• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про службу в органах місцевого самоврядування

Верховна Рада України  | Закон від 02.05.2023 № 3077-IX | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 02.05.2023
  • Номер: 3077-IX
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 02.05.2023
  • Номер: 3077-IX
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
2. Схема посадових окладів службовців місцевого самоврядування затверджується відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі створення), районною, обласною радою за пропозицією відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі створення), районної, обласної ради, виходячи з того, що:
1) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії III, не може бути меншим мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
2) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії III, не може перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії II;
3) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії II, встановлюється не менш як на 30 відсотків вищим за мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії III;
4) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії II, не може перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії I;
5) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії I, встановлюється не менш як у два рази вищим за мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії III;
6) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії I, не може більш як у п’ять разів перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії III.
3. Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення), районної, обласної ради про затвердження схеми посадових окладів службовців місцевого самоврядування оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради не пізніше 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення.
Стаття 48. Надбавки
1. Надбавка за вислугу років встановлюється на рівні 3 відсотки посадового окладу службовця місцевого самоврядування за кожний рік стажу служби в органах місцевого самоврядування, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Службовцям місцевого самоврядування, у яких протягом календарного місяця виникло право на підвищення надбавки за вислугу років, розмір надбавки змінюється з дня набуття права на підвищення.
2. Розміри надбавок за ранги службовців місцевого самоврядування визначаються відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі створення), районною, обласною радою, виходячи з розмірів надбавок за ранги державних службовців, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Стаття 49. Премії службовців місцевого самоврядування
1. Встановлення премій службовцям місцевого самоврядування здійснюється керівником служби залежно від особистого внеску службовця місцевого самоврядування в загальний результат роботи органу місцевого самоврядування відповідно до Положення про преміювання службовців місцевого самоврядування, затвердженого відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі створення), районною, обласною радою.
2. Службовцю місцевого самоврядування можуть встановлюватися:
1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску службовця місцевого самоврядування в загальний результат роботи органу місцевого самоврядування.
3. Премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності встановлюється службовцям місцевого самоврядування, які отримали відмінну оцінку за результатами оцінювання їх службової діяльності, в однакових відсотках до розміру посадового окладу без урахування фактично відпрацьованого часу в межах фонду преміювання такого органу місцевого самоврядування. Розмір такої премії не може перевищувати розмір посадового окладу відповідного службовця місцевого самоврядування.
4. Місячна або квартальна премія виплачується службовцю місцевого самоврядування за фактично відпрацьований ним час.
Стаття 50. Доплати службовцям місцевого самоврядування
1. Доплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього службовця місцевого самоврядування виплачується у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього службовця місцевого самоврядування.
2. Доплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою службовця місцевого самоврядування встановлюється керівником служби за поданням безпосереднього керівника службовцю місцевого самоврядування або службовцям місцевого самоврядування, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Стаття 51. Заохочення службовців місцевого самоврядування
1. До службовців місцевого самоврядування можуть застосовуватися такі види заохочень:
1) подяка сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі створення), районної, обласної ради, що оголошується під час офіційного заходу;
2) дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;
3) відзнака або нагорода, запроваджена відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі створення), районною, обласною радою (місцева відзнака або нагорода).
2. Протягом одного року після накладення на службовця місцевого самоврядування дисциплінарного стягнення (крім зауваження), а також у разі отримання ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності до службовця місцевого самоврядування заохочення не застосовуються.
3. Положення про заохочення службовців місцевого самоврядування затверджується відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі створення), районною, обласною радою.
Стаття 52. Соціально-побутове забезпечення службовців місцевого самоврядування
1. Службовцю місцевого самоврядування, який потребує поліпшення житлових умов, може надаватися службове житло в порядку, визначеному відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі створення), районною, обласною радою.
2. Службовцю місцевого самоврядування за його заявою надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує його середньомісячну заробітну плату.
Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі створення), районною, обласною радою.
