• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про страхування

Верховна Рада України  | Закон від 18.11.2021 № 1909-IX
Страховим агентам - фізичним особам заборонено отримувати страхові премії за договорами страхування від клієнтів. У такому разі укладений договір страхування вважається нікчемним.
6. Страховий агент за погодженням із страховиком має право передати частину своїх зобов’язань щодо реалізації страхових продуктів субагенту на підставі договору.
7. Страховик зобов’язаний здійснювати контроль за відповідністю діяльності страхового агента, його керівників з реалізації та працівників з реалізації, додаткового страхового агента, його керівників з реалізації, субагента, його керівників з реалізації та працівників з реалізації вимогам цього Закону, інших актів законодавства, що регулюють діяльність з реалізації страхових продуктів, протягом строку дії договору з таким посередником.
8. Страховик зобов’язаний розробити, затвердити, запровадити та регулярно переглядати свої внутрішні політики (процедури, положення) щодо порядку взаємодії та співпраці із страховими агентами, додатковими страховими агентами, субагентами.
9. Внутрішні політики (процедури, положення) страховика, передбачені частиною восьмою цієї статті, повинні включати, зокрема:
1) правила організації роботи страховика із страховими агентами, додатковими страховими агентами, субагентами, порядок укладення та розірвання договорів з ними;
2) порядок внесення записів, внесення змін до записів та виключення записів про страхових агентів, додаткових страхових агентів, субагентів з Реєстру посередників;
3) порядок моніторингу відповідності страхових агентів, додаткових страхових агентів, субагентів вимогам цього Закону та порядок оновлення інформації про них у Реєстрі посередників;
4) порядок організації та проведення навчання страхових агентів, додаткових страхових агентів, субагентів, їх керівників з реалізації та працівників з реалізації, підвищення їхньої кваліфікації;
5) порядок контролю за дотриманням страховими агентами, додатковими страховими агентами, субагентами вимог законодавства, що регулює діяльність з реалізації страхових продуктів, а також порядок реагування страховика на порушення умов діяльності, допущені такими страховими посередниками;
6) порядок нарахування та виплати винагороди за реалізацію страховим агентам та додатковим страховим агентам.
10. Неналежний контроль страховика за діяльністю страхових агентів, додаткових страхових агентів, субагентів відповідно до умов договору визнається Регулятором порушенням законодавства, що регулює діяльність з реалізації страхових продуктів.
11. Страховий агент - фізична особа - підприємець, страховий агент - юридична особа, субагент - фізична особа - підприємець, субагент - юридична особа зобов’язані вести перелік своїх працівників з реалізації та надавати його страховику, страхові продукти якого реалізує такий посередник. Такий перелік може надаватися страховику у вигляді актуального посилання на перелік працівників з реалізації, що ведеться таким страховим агентом, субагентом на своєму веб-сайті.
Перелік працівників з реалізації має містити інформацію про відповідність таких осіб вимогам, передбаченим статтями 73, 83 і 84 цього Закону.
Страховик зобов’язаний надавати на вимогу Регулятора документи, що підтверджують інформацію, передбачену цією частиною.
Порядок та вимоги щодо розкриття інформації в переліку працівників з реалізації страхового агента, субагента визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.
Стаття 78. Здійснення діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів страховими та перестраховими брокерами
1. Страхові та/або перестрахові брокери здійснюють діяльність з надання посередницьких послуг у страхуванні та/або перестрахуванні як виключний вид діяльності не раніше дати внесення їх в Реєстр посередників.
2. Дозволяється суміщення діяльності страхового та перестрахового брокера однією юридичною особою, представництвом страхового або перестрахового брокера - нерезидента.
3. Страховий та/або перестраховий брокер здійснює діяльність від власного імені та в інтересах клієнта на підставі договору, укладеного відповідно до законодавства України та вимог міжнародного права.
Договір з клієнтом та/або страховиком, та/або перестраховиком починає діяти не раніше дня внесення запису про страхового та/або перестрахового брокера до Реєстру посередників.
4. Страховий та/або перестраховий брокер має право надавати консультації та/або допомогу клієнту при виконанні страховиком та/або перестраховиком договору страхування та/або перестрахування, визначену в договорі.
5. Страховий брокер при супроводженні клієнта у процесі врегулювання страхового випадку має право здійснювати виплату клієнту страхового відшкодування за рахунок власних коштів (у період очікування виплати страхового відшкодування страховиком) з подальшою компенсацією страховому брокеру цих виплат за рахунок коштів, отриманих від страховика як страхове відшкодування.
6. Страховий та/або перестраховий брокер має право надавати інші посередницькі послуги, пов’язані з реалізацією страхових та/або перестрахових продуктів, зокрема, але не виключно, з консультування, навчання, надання експертно-інформаційних послуг з питань оцінки ризиків та збитків, на підставі укладеного договору із страховиком та/або перестраховиком за винагороду.
