• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Типового положення про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Положення від 18.03.1996 № 334 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Положення
  • Дата: 18.03.1996
  • Номер: 334
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Положення
  • Дата: 18.03.1996
  • Номер: 334
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
вартість паперових серветок, скатертей, рушників, стаканчиків і тарілок, соломок для напоїв, фольгового посуду і приборів одноразового використання;
витрати на утримання гардеробів, туалетів для відвідувачів;
11) витрати, пов'язані із сплатою експортного (вивізного) мита та митних зборів;
12) відрахування до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових видів технологій і виробництва нових видів продукції;
13) відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг;
14) податки (крім тих, що сплачуються за рахунок прибутку), збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України;
15) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов'язаних з очищенням стічних вод;
16) витрати на винахідництво та раціоналізацію (включаючи проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналізаторськими пропозиціями, розроблення рецептур страв і виробів, патентування, виплата винагород);
17) витрати, пов'язані з виготовленням і використанням бланків, що підтверджують сплату пайових, цільових та інших внесків членами споживчих товариств, членських квитків та інші витрати, пов'язані з кооперуванням населення, веденням організаційно-масової роботи з пайовиками;
18) витрати на оприлюднення річного звіту;
19) витрати, пов'язані з нарахуванням та виплатою дивідендів учасникам і засновникам підприємств торгівлі (оплата повідомлень у засобах масової інформації, придбання конвертів, послуг зв'язку).
Планування витрат обігу
30. Витрати обігу є одним із якісних показників господарської діяльності підприємств торгівлі, основною метою планування яких є виявлення резервів зниження витрат, пов'язаних із придбанням, доставкою, зберіганням товарів і реалізацією їх споживачам. У плануванні визначається загальна сума витрат обігу, яка необхідна для забезпечення нормальної роботи підприємства, та її рівень у відсотках до загального обсягу товарообороту.
31. Розрахунок витрат провадиться відповідно до угод про купівлю та продаж товарів, а також згідно із запланованими заходами щодо розширення обсягів роботи та поліпшення якості обслуговування споживачів.
Для розрахунку витрат обігу використовується така інформація: обсяг та структура товарообороту, виробнича програма, штатний розпис, показники розвитку матеріально-технічної бази, показники місцезнаходження постачальників, види транспорту, яким транспортуватиметься товар, діючі на відповідний період ставки, тарифи, розцінки, норми та інші розрахункові показники, які використовує підприємство для внутрішньогосподарського планування, матеріали аналізу витрат обігу в цілому і по окремих статтях за поточний рік (квартал, місяць).
32. Обсяги витрат за окремими статтями обчислюються методом прямих техніко-економічних розрахунків. У зв'язку з тим, що кожна стаття витрат є комплексною, розрахунки необхідно провадити за кожним елементом витрат, який включається до тієї чи іншої статті.
Стаття 1. Витрати на перевезення
33. Витрати на перевезення плануються залежно від умов поставки товарів, які визначаються під час укладання договору поставки. Якщо в ньому міститься "франко-перевізник" (FCA), витрати на перевезення залізничним, водним і повітряним транспортом відносяться на рахунок підприємства торгівлі.
34. Виходячи з асортименту і обсягів товарів, які завозитимуться на склади підприємства торгівлі від іногородніх постачальників або продаватимуться іногороднім покупцям, визначається обсяг вантажообороту з перевезення товарів залізничним, водним і повітряним транспортом, який розраховується в тоннах. Якщо в угоді відсутнє положення про обсяг перевезень товарів у тоннах, розрахунок вантажообороту провадиться шляхом ділення передбаченої кошторисної вартості товарів на середню вартість тонни товару. Середня вартість тонни конкретного товару визначається діленням суми вартості цього товару (за рахунками, взятими на вибір) на його вагу брутто, яка показана у цих рахунках або в супровідних транспортних документах.
Після розрахунку вантажообороту із завезення і реалізації товарів визначається відстань, на яку перевозитимуться товари вагонами, контейнерами, насипом, великою чи малою швидкістю.
Розрахунки витрат провадяться за діючими на окремих видах транспорту тарифами і розцінками на вантажно-розвантажувальні роботи. До цих витрат додається вартість обладнання вагонів, утримання провідників (якщо це передбачене угодою), вартість навантаження і розвантаження товарів на станціях, пристанях і в аеропортах силами нештатних робітників (крім витрат з навантаження автотранспорту); інші транспортні витрати (утримання власних під'їзних колій, подачу вагонів, збереження вантажів на станціях, пристанях та інші витрати, які включаються в накладні залізниць і водного транспорту).
