Угода між Урядом України та Урядом Французької Республіки про взаємне сприяння та взаємний захист інвестицій

Дата підписання: 03.05.1994

Дата ратифікації Україною: 02.06.1995

Дата набрання чинності для України: 26.01.1996

Уряд України та Уряд Французької Республіки, які надалі іменуються "Договірні Сторони",

прагнучи до зміцнення економічного співробітництва між двома країнами та створення сприятливих умов для французьких інвестицій в Україні та українських інвестицій у Франції,

впевнені в тому, що сприяння та захист цих інвестицій покликані стимулювати переміщення капіталів і технологій між двома країнами в інтересах їх економічного розвитку,

домовились про наступне:

Для цілей цієї Угоди:

1. Термін "інвестиція" означає надбання, такі як різного роду майно, права та різного роду зиск і зокрема, але не виключно:

а) рухоме та нерухоме майно так само, як і всі інші права "in rem", такі як іпотеки, заставні права, узуфрукт, застави та аналогічні права;

б) акції, емісійні премії та інші форми участі, навіть непрямі або в невеликій кількості в підприємствах, створених на території однієї з Договірних Сторін;

в) облігації, боргові зобов'язання та права вимоги, що мають економічну цінність;

г) авторські права, права на промислову власність (такі як патент на винаходи, ліцензії, зареєстровані товарні знаки і знаки обслуговування, промислові зразки та моделі) технології, фірмові найменування та "гудвіл", що мають економічну цінність;

д) конвенсії, що надаються згідно з законодавством або договором, які стосуються, зокрема, розвідки, розробки, видобутку або експлуатації природних ресурсів, включаючи ті, які знаходяться в морській зоні Договірних Сторін.

При цьому розуміється, що згадані надбання повинні вкладатись або були вкладені згідно з законодавством Договірної Сторони, на території або в морській зоні якої здійснена інвестиція, до або після набрання чинності цією Угодою.

Будь-яка зміна форми інвестицій не впливає на їх кваліфікацію як інвестиції за умови, що ця зміна не протиречить законодавству Договірної Сторони, на території або в морській зоні якої здійснені інвестиції.

2. Термін "громадяни" означає фізичні особи, які володіють громадянством однієї з Договірних Сторін.

3. Термін "компанії" означає будь-яку юридичну особу, яка була створена на території однієї з Договірних Сторін згідно з її законодавством та яка має там свою юридичну адресу, або прямо чи непрямо контрольовану громадянами однієї з Договірних Сторін або юридичними особами, що мають свою юридичну адресу на території однієї з Договірних Сторін та створеними згідно з її законодавством.

4. Термін "доходи" означає всі суми, які отримуються в результаті інвестицій, такі як прибуток, ліцензійні винагороди або відсотки протягом певного періоду.

Доходам, від інвестицій і у випадку реінвестування доходами від такого реінвестування надається такий же захист, що і від інвестицій

5. Дія цієї Угоди поширюється на території кожної із Договірних Сторін, а також на морську зону кожної із Договірних Сторін, яка визначається в подальшому як економічна зона та континентальний шельф, які простягаються за межі територіальних вод кожної із Договірних Сторін, над якими вони здійснюють згідно з міжнародним правом свої суверенні права і юрисдикцію в цілях розвідки, розробки та збереження природних ресурсів.

Кожна з Договірних Сторін в межах свого законодавства та згідно з положеннями цієї Угоди допускає та заохочує інвестиції, які здійснені на її території та в її морській зоні громадянами та компаніями іншої Договірної Сторони.

Кожна Договірна Сторона розповсюдить справедливий режим згідно з принципами міжнародного права на інвестиції, здійснені громадянами та компаніями іншої Договірної Сторони на своїй території та в своїй морській зоні та забезпечить, щоб виконанню права, визнаного таким чином, не було перешкод з боку права або практики. Зокрема, але не виключно буде розглядатися як перешкода де-юре або де-факто відносно справедливого та рівного режиму будь-яке обмеження в купівлі або транспортуванні сировини або допоміжних матеріалів, енергії та пального як і засобів виробництва та управління всіх типів, будь-яка перепона продажу або транспортуванню продукції в країні або за кордон, так як і будь-які інші заходи, що мають подібний ефект.