7. Страховому та/або перестраховому брокеру забороняється:
1) отримувати винагороду за реалізацію страхового (перестрахового) продукту за одним укладеним договором страхування (перестрахування) одночасно від клієнта і від страховика (перестраховика);
2) входити до складу виконавчого органу або ради страховика - керівнику страхового та/або перестрахового брокера - юридичної особи, представництва страхового та/або перестрахового брокера - нерезидента, страховому брокеру - фізичній особі - підприємцю;
3) бути власником частки у статутному капіталі страховика;
4) перебувати у правовідносинах, які можуть поставити під загрозу здійснення діяльності з реалізації страхових та перестрахових продуктів в інтересах клієнта;
5) мати у складі власників істотної участі керівників страховика, страховика та його пов’язаних осіб.
У разі якщо страховий брокер, який є фізичною особою - підприємцем, отримає у спадок частку у статутному капіталі страховика, страхового агента або додаткового страхового агента, він зобов’язаний відчужити таку частку протягом трьох місяців з дня отримання спадщини.
У разі невідчуження частки у статутному капіталі страховика, страхового агента, додаткового страхового агента протягом встановленого цією частиною строку такий страховий брокер виключається з Реєстру посередників.
8. Під час здійснення діяльності з реалізації страхових та перестрахових продуктів страховий та/або перестраховий брокер - фізична особа - підприємець та керівники з реалізації страхового та/або перестрахового брокера - юридичної особи, представництва страхового та/або перестрахового брокера - нерезидента зобов’язані дотримуватися таких вимог:
1) мати знання, необхідні для укладення договору страхування та/або перестрахування, а саме щодо загальних та спеціальних умов страхування та/або перестрахування, які пропонуються страховиками та/або перестраховиками;
2) провести порівняльний аналіз загальних умов договорів страхування двох або більше страховиків та надати клієнту інформацію, передбачену пунктом 9 частини першої статті 88 цього Закону, надати клієнту консультацію щодо обґрунтованого вибору страховика та/або перестраховика, від імені і за дорученням клієнта домовитися про строки і умови укладення договору страхування та/або перестрахування, а також супроводжувати клієнта у процесі врегулювання страхового випадку до дня отримання страхової виплати страхувальником та/або перестрахувальником або вигодонабувачем згідно з договором страхування або із законом, якщо це передбачено договором.
9. При здійсненні діяльності з надання посередницьких послуг у страхуванні та/або перестрахуванні страховим та/або перестраховим брокером його керівники з реалізації та працівники з реалізації зобов’язані відповідати вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону.
Страховий та/або перестраховий брокер зобов’язаний перевіряти інформацію щодо відповідності своїх керівників з реалізації та працівників з реалізації таким вимогам.
10. Страховий та/або перестраховий брокер зобов’язаний забезпечувати організацію навчання своїх керівників з реалізації та працівників з реалізації у порядку, визначеному статтями 83 і 84 цього Закону.
11. Страховий та/або перестраховий брокер зобов’язаний вести перелік своїх працівників з реалізації, до якого включається інформація про відповідність таких осіб вимогам, передбаченим статтями 73, 83 і 84 цього Закону.
Страховий та/або перестраховий брокер зобов’язаний надавати на вимогу Регулятора документи, що підтверджують інформацію, передбачену цією частиною, частинами дев’ятою і десятою цієї статті.
Порядок та вимоги щодо розкриття інформації в переліку працівників з реалізації страхового та перестрахового брокера визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.
Стаття 79. Система реєстрації страхових посередників
1. Регулятор у визначеному його нормативно-правовими актами порядку створює та веде Реєстр посередників.
2. Реєстр посередників складається з:
1) Реєстру осіб, які здійснюють діяльність з надання посередницьких послуг, перелік яких визначено упункті 2 частини першої статті 72 цього Закону;
2) електронного кабінету адміністратора системи Реєстру посередників;
3) публічних електронних кабінетів заявників для подання документів в електронній формі.
3. Адміністратором Реєстру посередників є Регулятор.
4. Реєстр посередників ведеться з метою забезпечення доступу до публічної інформації щодо страхових посередників.
5. Реєстр посередників є публічним, крім інформації з обмеженим доступом.
6. Страховий посередник має право на отримання будь-якої інформації про себе, внесеної до Реєстру посередників.
7. Доступ до інформації в Реєстрі посередників є безоплатним.
8. Програмне забезпечення Реєстру посередників має передбачати:
1) можливість подання документів в електронній формі для реєстрації страхових посередників;
2) можливість ідентифікації осіб, які подають документи для реєстрації страхових посередників;
3) контроль за повнотою заповнення заявки на реєстрацію страхового посередника;
4) перегляд стану розгляду поданих документів;
5) публічний доступ до інформації, що міститься в Реєстрі посередників, крім інформації з обмеженим доступом;
6) ведення реєстраційних справ у Реєстрі посередників в електронній формі (внесення запису, внесення зміни до запису та виключення запису) та створення їх електронного архіву;
7) зберігання інформації про страхових посередників протягом не менше трьох років з дня виключення запису з Реєстру посередників та публічний доступ до такої інформації, крім інформації з обмеженим доступом;
8) захист інформації, у тому числі персональних даних, згідно із законодавством.
