Бичок 0,05 1,5 2 50 0,133
Білий амур 6 - - - -
Товстолобик 4 - - - -
Дніпродзержинське водосховище
Лящ 1,2 200 8 50 0,002
Судак 2,2 350 6 34 0,0006
Сазан 3,8 740 8 50 0,0005
Синець 0,22 30 7 50 0,01
Щука 4,5 70 5 34 0,004
Плітка 0,19 80 5 34 0,004
Плоскирка 0,3 40 4 50 0,01
Сом 5 180 7 50 0,002
Окунь 0,27 30 7 50 0,01
Жерех 2,2 34
Верховодка 0,008 2 50 0,2
Запорізьке водосховище
Лящ 1,1 251 5 56 0,0025
Сазан 3,6 595 6 51 0,0015
Судак 1,4 117 4 60 0,001
Тарань 0,4 101 5 41 0,009
Щука 3,73 140 5 39 0,0012
Плоскирка 0,21 37 4 57
Окунь 0,35 81 3 50
Верховодка 0,007 1,8 2 50
Плітка 0,23 69 4 46
Сом 3,7 191 3 53
Карась 0,25 210 3 99,99
Каховське водосховище
Лящ 1,2 200 6 40 0,002
Судак 2,2 400 5 50 0,001
Сазан 4 750 8 50 0,0005
Синець 0,45 65 5 50 0,004
Щука 3,0 40 5 50 0,014
Плітка 0,35 70 5 60 0,004
Плоскирка 0,3 100 4 50 0,004
Сом 5,6 70 7 50 0,005
Окунь 0,3 50 4 40 0,006
Лин 0,5 300 4 50 0,001
Карась 0,4 90 4 50 0,004
Чехоня 0,3 20 4 50 0,014
Верховодка 0,01 3 2 50 0,1
Тюлька 0,002 10 2 50 0,04
Раки 0,06 0,3 5 50 7,0
Бички 0,01 1,8 3 50 0,08
Краснопірка 0,3 70 4 50 0,004
Водойми Харківської області
Лящ 0,86 246 4 50 0,001
Судак 1,3 262 2-3 60 0,001
Сазан (короп) 2,6 700 3-4 65 0,0005
Щука 1,25 65 4 50 0,003
Плітка 0,125 50 4 50 0,004
Плоскирка 0,3 60 4 65 0,005
Краснопірка 0,25 55 4 50 0,003
Окунь 0,25 25 3 65 0,005
Жерех 2,2 100 3 66 0,003
Сом 5 175 4 50 0,001
Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,133
Головень 1,1 460 4 50 0,001
Пічкур 0,045 2,0 2 25 0,066
Бичок 0,05 1,5 2 50 0,133
Білий амур 6
Товстолобик 4
Азовське море, лимани та гирла річок
Лящ 0,935 Дослід- 10 50 0,004
жується
Судак 1,9 -"- 6-7 50 0,0012
Тарань 0,137 -"- 4-5 50 0,015
Шемая 0,25 -"- 7-8 25 0,009
Рибець 0,395 -"- 5 50 0,009
Піленгас 0,809 -"- 10 50
Осетр 13,7 -"- 5-6 25 0,01
Білуга 120 -"- 7-8 50 0,01
Севрюга 7,5 -"- 3 50 0,01
Камбала- 0,82 -"- 7-8 50
калкан
Камбала- 0,3 -"- 50
глосса
Оселедець 0,178 -"- 3 50 0,003
Хамса 0,0067 -"- 2 50 0,03
Тюлька 0,0028 -"- 2 50
Бичок- 0,035-0,04 -"- 3 70
мартовик
Бичок- 0,025 -"- 3 70
кругляк
Бичок- 0,025 -"- 3 70
пісочник
Чехоня 0,35 -"- 5-6 50 0,02
Морський кіт 6 -"-
Таблиця 7
Коефіцієнти по кормовій базі
-------------------------------------------------------------------------
Водойми | Кормові |Коефіцієнт |Середня |Показник |Кормовий
| організми |переведення|концентрація|гранично |коефіцієнт
| |кормових |кормових |можливого |переведення
| |об'єктів |організмів: |використання|продукції
| |у продукцію|планктон |кормової |кормових
| |кормових |(г/куб. м), |бази риб |організмів
| |організмів |бентос |(К1- |у рибну
| |(Р/В) |(г/кв. м) |відсотків) |продукцію
| | | | |(К2)
----------+------------+-----------+------------+------------+-----------
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
-------------------------------------------------------------------------
