Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції

З метою вдосконалення правових засад реалізації державної міграційної політики, забезпечення умов для реалізації прав мігрантів, активізації двосторонніх контактів у всіх сферах міжнародних відносин, посилення юридичної відповідальності як іноземців, так і громадян України за порушення міграційного законодавства Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) у статті 203:

у частині першій:

абзац перший після слів "відповідного терміну перебування" доповнити словами "неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк";

в абзаці другому слова "від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

в абзаці другому частини другої слова "накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "попередження або накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

2) у статті 204-1:

в абзаці другому частини першої слова "від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян", а слова "або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку" виключити;

в абзаці другому частини другої слова "від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян", а слова "або виправні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб" виключити;

3) в абзаці другому статті 206 слова "від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

4) у статті 206-1:

в абзаці другому частини першої слова "від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

2. Статтю 332 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:

"Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

1. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.

2. Ті самі дії, вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину та з конфіскацією майна".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.