9. Вичерпний перелік документів, що подаються для реєстрації в Реєстрі посередників, порядок ведення записів у Реєстрі посередників, порядок та строки реєстрації страхових посередників, порядок надання доступу до Реєстру посередників, порядок формування та зберігання реєстраційних справ, порядок розгляду звернень страховиків та страхових посередників щодо інформації, що міститься в Реєстрі посередників, та перелік відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом, визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.
Стаття 80. Інформація, що міститься в Реєстрі посередників
1. Запис про страхового посередника в Реєстрі посередників містить таку інформацію:
1) вид особи, яка здійснює діяльність з надання посередницьких послуг, перелік яких визначено у пункті 2 частини першої статті 72 цього Закону;
2) повне та скорочене (за наявності) найменування - для юридичної особи та представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) - для фізичної особи та фізичної особи - підприємця;
3) код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - для юридичної особи та представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичної особи та фізичної особи - підприємця;
4) місцезнаходження;
5) адреса веб-сайту страхового посередника (за наявності), номери телефонів та адреси електронної пошти контактних осіб страхового посередника;
6) перелік страхових та перестрахових продуктів за класами страхування, за якими страховий посередник має право здійснювати діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів;
7) наявність у страхового посередника договору страхування відповідальності страхового посередника (за наявності), строк його дії, а також найменування та код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України страховика, з яким укладено такий договір, або поліса професійної відповідальності страхового або перестрахового брокера - нерезидента та страхового або перестрахового брокера - нерезидента, оформлений у країні його місцезнаходження чи місця реєстрації, місцезнаходження чи місця реєстрації його головного офісу, та строк його дії, найменування та номер реєстрації страховика-нерезидента в реєстрі уповноваженого органу в країні його реєстрації;
8) платіжні реквізити поточного рахунку із спеціальним режимом використання страхового посередника для цілей зарахування та перерахування страхових та/або перестрахових премій, страхових та/або перестрахових виплат за договорами страхування та/або перестрахування (за наявності) та винагороди за реалізацію;
9) наявність та місцезнаходження відокремлених підрозділів страхового посередника;
10) частка істотної участі страхового агента, додаткового страхового агента, субагента у будь-якому страховику;
11) частка істотної участі будь-якого страховика у страховому посереднику;
12) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) та посада керівників з реалізації, інформація про підтвердження необхідного рівня знань таких керівників з реалізації страхового посередника, дата такого підтвердження;
13) заходи впливу, застосовані до страхового посередника, включаючи інформацію про оскарження таких заходів впливу у суді із зазначенням результату оскарження;
14) найменування та код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України страховиків, реалізацію страхових та/або перестрахових продуктів яких здійснює страховий посередник;
15) суміщення діяльності страхового брокера з діяльністю перестрахового брокера;
16) дата внесення запису про страхового посередника до Реєстру посередників, дата внесення змін до запису про страхового посередника в Реєстрі посередників, підстава та дата виключення запису про страхового посередника з Реєстру посередників.
2. Зазначені в Реєстрі посередників відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта/номера паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місця проживання, дати народження фізичних осіб, стосовно яких зазначається інформація в Реєстрі посередників, їх місцезнаходження (крім області, району, населеного пункту), номера поточного рахунку із спеціальним режимом використання є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
Стаття 81. Реєстрація страхових посередників
1. Реєстрацію та внесення записів про страхових агентів, додаткових страхових агентів, субагентів до Реєстру посередників здійснює страховик, реалізацію страхових продуктів якого здійснює такий посередник.
Страховик має право уповноважити страхового агента на здійснення дій, пов’язаних з внесенням записів про своїх субагентів до Реєстру посередників відповідно до пункту 2 частини третьої статті 77 цього Закону, у порядку, передбаченому цією статтею та нормативно-правовими актами Регулятора.
2. Cтраховик зобов’язаний:
1) перевіряти інформацію про відповідність страхового агента - фізичної особи, страхового агента - фізичної особи - підприємця, субагента - фізичної особи - підприємця та керівників з реалізації страхового агента - фізичної особи - підприємця, страхового агента - юридичної особи, додаткового страхового агента та субагента - юридичної особи вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону;
2) перевіряти наявність у Реєстрі посередників інформації про страхового агента, субагента, додаткового страхового агента, за потреби вносити зміни та актуалізувати інформацію;
3) вносити до Реєстру посередників записи про страхового агента, додаткового страхового агента, субагента;
4) вносити зміни до запису про страхового агента, додаткового страхового агента, субагента до Реєстру посередників у разі зміни інформації, передбаченої статтею 80 цього Закону.
3. Страховий агент, додатковий страховий агент зобов’язаний надавати страховику документи для підтвердження інформації, передбаченої статтею 80 цього Закону.
Субагент зобов’язаний надавати страховому агенту, з яким він уклав договір, документи для підтвердження інформації, передбаченої статтею 80 цього Закону.
4. Страховий агент - фізична особа - підприємець, страховий агент - юридична особа зобов’язаний надавати страховику актуальний перелік своїх працівників з реалізації, субагентів, їх працівників з реалізації та регулярно його оновлювати.
