Про вдосконалення порядку виїзду за кордон у службових справах

З метою підвищення ефективності закордонних відряджень, удосконалення і спрощення порядку направлення за кордон делегацій і спеціалістів, розширення прав та посилення відповідальності організацій, які відряджають, Рада Міністрів СРСР постановою від 16 серпня 1989 р. N 661:

1) Встановила, що право приймати рішення про виїзд делегацій і спеціалістів у короткотермінові й тривалі службові відрядження до зарубіжних країн надається:

міністерствам, відомствам центральним установам СРСР і союзних республік;

Радам Міністрів союзних республік;

виконкомам обласних, міських (столиць союзних республік) Рад народних депутатів;

центральним органам всесоюзних і республіканських (союзних республік) громадських організацій;

об'єднанням, які є великими організаційними структурами (консорціуми, концерни, асоціації та інші), згідно з переліком, затверджуваним постійними органами Ради Міністрів СРСР;

підприємствам союзного і республіканського підпорядкування, що здійснюють широкі зарубіжні господарські зв'язки, за переліками, затверджуваними за територіальним принципом виконкомами обласних, міських (столиць союзних республік) Рад народних депутатів.

Рішення про виїзд делегацій і спеціалістів у службових справах до соціалістичних країн, незалежно від строків відрядження, приймаються відносно своїх працівників будь-якими державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, об'єднаннями й організаціями.

Остаточні рішення про виїзд у службові відрядження до соціалістичних, капіталістичних країн і країн, що розвиваються, осіб, які володіють відомостями особливої важливості, пов'язаними з виробництвом, науково-дослідними та дослідно-конструкторськими розробками по оборонній тематиці, приймаються Державною комісією Ради Міністрів СРСР з військово-промислових питань, а осіб, обізнаних з іншими відомостями особливої важливості, - відповідними постійними органами Ради Міністрів СРСР або Управлінням Справами Ради Міністрів СРСР.

Мотивовані подання про відрядження працівників підприємств і організацій разом із відповідями підрозділів Комітету державної безпеки СРСР вносяться до вказаних органів керівниками міністерств, відомств, центральних установ СРСР, великих організаційних структур, створених рішеннями Ради Міністрів СРСР, центральних органів всесоюзних громадських організацій, Радами Міністрів союзних республік.

Військовослужбовці та спеціалісти Радянської Армії та Військово-Морського Флоту СРСР, органів і військ Комітету державної безпеки СРСР, а також працівники Міністерства закордонних справ СРСР, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків СРСР і Головного управління державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР, обізнані з відомостями особливої важливості, відряджаються за кордон за рішеннями відповідно Міністерства оборони СРСР та зазначених міністерств і відомств СРСР.

Допуск до закордонного плавання і закордонних польотів, а також виїзд за кордон працівників, які обслуговують міжнародні залізничні й автомобільні сполучення, здійснюються на підставі рішень пароплавств, управлінь цивільної авіації, управлінь залізниць, виробничих об'єднань та інших організацій, переліки яких затверджуються відповідними міністерствами і відомствами СРСР і союзних республік.

2) Встановила, що рішення про виїзд делегацій і спеціалістів до капіталістичних країн і країн, що розвиваються (а відносно працівників, обізнаних з відомостями особливої важливості, і до соціалістичних країн), у службових справах приймаються з урахуванням необхідності забезпечення державної безпеки і запобігання розголошенню важливої інформації. З цією метою організації, яким надане право приймати такі рішення, заздалегідь звертаються до відповідних органів державної безпеки за підтвердженням обізнаності в державній таємниці працівників, які відряджаються.

У разі виникнення непередбачених обставин, що вимагають негайного виїзду, відрядження делегацій і спеціалістів (крім оборонних галузей промисловості) може, як виняток, здійснюватися самостійно керівниками державних органів, підприємств і організацій під особисту відповідальність цих керівників.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 16 серпня 1989 р. N 661 "Про вдосконалення порядку виїзду за кордон у службових справах" Рада Міністрів Української РСР

1. Виконкомам обласних, Київської міської Рад народних депутатів використовувати для організації роботи, пов'язаної з виїздом делегацій і спеціалістів за кордон, підрозділи, створені для подання допомоги в розвитку зовнішньоекономічних зв'язків з зарубіжними країнами. Зміцнити ці підрозділи підготовленими кадрами, а також забезпечити належні умови для роботи служб віз і реєстрацій органів внутрішніх справ республіки. З метою забезпечення зростаючих обсягів роботи по оформленню виїздів за кордон делегацій і спеціалістів збільшити чисельність центрального апарату Міністерства закордонних справ УРСР на 2 одиниці і видатки для його утримання на 11,5 тис. крб., у тому числі фонд оплати праці - на 10,8 тис. карбованців.

Міністерству фінансів УРСР профінансувати у 1989 році зазначені витрати за рахунок асигнувань, передбачених по республіканському бюджету на централізовані видатки по утриманню органів державної влади і органів державного управління.

Виконкому Київської міської Ради народних депутатів виділити Міністерству закордонних справ УРСР додаткове приміщення для розміщення консульської служби та прийому відвідувачів.

2. Для забезпечення чіткого функціонування системи виїздів за кордон у службових справах, упорядкування закордонних відряджень працівників різних відомств, усунення недоліків у підготовці делегацій і спеціалістів до відряджень доручити:

Заступнику Голови Ради Міністрів УРСР, який займається питаннями зарубіжних зв'язків, - керівництво роботою міністерств, відомств, центральних установ республіки, виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів по відрядженню делегацій і спеціалістів за кордон та здійснення контролю за ефективністю закордонних відряджень;

Управлінню Справами Ради Міністрів УРСР - підготовку питань, пов'язаних з організацією загального керівництва системою виїздів за кордон у службових справах, облік, контроль і аналіз роботи, що ведеться в цій галузі; оформлення матеріалів для відрядження за кордон урядових делегацій, членів Уряду УРСР, голів облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, керівників центральних установ, що призначаються Радою Міністрів УРСР, а також працівників апарату Ради Міністрів УРСР;

міністерствам і відомствам УРСР - забезпечення обліку даних про закордонні відрядження делегацій і спеціалістів та їх результативність.

3. Керівникам міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій при вирішенні питань щодо відряджень своїх працівників за кордон виходити з їх практичної необхідності, враховуючи при цьому належне організаційне і професійне забезпечення та реальну віддачу закордонних поїздок.

При комплектуванні делегацій до їх складу включати переважно виробничників, спеціалістів, вчених, звівши до мінімуму участь в закордонних поїздках, у тому числі в ролі керівників делегацій, адміністраторів та працівників апарату управління.

4. Виконкомам обласних, Київської міської Рад народних депутатів затвердити і подати до 10 листопада 1989 р. Міністерству закордонних справ УРСР перелік підприємств союзного та республіканського підпорядкування, яким надається право приймати рішення про відрядження працівників до зарубіжних країн. Інформацію про зміни в цьому переліку регулярно направляти Міністерству закордонних справ УРСР.

Міністерствам, відомствам УРСР, виконкомам обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів вирішити необхідні організаційно-технічні питання, від яких залежить якість співробітництва з зарубіжними партнерами.

5. Постійному Представництву Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР організувати в установленому порядку отримання віз у посольствах іноземних держав в СРСР.