12. Строк прийняття рішення про видачу дозволу на передачу страхового портфеля становить 30 робочих днів з дня одержання заяви про отримання дозволу на передачу страхового портфеля.
13. У разі передачі страхового портфеля за всіма класами страхування, визначеними ліцензією такого страховика та договорами перестрахування, страховик зобов’язаний у межах процедури та з дотриманням вимог цього розділу передати також портфель договорів про надання інших фінансових послуг, ніж страхування, за якими такий страховик надавав фінансові послуги.
14. Регулятор має право провести позапланову перевірку (інспекцію) страховика, що передає страховий портфель, та/або страховика-правонаступника протягом трьох місяців з дня передачі страхового портфеля.
15. Обмеження щодо отримання конфіденційної інформації та персональних даних, визначені законодавством України, не поширюються на обмін інформацією між страховиком, що передає страховий портфель, та страховиком-правонаступником після надання Регулятором дозволу на передачу страхового портфеля.
Стаття 56. Повідомлення страхувальників про передачу страхового портфеля
1. Страховик, що передає страховий портфель, та страховик-правонаступник публікують на своїх веб-сайтах інформацію про видачу Регулятором дозволу на передачу страхового портфеля протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення.
2. Страховик-правонаступник повідомляє у письмовій формі кожного страхувальника за страховим портфелем, що передається, про отримання дозволу на передачу страхового портфеля протягом 30 днів з дня отримання такого дозволу. За наявності обґрунтованих підстав за погодженням з Регулятором цей строк може бути подовжений до 60 днів.
При цьому спосіб повідомлення страхувальника про отримання дозволу на передачу страхового портфеля повинен давати змогу встановити дату відправлення такого повідомлення страхувальнику.
3. Страхувальник має право достроково припинити дію договору страхування, який входить до складу страхового портфеля, що передається, протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення, визначеного частиною другою цієї статті.
Нормативно-правовими актами Регулятора можуть бути встановлені особливі умови дострокового припинення договорів страхування (у тому числі обмеження на дострокове припинення) у зв’язку з передачею страхового портфеля.
Розділ X. ТИМЧАСОВА АДМІНІСТРАЦІЯ
Стаття 57. Запровадження тимчасової адміністрації
1. Тимчасова адміністрація запроваджується Регулятором у страховику, щодо якого прийнято рішення Регулятора про звернення до суду із заявою про відкриття ліквідаційної процедури страховика.
2. Порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації, а також вимоги до тимчасового адміністратора і порядок прийняття рішення про дострокове припинення його повноважень встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.
3. Функції тимчасової адміністрації може виконувати одна особа або група осіб. У разі виконання функцій тимчасової адміністрації групою осіб призначається керівник такої групи з числа осіб, що входять до її складу. Керівник групи осіб, яка виконує функції тимчасової адміністрації, набуває всіх повноважень одноосібного тимчасового адміністратора та може делегувати свої повноваження іншим особам, що входять до складу такої групи, залишаючись при цьому відповідальним за здійснення тимчасової адміністрації.
4. У рішенні Регулятора про призначення тимчасової адміністрації також зазначаються:
1) підстава запровадження тимчасової адміністрації;
2) завдання тимчасової адміністрації;
3) повноваження тимчасової адміністрації;
4) строк дії тимчасової адміністрації;
5) особа (група осіб, у тому числі керівник групи), що виконує функції тимчасової адміністрації (далі - тимчасовий адміністратор);
6) порядок оплати праці (винагороди) тимчасового адміністратора.
5. Завданням тимчасового адміністратора є організація збереження активів страховика, документів, інформації, систем обліку та реєстрації, баз даних, а також інші завдання, визначені рішенням Регулятора про призначення тимчасової адміністрації.
6. Тимчасова адміністрація призначається на строк до дня призначення господарським судом ліквідатора для здійснення ліквідаційної процедури страховика.
7. Тимчасовий адміністратор приступає до виконання своїх обов’язків негайно після прийняття Регулятором рішення про призначення тимчасової адміністрації.
8. Одночасно з рішенням про призначення тимчасової адміністрації Регулятор приймає рішення про відсторонення органів управління страховика від управління. Тимчасовий адміністратор набуває прав відсторонених органів управління.
У рішенні про відсторонення органів управління страховика від управління також зазначаються відомості стосовно керівників страховика, які відсторонюються, та підстави їх відсторонення.
Рішення Регулятора про призначення тимчасової адміністрації та відсторонення органів управління страховика від управління є виконавчим документом.
