Про схвалення Концепції Державної цільової програми "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року, що додається.

Визначити Міністерство соціальної політики державним замовником Програми.

2. Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект "Державної цільової програми "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року".

На сьогодні в Україні зареєстровано 2,7 млн. інвалідів, що становить більш як 5,9 відсотка загальної чисельності населення.

Основним міжнародним документом, що стосується зазначеної категорії осіб, є Конвенція про права інвалідів (далі - Конвенція).

На даний час національне законодавство не повною мірою відповідає вимогам Конвенції , не забезпечує в повному обсязі реалізацію інвалідами своїх прав у всіх сферах життєдіяльності.

Конвенцією визначено принципи соціальної моделі інвалідності, що передбачає залучення інвалідів до ефективної участі в житті суспільства нарівні з іншими громадянами. Проте на сьогодні у сфері забезпечення реалізації прав і задоволення потреб інвалідів передбачено дотримання принципів медичної моделі інвалідності, згідно з якою проблеми інвалідів розв'язуються як такі, що зумовлені їх обмеженими внаслідок стану здоров'я фізичними можливостями.

З метою проведення послідовної політики у сфері забезпечення реалізації прав і задоволення потреб інвалідів Верховна Рада України 16 грудня 2009 р. ратифікувала Конвенцію та Факультативний протокол до неї.

Причинами виникнення проблеми є:

невідповідність законодавства вимогам Конвенції , а отже, недостатній рівень реалізації прав інвалідів та задоволення їх потреб;

обмежений доступ інвалідів до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням їх індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, туризму, фізичної культури і спорту;

складність застосування порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, здійснення реабілітаційних заходів і надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних особливостей інвалідів, насамперед осіб із психічними захворюваннями та розумовою відсталістю;

недосконалість системи ведення обліку інвалідів, даних про реабілітаційні заходи і соціальні послуги, яких вони потребують;

недостатній обсяг фінансування програм і заходів, що стосуються інвалідів;

відсутність встановленої на законодавчому рівні відповідальності за порушення прав інвалідів.

Метою Програми є забезпечення реалізації прав і задоволення потреб інвалідів нарівні з іншими громадянами, поліпшення умов їх життєдіяльності згідно з Конвенцією .

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає приведення законодавства у відповідність з вимогами Конвенції . Реалізація такого варіанта потребує тривалого часу і значних витрат із різних джерел фінансування.

Другий варіант передбачає розроблення Державної цільової програми "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2016 року. Зазначений строк є достатнім для внесення необхідних змін до актів законодавства, однак не дасть можливості ефективно їх реалізувати внаслідок недостатнього рівня поінформованості населення про особливі потреби інвалідів, а також наявності значної кількості перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб.

Третій, оптимальний варіант, передбачає розроблення та затвердження Державної цільової програми "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року.

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

підвищення рівня поінформованості населення про особливі потреби інвалідів, формування поваги до їх прав, особистості та гідності, популяризації положень Конвенції , зокрема проведення інформаційних кампаній;

приведення національного законодавства у відповідність з Конвенцією ;

забезпечення доступу інвалідів до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням їх індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, туризму, фізичної культури і спорту;

удосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, здійснення реабілітаційних заходів і надання соціальних послуг, розширення переліку таких заходів і послуг;

удосконалення системи ведення обліку інвалідів, даних про реабілітаційні заходи і соціальні послуги, яких вони потребують;

посилення відповідальності за порушення прав інвалідів і задоволення не повною мірою їх потреб, бездіяльність у ліквідації перепон і бар'єрів, що перешкоджають таким особам реалізувати свої права;

залучення представників громадськості до участі в реалізації прав і задоволенні потреб інвалідів, поліпшенні умов їх життєдіяльності, а також забезпечення розвитку міжнародного співробітництва у сфері забезпечення реалізації прав і задоволення потреб інвалідів.

Програму передбачається виконати протягом 2012-2020 років.

Виконання Програми забезпечить:

підвищення рівня поінформованості населення про особливі потреби інвалідів, формування поваги до їх прав, особистості та гідності;

приведення законодавства у відповідність з вимогами Конвенції ;

створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням їх індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, туризму, фізичної культури і спорту;

удосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, здійснення реабілітаційних заходів і надання соціальних послуг;

запровадження системи ведення обліку інвалідів, даних про реабілітаційні заходи і соціальні послуги, яких вони потребують;

унеможливлення проявів дискримінації за ознакою інвалідності, у тому числі в результаті посилення відповідальності за такі правопорушення;

залучення представників громадськості до участі в реалізації прав і задоволенні потреб інвалідів, поліпшенні умов їх життєдіяльності;

розвиток міжнародного співробітництва.

Фінансування заходів Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми за рахунок коштів державного бюджету становить понад 14 млрд. гривень.

Обсяг фінансування визначається щороку під час складання проекту Державного бюджету України.