка визначена у Плані використання радіочастотного ресурсу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2006 р. № 815 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 24, ст. 1771);

18) радіообладнання (радіоелектронний засіб) - електричний або електронний виріб, що призначений для випромінювання та/або приймання радіохвиль з метою радіозв’язку та/або радіовизначення або укомплектований додатковим пристроєм, призначеним для випромінювання та/або приймання радіохвиль з метою радіозв’язку та/або радіовизначення;

19) радіохвилі - електромагнітні хвилі, частоти яких нижчі за 3000 ГГц, що поширюються у просторі без штучного хвилеводу;

20) розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання радіообладнання, яка надає радіообладнання на ринку України;

21) суб’єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач;

22) технічна специфікація - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинно відповідати радіообладнання;

23) уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені згідно з визначеними у такому дорученні завданнями;

24) шкідлива завада - завада, яка перешкоджає функціонуванню радіонавігаційної служби чи інших служб аварійного радіозв’язку, або така завада, що суттєво погіршує якість, ускладнює або неодноразово перериває роботу служб радіозв’язку, які працюють згідно із законодавством.

У цьому Технічному регламенті терміни "гармонізований європейський стандарт", "орган, що призначає", "презумпція відповідності", "призначення", "ризик" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"; термін "неналежне застосування знака відповідності технічним регламентам" - у значенні, наведеному в Законі України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; терміни "користувач", "ланцюг постачання продукції", "постачання продукції" - у значенні, наведеному в Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; термін "національний стандарт" - у значенні, наведеному в Законі України "Про стандартизацію"; терміни " регуляторний орган", " електронна регуляторна платформа", " план розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні" - у значенні, наведеному у Законі України "Про електронні комунікації".

6. Радіообладнання повинно бути розроблено таким чином, щоб забезпечити:

захист здоров’я, безпеку людей і домашніх тварин, захист власності, в тому числі з урахуванням вимог безпеки, викладених в Технічному регламенті низьковольтного електричного обладнання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067, але без застосування обмеження за напругою;

відповідний рівень електромагнітної сумісності, встановлений у Технічному регламенті з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077.

7. Радіообладнання повинно бути розроблено таким чином, щоб ефективно користуватися і підтримувати ефективне користування радіочастотним спектром у відповідній радіотехнології та уникати шкідливих завад.

Для того щоб забезпечити виконання зазначеної вимоги, радіообладнання повинно бути сконструйовано таким чином:

якщо передавач встановлений належним чином, обслуговується та використовується за призначенням, то він випромінює радіохвилі, які не створюють шкідливих завад, та одночасно небажані випромінювання, які створюються передавачем (наприклад, у сусідніх каналах, позасмугові випромінювання тощо) з імовірним негативним впливом забезпечення електромагнітної сумісності між радіообладнанням різних категорій користувачів радіочастотного ресурсу України, обмежені до такого рівня відповідно до стану розвитку техніки конструювання, щоб уникнути шкідливих завад іншому радіообладнанню;

приймач повинен мати такий рівень чутливості, вибірковості, інших характеристик, які дають змогу йому працювати належним чином і захищати його від ризику впливу шкідливих завад, зокрема на цьому ж або на сусідніх каналах, від позасмугових випромінювань тощо і, таким чином, підтримує ефективне використання виділених каналів, смуг радіочастот для відповідних радіотехнологій.

8. Радіообладнання певних видів повинно бути розроблено таким чином, щоб воно відповідало таким основним вимогам:

1) взаємодія з аксесуарами, зокрема із зарядними пристроями загального призначення;

2) взаємодія радіообладнання через мережі з іншим радіообладнанням;

3) підключення до інтерфейсів (кінцевих пунктів електронної комунікаційної мережі загального користування) відповідного типу на всій території України;

4) стала робота мережі (під’єднання пристрою не повинно завдавати шкоди електронній комунікаційній мережі загального користування, заважати її функціонуванню або призводити до зловживання ресурсами цієї мережі, тим самим погіршуючи характеристики якості послуг);

5) забезпечення захисту особистих даних і конфіденційності користувачів і абонентів;

6) підтримання певних функцій, що забезпечують захист від шахрайства;

7) підтримання певних функцій, що забезпечують доступ до служб екстреної допомоги;

8) підтримання певних функцій, які полегшують можливість використання таких пристроїв користувачами з обмеженими можливостями;

9) підтримання певних функцій, які забезпечують завантаження у радіообладнання тільки такого програмного забезпечення, яке у відповідній комбінації з радіообладнанням підтвердило відповідність вимогам цього Технічного регламенту.

