КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 18 лютого 2026 р. № 216
Київ
Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність
Відповідно до підпункту "c" пункту 3 статті 262, пункту 1 статті 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та пункту 7 частини другої статті 6 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність, що додаються.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 118 "Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 22, ст. 730).
| Прем'єр-міністр України | Ю. СВИРИДЕНКО |
| Інд. 67 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 лютого 2026 р. № 216
КРИТЕРІЇ
оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність
1. Ці критерії застосовуються для проведення оцінки допустимості державної допомоги, яка надається суб’єктам господарювання з метою сприяння господарській діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності (далі - державна допомога), та встановлюють умови, за яких така державна допомога є допустимою для конкуренції.
2. У цих критеріях терміни вживаються у такому значенні:
взаємовигідна співпраця - співробітництво між принаймні двома незалежними сторонами для обміну науковими та науково-технічними (прикладними) результатами або для досягнення спільної мети на основі розподілу праці, де сторони разом визначають обсяг проекту, сприяють його реалізації, розподіляють ризики та його результати. Дослідження та надання дослідницьких послуг на основі договору не вважаються формами взаємовигідної співпраці;
допустимі витрати - перелік витрат, що можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги;
інноваційний кластер - структури або організовані групи незалежних сторін (стартапи, що провадять інноваційну діяльність, суб’єкти малого, середнього та великого підприємництва, наукові установи, заклади вищої освіти, дослідницькі інфраструктури, інфраструктури випробувань та експериментів, цифрові інноваційні хаби, некомерційні організації та інші пов’язані суб’єкти господарювання), які призначені для стимулювання інноваційної діяльності та нових способів співпраці (наприклад, за допомогою цифрових засобів, спільного використання та/або сприяння спільному використанню обладнання, обміну знаннями та досвідом, поширення інформації та співпраці в межах інноваційного кластера);
інфраструктура випробувань та експериментів - засоби, обладнання, можливості та ресурси, такі як випробувальні стенди, пілотні лінії, демонстраційні та випробувальні засоби або живі лабораторії, а також відповідні допоміжні послуги, що використовуються переважно суб’єктами господарювання, зокрема, суб’єктами малого і середнього підприємництва, яким необхідна підтримка для проведення випробувань та експериментів із метою розроблення нової або вдосконаленої продукції, процесів і послуг, зокрема випробувань, та підвищення рівня технологій шляхом виконання прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок;
консультаційні послуги з питань інновацій - надання консультації, допомоги та проведення навчання у сферах передачі знань, придбання, захисту та використання нематеріальних активів, використання стандартів і правил, що їх впроваджують, а також консультації, допомоги чи навчання щодо впровадження або використання інноваційних технологій та рішень (включаючи цифрові технології та рішення);
матеріальні активи - активи, що складаються із землі, будівель, єдиного майнового комплексу та устаткування (обладнання);
нематеріальні активи - активи, які не мають фізичного чи фінансового втілення, такі як патенти, ліцензії, ноу-хау чи інша інтелектуальна власність;
обґрунтований прибуток - розмір прибутку, що не перевищує розміру прибутку типового суб’єкта господарювання;
організаційна інновація - впровадження нового організаційного методу в господарську діяльність суб’єкта господарювання, організацію його робочого місця або зовнішніх зв’язків, зокрема, шляхом використання нових або інноваційних цифрових технологій, за винятком змін в організаційних методах, які вже використовуються суб’єктом господарювання, а також у стратегії управління щодо злиття або приєднання суб’єктів господарювання, пов’язаних із припиненням використання процесу збільшення або зменшення статутного капіталу, змін у цінах на фактори виробництва, налаштування продукції під окремих споживачів, об’єднаних певними особливостями, локалізації, регулярних, сезонних та інших циклічних змін виробництва і торгівлі новою або значно вдосконаленою продукцією;
