Про Державну програму приватизації майна державних підприємств

Верховна Рада України

1. Затвердити Державну програму приватизації майна державних підприємств на 1992 рік, внесену Кабінетом Міністрів України (додається).

2. Верховній Раді Республіки Крим, Радам народних депутатів до 1 вересня 1992 року розробити та затвердити відповідно республіканську (Республіки Крим) і місцеві програми приватизації виходячи з вимог Державної програми приватизації майна державних підприємств на 1992 рік.

Державна програма приватизації (надалі - Програма) - це складова частина програми створення ринкової економіки України. Програму розроблено відповідно до Концепції роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду, законів України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про приватизаційні папери".

Програма передбачає досягнення таких головних цілей:

зміну відносин власності на засоби виробництва з метою їх якісного відтворення та ефективного використання;

створення прошарку недержавних власників як основи багатоукладної соціально орієнтованої економіки;

структурну перебудову економіки;

стабілізацію економічного становища;

розвиток конкуренції та обмеження монополізму;

залучення іноземних інвестицій.

Програма визначає:

пріоритети та умови приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності;

завдання щодо приватизації на 1992 рік і прогноз щодо зміни структури власності на 1993-1994 роки;

заходи, спрямовані на забезпечення у 1992 році організаційно-економічних умов для реалізації державної політики приватизації у 1993-1994 роках.

Положення Програми є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування.

1.1. Першочерговій приватизації підлягають об'єкти, які найбільше впливають на розвиток споживчого ринку, а також ті, що стримують процес стабілізації державного бюджету, гальмують економічний розвиток України, формування її ринкової економіки.

До таких об'єктів належать:

підприємства оптової та роздрібної торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування;

експлуатаційні підприємства житлово-комунального господарства, включаючи житлове, ліфтове, готельне, зелене, ритуальне обслуговування, благоустрій населених пунктів, ремонтно-будівельну діяльність;

підприємства будівництва і промисловості будівельних матеріалів;

підприємства харчової промисловості, а також підприємства, що спеціалізуються на переробці сільськогосподарської продукції, обслуговують сільськогосподарське виробництво, виробляють продукцію виробничо-технічного призначення для його забезпечення;

підприємства місцевої, деревообробної, легкої промисловості;

збиткові підприємства всіх галузей народного господарства, якщо їх збитковість не зумовлена застосуванням державних фіксованих та регульованих цін і тарифів;

законсервовані об'єкти, об'єкти незавершеного будівництва, що фінансувались за рахунок державних капіталовкладень та дотацій з державного, місцевих бюджетів або нормативні строки будівництва яких вже минули;

підприємства матеріально-технічного постачання.

1.2. Об'єкти, що підлягають приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України:

об'єкти цивільної оборони;

підприємства атомного машинобудування;

спеціалізовані елеватори, холодильники, об'єкти складського господарства, що забезпечують постійне розміщення державних ресурсів, зберігання мобілізаційних запасів;

підприємства, що переробляють руди дорогоцінних металів, коштовне та напівкоштовне каміння, радіоактивні та рідкісноземельні елементи;

підприємства та об'єднання паливно-енергетичного комплексу, в тому числі вугле-, нафто- і газопереробні підприємства й організації, об'єкти нафтопродуктозабезпечення, нафтосховища, що мають міжобласне та республіканське значення;

підприємства залізничного, морського, річкового, авіаційного транспорту та підприємства автомобільного транспорту загального користування;

племінні та кінні заводи, селекційно-гібридні центри, державні насінницькі інспекції та лабораторії дослідження сортів сільськогосподарських культур, сортовипробувальні станції та дільниці;

підприємства та об'єкти електроенергетики, гідростанції, теплоелектроцентралі;

підприємства медичної промисловості;

підприємства, що здійснюють роздрібну торгівлю за валюту;

експлуатаційні підприємства водопровідно-каналізаційного, теплового і газового господарства житлово-комунальної галузі;

підприємства, які спеціалізуються на випуску протезно-ортопедичних виробів.