Види радіообладнання у конкретній радіотехнології, яких стосуються вимоги, викладені в підпунктах 1-9 цього пункту, визначаються у нормативно-правових актах центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

9. Регуляторний орган відповідно до статті 65 Закону України "Про електронні комунікації" визначає можливість застосування радіообладнання, в тому числі у комбінації з програмним забезпеченням, яке впливає на дотримання суттєвих вимог.

10. Виробники до введення в обіг радіообладнання повинні подати до регуляторного органу повідомлення про типи радіообладнання, які мають низький рівень відповідності суттєвим вимогам, для реєстрації такого радіообладнання в реєстрі радіообладнання та випромінювальних пристроїв. Інформація повинна містити елементи технічної документації, зазначені в додатку 4, крім підпунктів 2 і 3 пункту 1 додатка.

Регуляторний орган надає кожному зареєстрованому типу радіообладнання реєстраційний номер, який виробники повинні наносити на радіообладнання, яке вводиться в обіг, починаючи з 12 червня 2018 року.

11. Види радіообладнання, на які поширюються вимоги, зазначені в пункті 10 цього Технічного регламенту, та елементи технічної документації, які необхідно надати регуляторному органу для таких видів радіообладнання, визначає регуляторний орган.

12. Порядок реєстрації радіообладнання, нанесення реєстраційного номера на радіообладнання та ведення реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв визначається регуляторним органом згідно із законодавством.

13. Радіообладнання надається на ринку у разі, коли воно відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

14. Радіообладнання вводиться в експлуатацію та використовується у разі, коли воно відповідає вимогам цього Технічного регламенту, та за умови належного встановлення, обслуговування та використання за своїм призначенням.

Додаткові вимоги щодо введення в експлуатацію та/або використання радіообладнання з причин, пов’язаних з ефективним користуванням радіочастотним спектром, з метою уникнення шкідливих завад, електромагнітних перешкод або ризиків для здоров’я населення визначаються планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

15. Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та за поданням регуляторного органу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті радіоінтерфейси.

16. Регуляторний орган схвалює та оприлюднює на електронній регуляторній платформі узагальнені умови для застосування радіообладнання та випромінювальних пристроїв.

17. Забороняється з огляду на положення цього Технічного регламенту перешкоджати наданню на ринку України радіообладнання, яке відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

18. На торговельних ярмарках та інших подібних заходах забороняється створювати перешкоди щодо показу радіообладнання, яке не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, за наявності видимого позначення, на якому чітко зазначено, що таке радіообладнання не може бути надане на ринку та введено в експлуатацію до його приведення у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту. Демонстрація радіообладнання можлива за умови, якщо було вжито відповідних заходів, запропонованих регуляторним органом, щоб уникнути шкідливих завад, електромагнітних завад, ризику для здоров’я і безпеки людей, домашніх тварин та майна.

19. Виробники під час введення в обіг радіообладнання повинні забезпечувати, щоб це радіообладнання було розроблено і виготовлено відповідно до суттєвих вимог.

20. Виробники повинні гарантувати, що радіообладнання розроблено так, що воно може експлуатуватися в Україні за призначенням, не порушуючи установлені умови користування радіочастотним ресурсом України.

21. Виробники повинні скласти технічну документацію відповідно до пунктів 64-67 цього Технічного регламенту і провести оцінку відповідності радіообладнання за однією із процедур, передбачених пунктами 51-53 цього Технічного регламенту, або мати результати такої оцінки.

Якщо за результатами оцінки відповідності радіообладнання буде доведено його повну відповідність вимогам цього Технічного регламенту, виробники повинні скласти декларацію про відповідність згідно здодатком 5 та нанести маркування знаком відповідності технічним регламентам.

22. Виробники повинні зберігати технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 10 років після введення в обіг останньої одиниці радіообладнання.