послуги з підтримки інновацій - надання офісних приміщень; банків даних, хмарних послуг і послуг зберігання даних, баз даних; маркетингові послуги; послуги лабораторій; послуги з проведення випробувань та експериментів, сертифікації та маркування якості або інших пов’язаних із ними послуг, включаючи послуги, що надаються науковими установами та закладами вищої освіти, дослідницькою інфраструктурою, інфраструктурою випробувань та експериментів або інноваційними кластерами з метою розробки більш ефективної або технологічно просунутої продукції, процесів та послуг, включаючи впровадження інноваційних технологій і рішень (зокрема цифрових);
процесна інновація - впровадження нового або значно вдосконаленого методу виробництва або постачання (включаючи значні зміни в техніці, обладнанні або програмному забезпеченні, зокрема шляхом використання нових або інноваційних цифрових технологій або рішень), за винятком незначних змін або вдосконалень, збільшення можливостей виробництва або надання послуг шляхом додавання виробничих або логістичних систем, які схожі на ті, що вже використовуються; припиненням використання процесу збільшення або зменшення статутного капіталу; змін у цінах на фактори виробництва; налаштування продукції під окрему аудиторію, об’єднану певними особливостями; локалізації, регулярних, сезонних та інших циклічних змін виробництва і торгівлі новою або значно вдосконаленою продукцією;
техніко-економічне обґрунтування - оцінка та аналіз потенціалу проекту, метою якого є підтримка процесу прийняття рішень шляхом об’єктивного та раціонального виявлення його сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, а також визначення ресурсів, необхідних для його виконання;
типовий суб’єкт господарювання - суб’єкт господарювання, який провадить або може провадити подібну з отримувачем державної допомоги господарську діяльність (виробництво, реалізацію взаємозамінних з отримувачем державної допомоги товарів/робіт/послуг) на тому самому товарному ринку.
Термін "скрутне становище суб’ єктів господарювання" вживається у значенні, наведеному в критеріях оцінки допустимості державної допомоги на відновлення платоспроможності та реструктуризації суб’єктів господарювання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 36 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 14, ст. 473).
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, Законах України "Про державну допомогу суб’ єктам господарювання", "Про захист економічної конкуренції", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про інноваційну діяльність", "Про вищу освіту", "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про хмарні послуги", "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", "Про зовнішньоекономічну діяльність", критеріях оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для підтримки середнього та малого підприємництва, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 р. № 348 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 44, ст. 2351).
3. Ці критерії не застосовуються до державної допомоги:
що надається суб’єктам господарювання, які перебувають у скрутному становищі;
що надається для провадження експортної діяльності, яка безпосередньо пов’язана з обсягом експорту, створенням і функціонуванням мережі розповсюдження або іншими поточними витратами, пов’язаними з експортною діяльністю;
у разі коли надання зумовлено виконанням отримувачем державної допомоги - іноземним суб’єктом господарювання обов’язкової вимоги щодо місцезнаходження головного офісу на території України; отримувачу державної допомоги дозволяється мати філію та/або представництво на території України на дату отримання державної допомоги в розпорядження;
у разі коли надання залежить від зобов’язання отримувача державної допомоги використовувати товари вітчизняного виробництва;
у разі коли надання обмежує можливість отримувача державної допомоги використовувати результати наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності на території держав-членів Європейського Союзу.
4. Державна допомога надається суб’єктам господарювання в будь-якій формі, визначеній Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".
5. До категорій отримувачів державної допомоги належать суб’єкти господарювання, що провадять господарську діяльність у будь-якій галузі.
6. Державна допомога відповідно до цих критеріїв є допустимою для:
наукового (науково-технічного) проекту;
дослідницької інфраструктури;
інфраструктури випробувань та експериментів;
інноваційного кластера;
підтримки інноваційної діяльності суб’єктів середнього та малого підприємництва;
процесної та організаційної інновації.