В рамках свого внутрішнього законодавства Договірні Сторони доброзичливо розглядатимуть запити щодо в'їзду та дозволів на проживання, працю та подорожування громадянам однієї Договірної Сторони в зв'язку з інвестицією, здійсненою на території або в морській зоні іншої Договірної Сторони.

Кожна з Договірних Сторін на своїй території та в своїй морській зоні застосовуватиме по відношенню до громадян і компаній іншої Сторони в тому, що стосується їх інвестицій та пов'язаної з ними діяльності, режим не менш сприятливий, ніж режим, що надається власним громадянам чи компаніям або громадянамчи компаніям які користуються режимом найбільшого сприяння, якщо останній є більш сприятливим. Виходячи з цього громадяни, уповноважені працювати на території і в морській зоні однієї з Договірних Сторін повинні мати можливість використовувати відповідні матеріальні засоби для здійснення їх професійної діяльності.

Однак цей режим не поширюється на переваги, які Договірна Сторона надає громадянам або компаніям третьої держави в силу своєї участі або асоційованого членства в:

- зоні вільної торгівлі;

- митному союзі;

- спільному ринку або будь-якій іншій формі регіональної економічної організації.

Положення цієї Статті не застосовуються до питань оподаткування.

1. Інвестиціям, здійсненим громадянами або компаніями однієї з Договірних Сторін, забезпечується на території і в морській зоні іншої Договірної Сторони повний та всебічний захист та безпека.

2. Договірні Сторони не застосовують заходів щодо експропріації або націоналізації, а також будь-яких інших заходів, що мають ефект відчуження, прямого або непрямого, від громадян або компаній іншої Договірної Сторони їх інвестицій на своїй території і в своїй морській зоні, якщо це не обумовлено суспільними інтересами та за умови, що такі заходи не є ні дискримінаційними, ні такими, що суперечать окремим зобов'язанням.

Будь-який захід по відчуженню, що може бути застосований, супроводжуватиметься швидкою та адекватно компенсацією, розмір якої дорівнюватиме реальній вартості інвестиції, якої це стосується, та буде розраховуватись у відповідності до економічної ситуації, що панувала напередодні будь-якої загрози відчуження.

Це відшкоджування, його сума та форма (метод) перерахування визначається не пізніше як на дату вилучення. Це відшкодування дійсно здійснено, перераховане без затримки та вільно переказується. Воно створює до дати перерахування банківський відсоток, нарахований на основі банківського відсотка відповідного ринку.

3. До громадян або компаній однієї з Договірних Сторін, інвестиціям яких завдано збитків внаслідок війни, інших збройних конфліктів, революцій, надзвичайного становища або безпорядків, які відбулись на території або в морській зоні іншої Договірної Сторони, надається цією стороною режим не менш сприятливий ніж той, який надається своїм власним громадянам чи компаніям або громадянам чи компаніям, які користуються режимом найбільшого сприяння.

Кожна Договірна Сторона, на території або в морській зоні якої були здійснені інвестиції громадянами або компаніями іншої Договірної Сторони, надає цим громадянам або компаніям можливість безперешкодно переказувати:

а) відсотки, дивіденди, прибуток та інші поточні доходи;

б) платежі, що походять з нематеріальних прав, вказаних в пп.г) і д) п.1 Статті 1;

в) платежі, які здійснюються для повернення регулярно отримуваних позик;

г) суми від продажу або повної чи часткової ліквідації інвестиції, включаючи суми прибутку від інвестиції;

д) компенсації за позбавлення чи втрату власності, передбачені у пп.2 і 3 Статті 5 цієї Угоди.

Громадянам Договірної Сторони, які отримали дозвіл працювати на території або в морській зоні іншої Довірної Сторони в межах дозволеного інвестування, дозволяється також переказувати в їх країну відповідну частку їх заробітку.

Перекази, передбачені в зазначених вище пунктах здійснюються без затримки по звичайному поточному курсу, який офіційно встановлений на дату переказу.