23. Виробники повинні для серійного виробництва радіообладнання застосовувати процедури згідно вимогам цього Технічного регламенту. Повинні враховуватися зміни в конструкції чи характеристиках радіообладнання та зміни в стандартах із переліку національних стандартів, зазначених у пункті 49 цього Технічного регламенту, або в інших технічних специфікаціях, шляхом посилання на які декларується відповідність радіообладнання.

Якщо зазначене радіообладнання становить ризик, виробники з метою захисту здоров'я і безпеки споживачів (користувачів) повинні проводити випробування зразків радіообладнання, що надається на ринку, досліджувати його і, при необхідності, вести реєстр скарг, невідповідного вимогам радіообладнання, відкликаного радіообладнання, а також інформувати розповсюджувачів про будь-який такий моніторинг.

24. Виробники повинні гарантувати, що радіообладнання, яке вони надають на ринку, має позначення типу, моделі, партії або серійного номера тощо, що дасть змогу його ідентифікувати, або у разі неможливості або невиправданості через характер радіообладнання це зазначити надається інформація на пакуванні або супровідних документах.

25. Виробники повинні зазначити на радіообладнанні назву своєї компанії, зареєстровану торгову назву або зареєстровану торгову марку та поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, або, якщо розмір або характер радіообладнання не дає змоги це зробити, - на упаковці радіообладнання або в супровідному документі. Зазначається лише одна адреса, за якою можна зв’язатися з виробником. Контактні дані наводяться відповідно до закону про порядок застосування мов.

26. Виробники повинні забезпечити супроводження радіообладнання інструкціями та інформацією про безпеку відповідно до закону про порядок застосування мов.

Інструкції повинні включати інформацію, необхідну для використання радіообладнання відповідно до його призначення. Така інформація містить за наявності опис компонентів та аксесуарів, у тому числі програмного забезпечення, які дають змогу радіообладнанню працювати за призначенням. Такі інструкції та вказівки з техніки безпеки, а також будь-яке маркування повинні бути чіткими, зрозумілими і розбірливими.

Інструкція до радіообладнання, яке призначене для випромінювання радіохвиль, додатково повинна містити:

смугу (смуги) радіочастот, в якій (в яких) працює радіообладнання;

максимальну потужність випромінювання в смузі (смугах) радіочастот, в якій (в яких) працює радіообладнання.

27. Виробники повинні забезпечити супроводження кожної одиниці радіообладнання копією декларації про відповідність або спрощеної декларації про відповідність. Спрощена декларація про відповідність, форма якої наведена в додатку 6, повинна містити точну інтернет-адресу, за якою можна отримати повний текст декларації про відповідність.

28. У разі наявності вимог щодо присвоєння радіочастоти для радіообладнання виробник зобов’язаний зазначати відповідну інформацію, визначену регуляторним органом, у товаросупровідній документації або на упаковці, або у декларації про відповідність.

Регуляторний орган може визначити нормативно-правовими актами інші прийнятні способи інформування споживачів (користувачів) радіообладнання про умови, необхідні для присвоєння споживачами (користувачами) радіочастоти для радіообладнання, дотримання засад загальної авторизації відповідно до Закону України "Про електронні комунікації", а також інших аспектів, пов’язаних із суттєвими вимогами.

29. Виробники, які вважають чи мають підстави вважати, що радіообладнання, яке вони надали на ринку, не відповідає цьому Технічному регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такого радіообладнання у відповідність з цим Технічним регламентом, а в разі необхідності відкликати його або вилучити. Крім того, якщо радіообладнання становить певний ризик, виробники повинні негайно поінформувати про це органи державного ринкового нагляду, надавши детальну інформацію, зокрема про невідповідність такого радіообладнання Технічному регламенту, про вжиті коригувальні заходи та про їх результати.

30. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду виробники повинні надати йому всю інформацію та документацію (у паперовій або електронній формі), необхідну для демонстрації відповідності радіообладнання вимогам цього Технічного регламенту. На вимогу цього органу державного ринкового нагляду виробники повинні співпрацювати з ним щодо будь-яких заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становить введене ними в обіг радіообладнання.

31. Виробник у разі потреби на підставі письмового доручення (договір, довіреність тощо) визначає уповноваженого представника.

Обов’язки виробника, встановлені в пункті 19 цього Технічного регламенту, та обов’язки виробника щодо складення технічної документації, встановлені в пункті 21 цього Технічного регламенту, не можуть бути предметом доручення для уповноваженого представника.

