Угода між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою владою Грузії про приймання і передачу осіб (реадмісію), які знаходяться на територіях держав незаконно

Дата підписання: 22.04.2003

Дата ратифікації: 17.03.2004

Дата набуття чинності: 26.05.2004

Кабінет Міністрів України і Виконавча влада Грузії, далі "Сторони",

керуючись бажанням співробітничати в дусі добросусідства,

з метою врегулювання приймання та передачі своїх громадян, громадян третіх держав і осіб без громадянства, які знаходяться на територіях держав незаконно,

домовилися про таке:

1. Кожна із Сторін за поданням іншої Сторони без додаткових формальностей прийме особу, яка не виконує або перестала виконувати необхідні умови в'їзду чи перебування на території держави іншої Сторони, якщо буде доведено або є підстави вважати, що ця особа є громадянином держави Сторони, якій її передають.

2. Сторона, яка передає, прийме цю особу назад на тих же умовах, якщо буде встановлено, що під час виїзду з території держави Сторони, яка передає, ця особа не мала громадянства держави Сторони, яка приймає.

Кожна із Сторін у разі, якщо вона має намір передати громадянина держави іншої Сторони, який за станом здоров'я чи у зв'язку з іншими серйозними причинами потребує спеціального догляду, зобов'язана інформувати про це іншу Сторону. Відповідь іншої Сторони про місце і термін приймання такої особи повинна надійти не пізніше п'яти днів після одержання повідомлення.

Положення статей 1 і 2 цієї Угоди поширюються на громадян третіх держав і осіб без громадянства, які постійно проживають на територіях держав Сторін на законних підставах.

1. Сторони до набуття чинності цією Угодою обміняються дипломатичними каналами зразками документів, які можуть бути доказом громадянства держав Сторін, постійного проживання на їхніх територіях громадян третіх держав і осіб без громадянства.

2. У разі введення нових документів чи внесення змін у документи, згадані в пункті 1 цієї статті, Сторони не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів проінформують про це одна одну і передадуть зразки нових чи змінених документів.

1. Кожна із Сторін прийме громадян третіх держав чи осіб без громадянства, якщо буде доведено, що зазначені особи незаконно потрапили безпосередньо з території держави однієї Сторони на територію держави іншої Сторони. Якщо з моменту незаконного в'їзду такої особи на територію держави іншої Сторони пройшло не більш 48 (сорока восьми) годин, то Сторона, яка приймає, прийме зазначену особу без додаткових формальностей.

2. В інших випадках заява про намір передати таку особу іншій Стороні повинна бути зроблена Стороною, яка передає, не пізніше 90 (дев'яноста) днів від дня незаконного в'їзду такої особи на територію держави цієї Сторони і містити докази, що підтверджують факт такого незаконного в'їзду. Відповідь Сторони, яка приймає, повинна надійти не пізніше 72 (сімдесятьох двох) годин після одержання такої заяви.

3. У разі, якщо у подальшому буде встановлено, що громадянин третьої держави чи особа без громадянства незаконно потрапили на територію держави Сторони, яка передає, не з території держави іншої Сторони, то Сторона, яка передає, прийме назад цю особу протягом 30 (тридцяти) днів від дня її передачі.

1. Кожна із Сторін забезпечить відповідний супровід по своїй території громадянина третьої держави чи особи без громадянства, які видворяються з території держави іншої Сторони, якщо Сторона, яка передає, зробить запит про такий супровід і забезпечить приймання особи державою призначення чи транзиту.

2. У супроводі по території держав Сторін може бути відмовлено, якщо громадянин третьої держави чи особа без громадянства в державі призначення або державі транзиту можуть бути піддані жорстокому поводженню, засуджені до страти чи переслідуватися за ознаками раси, релігії, національності, належності до певної соціальної групи чи за політичним переконанням.

1. Запит про супровід подається і розглядається уповноваженими компетентними органами Сторін.

2. Запит про супровід повинен містити:

а) особисті дані про особу, яку передають;

б) повідомлення про відсутність передбачених у пункті 2 статті 6 цієї Угоди обставин, що перешкоджають супроводу;

в) повідомлення про забезпечення приймання особи державою призначення чи транзиту;

г) дані про дату, місце і час передачі особи.

3. У виконанні запиту про супровід особи, яку передають, може бути відмовлено на підставах, викладених у пункті 2 статті 6 цієї Угоди. Відповідь про причини відмови у супроводі таких осіб повідомляється Стороні, яка має намір передати таких осіб, протягом 3 (трьох) днів.

1. Сторона, яка приймає, здійснює супровід осіб, вказаних у пункті 1 статті 6 цієї Угоди, відповідно до законодавства своєї держави. Супровід здійснюється в термін, погоджений компетентними органами Сторін.

2. Особа, прийнята для супроводу, повертається Стороні, яка передає, якщо з'ясуються викладені в пункті 2 статті 6 цієї Угоди обставини, що не дозволяють здійснити такий супровід.

Витрати, пов'язані із супроводом і можливим поверненням вказаних у статті 6 цієї Угоди осіб, несе Сторона, яка їх передає.

Для реалізації положень цієї Угоди від Української Сторони, в межах своєї компетенції, Міністерство внутрішніх справ і Державний комітет у справах охорони державного кордону України, а від Грузинської Сторони Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Державний департамент по охороні державного кордону Грузії протягом 90 (дев'яноста) днів з моменту підписання цієї Угоди укладуть відповідний протокол, у якому визначать:

а) органи, відповідальні за виконання окремих положень цієї Угоди;

б) пункти пропуску для приймання та передачі осіб;

в) необхідні дані і документи для приймання, передачі і супроводу осіб, а також порядок виконання необхідних процедур;

г) способи і порядок відшкодування витрат, пов'язаних із застосуванням статті 9 цієї Угоди.

Сторони будуть обмінюватися інформацією, в разі необхідності проводити консультації з питань, пов'язаних із застосуванням положень цієї Угоди.

1. Кожна із Сторін може тимчасово припинити дію окремих положень цієї Угоди за винятком статей 1-3 з причин, пов'язаних з охороною громадського порядку, державної безпеки чи охороною здоров'я населення. Про прийняття чи відміну такого рішення іншу Сторону буде негайно проінформовано дипломатичними каналами.

2. За взаємною згодою Сторін в цю Угоду шляхом обміну нотами можуть вноситися зміни і доповнення, які набувають чинності згідно з порядком, передбаченим пунктом 1 Статті 13 цієї Угоди.

1. Ця Угода укладається на невизначений термін і набуває чинності на 30 (тридцятий) день після того, як Сторони шляхом обміну нотами повідомлять одна одну про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності.

2. Кожна із Сторін може припинити дію цієї Угоди, проінформувавши про це іншу Сторону у письмовій формі. У такому разі Угода втрачає чинність через 90 (дев'яносто) днів після отримання іншою Стороною такого повідомлення.

Вчинено в м. Київ 22 квітня 2003 року в двох примірниках, кожний українською, грузинською і російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі розбіжностей у тлумаченні українського чи грузинського тексту Сторони братимуть за основу текст цієї Угоди російською мовою.