35. Обсяг перевезення товарів автомобільним транспортом розраховується на весь вантажооборот:
з доставки на склади підприємства з залізничних станцій, пристаней, аеропортів товарів, які надходять від іногородніх виробників або посередників;
з доставки на залізничні станції, пристані і в аеропорти товарів, які відвантажуються із складів іногороднім покупцям;
з доставки товарів із власних складів на склади покупців, у роздрібну мережу, підприємствам громадського харчування і населенню.
За кожним з різновидів доставки розраховується обсяг вантажообороту шляхом ділення кошторисної вартості товарів, які надходитимуть, на середню вартість тонни цих товарів.
Крім маси товару, до вантажообороту необхідно додати масу тари, в якій перевозиться товар. Маса тари визначається стосовно до маси товару за даними маркування тари або дослідним шляхом. Загальна вага товарів і тари, що перевозитимуться, з урахуванням коефіцієнтів повторних перевезень, становить транспортний вантажооборот, який враховується для розрахунку витрат на перевезення автомобільним транспортом.
Розрахунок робиться з урахуванням відстані перевезень, класу вантажу, типу автомобіля та тарифів на перевезення товарів автомобільним транспортом.
До обсягу витрат на перевезення товарів автомобільним транспортом додаються витрати на оплату вантажно-розвантажувальних робіт за розцінками за тонну ваги, а також витрати на експедиційні операції, якщо це було передбачено угодами.
Стаття 2. Витрати на оплату праці
36. Витрати за цією статтею розраховуються виходячи із штатної чисельності працівників, які забезпечують виконання обсягів робіт, та посадових окладів, надбавок, доплат згідно з прийнятою в підприємстві торгівлі тарифною системою оплати праці.
37. В складі витрат за цією статтею плануються витрати на оплату праці робітників, які не включаються в штатний розпис і наймаються для виконання робіт за угодами (навантаження, розвантаження, переміщення товарів, тари, оброблення, підсортування, пакування, фасування, прання та ремонт санітарного і спеціального одягу, взуття, участь в рекламних заходах тощо).
Стаття 3. Витрати на оренду та утримання основних фондів
38. За зазначеною статтею витрати на оперативну оренду будівель, складських і підсобних приміщень, споруд, холодильників, обладнання, інвентарю розраховуються відповідно до орендованої площі або місткості, кількості інвентаря та ставок орендної плати, передбачених угодами на оренду.
39. До витрат обігу підприємств торгівлі, що перебувають у комунальній власності, зараховується орендна плата у межах сум, розрахованих за ставками, які встановлюються місцевими органами державної виконавчої влади.
40. За цією статтею плануються витрати на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію тощо:
1) витрати на опалення розраховуються виходячи з площі опалювальних приміщень, видів палива і його вартості, тривалості опалювального сезону та норм витрат палива, а у разі надходження тепла, що виробляється тепловими електростанціями (ТЕЦ), - із затверджених розцінок на пару і гарячу воду та кількості спожитої теплової енергії;
2) витрати на освітлення розраховуються виходячи з кількості спожитої енергії і діючих тарифів. Необхідна кількість електроенергії в кіловат-годинах розраховується залежно від кількості освітлювальних точок відповідно до норм освітлення на 1 кв. метр площі, від кількості і потужності різних електроприладів, двигунів, інших машин і обладнання, які споживають електроенергію;
3) витрати на водопостачання та інші комунальні послуги розраховуються виходячи з кількості витрачуваної води, обсягів послуг і діючих тарифів;
4) витрати на вивезення сміття і відходів, утримання в чистоті приміщень і території (якщо ці роботи виконуються сторонніми підприємствами) розраховуються виходячи з обсягів послуг і діючих тарифів. Вартість предметів і засобів догляду за приміщеннями, територією, обладнанням розраховується за кількістю і діючими цінами.
41. Витрати на протипожежні засоби розраховуються виходячи з вартості матеріалів, тарифів на зарядження і перевірку справності вогнегасників, а також відповідно до угод на послуги, що надаються органами пожежної охорони.
42. Витрати на перевірку і таврування вагів та інших вимірювальних приладів розраховуються виходячи з їх кількості та середньої вартості обслуговування одного приладу (за видами).
43. Витрати на утримання охорони, яка не входить до штатного розпису підприємства торгівлі, і на обслуговування засобів сигналізації визначаються виходячи з укладених угод.
Стаття 4. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і нематеріальних активів
44. Розмір амортизації розраховується виходячи з норм амортизаційних відрахувань та середньорічної вартості основних фондів і нематеріальних активів.
45. Середньорічна вартість основних фондів, які вводитимуться в дію протягом періоду, на який визначаються витрати, розраховується шляхом ділення їх вартості на 12 і множення отриманого результату на кількість повних місяців, протягом яких вони експлуатуватимуться. Середньорічна вартість основних фондів, які вибудуть, розраховується шляхом ділення їх вартості на 12 і множення на кількість повних місяців, які залишилися до кінця року з часу їх вибуття.