7. Державна допомога повинна мати стимулюючий ефект, підтвердженням наявності якого є:
1) звернення отримувача державної допомоги до початку робіт із реалізації проекту із залученням державної допомоги чи провадження діяльності або має підтвердження того, що право на отримання державної допомоги надано до початку робіт із реалізації проекту чи провадження діяльності;
2) звернення про отримання державної допомоги містить, зокрема, найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи-підприємця) та категорію суб’єкта малого, середнього або великого підприємництва, опис проекту включно з датою його початку та закінчення, місце реалізації проекту, перелік необхідних витрат, форму надання та обсяг державної допомоги;
3) підтвердження, що у разі надання державної допомоги суб’єктам господарювання великого підприємництва поза межами програми державної допомоги надавачем державної допомоги на підставі наданої отримувачем державної допомоги документації, що державна допомога призведе до істотного розширення сфери дії проекту чи діяльності, або збільшення загальної суми витрат отримувача державної допомоги на реалізацію проекту чи провадження діяльності або прискорення завершення реалізації відповідного проекту чи провадження діяльності.
Реалізація проекту вважається розпочатою, а діяльність - провадженою за наявності хоча б однієї з таких ознак:
отримувач державної допомоги розпочав будівельні роботи, пов’язані із здійсненням інвестицій, отримувач державної допомоги взяв на себе зобов’язання, підтверджені документами, щодо замовлення устаткування (обладнання) або отримувач державної допомоги взяв на себе будь-яке інше зобов’язання, внаслідок якого інвестиції не можуть бути приведені в початковий стан.
Отримання прав власності на земельну ділянку, зокрема її купівля, та підготовчі роботи, зокрема, такі як отримання документів дозвільного характеру та проведення попередніх техніко-економічних досліджень, не вважаються початком виконання робіт із реалізації проекту чи провадження діяльності.
У разі приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого початком виконання робіт над проектом вважається придбання активів, безпосередньо пов’язаних із суб’єктом господарювання, який приєднується.
До державної допомоги у формі податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів вимоги, передбачені підпунктами 1-3 цього пункту, не застосовуються.
Державна допомога у формі податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів вважається такою, що має стимулюючий ефект, якщо право на отримання державної допомоги надано:
до початку виконання робіт із реалізації проекту чи провадження діяльності, крім випадків, де діяльність вже охоплювалася попередніми програмами підтримки у формі податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів;
відповідно до об’єктивних критеріїв без подальших дискреційних дій надавача державної допомоги.
8. Максимальний розмір державної допомоги, що може бути наданий отримувачу державної допомоги, визначається з урахуванням сукупного розміру державної допомоги.
9. Сукупний розмір державної допомоги включно з незначною державною допомогою, яка надається отримувачу державної допомоги на відшкодування тих самих допустимих витрат, розраховується як сума державної допомоги за програмами державної допомоги та/або індивідуальної державної допомоги.
10. Державна допомога з визначеними допустимими витратами може поєднуватися з:
будь-якою іншою державною допомогою у разі, коли така допомога стосується різних визначених допустимих витрат;
будь-якою іншою державною допомогою включно з незначною державною допомогою щодо тих самих допустимих витрат, які частково або повністю перекриваються у разі, коли таке поєднання не призводить до перевищення максимального розміру державної допомоги, що може надаватися.
11. Визначення максимального розміру державної допомоги та суми допустимих витрат здійснюється з урахуванням податків і зборів (обов’язкових платежів). Податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню, не може включатися до допустимих витрат.
Перелік та сума допустимих витрат підтверджуються надавачем державної допомоги.
12. Державна допомога, що буде виплачена в майбутньому, зокрема та, що виплачується кількома частинами, а також сума допустимих витрат приводяться надавачем державної допомоги у відповідність з їх розміром на дату надання державної допомоги отримувачу державної допомоги.
