Про затвердження Порядку поховання на території України громадянина, померлого на території іноземної держави, та опису зразка надгробка, що безоплатно споруджується на могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною

На виконання статей 11 і 14 Закону України "Про поховання та похоронну справу" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок поховання на території України громадянина, померлого на території іноземної держави;

опис зразка надгробка, що безоплатно споруджується на могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

2. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2004 року.

1. Цей Порядок регламентує проведення поховання одинокого громадянина або громадянина, від поховання якого відмовилися рідні (далі - громадянин), що помер на території іноземної держави.

2. Поховання громадянина, що помер на території іноземної держави, здійснюється за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла в Україні, посвідченого належним чином у відповідній іноземній державі.

3. Для організації майбутнього поховання громадянин письмово звертається до відповідної сільської, селищної, міської ради, на території якої він бажає, щоб його тіло після смерті було поховане, з проханням дати згоду на проведення такого поховання.

Після отримання згоди відповідної ради та визначення особи, яка дає згоду на перевезення тіла до місця поховання, оформляється письмове волевиявлення громадянина про майбутнє поховання його тіла в конкретному населеному пункті України.

Для поховання (підпоховання) тіла померлого на місці родинного поховання необхідна письмова згода на це користувача місця родинного поховання, посвідчена відповідно до законодавства України.

4. Виконавець волевиявлення або особа, що діє за його дорученням, повідомляє відповідну сільську, селищну та міську раду про смерть громадянина, на поховання якого видана згода ради, та дату доставлення тіла померлого до населеного пункту.

Сільська, селищна, міська рада приймає рішення стосовно строку та місця проведення поховання, визначає перелік послуг, необхідних для його проведення, та доручає ритуальній службі здійснити поховання.

5. Тіло померлого може перевозитися до місця поховання будь-яким видом транспорту за умови, що строк такого перевезення, організації та проведення поховання не перевищує 5 діб після смерті громадянина.

У разі перевезення та поховання урни з прахом (останків) померлого строк проведення поховання не обмежується.

У разі перевезення залізничним, водним чи авіаційним видом транспорту тіло померлого попередньо бальзамується і поміщається в металеву герметичну труну, яка обов'язково упаковується в дерев'яний ящик для транспортування у багажному відділенні.

Труна з тілом померлого (урна з прахом), що переміщується через державний кордон України, опечатується компетентним органом іноземної держави, на території якої помер громадянин, відповідно до міжнародних норм та правил щодо транспортування тіла померлого.

6. Під час переміщення тіла померлого через державний кордон України особа, яка супроводжує тіло померлого, пред'являє митному органові такі документи:

свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави;

довідку про те, що в тілі померлого та труні (урні з прахом) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України забороняється, видану компетентним органом іноземної держави і легалізовану консульською чи дипломатичною установою України за кордоном.

Перевезення тіла померлого територією України здійснюється з дотриманням вимог санітарного законодавства України.

7. Фінансування витрат на перевезення тіла від місця смерті до місця поховання забезпечує виконавець волевиявлення або особа, що діє за його дорученням.

Фінансування витрат, пов'язаних з похованням та утриманням місця поховання, здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

8. Документи, що подаються для організації та проведення поховання, оформляються українською мовою.

На могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, безоплатно в межах відведеної під поховання земельної ділянки споруджується надгробок, який складається з постамента-обеліска та намогильної плити. Елементи надгробка, як правило, прямокутної форми виготовляються з природного каменю будь-якого кольору завтовшки не менш як 12 сантиметрів.

Сумарна висота постамента-обеліска не повинна перевищувати 170 сантиметрів, а загальна площа поверхні комплекту деталей надгробка - 7 квадратних метрів (з урахуванням видимих та невидимих поверхонь).

На лицьовій поверхні надгробка карбується портрет померлої (загиблої) особи, дата її народження і смерті, прізвище, власне ім’я, по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої належить померла (загибла) особа, та відповідний напис - "Герой Радянського Союзу", "Герой Соціалістичної Праці", "Герой України", "Повний кавалер ордена Слави", "Нагороджений(на) чотирма (і більше) медалями "За відвагу", "Повний кавалер ордена Трудової Слави", "Лицар ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів", "Нагороджена орденом княгині Ольги трьох ступенів".