46. Середньорічна вартість основних фондів визначається з урахуванням введення в експлуатацію новопридбаних, з урахуванням ліквідованих і тих, які стали непридатними для використання, або проданих (переданих) основних фондів. Для розрахунку середньоквартальної вартості основних фондів вартість введених і тих, які вибули, враховується за показниками третього місяця кварталу, який передує тому, на який робляться розрахунки.
Стаття 5. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів
47. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт розраховуються виходячи з норм та середньорічної вартості основних фондів.
48. Розрахунки витрат на поточний ремонт провадяться відповідно до потреб на ремонт окремих приміщень, обладнання, інвентарю шляхом визначення вартості матеріалів і їх доставки до місця проведення ремонту, заробітної плати осіб, що залучаються для виконання ремонтних робіт тощо. Зазначені витрати зараховуються до витрат обігу згідно з кошторисом і графіком ремонтних робіт.
Стаття 6. Знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів
49. Витрати, пов'язані із зносом санітарного і спеціального одягу, взуття, столової білизни, посуду, приборів, розраховуються виходячи з потреби в них, вартості одиниці та термінів служби.
50. Витрати, пов'язані із зносом предметів, інструментів, інвентарю, визначаються виходячи із вартості одиниці, термінів служби. Вони плануються з урахуванням фізичного зносу малоцінних предметів, які є в наявності на початок планованого періоду, їх надходження і вибування.
Стаття 7. Витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих потреб
51. Розрахунок потреби в твердому паливі провадиться за встановленими для даної місцевості нормами в кілограмах умовного палива, необхідного для приготування 1 тис. обідів. Для розрахунку кількості обідів в їдальнях і ресторанах за 1 комплект приймається 2,5 страви, в кафе і закусочних - 2 страви.
Витрати на електроенергію (або газ) плануються у підприємствах громадського харчування виходячи з кількості електричного (газового) обладнання, його потужності, режиму роботи і діючих цін.
Вартість пари, що надходить на підприємства громадського харчування, визначається на основі угод.
Для спрощення розрахунків загальні витрати за цією статтею можуть бути визначені на основі фактичних затрат на 1 млн. крб. реалізованої продукції власного виробництва і прогнозних обсягів її реалізації в планованому періоді.
Стаття 8. Витрати на зберігання, підсортування, оброблення, пакування і передпродажну підготовку товарів
52. Витрати за цією статтею визначаються за елементами затрат шляхом прямих техніко-економічних розрахунків виходячи з таких показників: кількість товарів, які потребують цих витрат, структура товарообороту, витрати на одиницю товару (тонну, пару взуття, одиницю одягу тощо); вартість усіх матеріалів за діючими цінами; норми (затверджені або розраховані підприємством) витрат на тонну товарів, на мільйон карбованців товарообороту.
53. Розмір витрат на утримання холодильного обладнання розраховується виходячи з кількості і видів обладнання, кількості товарів, які необхідно охолоджувати, термінів їх зберігання, тривалості роботи обладнання, вартості електроенергії, води, мастильних матеріалів, витрат на оплату послуг сторонніх підприємств з технічного обслуговування холодильного обладнання.
54. Витрати з закупівлі, доставки льоду і наповнення ним льодосховищ розраховуються виходячи з потреби в ньому для зберігання тонни товару і вартості витрат з намороження 1 куб. метру льоду.
Стаття 9. Витрати на рекламу
55. Витрати на рекламу визначаються шляхом прямих техніко-економічних розрахунків згідно з планом рекламних заходів, який передбачається реалізувати в планованому періоді. В плані заходів, пов'язаних із рекламою, передбачається кошторис витрат для кожного з них. Розрахунки здійснюються виходячи з вартості матеріалів та товарів, які використовуються для проведення рекламних заходів, послуг радіо, телебачення, преси згідно з угодами.
Стаття 10. Відсотки за кредити
56. Розрахунок на планований період цих витрат здійснюється виходячи із потреби в кредитах, обсягу товарообороту, планових залишків товарів, їх оборотності, пайової участі власних оборотних коштів в оплаті товарів і відсоткової ставки за кредит.
Приклад планування кредиту за товарооборотом:
Товарооборот на планований період - 380 000 млн. крб.
у роздрібних цінах
Розмір торгівельної надбавки, націнки - 30 відсотків
Транспортні витрати - 4 -"-
Норматив товарних запасів - 30 днів
Пайова участь власних оборотних коштів
в оплаті товарів - 70 відсотків
Відсоткова ставка за користування кредитом - 170 -"-
Розрахунок провадиться у такій
послідовності:
1) собівартість товарів - 74 -"-
(100-30+4)
2) товарооборот за собівартістю, який - 281200 млн.крб.