9. Регулятор публікує інформацію про призначення у страховику тимчасової адміністрації та відсторонення органів управління страховика від управління на сторінках свого офіційного інтернет-представництва.
10. Тимчасова адміністрація припиняється на підставі рішення Регулятора, а також з дня призначення господарським судом ліквідатора для здійснення ліквідаційної процедури.
Стаття 58. Вимоги до тимчасового адміністратора
1. Тимчасовим адміністратором може бути:
1) незалежний експерт (за договором);
2) службовець Регулятора.
Регулятор встановлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть бути призначені для виконання функцій тимчасової адміністрації. Відповідність особи таким кваліфікаційним вимогам підтверджується сертифікатом Регулятора на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи (далі у цій статті - Сертифікат).
( Абзац четвертий частини першої статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Регулятор приймає рішення про видачу або про відмову у видачі Сертифіката на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Регулятора. Строк прийняття Регулятором такого рішення становить 30 робочих днів з дня отримання заяви. Регулятор залишає заяву, подану для отримання Сертифіката, без руху з підстав, у порядку та строки, визначені частиною другою статті 13 цього Закону.
( Частину першу статті 58 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Регулятор приймає рішення про відкликання Сертифіката протягом 30 робочих днів з дати виявлення/встановлення фактів, що визначені в нормативно-правовому акті Регулятора як підстава для прийняття рішення Регулятором про відкликання Сертифіката, або з дня отримання заяви особи, яка отримала Сертифікат, про відкликання Сертифіката.
( Частину першу статті 58 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Регулятор має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених абзацами п’ятим і шостим цієї частини, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Регулятор повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.
( Частину першу статті 58 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
2. Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:
1) є кредитором, пов’язаною особою або власником істотної участі у страховику, в якому призначено тимчасову адміністрацію;
2) має судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або є обвинуваченою у кримінальному провадженні;
3) має прострочені зобов’язання перед будь-якою фінансовою установою;
4) має конфлікт інтересів із страховиком, у якому призначено тимчасову адміністрацію.
3. На тимчасового адміністратора поширюються обмеження, передбачені законодавством у сфері запобігання корупції, у тому числі щодо запобігання конфлікту інтересів.
4. Конфліктом інтересів є наявність у тимчасового адміністратора або його подружжя, батька, матері, дітей, рідних братів чи сестер особистих або ділових інтересів у страховику, в якому призначена тимчасова адміністрація, зокрема:
1) заборгованості перед страховиком або заборгованості страховика, володіння будь-якими майновими правами щодо майна страховика;
2) володіння майном, яке конкурує з майном страховика;
3) перебування у трудових відносинах із страховиком протягом останніх п’яти років;
4) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасової адміністрації.
5. Регулятор зобов’язаний переконатися у відсутності конфлікту інтересів у особи, яка призначається тимчасовим адміністратором, у визначеному ним порядку. У разі виявлення обставин, що становлять конфлікт інтересів, після початку тимчасової адміністрації Регулятор зобов’язаний негайно відсторонити тимчасового адміністратора від виконання обов’язків і призначити нового тимчасового адміністратора.
6. Регулятор має право достроково припинити повноваження тимчасового адміністратора в будь-який час протягом строку, на який його призначено, і призначити нового тимчасового адміністратора.
7. Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адміністратором своїх повноважень відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора, що завдало збитків страховику, кредиторам страховика, є підставою для припинення виконання ним повноважень тимчасового адміністратора.
8. Тимчасовий адміністратор не несе відповідальності за будь-які дії чи бездіяльність, якщо він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Стаття 59. Права та обов’язки тимчасового адміністратора
1. Тимчасовий адміністратор має право:
1) звертатися до Регулятора за консультацією для прийняття рішень, що належать до його компетенції;
2) отримувати від страховика інформацію та доступ до документів, необхідних для виконання своїх повноважень;
3) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших). Такі договори можуть бути розірвані за ініціативою адміністратора в односторонньому порядку відповідно до цивільного законодавства у день повідомлення другої сторони про таке розірвання;
4) здійснювати постійний контроль за проведенням страховиком будь-яких операцій;
5) отримувати винагороду за здійснення функцій тимчасової адміністрації (крім службовця Регулятора) за рахунок страховика, у якому призначено тимчасову адміністрацію;
6) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом;
7) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою;
8) отримувати інформацію з державних реєстрів;
9) подавати до Регулятора заяву про дострокове припинення своїх повноважень;
10) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом, нормативно-правовими актами Регулятора та рішенням Регулятора про призначення тимчасової адміністрації.
