Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель

2. Цільовий показник економії енергії у будівлях органів державної влади виражається числовим значенням щорічного зменшення споживання енергії (у тому числі вираженої в показниках первинної енергії), яке досягається в результаті приведення до мінімальних вимог з енергоефективності будівель, площа яких становить не менше 1 відсотка площі будівель, на які поширюється дія цієї статті.

3. Методика розрахунку цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

4. Вимога щодо досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади поширюється на будівлі, які відповідають усім таким ознакам:

1) перебувають у державній чи комунальній власності;

2) у яких розміщується апарат центрального органу виконавчої влади;

3) опалювана площа перевищує 250 квадратних метрів.

5. Вимога щодо досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади не поширюється на будівлі, які:

1) належать до об’єктів культурної спадщини;

2) використовуються релігійними організаціями для проведення богослужінь, релігійних обрядів і церемоній, навчальних заходів;

3) забезпечують діяльність Збройних Сил України або інших органів державної влади, що забезпечують формування державної політики та реалізацію функцій із забезпечення національної безпеки та оборони.

6. Для визначення та моніторингу досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, формує та оприлюднює базу даних будівель органів державної влади.

7. База даних будівель органів державної влади є складовою Бази даних будівель та формується і ведеться відповідно до порядку, визначеного частиною п’ятою статті 15-1 цього Закону. Доступ до Бази даних будівель є безоплатним.

8. Для досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади щороку, до 30 травня, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, формує план заходів з підвищення рівня енергоефективності будівель органів державної влади на наступний календарний рік із зазначенням джерел та механізмів фінансування таких заходів.

План заходів з підвищення рівня енергоефективності будівель органів державної влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади з метою забезпечення зразкової ролі органів державної влади у сфері енергетичної ефективності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та/або програм цільового фінансування.

Іншими джерелами фінансування заходів з енергоефективності, спрямованих на досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади, можуть бути кошти, залучені на безоплатній та безповоротній основі, у тому числі отримані гранти, та інші джерела, не заборонені законодавством.

10. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд), здійснює моніторинг досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади та щороку, до 10 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, подає до Кабінету Міністрів України зведену інформацію про результати. Моніторинг стану досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Економія енергії понад встановлений цільовий показник, яка є результатом здійснених заходів з енергоефективності протягом одного року, може зараховуватися у звітний період протягом трьох років до або після здійснення таких заходів.

11. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд), повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу, Енергетичного Співтовариства кожні три роки, до 30 квітня";

12) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Фінансування термомодернізації та енергоефективних заходів

1. Фінансування термомодернізації та енергоефективних заходів здійснюється за рахунок власників (співвласників) будівель, коштів державного і місцевих бюджетів, інших не заборонених законом джерел, а також на засадах державно-приватного партнерства або енергосервісу.

2. Державна підтримка термомодернізації та енергоефективних заходів здійснюється шляхом:

1) бюджетних інвестиційних асигнувань з державного бюджету та/або місцевих бюджетів, державних цільових програм;

2) здешевлення кредитів на здійснення термомодернізації та/або енергоефективних заходів (відшкодування відсотків за кредитами та/або частини суми кредиту);

3) відшкодування частини вартості термомодернізації та/або енергоефективних заходів;

4) пільгового кредитування;

5) надання державних та місцевих гарантій за кредитами;

6) провадження стимулюючого тарифо- та ціноутворення на комунальні послуги та енергію;

7) здійснення державно-приватного партнерства;

8) запровадження механізмів спрямування житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг у фінансування термомодернізації та/або здійснення енергоефективних заходів, а також механізмів стимулювання одержувачів соціальної допомоги, житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг до здійснення термомодернізації та/або енергоефективних заходів;

9) інших форм фінансування, передбачених законодавством.

3. Для надання державної підтримки термомодернізації та впровадження енергоефективних заходів можуть утворюватися фінансові установи, що діють відповідно до законодавства.

4. Пріоритетними напрямами надання державної підтримки термомодернізації та енергоефективних заходів у будівлях є:

1) здійснення термомодернізації та/або енергоефективних заходів у будівлях з досягненням класу енергетичної ефективності будівлі не нижче рівня, встановленого мінімальними вимогами;

2) здійснення термомодернізації та/або енергоефективних заходів у будівлях з досягненням мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель;

3) впровадження автоматизованих систем моніторингу та управління інженерними системами будівель;

4) реконструкція та модернізація систем опалення (із встановленням обладнання для автоматичного регулювання температури теплоносія залежно від погодних умов та обладнання для автоматичного регулювання температури повітря у приміщеннях);

5) встановлення у будівлях автономних систем з використанням:

повністю або частково відновлюваних джерел енергії;

теплових насосів;

когенераційних установок;

систем акумуляції теплової та електричної енергії";

13) частини другу - четверту статті 17 викласти в такій редакції:

"2. За неналежне виконання своїх обов’язків енергоаудитор будівель несе цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

3. Усі спори щодо невиконання умов договору між енергоаудитором будівель або юридичною особою, у трудових відносинах з якою перебуває енергоаудитор будівель, та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.