13. Надавач державної допомоги протягом шести місяців з дати надання державної допомоги або у разі, коли державна допомога надається у формі податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів, протягом одного року з дня подання податкової декларації, або у разі надання незаконної державної допомоги, щодо якої Уповноважений орган з питань державної допомоги (далі - Уповноважений орган) прийняв рішення про допустимість такої допомоги для конкуренції, протягом шести місяців після прийняття Уповноваженим органом відповідного рішення на власному офіційному веб-сайті оприлюднює таку інформацію:
мету і форму надання державної допомоги;
підстави надання державної допомоги;
період надання державної допомоги;
найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи-підприємця) отримувача державної допомоги, його категорію (суб’єкт малого, середнього або великого підприємництва) та вид його економічної діяльності;
загальний обсяг державної допомоги та її частку в загальному бюджеті діяльності чи робіт, на які надається державна допомога.
Така інформація має бути загальнодоступною та зберігатися у надавача державної допомоги протягом десяти років.
14. Державна допомога надається для реалізації наукового (науково-технічного) проекту (далі - проект), до якого належить одна або декілька з таких категорій:
фундаментальні наукові дослідження;
прикладні наукові дослідження;
науково-технічні (експериментальні) розробки;
техніко-економічне обґрунтування.
15. Державна допомога спрямовується на відшкодування суб’єктам господарювання допустимих витрат для:
1) фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок на:
виплати працівникам за період, протягом якого такі працівники зайняті у проекті;
інструменти та обладнання, що використовуються під час реалізації проекту. У разі коли такі інструменти та обладнання використовуються після закінчення реалізації проекту, допустимими витратами вважаються лише амортизаційні витрати, що відповідають періоду реалізації проекту;
будівлі та землю, що використовуються під час реалізації проекту. Для будівель допустимими витратами вважаються лише амортизаційні витрати, що відповідають періоду реалізації проекту, а для землі - витрати на комерційну передачу (зокрема за договором оренди, концесії) або фактично понесені капітальні витрати;
наукові дослідження за договором, науковий результат, придбані патенти або ліцензії, витрати на консультаційні або інші послуги, отримані виключно для реалізації проекту;
додаткові накладні та інші операційні витрати, понесені під час реалізації проекту;
2) техніко-економічного обґрунтування проекту.
16. Максимальний розмір державної допомоги для:
1) фундаментальних наукових досліджень не повинен перевищувати 100 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів великого, середнього та малого підприємництва;
2) прикладних наукових досліджень не повинен перевищувати:
50 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів великого підприємництва;
60 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів середнього підприємництва;
70 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів малого підприємництва;
3) науково-технічних (експериментальних) розробок не повинен перевищувати:
25 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів великого підприємництва;
35 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів середнього підприємництва;
45 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів малого підприємництва.
Максимальний розмір для суб’єктів великого, середнього та малого підприємництва, передбачений у підпунктах 2 та 3 цього пункту, може бути збільшено до 15 відсоткових пунктів, за умови виконання однієї з таких умов:
відбувається взаємовигідна співпраця: між суб’єктами підприємництва, якщо хоча б один із них є суб’єктом малого чи середнього підприємництва або якщо прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки реалізуються на території держави-члена Європейського Союзу та України, при цьому витрати на такі дослідження кожного із суб’єктів підприємництва не перевищують 70 відсотків сукупного розміру допустимих витрат; або між суб’єктами підприємництва та однією або більше науковими установами та/або закладами вищої освіти, витрати на прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки яких становлять щонайменше 10 відсотків сукупного розміру допустимих витрат та які мають право публікувати власні результати досліджень;
результати прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок поширюються на загальнодоступній основі з науковою та освітньою метою шляхом організації навчальних програм, конференцій, публікацій, розміщення в репозиторіях із відкритим доступом або в загальнодоступних базах даних або програмному забезпеченні;
отримувач державної допомоги зобов’язується своєчасно надавати дозвіл на використання результатів прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, для реалізації яких надається державна допомога, які захищені правами інтелектуальної власності, за ринковою ціною та на прозорій і недискримінаційній основі для їх використання заінтересованими сторонами.
Максимальний розмір державної допомоги, встановлений у підпунктах 2 та 3 цього пункту, сукупно не може перевищувати 80 відсотків розміру допустимих витрат;
4) техніко-економічне обґрунтування проекту не повинно перевищувати:
50 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів великого підприємництва;
60 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів середнього підприємництва;
70 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів малого підприємництва.