5. Страховик несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність, актуальність та повноту записів про страхового агента, додаткового страхового агента, субагента у Реєстрі посередників.
6. Страховий агент, додатковий страховий агент має право звернутися до Регулятора щодо внесення змін до запису в Реєстрі посередників про такого посередника, у тому числі про субагента, з яким співпрацює страховий агент, з наданням відповідних документів, що підтверджують ці зміни.
7. Реєстрацію страхових та перестрахових брокерів та внесення відповідних записів до Реєстру посередників здійснює Регулятор на підставі поданої ними електронної заявки через публічний електронний кабінет заявника у Реєстрі посередників.
Заявка подається разом із наданням копій оригіналів документів, що підтверджують інформацію, передбачену статтею 80 цього Закону.
8. Регулятор приймає рішення та повідомляє особу про її реєстрацію як страхового та/або перестрахового брокера або про відмову у реєстрації, або про залишення заявки без розгляду.
У повідомленні про відмову у реєстрації або про залишення заявки без розгляду зазначаються підстави прийняття такого рішення.
9. Підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації особи страховим або перестраховим брокером є:
1) невідповідність фізичної особи - підприємця, керівника з реалізації юридичної особи, страхового або перестрахового брокера - нерезидента вимогам статті 73 цього Закону;
2) недостовірність інформації у документах, поданих особою до Регулятора для внесення до Реєстру посередників.
10. Заявка про реєстрацію особи як страхового та/або перестрахового брокера може бути залишена без розгляду, якщо:
1) особою не подано або подано не в повному обсязі документи, перелік яких визначений нормативно-правовими актами Регулятора, на підтвердження відповідності вимогам цього Закону до страхових посередників;
2) документи оформлені з порушенням вимог законодавства України;
3) документи містять неправдиву або неповну інформацію, а особа не усунула недоліки, виявлені в поданих документах.
11. Після усунення причин, що були підставою для відмови у реєстрації або залишення заявки про реєстрацію особи як страхового та/або перестрахового брокера без розгляду, особа може повторно подати таку заявку, яка розглядається у порядку, встановленому цією статтею.
Стаття 82. Виключення запису з Реєстру посередників
1. Право на здійснення діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів страховим посередником припиняється з дня виключення запису про таку особу з Реєстру посередників.
2. Виключення запису з Реєстру посередників про страхового агента, субагента, додаткового страхового агента з підстав, визначених пунктами 1-9 частини четвертої цієї статті, здійснює страховик.
Про таке виключення страховик зобов’язаний повідомити Регулятора із зазначенням підстави виключення та наданням підтвердних документів.
Страховик має право уповноважити страхового агента на здійснення дій, пов’язаних з виключенням запису про свого субагента з Реєстру посередників відповідно до пункту 2 частини третьої статті 77 цього Закону, в порядку, передбаченому цією статтею та нормативно-правовими актами Регулятора.
Виключення запису про страхового агента, субагента та додаткового страхового агента з Реєстру посередників з підстав, визначених пунктами 10-14 частини четвертої цієї статті, здійснює Регулятор.
3. Виключення запису про страхового та/або перестрахового брокера з Реєстру посередників здійснює Регулятор.
4. Виключення запису про страхового посередника з Реєстру посередників здійснюється з таких підстав:
1) невідповідність страхового посередника - фізичної особи та фізичної особи - підприємця, керівників з реалізації страхового посередника - юридичної особи та представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента, страхового посередника - фізичної особи - підприємця вимогам, передбаченим статтею 73 цього Закону;
2) встановлення фактів подання страховим посередником недостовірної інформації у документах, на підставі яких запис про таку особу внесено до Реєстру посередників;
3) наявність заборони на здійснення відповідної діяльності фізичною особою та фізичною особою - підприємцем за рішенням суду, що набрало законної сили;
4) відсутність інформації про проходження страховим посередником - фізичною особою та фізичною особою - підприємцем, керівником з реалізації страхового посередника - юридичної особи, страхового або перестрахового брокера - нерезидента, фізичної особи - підприємця навчання або підвищення кваліфікації у строки, визначені цим Законом;
5) проведення державної реєстрації припинення страхового посередника як юридичної особи, представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхового посередника, який є фізичною особою - підприємцем;
6) смерть фізичної особи, фізичної особи - підприємця або визнання такої особи безвісно відсутньою чи померлою за рішенням суду;
7) виявлення фактів приймання страхових (перестрахових) премій та страхових (перестрахових) виплат страховими посередниками без дотримання вимог щодо відкриття та ведення поточного рахунку із спеціальним режимом використання, встановлених цим Законом;
8) неподання повідомлення про новий договір страхування відповідальності страхового посередника, передбачений статтею 74 цього Закону (якщо страховий посередник отримує страхові та/або перестрахові премії, страхові та/або перестрахові виплати);
9) встановлення фактів подання страховим посередником недостовірної інформації у документах, на підставі яких запис про таку особу та її керівників з реалізації внесено до Реєстру посередників;
10) систематичне порушення страховим посередником та його керівниками з реалізації законодавства про реалізацію страхових та перестрахових продуктів та/або про захист прав споживачів;
11) невиконання страховим посередником та його керівниками з реалізації розпорядження Регулятора про усунення порушень;
12) порушення страховим посередником та його керівниками з реалізації вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
13) нездійснення страховим посередником діяльності з надання посередницьких послуг протягом останніх 12 місяців;
14) подання страховим посередником заяви про виключення запису про нього з Реєстру посередників.
