удосконалення системи заходів, спрямованих на стимулювання виробництва чистої продукції, розвиток економіки території, що зазнала радіоактивного забруднення;
забезпечення науково обґрунтованого використання коштів для здійснення заходів із соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і подолання її наслідків;
широке впровадження результатів роботи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в практику запобігання виникненню інших надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.
Розроблятимуться моделі міграції радіонуклідів у навколишньому природному середовищі у післяаварійних умовах. Це забезпечить науково обґрунтоване прогнозування радіаційної обстановки на майбутнє.
Значний науково-прикладний досвід, який накопичено за минулі роки, щодо належного моніторингу навколишнього природного середовища, проведення епідеміологічних та медичних досліджень буде адаптовано і використано для розвитку систем запобігання виникненню інших надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, аварійного реагування. Важливе значення має координація міжнародних досліджень, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи, які спрямовані на виконання завдань, передбачених Програмою.
Досвід роботи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є унікальним у світі і з урахуванням законодавства щодо інтелектуальної власності може стати пріоритетним міжнародним надбанням України, передусім стосовно координації виконання наукових досліджень за напрямами:
детального вивчення питання впливу дозоутворювальних радіонуклідів на здоров'я населення після 20 років від дня аварії;
організації дій щодо аварійного реагування на ранньому етапі аварії;
вивчення основних закономірностей міграції радіонуклідів у навколишньому природному середовищі в післяаварійний період;
розроблення принципів комплексної оцінки ефективності заходів щодо подолання можливих техногенних аварій;
проведення епідеміологічних досліджень медичних наслідків Чорнобильської катастрофи;
вивчення синергічної дії ефектів різних шкідливих факторів на здоров'я людини;
оцінки залежності ефективності заходів від ландшафту;
медичного аналізу захворюваності серед учасників ліквідації аварії;
вивчення впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на біоту зони відчуження;
вивчення відновлювальних процесів у природних екосистемах;
оцінки ефективності непрямих протирадіаційних заходів;
розроблення технологій поводження із забрудненою продукцією сільського господарства;
уточнення ролі геологічного середовища у відновленні територій, що зазнали радіоактивного забруднення;
проведення генетичного моніторингу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з першочерговим обстеженням дітей та осіб дітородного віку;
вивчення закономірностей розвитку та перебігу хвороб, смертності від захворювань, що визначають стан здоров'я контингентів населення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також розробка медичних засобів, спрямованих на пом'якшення негативних наслідків катастрофи у віддаленому періоді після опромінення;
визначення факторів ризику розвитку найбільш поширених захворювань, які призводять до інвалідності, серед осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
удосконалення існуючих і розроблення нових економічних та малоінвазивних методів діагностики і лікування, реабілітації та профілактики, спрямованих на збереження та відновлення стану здоров'я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З урахуванням набутого досвіду передбачається розвивати комплексну взаємозв'язану систему підходів до подолання не лише об'єктивних наслідків Чорнобильської катастрофи, а й суб'єктивних її факторів. Елементами такої системи є:
підвищення рівня радіологічних знань усіх верств населення стосовно радіаційних аварій та ядерних катастроф, засобів і способів колективного та індивідуального захисту;
визначення моделей і створення дієвої системи та планів взаємодії усіх гілок влади, медичних, наукових установ, державних і громадських організацій, засобів масової інформації на випадок аварійних ситуацій із забезпеченням оперативної взаємодії на міжнародному рівні;
вивчення закономірностей формування в населення суб'єктивної думки стосовно наслідків опромінення з метою можливого коригування цього процесу.
Фінансування робіт, передбачених Програмою
Обсяги видатків з Державного бюджету України на виконання пріоритетних завдань Програми на 2006-2010 роки розраховані відповідно до досягнутого рівня фінансування вимог законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та коригуються з поступовим наближенням до 2010 року розмірів виплат пільг і компенсацій, встановлених зазначеними законами.
Обсяги видатків з державного бюджету на виконання пріоритетних завдань Програми на 2006-2010 роки наведено у додатку до цієї Програми.
Завдяки реабілітаційним процесам і заходам, передбаченим Програмою, буде повернуто частину території зони відчуження для господарського використання.
У загальних обсягах видатків не враховані видатки за бюджетними програмами (пільги на житлово-комунальні послуги, придбання палива громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; пільги на користування транспортом та зв'язком громадянам цих категорій), що віднесені на субвенції.
Щороку центральні органи виконавчої влади, відповідальні за виконання робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, разом з експертами - провідними спеціалістами, які відповідають за виконання конкретних заходів Програми, розробляють і вносять на розгляд Кабінету Міністрів України прогнозні розрахунки обсягу фінансування робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи з урахуванням пріоритетних напрямів і показників Програми на відповідний рік.