Розділ VII. РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ СЛУЖБОВЦІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ВІДПУСТКИ
Стаття 53. Робочий час і час відпочинку службовця місцевого самоврядування
1. Тривалість робочого часу службовця місцевого самоврядування становить 40 годин на тиждень.
2. Для службовців місцевого самоврядування установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
3. За згодою керівника служби для службовця місцевого самоврядування може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання службовця місцевого самоврядування - вагітної жінки, одинокого службовця місцевого самоврядування, який має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі яка перебуває під його опікою, або який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, керівник служби зобов’язаний установити для нього неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в такому разі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.
4. Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань службовці місцевого самоврядування, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі розпорядження (наказу) керівника служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) службовцям місцевого самоврядування надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами службовців місцевого самоврядування.
Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і службовців місцевого самоврядування, які мають дітей віком до 3 років. Службовці місцевого самоврядування, які мають дітей віком від 3 років до 14 років або дитину з інвалідністю, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
5. Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного службовця місцевого самоврядування 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
6. Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня.
Стаття 54. Щорічна основна відпустка службовця місцевого самоврядування
1. Службовцю місцевого самоврядування надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати.
2. Службовцю місцевого самоврядування надається щорічна основна відпустка, як правило, до кінця робочого року.
3. Умови надання службовцю місцевого самоврядування щорічної основної відпустки визначаються законодавством про працю з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
4. Загальна тривалість використаних службовцем місцевого самоврядування днів щорічних основної та додаткової відпусток не повинна бути менше ніж 30 календарних днів. За решту днів щорічних відпусток, право на які службовець місцевого самоврядування набув протягом робочого року, але не використав до кінця наступного робочого року, виплачується грошова компенсація. Така компенсація виплачується в останньому місяці наступного робочого року службовця місцевого самоврядування.
Стаття 55. Щорічні додаткові та інші відпустки службовців місцевого самоврядування
1. За кожний рік служби в органах місцевого самоврядування після досягнення п’ятирічного стажу служби службовцю місцевого самоврядування надається один календарний день щорічної додаткової відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
У перший рік служби в органі місцевого самоврядування службовцю місцевого самоврядування, який має стаж такої служби понад п’ять років, щорічна додаткова відпустка надається після закінчення шести місяців безперервної служби в цьому органі місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законодавством.
Невикористана щорічна додаткова відпустка чи її частина надається службовцю місцевого самоврядування у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році з урахуванням частини четвертої статті 54 цього Закону.
2. До стажу служби в органах місцевого самоврядування, що дає право на щорічну додаткову відпустку, не зараховується час перебування службовця місцевого самоврядування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку, у відпустках без збереження заробітної плати більше 15 календарних днів, навчання у закладі освіти, установі, організації незалежно від форми власності, що має право надавати освітні послуги, зокрема за кордоном, для підвищення рівня професійної компетентності з відривом від служби.
3. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток надаються службовцям органів місцевого самоврядування відповідно до закону.
4. На період участі у виборчому процесі (з дати реєстрації кандидатом на відповідних виборах до офіційного оголошення результатів виборів або скасування такої реєстрації) службовцю місцевого самоврядування надається відпустка без збереження заробітної плати, щорічна основна та/або додаткова відпустка за його заявою.
5. Умови надання службовцю місцевого самоврядування щорічної додаткової та інших відпусток визначаються законодавством про працю з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Стаття 56. Відкликання службовців місцевого самоврядування із щорічних відпусток
1. Для виконання невідкладних завдань службовці місцевого самоврядування, які займають посади категорії I, можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки, передбаченої частиною першою статей 54 і 55 цього Закону, за розпорядженням сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі створення), районної, обласної ради, а службовці місцевого самоврядування, які займають посади категорій II і III, - за наказом керівника служби.
2. Підставою для відкликання службовця місцевого самоврядування із щорічної основної або додаткової відпустки є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було і не могло бути відомо під час надання щорічної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою.
