Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю

Відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Цим Порядком визначається механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Соціальний захист осіб з інвалідністю" (далі - бюджетні кошти).

2. У цьому Порядку терміни "реабілітаційна установа", "реабілітаційні послуги", "індивідуальна програма реабілітації", "дитина з інвалідністю" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".

Індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання реабілітаційними установами згідно із статтею 23 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".

3. Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд) - відповідальний виконавець бюджетної програми;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи);

структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи).

4. Фонд за погодженням із головним розпорядником бюджетних коштів розподіляє бюджетні кошти, що спрямовуються на надання реабілітаційних послуг дітям з інвалідністю (далі - діти), між регіональними органами, які розподіляють бюджетні кошти між місцевими органами пропорційно чисельності дітей, які перебувають у них на обліку та потребують реабілітаційних послуг відповідно до індивідуальних програм реабілітації.

Протягом року Фонд за погодженням із головним розпорядником бюджетних коштів може здійснювати перерозподіл бюджетних коштів між регіональними органами, а регіональні органи - між місцевими органами на підставі їх звернень.

5. Бюджетні кошти спрямовуються на відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дітей реабілітаційним установам, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Перелік реабілітаційних установ не є вичерпним і формується Фондом за інформацією, поданою реабілітаційними установами, з наданням копії ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, та даних щодо вартості складових реабілітаційних послуг.

Перелік реабілітаційних установ оприлюднюється на офіційних веб-сайтах Мінсоцполітики, Фонду, місцевих і регіональних органів.

6. Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами один з її батьків чи її законний представник подає до одного із зазначених у цьому пункті органів за місцем реєстрації або фактичним місцем проживання дитини заяву про направлення її до реабілітаційної установи (далі - заява) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Якщо реабілітаційних послуг потребують одночасно двоє і більше дітей з однієї сім’ї, супроводжуючою особою може бути також другий із їх батьків, законних представників, один із близьких родичів (повнолітні брат або сестра, бабуся, дідусь, дядько, тітка) за наявності письмового підтвердження про це одного з батьків або законного представника. У такому разі заяву подає один з батьків або законний представник.

Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами один із батьків дитини чи її законний представник разом із заявою подає (із пред’явленням оригіналів) копії таких необхідних документів:

паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу одного з батьків дитини, супроводжуючої особи або її законного представника;

свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України, що посвідчує особу дитини;

індивідуальної програми реабілітації, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;

виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;

документа, який підтверджує статус дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування (для дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування);

одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків дитини, одного з її батьків (законного представника), супроводжуючої особи (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті громадянина України).

Місцевий орган на підставі зазначених документів формує особову справу дитини.

Заява разом з необхідними документами приймається місцевими органами. Копії документів засвідчуються посадовою особою місцевого органу.

Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами заява разом з необхідними документами з 1 січня 2021 р. приймається місцевими органами за місцем реєстрації дитини лише у разі надсилання їх поштою або в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Заява разом з необхідними документами для забезпечення дитини реабілітаційними послугами приймається також уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та адміністраторами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідному місцевому органу. У разі відсутності уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або адміністратора центру надання адміністративних послуг заява разом з необхідними документами для забезпечення дитини реабілітаційними послугами подається до місцевих органів.

Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами посадова особа виконавчого органу або адміністратори центру надання адміністративних послуг, які приймають заяви разом з необхідними документами, до 1 липня 2021 р. за наявності технічної можливості реєструють заяви, формують електронну справу (заповнюють відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилають електронну справу відповідному місцевому органу з використанням засобів електронного зв’язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".

З 1 липня 2021 р. заяви разом з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або адміністраторами центру надання адміністративних послуг виключно після формування електронної справи.

Заяви разом з необхідними документами у паперовій формі передаються після формування електронної справи відповідному місцевому органу не рідше ніж один раз на два тижні.