2. Тимчасовий адміністратор зобов’язаний:
1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;
2) здійснювати заходи щодо захисту майна страховика;
3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності страховика та подавати результати такого аналізу до Регулятора разом із документами, що підтверджують відповідну інформацію;
4) звітувати перед Регулятором, подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності тимчасового адміністратора у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора;
5) розкривати інформацію про фінансовий стан страховика та хід здійснення тимчасової адміністрації у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора;
6) вживати заходів для забезпечення нерозголошення конфіденційної інформації та захисту персональних даних відповідно до встановлених законодавством вимог;
7) надавати державному реєстратору в електронній формі через веб-портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому законодавством;
8) вживати заходів для недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти Регулятора про наявність конфлікту інтересів;
9) надсилати до органів Національної поліції України чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), що становлять адміністративні чи кримінальні порушення;
10) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.
3. Під час реалізації своїх прав та обов’язків тимчасовий адміністратор зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено).
4. Тимчасовому адміністратору забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
5. Контроль за діяльністю тимчасового адміністратора здійснюється Регулятором шляхом аналізу поданої ним звітності, відомостей, документів та інформації у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.
Стаття 60. Страхування та оплата праці тимчасового адміністратора
1. Тимчасовий адміністратор укладає із страховиком (крім страховика, у якому він здійснює функції тимчасової адміністрації) договір страхування відповідальності перед третіми особами за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень тимчасового адміністратора, та договір страхування від нещасних випадків.
2. Договори страхування укладаються тимчасовим адміністратором протягом трьох робочих днів з дня прийняття Регулятором рішення про призначення тимчасової адміністрації.
3. Мінімальний розмір страхової суми за кожним договором страхування, укладеним тимчасовим адміністратором, становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4. Порядок і умови страхування тимчасового адміністратора встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.
5. Сплата страхових платежів за договорами страхування, укладеними тимчасовим адміністратором, здійснюється за рахунок страховика, в якому призначено тимчасову адміністрацію. Якщо тимчасовим адміністратором є службовець Регулятора, сплата страхових платежів за такими договорами страхування здійснюється за рахунок Регулятора.
6. Оплата праці тимчасового адміністратора (крім службовця Регулятора) та залучених ним осіб здійснюється за рахунок страховика, в якому призначено тимчасову адміністрацію. Розмір винагороди тимчасового адміністратора за один місяць установлюється з урахуванням політики винагород і оплати праці страховика, практики оплати праці в такому страховику та не може перевищувати максимальний розмір винагороди (заробітної плати) керівника такого страховика за один місяць.
Розділ XI. ВИХІД СТРАХОВИКА З РИНКУ
Стаття 61. Способи виходу страховика з ринку
1. Вихід страховика з ринку (далі - вихід з ринку) - це припинення страховиком здійснення діяльності із страхування.
2. Вихід з ринку здійснюється за рішенням:
1) страховика (добровільний вихід з ринку);
2) Регулятора (примусовий вихід з ринку).
3. Особливості виходу з ринку, порядок здійснення процедури виходу з ринку встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.
Стаття 62. Добровільний вихід з ринку
1. Добровільний вихід з ринку здійснюється шляхом прийняття загальними зборами страховика одного з таких рішень:
1) про реорганізацію страховика відповідно до розділу VIII цього Закону;
2) про ліквідацію страховика;
3) про передачу страхового портфеля;
4) про виконання страхового портфеля.
2. Добровільний вихід з ринку можливий за умови, що стосовно такого страховика Регулятором не прийнято рішення про визнання його неплатоспроможним та/або про відкликання його ліцензії.
3. Процедура виходу з ринку включає такі етапи:
1) затвердження радою страховика проекту плану виходу з ринку;
2) отримання попереднього висновку про погодження Регулятором проекту плану виходу з ринку;
3) затвердження загальними зборами страховика плану виходу з ринку;
4) отримання дозволу Регулятора на вихід з ринку і погодження плану виходу з ринку;
5) виконання плану виходу з ринку;
6) відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування та виключення з Реєстру.
4. Проект плану виходу з ринку розробляється страховиком та затверджується радою страховика.
Проект плану виходу з ринку повинен відповідати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора залежно від обраного способу добровільного виходу з ринку згідно з частиною першою цієї статті, зокрема, має передбачати порядок та строки виходу з ринку, основні умови виходу з ринку, порядок здійснення конвертації акцій (часток) (за необхідності), порядок передачі активів і зобов’язань та визначення їх вартості, порядок виконання зобов’язань за укладеними правочинами, а також інші положення, необхідні для здійснення виходу з ринку, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі здійснення добровільного виходу з ринку шляхом реорганізації або передачі страхового портфеля проект плану виходу з ринку погоджується також всіма страховиками, які беруть у ньому участь.