17. Загальний обсяг державної допомоги не повинен перевищувати для:
фундаментальних наукових досліджень 55 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги для одного отримувача державної допомоги в рамках реалізації одного проекту (застосовується у разі, коли більше половини обсягу допустимих витрат на проект понесено в результаті діяльності, яка належить до категорії фундаментальних наукових досліджень);
прикладних наукових досліджень 35 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги, для одного отримувача державної допомоги в рамках реалізації одного проекту (застосовується у разі, коли більше половини обсягу допустимих витрат на проект понесено в результаті діяльності, яка належить до категорії прикладних наукових досліджень або до категорій прикладних наукових досліджень та фундаментальних наукових досліджень разом);
науково-технічних (експериментальних) розробок 25 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги, для одного отримувача державної допомоги в рамках реалізації одного проекту (застосовується у разі, коли більше половини обсягу допустимих витрат на проект понесено в результаті діяльності, що належить до категорії науково-технічних (експериментальних) розробок);
техніко-економічного обґрунтування 8,25 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги, для підготовки до дослідницької діяльності.
У разі перевищення загального обсягу державної допомоги така державна допомога додатково має відповідати умовам, встановленим у пункті 47 цих критеріїв.
18. Державна допомога надається для будівництва та модернізації дослідницької інфраструктури та спрямовується на відшкодування суб’єктам господарювання допустимих витрат, які пов’язані із здійсненням інвестицій у нематеріальні та матеріальні активи.
19. Доступ до дослідницької інфраструктури має бути відкритим для кількох користувачів та надаватися на прозорій і недискримінаційній основі.
20. Суб’єктам господарювання, які профінансували щонайменше 10 відсотків сукупного розміру інвестиційних витрат на дослідницьку інфраструктуру, може бути надано перевагу в доступі до дослідницької інфраструктури з більш сприятливими умовами, які мають бути оприлюднені загальнодоступним способом. З метою уникнення надмірного відшкодування таких витрат доступ до дослідницької інфраструктури має бути пропорційним до здійсненого суб’єктами господарювання фінансового внеску в сукупний розмір інвестиційних витрат на дослідницьку інфраструктуру.
21. Плата за експлуатацію або використання дослідницької інфраструктури повинна відповідати ринковим умовам.
22. Максимальний розмір державної допомоги для дослідницької інфраструктури не повинен перевищувати 50 відсотків сукупного розміру допустимих витрат.
23. У разі коли дослідницька інфраструктура, для якої надається державна допомога, використовується як для провадження діяльності з пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку (економічної діяльності), так і для діяльності, що провадиться не для пропонування та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку (неекономічної діяльності), надавач державної допомоги повинен запровадити механізм моніторингу та в разі потреби повернення державної допомоги, щоб гарантувати, що застосовна інтенсивність державної допомоги не буде перевищена в результаті збільшення частки економічної діяльності порівняно із ситуацією, передбаченою на момент надання державної допомоги.
У разі коли діяльність пов’язана з дослідницькою інфраструктурою, що використовується для пропонування та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку, є необхідною для функціонування такої дослідницької інфраструктури або є невід’ємною частиною її основного неекономічного призначення, а частка такого використання в загальній потужності дослідницької інфраструктури (зокрема за площею або часом використання) не перевищує 20 відсотків, така діяльність є допоміжною. Діяльність, що провадиться з використанням дослідницької інфраструктури в цілому, є такою, що провадиться не для пропонування та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку (не є економічною).
Частка допоміжної діяльності розраховується за такою формулою:
де: n - частка допоміжної діяльності (зокрема площі або часу використання дослідницької інфраструктури), що полягає у пропонуванні та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку, відсотків;
a - потужність дослідницької інфраструктури (зокрема площа або час використання), що використовується для пропонування та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку;
b - загальна потужність дослідницької інфраструктури (зокрема площа або час використання).