Розрахунок обсягу забезпечення фінансовими ресурсами проводиться на підставі результатів аналізу стану виконання Програми за минулий період (з урахуванням позитивних і негативних наслідків) і на основі науково обґрунтованих прогнозів радіаційної, екологічної, соціальної та економічної ситуації.
Щорічний обсяг видатків на передбачені Програмою заходи коригується Кабінетом Міністрів України згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і пріоритетами Програми.
Кадрове забезпечення
Основними напрямами кадрового забезпечення виконання Програми є:
підготовка і перепідготовка фахівців з питань соціального, протирадіаційного та медичного захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
підвищення кваліфікації керівників органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які здійснюють заходи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Досвід роботи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи висвітлюватиметься у засобах масової інформації, монографіях, підручниках, посібниках.
Провідні вчені та спеціалісти узагальнюватимуть досвід ефективного виконання пріоритетних завдань Програми. Навчальні плани та програми спрямовуватимуться на поглиблення знань керівників і спеціалістів з радіоекології, протирадіаційного захисту, радіометрії, радіобіології, радіаційної медицини, соціально-економічних проблем ліквідації наслідків техногенних катастроф. Для навчання використовуватимуться комп'ютерні засоби, ділові ігри, тренування з прийняття рішень у надзвичайних ситуаціях.
III. Очікувані результати
Виконання Програми гарантуватиме проведення невідкладних заходів, спрямованих на збереження здоров'я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, своєчасне та повноцінне лікування постраждалих, їх соціальний та радіаційний захист.
За напрямами зміцнення та підтримки бар'єрів радіаційної безпеки на всій території зони посиленого радіоекологічного контролю середньорічні дози додаткового опромінення населення не перевищуватимуть допустимі рівні, для зони гарантованого добровільного відселення - не менш як у 80 відсотків населених пунктів. Зазначені показники будуть досягнуті і для зони безумовного (обов'язкового) відселення.
У результаті виконання завдань Програми істотно (до 50 відсотків) зменшиться обсяг винесення радіонуклідів за межі зони відчуження. Цього буде досягнуто завдяки створенню науково обґрунтованої системи, що поєднає природні відновлювальні процеси з меліоративними, лісоохоронними та технічними заходами, які підвищать бар'єрні функції природно-техногенного комплексу зони відчуження.
Передбачається здійснити заходи з перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему. В результаті зменшиться негативний вплив цього об'єкта на навколишнє природне середовище, поліпшиться безпека зберігання РАВ. Реабілітаційні процеси та заходи дадуть можливість повернути частину території зони відчуження для господарського використання.
Впровадження спеціального економічного режиму дасть змогу:
зменшити обсяг коштів на виплату допомоги з безробіття;
стимулювати інноваційну діяльність і створення конкурентоздатних виробництв, зокрема з вироблення сільськогосподарської продукції;
сприяти підвищенню рівня трудової активності населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
сприяти створенню умов для продуктивної зайнятості осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і таким чином прискорити економічний розвиток територій, що зазнали радіоактивного забруднення.
Очікуваними результатами здійснення заходів Програми також є:
створення умов для сталого економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення;
збільшення надходжень до місцевих бюджетів за рахунок розвитку економічного потенціалу територій, що зазнали радіоактивного забруднення;
стимулювання та активізація підприємницької діяльності із запровадженням пільгових умов функціонування існуючих та створення нових підприємницьких структур, збільшення кількості малих підприємств;
створення нових робочих місць.
Додаток
до Загальнодержавної програми
подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи
на 2006-2010 роки
ОБСЯГИ ВИДАТКІВ З ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ НА ВИКОНАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ ЗАВДАНЬ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ НА 2006-2010 РОКИ
__________
Примітка:
Програма фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Щорічний обсяг видатків на передбачені Програмою заходи визначається згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
* Можливе щорічне збільшення обсягів видатків відповідно до збільшення видаткової частини Державного бюджету України на відповідний рік.
** У державних бюджетах України на 2007-2010 роки видатки за бюджетними програмами (пільги на житлово-комунальні послуги, придбання палива громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; пільги на користування транспортом та зв'язком громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), встановлюються окремо.
*** Внески України до Чорнобильського фонду "Укриття" на реалізацію програми SIP на 2008-2010 роки встановлюються у державних бюджетах України окремо.
**** У разі виникнення зазначеної заборгованості її погашення встановлюється відповідним Державним бюджетом України.
***** При уточненні державних бюджетів України на 2007-2010 роки можуть бути передбачені видатки по цій статті.