Азовське фітопланктон 356 дослід- 50
море жується
зоопланктон 32 80 12
зообентос, 2,4
у тому числі 60 70 21
кормовий
Чорне фітопланктон 250 дослід- 20 30
море жується
зоопланктон 32,8 90 6
зообентос 2,6 55 6
фітобентос 2,2 12
Водосховища Дніпровського каскаду та наближені
до наведених за басейновим критерієм
Київське фітопланктон 100 30
зоопланктон 20 3,4 80 6
зообентос 5 53,5 70 5
Канівське зоопланктон 20 0,5 80 6
зообентос 6,0 2 70 5
Кремен- фітопланктон 122 10 50 50
чуцьке зоопланктон 20 7,6 80 6
зообентос 5 30,5 70 5
Дніпрод- фітопланктон 100 9 30 50
зержинське зоопланктон 20 3,7 80 6
зообентос 4 16 70 10
Запорізьке фітопланктон 100 9,3 30 50
(Дніп- зоопланктон 20 6,3 80 6
ровське) зообентос 4 11,8 70 10
Дніп- зоопланктон 20 0,92 80 6
ровсько- зообентос 21 44,47 70 6
Бузький
лиман
Річки:
Десна, зоопланктон 20 5 80 5
Остер зообентос 6 48,8 70 6
Супой, зоопланктон 20 0,5 80 6
Трубіж
Недра, зообентос 21 2 70 6
Гнила
Інгулець зоопланктон 10 2 80 6
зообентос 8 45 50 6
Псьол зоопланктон 20 5,8 70 5
Омельник зообентос 20 55,1 70 6
Прип'ять зоопланктон 20 0,38 70 6
зообентос 5 2 70 5
Південний зоопланктон 20 1,03 80 8
Буг зообентос 6 43 70 5
Інгул зоопланктон 10 2 80 6
зообентос 8 45 50 6
Сіверський зоопланктон 20 6 80 6
Донець зообентос 6 12 70 5
Дунай фітопланктон 2 4,7 30 30
(українсь- зоопланктон 2 0,5 30 10
ка зообентос 4 0,7 45 10
частина)
8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
Наслідки НС завдають збитків рекреаційним зонам та їх природним ресурсам.
До природних ресурсів рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку і туризму, на яких розташовані санаторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, дитячі та молодіжні табори, інші установи, що використовуються для туризму, лікування і відпочинку.
До ресурсів антропогенного походження належать об'єкти культурної спадщини, класифікація яких за типами і видами визначається Законом України "Про охорону культурної спадщини".
Негативний вплив наслідків НС на стан рекреаційних зон призводить до економічного ефекту від їх експлуатації. Рівень збитків від наслідків НС залежить від ступеня негативних змін у рекреаційних зонах та необхідного терміну для їх відновлення.
Збитки від наслідків НС оцінюються на основі визначення втрат природних ресурсів та ресурсів антропогенного походження. Збитки залежать від обсягів витрат на відновлення первісного стану рекреаційних зон.
Для розрахунку збитків рекреаційних зон внаслідок НС визначається прибуток, що отримується підприємством за відповідний розрахунковий період. Визначається кількість відпочиваючих на об'єкті рекреаційної зони протягом місяця після НС, а також за цей же термін протягом відповідного календарного місяця в середньому за останні три роки (за даними фінансової звітної документації установи). Витрати на відновлення рекреаційних зон визначаються шляхом експертного оцінювання.