32. Уповноважений представник виконує завдання на підставі наданого доручення, яке повинно давати йому можливість щонайменше вчиняти такі дії:

зберігати декларацію про відповідність та технічну документацію і надавати їх на вимогу органів ринкового нагляду протягом 10 років після введення в обіг останньої одиниці радіообладнання;

на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду надавати йому інформацію і документацію, необхідні для демонстрації відповідності радіообладнання;

на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду співпрацювати з ним та проводити будь-які заходи для усунення ризиків, які може створювати радіообладнання, на яке поширюються повноваження уповноваженого представника.

33. Імпортери повинні вводити в обіг тільки таке радіообладнання, яке відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

34. Перед введенням радіообладнання в обіг імпортери повинні пересвідчитися в такому:

виробником проведена відповідна процедура оцінки відповідності, визначена у пунктах 51-53 цього Технічного регламенту;

радіообладнання розроблено таким чином, що воно може застосовуватися без порушення встановлених вимог щодо використання радіочастотного ресурсу України;

виробник склав технічну документацію;

радіообладнання має маркування знаком відповідності технічним регламентам і супроводжується інформацією та документацією, зазначеними у пунктах 26-28 цього Технічного регламенту;

виробник виконав усі вимоги, які наведені у пунктах 24 і 26 цього Технічного регламенту.

Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що радіообладнання не відповідає суттєвим вимогам, він не вводить радіообладнання в обіг, поки воно не буде приведено у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо радіообладнання становить ризик, імпортер повинен поінформувати про це виробника та органи державного ринкового нагляду.

35. Імпортери повинні зазначати на радіообладнанні своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, то - на пакуванні чи в документі, що супроводжує таке радіообладнання.

Контактні дані наводяться відповідно до закону про порядок застосування мов.

36. Імпортери повинні забезпечити, щоб радіообладнання супроводжувалося інструкціями та інформацією про безпеку, викладеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

37. Імпортери повинні забезпечити, щоб умови зберігання чи транспортування радіообладнання, доки воно перебуває під їх відповідальністю, не ставили під загрозу відповідність такого радіообладнання суттєвим вимогам.

38. Якщо зазначене радіообладнання становить ризик, імпортери з метою захисту здоров'я і безпеки споживачів (користувачів) повинні проводити випробування зразків радіообладнання, що надається на ринку, досліджувати його і, при необхідності, вести реєстр скарг, невідповідного вимогам радіообладнання, відкликаного радіообладнання, а також інформувати розповсюджувачів про будь-який такий моніторинг.

39. Імпортери, які вважають або мають підстави вважати, що радіообладнання, яке вони ввели в обіг, не відповідає цьому Технічному регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів для приведення радіообладнання у відповідність із зазначеними вимогами, а у разі потреби відкликати його або вилучити. Крім того, якщо радіообладнання становить ризик, імпортери повинні негайно інформувати про це органи державного ринкового нагляду, надаючи пояснення стосовно невідповідності та будь-яких прийнятих коригувальних заходів.

40. Імпортери повинні протягом 10 років після введення в обіг останньої одиниці радіообладнання зберігати копію декларації про відповідність для надання її на запит органів державного ринкового нагляду та забезпечити можливість надання таким органам за їх запитами доступу до технічної документації.

41. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду імпортери повинні надати йому всю інформацію та документацію (у паперовій або електронній формі), необхідні для демонстрації відповідності радіообладнання вимогам цього Технічного регламенту. На вимогу цього органу державного ринкового нагляду імпортери повинні співпрацювати з ним щодо будь-яких заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становить введене ними в обіг радіообладнання.

42. Розповсюджувачі під час надання радіообладнання на ринку повинні діяти згідно з вимогами цього Технічного регламенту.

43. Перед наданням радіообладнання на ринку розповсюджувачі повинні перевірити, що радіообладнання має маркування знаком відповідності технічним регламентам, супроводжується документами, передбаченими цим Технічним регламентом, інструкціями та інформацією про безпеку, які складені згідно з вимогами законодавства про порядок застосування мов, і що виробник та імпортер виконали вимоги, зазначені у пунктах 20, 24-28 і 35 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що радіообладнання не відповідає суттєвим вимогам, він не повинен надавати радіообладнання на ринку до його приведення у відповідність з такими вимогами.