Загальна потужність дослідницької інфраструктури визначається:
за часом використання - з урахуванням погодинної фактичної доступності дослідницької інфраструктури, що прямо використовується за її основним неекономічним призначенням та для допоміжної діяльності;
за площею використання - з урахуванням площі дослідницької інфраструктури, що прямо використовується за її основним неекономічним призначенням та для допоміжної діяльності.
24. Загальний обсяг державної допомоги для дослідницької інфраструктури не повинен перевищувати 35 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги. У разі перевищення загального обсягу державної допомоги така державна допомога додатково має відповідати умовам, встановленим у пункті 47 цих критеріїв.
25. Державна допомога надається для будівництва та модернізації інфраструктури випробувань та експериментів і спрямовується на відшкодування суб’єктам господарювання допустимих витрат, які пов’язані із здійсненням інвестицій у нематеріальні та матеріальні активи.
26. Доступ до інфраструктури випробувань та експериментів має бути відкритим для кількох користувачів та надаватися на прозорій і недискримінаційній основі.
27. Суб’єктам господарювання, які профінансували щонайменше 10 відсотків сукупного розміру інвестиційних витрат на інфраструктуру випробувань та експериментів, може бути надано перевагу в доступі до інфраструктури випробувань та експериментів із більш сприятливими умовами, які мають бути оприлюднені загальнодоступним способом. Із метою уникнення надмірного відшкодування таких витрат доступ до інфраструктури випробувань та експериментів має бути пропорційним до здійсненого суб’єктами господарювання фінансового внеску в сукупний розмір інвестиційних витрат на інфраструктуру випробувань та експериментів.
28. Плата за експлуатацію або використання інфраструктури випробувань та експериментів повинна відповідати ринковим умовам або відображати витрати, понесені суб’єктом господарювання під час експлуатації або використання такої інфраструктури з урахуванням обґрунтованого прибутку.
29. Максимальний розмір державної допомоги для інфраструктури випробувань та експериментів не повинен перевищувати:
25 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів великого підприємництва;
35 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів середнього підприємництва;
45 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів малого підприємництва.
Максимальний розмір державної допомоги для інфраструктури випробувань та експериментів, передбачений у цьому пункті, може бути збільшено на п’ять відсоткових пунктів, якщо щонайменше 80 відсотків річної потужності інфраструктури випробувань та експериментів виділено для суб’єктів середнього та малого підприємництва.
30. Загальний обсяг державної допомоги для інфраструктури випробувань та експериментів не повинен перевищувати 25 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги. У разі перевищення загального обсягу державної допомоги така державна допомога додатково має відповідати умовам, встановленим у пункті 47 цих критеріїв.
31. Державна допомога для інноваційного кластера може бути надана власнику інноваційного кластера як інвестиційна державна допомога та оператору інноваційного кластера як операційна державна допомога. У разі коли оператор інноваційного кластера не є його власником, такий оператор може бути юридичною особою або консорціумом.
32. Інвестиційна державна допомога надається для будівництва або модернізації інноваційного кластера та спрямовується на відшкодування суб’єктам господарювання допустимих витрат, які пов’язані із здійсненням інвестицій у нематеріальні та матеріальні активи.
33. Максимальний розмір інвестиційної державної допомоги для інноваційного кластера не повинен перевищувати 65 відсотків сукупного розміру допустимих витрат.
34. Операційна державна допомога надається для функціонування інноваційного кластера протягом не більше 10 років та спрямовується на відшкодування суб’єктам господарювання допустимих витрат на персонал та адміністративні витрати (включаючи накладні витрати), які пов’язані з:
діяльністю інноваційного кластера для полегшення співпраці, обміну інформацією та наданням або спрямуванням спеціалізованих та індивідуальних послуг із підтримки бізнесу;
маркетинговими послугами для збільшення кількості нових учасників інноваційного кластера та підвищення його впізнаваності;
управлінням об’єктами інноваційного кластера та організацією навчальних програм, семінарів і конференцій з метою сприяння обміну знаннями, розширення зв’язків і транснаціональної співпраці.