Днем звернення одного з батьків дитини чи її законного представника до місцевого органу для забезпечення реабілітаційними послугами вважається дата реєстрації заяви разом з необхідними документами в журналі реєстрації заяв, форма якого затверджується Мінсоцполітики.

Реєстрація заяв, а також визначення черговості надання реабілітаційних послуг проводиться в порядку надходження заяв.

Місцевий орган щомісяця до 15 числа оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про кількість зареєстрованих заяв і черговість надання реабілітаційних послуг без зазначення персональних даних. Така інформація містить реєстраційний номер заяви, який присвоюється у хронологічному порядку, дату її реєстрації, відомості про результати її розгляду (дата направлення дитини до реабілітаційної установи; обґрунтована відмова від реабілітаційних послуг; зміна черговості тощо), строки надання реабілітаційних послуг та назву реабілітаційної установи.

7. Місцевий орган:

перевіряє наявність усіх необхідних документів, визначених у пункті 6 цього Порядку, правильність їх оформлення;

веде облік дітей, які в порядку черговості направляються для забезпечення реабілітаційними послугами;

ознайомлює одного з батьків дитини чи її законного представника з переліком реабілітаційних установ, до яких можна звернутися з питань забезпечення дитини реабілітаційними послугами;

надсилає до реабілітаційної установи запит щодо підтвердження строків проведення та вартості реабілітаційних послуг, готовності укласти договір;

вносить до централізованого банку даних з проблем інвалідності відомості про:

дитину, її законного представника відповідно до пункту 4 Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 121 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 12, ст. 523; 2019 р., № 17, ст. 569);

вибрану реабілітаційну установу;

укладення договору;

складення актів наданих послуг із зазначенням фактично перерахованих коштів, строків перебування дитини в реабілітаційній установі, забезпечення її реабілітаційними послугами.

Першочергово реабілітаційними послугами забезпечуються відповідно до поданих заяв діти, які не були забезпечені ними в попередньому бюджетному році внаслідок відсутності бюджетних коштів або у зв’язку з довготривалою хворобою дитини.

Якщо під час перебування на обліку закінчується строк дії індивідуальної програми реабілітації, така програма підлягає перегляду.

Дитина, батьки чи законний представник якої були письмово повідомлені про закінчення строку дії індивідуальної програми реабілітації, але протягом трьох місяців з дня закінчення її строку дії не подали переглянутої індивідуальної програми реабілітації, знімається з обліку.

Місцевий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку надання реабілітаційних послуг у реабілітаційній установі у порядку черговості та в межах кошторисного призначення укладає двосторонній договір з реабілітаційною установою про забезпечення дитини реабілітаційними послугами (далі - договір) у двох примірниках (один - для місцевого органу, другий - для реабілітаційної установи), в якому зазначаються строки надання реабілітаційних послуг у реабілітаційній установі, вартість складових таких послуг тощо.

У разі отримання від реабілітаційної установи, вибраної одним із батьків чи законним представником дитини, обґрунтованої відмови від надання реабілітаційних послуг місцевий орган інформує про це одного з батьків чи законного представника дитини та пропонує вибрати іншу реабілітаційну установу.

Усі примірники договору, підписані уповноваженою особою місцевого органу та скріплені печаткою (за наявності), передаються реабілітаційній установі.

Керівник реабілітаційної установи підписує і скріплює печаткою (за наявності) всі примірники договору.

Реабілітаційна установа протягом трьох робочих днів один примірник договору надсилає поштою або в інший спосіб місцевому органу, другий примірник залишається на зберіганні в реабілітаційній установі, копія надається одному з батьків дитини чи її законному представнику або супроводжуючій особі.

Підписання договору можливе з використанням електронного підпису.

8. Вартість реабілітаційних послуг для кожної дитини визначається реабілітаційною установою відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I та II ступеня, не може перевищувати 16 тис. гривень, III ступеня - 25 тис. гривень.

Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I, II, III ступеня, збільшується на 50 відсотків для кожного ступеня.

Реабілітаційними послугами в межах їх граничної вартості одна дитина може бути забезпечена декілька разів протягом бюджетного року.