Затверджений радою страховика проект плану виходу з ринку упродовж одного місяця подається до Регулятора для отримання попереднього висновку Регулятора про його погодження.
5. Регулятор надає попередній висновок про погодження проекту плану виходу з ринку або відмовляє в наданні такого висновку на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовими актами Регулятора. Строк прийняття Регулятором відповідного рішення становить 30 робочих днів з дня подання заяви.
( Абзац перший частини п'ятої статті 62 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Регулятор залишає заяву страховика про надання йому попереднього висновку про погодження проекту плану виходу з ринку без руху з підстав, у порядку та строки, визначені частиною другою статті 13 цього Закону, з урахуванням граничного строку для прийняття рішення, передбаченого абзацом першим цієї частини.
( Частину п'яту статті 62 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Регулятор має право відмовити у наданні попереднього висновку про погодження проекту плану виходу з ринку виключно у разі, якщо:
1) проект плану виходу з ринку та/або подані документи не відповідають вимогам законів України та/або нормативно-правових актів Регулятора;
2) у встановлений Регулятором строк не усунено недоліки, що були підставою для залишення заяви страховика про надання йому попереднього висновку про погодження проекту плану виходу з ринку без руху;
( Абзац п'ятий частини п'ятої статті 62 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
3) проект плану виходу з ринку та/або подані документи містять недостовірну інформацію;
4) існує загроза невиконання страховиком зобов’язань перед страхувальниками та іншими кредиторами;
5) у результаті реорганізації або передачі страхового портфеля фінансовий стан страховика-правонаступника не відповідатиме вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора, та/або страховик-правонаступник не буде спроможний виконувати зобов’язання перед страхувальниками та іншими кредиторами;
6) Регулятором прийнято рішення про віднесення страховика, задіяного у процедурі виходу з ринку, до категорії неплатоспроможних або про відкликання його ліцензії;
7) з інших підстав, передбачених цим Законом залежно від обраного способу добровільного виходу з ринку згідно з частиною першою цієї статті.
У разі звернення страховика за отриманням попереднього висновку про погодження плану виходу з ринку Регулятор має право:
а) у будь-який час та на будь-якому етапі процедури виходу з ринку після отримання такого звернення до завершення процедури призначити позапланову виїзну інспекційну перевірку такого страховика та/або вимагати проведення аудиторської перевірки за рахунок страховика, та/або вимагати складання актуарного звіту незалежним актуарієм;
б) зазначити у рішенні про попередній висновок про погодження плану виходу страховика з ринку, про ліквідацію, про передачу страхового портфеля або про виконання страхового портфеля (залежно від рішення, прийнятого загальними зборами) обмеження щодо діяльності страховика протягом здійснення процедури виходу з ринку.
6. Після надання Регулятором попереднього висновку про погодження проекту плану виходу з ринку рада страховика скликає загальні збори страховика для прийняття рішення про вихід з ринку, затвердження плану виходу з ринку та інших документів (за необхідності).
Загальні збори страховика мають право прийняти одне з рішень, передбачених частиною першою цієї статті, протягом двох місяців з дати отримання попереднього висновку про погодження Регулятором проекту плану виходу з ринку залежно від обраного способу виходу з ринку.
Рішення про добровільний вихід з ринку, прийняте загальними зборами страховика до одержання попереднього висновку Регулятора про погодження плану виходу з ринку або після спливу строку, визначеного пунктом 1 частини сьомої цієї статті, є нікчемним.
7. Страховик, загальні збори якого прийняли рішення про добровільний вихід з ринку, зобов’язаний:
1) протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення звернутися до Регулятора про надання дозволу на вихід з ринку та погодження плану добровільного виходу з ринку;
2) дотримуватися всіх вимог законодавства та обмежень, визначених у попередньому висновку Регулятора про погодження плану добровільного виходу з ринку;
3) надавати на письмову вимогу Регулятора документи та інформацію, а також письмові пояснення з питань, що стосуються процедури виходу з ринку, у строки, визначені такими вимогами.
Регулятор приймає рішення про надання дозволу на вихід з ринку або про відмову в наданні такого дозволу на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Регулятора. Строк прийняття Регулятором такого рішення становить п’ять робочих днів з дня отримання заяви.
( Абзац п'ятий частини сьомої статті 62 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Регулятор залишає заяву страховика про надання йому попереднього висновку про погодження проекту плану виходу з ринку без руху з підстав, у порядку та строки, визначені частиною другою статті 13 цього Закону, з урахуванням граничного строку для прийняття рішення, передбаченого абзацом першим цієї частини.