Якщо зазначене радіообладнання становить будь-який ризик, розповсюджувач повинен повідомити про це виробнику або імпортеру, а також органам державного ринкового нагляду.

44. Розповсюджувачі повинні забезпечити, щоб умови зберігання чи транспортування радіообладнання, доки воно перебуває під їх відповідальністю, не ставили під загрозу відповідність такого радіообладнання суттєвим вимогам.

45. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що радіообладнання, яке вони надали на ринку, не відповідає цьому Технічному регламенту, повинні переконатися, що вжиті коригувальні заходи, необхідні для приведення радіообладнання у відповідність із зазначеними вимогами, а у разі потреби відкликати його або вилучити. Крім того, якщо радіообладнання становить ризик, розповсюджувачі повинні негайно інформувати про це органи ринкового нагляду та надати пояснення, зокрема інформацію про невідповідність і виконані коригувальні заходи.

46. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі повинні надати йому інформацію та документацію (у паперовій або електронній формі), необхідні для демонстрації відповідності радіообладнання вимогам цього Технічного регламенту. На вимогу такого органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі повинні співпрацювати з ним щодо будь-яких заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становить радіообладнання, яке вони надали на ринку.

47. Імпортер або розповсюджувач повинен вважатися виробником для цілей цього Технічного регламенту і вони повинні виконувати обов’язки виробника відповідно до вимог пунктів 19-30 цього Технічного регламенту у разі, коли може бути порушена відповідність радіообладнання цьому Технічному регламенту, а саме, коли вони:

вводять в обіг радіообладнання під своїм найменуванням або торговою маркою (знаком для товарів і послуг);

вносять зміни до радіообладнання, яке вже введено в обіг.

48. Суб’єкти господарювання повинні надавати органам державного ринкового нагляду за їх запитами інформацію, що дає змогу ідентифікувати:

будь-якого суб’єкта господарювання, який поставив їм радіообладнання;

будь-якого суб’єкта господарювання, якому вони поставили радіообладнання.

Суб’єкти господарювання повинні надавати зазначену в абзацах першому - третьому цього пункту інформацію протягом 10 років після того, як їм було поставлено радіообладнання, і протягом 10 років після того, як вони поставили радіообладнання.

49. Перелік національних стандартів для цілей застосування цього Технічного регламенту (далі - перелік національних стандартів) затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.

Відповідність радіообладнання стандартам, які включено до переліку національних стандартів, або їх частинам надає презумпцію відповідності такого радіообладнання суттєвим вимогам, які охоплюються такими стандартами або їх частинами.

До переліку національних стандартів включаються тільки національні стандарти, що є ідентичні стандартам Європейського інституту телекомунікаційних стандартів та прийняті виключно методом перекладу державною мовою.

50. Виробник повинен провести оцінку відповідності радіообладнання з метою підтвердження відповідності суттєвим вимогам. Оцінка відповідності повинна враховувати усі передбачені умови експлуатації, а для вимог, що зазначені в абзаці другому пункту 6 цього Технічного регламенту, оцінка відповідності повинна також враховувати обґрунтовано прогнозовані умови експлуатації. Якщо радіообладнання здатне приймати різні конфігурації, оцінка відповідності повинна підтвердити відповідність радіообладнання суттєвим вимогам за всіма можливими конфігураціями.

51. Виробник повинен продемонструвати відповідність радіообладнання суттєвим вимогам, визначеним у пункті 6 цього Технічного регламенту, застосовуючи будь-яку з таких процедур оцінки відповідності:

внутрішній контроль виробництва згідно з додатком 1;

експертиза типу в поєднанні з відповідністю типові на основі внутрішнього контролю виробництва згідно з додатком 2;

відповідність на основі цілковитого забезпечення якості згідно з додатком 3.

52. Якщо виробник застосовує стандарти з переліку національних стандартів, що охоплюють вимоги, визначені у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, він може застосувати будь-яку з таких процедур оцінки відповідності:

внутрішній контроль виробництва згідно з додатком 1;

експертиза типу в поєднанні з відповідністю типові на основі внутрішнього контролю виробництва згідно з додатком 2;

відповідність на основі цілковитого забезпечення якості згідно здодатком 3.