3. Непередбачувані витрати відшкодовуються службовцю місцевого самоврядування протягом 14 календарних днів з дня видання розпорядження (наказу) про його відкликання із щорічної основної або додаткової відпустки на підставі його письмової заяви, за умови наявності документів, що засвідчують обсяг таких витрат.
4. Порядок відкликання службовця місцевого самоврядування із щорічної основної або додаткової відпустки та відшкодування непередбачуваних витрат у зв’язку з його відкликанням затверджується сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі створення), районною, обласною радою.
Розділ VIII. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СЛУЖБОВЦІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 57. Підстави для притягнення службовця місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності
1. За невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері служби в органах місцевого самоврядування, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни службовець місцевого самоврядування притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
2. Підставою для притягнення службовця місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні службовцем місцевого самоврядування своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за який до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
3. Дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги, якщо відповідна дія або бездіяльність не передбачена пунктами 2-15 цієї частини;
2) порушення правил етичної поведінки службовців місцевого самоврядування;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу, територіальних громад та їхньої символіки, місцевого самоврядування;
4) дії, що шкодять авторитету служби в органах місцевого самоврядування;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, розпоряджень (наказів) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, крім дій або бездіяльності, визначених пунктом 2 цієї частини;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості службовця місцевого самоврядування;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
10) подання під час вступу на службу в органи місцевого самоврядування недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівника служби про виникнення відносин прямого підпорядкування між службовцем місцевого самоврядування та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул службовця місцевого самоврядування (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява службовця місцевого самоврядування на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
14) вчинення дії, бездіяльності, прийняття службовцем місцевого самоврядування рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне використання цього майна або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
15) прийняття службовцем місцевого самоврядування рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом постановлено окрему ухвалу.
4. Службовець місцевого самоврядування не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності службовця місцевого самоврядування чи перебування його у відпустці або у відрядженні, або якщо минув один рік після вчинення такого дисциплінарного проступку або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Стаття 58. Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування
1. До службовця місцевого самоврядування може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) звільнення з посади.
2. Керівник служби може оголосити службовцю місцевого самоврядування зауваження у разі вчинення таким службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4-6 частини третьої статті 57 цього Закону.
3. Керівник служби може оголосити службовцю місцевого самоврядування догану в разі вчинення таким службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4-7, 9, 12 і 15 частини третьої статті 57 цього Закону.
4. Керівник служби може оголосити службовцю місцевого самоврядування сувору догану в разі вчинення таким службовцем дисциплінарних проступків, передбачених:
1) пунктами 2 і 8 частини третьої статті 57 цього Закону;
2) пунктами 4 і 5 частини третьої статті 57 цього Закону - протягом року після оголошення такому службовцю догани, якщо вона не була знята в установленому порядку.
5. Службовця місцевого самоврядування може бути звільнено з посади в разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених:
1) пунктами 1, 3, 10, 11, 13 частини третьої статті 57 цього Закону;
2) пунктами 6, 7, 9, 12, 15 частини третьої статті 57 цього Закону - протягом року після оголошення такому службовцю догани, якщо вона не була знята в установленому порядку;
3) пунктами 2, 4, 5, 8 частини третьої статті 57 цього Закону - протягом року після оголошення такому службовцю суворої догани, якщо вона не була знята в установленому порядку.
6. Керівник служби може оголосити службовцю місцевого самоврядування сувору догану або звільнити його з посади у разі вчинення таким службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 14 частини третьої статті 57 цього Закону.
7. Дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини службовця місцевого самоврядування.
8. За кожний дисциплінарний проступок на службовця місцевого самоврядування може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення.
Стаття 59. Визначення дисциплінарного стягнення
1. При визначенні виду дисциплінарного стягнення обов’язково беруться до уваги такі обставини:
1) тяжкість дисциплінарного проступку та наслідки його вчинення для службовця місцевого самоврядування і територіальної громади;
2) ступінь вини службовця місцевого самоврядування;
3) обставини, за яких було вчинено дисциплінарний проступок;
4) загальна службова поведінка службовця місцевого самоврядування.
