Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про сприяння здійсненню і взаємний захист капіталовкладень

Уряд України і Уряд Фінляндської Республіки, які надалі іменуються "Договірними Сторонами",

прагнучи сприяти розвитку і поширенню торговельно-економічних відносин між Україною і Фінляндською Республікою на основі рівності і взаємної вигоди,

бажаючи створити сприятливі умови для збільшення обсягу капіталовкладень інвесторами кожної із Договірних Сторін на території іншої Договірної Сторони,

визнаючи, що заохочення і взаємний захист капіталовкладень буде сприяти стимулюванню ділової ініціативи і розвитку економічних відносин між двома країнами,

домовились про таке:

В цій Угоді:

а) Термін "капіталовкладення" означає всі види майнових цінностей, пов'язаних з економічною діяльністю, включаючи, зокрема, але не винятково:

1) рухоме і нерухоме майно і інші майнові права, такі як право застави і застави нерухомості;

2) вклади в компанії, акції і дебентури або долі в майні юридичних осіб;

3) права вимоги по грошових коштах і будь-яких обов'язках, що мають економічну цінність;

4) права на промислову, комерційну та інтелектуальну власність, включаючи права, пов'язані з авторськими правами, патентами, товарними знаками і знаками обслуговування, фірмовими назвами і промисловими зразками, комерційними таємницями, технологічними процесами, "ноу-хау" і "гудвілл";

5) права на комерційну діяльність і концесії, включаючи права, які стосуються розвідки, розробки, видобутку або експлуатації природних ресурсів, а також всі інші права, які надаються згідно з законом, договором або рішенням компетентного органу;

6) орендовані інвестиційні товари, пов'язані з передбаченими цією Угодою капіталовкладеннями і які використовуються орендарем згідно з законодавством.

в) Термін "інвестор" означає:

1) фізичну особу, яка є громадянином України або Фінляндії згідно з діючим в їх країнах законодавством, або юридичну особу, створену згідно з діючим у Фінляндії або в Україні законодавством, і які правомочні згідно з законодавством своєї країни здійснювати капіталовкладення на території іншої Договірної Сторони;

2) юридичну особу, яка має своїм місцем знаходження територію однієї з Договірних Сторін або третьої країни, при цьому інвестор однієї з Договірних Сторін має в ній переважну участь;

3) юридичну особу, як визначено в пунктах 1 (або 2) не охоплюють, якщо Договірні Сторони в кожному конкретному випадку спільно погодять цю юридичну особу, а також кожну окрему інвестицію, яка планується цією юридичною особою.

с) Термін "доходи" означає грошові суми та інші майнові цінності, які отримані або повинні бути отримані в результаті капіталовкладень, і охоплюють, зокрема, але не винятково, прибутки, проценти, дивіденди, роялті та інші платежі.

d) Термін "територія" означає державну територію кожної з Договірних Сторін, а також економічну зону, риболовецьку зону і континентальний шельф, які знаходяться за межами територіальних вод кожної з Договірних Сторін, над якими Договірні Сторони здійснюють згідно з міжнародним правом свої суверенні права та юрисдикцію з метою розвідки, розробки і збереження природних ресурсів.

1. Ця Угода застосовується відносно капіталовкладень, проведених згідно з законодавством Договірної Сторони, на території якої здійснено капіталовкладення.

2. З урахуванням положень пункту 1 цієї статті, ця Угода застосовується відносно всіх капіталовкладень, здійснених інвесторами однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони, починаючи з 1 січня 1946 року.

Кожна з Договірних Сторін забезпечить за всіх обставин і в рамках, передбачених її законодавством і положеннями, а також згідно з міжнародним правом, розумний і справедливий режим відносно капіталовкладень, здійснених інвесторами іншої Договірної Сторони, а також відносно доходів від цих капіталовкладень.

Кожна з Договірних Сторін забезпечить на своїй території розумний і справедливий режим відносно капіталовкладень і доходів інвесторів іншої Договірної Сторони.

1. Кожна з Договірних Сторін не застосовуватиме та своїй території відносно здійснених згідно з положеннями цієї Угоди інвесторами іншої Договірної Сторони капіталовкладень і отриманих від них доходів режим менш сприятливий, ніж в аналогічних випадках відносно капіталовкладень і доходів інвесторів третіх країн.