35. Максимальний розмір операційної державної допомоги для інноваційного кластера не повинен перевищувати 50 відсотків сукупного розміру допустимих витрат протягом періоду надання державної допомоги.
36. Доступ до приміщень, обладнання та діяльності інноваційного кластера має бути відкритим для кількох користувачів та надаватися на прозорій і недискримінаційній основі.
37. Суб’єктам господарювання, які профінансували щонайменше 10 відсотків сукупного розміру інвестиційних витрат на діяльність в інноваційному кластері, може бути надано перевагу в доступі до інноваційного кластера з більш сприятливими умовами, які мають бути оприлюднені загальнодоступним способом. Із метою уникнення надмірного відшкодування таких витрат доступ до інноваційного кластера має бути пропорційним до здійсненого суб’єктами господарювання фінансового внеску в сукупний розмір витрат, які пов’язані із здійсненням інвестицій для інноваційного кластера.
38. Плата за користування об’єктами інноваційного кластера та участь у діяльності інноваційного кластера повинна відповідати ринковим умовам або відображати витрати, понесені суб’єктом господарювання за користування об’єктами інноваційного кластера та участь у діяльності в інноваційному кластері з урахуванням обґрунтованого прибутку.
39. Загальний обсяг державної допомоги інноваційному кластеру не повинен перевищувати 10 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги. У разі перевищення загального обсягу державної допомоги така державна допомога додатково має відповідати умовам, встановленим у пункті 47 цих критеріїв.
40. Державна допомога надається для підтримки інноваційної діяльності суб’єктів середнього та малого підприємництва та спрямовується на відшкодування допустимих витрат, пов’язаних з:
одержанням, підтриманням та захистом прав на патенти та інші нематеріальні активи;
відрядженням із наукової установи або закладу вищої освіти або суб’єкта великого підприємництва висококваліфікованого персоналу, який має вищу освіту, досвід роботи у відповідній сфері не менше п’яти років, який, зокрема, має науковий ступінь або вчене звання та працює у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності для створення нової функції в межах діяльності отримувача державної допомоги, не замінюючи наявного персоналу;
консультаційними послугами з питань інновацій та послугами з підтримки інновацій.
41. Максимальний розмір державної допомоги для підтримки інноваційної діяльності суб’єктів середнього та малого підприємництва не повинен перевищувати 50 відсотків сукупного розміру допустимих витрат.
42. Розмір допустимих витрат, пов’язаних із консультаційними послугами з питань інновацій та послугами з підтримки інновацій, може бути збільшено до 100 відсотків сукупного розміру допустимих витрат, якщо сума державної допомоги на відшкодування таких витрат не перевищує 220000 євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги, у межах будь-якого трирічного періоду.
43. Загальний обсяг державної допомоги для підтримки інноваційної діяльності суб’єктів середнього та малого підприємництва не повинен перевищувати 10 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги для одного отримувача державної допомоги в рамках реалізації одного проекту. У разі перевищення загального обсягу державної допомоги така державна допомога додатково має відповідати умовам, встановленим у пункті 47 цих критеріїв.
44. Державна допомога надається для процесної та організаційної інновацій і спрямовується на відшкодування суб’єктам господарювання допустимих витрат на:
виплати працівникам за період, протягом якого такі працівники зайняті у проекті;
інструменти та обладнання, що використовуються під час реалізації проекту. У разі коли такі інструменти та обладнання використовуються після закінчення реалізації проекту, допустимими витратами вважаються лише амортизаційні витрати, що відповідають періоду реалізації проекту;
будівлі та землю, що використовуються під час реалізації проекту. Для будівель допустимими витратами вважаються лише амортизаційні витрати, що відповідають періоду реалізації проекту, а для землі - на комерційну передачу (зокрема за договором оренди, концесії); або фактично понесені капітальні витрати;
наукові дослідження за договором; науковий результат; придбані патенти або ліцензії; витрати на консультаційні або інші послуги, отримані виключно для реалізації проекту;
додаткові накладні та інші операційні витрати, понесені під час реалізації проекту.