1.3. Підприємства та об'єкти, що не підлягають приватизації в 1992 році:

майно органів державної влади і управління, Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Прикордонних військ, правоохоронних і митних органів України;

об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті Міністрів України;

золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;

емісійна система, підприємства і установи, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

телевізійні та радіотрансляційні центри;

підприємства геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служби, служби контролю за станом навколишнього середовища;

об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом. Об'єкти освіти, фізичної культури і спорту, які належать підприємствам та відомствам, можуть приватизуватися за умови збереження їх призначення;

об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;

об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;

підприємства по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, підприємства, що виробляють вибухові, сильнодіючі речовини та проводять буропідривні роботи;

підприємства по випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів;

крематорії та кладовища;

автомобільні шляхи загальнодержавного користування;

метрополітен, міський електротранспорт;

магістральні лінії електропередачі, нафто- і газопроводи, трубопровідний транспорт;

об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, обладнання, які пов'язані з виробництвом і постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

меліоративні та захисні споруди і водосховища;

транспортні засоби спеціального призначення;

підприємства, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби;

протирадіаційні споруди;

хлібоприймальні і хлібозаготівельні підприємства;

портові споруди, учбовий та гідрографічний флот, судноплавні інспекції;

полігони, будови, споруди та обладнання для захоронення твердих промислових і побутових відходів, скотомогильники.

Перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, щорічно переглядається.

1.4. Підприємства, крім зазначених у підпунктах 1.2, 1.3, приватизуються у 1992 році відповідно до чинного законодавства виходячи з положень цієї Програми та пропозицій потенційних покупців.

Обмеження щодо приватизації не поширюються на структурні підрозділи неосновної діяльності підприємств, зазначених у підпунктах 1.2, 1.3.

1.5. Об'єкти приватизації класифікуються залежно від балансової вартості основних фондів за станом на 1 травня 1992 року (надалі - вартість) та якісних ознак.

Група А - об'єкти, вартість яких не перевищує 20 млн. крб. (крім підприємств групи Г).

Група Б - об'єкти, вартість яких становить від 20 до 1500 млн. крб., а частка відновної вартості фондів, що припадає на одного працюючого, не перевищує номінальної вартості приватизаційного сертифіката більш як у 1,5 раза (крім підприємств групи Г).

Група В - об'єкти, вартість яких становить від 20 до 1500 млн. крб., а частка відновної вартості фондів, що припадає на одного працюючого, перевищує номінальну вартість приватизаційного сертифіката більш як у 1,5 раза.

Група Г:

підприємства-монополісти, визнані такими згідно з Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", незалежно від їх вартості;

підприємства військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою, незалежно від їх вартості;

підприємства, приватизація яких здійснюється з залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України, незалежно від їх вартості;

підприємства, вартість яких перевищує 1500 млн. карбованців.

Група Д - законсервовані об'єкти та об'єкти незавершеного будівництва; майно ліквідованих підприємств.

Група Е - частки (паї, акції), що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності.

1.6. Об'єктами приватизації можуть бути структурні підрозділи (цехи, дільниці тощо) підприємств, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними цілісними майновими комплексами із замкнутою технологічною структурою.

2.1. У процесі приватизації застосовуються такі способи приватизації:

викуп об'єктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об'єктів;

викуп державного майна підприємства за альтернативним планом приватизації;

викуп державного майна, зданого в оренду з викупом;

викуп державного майна, зданого в оренду;

продаж на аукціоні;

продаж за некомерційним конкурсом;

продаж за комерційним конкурсом;

продаж з відстрочкою платежу;

продаж акцій відкритих акціонерних товариств.

2.2. Викуп об'єктів малої приватизації - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає товариство покупців, створене його працівниками. Цей спосіб приватизації не передбачає конкуренції покупців.

2.3. Викуп державного майна підприємства згідно з альтернативним планом приватизації - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта (або його частки) стає товариство покупців, створене його працівниками згідно з розробленим товариством покупців планом, що є альтернативним плану, запропонованому комісією з приватизації.

2.4. Викуп державного майна, зданого в оренду з викупом, - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає орендар відповідно до договору оренди.

2.5. Продаж на аукціоні - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну.

2.6. Продаж за некомерційним конкурсом - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або при рівних умовах - найвищу ціну.

2.7. Продаж за комерційним конкурсом - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який при фіксованих початкових умовах запропонував найвищу ціну.

2.8. Продаж за конкурсом з відстрочкою платежу - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який на конкурсних засадах здобув право оплати придбаного об'єкта з відстрочкою платежу на 3 роки за умови попереднього внесення 30 відсотків його вартості.

2.9. Продаж акцій відкритих акціонерних товариств - спосіб приватизації, за яким власниками акцій перетворених у відкриті акціонерні товариства державних підприємств на конкурсних засадах стають покупці, які запропонували найвищу ціну за найбільшу кількість акцій після реалізації акцій на пільгових умовах.

2.10. Способи приватизації для різних груп об'єктів подані в таблиці.