( Частину сьому статті 62 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Регулятор має право відмовити у наданні дозволу на добровільний вихід з ринку виключно у разі, якщо:
а) подані документи містять розбіжності з проектом плану виходу з ринку, щодо якого Регулятором надано попередній висновок про погодження;
б) подані документи та/або інформація, що в них міститься не відповідають вимогам законодавства та/або нормативно-правових актів Регулятора;
( Абзац дев'ятий частини сьомої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
в) у встановлений Регулятором строк не усунено недоліки, що були підставою для залишення заяви страховика про надання йому дозволу на добровільний вихід з ринку без руху;
( Абзац десятий частини сьомої статті 62 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
г) подані документи містять недостовірну інформацію.
Страховик має право звернутися до Регулятора із заявою про внесення змін до плану виходу з ринку у разі наявності обґрунтованих підстав, які перешкоджають виконанню погодженого плану виходу з ринку. Регулятор має право надати попередній висновок про погодження змін до плану виходу з ринку, якщо вважатиме підстави, наведені страховиком, достатньо обґрунтованими. Погодження та виконання змін до плану виходу з ринку здійснюються за процедурами погодження та виконання плану виходу з ринку.
8. Страховик зобов’язаний протягом семи робочих днів з дня завершення процедури добровільного виходу з ринку повідомити Регулятора про завершення такої процедури шляхом подання заяви про відкликання ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових установ, а також надати документи, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, що підтверджують завершення процедури добровільного виходу з ринку.
9. Завершення процедури добровільного виходу страховика з ринку підтверджують такі документи:
1) у разі реорганізації страховика шляхом приєднання або злиття - передавальний акт;
2) у разі реорганізації страховика шляхом поділу - розподільний баланс;
3) у разі ліквідації страховика - ліквідаційний баланс;
4) у разі передачі страхового портфеля - передавальний акт;
5) у разі виконання страхового портфеля - звітність страховика.
До документів, зазначених у цій частині, додається звіт суб’єкта аудиторської діяльності, що підтверджує їх достовірність та повноту. Документи, що підтверджують завершення процедури добровільного виходу з ринку, підписуються уповноваженими представниками сторін цих документів.
10. Подання страховиком заяви про відкликання ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових установ після завершення процедури добровільного виходу з ринку разом із документами, передбаченими частиною дев’ятою цієї статті, є підставою для прийняття Регулятором рішення про відкликання ліцензії та виключення страховика з Державного реєстру фінансових установ.
11. Регулятор протягом 30 днів з дня отримання від страховика заяви про відкликання ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових установ і доданих до неї документів приймає одне з таких рішень:
1) про відкликання ліцензії страховика та виключення його з Державного реєстру фінансових установ;
2) про відмову у відкликанні ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових установ.
( Пункт 2 частини одинадцятої статті 62 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Регулятор залишає заяву страховика про відкликання ліцензії без руху з підстав, у порядку та строки, визначені частиною другою статті 13 цього Закону.
( Частину одинадцяту статті 62 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
12. Регулятор приймає рішення, передбачене пунктом 2 частини одинадцятої цієї статті, з таких підстав:
1) страховиком не подано документи, що підтверджують належне виконання ним плану виходу з ринку;
2) страховиком не оформлено документи, що підтверджують виконання ним плану виходу з ринку, відповідно до вимог законодавства;
3) до подання заяви про відкликання ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових установ Регулятором було прийнято рішення про визнання такого страховика неплатоспроможним та/або про відкликання його ліцензії;
4) недотримання страховиком плану виходу з ринку;
5) у встановлений Регулятором строк не усунено недоліки, що були підставою для залишення заяви страховика про відкликання ліцензії без руху.
( Частину дванадцяту статті 62 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Регулятор залишає заяву про відкликання ліцензії страховика без руху, якщо страховик подав неповний пакет документів, необхідних для прийняття рішення про відкликання ліцензії, або така заява подана з порушенням встановлених законодавством вимог. У такому разі Регулятор протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви надсилає страховику повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про відкликання ліцензії страховика без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.
( Частину дванадцяту статті 62 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі усунення страховиком виявлених недоліків у строк, встановлений Регулятором, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху.
( Частину дванадцяту статті 62 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
13. У разі прийняття Регулятором рішення про відмову у відкликанні ліцензії та виключенні з Державного реєстру фінансових установ з підстав, визначених пунктами 1 та/або 2 частини дванадцятої цієї статті, страховик має право повторно звернутися до Регулятора із заявою про відкликання ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових установ та подати документи, що додаються до такої заяви, відповідно до вимог цього Закону, за умови усунення причин, що стали підставою для прийняття Регулятором відповідного рішення, протягом одного місяця з дня прийняття Регулятором рішення про відмову у відкликанні ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових установ.