53. Якщо для вимог, визначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, виробник не застосовує або частково застосовує стандарти з переліку національних стандартів, або коли такі стандарти відсутні для такого виду радіообладнання, то для оцінки відповідності радіообладнання він може застосувати будь-яку з таких процедур оцінки відповідності:

експертиза типу в поєднанні з відповідністю типові на основі внутрішнього контролю виробництва згідно з додатком 2;

відповідність на основі цілковитого забезпечення якості згідно з додатком 3.

54. У декларації про відповідність зазначається про те, що виконання суттєвих вимог було доведено.

55. Декларація про відповідність складається за структурою згідно з додатком 5.

Декларація про відповідність повинна містити елементи даних, наведені в додатку 5, і постійно оновлюватися.

Декларація про відповідність складається державною мовою, а у разі, коли вона була складена іншою мовою, - перекладається на державну мову.

Спрощена декларація про відповідність, що зазначена у пункті 27 цього Технічного регламенту, повинна містити дані, наведені у додатку 6, і постійно оновлюватися. Повний текст декларації про відповідність державною мовою повинен бути доступний на веб-сайті за адресою, зазначеною в спрощеній декларації про відповідність.

56. У разі коли на радіообладнання поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складення декларації про відповідність, складається єдина декларація про відповідність щодо всіх таких технічних регламентів. У такій декларації про відповідність зазначаються відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.

Єдина декларація про відповідність може мати форму досьє, яке складається з відповідних окремих декларацій про відповідність.

57. Виробник шляхом складення декларації бере на себе відповідальність за відповідність радіообладнання вимогам цього Технічного регламенту.

58. Загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам наведені у статті 30 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".

59. Ураховуючи конструкцію радіообладнання, висота знака відповідності технічним регламентам може бути менш як 5 міліметрів за умови, що він залишається видимий та розбірливий.

60. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися на радіообладнання таким чином, щоб він був видимий, розбірливий і незмивний, або, якщо це не є можливим, на його інформаційну табличку з технічними даними. Знак відповідності технічним регламентам також наноситься на упаковку і повинен бути помітний та розбірливий.

61. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися перед введенням радіообладнання в обіг.

62. Маркування знаком відповідності технічним регламентам повинно супроводжуватися ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності (далі - призначений орган), якщо застосовувалася процедура оцінки відповідності, наведена у додатку 3.

Ідентифікаційний номер призначеного органу повинен мати таку саму висоту, що і знак відповідності технічним регламентам. Ідентифікаційний номер призначеного органу повинен проставлятися самим призначеним органом або, за його вказівкою, виробником чи його уповноваженим представником.

63. Обмежувальні (коригувальні) заходи в разі неналежного застосування знака відповідності технічним регламентам вживаються відповідно до законодавства.

64. Технічна документація повинна містити всі відповідні дані або відомості про засоби, що застосовуються виробником для забезпечення відповідності радіообладнання суттєвим вимогам. Зміст технічної документації наведено у додатку 4.

65. Технічна документація повинна складатися до введення радіообладнання в обіг і постійно оновлюватися.

66. Якщо технічна документація та кореспонденція, що стосуються будь-якої процедури експертизи типу, складені іншою мовою, ніж державна мова, на обґрунтований запит призначених органів суб’єкти господарювання зобов’язані за власний рахунок і у погоджений з такими органами строк забезпечити їх переклад на державну мову в необхідному обсязі. За згодою сторін технічна документація може надаватися мовою складення технічної документації.

67. У разі коли технічна документація не відповідає пунктам 64-66 цього Технічного регламенту та не містить достатні відповідні дані або засоби, які використовувалися для забезпечення відповідності радіообладнання суттєвим вимогам, орган державного ринкового нагляду у разі необхідності звертається до виробника або імпортера з вимогою провести випробування органом з оцінки відповідності, прийнятним для органу державного ринкового нагляду, за рахунок виробника або імпортера протягом певного періоду з метою перевірки відповідності радіообладнання суттєвим вимогам.

68. Призначення органів з оцінки відповідності для виконання ними як третіми сторонами завдань з оцінки відповідності згідно з цим Технічним регламентом здійснюється відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".

69. З метою призначення орган з оцінки відповідності повинен відповідати загальним вимогам до призначених органів відповідно до статті 32 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та спеціальним вимогам до призначених органів, установленим у пунктах 70-77 цього Технічного регламенту.