2.11.

Приватизація об'єктів групи А провадиться шляхом викупу товариствами покупців, викупу підприємства за альтернативним планом приватизації, продажу з відстрочкою платежу, за конкурсом або на аукціоні, викупу державного майна, зданого в оренду з викупом (підпункти 2.2, 2.3, 2.4-2.8).

З метою формування відповідних переліків органи приватизації публікують список об'єктів, які пропонуються для приватизації, у відповідних інформаційних бюлетенях щомісяця.

В місячний термін покупці подають до органів приватизації заяви на приватизацію зазначених у списку об'єктів.

Якщо в зазначений термін надходить заява від товариства покупців, створеного працівниками об'єкта приватизації, включеного до списку, але не надходять заяви від інших покупців, об'єкт включається до переліку об'єктів, приватизація яких здійснюється шляхом викупу (підпункт 2.2 Програми).

У разі, коли надходить більше однієї заяви щодо одного об'єкта, він може включатися до переліку об'єктів, продаж яких здійснюється за конкурсом або на аукціоні.

За конкурсом або на аукціоні також продаються об'єкти, за які товариством покупців не внесено платежі у встановлений договором купівлі-продажу термін.

Не продані за конкурсом або на аукціоні об'єкти підлягають приватизації шляхом викупу державного майна, зданого в оренду з викупом, продажу з відстрочкою платежу або продажу, що не передбачає конкуренції покупців.

У 1992 році не менше 10 відсотків загальної кількості об'єктів, що продаватимуться на аукціоні (за конкурсом), прогнозується продати виключно з застосуванням приватизаційних сертифікатів.

2.12. Приватизація об'єктів групи Б здійснюється способами, зазначеними у підпунктах 2.3-2.9 Програми.

Органи приватизації відповідно до завдань цієї Програми, республіканської (Республіки Крим), місцевих програм приватизації щомісяця публікують у відповідних інформаційних бюлетенях список об'єктів, які пропонуються для приватизації.

В місячний термін покупці подають до органів приватизації заяви на приватизацію зазначених у переліку об'єктів.

Якщо в зазначений термін надходить заява від товариства покупців, створеного працівниками об'єкта, але не надходять заяви від інших покупців, приватизація цього об'єкта здійснюється шляхом викупу за альтернативним планом приватизації (підпункт 2.3 Програми).

Якщо товариство покупців, створене працівниками об'єкта, викупає на пільгових умовах не менше 50 відсотків вартості об'єкта, решта вартості за альтернативним планом приватизації може бути оплачена з відстрочкою на 3 роки.

Якщо товариство покупців не викупило об'єкт за альтернативним планом приватизації або викупило лише його частку, що становить менше 50 відсотків вартості об'єкта, решта майна приватизується способами, передбаченими для об'єктів групи Б.

Спосіб приватизації, зазначений у підпункті 2.8, застосовується щодо непроданих способами, зазначеними в підпунктах 2.3, 2.5, 2.6, 2.7, 2.9, пакетів акцій.

2.13. Приватизація об'єктів групи В здійснюється шляхом продажу акцій способами, зазначеними у підпунктах 2.4-2.9.

Приватизації об'єктів групи В передує їх корпоратизація, тобто перетворення цих підприємств у відкриті акціонерні товариства, сто відсотків акцій в яких належить державі.

Працівники підприємства, що приватизується, реалізують своє переважне право на придбання акцій за пільговими умовами у терміни, встановлені планом приватизації.

Якщо вони при цьому викупають не менш як 50 відсотків акцій, то решта акцій за альтернативним планом приватизації може бути оплачена з відстрочкою на 3 роки.

Спосіб приватизації, зазначений у підпункті 2.8, застосовується щодо непроданих способами, зазначеними у підпунктах 2.3, 2.5, 2.6, 2.7, 2.9, пакетів акцій.

У 1992 році не менше 10 відсотків акцій від загальної суми номінальної вартості підприємств даної групи (крім проданих згідно з планом приватизації на пільгових умовах) прогнозується продати іншим покупцям виключно із застосуванням приватизаційних майнових сертифікатів.

2.14. Приватизація об'єктів групи Г здійснюється за погодженням із Кабінетом Міністрів України способами, передбаченими Програмою для груп Б, В.

До розробки Концепції та плану приватизації об'єктів групи Г за рішенням Уряду України можуть залучатися іноземні аудиторські, юридичні, консультаційні фірми, а також інвестиційні банки, інші фінансові установи.