2. По відношенню до інвесторів однією з Договірних Сторін, капіталовкладення яких зазнали збитків в результаті війни або іншого збройного конфлікту, оголошення надзвичайного стану або суспільних безпорядків, інша Договірна Сторона забезпечить режим, не менш сприятливий, ніж той, який інша Договірна Сторона застосовує по відношенню до інвестора будь-якої третьої відносно відтворення майна, відшкодування майна, компенсацій або інших видів урегулювання, пов'язаних з матеріальними цінностями.

Платежі, які передбачені у попередньому абзаці, повинні здійснюватись у вільно конвертованій валюті і вільно переводитись із однієї країни в іншу.

3. Режим, передбачений пунктами 1 і 2 цією статті, не поширюється на переваги, пільги або підстави для компенсації, передбачені однією з Договірних Сторін інвесторам, капіталовкладенням або доходам третіх країн і що випливають:

- з укладеної або можливо укладеної Угоди про митний союз або зону вільної торгівлі;

- з угоди про усунення подвійного оподаткування;

- з іншої міжнародної угоди, яка повністю або частково пов'язана з оподаткуванням.

1. Капіталовкладення інвесторів кожної з Договірних Сторін, здійснених на території іншої Договірної Сторони, не можуть бути націоналізовані, експропрійовані, реквізовані або піддані заходам, які мають аналогічні націоналізації або експропріації наслідки (далі - "експропріація"), за винятком випадків, коли такі заходи застосовуються в суспільних інтересах, не є дискримінаційними і супроводжуються виплатою без затримки відповідної та ефективної компенсації.

Розмір такою компенсації повинен відповідати реальній вартості експропрійованих капіталовкладень відповідно до того, як про експропріацію або майбутню експропріацію стало публічно відомо.

Компенсація повинна бути виплачена на протязі двох місяців з дати експропріації і бути ефективно здійсненою і вільно переводитися у вільно конвертовану валюту по офіційному курсу, на дату визначення вартості.

З дати експропріації і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються проценти згідно з початковими процентними ставками, зафіксованими Центральними банками Договірних Сторін.

Інвестор, чиї капіталовкладення порушені, матиме право, згідно з законодавством Договірної Сторони, яка здійснює експропріацію, на швидкий розгляд його випадку судовими чи іншими незалежними органами цієї Договірної Сторони і на визначення вартості його капіталовкладень згідно з принципами, викладеними у цьому пункті.

2. Якщо одна з Договірних Сторін експропріює майно компанії або підприємства, які засновані на її території згідно з її чинним законодавством і акціями, якими володіють інвестори іншої Договірної Сторони, то застосовуватимуться положення пункту 1 цієї статті для забезпечення отримання інвесторами іншої Договірної Сторони відповідної компенсації.

Кожна з Договірних Сторін забезпечить інвесторам іншої Договірної Сторони здійснення без безпідставної затримки, але протягом не більше як трьох місяців, безперешкодного переказу платежів у вільно конвертованій валюті або у вигляді рухомого майна в зв'язку з капіталовкладенням, і зокрема:

1) прибутку, дивідендів, процентів, роялті, ліцензійних платежів, комісійних винагород, платежів за технічну допомогу і технічне обслуговування та інших доходів, отриманих від капіталовкладень, здійснених інвестором іншої Договірної Сторони;

2) займів або грошових сум, пов'язаних з виплатою інших відповідних зобов'язань;

3) сум, що належать інвестору в зв'язку з продажем, частковою або повною ліквідацією капіталовкладень;

4) заробітних доходів або інших пов'язаних з заробітком доходів громадян країни-інвестора за роботу на території приймаючої країни в зв'язку з капіталовкладеннями.

Договірні Сторони сприятимуть у рамках законодавства забезпеченню умов для діяльності підприємств, створених або таких, які будуть створені на основі передбачених цією Угодою капіталовкладень, а також для капіталовкладень, здійснених на основі передбачених пунктом а (5) статті 1 цієї Угоди прав на комерційну діяльність і концесії, а також для їх функціонування, включаючи забезпечення сировиною, енергією, робочою силою, транспорте перевезення і фінансово-розрахункове обслуговування, а також надання прав діяльності.

Для розгляду ходу виконання цієї Угоди представники Договірних Сторін почергово зустрічатимуться в Україні і у Фінляндії і в разі необхідності вироблятимуть відповідні рекомендації, включаючи рекомендації щодо тлумачення і застосування цієї Угоди.

