Про розвиток соціального діалогу в Україні

З метою підвищення ролі професійних спілок і організацій роботодавців та їх об'єднань у формуванні економічної та соціальної політики держави, дальшого розвитку соціального діалогу як одного з головних чинників забезпечення соціальної стабільності, розвитку громадянського суспільства, запобігання суспільним конфліктам та відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України

1. На підтримку пропозиції Кабінету Міністрів України, всеукраїнських професійних спілок та їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців:

1) утворити при Президентові України Національну тристоронню соціально-економічну раду (далі - Національна рада) як консультативно-дорадчий орган;

2) призначити співголовами Національної ради:

від Кабінету Міністрів України - НАДРАГУ Василя Івановича - Міністра праці та соціальної політики України;

від всеукраїнських професійних спілок та їх об'єднань - ХАРУ Василя Георгійовича - голову Федерації професійних спілок України (за згодою);

від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців - ФІРТАША Дмитра Васильовича - Голову Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні (за згодою).

2. Затвердити Положення про Національну тристоронню соціально-економічну раду (додається).

3. Співголовам Національної ради:

подати узгоджені пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника секретаріату Національної ради;

забезпечити розроблення та внести у тримісячний строк узгоджені пропозиції щодо законодавчого закріплення основ ведення соціального діалогу в Україні.

4. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям ужити відповідних заходів щодо створення умов для формування на галузевому і регіональному рівнях на паритетних засадах тристоронніх допоміжних органів із соціально-економічних питань для узгодженого вирішення проблем, що виникають у соціально-економічній сфері, стосуються прав та інтересів працівників і роботодавців.

5. Рекомендувати органам місцевого самоврядування сприяти розвитку співробітництва з організаціями професійних спілок та роботодавців, створенню умов для узгодженого вирішення питань, що виникають у соціально-економічній сфері.

6. Кабінету Міністрів України:

затвердити склад представників від Кабінету Міністрів України у Національній раді;

вирішити в установленому порядку питання про утворення секретаріату Національної ради, умов оплати праці його працівників;

передбачати щорічно при розробленні проектів закону про Державний бюджет України бюджетні асигнування для забезпечення діяльності Національної ради;

привести свої рішення у відповідність із цим Указом;

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Указу.

7. Ліквідувати Національну раду соціального партнерства.

8. Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 8 лютого 1993 року N 34 "Про Національну раду соціального партнерства";

Указ Президента України від 27 квітня 1993 року N 151 "Про Національну раду соціального партнерства";

Указ Президента України від 13 грудня 1993 року N 581 "Про внесення змін до Положення про Національну раду соціального партнерства, затвердженого Указом Президента України від 27 квітня 1993 року N 151";

Указ Президента України від 29 січня 1996 року N 97 "Про заступника співголови Національної ради соціального партнерства";

Указ Президента України від 15 листопада 1996 року N 1083 "Про співголову Національної ради соціального партнерства";

Указ Президента України від 19 червня 1997 року N 560 "Про зміни у складі Національної ради соціального партнерства";

Указ Президента України від 31 липня 1998 року N 834 "Про співголову Національної ради соціального партнерства";

пункт 7 змін, що вносяться до актів Президента України, затверджених Указом Президента України від 27 січня 1999 року N 70 "Про зміни та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Президента України";

Указ Президента України від 30 січня 2003 року N 51 "Про співголову та заступника співголови Національної ради соціального партнерства";

Указ Президента України від 19 грудня 2003 року N 1464 "Про внесення змін до Указу Президента України від 8 лютого 1993 року N 34";

Указ Президента України від 13 липня 2005 року N 1101 "Про співголову Національної ради соціального партнерства";

Указ Президента України від 17 листопада 2005 року N 1611 "Про співголову Національної ради соціального партнерства".

1. Національна тристороння соціально-економічна рада (далі - Національна рада) є консультативно-дорадчим органом при Президентові України, який утворюється з представників Кабінету Міністрів України, всеукраїнських професійних спілок та їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, що є суб'єктами Генеральної угоди (далі - сторони соціального діалогу).

2. Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

3. Національна рада здійснює свою діяльність на засадах:

рівноправності та паритетності сторін соціального діалогу;

відкритості, добровільності та конструктивності соціального діалогу;

пріоритетності узгоджувальних процедур та компромісних рішень;

обов'язковості додержання досягнутих домовленостей і виконання прийнятих рішень.

4. Основними завданнями Національної ради є:

сприяння узгодженню позицій сторін соціального діалогу щодо шляхів дальшого розвитку соціально-економічних і трудових відносин, укладанню угод з питань регулювання таких відносин;

розроблення та внесення Президентові України пропозицій з питань формування та реалізації державної соціально-економічної політики.