Якщо законодавство або правила однієї з Договірних Сторін передбачать надання гарантій по відношенню до інвестицій, які здійснюються за кордоном, то така гарантія може надаватись при розгляді кожного конкретного випадку по відношенню до інвестицій, що здійснюються громадянами або компаніями цієї Договірної Сторони на території або в морській зоні іншої Сторони.

По відношенню до інвестицій громадян або компаній однієї Договірної Сторони на території або в морській зоні іншої Сторони може надаватись тільки гарантія, згадана в попередньому пункті лише в тому випадку, якщо ці інвестиції були попередньо схвалені останньою Стороною, якщо таке схвалення потрібно.

Будь-який спір відносно інвестиції між однією з Договірних Сторін і громадянином або компанією іншої Договірної Сторони вирішуватиметься мирним шляхом між Сторонами, яких він стосується.

Якщо цей спір не був вирішений мирним шляхом на протязі шести місяців з моменту, коли він був порушений однієї з Сторін в спорі, то він може бути переданий в письмовій формі до арбітражу Міжнародного центру по вирішенню інвестиційних спорів (ІКСІД), який створений згідно з Конвенцією по вирішенню спорів відносно інвестицій між державою та громадянами інших держав, яка була підписана у Вашингтоні 18.03.1965 р.

Якщо одна з Договірних Сторін в силу наданої гарантії по відношенню до інвестиції, яка була здійснена на території або в морській зоні іншої Договірної Сторони здійснює перекази одному зі своїх громадян або одній зі своїх компаній, вона в цьому випадку буде користуватися повними правами суброгації стосовно прав чи дій цього громадянина або компанії.

Ці перекази не обмежують прав отримувача гарантій звернутись до ІКСІД або продовжувати започатковані дії до завершення процедури.

Інвестиції, які стали об'єктом особливих зобов'язань однієї з Договірних Сторін по відношенню до громадян або компанії іншої Договірної Сторони розглядаються без порушень норм цієї Угоди у відповідності до умов цих зобов'язань в тій мірі, в якій умови цих Угод більш сприятливі, ніж умови цієї Угоди.

1. Спори відносно тлумачення та застосування цієї Угоди, по можливості, вирішуватимуться дипломатичним шляхом.

2. Якщо протягом шести місяців з моменту порушення спору однієї з Договірних Сторін спір не був вирішений, то за вимогою будь-якої з Договірних Сторін він може бути переданий до арбітражного суду.

3. В кожному окремому випадку арбітражний суд буде створюватись наступним чином:

Кожна Договірна Сторона призначає по одному члену суду, які в свою чергу за обопільною згодою обирають громадянина третьої держави, який називається цими Договірними Сторонами головою цього суду. Всі члени суду повинні бути призначені протягом двох місяців з дати, коли одна з Договірних Сторін повідомила іншу Договірну Сторону про свій намір передати спір до арбітражу.

4. Якщо строки, зазначені в п. 3 не були дотримані, то за відсутності будь-якої іншої домовленості будь-яка з Договірних Сторін запрошує Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй зробити необхідні призначення.

5. Арбітражний суд приймає рішення більшістю голосів. Ці рішення є остаточними та мають обов'язкову силу для обох Договірних Сторін.

Арбітражний суд встановлює свої власні правила процедури. На прохання будь-якої з Договірних Сторін суд витлумачує своє рішення. Витрати, пов'язані з арбітражним судочинством, включаючи винагороди арбітрів, розподіляються між Договірними Сторонами порівну, якщо суд, враховуючи особливі обставини, не прийме іншого рішення.

Кожна із Сторін повідомить іншу шляхом нотифікації про виконання внутрішніх процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою, яка набере чинності через місяць після отримання останього повідомлення.

Ця Угода укладається на початковий строк в десять років. Вона залишатиметься чинною за сплином цього строку, якщо одна із Сторін не надасть письмового повідомлення про її денонсацію по дипломатичних каналах щонайменше як за один рік.

Після сплину строку дії цієї Угоди до інвестицій, здійснених в період її чинності, застосовуватимуться її положення щодо захисту протягом додаткового періоду в двадцять років.

Здійснено в м. Києві 3 травня 1994 р. в двох примірниках, кожний українською та французькою мовами, обидва тексти є рівно автентичними.