КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 19 травня 1992 р. N 252 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 781 від 18.09.93 )
Питання Міністерства сільського господарства і продовольства України
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про Міністерство сільського господарства і продовольства України, що додається.
2. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства сільського господарства і продовольства України в кількості 500 одиниць.
3. Дозволити Міністерству сільського господарства і продовольства України мати шість заступників Міністра, в тому числі двох перших, і колегію в кількості одинадцяти чоловік.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 17 травня 1986 р. N 185 "Про затвердження Положення про Державний агропромисловий комітет Української РСР" (ЗП УРСР, 1986 р., N 6, ст. 27).
Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України | В.ФОКІН В.ПЄХОТА |
Інд. 22 |
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 травня 1992 р. N 252
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство сільського господарства і продовольства України
1. Міністерство сільського господарства і продовольства України (Мінсільгосппрод України) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Міністерство забезпечує проведення державної політики у сільському господарстві, м'ясній і молочній промисловості, розробляє та приводить у дію механізм її реалізації, сприяє освоєнню досягнень науково-технічного прогресу, структурній перебудові в цих сферах економіки, бере участь у формуванні системи заходів щодо забезпечення економічної самостійності України.
2. Мінсільгосппрод України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.
Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Головними завданнями Мінсільгосппроду України є:
розробка основних напрямів аграрної реформи і продовольчої політики, підготовка пропозицій з питань розвитку сільського господарства, м'ясної і молочної промисловості в умовах функціонування багатоукладної економіки;
здійснення заходів щодо економічного стимулювання товаровиробників, забезпечення еквівалентного обміну між сільським господарством, промисловістю та іншими галузями, створення рівних умов для розвитку різних форм власності і господарювання;
сприяння міжнародному співробітництву та зовнішньоекономічній діяльності підприємства і організацій аграрного сектора;
організація роботи державних служб з питань хімізації земель, насінництва і розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, ветеринарії і племінної справи, якості продукції, карантинного режиму, стандартизації, охорони праці, техніки безпеки, нагляду за технічним станом машин і обладнання;
координація розвитку аграрної освіти та кадрового забезпечення агропромислового комплексу;
розробка державних програм соціального розвитку села, формування демографічної політики, здійснення заходів щодо соціального захисту сільського населення.
4. Мінсільгосппрод України відповідно до покладених на нього завдань:
розробляє та обгрунтовує проекти державних програм розвитку сільського господарства, м'ясної і молочної промисловості, сприяє освоєнню досягнень вітчизняної і зарубіжної науки, техніки, прогресивних технологій, за допомогою економічних важелів забезпечує державне регулювання у вказаних сферах економіки;
координує діяльність підприємств і організацій, забезпечує державну підтримку у вирішенні ними завдань по задоволенню потреб населення і суспільного виробництва;
формує і розміщує в установленому порядку державне замовлення, координує діяльність підприємств і організацій по його виконанню;
готує пропозиції щодо роздержавлення і приватизації майна, здійснення антимонопольних заходів, розвитку підприємництва, конкуренції, інтеграційних процесів, формування ринкової інфраструктури та економічних взаємовідносин у виробничій і соціальній сферах, розробляє короткострокові і довгострокові прогнози динаміки форм власності;
разом з відповідними центральними і місцевими органами державної виконавчої влади розробляє галузеві і регіональні баланси забезпечення підприємств і організацій усіх форм власності трудовими, сировинними, енергетичними і фінансовими ресурсами, складає продовольчі баланси плодоовочів, картоплі та продуктів їх переробки;
розробляє концептуальні напрями розвитку землеробства, проводить сортову політику, державні випробування сортів і гібридів сільськогосподарських культур, забезпечує державний контроль за якістю насіння, організує розвиток насінництва і розсадництва;
бере участь у відновленні екологічно забруднених земель та здійсненні екологічного контролю за станом виробництва;
сприяє освоєнню схем меліорації земель та водопостачання сільських населених пунктів;
проводить науково-технічну політику в галузі племінної справи, створення порід і гібридів худоби і птиці та забезпечення ними товаровиробників усіх форм власності;
здійснює через державну ветеринарну мережу ветеринарне обслуговування тварин і птиці у всіх категоріях господарств;
разом з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування реалізує програми механізації, автоматизації та електрифікації виробництва, здійснює державний нагляд за технічним станом, якістю ремонту, додержанням правил технічної експлуатації сільськогосподарської техніки і обладнання;