Стаття 60. Відкриття дисциплінарного провадження
1. Керівник служби за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку службовця місцевого самоврядування, повинен відкрити дисциплінарне провадження шляхом видання відповідного розпорядження (наказу) та витребувати у службовця письмове пояснення.
2. Якщо керівник служби за результатами розгляду письмових пояснень службовця місцевого самоврядування не закриває дисциплінарне провадження або не оголошує службовцю місцевого самоврядування зауваження у випадках, передбачених пунктами 2, 4-6 частини третьої статті 57 цього Закону, він передає дисциплінарну справу на розгляд дисциплінарної комісії.
Стаття 61. Дисциплінарна комісія та її повноваження
1. Для розгляду дисциплінарних справ у випадках, визначених частинами третьою - шостою статті 58 цього Закону, керівником служби утворюється дисциплінарна комісія.
2. Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше п’яти членів, а у відповідних радах та їх виконавчих органах із загальною чисельністю службовців місцевого самоврядування до десяти осіб - не менше трьох членів.
Керівник служби визначає голову та секретаря дисциплінарної комісії.
3. До складу дисциплінарної комісії включаються службовці місцевого самоврядування, представники виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) з числа службовців місцевого самоврядування.
До складу дисциплінарної комісії можуть включатися службовці місцевого самоврядування з інших органів місцевого самоврядування, науковці, фахівці, експерти, представники громадських об’єднань, які мають досвід служби в органах місцевого самоврядування, державної служби або за юридичним фахом, з правом дорадчого голосу.
Кількість представників громадських об’єднань у складі дисциплінарної комісії не може становити більше двох осіб.
До складу дисциплінарної комісії включається щонайменше одна особа, яка має вищу освіту в галузі права ступеня бакалавра або магістра та досвід роботи за фахом.
До складу дисциплінарної комісії не можуть включатися народні депутати України, депутати місцевих рад, керівник служби, особи, які обіймають посади в керівних органах політичних партій, їх обласних, міських, районних організаціях і первинних осередках та інших структурних утвореннях, передбачених статутами цих партій.
4. Строк повноважень дисциплінарної комісії, що розглядає дисциплінарні справи стосовно службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій II і III, становить три роки.
Для розгляду дисциплінарної справи стосовно службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії I, дисциплінарна комісія утворюється окремо для розгляду кожної дисциплінарної справи.
5. Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження, до прийняття керівником служби рішення за результатами дисциплінарного провадження, крім випадків, передбачених законом.
У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії бере участь у розгляді дисциплінарної справи стосовно свого безпосереднього керівника, такий член дисциплінарної комісії не може брати участі в голосуванні за подання дисциплінарної комісії у такій справі.
Повноваження члена дисциплінарної комісії зупиняються на строк розгляду такою комісією дисциплінарної справи стосовно нього.
6. Члени дисциплінарної комісії (крім тих, які працюють на постійній основі в органах місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади) на час засідань дисциплінарної комісії, а також для здійснення повноважень члена дисциплінарної комісії в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням їм середньої заробітної плати за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків члена дисциплінарної комісії, за рахунок відповідного місцевого бюджету.
7. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини загального складу комісії.
8. Дисциплінарна комісія та її члени мають право:
1) отримувати пояснення від службовця місцевого самоврядування, який притягається до дисциплінарної відповідальності;
2) отримувати від виборних посадових осіб, службовців місцевого самоврядування, інших працівників органів місцевого самоврядування усні чи письмові пояснення;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань дисциплінарної справи;
4) ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів дисциплінарної справи;
5) отримувати від юридичних осіб та їх працівників, фізичних осіб інформацію, пов’язану з дисциплінарною справою, на підставі запиту відповідного керівника служби.
9. Результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною комісією є її подання керівнику служби, яке приймається більшістю голосів загального складу дисциплінарної комісії. Подання дисциплінарної комісії має рекомендаційний характер для керівника служби.