5. Виключення запису про страхового посередника з Реєстру посередників з підстав, визначених частиною четвертою цієї статті, здійснюється лише за наявності документів, що підтверджують такі підстави.
6. Регулятор веде та розміщує на сторінках свого офіційного інтернет-представництва перелік страхових посередників, які втратили бездоганну ділову репутацію, записи про яких виключено з Реєстру посередників через порушення законодавства про реалізацію страхових та перестрахових продуктів з підстав, визначених пунктами 1-4 і 7-12 частини четвертої цієї статті.
7. Регулятор має право встановити строки та порядок, додаткові підстави для виключення записів з Реєстру посередників.
Стаття 83. Навчальні програми, за якими здійснюється підготовка та підвищення кваліфікації страхових посередників
1. Регулятор визначає вимоги до навчальних програм, за якими здійснюється підготовка та підвищення кваліфікації страхових посередників (далі - навчальні програми), мінімального обсягу знань та навичок страхових посередників, керівників з реалізації та працівників з реалізації страховиків та страхових посередників, необхідного для здійснення такими особами діяльності (виконання трудових обов’язків) з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів.
2. Навчальні програми, завдання для тестування розробляються та затверджуються страховиком, страховим брокером, перестраховим брокером та/або закладами освіти з урахуванням вимог частини першої цієї статті.
3. Навчальна програма має передбачати здобуття знань та навичок щодо:
1) законодавства, яке регулює відносини у сфері страхування та пенсійного забезпечення;
2) стану та розвитку ринку страхування та інших ринків фінансових послуг;
3) порядку та умов здійснення страхування та перестрахування;
4) порядку оцінювання потреб клієнта;
5) порядку укладення договорів страхування та перестрахування;
6) порядку та умов здійснення страхової виплати;
7) захисту прав споживачів (у тому числі вирішення спорів).
4. Тривалість навчання має становити не менше 15 годин на рік.
Стаття 84. Навчання осіб, які здійснюють діяльність (виконують трудові обов’язки) з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів
1. Керівники з реалізації та працівники з реалізації страховиків та страхових посередників до початку своєї діяльності зобов’язані пройти навчання за навчальними програмами відповідно до вимог статті 83 цього Закону та підтвердити необхідний рівень знань у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.
2. Навчання страхових посередників може проводитися за будь-якою формою здобуття освіти, визначеною Законом України "Про освіту", у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Таке навчання можуть здійснювати страховики, страхові посередники та/або суб’єкти надання освітніх послуг на рівнях професійної освіти.
3. Організацію навчання керівників з реалізації та працівників з реалізації страховика, страхових агентів, додаткових страхових агентів, субагентів забезпечують страховики.
Страховик може передати свої повноваження, передбачені цією статтею, щодо субагента відповідному страховому агенту, за умови дотримання таким страховим агентом вимог, передбачених цією статтею.
4. Страховий агент, додатковий страховий агент повинен пройти навчання в частині порядку та умов здійснення страхування у кожного страховика, реалізацію продуктів якого такий страховий посередник має намір здійснювати.
5. Страховий, перестраховий брокер повинен забезпечити організацію навчання своїх керівників з реалізації та працівників з реалізації.
6. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, зобов’язані не менше одного разу на три роки з дня реєстрації в Реєстрі посередників або внесення до переліків працівників з реалізації проходити підвищення кваліфікації за відповідними програмами підвищення кваліфікації та отримувати підтвердження необхідного рівня знань у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.
7. Порядок проведення навчання осіб, які здійснюють діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів, та підтвердження ними необхідного рівня знань розробляється Регулятором.
Розділ XIII. ВИМОГИ ДО УКЛАДЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ СТРАХУВАННЯ
Стаття 85. Переддоговірні відносини
1. Страховий продукт, що пропонується клієнту, має відповідати вимогам та потребам клієнта у страхуванні.
2. До укладення договору страхування страховик (страховий посередник) на підставі отриманої від клієнта інформації зобов’язаний з’ясувати потреби та вимоги цього клієнта у страхуванні.
3. З метою визначення потреб та вимог клієнта у страхуванні страховик (страховий посередник) може запропонувати клієнту заповнити заяву на страхування за встановленою страховиком формою або в інший спосіб визначити потреби клієнта у страхуванні залежно від специфіки та складності страхового продукту та/або типу клієнта.
4. Перед укладенням договору страхування життя страховик (страховий посередник) надає клієнту безоплатну індивідуальну консультацію щодо умов страхових продуктів, що пропонуються, та рекомендації (пропозиції), який страховий продукт максимально відповідатиме вимогам та потребам клієнта у страхуванні, крім випадків, якщо клієнту пропонуються стандартні страхові продукти та/або якщо клієнт у письмовій формі відмовився від такої консультації та/або рекомендацій. Індивідуальна консультація та рекомендації (пропозиції) щодо умов стандартних страхових продуктів за класами страхування життя надаються за рішенням страховика (страхового посередника) або на запит клієнта.