Квота щодо обов'язкового використання приватизаційних майнових сертифікатів не встановлюється.

2.15. Приватизація об'єктів групи Д здійснюється виключно шляхом продажу на аукціоні та за конкурсом (підпункти 2.5-2.9 Програми).

Кабінет Міністрів України, місцеві органи державної виконавчої влади у червні 1992 року визначають перелік об'єктів незавершеного будівництва, приватизація яких у 1992 році здійснюється з виключним застосуванням вільно конвертованої валюти.

Першочерговому продажу підлягають об'єкти незавершеного будівництва виробничого та соціально-побутового призначення, тривалість будівництва яких перевищує нормативну більш як у два рази або рівень будівельної готовності яких менше 50 відсотків.

Спосіб приватизації, зазначений у підпункті 2.8, застосовується щодо об'єктів, не проданих способами, зазначеними у підпунктах 2.5, 2.6, 2.7.

2.16. Приватизація об'єктів групи Е.

Приватизація часток (паїв, акцій) держави у майні підприємств із змішаною формою власності провадиться з урахуванням їх статутів і чинного законодавства.

2.17. Приватизація державного майна, зданого в оренду без права викупу, здійснюється способом, що визначається після віднесення підприємства до однієї з визначених цією Програмою груп об'єктів.

При переході права власності на об'єкт оренди від держави до інших осіб договори оренди зберігають силу для нового власника (власників).

2.18. Приватизація державного підприємства, зданого в оренду з викупом, здійснюється шляхом викупу підприємства організацією орендарів на умовах, передбачених статтею 17 Закону "Про приватизацію майна державних підприємств".

2.19. Протягом 1992-1993 років Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України організують проведення аналізу стану ринків окремих видів продуктів на території України (секторного аналізу).

Цей аналіз має на меті визначення найкращого способу приватизації підприємств щодо умов продажу, ефективності їх подальшої діяльності та створення конкуренції у відповідних галузях і сферах економіки.

Результати секторного аналізу враховуються щорічно при розробці державних програм приватизації.

3.1. Для оплати придбаних об'єктів приватизації поряд із грошовими коштами та коштами на спеціальних приватизаційних рахунках громадян України застосовуватимуться приватизаційні майнові сертифікати*.

До випуску приватизаційних майнових сертифікатів зазначені платежі здійснюватимуться з приватизаційних депозитних рахунків громадян. Ці рахунки відкриваються на суму номінальної вартості приватизаційного майнового сертифіката.

Місцевими Радами народних депутатів, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством закордонних справ України складаються і подаються до 1 вересня 1992 року відділенням Ощадного банку України списки громадян, які мають право на відкриття приватизаційних депозитних рахунків. Ці списки підлягають постійному уточненню вказаними органами. Порядок складання і уточнення списків встановлюється Міністерством внутрішніх справ України з урахуванням міграції громадян України.

З 1 вересня 1992 року громадянам України надається право на відкриття приватизаційних депозитних рахунків. Ця дата є моментом фактичної емісії приватизаційних майнових сертифікатів.

3.2. Відповідна вартість державного майна, що підлягає приватизації, на момент емісії приватизаційних майнових сертифікатів обчислена як сума залишкової вартості основних фондів, збільшеної в 13,2 раза, та вартості обігових фондів, збільшеної у 6,6 раза, що в середньому становить 10 разів.

Відновна вартість державного майна, що підлягає приватизації, на момент емісії приватизаційних майнових сертифікатів (1 вересня 1992 року) становить 2171 млрд. карбованців.

Загальна сума емісії приватизаційних майнових сертифікатів (70 відсотків вартості майна, що підлягає приватизації) становить 1520 млрд. карбованців.

Номінальна вартість майна, яке безоплатно передається громадянину України, вказується у приватизаційному майновому сертифікаті і становить 30 тис. карбованців.

3.3. Приватизаційний депозитний рахунок відкривається за умови внесення громадянином першого платежу за придбані об'єкти приватизації.

Порядок випуску в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів з урахуванням невикористаних громадянами України коштів на приватизаційних депозитних рахунках буде встановлено Державною програмою приватизації на 1993 рік.

Кошти на приватизаційних депозитних рахунках та приватизаційні майнові сертифікати повинні бути використані громадянами України до 1 січня 1995 року, якщо інше не буде передбачено Державною програмою приватизації на 1995 рік. Не використані протягом зазначеного терміну приватизаційні майнові сертифікати вважатимуться погашеними (приватизаційні депозитні рахунки - закритими).