Розрахунок збитків від наслідків НС для одного об'єкта рекреаційної зони провадиться за такою формулою:
Ррек = ТxП, (31)
де Т - термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони;
П - прибуток у цілому від діяльності установи за одиницю розрахункового терміну на одному об'єкті рекреаційної зони.
Загальні збитки Ррек від наслідків НС у рекреаційному центрі, що включає декілька об'єктів та використовує певний обсяг природних ресурсів і ресурсів антропогенного походження рекреаційної зони, розраховуються виходячи із суми збитків рекреаційної зони за такою формулою:
m
Ррек = S Зр + (Рп + Рс), (32)
i=1
де Зр - збитки об'єкта рекреаційної зони внаслідок НС;
i - кількість об'єктів рекреаційної зони;
Рп - витрати на відновлення ресурсів природного походження;
Рс - витрати на відновлення ресурсів антропогенного походження.
9. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
Втрати природно-заповідного фонду від наслідків НС поділяються на невідновлювані та відновлювані.
До невідновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать знищені унікальні ендемічні види тваринного та рослинного світу або унікальні та неповторні природні ландшафти. Невідновлюваними також є втрати окремих видів тваринного та рослинного світу, пам'ятки природи, що не мають аналогів у світі і у разі знищення не можуть бути відтворені.
До відновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать такі втрати, що можуть бути ліквідовані, а первісний стан заповідних територій чи об'єктів може бути відновлений.
Втрати природно-заповідного фонду залежать від статусу об'єкта природно-заповідного фонду та площі заповідної території, категорії видів рослин і тварин, що охороняються, наявності унікальних природних комплексів чи їх окремих компонентів.
Розрахунок збитків, завданих природно-заповідному фонду внаслідок НС, провадиться на основі визначення обсягу відшкодувань на відновлення первинного стану екосистем заповідної території чи об'єкта з використанням для розрахунків такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. N 521 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України". Наслідки НС, що призводять до невідновних втрат, опосередковано оцінюються експертним шляхом через систему економічних та соціальних збитків.
Втрати на кожній заповідній території чи об'єкті внаслідок НС визначаються шляхом виділення типових біогеоценозів, подібних за типом рослинних угруповань, умовами місцезростання, віком та походженням, для закладання пробних площ. На пробних площах здійснюється експертне оцінювання змін стану біогеоценозу внаслідок НС стосовно його первинного стану та біогеоценозів-аналогів. Підраховується кількість знищених та пошкоджених рослин і тварин за видовим складом. Визначається кількість знищених рослин і тварин та окремих популяцій інших видів організмів, занесених до Червоної книги. Визначається відповідність стану типу біогеоценозу після НС його нормальному незмінному стану.
Втрати від недоотримання прибутків від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду визначаються шляхом порівняння надходжень від цієї діяльності протягом календарного місяця порівняно з цим місяцем у минулому році. Методом експертного оцінювання визначаються економічні та соціальні втрати від наслідків НС, що призводять до зникнення природних комплексів чи їх окремих компонентів, унікальних природних утворень, рідкісних, екзотичних і типових видів флори та фауни, унікальних видів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги, пам'яток природи та унікальних ландшафтів.
Вихідні дані про типові біогеоценози визначаються у проекті організації території природно-заповідного фонду та Літопису природи, який ведеться щодо окремих категорій територій природно-заповідного фонду. Дані про економічний ефект від рекреаційної діяльності та кількість відвідувачів визначаються на підставі даних фінансових документів установи природно-заповідного фонду.
Загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС (Рпзф) визначаються як сума витрат на відновлення природного стану та сума збитків від недоотриманих надходжень від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи і розраховуються за такою формулою:
Рпзф = Пз + Рз, (33)
де Рпзф - загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС;
Пз - сума витрат на відновлення природного стану об'єкта природно-заповідного фонду;
Рз - недоотримані надходження від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи природно-заповідного фонду.