( Частина тринадцята статті 62 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
14. Перелік та вимоги до документів, які подаються страховиком до Регулятора в межах процедури добровільного виходу з ринку, та порядок їх подання визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.
15. Після виключення з Державного реєстру фінансових установ відомостей про страховика, яким прийнято рішення про добровільний вихід з ринку без припинення юридичної особи, юридична особа, яка припинила здійснювати діяльність із страхування, може здійснювати інші види діяльності, визначені законодавством, за умови дотримання вимог та з урахуванням наслідків, передбачених частиною дванадцятою статті 11 цього Закону.
16. Вихід з ринку філії страховика-нерезидента здійснюється за рішенням страховика-нерезидента, яким було прийнято рішення про створення такої філії, відповідно до процедури, визначеної цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.
17. Процедура виходу з ринку страховика вважається завершеною з дня прийняття Регулятором рішення про виключення страховика з Державного реєстру фінансових установ.
Стаття 63. Особливості ліквідації страховика за рішенням його загальних зборів
1. Ліквідація страховика за рішенням його загальних зборів здійснюється у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про акціонерні товариства" та "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
2. Вихід страховика з ринку шляхом прийняття рішення загальними зборами про ліквідацію страховика здійснюється за умови отримання страховиком дозволу Регулятора на вихід з ринку шляхом ліквідації та затвердження Регулятором порядку ліквідації страховика.
3. Ліквідація страховика розпочинається після отримання дозволу Регулятора на вихід з ринку шляхом ліквідації.
4. Регулятор надає дозвіл чи відмовляє у наданні дозволу на вихід з ринку шляхом ліквідації протягом одного місяця з дня отримання від страховика заяви про ліквідацію та документів, що додаються до неї.
5. Для отримання дозволу на вихід з ринку шляхом ліквідації страховик подає до Регулятора заяву про ліквідацію і такі документи та інформацію:
1) рішення загальних зборів про ліквідацію страховика;
2) порядок ліквідації страховика;
3) призначення суб’єкта аудиторської діяльності;
4) призначення персонального складу ліквідаційної комісії;
5) строки проведення ліквідації;
6) іншу інформацію та документи, передбачені нормативно-правовими актами Регулятора.
Регулятор залишає заяву страховика про надання йому дозволу на вихід з ринку шляхом ліквідації без руху, якщо такий страховик подав неповний пакет документів, необхідних для надання цього дозволу, або така заява подана з порушенням встановлених законодавством вимог. У такому разі Регулятор протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви надсилає страховику повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про надання йому дозволу на вихід з ринку шляхом ліквідації без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.
( Частину п'яту статті 63 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі усунення страховиком виявлених недоліків у строк, встановлений Регулятором, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху.
( Частину п'яту статті 63 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
6. Регулятор має право відмовити у наданні дозволу на вихід з ринку шляхом ліквідації, якщо:
1) страховика віднесено Регулятором до категорії неплатоспроможних;
2) у встановлений Регулятором строк не усунено недоліки, що стали підставою для залишення заяви страховика про надання йому дозволу на вихід з ринку шляхом ліквідації без руху;
( Пункт 2 частини шостої статті 63 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
3) документи, подані для отримання дозволу, містять неповну та/або недостовірну інформацію;
4) документи, подані для отримання дозволу та/або інформація, що в них міститься, не відповідають вимогам законів України та нормативно-правових актів Регулятора.
( Пункт 4 частини шостої статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі прийняття Регулятором рішення про відмову в отриманні дозволу на вихід з ринку шляхом ліквідації з підстави, передбаченої пунктом 2 цієї частини, страховик має право подати до Регулятора нову заяву на отримання дозволу на вихід з ринку шляхом ліквідації після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.
( Частину шосту статті 63 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
7. Регулятор має право призначити позапланову виїзну перевірку страховика протягом п’яти робочих днів з дня отримання від страховика заяви про ліквідацію.
Стаття 64. Особливості передачі страхового портфеля в межах процедури добровільного виходу з ринку
1. Страховик, який має намір добровільно вийти з ринку шляхом передачі страхового портфеля, передає страховий портфель за всіма класами страхування, на які він має ліцензію, всіма договорами страхування та перестрахування відповідно до положень розділу IX цього Закону, за умови отримання попереднього висновку Регулятора про погодження плану виходу з ринку шляхом передачі страхового портфеля та отримання дозволу на передачу страхового портфеля такого страховика.