Порядок обігу, коефіцієнти конвертації приватизаційних майнових сертифікатів (приватизаційних депозитних рахунків) у приватизаційні папери, що засвідчують право на безоплатне одержання громадянами України частки державного житлового фонду і земельного фонду, будуть встановлені після прийняття законів про приватизацію цих майнових об'єктів.

3.4. Протягом 1992 року створюються умови для функціонування мережі холдингів, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших недержавних фінансових посередників.

Фінансові посередники обслуговуватимуть обіг приватизаційних коштів громадян України, забезпечуватимуть створення первинного ринку цінних паперів та подальше його обслуговування, зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти приватизації.

Законодавством України встановлюється порядок створення та діяльності фінансових посередників, застосування ними приватизаційних коштів громадян і коштів будь-яких фізичних та юридичних осіб, порядок ліцензування такої діяльності.

Холдинги від свого імені та за свій рахунок придбають з урахуванням антимонопольного законодавства контрольні пакети акцій підприємств, що приватизуються.

Інвестиційні фонди від свого імені та за свій рахунок здійснюватимуть комерційну діяльність шляхом обміну приватизаційних паперів на обмежені за розміром пакети акцій підприємств (не більше 10 відсотків від загальної вартості акцій), що приватизуються.

Довірчі товариства від імені, за дорученням і за рахунок власників приватизаційних паперів здійснюватимуть представницьку діяльність з приватизаційними паперами.

Холдинги та інвестиційні фонди акумулюватимуть приватизаційні кошти громадян та вклади інших покупців в обмін на акції власного випуску.

Фінансові посередники здійснюватимуть продаж придбаних акцій на ринку цінних паперів.

4.1. Покупці - іноземні інвестори* беруть участь у приватизації всіх об'єктів приватизації, за винятком тих, що відповідно до законодавства України не підлягають приватизації.

4.2. Кабінет Міністрів України на підставі проведеного секторного аналізу затверджує перелік об'єктів, приватизацію яких доцільно здійснити із залученням іноземних інвестицій. Перелік таких об'єктів (підприємств) є складовою частиною Державної програми заохочення іноземних інвестицій в Україні.

4.3. Покупці-нерезиденти вільно, без додаткового дозволу, беруть участь у купівлі майна підприємств, що перебуває у загальнодержавній і комунальній власності, в усіх випадках, коли приватизація здійснюється на умовах конкурсу чи аукціону. Вартість майна оплачується у вільно конвертованій валюті. Перерахунок вартості об'єктів, що приватизуються за вільно конвертовану валюту, здійснюється за обмінним курсом Національного банку України. При цьому ціна продажу об'єкта відповідно збільшується на коефіцієнт, що встановлюється Фондом державного майна України. Вказаний коефіцієнт є загальним для всіх підприємств (об'єктів приватизації) і не може встановлюватися індивідуально для окремих підприємств.

У випадках, коли продаж державного підприємства іноземним особам здійснюється без конкурсу чи аукціону, провадиться спеціальна оцінка вартості майна у вільно конвертованій валюті.

Оцінка майна при цьому може проводитись із залученням іноземних аудиторських, юридичних, консультаційних фірм, а також інвестиційних банків.

Порядок сплати за придбані об'єкти відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" поширюється також на створені на території України іноземними інвесторами та підприємствами з іноземними інвестиціями юридичні особи, які виступають покупцями об'єктів приватизації.

5.1. Протягом 1992 року завершиться в основному формування державних органів приватизації.

Фондом державного майна України будуть створені регіональні відділення в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а в разі необхідності відділення та представництва Фонду засновуватимуться також і в інших містах та населених пунктах України.

5.2. Контроль за здійсненням Державної програми приватизації, а також додержанням законодавства України про приватизацію здійснюватиметься Контрольною комісією Верховної Ради України з питань приватизації.

5.3. Для розпорядження коштами, одержаними від приватизації, у серпні 1992 року Кабінетом Міністрів України засновується позабюджетний Державний фонд приватизації.

5.4. Протягом 1992-1994 років Кабінетом Міністрів України та Фондом державного майна України здійснюватимуться заходи щодо створення мережі інститутів ринкової інфраструктури, які забезпечуватимуть функціонування ринку паперів і нерухомості (фінансові посередники, комерційні банки, страхові компанії, біржі, консультаційні, експертні, аудиторські фірми тощо).

5.5. Фонду державного майна України, його регіональним відділенням для сприяння приватизації забезпечити розробку та видання методичних матеріалів, посібників, у яких буде роз'яснюватися механізм і шляхи проведення приватизації, можливості участі та пільги у приватизаційних процесах громадянам України, надані їм законодавством про приватизацію.