Страховик (страховий посередник) розробляє внутрішні положення (політики) щодо порядку надання індивідуальних консультацій та формування рекомендацій (пропозицій) клієнту стосовно страхування життя залежно від специфіки/складності страхового продукту та типу клієнта.
При укладенні договорів страхування за класами страхування іншими, ніж страхування життя, така індивідуальна консультація надається за рішенням страховика (страхового посередника) або на запит клієнта.
5. Перед укладенням договору страхування життя страховик (страховий посередник) зобов’язаний отримати підтвердження клієнта у письмовій формі про ознайомлення з інформацією про страховий продукт та про те, що наданої інформації достатньо для прийняття ним усвідомленого рішення про укладення відповідного договору страхування.
6. Перед укладенням договору страхування страховик (страховий посередник) зобов’язаний забезпечити клієнта доступною та вичерпною інформацією про страховий продукт, про страховика та страхового посередника, якщо страховий продукт реалізується через страхового посередника, з метою прийняття клієнтом усвідомленого рішення про укладення договору страхування.
Стаття 86. Інформація про страховий продукт, яка надається клієнту до укладення договору страхування
1. Страховик (страховий посередник) до укладення договору страхування надає клієнту інформацію про страховий продукт, що пропонується, з урахуванням специфіки страхового продукту та потреб клієнта.
Форма та вимоги до надання інформації про страховий продукт встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.
2. До укладення договору страхування життя страховик (страховий посередник) зобов’язаний надати клієнту інформацію про:
1) порядок визначення та розмір страхової суми та/або страхової виплати;
2) страхові ризики;
3) розмір та порядок визначення можливих вигод, що перевищують встановлені договором страхові суми та/або страхові виплати;
4) розміри, строки та порядок сплати страхової премії, а також умови редукування (зменшення) страхових сум та/або страхових виплат у разі несплати страхової премії у визначені договором розмірі та строки;
5) строк, на який може бути укладений договір страхування;
6) умови відмови від договору страхування, порядок дострокового припинення його дії та визначення розміру викупної суми;
7) порядок оподаткування страхових виплат, порядок застосування податкових пільг у разі укладення договору страхування життя;
8) інші умови залежно від особливостей/специфіки страхового продукту.
Якщо страховик (страховий посередник) у зв’язку з пропозицією або укладенням договору страхування життя надає кількісну інформацію про розмір можливих вигод, що перевищують встановлені договором страхові суми та/або страхові виплати, він зобов’язаний надати таку пропозицію з різними процентними ставками, на підставі яких буде визначено розмір майбутніх страхових сум та/або страхових виплат, включених до пропозиції. Страховик (страховий посередник) повинен чітко і зрозуміло повідомити клієнту, що такий розрахунок є лише розрахунковою моделлю, заснованою на припущеннях, і не може бути підставою для здійснення страхових виплат у разі настання страхового випадку за договором страхування.
3. Інформацію про стандартний страховий продукт страховик (страховий посередник) надає клієнту у вигляді уніфікованого (стандартизованого) документа, що містить загальну інформацію про такий продукт (далі - інформаційний документ про стандартний страховий продукт).
4. Страховик розробляє та затверджує інформаційний документ про стандартний страховий продукт окремо щодо кожного страхового продукту та розміщує такі інформаційні документи на власному веб-сайті.
5. Інформаційний документ про стандартний страховий продукт має бути стислим, складається у чіткій і доступній клієнту формі та надається страховиком або страховим посередником клієнтові безоплатно.
6. В інформаційному документі про стандартний страховий продукт зазначається така інформація:
1) назва "Інформаційний документ про стандартний страховий продукт" у верхній частині першого аркуша із зазначенням назви стандартного страхового продукту;
2) інформація про клас страхування (ризики в межах відповідного класу), стислий опис стандартного страхового продукту;
3) стислий опис страхових ризиків та обмежень страхування, мінімальний та/або максимальний розмір страхової суми (ліміти відповідальності) та/або страхових виплат, застосування франшизи (вид та розмір у разі її наявності);
4) відомості про територію, на яку поширюється дія договору страхування;
5) порядок та строки сплати страхової премії;
6) винятки із страхових випадків та підстави для відмови у страховій виплаті;
7) обов’язки сторін при укладенні та протягом строку дії договору страхування;
8) порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку;
9) порядок здійснення страхових виплат;
10) строк дії договору страхування, включаючи інформацію про період страхування;
11) підстави та порядок припинення дії договору страхування;
12) посилання на документи, в яких міститься повна інформація про стандартний страховий продукт та умови договору страхування;
13) інша інформація залежно від особливостей страхового продукту.
7. Додаткові вимоги до форми та змісту інформаційного документа про стандартний страховий продукт встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.