4. У разі встановлення невідповідності між класом енергетичної ефективності будівлі, зазначеним у проектній документації на будівництво, та класом енергетичної ефективності будівлі, визначеним за результатами сертифікації енергетичної ефективності такої будівлі перед прийняттям об’єкта в експлуатацію, власник (будь-який співвласник) будівлі має право вимагати від замовника будівництва у встановленому законодавством порядку усунення недоліків або відшкодування збитків, завданих такою невідповідністю";

14) у статті 18:

пункт 5 виключити;

пункт 7 викласти в такій редакції:

"7. Рекомендувати органам державної влади та органам місцевого самоврядування здійснювати термомодернізацію та енергоефективні заходи у будівлях державної та комунальної форм власності з урахуванням рекомендацій, зазначених в енергетичних сертифікатах таких будівель (за наявності)".

7. У Законі України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 34, ст. 370; 2021 р., № 22, ст. 196):

1) частину четверту статті 3 доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі порушення виконавцем відповідної комунальної послуги або оператором зовнішніх інженерних мереж строків прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку споживачі мають право вимагати, а виконавці і оператори на таку вимогу зобов’язані визначати обсяг спожитої комунальної послуги на основі показань вузла комерційного обліку з дати фактичного встановлення такого вузла, яка підтверджується відповідним актом, складеним між замовником і виконавцем робіт із встановлення (монтажу) вузла комерційного обліку";

2) частину десяту статті 8 викласти в такій редакції:

"10. Виконавець або визначена інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов’язані щомісяця надавати облікову інформацію про споживання комунальних послуг за вузлами комерційного обліку до органу місцевого самоврядування для здійснення узагальнення та моніторингу у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель".

8. У Законі України "Про енергетичну ефективність" (Відомості Верховної Ради України, 2022 р., № 2, ст. 8):

1) статтю 10 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"11. Енергетичний аудит будівель здійснюється енергетичними аудиторами будівель відповідно до Закону України "Про енергетичну ефективність будівель";

2) абзац другий підпункту 1 пункту 4 статті 21 викласти в такій редакції:

"розробити і затвердити державну цільову економічну програму підтримки термомодернізації будівель".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Установити, що:

підпункт 4 пункту 6 розділу I цього Закону вводиться в дію через 20 місяців з дня набрання чинності цим Законом;

підпункт 9 пункту 6 розділу I цього Закону водиться в дію через 20 місяців з дня набрання чинності цим Законом;

підпункт 13 пункту 6 розділу I цього Закону вводиться в дію через 36 місяців з дня набрання чинності цим Законом.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом подає для інформування до Секретаріату Енергетичного Співтовариства звіт про вихідні дані, що використовувалися для розрахунку економічно доцільного рівня мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, результати таких розрахунків разом із відповідними поясненнями.

3. Кваліфікаційні атестати фахівця з аудиту енергетичної ефективності будівель та фахівця з обстеження інженерних систем, отримані до набрання чинності цим Законом, прирівнюються до сертифіката енергоаудитора будівель.

Строк дії таких атестатів визначається відповідно до норм Закону, які діяли на дату отримання атестата.

4. Загальнодержавні зважені фактори первинної енергії визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до методики, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.

Загальнодержавні зважені коефіцієнти викидів парникових газів, що утворюються внаслідок споживання кінцевої енергії, визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до методики, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Коефіцієнти викидів парникових газів визначаються в числовому еквіваленті викидів CO2.

Загальнодержавні зважені фактори первинної енергії та загальнодержавні зважені коефіцієнти викидів парникових газів переглядаються не рідше одного разу на п’ять років.

5. Кабінету Міністрів України:

1) протягом 20 місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) протягом 24 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити здійснення у встановленому порядку сертифікації енергетичної ефективності будівель, визначених абзацом тридцять другим підпункту 4 пункту 6 розділу I цього Закону;

3) протягом 30 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення у встановленому порядку обстеження технічних установок будівель, визначених абзацом четвертим підпункту 9 пункту 6 розділу I цього Закону;

4) у 2023, 2024 і 2025 роках поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

6. Органам місцевого самоврядування:

протягом 36 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити здійснення у встановленому порядку сертифікації енергетичної ефективності будівель, визначених абзацом тридцять третім підпункту 4 пункту 6 розділу I цього Закону;

протягом 48 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити здійснення у встановленому порядку сертифікації енергетичної ефективності будівель, визначених абзацом тридцять четвертим підпункту 4 пункту 6 розділу I цього Закону;

протягом 42 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення у встановленому порядку обстеження технічних установок будівель, визначених абзацом п’ятим підпункту 9 пункту 6 розділу I цього Закону.