5.6. У жовтні 1992 року Державний комітет з питань науки і технологій спільно з Фондом державного майна України, Міністерством України у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва, Міністерством економіки України та Міністерством праці України подає на затвердження Кабінету Міністрів України програму наукових досліджень у сфері приватизації.

5.7. У червні 1992 року Фондом державного майна України засновується спеціальний інформаційний бюлетень з приватизації, створюється інформаційний центр у складі Фонду державного майна України, що здійснюватиме збирання й обробку статистичної інформації про хід та об'єкти приватизації.

5.8. Міністерство освіти України спільно з Міністерством України у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва, Фондом державного майна України та Комісією Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством в 1992 році розроблять навчальні програми та створять спеціальні курси з питань приватизації і функціонування ринкових структур, визначать базові навчальні заклади для підготовки фахівців з цих питань.

Базові навчальні заклади здійснять протягом 1992-1993 років підготовку понад 1,5 тис. фахівців, які виконуватимуть функції представника органу, уповноваженого управляти державним майном, у спостережних радах акціонерних товариств.

У 1992-1993 роках буде здійснено підготовку та підвищення кваліфікації майже 3000 спеціалістів Фонду державного майна України, його регіональних відділень, місцевих органів приватизації, Міністерства економіки, Міністерства фінансів та Міністерства України у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва.

Починаючи з 1992 року Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України організують відбір і стажування працівників вищої ланки управління за кордоном. Надалі таке стажування пройдуть працівники середньої та нижчих ланок управління.

5.9. Кабінет Міністрів України, Державна телерадіомовна компанія України, Державний комітет України по пресі, місцеві Ради народних депутатів розгорнуть роботу щодо інформування населення про хід виконання Державної програми приватизації майна державних підприємств.

6.1. Протягом місяця з дня опублікування Програми органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць повинні розробити, а Верховна Рада Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів затвердити республіканську (Республіки Крим) та місцеві програми приватизації на 1992 рік. Зазначені програми визначають цілі, пріоритети та масштаби приватизації майна відповідно Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.

6.2. Республіканська (Республіки Крим) та місцеві програми приватизації повинні відповідати таким вимогам:

не суперечити Державній програмі приватизації, не запроваджувати додаткових обмежень на приватизацію об'єктів, не розширювати переліку об'єктів, що не підлягають приватизації;

забезпечувати виконання завдань щодо приватизації майна державних підприємств на 1992 рік відносно об'єктів власності Республіки Крим і комунальної власності, а також квот обов'язкового застосування приватизаційних майнових сертифікатів.

6.3. Зазначені програми повинні включати:

завдання щодо приватизації майна, що перебуває у власності відповідно Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць, на 1992 рік і прогноз на 1993-1994 роки;

рекомендовані способи приватизації для різних груп об'єктів;

заходи щодо залучення до приватизації іноземних інвесторів;

розрахунок затрат на здійснення цих програм і порядок їх відшкодування;

прогноз надходжень коштів від приватизації та напрям їх використання;

заходи щодо створення умов, що сприяють процесу приватизації;

заходи щодо організації процесу приватизації;

встановлення зональних коефіцієнтів, що враховують прибутковість підприємства залежно від його місцеперебування.

Результатом здійснення державної політики приватизації згідно із схваленою Верховною Радою України Концепцією роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду буде істотна зміна структури власності в Україні. Динаміка цього процесу наведена в таблиці:

Виходячи з прогнозу зміни структури власності в Україні встановлюються такі завдання Фонду державного майна України щодо приватизації на 1992 рік та прогноз на 1993 і 1994 роки:

У 1992 році в результаті приватизації державного майна прогнозується надходження грошових коштів у розмірі 196 млрд. карбованців, в тому числі:

Приватизаційні сертифікати та 90 відсотків коштів із спеціальних приватизаційних рахунків, використаних у процесі приватизації, будуть погашені.

До позабюджетного Державного фонду приватизації, позабюджетних фондів приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць передбачається надходження 50 млрд. карбованців. Зазначені кошти від приватизації використовуються у 1992 році на:

Від іноземних інвесторів передбачається надходження вільно конвертованої валюти на суму 250 млн. доларів США. До 50 відсотків надходжень у вільно конвертованій валюті буде спрямовано на поповнення валютного фонду України та кредитування технічного оновлення і реконструкції приватизованих підприємств.