8. Інформація про страховий продукт, у тому числі інформаційний документ про стандартний страховий продукт, надається клієнту в паперовій або електронній формі, у тому числі засобами електронної пошти та/або шляхом надання посилання на інформацію, що розміщується на веб-сайті страховика (страхового посередника), та/або шляхом надання доступу до такої інформації через особистий кабінет клієнта чи програмний застосунок, або в інший спосіб за домовленістю з клієнтом, за умови можливості підтвердження факту надання інформації.
9. Якщо страховий продукт пропонується разом із супутнім/додатковим товаром, роботою або послугою, що не є страховою, як складова одного пакета або договору, страховик (страховий посередник) зобов’язаний:
1) повідомити клієнта про наявність можливості отримання різних складових такого пакета окремо та, якщо є така можливість, надати клієнту опис кожної складової такого пакета, а також інформацію про вартість та витрати за кожною з них;
2) надати клієнту інформацію про те, як придбання товару, роботи або послуги разом з укладенням договору страхування впливає на страхове покриття, якщо ступінь страхового ризику, страхова сума, наявність або розмір франшизи, інші складові страхового покриття відрізняються залежно від укладення договору страхування разом з придбанням додаткового товару, роботи або послуги чи окремо.
10. Якщо товар, робота або послуга, що не є страховою, пропонується разом з додатковою страховою послугою як складовою одного пакета або договору, страховик (страховий посередник) зобов’язаний запропонувати клієнту придбати такі товар, роботу або послугу окремо.
11. У випадках, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, страховик (страховий посередник) визначає вимоги та потреби клієнта у страхуванні, що є складовою зазначеного пакета або договору.
12. Регулятор має право встановлювати додаткові вимоги до порядку реалізації страхових продуктів як додаткових до інших товарів, робіт і послуг, що не є страховими.
Стаття 87. Інформація про страховика, яка надається клієнту до укладення договору страхування
1. Перед укладенням договору страхування страховик зобов’язаний повідомити клієнту:
1) найменування та місцезнаходження страховика (у тому числі відокремленого підрозділу страховика, який укладає договір страхування), його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
2) відомості про ліцензію на здійснення діяльності із страхування та спосіб перевірки її актуальності;
3) перелік послуг із страхування, які можуть надаватися страховиком на запит клієнта, порядок та умови консультування клієнтів щодо страхових послуг;
4) вид винагороди, яку працівник з реалізації страховика (у разі залучення працівника до реалізації страхового продукту) отримає при укладенні договору страхування, в тому числі порядок та умови її виплати;
5) інформацію про будь-які інші платежі (крім страхових премій), які клієнт буде зобов’язаний сплатити у разі укладення договору страхування;
6) інформацію про механізми та способи захисту прав споживачів фінансових послуг (зокрема, про можливість та порядок позасудового розгляду скарг споживачів фінансових послуг, адресу страховика, за якою приймаються скарги клієнтів);
7) іншу інформацію, визначену законами України та нормативно-правовими актами Регулятора.
2. Інформація, визначена цією статтею, надається клієнту в паперовій або електронній формі, у тому числі засобами електронної пошти або шляхом надання посилання на інформацію, що розміщується на веб-сайті страховика, та/або шляхом надання доступу до такої інформації через особистий кабінет клієнта чи програмний застосунок, або в інший спосіб за домовленістю з клієнтом, за умови можливості підтвердження факту надання інформації.
Стаття 88. Інформація про страхового посередника, яка надається клієнту до укладення договору страхування
1. Страховий агент, субагент або страховий брокер перед укладенням договору страхування зобов’язаний повідомити клієнту:
1) своє повне та скорочене (за наявності) найменування - для юридичної особи та представництва страхового або перестрахового брокера - нерезидента або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) - для фізичної особи та фізичної особи - підприємця; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження, адресу веб-сайту (за наявності);
2) про те, що він є страховим посередником, та свої повноваження відповідно до договору із страховиком (для субагента - також його договору із страховим агентом) або договору про посередницькі послуги з клієнтом;
3) свій номер запису в Реєстрі посередників, сторінку в мережі Інтернет з посиланням на Реєстр посередників для перевірки факту його реєстрації;
4) про можливість надання індивідуальної консультації щодо умов страхового продукту та рекомендації, який страховий продукт максимально відповідатиме вимогам і потребам клієнта у страхуванні;
5) про найменування, місцезнаходження страховиків, страхові продукти яких він реалізує, перелік послуг, що надаються такими страховиками, сторінку в мережі Інтернет з посиланням на Реєстр;
6) про те, чи є такий страховий посередник власником істотної участі в будь-якому страховику;
7) про те, чи є будь-який страховик власником істотної участі у такому страховому посереднику;
8) вид винагороди за укладення договору страхування, порядок та умови її виплати, в тому числі чи пропонується договір страхування на умовах:
а) платності послуги страхового посередника (винагорода за реалізацію сплачується безпосередньо клієнтом);
б) отримання винагороди за реалізацію від страховика (винагорода входить до складу страхової премії);
в) отримання винагороди будь-якого іншого виду, включаючи економічні вигоди будь-якого виду, що пропонуються або надаються у зв’язку з укладенням договору страхування;
г) комбінації будь-яких видів винагороди, зазначених у підпунктах "а","б" і "в" цього пункту;
9) про розмір та спосіб оплати послуг страхового посередника, якщо оплата таких послуг здійснюється безпосередньо клієнтом;
10) інформацію про будь-які інші платежі (крім страхової премії), які клієнт буде зобов’язаний сплатити відповідно до умов договору страхування після його укладення;
11) інформацію про механізми та способи захисту прав споживачів фінансових послуг (зокрема, про можливість та порядок позасудового розгляду скарг споживачів фінансових послуг, адресу страховика, за якою приймаються скарги клієнтів);
12) іншу інформацію, визначену законами України та нормативно-правовими актами Регулятора.