Стаття 65. Виконання страхового портфеля
1. Виконання страхового портфеля передбачає виконання страховиком всіх зобов’язань, пов’язаних із здійсненням страхової діяльності, у тому числі перед застрахованими особами, вигодонабувачами, страхувальниками та іншими кредиторами страховика, крім субординованого боргу.
2. Страховик, який виходить з ринку шляхом виконання страхового портфеля, має право достроково виконати свої зобов’язання, пов’язані із здійсненням страхової діяльності, включаючи право розірвання договорів в односторонньому порядку. У разі відсутності страхувальника та іншого кредитора такого страховика у місці виконання зобов’язання або ухилення його від прийняття виконання зобов’язання страховик, який виходить з ринку шляхом виконання страхового портфеля, перераховує суму, що підлягає сплаті страхувальнику (іншому кредитору страховика), у депозит нотаріуса, нотаріальної контори відповідно до законодавства України. Перерахування таких грошових коштів або цінних паперів здійснюється страховиком, який виходить з ринку шляхом виконання страхового портфеля, у строк до 30 календарних днів з дня повідомлення страхувальника або іншого кредитора про дострокове припинення зобов’язання.
У разі наявності у страховика, який виходить з ринку шляхом виконання страхового портфеля, майна або грошових коштів клієнтів, на які накладено обтяження (у тому числі публічні) та обмеження на розпорядження (у тому числі арешти), такий страховик зобов’язаний звернутися до осіб, якими ці обтяження та обмеження на розпорядження встановлені, для вжиття ними відповідних заходів щодо таких майна та грошових коштів, а також письмово повідомити про це осіб, в інтересах яких ці обтяження або обмеження на розпорядження встановлені.
3. Вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля здійснюється за умови попереднього погодження Регулятором плану виходу з ринку шляхом виконання страхового портфеля та одержання страховиком дозволу Регулятора на вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля в порядку та відповідно до вимог, визначених цим Законом.
4. Рішення про вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля, про затвердження плану виконання страхового портфеля приймається загальними зборами страховика більш як трьома чвертями голосів учасників від їх загальної кількості.
5. Вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля здійснюється за умови отримання страховиком дозволу Регулятора на виконання страхового портфеля.
Регулятор надає дозвіл чи відмовляє у наданні дозволу на виконання страхового портфеля протягом одного місяця з дня отримання заяви про виконання страхового портфеля та документів, що додаються до неї.
6. Для отримання дозволу Регулятора на виконання страхового портфеля страховик подає до Регулятора заяву і такі документи та інформацію:
1) рішення загальних зборів страховика про виконання страхового портфеля;
2) план виконання страхового портфеля;
3) призначення суб’єкта аудиторської діяльності та незалежного актуарія;
4) строки виконання страхового портфеля;
5) іншу інформацію та документи, передбачені нормативно-правовими актами Регулятора.
Строк виконання страхового портфеля не може перевищувати 180 календарних днів.
Регулятор залишає заяву страховика про надання йому дозволу на вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля без руху, якщо такий страховик подав неповний пакет документів, необхідних для надання цього дозволу, або така заява подана з порушенням встановлених законодавством вимог. У такому разі Регулятор протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви надсилає страховику повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про надання йому дозволу на вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.
( Частину шосту статті 65 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі усунення страховиком виявлених недоліків у строк, встановлений Регулятором, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху.
( Частину шосту статті 65 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
7. Виконання плану виконання страхового портфеля розпочинається після отримання дозволу Регулятора на виконання страхового портфеля.
8. Регулятор має право відмовити у наданні дозволу на виконання страхового портфеля, якщо:
1) страховика віднесено Регулятором до категорії неплатоспроможних;
2) у встановлений Регулятором строк не усунено недоліки, що були підставою для залишення заяви страховика про надання йому дозволу на виконання страхового портфеля без руху;
( Пункт 2 частини восьмої статті 65 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
3) документи, подані для отримання дозволу, містять неповну та/або недостовірну інформацію;
4) документи, подані для отримання дозволу, не відповідають вимогам законів України та нормативно-правових актів Регулятора.
У разі прийняття Регулятором рішення про відмову в наданні дозволу на виконання страхового портфеля з підстави, передбаченої пунктом 2 цієї частини, страховик має право подати до Регулятора нову заяву на отримання дозволу на виконання страхового портфеля після усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення.