5. Національна рада відповідно до покладених завдань:

вносить пропозиції щодо проектів генеральної і галузевих угод, організації та проведення консультацій при їх укладенні, аналізує виконання генеральної угоди;

бере участь у підготовці висновків щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань соціально-економічного розвитку і трудових відносин, вносить у встановленому порядку пропозиції стосовно вдосконалення законодавства з цих питань;

співпрацює та проводить у межах своїх повноважень консультації з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, організаціями роботодавців, професійними спілками та їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями щодо вирішення питань соціально-економічного розвитку і трудових відносин та за результатами вносить у встановленому порядку узгоджені пропозиції;

забезпечує опрацювання та обговорення щорічних доповідей України Міжнародній організації праці;

вивчає, узагальнює та сприяє поширенню вітчизняного і міжнародного досвіду з організації та ведення соціального діалогу, а також роботи відповідних тристоронніх органів;

сприяє створенню та діяльності допоміжних органів соціального діалогу на галузевому, регіональному і виробничому рівнях, надає їм консультаційну та організаційно-методичну допомогу;

співпрацює з науково-дослідними установами, вищими навчальними закладами з питань проведення наукових досліджень щодо розвитку соціального діалогу;

здійснює моніторинг стану соціально-економічних і трудових відносин, додержання прав працівників, професійних спілок та роботодавців;

інформує громадськість про свою діяльність, результати досягнутих сторонами соціального діалогу домовленостей із соціально-економічних і трудових питань;

організовує проведення науково-практичних конференцій, семінарів з питань розвитку соціального діалогу на всіх рівнях та бере участь у їх роботі;

вносить пропозиції щодо розвитку співробітництва з міжнародними організаціями, в тому числі реалізації в Україні проектів технічного співробітництва, спрямованих на реалізацію основних прав і свобод громадян у сфері праці та соціального захисту;

затверджує регламент та плани роботи Національної ради;

заслуховує звіти керівника секретаріату Національної ради;

здійснює в межах компетенції інші повноваження.

6. Національна рада має право:

звертатися до Президента України, органів виконавчої влади, об'єднань професійних спілок, організацій роботодавців та їх об'єднань із пропозиціями щодо регулювання відносин у соціально-економічній і трудовій сферах;

делегувати своїх представників для участі в обговоренні у Кабінеті Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, організаціях професійних спілок та організаціях роботодавців (за погодженням з керівниками цих органів) питань соціально-економічного розвитку і трудових відносин;

створювати робочі групи з числа членів Національної ради для вироблення узгоджених рішень з питань, віднесених до повноважень Національної ради;

одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, об'єднань професійних спілок, роботодавців, підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для виконання завдань, передбачених цим Положенням.

7. Національну раду очолюють три співголови, які призначаються та звільняються Президентом України за пропозицією відповідної сторони соціального діалогу.

Співголови Національної ради мають по одному заступнику з числа членів Національної ради.

Співголови Національної ради та їх заступники здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Сторони соціального діалогу в Національній раді представляють по двадцять два представники від Кабінету Міністрів України, всеукраїнських професійних спілок та їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, що є суб'єктами Генеральної угоди. Представники сторін соціального діалогу є членами Національної ради. Члени Національної ради виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Питання щодо визначення представників від кожної сторони соціального діалогу у Національній раді, а також заступників співголів Національної ради вирішуються в порядку, встановленому кожною зі сторін соціального діалогу. Такі порядки є невід'ємними додатками до регламенту Національної ради.

8. Співголови є координаторами сторін соціального діалогу в Національній раді.

Співголови Національної ради:

організовують діяльність Національної ради, спільно визначають за пропозиціями сторін соціального діалогу напрями її роботи;

проводять консультації сторін соціального діалогу в разі виникнення розбіжностей;

представляють позицію відповідної сторони соціального діалогу під час розгляду питань на засіданнях Національної ради;

утворюють за дорученням Національної ради узгоджувальні комісії та робочі групи, розглядають їх пропозиції та висновки.

9. Члени Національної ради:

беруть участь в обговоренні питань, що розглядаються на засіданнях Національної ради, та вносять свої пропозиції щодо прийняття відповідних рішень;

беруть участь за дорученням Національної ради або співголови у роботі комісій, рад, груп з питань підготовки висновків, рекомендацій, проектів угод, нормативно-правових актів з питань соціально-економічного розвитку і трудових відносин;

представляють за дорученням співголови чи за рішенням сторони соціального діалогу позицію сторони соціального діалогу під час розгляду питань на засіданнях Національної ради;

інформують органи та організації, що їх делегували до складу Національної ради, про діяльність Ради, прийняті нею рішення та про свою роботу в Національній раді.

10. Забезпечення діяльності Національної ради здійснюється секретаріатом, до складу якого входять дев'ять осіб.

Секретаріат Національної ради очолює керівник, який призначається в установленому порядку за спільним поданням співголів Національної ради.

11. Організаційною формою роботи Національної ради є засідання, які проводяться не рідше одного разу на три місяці.

Засідання Національної ради скликаються співголовами. У разі потреби на вимогу однієї із сторін соціального діалогу може бути скликано позачергове засідання Національної ради.

Засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні більшість представників від кожної із сторін соціального діалогу, які є членами Національної ради.

Співголови Національної ради головують на засіданнях Ради почергово.

Порядок проведення засідань, прийняття рішень Національною радою визначається регламентом, який затверджується Національною радою.

12. Рішення Національної ради оформляється протоколом, який підписується співголовами Національної ради, а в разі їх відсутності - заступниками співголів.

У разі незгоди однієї із сторін соціального діалогу або члена Національної ради з прийнятим рішенням їх окрема думка викладається в письмовій формі і додається до рішення Національної ради.

Рішення Національної ради мають рекомендаційний характер.

Рішення Національної ради, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для розгляду органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, організаціями професійних спілок та роботодавців.

Реалізація рішень Національної ради може здійснюватися шляхом видання в установленому порядку актів та доручень Президента України.

13. Національна рада використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.