Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про протидію торгівлі людьми"

1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про протидію торгівлі людьми", що додається.

2. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту, Міністерству внутрішніх справ разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, та подати до 31 грудня 2010 р. Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про протидію торгівлі людьми".

Торгівля людьми, жертвами якої стають жінки, чоловіки і діти, є злочином, наслідками якого є трудова експлуатація, зокрема примусова праця, сексуальна експлуатація, незаконна трансплантація органів або тканин людини.

На даний час протидія торгівлі людьми здійснюється у напрямах запобігання поширенню цього явища, виявлення та покарання осіб, які скоїли відповідні злочини, надання допомоги і захисту особам, постраждалим від торгівлі людьми.

Підписання і ратифікація Україною Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, та Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми створили підґрунтя для реалізації державної політики та вжиття системних заходів на якісно новому рівні. Установлення в 1998 році Україною кримінальної відповідальності за торгівлю людьми стало визнанням цього явища як суспільно небезпечного та відмінного від інших злочинних діянь.

За даними МВС, протягом 2009 року виявлено 279 злочинів, передбачених статтею 149 Кримінального кодексу України, припинено діяльність 11 організованих злочинних груп, повернуто в Україну 335 постраждалих від торгівлі людьми, з яких 42 - неповнолітні; протягом 10 місяців 2010 р. виявлено 246 зазначених злочинів, повернуто в Україну 266 постраждалих від торгівлі людьми, в тому числі - 33 неповнолітніх.

Відповідно до результатів дослідження Міжнародної організації з міграції, починаючи з 1991 року приблизно 117 тис. громадян України постраждали від торгівлі людьми. За інформацією правоохоронних органів, якщо до 2007 року майже всі виявлені випадки торгівлі людьми були пов'язані із сексуальною експлуатацією, то на сьогодні проблема торгівлі людьми з метою трудової експлуатації набуває актуальності в більшості областей.

Починаючи з 2000 року представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні надано допомогу більш як 7000 осіб, які постраждали від торгівлі людьми, в тому числі медичну допомогу - 1669 особам. Станом на жовтень 2010 р. зазначеним представництвом надано допомогу 827 постраждалим, із них п'яти - у поверненні на територію України. Крім того, 193 постраждалим надано у 2010 році допомогу в Київському медичному реабілітаційному центрі Міжнародної організації з міграції.

Кількість випадків торгівлі людьми з метою примусової праці у світі становить, за даними Міжнародної організації праці, 2,45 млн. осіб.

Останнім часом Україна набуває ознак транзитної держави для осіб з інших держав, яких продають з метою трудової і сексуальної експлуатації. За даними Міжнародної організації з міграції за 2009 рік, у 15 випадках з 27 Україна стала державою призначення торгівлі людьми (у першому півріччі 2010 р. - у трьох випадках). Крім того, виявлено факти торгівлі людьми з метою трудової експлуатації у сільському господарстві, сфері послуг та комерційної сексуальної експлуатації. Діти з України, що стають жертвами торгівлі людьми як в Україні, так і за її межами, як правило, використовуються для комерційної сексуальної експлуатації, примусового жебрацтва.

Незважаючи на вимоги ряду нормативно-правових актів, якими передбачені практичні заходи щодо боротьби з торгівлею людьми, комплексного законодавчого акта, у якому визначаються засади протидії торгівлі людьми, не існує. Отже, існує нагальна потреба в розробленні проекту Закону України "Про протидію торгівлі людьми".

Мета прийняття Закону полягає у визначенні шляхів законодавчого врегулювання питання протидії торгівлі людьми, мінімізації її наслідків через установлення відповідних організаційно-правових засад, повноважень органів виконавчої влади, визначення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, порядку надання допомоги таким особам.

Оптимальним способом розв'язання проблеми є розроблення та прийняття Закону України "Про протидію торгівлі людьми", у якому повинні бути визначені:

основні напрями реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми;

повноваження органів виконавчої влади під час здійснення заходів з протидії торгівлі людьми;

механізм запобігання торгівлі людьми, боротьби з нею, надання допомоги та захисту постраждалим особам;

права постраждалих від торгівлі людьми осіб, які звернулися за допомогою;

засади міжнародного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми;

посилення відповідальності за правопорушення, пов'язані з торгівлею людьми.

Прийняття Закону України "Про протидію торгівлі людьми" забезпечить:

законодавче врегулювання питання протидії торгівлі людьми та приведення національного законодавства у відповідність з нормами міжнародного права;

підвищення ефективності діяльності, удосконалення методів управління, посилення координації дій та взаємодії органів виконавчої влади у сфері протидії торгівлі людьми;

закріплення в суспільстві негативного ставлення до торгівлі людьми як до грубого порушення прав людини;

підвищення рівня поінформованості населення щодо шляхів запобігання потраплянню у ситуації, пов'язані з торгівлею людьми, а також можливостей отримання відповідної допомоги;

розроблення та здійснення заходів, спрямованих на попередження торгівлі людьми, превентивних заходів (інформаційно-просвітницька робота, врегулювання міграційних процесів, соціально-економічні ініціативи);

викорінення у суспільстві упередженого ставлення до осіб, які постраждали від торгівлі людьми;

надання допомоги центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, центрами соціально-психологічної допомоги, притулками для дітей, центрами соціально-психологічної реабілітації дітей, закладами, утвореними підприємствами, установами, організаціями і благодійними фондами, об'єднаннями громадян чи окремими громадянами особам, які постраждали від торгівлі людьми, з урахуванням їх спеціальних потреб залежно від форми експлуатації, категорії постраждалих (діти, іноземці, що постраждали від торгівлі людьми в Україні тощо);

визначення напрямів ефективної взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, міжнародних, громадських організацій і юридичних осіб у сфері протидії торгівлі людьми;

активізацію міжнародного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми та надання допомоги постраждалим особам;

проведення постійного моніторингу ситуації у державі щодо торгівлі людьми та ефективності здійснення заходів, спрямованих на протидію такій торгівлі з урахуванням нових викликів.

Реалізація Концепції проекту Закону України "Про протидію торгівлі людьми" і розроблення на її підставі відповідного законопроекту здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також інших не заборонених законодавством джерел.

Обсяг видатків, необхідних для реалізації Закону України "Про протидію торгівлі людьми", визначається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів з урахуванням реальних можливостей.