10. Подання дисциплінарної комісії повинно містити висновок про наявність чи відсутність у діях службовця місцевого самоврядування дисциплінарного проступку, підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлені обставини, які можуть вплинути на прийняття рішення у справі.
11. Подання дисциплінарної комісії підписується головою комісії, а в разі його відсутності - іншим уповноваженим дисциплінарною комісією членом комісії. Протоколи засідань дисциплінарної комісії підписуються головою і секретарем комісії, а в разі їх відсутності - іншими уповноваженими дисциплінарною комісією членами комісії.
Стаття 62. Відсторонення службовця місцевого самоврядування від виконання посадових обов’язків
1. На час здійснення дисциплінарного провадження службовець місцевого самоврядування може бути відсторонений керівником служби від виконання посадових обов’язків із збереженням середньомісячної заробітної плати.
2. Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків службовець місцевого самоврядування зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.
Стаття 63. Гарантії прав службовців місцевого самоврядування під час здійснення дисциплінарного провадження
1. Службовець місцевого самоврядування під час здійснення стосовно нього дисциплінарного провадження має право:
1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;
2) порушувати клопотання про одержання і долучення до матеріалів справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, причетних до справи;
3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів;
4) подавати в установленому порядку керівнику служби скарги на дії або бездіяльність членів дисциплінарної комісії;
5) користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника;
6) ознайомлюватися з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення за результатами здійснення дисциплінарного провадження.
2. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності службовця місцевого самоврядування на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або відрядженні.
Стаття 64. Дисциплінарна справа
1. З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
2. Дисциплінарна справа повинна містити:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику службовця місцевого самоврядування, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують службовця місцевого самоврядування;
4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
5) пояснення службовця місцевого самоврядування щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
6) пояснення безпосереднього керівника службовця місцевого самоврядування щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
7) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
8) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
9) подання дисциплінарної комісії з висновком про наявність чи відсутність у діях службовця місцевого самоврядування дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
10) опис матеріалів, що містяться в дисциплінарній справі.
Стаття 65. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження
1. Розглянувши дисциплінарну справу, керівник служби приймає одне з таких рішень:
1) про накладення на службовця місцевого самоврядування дисциплінарного стягнення;
2) про закриття дисциплінарного провадження.
Рішення приймається керівником служби протягом 10 календарних днів з дня отримання подання дисциплінарної комісії та оформляється відповідним розпорядженням (наказом).
2. У розпорядженні (наказі) про накладення на службовця місцевого самоврядування дисциплінарного стягнення зазначаються дата його видання, повна назва посади та прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) службовця місцевого самоврядування, який притягається до дисциплінарної відповідальності, стислий виклад обставин вчинення дисциплінарного проступку та їх юридична кваліфікація, вид накладеного дисциплінарного стягнення та спосіб оскарження такого рішення відповідно до закону.
3. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи виявлено відсутність події і складу дисциплінарного проступку, інші обставини, що виключають накладення дисциплінарного стягнення, або дисциплінарний проступок визнано малозначним, керівник служби приймає рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно такого службовця місцевого самоврядування.
4. Керівник служби зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня виявлення під час розгляду дисциплінарної справи ознак кримінального чи адміністративного правопорушення звернутися із заявою про це до відповідного правоохоронного органу. До такої заяви додається копія матеріалів дисциплінарної справи.
5. Подання дисциплінарної комісії є обов’язковим для розгляду керівником служби та враховується ним під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
6. Службовцю місцевого самоврядування видається під розписку належним чином завірена копія розпорядження (наказу) про накладення на нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після видання відповідного розпорядження (наказу).
7. У разі відмови службовця місцевого самоврядування від одержання копії розпорядження (наказу) про накладення на нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніше наступного робочого дня після його видання надсилається службовцю місцевого самоврядування за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Стаття 66. Оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення
1. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено службовцем місцевого самоврядування до суду.
Стаття 67. Зняття дисциплінарного стягнення
1. Службовець місцевого самоврядування, на якого накладено дисциплінарне стягнення, який протягом року з дня видання відповідного розпорядження (наказу) не вчинив нового дисциплінарного проступку, вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
2. Якщо службовець місцевого самоврядування не вчинив нового дисциплінарного проступку і виявив себе сумлінним службовцем, керівник служби може достроково зняти обмеження, пов’язані з дисциплінарним стягненням, передбачені абзацом третім частини сьомої статті 36, частиною другою статті 37, частиною другою статті 51 цього Закону, але не раніше ніж через шість місяців з дня накладення такого дисциплінарного стягнення.
Стаття 68. Засади матеріальної відповідальності службовців місцевого самоврядування
1. Матеріальна та моральна шкода, заподіяна фізичним та юридичним особам протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю службовців місцевого самоврядування під час здійснення ними своїх посадових обов’язків, відшкодовується за рахунок відповідного місцевого бюджету.
2. Орган місцевого самоврядування має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі та порядку, визначених цим Законом, до:
1) службовця місцевого самоврядування, який заподіяв шкоду;
2) посадової особи (осіб), винної (винних) у незаконному звільненні або переведенні службовця місцевого самоврядування чи іншого працівника на іншу посаду, щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної органу місцевого самоврядування у зв’язку з оплатою часу вимушеного прогулу або часу виконання роботи з нижчим розміром посадового окладу, відшкодуванням моральної шкоди.
3. У разі застосування зворотної вимоги (регресу) службовець місцевого самоврядування несе матеріальну відповідальність лише за шкоду, умисно заподіяну його протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю.
Стаття 69. Обов’язок відшкодування шкоди
1. Службовець місцевого самоврядування зобов’язаний відшкодувати органу місцевого самоврядування шкоду, заподіяну внаслідок невиконання або неналежного виконання ним посадових обов’язків.
2. Шкодою, заподіяною службовцем місцевого самоврядування органу місцевого самоврядування, є також виплачене органом місцевого самоврядування відшкодування шкоди, заподіяної службовцем місцевого самоврядування третій особі внаслідок невиконання або неналежного виконання ним посадових обов’язків.
3. У разі спільного заподіяння шкоди кількома службовцями місцевого самоврядування кожен із них несе відповідальність у розмірі, пропорційному ступеню вини.
4. Під час визначення розміру відшкодування враховуються майновий стан службовця місцевого самоврядування, співвідношення розміру заподіяної шкоди до його заробітної плати, ризик виникнення шкоди, досвід служби в органах місцевого самоврядування, надані службовцю місцевого самоврядування розпорядження (накази), а також інші обставини, у зв’язку з якими повне відшкодування службовцем місцевого самоврядування шкоди буде необґрунтованим.
Стаття 70. Порядок відшкодування шкоди
1. Для відшкодування шкоди керівник служби вносить службовцю місцевого самоврядування письмову пропозицію про добровільне відшкодування шкоди, в якій зазначаються розмір, порядок і строки відшкодування шкоди, а також обставини, що стали підставою для відшкодування.
2. Пропозиція може бути внесена протягом трьох місяців з дня, коли керівник служби дізнався чи мав дізнатися про обставини, що є підставою для пред’явлення вимоги, але не пізніше ніж через три роки з дня заподіяння шкоди.
3. Службовець місцевого самоврядування повинен дати відповідь на пропозицію про добровільне відшкодування шкоди в письмовій формі протягом 14 календарних днів з дня отримання пропозиції.
4. У разі ненадання службовцем місцевого самоврядування відповіді на пропозицію про добровільне відшкодування шкоди, відмови від відшкодування шкоди чи невідшкодування шкоди до зазначеного у пропозиції строку керівник служби звертається з позовом про таке відшкодування до суду.
