Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів

На Міжвідомчу комісію покладається також коригування, у разі необхідності, передбачених Програмою заходів відповідно до наявних фінансових, матеріальних та організаційних можливостей.

Щороку під час розробки проектів державної програми економічного та соціального розвитку України та Державного бюджету України обсяги і джерела фінансування Програми уточнюються виходячи з фінансових можливостей держави.

Для наукового забезпечення реалізації Програми передбачається:

проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на вивчення природних процесів у екосистемах Азовського і Чорного морів, та прикладних досліджень з метою розроблення та впровадження заходів, спрямованих на зменшення рівня забруднення, збереження, відтворення та збагачення біологічних ресурсів, підвищення рекреаційного потенціалу регіону;

удосконалення економічного механізму природокористування;

створення відповідних банків даних геоінформаційних систем;

удосконалення системи моніторингу;

підготовка методичних розробок, наукових рекомендацій щодо здійснення екологічної політики з питань використання морських ресурсів.

Одним з першочергових завдань реалізації Програми є необхідність розроблення Комплексного плану наукових досліджень у сфері охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів на 2001-2005 роки.

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок:

коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих бюджетів (з урахуванням природоохоронних заходів, які фінансуються у рамках екологічних програм, що реалізуються), фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів, а також із залученням інших джерел фінансування, в тому числі коштів суб'єктів господарської діяльності;

фондів страхування екологічних ризиків від наслідків надзвичайних ситуацій, що завдають шкоду довкіллю;

зовнішніх і внутрішніх запозичень;

грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм тощо;

удосконалення механізму розподілу платежів за використання природних ресурсів з метою підтримання природоохоронної діяльності суб'єктів господарювання.

Реалізація Програми передбачає фінансування:

найважливіших капіталомістких заходів з охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів (додатки 1 і 2 до Програми);

заходів з укріплення берегів морів та лиманів (додаток 3 до Програми);

некапіталомістких природоохоронних заходів з охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів (додаток 4 до Програми);

заходів з моніторингу та оцінки забруднення Азовського і Чорного морів (додаток 5 до Програми);

розроблення нормативно-правового забезпечення Програми (додаток 6 до Програми).

Фінансове забезпечення Програми на другому етапі реалізації передбачає створення цільового фонду, де концентруватимуться наявні фінансові ресурси, що спрямовуватимуться на здійснення природоохоронних заходів, а також додаткові кошти для її реалізації, в тому числі шляхом:

розширення бази оподаткування, пов'язаного з природокористуванням та охороною довкілля;

удосконалення цінової політики в сфері комунальних послуг для поліпшення інвестиційних можливостей комунальних та інших підприємств;

встановлення адекватного розміру нормативів зборів за забруднення навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;

забезпечення динамічного розвитку туризму, рибальства, зростання обсягу транспортних послуг та інших прибуткових видів діяльності;

залучення коштів міжнародних організацій (Міжнародного Чорноморського фонду, Глобального екологічного фонду, програми TACIS).

Передбачається, що загальний обсяг залучення коштів із зовнішніх джерел на реалізацію Програми становитиме від 90 до 120 млн. доларів США.

Одночасно, разом з удосконаленням чинного економічного механізму природокористування, додатковим джерелом позабюджетного фінансування Програми мають стати такі фінансові важелі, як страхування екологічних ризиків, лізинг екологічного обладнання, залучення пільгових іноземних кредитів, грантів, ринок екологічних робіт та послуг.

Контроль за реалізацією Програми здійснюватиме спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за участю інших центральних і місцевих органів державного управління за напрямами і видами робіт.

Кабінет Міністрів України раз на рік інформує Верховну Раду України про хід виконання Програми.

Орган, що забезпечує організацію виконання Програми, щорічно представляє Кабінету Міністрів України звіти про хід виконання заходів і завдань Програми.

Кабінет Міністрів України за рекомендаціями Міжвідомчої комісії здійснює коригування передбачених Програмою заходів та обсягів їх фінансування.

Міжнародне співробітництво у питаннях охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів сприятиме гармонізації національного природоохоронного законодавства із загальноєвропейським і передбачає розроблення законодавчої бази співробітництва та регіональної екологічної політики, поліпшення стану виконання міжнародних договорів з метою:

розвитку двостороннього співробітництва з країнами регіону в галузі охорони довкілля, охорони та використання транскордонних водотоків басейну Чорного моря, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій;

забезпечення виконання положень міжнародних договорів, що регулюють діяльність, пов'язану з охороною морів (Договору про заборону розміщення на дні морів та океанів ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення, Конвенції про запобігання забрудненню моря скиданнями відходів та інших матеріалів, Конвенції про захист Чорного моря від забруднення ( 995_065));

забезпечення виконання положень конвенцій, що регулюють транскордонне надходження забруднення (з атмосферним повітрям і водотоками) та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище, у тому числі на морські екосистеми (Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та протоколів до неї, Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Конвенції про оцінку впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті);

забезпечення ратифікації Конвенції щодо співробітництва з охорони та сталого використання річки Дунай, а також конвенцій, спрямованих на збереження біологічного різноманіття, охорону та збалансоване використання біологічних і земельних ресурсів (Конвенції про охорону біологічного різноманіття, Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів);

забезпечення підписання та ратифікації Угоди про збереження китоподібних Чорного, Середземного морів та прилеглої Атлантичної акваторії;

участі у розробленні Протоколу про збереження біологічного різноманіття Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення та Конвенції про рибальство та збереження живих ресурсів Чорного моря;

забезпечення підготовки п'ятирічних звітів про стан виконання Міністерської декларації про захист Чорного моря;

підтримки і розвитку методологічних центрів, створених у рамках Чорноморської екологічної програми;

активізації участі України, у рамках Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, у впровадженні основних напрямів Стратегічного плану дій по відтворенню та охороні Чорного моря, розробці та реалізації міждержавних програм та проектів щодо збереження довкілля Чорного та Азовського морів;

розвитку двостороннього співробітництва з країнами регіону, насамперед з Росією, у захисті та відтворенні довкілля Азовського моря;

розроблення спільної Україно-Російської комплексної програми охорони та відтворення довкілля Азовського моря за участю органів державної влади, органів місцевого самоврядування територіально-адміністративних одиниць України та відповідних органів державної влади і суб'єктів Російської Федерації, які входять до басейну Азовського моря, та Азовської Російсько-Української міжпарламентської комісії.

* У межах комплексного плану науково-технічних заходів реалізації Програми, розроблення якого повинно бути здійснене після ії затвердження.

* У межах комплексного плану науково-технічних заходів реалізації Програми, розроблення якого повинно бути здійснене після її затвердження.