45. Максимальний розмір державної допомоги для процесної та організаційної інновації не повинен перевищувати:
15 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів великого підприємництва за умови взаємовигідної співпраці із суб’єктами середнього та малого підприємництва, витрати яких становлять щонайменше 30 відсотків сукупного розміру допустимих витрат;
50 відсотків сукупного розміру допустимих витрат - для суб’єктів середнього та малого підприємництва.
46. Загальний обсяг державної допомоги для процесної та організаційної інновацій не повинен перевищувати 12,5 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги, для одного отримувача державної допомоги в рамках реалізації одного проекту. У разі перевищення загального обсягу державної допомоги така державна допомога додатково має відповідати умовам, встановленим у пункті 47 цих критеріїв.
47. Державна допомога для проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності є допустимою, якщо виконуються такі умови:
1) державна допомога сприяє розвитку чітко визначеного виду господарської діяльності та досягає позитивного ефекту такої державної допомоги для економічних та суспільних інтересів порівняно з негативними наслідками для конкуренції. Надавач державної допомоги повинен обґрунтувати, що державна допомога сприяє досягненню цілей наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності. Надавач державної допомоги надає попередній аналіз наслідків надання державної допомоги порівняно з наслідками ситуації, коли державна допомога не надається;
2) державна допомога не призводить до надмірних негативних наслідків для конкуренції або обмеження конкуренції у разі, коли вона сукупно відповідає таким умовам:
надавачем державної допомоги визначено недоліки ринку, які перешкоджають розвитку наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності;
заходи державної допомоги сприяють виправленню ситуації на ринку у разі, коли ринок не має можливості самостійно забезпечити ефективний розвиток наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність;
відсутні інші заходи (інструменти) для досягнення мети надання державної допомоги із сприяння розвитку наукових досліджень, технічному розвитку та інноваційній діяльності, які призводитимуть до менших негативних наслідків для конкуренції;
надавач державної допомоги обґрунтував:
- необхідність отримання суб’єктами господарювання державної допомоги для досягнення її мети та вирішення проблем, на які спрямована така державна допомога;
- вибір форми державної допомоги та довів, що обрана ним форма надання державної допомоги є формою, яка матиме найменший негативний вплив на конкуренцію;
- максимальний розмір державної допомоги повинен обмежуватися до мінімуму, а саме повинен відповідати сумі чистих додаткових витрат, необхідних для досягнення мети державної допомоги (далі - дефіцит фінансування).
Дефіцит фінансування визначається на основі різниці між надходженнями та витратами, необхідними для досягнення мети державної допомоги, та надходженнями і витратами, які здійснив би отримувач державної допомоги без державної допомоги, у чистій (приведеній) вартості.
Надавач державної допомоги повинен надати детальні розрахунки дефіциту фінансування та зазначити перелік витрат, що будуть відшкодовані за рахунок державної допомоги, щоб гарантувати, що допомога обмежена необхідним мінімумом.
У разі коли державна допомога надається на основі прозорих, об’єктивних і недискримінаційних критеріїв, така державна допомога вважається обмеженою до мінімуму та є такою, що відповідає дефіциту фінансування.
Уповноважений орган проводить оцінку наслідків для конкуренції на основі передбачуваних позитивних та негативних наслідків впливу державної допомоги, беручи до уваги інформацію, зокрема надану надавачем державної допомоги, щодо конкурентів або споживачів, яких це стосується.
Під час визначення негативних наслідків державної допомоги для конкуренції Уповноважений орган бере до уваги основні види спотворення конкуренції, спричинені наданням державної допомоги, а саме: покращення конкурентної позиції отримувача державної допомоги порівняно з іншими суб’єктами господарювання, які є його конкурентами, та географічний вплив, що, зокрема, призводить до перенесення господарської діяльності суб’єкта господарювання з одного регіону в інший.