кредитується (у купівельних цінах) (380 000х74:100)
3) однодобовий товарооборот за собівартістю - 770 млн.крб.
(281 200:365)
4) середньорічна планована сума товарних - 23100 млн.крб.
запасів (за нормативом товарних запасів (770х30)
30 днів)
5) необхідна сума кредитів (за пайовою - 6930 млн.крб.
участю власних оборотних коштів в (23100х(100-70):100)
оплаті товарів 70 відсотків)
6) витрати за статтею "Відсотки за кредити" - 11781 млн.крб.
(6930х170:100)
Стаття 11. Втрата товарів у межах норм природного убутку під час перевезення, зберігання та реалізації
57. Втрата товарів розраховується виходячи із запланованих обсягів продажу окремих товарів і діючих норм природного убутку, бою, диференційованих за товарами, сезонами і територіальними зонами.
У розрахунках не беруться до уваги обсяги продажу розфасованих та штучних товарів, для яких норми природного убутку не передбачаються.
Стаття 12. Витрати на тару
58. Для визначення витрат за цією статтею розраховується кількість і вартість тари за видами (мішки, ящики, бочки, бідони, лотки тощо), сума уцінки під час її повернення.
59. Амортизація власної інвентарної тари і тари-обладнання розраховується за відповідними нормами, а багатооборотної (заставної) тари - за угодами з постачальниками.
60. Витрати на ремонт власної інвентарної тари та тари- обладнання, перевезення її на склади постачальників, тарозбиральні та тароремонтні підприємства розраховуються виходячи з обсягів ремонту, перевезень, розцінок і тарифів на ремонтні роботи та перевезення відповідними видами транспорту. До зазначених витрат не відноситься заробітна плата штатних та позаштатних робітників, вантажників.
Стаття 13. Відрахування на соціальні заходи
61. Витрати за цією статтею визначаються виходячи з обсягів відрахувань на соціальні заходи за встановленими законодавством нормами.
Стаття 14. Витрати на обов'язкове страхування майна
62. Витрати за цією статтею визначаються виходячи з вартості майна підприємства торгівлі, що підлягає обов'язковому страхуванню, розмірів страхових тарифів і нормативів платежів обов'язкового страхування.
Стаття 15. Інші витрати
63. Інші витрати, що не включені до вищезазначених статей, плануються за елементами витрат з урахуванням специфічних особливостей кожного їх виду, зокрема:
витрати, пов'язані із забезпеченням нормальних умов праці і додержанням правил техніки безпеки праці, розраховуються відповідно до кошторису витрат на відповідні заходи;
витрати на службові відрядження визначаються виходячи з норм, передбачених законодавством;
витрати на оплату послуг поштово-телеграфного, телефонного, факсимільного та інших видів зв'язку розраховуються виходячи з їх фактичних розмірів за передпланований період, розмірів тарифів і абонентної плати на ці послуги;
витрати на передплату спеціалізованої преси, придбання спеціалізованої літератури, прейскурантів, каталогів, інструктивних та інших службових матеріалів розраховуються виходячи з їх кількості та вартості одного видання;
витрати на винахідництво та раціоналізацію розраховуються згідно з планом відповідних заходів і витратами на ці потреби за попередній період;
витрати на проведення експертизи і лабораторного аналізу якості товарів визначаються виходячи з даних про обсяги цих робіт за попередній період та розрахункової вартості однієї послуги;
податки (крім тих, що сплачуються за рахунок прибутку), збори та інші обов'язкові платежі визначаються за встановленими нормами, передбаченими законодавством;
витрати на придбання і виготовлення бланків документів, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства торгівлі, розраховуються згідно з рахунками оплати цих бланків.
Розподіл загальних витрат обігу
64. У підприємствах торгівлі, що мають запаси товарів, які переходять на наступний період, щомісяця здійснюється розрахунок витрат обігу на залишок товарів на кінець місяця і на реалізовані у звітному періоді за статтями витрат обігу, що мають безпосереднє відношення до залишку товарів на кінець місяця:
1) сума витрат обігу, що відноситься до залишку не реалізованих на кінець місяця товарів, визначається як добуток множення суми вартості нереалізованих товарів і середнього відсотка витрат на перевезення, зберігання, підсортування, оброблення, пакування, передпродажну підготовку товарів, на сплату відсотків за користування фінансовими кредитами;
2) середній відсоток витрат обігу визначається відношенням суми витрат обігу на залишок товарів на початок місяця і витрат на перевезення, зберігання, підсортування, оброблення, пакування, передпродажну підготовку товарів, на сплату відсотків за користування фінансовими кредитами за звітний місяць до суми вартості реалізованих у звітному місяці товарів і залишку їх на кінець звітного місяця.
65. Витрати обігу, що відносяться до реалізованих товарів, щомісяця списуються під час визначення прибутку від реалізації товарів.