1. Правові спори між інвестором однієї Договірної Сторони та іншою Договірною Стороною, які стосуються капіталовкладень першого на території останньої, про врегулювання яких Сторонами не досягнута домовленість на протязі трьох місяців з дня пред'явлення письмової вимоги, можуть на вимогу однієї з Договірних Сторін письмово передати спір на розгляд:

а) у міжнародний центр по вирішенню інвестиційних спорів (далі "центр"), беручи до уваги прийняті положення укладеної у Вашингтоні 18 березня 1956 року Угоди про порядок розгляду спорів між державами і громадянами інших держав по капіталовкладеннях, у випадку, якщо обидві країни беруть участь у цій Угоді, або

б) у міжнародний арбітражний суд ad hoc створений згідно з чинним Арбітражним регламентом Комісії Організації Об'єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі. Сторони, які сперечаються, можуть укласти письмові домовленості про зміни у цих положеннях.

2. Незалежно від положень пункту 1 цієї статті, які стосуються передачі спорів на розгляд арбітражного суду, інвестор має право вибрати порядок вирішення спору до передачі спору на розгляд арбітражного суду.

3. Договірні Сторони визнають рішення арбітражного суду і забезпечують його виконання згідно з Конвенцією про визнання і проведення до виконання іноземних арбітражних рішень, прийнятою у 1958 році у Нью-Йорку.

1. Спори між Договірними Сторонами, що стосуються тлумачення або застосування цієї Угоди, повинні по можливості вирішуватися по дипломатичних каналах.

2. В разі неможливості вирішення спору між Договірними Сторонами по дипломатичних каналах, його необхідно за бажанням однієї з Договірних Сторін передати на розгляд арбітражного суду.

3. Такий арбітражний суд створюватиметься окремо для кожного конкретного випадку в такому порядку. На протязі двох місяців після отримання прохання про арбітраж кожна із Сторін призначить по одному арбітру. Потім ці два арбітри визначать громадянина третьою країни, який за згодою обох Договірних Сторін буде призначений головою арбітражного суду. Голова повинен бути призначений протягом двох місяців після дати призначення двох членів арбітражного суду.

4. Якщо у визначені в пункті 3 цієї статті строки необхідні призначення не будуть проведені, кожна із Сторін може, при відсутності іншої домовленості, звернутися до Голови Міжнародного Суду з проханням зробити необхідні призначення. Якщо Голова є громадянином однієї з Договірних Сторін або якщо він не може з будь-яких причин здійснити вказану функцію, то зробити необхідні призначення буде запропоновано Віце-Голові Міжнародного суду. Якщо Віце-Голова є громадянином однієї з Договірних Сторін або якщо він також не може здійснити вказану функцію, то зробити необхідні призначення буде запропоновано наступному за ним по старшинству члену Міжнародного Суду, який не є громадянином однієї з Договірних Сторін і може без перешкод здійснити вказану функцію.

5. Арбітражний суд приймає рішення більшістю голосів. Рішення арбітражного суду є обов'язковими для обох Сторін. Договірні Сторони несуть витрати арбітрів і голови в рівних долях. Але арбітражний суд може в своєму рішенні визначити, що одна з Договірних Сторін нестиме більшу долю витрат, і таке рішення буде обов'язковим для обох Сторін. Суд сам вирішує питання про правила процедури.

Якщо Договірна Сторона або призначений нею голова на основі гарантії, виданої ними відносно капіталовкладень інвестора цієї Договірної Сторони, проводять виплату компенсації інвестору, то перша Договірна Сторона або призначений нею голова набувають у порядку суброгації відповідні права інвестора, які базуються на цій Угоді.

Положення цієї Угоди не обмежують додаткові права і пільги, які надаються згідно з національним законодавством або міжнародним правом.

1. Ця Угода набирає чинності через 30 днів після того, як Договірні Сторони повідомлять одну по дипломатичних каналах про виконання юридичних формальностей, необхідних для набрання чинності цієї Угоди.

2. Ця Угода діятиме протягом п'ятнадцяти років і залишатиметься чинною після цього строку, якщо вона не буде денонсована згідно з пунктом 3 цієї Статті.

3. Кожна з Договірних Сторін може письмово повідомити іншу Договірну Сторону по дипломатичних каналах щонайменше за один рік про бажання припинити шляхом денонсації дію цієї Угоди по закінченні першого п'ятнадцятирічного (15) строку або в будь-який час після цього.

4. Відносно тих капіталовкладень, які здійснені до припинення строку дії цієї Угоди, положення статей 1-12 залишатимуться чинними протягом п'ятнадцяти років після припинення дії Угоди.

Здійснено 14 травня 1992 року, в м.Києві у двох примірниках, кожний українською і фінською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.