сприяє підприємствам і організаціям у питаннях встановлення та стабілізації господарських зв'язків;
здійснює розміщення державних інвестицій по головних виконавцях соціальних і виробничих програм, проводить експертизу проектно-кошторисної документації;
подає допомогу товаровиробникам з питань організації, нормування та оплати праці, бере участь у розробці проектів галузевих (тарифних) угод;
розробляє економічні та організаційні заходи, спрямовані на підвищення експортного потенціалу підприємств, реалізацію їх продукції за кордоном;
вносить пропозиції про дотримання цінового паритету на сільськогосподарську продукцію та продукцію (роботи, послуги) інших галузей економіки, а також з питань податкової політики, фінансування і кредитування державних програм;
організує роботу по стандартизації, контролює дотримання стандартів якості продукції та патентно-ліцензійних вимог, здійснює сертифікацію продукції (робіт, послуг), проводить експертну оцінку програм і проектів;
бере участь у вдосконаленні та веденні системи обліку й звітності;
узагальнює практику застосування законодавства, розробляє і здійснює заходи щодо організації правової роботи і юридичного обслуговування товаровиробників, подає їм методологічну допомогу з питань збереження власності;
координує діяльність підприємств і навчальних закладів щодо підготовки спеціалістів і робочих кадрів, забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості;
організує методологічну роботу по охороні праці та соціальному захисту працівників на підприємствах;
координує діяльність концернів, асоціацій та інших добровільних формувань.
5. Мінсільгосппрод України при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
6. Мінсільгосппрод України має право:
видавати суб'єктам підприємницької діяльності спеціальні дозволи (ліцензії) на виготовлення винних і коньячних виробів, а також на здійснення ветеринарної практики. Затверджувати технічні умови на продукцію, що виробляється на підприємствах сільського господарства, м'ясної і молочної промисловості, підсобних виробництв і промислів;
встановлювати державне замовлення на поставку окремих видів сільськогосподарської і промислової продукції відповідно до переліку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
передавати відповідним органам матеріали про порушення чинного законодавства з питань захисту рослин, карантинного режиму та інших питань, віднесених до його компетенції, за які передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність;
здійснювати методичне керівництво і координацію діяльності відповідних служб міністерств і відомств України з питань соціального розвитку села;
визначати в установленому порядку квоти прийому сільської молоді до вищих навчальних закладів України, випускники яких працюватимуть у сільській місцевості;
одержувати від міністерств, відомств, установ і організацій України інформацію, необхідну для виконання покладених на Міністерство завдань і функцій.
7. Мінсільгосппрод України у межах своєї компетенції видає на основі і на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.
Міністерство в необхідних випадках видає разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування та громадськими об'єднаннями спільні акти.
Рішення Мінсільгосппроду України з питань хімізації земель, насінництва і розсадництва, сортовипробувань і захисту рослин, ветеринарії і племінної справи, якості продукції, стандартизації, техніки безпеки, карантинного режиму, видані в межах своєї компетенції, є обов'язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій.
8. Мінсільгосппрод України очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції України.
Міністр сільського господарства і продовольства України має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками Міністра провадиться Міністром.
Міністр сільського господарства і продовольства України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів Міністерства.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінсільгосппроду України, обговорення найважливіших напрямів діяльності і розвитку сільського господарства, м'ясної і молочної промисловості у Міністерстві створюється колегія в складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників Міністерства.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів державної виконавчої влади та представники відповідних громадських об'єднань.
Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення колегії провадяться в життя, як правило, наказами Міністерства.
10. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій з основних напрямів розвитку науки і техніки, визначення науково обгрунтованої єдиної технічної політики розвитку сільського господарства, м'ясної і молочної промисловості у Мінсільгосппроді України створюється науково-технічна рада з вчених і висококваліфікованих фахівців.
Склад науково-технічної ради і положення про неї затверджуються Міністром.
11. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Мінсільгосппроду України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Міністерства затверджується Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджується Міністром сільського господарства і продовольства України.
12. Мінсільгосппрод України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.