70. Орган з оцінки відповідності повинен бути третьою стороною, незалежною від організації або радіообладнання, які він оцінює.

Орган з оцінки відповідності, власником корпоративних прав якого є об’єднання підприємців, яке представляє юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у проектуванні, виготовленні, постачанні, складанні, використанні чи обслуговуванні радіообладнання, яке такий орган оцінює, може вважатися третьою стороною за умови доведення незалежності такого органу та відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

71. Орган з оцінки відповідності, його вище керівництво і персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності:

не повинні бути проектувальниками, виробниками, постачальниками, інсталяторами, покупцями, власниками, користувачами або наладниками радіообладнання, яке вони оцінюють, а також не повинні бути представниками будь-якої із цих сторін. Це не виключає можливості використання радіообладнання, яке пройшло оцінку відповідності і яке є необхідним для діяльності органу з оцінки відповідності або використання такого радіообладнання в особистих цілях;

не повинні безпосередньо брати участь у проектуванні, виробництві або створенні, маркетингу, налагоджуванні, експлуатації, або технічному обслуговуванні радіообладнання, або представляти сторони, залучені для такої діяльності. Вони не повинні брати участь у будь-якій діяльності, яка може вплинути на незалежність їх суджень або професійну чесність стосовно діяльності з оцінки відповідності, для виконання якої вони призначені. Особливо це стосується консультаційних послуг.

Органи з оцінки відповідності повинні забезпечувати дотримання залученими ними дочірніми підприємствами або субпідрядниками, які ними залучаються до виконання робіт з оцінки відповідності, вимог щодо конфіденційності інформації, об’єктивності чи неупередженості під час діяльності з оцінки відповідності таких органів.

72. Органи з оцінки відповідності та їх персонал повинні провадити діяльність з оцінки відповідності з високим ступенем професіоналізму та необхідною технічною компетентністю в конкретній сфері, а також повинні бути вільні від будь-якого тиску і спонукань, зокрема фінансових, які можуть вплинути на їх рішення або результати їх діяльності з оцінки відповідності, особливо стосовно осіб або груп осіб, заінтересованих у результатах такої діяльності.

73. Орган з оцінки відповідності повинен бути здатний виконувати всі завдання з оцінки відповідності, зазначені у додатках 2 і 3, щодо яких він був призначений, незалежно від того, чи виконуються такі завдання самим органом з оцінки відповідності або від його імені і під його відповідальність.

Орган з оцінки відповідності в будь-який час і для кожної процедури оцінки відповідності та кожного виду радіообладнання, щодо яких він був призначений, повинен мати в своєму розпорядженні:

кваліфікований та досвідчений персонал для виконання завдань з оцінки відповідності;

описи процедур для кожного виду радіообладнання, відповідно до яких проводиться оцінка відповідності із забезпеченням прозорості та здатності відтворення таких процедур. Орган з оцінки відповідності повинен мати відповідний порядок дій і процедури, які виконуються ним або як призначеним органом, або під час інших видів діяльності;

процедури для провадження діяльності, які належним чином враховують розмір підприємства, сектор діяльності, структуру, ступінь технологічної складності радіообладнання, масовість або серійність процесу виробництва.

Орган з оцінки відповідності повинен мати кошти, необхідні для своєчасного та належного виконання технічних та адміністративних завдань, пов’язаних з діяльністю з оцінки відповідності.

74. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинен мати:

технічну та професійну підготовку для провадження діяльності з оцінки відповідності, щодо якої орган з оцінки відповідності призначається чи був призначений;

знання вимог, що стосуються оцінок відповідності, які вони проводять, та відповідні повноваження для їх проведення;

знання та розуміння суттєвих вимог, визначених у пунктах 6-8 цього Технічного регламенту, порядок і сферу застосування стандартів із переліку національних стандартів, а також відповідних положень законодавства України та ЄС щодо умов застосування, надання на ринку та введення в експлуатацію радіообладнання, яке він оцінює;

здатність оформляти сертифікати експертизи типу та/або сертифікати на систему якості, записи та звіти, які підтверджують проведення оцінки відповідності.

75. Повинна бути забезпечена неупередженість органу з оцінки відповідності, його керівника, заступників керівника і персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності.