Про медіа

4. Обсяг спростування або відповіді має бути достатнім для донесення позиції заявника і не може перевищувати обсяг поширеної інформації. У разі якщо обсяг спростування або відповіді перевищує обсяг поширеної інформації чи спростування або відповідь не обмежується коментуванням інформації, яку заявник вважає недостовірною, суб’єкт у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа має запропонувати заявнику скоротити або змінити спростування або відповідь. Скорочення чи інші зміни у спростуванні або відповіді, поданих заявником, без його згоди не допускаються.

5. Суб’єкт у сфері аудіовізуальних або друкованих медіа зобов’язаний розглянути заяву та повідомити заявника про прийняте ним рішення упродовж 14 днів з дня її отримання. Суб’єкт у сфері онлайн-медіа зобов’язаний розглянути заяву та повідомити заявника про прийняте ним рішення невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання заяви.

6. Суб’єкт у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа має право відмовити в поширенні спростування або відповіді у таких випадках:

1) обсяг спростування або відповіді, який вимагає поширити заявник, перевищує обсяг поширеної інформації, а заявник відмовився скорочувати спростування або відповідь до обсягу, визначеного частиною четвертою цієї статті, або не відповів на таку пропозицію суб’єкта у сфері медіа;

2) інформація, яку вимагає поширити заявник, виходить за межі предмета, щодо якого надається спростування або відповідь, не обмежується спростуванням та/або коментуванням інформації, яку заявник вважає недостовірною, а заявник відмовився змінювати спростування або відповідь чи не відповів на таку пропозицію суб’єкта у сфері медіа;

3) спростування або відповідь містить висловлювання, що розпалюють ворожнечу чи ненависть, або іншу інформацію, поширення якої заборонено відповідно до чинного законодавства України;

4) поширення спростування або відповіді може призвести до порушення прав третіх осіб та/або пред’явлення правових вимог до суб’єкта у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа з боку третіх осіб у судовому порядку;

5) якщо мова спростування або відповіді є іншою, ніж державна мова або мова інформації, щодо якої подається спростування або відповідь;

6) спростування або відповідь містить інформацію, що ображає честь, гідність ділову репутацію медіа або його працівників;

7) порушено строки, визначені частиною другою цієї статті;

8) поширена інформація не стосується заявника;

9) заява не містить інформації, зазначеної у частині третій цієї статті.

7. Крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, суб’єкт у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа має право відмовити в поширенні спростування з наданням обґрунтованої письмової відповіді, якщо:

1) поширена інформація є оціночними судженнями або він має достатні докази того, що поширена ним інформація відповідає дійсності, достатньо повно та точно відображає факти, про які йдеться;

2) поширена інформація є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням публічних виступів або повідомлень, публічної інформації державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб;

3) поширена інформація є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим зареєстрованим медіа або медіа, щодо якого не існує вимог обов’язкової реєстрації, за наявності інформації про осіб, що здійснюють редакційний контроль, їх місцезнаходження та діючі контакти з посиланням на таке медіа.

8. У разі відсутності підстави для відмови спростування або відповідь поширюється:

1) суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа - у найкоротший можливий строк, але не пізніше ніж на п’ятнадцятий день з дня отримання відповідної заяви;

2) суб’єктом у сфері онлайн-медіа - невідкладно, але не пізніше ніж на п’ятий день з дня отримання відповідної заяви;

3) суб’єктом у сфері друкованих медіа - у найближчому (після отримання відповідної заяви) запланованому випуску друкованого медіа.

9. Поширення спростування або відповіді в аудіовізуальному медіа має відбуватися у строки, встановлені цією статтею, у випуску відповідної програми і у спосіб, максимально наближений до способу поширення інформації, щодо якої надійшла заява про спростування або реалізацію права на відповідь.

У разі неможливості поширення спростування або відповіді у тій самій програмі спростування або відповідь поширюється у тому самому проміжку часу (годині) та в той самий день тижня, коли поширювалася відповідна програма, крім випадків, коли заявник надав згоду на поширення в інший час.

10. Текст спростування або відповіді в друкованому медіа має бути набрано тим самим шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" або "Відповідь" на тому місці шпальти, в якому наводилася інформація, щодо якої надійшла заява про спростування або реалізацію права на відповідь.

11. Поширення спростування або відповіді в онлайн-медіа має відбуватися у спосіб, максимально наближений до способу поширення інформації, щодо якої надійшла заява про спростування або реалізацію права на відповідь (у тому самому обсязі, на тій самій веб-сторінці або у тому самому розділі веб-сайту тощо). Якщо спростування або відповідь неможливо розмістити на одній веб-сторінці з оригінальною публікацією, суб’єкт у сфері онлайн-медіа має забезпечити перехресні посилання між відповідними публікаціями та розмістити поряд з оригінальним матеріалом повідомлення про те, що інформація з цієї публікації була спростована або стала предметом реалізації права на відповідь.

12. Спростування або відповідь поширюється безоплатно для заявника. Якщо інформація, щодо якої надійшла заява про спростування або реалізацію права на відповідь, поширювалася на платній основі, суб’єкт у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа має право вимагати відшкодування завданої йому шкоди від замовника поширення такої інформації в порядку, встановленому законом.

13. Відповідь на відповідь не надається.

14. У спростуванні або відповіді має бути зазначено, яка інформація не відповідає дійсності (викладена неповно чи неточно), коли і в якій програмі чи публікації вона була поширена.

15. Відмова поширити спростування або відповідь, дії суб’єкта у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа з поширення спростування або відповіді, які не відповідають вимогам цієї статті, можуть бути оскаржені до суду.

16. Подання особою заяви про спростування або реалізацію права на відповідь не є обов’язковою умовою для звернення до суду з відповідним позовом.

17. Особливості спростування недостовірної інформації або реалізації права на відповідь можуть встановлюватися законами України.

1. У разі оголошення актом Верховної Ради України або Президента України загальнонаціонального дня трауру (скорботи, жалоби) суб’єкти у сфері лінійних медіа упродовж 12 годин з моменту опублікування на веб-сайті відповідного державного органу такого акта зобов’язані внести передбачені цією статтею зміни до розкладу програм у відповідний день.

2. У разі оголошення дня трауру (скорботи, жалоби) суб’єкти у сфері лінійних медіа зобов’язані:

1) припинити поширення комедійних та еротичних фільмів, гумористичних, розважальних та музичних програм, що містять твори мажорного звучання (крім дитячих програм), телевізійних і радіовікторин, музичних програм на замовлення у прямому ефірі;

2) припинити поширення рекламної інформації, що містить елементи гумору та еротики;

3) поширювати мінімум один раз на дві години інформацію про день трауру (скорботи, жалоби) та причини його оголошення;

4) оголосити о 12 годині або в інший час, визначений відповідним нормативно-правовим актом, хвилину мовчання із супроводженням звуком метронома або без такого;

5) під час телемовлення на екрані безперервно демонструвати зображення палаючої свічки.

Обмеження, передбачені пунктами 3 і 5 цієї частини, не є обов’язковими для лінійних медіа, основу програмної концепції мовлення яких становлять дитячі чи музичні програми.

У день трауру (скорботи, жалоби) у програмах лінійних медіа їх власникам, посадовим чи службовим особам, творчим працівникам заборонено піддавати сумніву доречність оголошення дня трауру (скорботи, жалоби).

3. Національна рада спільно з органом спільного регулювання розробляє та затверджує правила мовлення в дні пам’яті.

4. Суб’єкт у сфері лінійних медіа має право припинити у день трауру (скорботи, жалоби) чи день пам’яті поширення усіх програм.

5. Відхилення від умов ліцензії або інших вимог цього Закону щодо обсягу певних програм у зв’язку з виконанням вимог цієї статті не вважається порушенням та не тягне за собою відповідальність суб’єкта у сфері лінійних медіа.

1. Суб’єкти у сфері лінійних медіа зобов’язані невідкладно поширювати офіційні повідомлення про надзвичайні ситуації на вимогу державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, що уповноважені законом приймати рішення в умовах надзвичайних ситуацій.

2. Офіційні повідомлення, зазначені у цій статті, поширюються суб’єктом у сфері лінійних медіа безоплатно.

3. Забороняється вимагати поширення офіційних повідомлень, не передбачених цією статтею.

4. Суб’єкти у сфері лінійних медіа зобов’язані забезпечувати доступність офіційних повідомлень шляхом, зокрема, але не виключно, дублювання офіційних повідомлень мовою жестів або додавання субтитрів чи аудіоопису.

1. Суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа, який має виключне право на трансляцію події значного суспільного інтересу, повинен надати іншим суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіа доступ до такої трансляції (трансляції відповідної програми) для підготовки та подальшого показу (публічного сповіщення) коротких новинних повідомлень у програмах новин способами використання, що відповідають його правам на трансляцію. Доступ до такої трансляції має бути надано на справедливих, розумних та недискримінаційних умовах зі своєчасним публічним повідомленням щодо виключного права на трансляцію.

2. Право на доступ до інформації про події значного суспільного інтересу для підготовки коротких новинних повідомлень мають суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа, які належать до юрисдикції України або держави - сторони Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи держави - члена Європейського Союзу, якщо такі суб’єкти не мають права на трансляцію такої події значного суспільного інтересу.

3. Загальна (сумарна) тривалість уривків аудіовізуальної інформації, отриманої від суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, який має виключне право на трансляцію події значного суспільного інтересу, не може перевищувати 90 секунд. Суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа мають право вільно обирати уривки із трансляції події значного суспільного інтересу, необхідні для підготовки відповідних новинних повідомлень.

4. У разі якщо подія значного суспільного інтересу складається з кількох самостійних частин, вимоги, зазначені у частині третій цієї статті, застосовуються до кожної самостійної частини події.

5. Суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа, який отримує доступ до трансляції події значного суспільного інтересу (трансляції відповідної програми), має право використати уривки (фрагменти) такої програми з метою створення та подальшого поширення (публічного сповіщення) впродовж 24 годин створених на їх основі коротких новинних повідомлень у програмах новин, за умови обов’язкового посилання на суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, що надав доступ. Вилучення, спотворення зображення логотипа або інших вихідних даних суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, що надав доступ і розмістив відповідні вихідні дані в трансляції, забороняється.

Суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа, який отримує доступ до трансляції події значного суспільного інтересу, не має права поширювати уривки такої трансляції в режимі реального часу.

Розмір компенсації суб’єкту у сфері аудіовізуальних медіа, який має виключне право на трансляцію події значного суспільного інтересу, за надання доступу до трансляції для підготовки коротких новинних повідомлень не може перевищувати додаткових витрат, що прямо пов’язані з наданням такого доступу.

6. Положення договорів, що не допускають реалізацію права на доступ до інформації про події значного суспільного інтересу для підготовки коротких новинних повідомлень, є нікчемними.

7. Національна рада з дотриманням принципів прозорості та відкритості визначає перелік подій значного суспільного інтересу, забезпечує своєчасне оновлення такого переліку та оприлюднює його в порядку, передбаченому статтею 87 цього Закону.

1. Суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіа забороняється поширення програм, що містять інтерактивні конкурси (ігри, вікторини), умови яких прямо чи опосередковано передбачають оплатне набуття особою статусу учасника або в яких користувачам з метою отримання виграшу у грошовій або майновій формі за особисту перемогу пропонується звернутися до суб’єкта чи іншої особи у будь-який спосіб (здійснити телефонний дзвінок, відправити смс-повідомлення тощо), що передбачає стягнення коштів за з’єднання або телефонну розмову за ціною, що не відповідає обраному користувачем тарифному плану, або отримання додаткової послуги постачальника електронних комунікаційних послуг, не включеної до переліку послуг, передбачених договором з користувачем (тарифним планом).

2. Ця заборона не поширюється на:

1) програми, телеканали, радіоканали, каталоги програм із застосуванням системи умовного доступу;

2) програми з проведення розіграшів державних лотерей;

3) програми з проведення творчих конкурсів, спортивних заходів та спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш;

4) програми з проведення розіграшів на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, знака для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності суб’єктів господарювання та видачею виграшів у грошовій або майновій формі;

5) програми з проведення конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;

6) програми з проведення розіграшів, умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу їх учасника, для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей.

3. Поширення програм з платними інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами) із застосуванням системи умовного доступу має постійно супроводжуватися поточною інформацією про обсяг дзвінків та шанси підключення до студії. Такі програми мають супроводжуватися текстом попередження про те, що участь у конкурсі (грі, вікторині) є платною. Кожне таке попередження має займати не менше 20 відсотків площі (обсягу) екрана. Колір тексту попередження має бути контрастним щодо кольору фону попередження, а його розмір - не меншим за розмір номера телефону, за яким користувачам пропонується телефонувати.

4. Інформація щодо умов оплатного набуття статусу учасника інтерактивного конкурсу (гри, вікторини) та інших умов участі в інтерактивному конкурсі (грі, вікторині), що поширюються у програмах, телеканалах, радіоканалах, каталогах програм із застосуванням системи умовного доступу, має наводитися також у вигляді дикторського тексту або звукового супроводу кожні 5 хвилин упродовж поширення відповідної програми та тривати не менше 10 секунд.

5. Правила платних інтерактивних конкурсів (ігор, вікторин), що поширюються у програмах, телеканалах, радіоканалах, каталогах програм із застосуванням системи умовного доступу, мають передбачати заборону участі дітей у таких конкурсах.

1. Суб’єкти у сфері лінійних медіа зобов’язані вести облік програм, які вони поширюють.

2. У журналі обліку програм суб’єкта у сфері лінійних медіа, ведення якого може здійснюватися в електронній формі, фіксуються:

1) назва, дата поширення, час початку і закінчення програми;

2) мова програми;

3) виробник програми (із зазначенням того, чи є ця програма національним продуктом, європейським продуктом, продуктом, створеним незалежною студією-виробником) та країна походження програми.

3. Суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа на замовлення зобов’язаний вести облік програм, включених до його каталогу програм.

4. У журналі обліку програм суб’єкта у сфері нелінійних медіа (каталозі програм на замовлення), ведення якого може здійснюватися в електронній формі, фіксуються:

1) назва і тривалість програми;

2) дата включення до каталогу програм та виключення з нього;

3) мова програми (крім нелінійних аудіальних медіа);

4) виробник програми (із зазначенням того, чи є ця програма європейським продуктом) та країна походження програми (крім нелінійних аудіальних медіа).

5. Суб’єкти, визначені у частинах першій та третій цієї статті, зобов’язані зберігати журнал обліку програм не менше ніж упродовж року з дня останнього запису в журналі.

6. Суб’єкти у сфері лінійних аудіовізуальних медіа зобов’язані зберігати записи програм у незмінному вигляді впродовж 20 днів з моменту їх поширення.

У разі надходження суб’єкту у сфері медіа впродовж зазначеного строку скарги, заяви про спростування або реалізацію права на відповідь записи відповідної програми мають зберігатися до того часу, поки скаргу, заяву не буде розглянуто у встановленому цим Законом порядку.

Запис відповідної програми надається на вимогу особи, яка звернулася із заявою, безоплатно. Якщо заявник не надав матеріальний носій для запису програми, суб’єкт у сфері медіа має право на компенсацію вартості відповідного матеріального носія та поштових послуг як умову для надання запису.

7. Зареєстровані суб’єкти у сфері друкованих медіа зобов’язані надсилати до Національної ради контрольні примірники кожного випуску друкованого медіа в електронній формі (за наявності) та на запит Національної ради безоплатно надсилати їй контрольний примірник конкретного випуску відповідного друкованого медіа у друкованій формі. Друковані медіа не можуть поширювати розклади програм аудіовізуальних медіа-сервісів держави-агресора.

Суб’єкти у сфері друкованих медіа зобов’язані зберігати примірники кожного випуску друкованого медіа протягом одного року з моменту їх поширення.

1. Кожен користувач у порядку, визначеному цим Законом, має право:

1) одержувати передбачену цим Законом інформацію про суб’єктів у сфері медіа та сервіси, які вони надають;

2) звертатися до суб’єктів у сфері медіа, Національної ради із зауваженнями та пропозиціями щодо умов користування медіа-сервісами, змісту, якості зображення та звуку радіоканалів, телеканалів, каталогів програм;

3) звертатися із заявами та скаргами до суб’єктів у сфері медіа, Національної ради щодо порушень цього Закону;

4) направляти звернення щодо доступності для осіб з інвалідністю сервісів, які надають суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа.

2. Суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа (крім суб’єктів у сфері аудіальних медіа) зобов’язані кожні три роки подавати Національній раді звіт щодо забезпечення доступності своїх сервісів для осіб з інвалідністю.

1. Ліцензуванню підлягає виключно мовлення з використанням радіочастотного спектра (наземне ефірне мовлення) та постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра.

Ліцензіатом може бути зареєстрована за законодавством України юридична особа або фізична особа - підприємець.

2. Ліцензія на мовлення з використанням радіочастотного спектра (ліцензія на мовлення) та ліцензія на постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра (ліцензія на постачання послуг для потреб мовлення) видаються Національною радою на конкурсних засадах.

3. Ліцензії на мовлення, гарантовані Законом України "Про суспільні медіа України", видаються на позаконкурсних засадах без сплати ліцензійного збору.

4. Ліцензії на мовлення місцевих публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад видаються в загальному порядку з урахуванням особливостей, передбачених розділом III цього Закону.

5. Ліцензія надає ліцензіату право здійснювати відповідну діяльність з використанням радіочастотного спектра. У разі якщо ліцензіат для здійснення відповідної діяльності використовує власні чи орендовані технічні засоби, він зобов’язаний самостійно отримати необхідні дозвільні документи відповідно до Закону України "Про електронні комунікації".

6. Суб’єкт набуває статусу ліцензіата та має право розпочинати відповідну діяльність з дня видачі ліцензії.

7. Строк дії ліцензії, що видається згідно з цим Законом, становить 10 років.

8. Особливості ліцензування та реєстрації у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану визначаються відповідним положенням, яке затверджується Національною радою та встановлює:

1) особливості порядку подання та розгляду заяв на участь у конкурсі, про продовження строку дії ліцензії, про анулювання ліцензії, про реєстрацію суб’єктів у сфері медіа, про скасування реєстрації суб’єктів у сфері медіа, про внесення змін до Реєстру, про тимчасовий відступ від умов ліцензії;

2) особливості порядку видачі та анулювання ліцензій та дозволів на тимчасове мовлення;

3) повноваження Національної ради з продовження строків на вчинення заявником, ліцензіатом або реєстрантом дій, встановлених відповідними нормами цього Закону.

Положення про особливості ліцензування та реєстрації у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану не може змінювати або розширювати встановлені цим Законом підстави для ухвалення рішень про оголошення конкурсу, про допуск до конкурсу, про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії, про продовження строку дії ліцензії або відмову в продовженні строку дії ліцензії, про реєстрацію суб’єктів у сфері медіа або про відмову в реєстрації, про внесення змін до Реєстру чи відмову у внесенні змін до Реєстру, про анулювання ліцензії чи скасування реєстрації, зменшувати строк подання, змінювати зміст відповідних заяв та збільшувати перелік додатків до них.

У період дії воєнного чи надзвичайного стану Національна рада має право видавати суб’єктам у сфері лінійних аудіовізуальних медіа, що здійснюють мовлення з використанням радіочастотного спектра, дозволи на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення строком на один рік на позаконкурсних засадах та на безоплатній основі. Такий дозвіл на тимчасове мовлення надає телемовнику або радіомовнику право здійснювати відповідну діяльність з використанням радіочастотного спектра, за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбаченого законом присвоєння радіочастот. Національна рада визначає перелік територій з особливим режимом мовлення, затверджує порядок видачі та анулювання дозволів на тимчасове мовлення, а також встановлює умови дозволів на тимчасове мовлення.

9. У разі якщо до ліцензіата в порядку, передбаченому Законом України "Про санкції", застосовано санкції у виді анулювання або зупинення ліцензії у сфері медіа чи заборони користування радіочастотним спектром України, Національна рада ухвалює рішення про анулювання або зупинення дії ліцензії на строк застосування таких санкцій.

1. Видача ліцензій на мовлення та ліцензій на постачання послуг для потреб мовлення здійснюється на конкурсних засадах.

2. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії на мовлення у таких випадках:

1) отримано розрахунки щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб мовлення у відповідних смугах радіочастот, на яких ще не відбувалося мовлення;

2) збільшено кількість каналів у ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі;

3) строк дії ліцензії попереднього ліцензіата закінчився і такий строк не було продовжено у встановленому цим Законом порядку;

4) ліцензія попереднього ліцензіата була анульована в порядку, встановленому цим Законом, відповідне рішення Національної ради не було оскаржено в суді впродовж встановленого законодавством строку звернення до суду або залишено без змін рішенням суду, яке набрало законної сили, а також якщо ліцензія попереднього ліцензіата була анульована рішенням суду і таке рішення набрало законної сили;

5) рішення Національної ради про скасування рішення про визначення переможця конкурсу не було оскаржено в суді впродовж встановленого законодавством строку позовної давності або залишено без змін рішенням суду, яке набрало законної сили.

3. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення у таких випадках:

1) запровадження нової технології або зміна стандарту (радіотехнології) мовлення, що передбачає створення нових ефірних багатоканальних електронних комунікаційних мереж відповідно до статті 11 цього Закону;

2) строк дії ліцензії попереднього ліцензіата закінчився і такий строк не було продовжено у встановленому цим Законом порядку;

3) ліцензія попереднього ліцензіата була анульована в порядку, передбаченому цим Законом, відповідне рішення Національної ради не було оскаржено в суді впродовж встановленого законодавством строку звернення до суду або було залишено без змін рішенням суду, яке набрало законної сили, а також якщо ліцензія попереднього ліцензіата була анульована рішенням суду і таке рішення набрало законної сили;

4) рішення Національної ради про скасування рішення про визначення переможця конкурсу не було оскаржено в суді впродовж встановленого законодавством строку звернення до суду або залишено без змін рішенням суду, яке набрало законної сили;

5) наявність або отримання розрахунків щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб мовлення для створення ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі.

4. Національна рада зобов’язана оголосити конкурс на отримання ліцензії не пізніше 30 днів з дня настання або встановлення обставин, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

5. Конкурс на отримання ліцензії оголошується рішенням Національної ради, яке повинно містити:

1) інформацію про предмет конкурсу, що включає:

для ліцензії на мовлення - територіальну категорію, технічні характеристики радіочастотного спектра та територію покриття каналу мовлення або ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі, на каналі якої здійснюватиметься мовлення;

для ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення - технічні характеристики та територію покриття ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі;

2) максимальний розмір ліцензійного збору;

3) розмір конкурсної гарантії;

4) умови ліцензії.

6. Умови ліцензії визначаються Національною радою відповідно до Плану реалізації Стратегії і передбачають вимоги щодо кожного окремого телеканалу або радіоканалу чи ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі.

7. Для ліцензії на мовлення умовами ліцензії можуть бути вимоги до програмної концепції мовлення, а саме формат або зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення програм, що спрямовані на певну аудиторію або мають певне тематичне спрямування.

8. Для ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення умовами ліцензії можуть бути такі вимоги:

1) наявність власних чи орендованих технічних засобів електронних комунікацій або договору з постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг щодо побудови ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі;

2) план побудови ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі, у тому числі запропоновані етапи та строки введення її в експлуатацію;

3) максимальний рівень рентабельності електронних комунікаційних послуг ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі.

Для ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення умовами ліцензії є також кількість каналів ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі.

Перелік суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа, які мають право на мовлення у відповідній ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі, визначається Національною радою за підсумками відповідних конкурсів. Рішенням про визначення переможця такого конкурсу Національна рада вносить зміни до Реєстру щодо постачальника електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра, зазначаючи як умову його ліцензії обов’язок надавати такі послуги суб’єкту у сфері аудіовізуальних медіа, який отримав ліцензію на мовлення у відповідній ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі. Про таке внесення змін до Реєстру Національна рада повідомляє постачальника електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра через електронний кабінет.

9. Національна рада оприлюднює повідомлення про оголошення конкурсу на своєму веб-сайті упродовж трьох робочих днів з дня ухвалення рішення про оголошення конкурсу та не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку подання заяв на участь в конкурсі.

10. У повідомленні зазначаються:

1) інформація про предмет конкурсу, що зазначена в рішенні про оголошення конкурсу;

2) умови ліцензії;

3) розмір конкурсної гарантії;

4) максимальний розмір ліцензійного збору;

5) перелік документів, що повинні додаватися до заяви, та вимоги до їх оформлення;

6) граничний термін подання заяв на участь у конкурсі;

7) адреси та порядок подання заяви та документів на конкурс, у тому числі порядок подання заяви через електронний кабінет;

8) банківські реквізити рахунку для внесення гарантії та призначення платежу;

9) граничний термін розгляду заяв на участь у конкурсі.

1. Для участі в конкурсі претендент подає заяву за формою, що встановлюється Національною радою. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про претендента:

1) для юридичної особи:

а) ідентифікаційні дані;

б) адреса, за якою здійснюється редакційний контроль (у разі якщо вона не збігається з місцезнаходженням);

в) контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

г) відомості про структуру власності відповідно до вимог статті 26 цього Закону за формою, встановленою Національною радою; для публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад додатково - підтвердження статусу неприбутковості;

ґ) прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи;

2) для фізичної особи - підприємця:

а) ідентифікаційні дані;

б) місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти).

2. Національна рада забезпечує автоматичний імпорт інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з відповідних державних реєстрів у порядку, передбаченому статтею 69 цього Закону. Інформація, яка міститься в інших державних реєстрах та є відкритою, не може бути витребувана Національною радою у претендентів на отримання ліцензії.

3. До заяви додаються:

1) нотаріально посвідчені копії установчих документів претендента, якщо установчі документи не можуть бути отримані через офіційні веб-сайти державних органів України за унікальним ідентифікатором;

2) копія документа, що підтверджує внесення конкурсної гарантії (крім конкурсів на отримання ліцензій на мовлення місцевих публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад);

3) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на мовлення - інформація про логотип чи позивні та зобов’язання претендента, спрямовані на виконання вимог, зазначених у частині сьомій статті 51 цього Закону;

4) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення - зобов’язання претендента, спрямовані на виконання вимог, зазначених у частині восьмій статті 51 цього Закону.

4. Подання заяви на участь у конкурсі та документів, що до неї додаються, здійснюється через електронний кабінет відповідно до визначеного Національною радою порядку.

5. Інформація та документи, що подаються претендентом відповідно до цієї статті, є відкритими, оприлюднюються на веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 14 днів до дня проведення конкурсу, крім даних, що не підлягають оприлюдненню.

6. Для підтвердження наміру взяти участь у конкурсі та сплатити (у разі перемоги) ліцензійний збір претендент повинен внести гарантію у розмірі 10 відсотків максимального розміру ліцензійного збору відповідно до умов ліцензії (крім конкурсів на отримання ліцензій на мовлення місцевих публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад).

7. У разі перемоги в конкурсі внесена учасником конкурсу гарантія зараховується як частина суми ліцензійного збору. У разі відмови учасника від участі в конкурсі, а також у разі несплати переможцем конкурсу ліцензійного збору у встановлений цим Законом строк гарантія такого учасника конкурсу зараховується до державного бюджету.

8. Гарантії, внесені претендентами, яким було відмовлено в допуску до конкурсу, а також учасниками, які не перемогли в конкурсі, повертаються їм упродовж 30 днів після прийняття рішення про відмову в допуску до конкурсу або про визначення переможця конкурсу на підставі заяви, яка подається ними до Національної ради.

9. У разі подання неповної інформації, неподання окремих документів (інформації), передбачених у частинах першій та третій цієї статті, Національна рада зобов’язана повідомити про це претендента не пізніше ніж на десятий день після отримання заяви на участь у конкурсі із зазначенням чіткого та вичерпного переліку недоліків. Для виправлення недоліків претенденту надається 10 робочих днів з дня направлення йому такого повідомлення.

1. Національна рада своїм рішенням допускає до конкурсу претендентів, що подали заяву та документи (інформацію), визначені в частинах першій та третій статті 52 цього Закону.

2. Претендент не допускається до конкурсу, якщо:

1) заяву подано пізніше граничного терміну, визначеного в повідомленні про оголошення конкурсу;

2) структура власності претендента не відповідає вимогам, визначеним частинами першою - третьою статті 21, частинами першою та п’ятою статті 24, частиною другою статті 25, частиною першою статті 120 цього Закону;

3) відомості, зазначені у заяві та документах, поданих для участі в конкурсі, не відповідають дійсності;

4) порушено встановлені цим Законом або умовами конкурсу вимоги до оформлення заяви на участь у конкурсі та документів, що до неї додаються, за умови що Національна рада повідомляла про це претендента в порядку, встановленому частиною дев’ятою статті 52 цього Закону, але такі порушення не були виправлені претендентом;

5) не сплачено конкурсної гарантії;

6) до претендента в порядку, передбаченому Законом України "Про санкції", застосовано санкції у вигляді анулювання або зупинення ліцензії у сфері медіа чи заборони користування радіочастотним спектром України.

3. Рішення про допуск чи відмову в допуску до конкурсу ухвалюється Національною радою упродовж одного місяця з дня спливу граничного терміну для подання заяв на участь у конкурсі, визначеного в повідомленні про оголошення конкурсу.

4. Рішення про відмову в допуску до конкурсу повинно містити детальне обґрунтування і вказувати на встановлені факти, що підтверджують наявність передбачених частиною другою цієї статті підстав для прийняття відповідного рішення.

5. Національна рада повідомляє претенденту рішення про допуск чи відмову в допуску до конкурсу та оприлюднює інформацію про це на своєму веб-сайті впродовж трьох робочих днів після прийняття такого рішення.

1. У разі допуску до конкурсу принаймні одного претендента Національна рада ухвалює рішення про проведення конкурсу.

2. Конкурс проводиться не пізніше ніж через 90 днів після закінчення кінцевого терміну подання заяв на участь в конкурсі, але не раніше ніж через 30 днів після закінчення такого терміну.

3. Учасники конкурсу повідомляються Національною радою про день, час та місце проведення конкурсу впродовж п’яти робочих днів після прийняття рішення про проведення конкурсу, але не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня його проведення.

4. Інформація про день, час та місце проведення конкурсу оприлюднюється на веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня проведення конкурсу.

5. Національна рада проводить конкурс на відкритому засіданні, на якому розглядаються подані заяви, заслуховуються представники претендентів та визначається переможець конкурсу.

6. Присутнім на засіданні Національної ради учасникам конкурсу чи їх представникам надаються рівні можливості для виступу та представлення своїх заяв на участь у конкурсі.

7. Відсутність учасників конкурсу чи їх представників під час розгляду та прийняття рішення щодо поданих на конкурс заяв, визначення переможця конкурсу не є перешкодою для розгляду та прийняття відповідних рішень Національною радою.

8. Учасник конкурсу до його проведення має право повідомити про відмову від участі в конкурсі. У разі відмови від участі всіх учасників конкурсу Національна рада скасовує такий конкурс та зобов’язана оголосити новий конкурс.

9. Якщо у визначений строк для подачі заяв не надійшло жодної заяви на участь у конкурсі або якщо за результатами розгляду заяв на участь у конкурсі Національна рада не допустила до участі в конкурсі жодного претендента, Національна рада продовжує граничний термін прийому заяв, відкладає проведення конкурсу на певний строк або скасовує конкурс.

У таких випадках Національна рада повідомляє про прийняте рішення в порядку, установленому для оголошення конкурсу.

1. Рішення про переможця конкурсу ухвалюється на засіданні Національної ради.

2. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на мовлення визначається за такими критеріями:

1) запропоновані учасником конкурсу обсяги поширення національного продукту;

2) запропоновані учасником конкурсу обсяги поширення передбачених умовами ліцензії програм, що спрямовані на певну аудиторію або мають певне тематичне спрямування;

3) досвід діяльності учасника конкурсу у сфері медіа (наявність грубих та значних порушень законодавства у сфері медіа).

3. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення визначається за такими критеріями:

1) відповідність зобов’язань учасника конкурсу умовам ліцензії;

2) наявність власних чи орендованих технічних засобів електронних комунікацій або договору з постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг щодо побудови ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі;

3) запропонований учасником конкурсу план побудови ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі, у тому числі запропоновані етапи та строки введення її в експлуатацію;

4) запропонований учасником конкурсу рівень рентабельності електронних комунікаційних послуг ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі.

4. У разі участі в конкурсі лише одного учасника він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності його зобов’язань як учасника конкурсу умовам ліцензії.

5. Національна рада у своєму рішенні щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу наводить обґрунтування щодо ступеня відповідності зазначеним у цій статті критеріям стосовно кожного з учасників конкурсу, а також причин визначення учасника переможцем конкурсу, зокрема підстав визнання його таким, що найкраще порівняно з іншими учасниками відповідає зазначеним критеріям. Одночасно з рішенням про визначення переможця конкурсу ухвалюється рішення про видачу переможцю конкурсу ліцензії.

6. Національна рада повідомляє учасникам конкурсу рішення щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу, а також оприлюднює таке рішення в порядку, передбаченому статтею 87 цього Закону.

1. За видачу або продовження строку дії ліцензії сплачується ліцензійний збір, який розраховується за методикою, затвердженою Національною радою.

Суб’єкт у сфері суспільних аудіовізуальних медіа-сервісів звільняється від сплати ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензій на мовлення.

2. Методика в частині розрахунку ліцензійного збору має враховувати:

1) для ліцензії на мовлення:

територіальну категорію, технічні характеристики радіочастотного спектра та територію покриття каналу мовлення або ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі, на каналі якої здійснюватиметься мовлення;

обсяги поширення національного продукту;

обсяги поширення передбачених умовами ліцензії програм, що спрямовані на певну аудиторію або мають певне тематичне спрямування;

2) для ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення - технічні характеристики та територію покриття ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі.

1. Розмір ліцензійного збору, що підлягає сплаті суб’єктом у сфері медіа, визначається на підставі методики розрахунку ліцензійного збору та плати за внесення змін до Реєстру згідно з відповідним рішенням Національної ради про видачу або продовження строку дії ліцензії.

Ліцензійний збір сплачується до Державного бюджету України у порядку, визначеному Національною радою, упродовж 30 днів з дня оприлюднення на веб-сайті Національної ради рішення про визначення переможця конкурсу.

2. У разі якщо Національна рада отримала повідомлення суду про порушення провадження у справі щодо оскарження рішення про визначення переможця конкурсу, перебіг строку сплати ліцензійного збору починається з дня набрання законної сили рішенням суду у відповідній справі.

3. У разі несплати ліцензійного збору у встановлений цією статтею строк Національна рада скасовує рішення про визначення переможця конкурсу або рішення про продовження строку дії ліцензії.

1. Не пізніше наступного дня після отримання підтвердження про сплату ліцензійного збору Національна рада зобов’язана видати ліцензію шляхом здійснення відповідного запису в Реєстрі та впродовж трьох робочих днів надіслати переможцю конкурсу повідомлення про видачу ліцензії.

2. У разі невиконання Національною радою зобов’язання, передбаченого частиною першою цієї статті, переможець конкурсу набуває статусу ліцензіата та має право розпочинати відповідну діяльність наступного дня після спливу строку, зазначеного у частині першій цієї статті.

3. Ліцензія оформлюється Національною радою в електронній формі та є записом у Реєстрі, який має містити таку інформацію:

1) ідентифікаційні дані ліцензіата;

2) вид діяльності, право на здійснення якого надає ліцензія;

3) дата прийняття та номер рішення Національної ради про видачу ліцензії;

4) строк дії ліцензії;

5) ідентифікатор у Реєстрі, за яким у Реєстрі доступна повна інформація про ліцензіата та умови ліцензії, у тому числі структура власності ліцензіата, а також:

для ліцензії на мовлення - логотип чи позивні, територіальна категорія, технічні характеристики та територія покриття каналу мовлення або каналу ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі (в тому числі місцезнаходження та потужність передавачів, територія розповсюдження, канал або частота мовлення), у разі наявності специфічних умов конкурсу на отримання ліцензії: програмна концепція мовлення, в тому числі зобов’язання ліцензіата щодо обсягів поширення національного продукту, формат або зобов’язання ліцензіата щодо обсягів поширення передбачених умовами ліцензії програм, що спрямовані на певну аудиторію або мають певне тематичне спрямування;

для ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення - технічні характеристики та територія покриття ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі (в тому числі місцезнаходження та потужність передавачів, територія розповсюдження, канал або частота мовлення), зобов’язання ліцензіата щодо побудови ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі (етапи та строки введення її в експлуатацію), рівень рентабельності електронних комунікаційних послуг ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі; кількість каналів ефірної цифрової багатоканальної електронної комунікаційної мережі та перелік суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа, які мають право на мовлення у відповідній ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі.

4. Ліцензіат самостійно отримує ліцензію у формі витягу з Реєстру через електронний кабінет.

5. Національна рада затверджує форму витягу з Реєстру та його опис відповідно до вимог цього Закону.

6. Ліцензіат, який отримав ліцензію на мовлення з використанням власних чи орендованих технічних засобів мовлення, зобов’язаний розпочати мовлення упродовж року з дня оприлюднення рішення про видачу ліцензії.

Ліцензіат, який отримав ліцензію на мовлення з використанням електронних комунікаційних мереж та/або послуг третіх осіб, зобов’язаний розпочати мовлення упродовж року з дня оприлюднення рішення про видачу ліцензії, за умови технічної готовності мережі мовлення.

Про початок мовлення ліцензіат зобов’язаний повідомити Національну раду упродовж 10 днів після початку мовлення.

Ліцензіат, який отримав ліцензію на постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра, зобов’язаний розпочати відповідну діяльність у строки, визначені ліцензією.

Ліцензіат, який отримав ліцензію на постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра, не має права з власної ініціативи припинити (призупинити) надання послуг суб’єкту у сфері аудіовізуальних медіа, який отримав ліцензію на мовлення у відповідній ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі, без прийняття відповідного рішення Національною радою про погодження припинення (призупинення) надання послуг відповідному суб’єкту у сфері аудіовізуальних медіа.

7. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг не має права надавати послуги або технічні засоби мовлення в користування особам, які не мають ліцензії або дозволу на тимчасове мовлення, якщо відповідна діяльність потребує отримання ліцензії або дозволу на тимчасове мовлення відповідно до цього Закону.

8. Забороняється одночасне поширення одного і того самого телеканалу, радіоканалу чи частини розкладу програм телеканалу або радіоканалу з використанням радіочастотного спектра на одній території, в тому числі в різних територіальних категоріях, крім випадку, якщо таке поширення здійснюється під час зміни технології з метою забезпечення надання сервісу в технології, що запроваджується, і в діючій технології.

9. Якщо сервіс надається із застосуванням системи умовного доступу, ліцензіат упродовж 10 днів після початку мовлення надає Національній раді авторизований доступ або надсилає картки (коди) доступу до сервісу для здійснення Національною радою офіційного моніторингу. У разі зміни системи умовного доступу ліцензіат зобов’язаний надати Національній раді оновлені технічні параметри доступу, провести авторизацію або надати картки (коди) доступу до сервісу упродовж 14 днів з дня запровадження таких змін.

У разі використання приймального обладнання, яке несумісне з іншими типами наявного на ринку обладнання, ліцензіат надає Національній раді комплект такого обладнання.

1. Кожен ліцензіат має право на продовження строку дії ліцензії, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.