2. Перед укладенням договору страхування додатковий страховий агент зобов’язаний повідомити клієнту:
1) своє повне та скорочене (за наявності) найменування - для юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) - для фізичної особи - підприємця; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження, адресу веб-сайту (за наявності);
2) про те, що він є страховим посередником, та свої повноваження відповідно до договору із страховиком;
3) свій номер запису в Реєстрі посередників, сторінку в мережі Інтернет з посиланням на Реєстр посередників для перевірки факту його реєстрації;
4) про найменування, місцезнаходження страховиків, страхові продукти яких він реалізує, перелік послуг, що надаються такими страховиками, сторінку в мережі Інтернет з посиланням на Реєстр;
5) про те, чи є такий додатковий страховий агент власником істотної участі в будь-якому страховику;
6) про те, чи є будь-який страховик власником істотної участі у такому додатковому страховому посереднику;
7) вид винагороди за укладення договору страхування;
8) інформацію про механізми та способи захисту прав споживачів фінансових послуг (зокрема, про можливість та порядок позасудового розгляду скарг споживачів фінансових послуг, адресу страховика, за якою приймаються скарги клієнтів);
9) іншу інформацію, визначену законами України та нормативно-правовими актами Регулятора.
3. Інформація, визначена цією статтею, надається клієнту в паперовій або електронній формі, у тому числі засобами електронної пошти та/або шляхом надання посилання на інформацію, що розміщується на веб-сайті страхового посередника (за наявності), та/або шляхом надання доступу до такої інформації через особистий кабінет клієнта чи програмний застосунок, або в інший спосіб за домовленістю з клієнтом, за умови можливості підтвердження факту надання інформації.
Стаття 89. Договір страхування
1. Загальні умови страхового продукту визначаються на підставі внутрішньої політики з андеррайтингу та внутрішньої політики з розроблення та впровадження страхових продуктів, розроблених та затверджених страховиком відповідно до вимог до розроблення таких політик, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.
Страховик зобов’язаний розміщувати та зберігати на своєму веб-сайті у відкритому доступі всі редакції загальних умов страхового продукту із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.
Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.
Загальні умови страхового продукту включають:
1) визначення понять і термінів, що вживаються в договорі страхування;
2) умови страхового покриття за договором страхування;
3) права та обов’язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору;
4) порядок внесення змін, дострокового припинення чи розірвання договору, їх правові наслідки;
5) порядок відмови від договору страхування;
6) порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку;
7) порядок розрахунку та умови здійснення страхових виплат;
8) підстави відмови у страховій виплаті;
9) порядок укладення договору страхування;
10) винятки із страхових випадків та обмеження страхування;
11) порядок вирішення спорів;
12) контактні дані для звернення у разі настання події, що має ознаки страхового випадку.
2. У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті:
1) назва документа та страхового продукту (за наявності);
2) найменування та адреса страховика;
3) прізвище, ім’я, по батькові, дата народження або найменування страхувальника;
4) інформація про предмет страхування;
5) інформація про об’єкт страхування;
6) прізвище, ім’я, по батькові, дата народження або найменування вигодонабувача (за наявності);
7) розмір страхової суми та/або ліміти відповідальності за договором страхування за класами страхування іншими, ніж страхування життя;
8) розмір страхової суми та/або розміри страхових виплат за договором страхування життя (крім договорів, у яких не визначається страхова сума та/або розміри страхових виплат);
9) перелік страхових ризиків;
10) перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування;
11) страховий тариф (крім договорів, у яких не визначається страховий тариф);
12) строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування;
13) розмір страхової премії, порядок та строки її сплати;
14) порядок внесення змін і припинення дії договору страхування;
15) порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхових виплат;
16) причини відмови у страховій виплаті;
17) права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
18) порядок вирішення спорів;
19) інші умови за згодою сторін.
3. Додатково до вимог, визначених частиною другою цієї статті, у договорі страхування життя зазначаються:
1) інформація про застрахованих осіб, вигодонабувачів за кожним страховим випадком, передбаченим договором страхування життя, у разі визначення різних осіб за різними страховими випадками;
2) розмір страхової суми та/або страхових виплат, страхового тарифу (крім випадків, передбачених Регулятором, коли страховий тариф не визначається) та страхової премії за кожним страховим ризиком та/або групою страхових ризиків та за договором страхування життя в цілому;