Реабілітаційні послуги можуть надаватися у стаціонарі та амбулаторно.

Вартість витрат реабілітаційної установи на реабілітаційні послуги для однієї дитини становить не менше ніж 60 відсотків граничної вартості реабілітаційних послуг для однієї такої дитини.

9. У граничну вартість реабілітаційних послуг, які надаються амбулаторно, можуть включатися витрати на харчування дитини.

У граничну вартість реабілітаційних послуг, які надаються в стаціонарі, може включатися вартість проживання та харчування дитини, одного з батьків чи законного представника дитини або супроводжуючої особи.

Також у граничну вартість реабілітаційних послуг, які надаються у стаціонарі, може включатися вартість перевезення (у разі його потреби) дитини, яка потребує сторонньої допомоги, та одного з її батьків чи законного представника або супроводжуючої особи. Таке перевезення забезпечується реабілітаційною установою в межах адміністративно-територіальної одиниці, де вона розташована: від транспортних вузлів (залізничний вокзал, автостанція) до реабілітаційної установи та у зворотному напрямку.

У разі відсутності транспортних засобів у власності або розпорядженні реабілітаційної установи перевезення дитини, яка потребує сторонньої допомоги, та одного з її батьків чи законного представника або супроводжуючої особи може здійснюватися із залученням перевізника, з яким реабілітаційною установою укладено відповідний договір. При цьому оплата вартості проїзду повинна бути підтверджена документально.

10. Реабілітаційна установа після надання дитині реабілітаційних послуг надсилає поштою або в інший спосіб місцевому органу акт наданих послуг, оформлений відповідно до вимог законодавства, і документ щодо проведення розрахунків за результатами забезпечення реабілітаційними послугами згідно з умовами договору.

Акт наданих послуг може бути оформлений з використанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Також реабілітаційна установа видає одному з батьків чи законному представнику дитини довідку про надані реабілітаційні послуги та результати реабілітації за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Після забезпечення дитини реабілітаційними послугами реабілітаційна установа вносить до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про надані реабілітаційні (платні) послуги, їх обсяг, вартість, дати надання.

11. Відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дітей здійснюється місцевими органами в межах бюджетних коштів шляхом їх безготівкового перерахування реабілітаційним установам як оплати за надані послуги відповідно до укладених договорів на підставі актів наданих послуг у розмірі, що не перевищує встановленої граничної вартості реабілітаційних послуг, а якщо вартість таких послуг є меншою від граничної, - у розмірі, що не перевищує фактичної вартості реабілітаційних послуг.

Попередня оплата проводиться відповідно до законодавства.

12. Місцеві органи щомісяця до 15 числа подають регіональним органам звіти про використання бюджетних коштів. Регіональні органи щомісяця до 20 числа подають узагальнені звіти Фонду.

Фонд подає Мінсоцполітики щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним періодом, зведений звіт про використання бюджетних коштів.

13. Бухгалтерський облік, відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства, операції, пов’язані з використанням бюджетних коштів, проводяться в установленому законодавством порядку.

14. Складення і подання фінансової та бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. № 325 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з реабілітації дітей, хворих на дитячий церебральний параліч" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 24, ст. 990).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 р. № 522 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 p. № 325" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 45, ст. 1755).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 р. № 572 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із реабілітації дітей з інвалідністю" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 48, ст. 1891).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 1010 "Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із реабілітації дітей з дитячим церебральним паралічем" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 84, ст. 3391).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 51 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. № 325" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 8, ст. 281).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 133 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. № 325" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 41, ст. 1085).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. № 9 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 р. № 572" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 7, ст. 158).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 78 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. № 325" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 20, ст. 551).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 262 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. № 325" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1197).

10. Пункт 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. № 238 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 31, ст. 1087).

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 232 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. № 325" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 29, ст. 1045).

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 р. № 854 "Про внесення змін до пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з реабілітації дітей, хворих на дитячий церебральний параліч" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 85, ст. 2805).