Розділ IX. ПРИПИНЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 71. Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування
1. Служба в органах місцевого самоврядування припиняється:
1) у разі втрати права на службу в органах місцевого самоврядування або його обмеження (стаття 73 цього Закону);
2) за ініціативою службовця місцевого самоврядування або за угодою сторін (стаття 74 цього Закону);
3) за ініціативою керівника служби (стаття 75 цього Закону);
4) у зв’язку із закінченням строку перебування на посаді службовця місцевого самоврядування (стаття 76 цього Закону);
5) у зв’язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 77 цього Закону);
6) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";
7) у разі незгоди службовця місцевого самоврядування на проходження служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);
8) у разі виходу службовця місцевого самоврядування на пенсію;
9) у разі досягнення службовцем місцевого самоврядування 65-річного віку або завершення відповідного строку перебування на службі в органах місцевого самоврядування після досягнення 65-річного віку (у разі його продовження);
10) у разі переведення особи, за її згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або обрання (затвердження) на виборну посаду.
2. Вибори сільських, селищних, міських голів, депутатів місцевих рад, зміна інших виборних посадових осіб місцевого самоврядування, керівника служби та безпосередніх керівників не можуть бути підставою для припинення службовцем місцевого самоврядування служби на займаній посаді.
3. У разі припинення служби в органах місцевого самоврядування на підставі пунктів 7-9 частини першої цієї статті службовцю місцевого самоврядування виплачується вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати. Вихідна допомога службовцю місцевого самоврядування, який звільняється на підставі пунктів 8 і 9 частини першої цієї статті, виплачується одноразово за його заявою.
4. У зв’язку з потребами служби службовець місцевого самоврядування за рішенням керівника служби може бути залишений на службі в органі місцевого самоврядування після досягнення 65-річного віку за його згодою. Розпорядження (наказ) про продовження строку перебування на службі в органі місцевого самоврядування приймається керівником служби щороку, але не більш як до досягнення службовцем місцевого самоврядування 70-річного віку. У разі відсутності рішення про чергове продовження строку перебування на службі в органі місцевого самоврядування службовець місцевого самоврядування звільняється в останній день відповідного річного строку на підставі пункту 9 частини першої цієї статті.
Стаття 72. Порядок припинення служби в органах місцевого самоврядування
1. Служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
2. Рішення про звільнення з посади:
1) службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії I, приймається сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті (у разі створення), районної, обласної ради;
2) службовця місцевого самоврядування категорій II і III приймається керівником служби.
Стаття 73. Припинення служби в органах місцевого самоврядування у разі втрати посадовою особою місцевого самоврядування права на службу або його обмеження
1. Підставами для припинення служби в органах місцевого самоврядування у разі втрати посадовою особою місцевого самоврядування права на службу або його обмеження є:
1) припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України;
2) встановлення факту наявності громадянства іноземної держави або набуття громадянства іноземної держави під час проходження служби в органі місцевого самоврядування;
3) набрання законної сили рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким її позбавлено права обіймати відповідні посади або займатися діяльністю, пов’язаною із здійсненням функцій і повноважень місцевого самоврядування чи функцій держави;
4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного кримінального правопорушення та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною із здійсненням функцій і повноважень місцевого самоврядування чи функцій держави;
5) набрання законної сили рішенням суду про визнання її активів або активів, набутих за її дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
6) наявність відносин прямого підпорядкування близьких осіб, конфлікту інтересів у випадках, передбачених законом;
7) наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб.
2. За наявності підстав, передбачених пунктами 1-5 частини першої цієї статті, керівник служби зобов’язаний звільнити службовця місцевого самоврядування протягом трьох робочих днів з дня настання або встановлення відповідного факту, якщо інше не встановлено законом, а за наявності інших підстав, передбачених частиною першою цієї статті, - у місячний строк.
За наявності підстав, передбачених пунктами 1-5 частини першої цієї статті, виборна посадова особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради протягом трьох робочих днів з дня настання або встановлення відповідного факту, якщо інше не встановлено законом, а за наявності інших підстав, передбачених частиною першою цієї статті, - у місячний строк.
Звільнення виборних посадових осіб відповідно до абзацу другого цієї частини здійснюється сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради шляхом видання розпорядження.
