Про визначення поліських територій України

На виконання статті 3 Указу Президента України від 18 червня 1998 р. N 652 "Про фіксований сільськогосподарський податок" (із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 вересня 1998 р. N 1013) Кабінет Міністрів України

1. Установити, що до поліських територій належать території України, розташовані у природно-сільськогосподарській зоні Полісся, яка охоплює північну частину України, а також частину західного регіону України та характеризується специфічними грунтово-кліматичними умовами.

Критеріями віднесення адміністративно-територіальних одиниць до поліських територій є їх розташування:

у межах природно-сільськогосподарської зони Полісся, для якої властиве переважання дерново-підзолистих і дернових грунтів піщаного та супіщаного механічного складу, а також перезволожених і заболочених земель (лучних і болотних грунтів, включаючи торфові);

у смузі переходу від Поліської до Лісостепової зони, якщо зазначені в абзаці третьому пункту 1 цієї постанови види грунтів (земель) становлять не менш як 60 відсотків у загальному складі сільськогосподарських угідь.

2. Затвердити перелік територій, що належать до поліських (додається).

3. Районним державним адміністраціям визначати господарства, на які поширюється дія частини третьої статті 3 Указу Президента України від 18 червня 1998 р. N 652 "Про фіксований сільськогосподарський податок", відповідно до критеріїв, установлених у пункті 1 цієї постанови та з урахуванням обгрунтувань Інституту землеустрою Української академії аграрних наук і подавати їх перелік на затвердження обласним радам.

Камінь-Каширський, Ковельський, Любешівський, Любомльський, Маневицький, Ратнівський, Рожищенський, Старовижівський, Турійський, Шацький райони, північна частина Володимир-Волинського, частина Ківерцівського (за винятком південної та південно-західної частин) та крайня північна частина Локачинського районів.

Баранівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Ємільчинський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Малинський, Народицький, Олевський, Радомишльський, Червоноармійський, Черняхівський райони, північна частина Дзержинського, Житомирського і Новоград-Волинського району, Овруцький район (за винятком смуги вздовж р. Норин).

Бородянський, Вишгородський, Іванківський, Поліський райони, північна частина Київо-Святошинського, Макарівського та північно-західна частина Броварського районів.

Радехівський район (за винятком центральної частини), частина Жовківського, Яворівського районів (за винятком окремих територій сільських, селищних рад південної частини), північна частина Кам'янка-Бузького, Мостиського районів, переважна частина Бродівського (за винятком південно-східної частини) та Буського (за винятком південно-західної смуги), північна частина Золочівського районів.

Березнівський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Костопільський Рокитнівський, Сарненський райони, північна частина Гощанського, Корецького та Рівненського районів, південнна частина Дубенського та Радивилівського районів і невеликі площі на півдні Острозького району.

Середино-Будський, Шосткинський та Ямпільський райони, північно-західна частина Конотопського і Кролевецького районів.

Крайня північна смуга Кременецького і Шумського районів.

Південна частина Славутського, північна частина Ізяславського, Полонського та Шепетівського районів, а також невелика територія на півночі Білогірського району.

Городнянський, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський, Щорський райони, частина (за винятком північно-західної) Козелецького району, північна частина Борзнянського, Ніжинського та Носівського районів, територія кількох сільських, селищних рад на півночі Бахмацького району та смуга вздовж р. Удай в Ічнянському районі.