( Частину восьму статті 65 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
9. Регулятор має право у рішенні про надання дозволу на виконання страхового портфеля встановити страховику, якому видано такий дозвіл, заборону надавати окремі послуги.
Стаття 66. Вихід з ринку за рішенням Регулятора
1. Ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії страховика з підстав, не пов’язаних з віднесенням страховика до категорії неплатоспроможних, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України.
Прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика.
2. Ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних та про відкликання ліцензії страховика здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Прийняття Регулятором рішення про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних та про відкликання ліцензії страховика відповідно до частини першої статті 123 цього Закону є підставою для звернення Регулятора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство страховика.
3. Регулятор, за умови відсутності у страховика зобов’язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону.
4. Регулятор, за умови наявності у страховика зобов’язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування):
1) одночасно з прийняттям рішення про відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, призначає тимчасову адміністрацію;
2) протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України та з клопотанням про призначення ліквідатора страховика з числа арбітражних керуючих у справах про банкрутство фінансових установ.
5. Повноваження тимчасового адміністратора припиняються з дня призначення господарським судом ліквідатора страховика.
6. Порядок встановлення факту відсутності або наявності у страховика зобов’язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) визначається нормативно-правовими актами Регулятора.
7. Регулятор звертається до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних з підстав, визначених статтею 124 цього Закону, та рішення про відкликання ліцензії такого страховика.
8. Розпочата процедура ліквідації страховика не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для її початку.
9. Процедура ліквідації страховика вважається завершеною, а страховик як юридична особа - ліквідованою з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
10. Регулятор вносить запис до Реєстру про ліквідацію страховика на підставі отриманого від суду затвердженого ним звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Розділ XII. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАХОВИХ ТА ПЕРЕСТРАХОВИХ ПРОДУКТІВ
Стаття 67. Загальні засади здійснення діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів
1. Страховики, страхові посередники, а також їх керівники з реалізації та працівники з реалізації зобов’язані здійснювати діяльність (виконувати трудові обов’язки) з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів з максимальним урахуванням вимог та потреб клієнтів у страхуванні.
2. Умови винагороди за реалізацію, яка виплачується страховим посередникам, не повинні створювати конфлікт інтересів, максимально враховуючи потреби клієнтів, зокрема, такі особи не повинні пропонувати клієнтам укладення договору страхування та/або перестрахування виходячи з розміру винагороди за реалізацію у випадках, якщо така особа може запропонувати інший страховий та/або перестраховий продукт, який краще відповідатиме вимогам та потребам клієнта у страхуванні.
3. Конфліктом інтересів при здійсненні діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів є наявні та потенційні суперечності між професійними, посадовими обов’язками та особистими інтересами страхового посередника, страховика, керівника з реалізації, працівника з реалізації, що можуть вплинути на добросовісне виконання ними своїх повноважень (трудових обов’язків), об’єктивність та неупередженість прийняття рішень щодо надання посередницьких послуг клієнту через нерівномірність володіння інформацією про страхові та/або перестрахові продукти та умови їх реалізації.
Страховому посереднику забороняється здійснювати діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів у разі неможливості врегулювання конфлікту інтересів, що може призвести до порушення прав клієнта.
4. Не вважається діяльністю з реалізації страхових та перестрахових продуктів:
1) надання інформації для рекламних цілей при здійсненні іншої діяльності, якщо особа не вживає будь-яких додаткових заходів для укладення чи виконання договору страхування або перестрахування;
2) діяльність з оцінки збитків, а також оцінка розміру збитків оцінювачами та суб’єктами оціночної діяльності;
3) надання страховикам та страховим посередникам інформації про клієнтів (крім персональних даних), якщо особа, яка надає таку інформацію, не вживає будь-яких додаткових заходів для укладення договору страхування або перестрахування;
4) надання клієнтам виключно інформації про страхові або перестрахові продукти, страхового посередника, страховика або перестраховика, якщо особа, яка надає таку інформацію, не вживає будь-яких заходів для укладення договору страхування або перестрахування.
Стаття 68. Найменування страхового посередника
1. Слова "страховий брокер", "перестраховий брокер", "страховий агент", "субагент", "додатковий страховий агент", "страховий посередник" та похідні від них дозволяється використовувати у найменуванні, документах, рекламі, в засобах масової інформації, в інформації для клієнтів, страхувальників, вигодонабувачів, застрахованих осіб, для інших учасників страхового ринку, у друкованих, електронних та інших інформаційних матеріалах, вивісках тощо лише відповідно страховому брокеру, перестраховому брокеру, страховому агенту, субагенту, додатковому страховому агенту та об’єднанням таких осіб.