Стаття 74. Припинення служби в органах місцевого самоврядування за ініціативою службовця місцевого самоврядування або за угодою сторін
1. Службовець місцевого самоврядування має право звільнитися з посади за власним бажанням, попередивши про це керівника служби у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення.
2. Службовця місцевого самоврядування може бути звільнено з посади до закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із керівником служби, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню повноважень органом місцевого самоврядування.
3. Керівник служби зобов’язаний звільнити службовця місцевого самоврядування у строк, зазначений у поданій таким службовцем заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.
Стаття 75. Припинення служби в органах місцевого самоврядування за ініціативою керівника служби
1. Службовця місцевого самоврядування може бути звільнено з посади за ініціативою керівника служби у разі:
1) скорочення чисельності або штату службовців місцевого самоврядування, скорочення посади службовця місцевого самоврядування внаслідок зміни структури або штатного розпису органу місцевого самоврядування без скорочення чисельності або штату службовців місцевого самоврядування, реорганізації органу місцевого самоврядування;
2) ліквідації органу місцевого самоврядування;
3) встановлення невідповідності службовця місцевого самоврядування займаній посаді протягом строку випробування;
4) вчинення службовцем місцевого самоврядування дисциплінарного проступку, що передбачає звільнення з посади;
5) нез’явлення службовця місцевого самоврядування на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.
За службовцем місцевого самоврядування, який втратив працездатність під час виконання посадових обов’язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
2. Процедура звільнення з посади службовця місцевого самоврядування на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю з особливостями, встановленими цією частиною.
Звільнення з посади на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо службовця місцевого самоврядування не може бути переведено на іншу рівнозначну або нижчу посаду відповідно до рівня його професійної компетентності або якщо він відмовляється від такого переведення.
Службовець місцевого самоврядування, якого звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в органі місцевого самоврядування, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає рівню його професійної компетентності, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу без проведення конкурсу.
3. У разі звільнення з посади на підставі пунктів 1 і 2 частини першої цієї статті службовцю місцевого самоврядування виплачується вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Стаття 76. Припинення служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку із закінченням строку перебування на посаді службовця місцевого самоврядування
1. У разі строкового призначення на посаду службовця місцевого самоврядування він звільняється з посади в останній робочий день цього строку.
2. Службовець місцевого самоврядування, призначений на посаду на строк заміщення тимчасово відсутнього службовця місцевого самоврядування, за яким зберігається його посада, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього службовця місцевого самоврядування. Про свій вихід на службу тимчасово відсутній службовець місцевого самоврядування зобов’язаний письмово повідомити керівника служби не пізніш як за 14 календарних днів.
Стаття 77. Припинення служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін
1. Підставами припинення служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є:
1) поновлення на посаді особи, яка раніше її займала;
2) набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною або про обмеження дієздатності особи;
3) визнання службовця місцевого самоврядування безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
4) обрання службовця місцевого самоврядування Президентом України, народним депутатом України, Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, його першим заступником чи заступником, головою постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, виборною посадовою особою місцевого самоврядування - з дня набуття повноважень;
5) смерть службовця місцевого самоврядування.
Стаття 78. Передача справ і майна
1. Службовець місцевого самоврядування зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно (далі - майно) керівнику служби або особі, уповноваженій керівником служби. Керівник служби або уповноважена ним особа зобов’язана прийняти справи і майно.
2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, що складається у двох примірниках і підписується керівником служби або уповноваженою ним особою та службовцем місцевого самоврядування, який звільняється. Один примірник акта видається службовцю місцевого самоврядування, який звільняється, а другий примірник долучається до особової справи такого службовця.
3. У разі якщо внаслідок невиконання обов’язку щодо передачі справ і майна створено істотну загрозу інтересам територіальної громади, особу може бути притягнуто до відповідальності згідно із законом.
Стаття 79. Пенсійне забезпечення
1. Пенсійне забезпечення службовців місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Розділ X. ОСОБЛИВОСТІ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ВИБОРНИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 80. Правове регулювання служби в органах місцевого самоврядування виборних посадових осіб місцевого самоврядування