З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 49, ст.423 )
Верховна Рада України
постановляє:
Приєднатися від імені України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах, укладеної 18 березня 1970 року в м. Гаага, з такими заявами і застереженнями:
1) Україна заявляє, що:
відповідно до статті 2 Конвенції Центральним органом України є Міністерство юстиції України;
відповідно до статті 4 Конвенції судові доручення, які підлягають виконанню згідно з розділом I Конвенції, повинні бути складені українською мовою або супроводжуватися перекладом українською мовою;
відповідно до статті 8 Конвенції представник судової влади запитуючого органу Договірної Держави може бути присутнім під час виконання судового доручення, якщо можливість такої присутності підтверджено згодою Міністерства юстиції України;
відповідно до статті 23 Конвенції Україна не буде виконувати судові доручення, направлені з метою здійснення відомої в країнах загального права процедури виявлення в ході попереднього слухання документів;
2) відповідно до статті 33 Конвенції Україна робить такі застереження:
Україна цілком виключає застосування положення частини 2 статті 4 Конвенції;
Україна виключає застосування на її території положень глави II Конвенції, за винятком статей 15, 20, 21 та 22.
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ, 19 жовтня 2000 року N 2051-III |