Витрати на відновлення природного стану об'єкта природно-заповідного фонду (Пз) розраховуються за такою формулою:
k
Пз = Ап + Анс + S I , (34)
i=1 i
де Ап - витрати на експертизу екологічної та ландшафтної структури об'єкта природно-заповідного фонду;
Анс - витрати на експертизу змін стану біогеоценозів об'єкта природно-заповідного фонду, що постраждав внаслідок НС;
I - розмір збитків, заподіяних i-му біогеоценозу внаслідок НС за окремими складовими збитків (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. N 521 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України");
k - кількість типів біогеоценозів.
Втрати природно-заповідного фонду від недоотримання надходжень внаслідок НС від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності (Рз) розраховуються щодо кожної установи за сумою різниці економічного ефекту до і після НС:
m
Рз = S (Qj - Qj), (35)
j=1
де Qj - прибуток j-ї установи природно-заповідного фонду до НС;
Qj - прибуток j-ї установи природно-заповідного фонду після НС.
10. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
Розрахунок збитків від викидів забруднюючих речовин у повітря провадиться на основі показника базової ставки компенсації збитків за викид 1 тонни умовної забруднюючої речовини з урахуванням обсягу фактичного забруднення, відносної небезпечності забруднюючих речовин та регулюючих коефіцієнтів.
Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря провадиться за такою формулою:
Аф = Мi х Пi х Аi х Кт х Кзi, (36)
де Аф - збитки від забруднення атмосферного повітря, гривень;
Мi - маса i-ї забруднюючої речовини, що була викинута в повітря внаслідок НС, тонн. Розраховується експертним шляхом;
Пi - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини, гривень/тонну;
Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини (розраховується у порядку, визначеному Мінекоресурсів);
( Абзац шостий пункту 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 862 від 04.06.2003 )
Кт - коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей;
Кзi - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті.
Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини розраховується за такою формулою:
Аi = 1/ГДКi, (37)
де ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК) або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-ї забруднюючої речовини, міліграм/куб. метр.
У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад одиницю.
Для речовин, в яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.
Показник відносної небезпечності Аi береться таким, що дорівнює 500 для речовин, в яких відсутні величини ГДК і ОБРВ.
Коефіцієнт урахування територіальних соціально-економічних особливостей залежить від чисельності жителів у населених пунктах зони НС, економічного, рекреаційного та природоохоронного значення території:
Кт = Кнас х Кф, (38)
де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту.
---------------------------------------------------------
Чисельність населення, тис. чоловік | Кнас
---------------------------------------------------------
до 100 1
100,1-250 1,2
250,1-500 1,35
500,1-1000 1,55
понад 1000 1,8
Кф - коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту.
------------------------------------------------------------------
Тип населеного пункту | Кф
------------------------------------------------------------------
Організаційно-господарські та культурно-побутові 1
центри місцевого значення з переважанням
аграрно-промислових функцій (районні центри,
міста, селища та села)
Багатофункціональні центри, центри з переважанням 1,25
промислових і транспортних функцій (обласні
центри, міста обласного підпорядкування, великі
промислові та транспортні вузли)
Центри з переважанням рекреаційних функцій* 1,65
______________
* Якщо населений пункт має одночасно промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1,65.
Коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті розраховується за такою формулою:
Кзi = q/ГДКi, (39)
де q - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, міліграм/куб. метр;
ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація i-ої забруднюючої речовини, міліграм/куб. метр.
У разі коли в населеному пункті вимір концентрації забруднюючої речовини не провадиться, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі береться таким, що дорівнює 1.
11. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря проводиться на основі показника базової ставки відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі - НМД) з урахуванням відносної небезпечності забруднюючої речовини та інтенсивності її викиду або загальної маси викинутої речовини відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Мінекобезпеки, за такою формулою:
Вф = S Знс...пв. (40)
Збитки від наднормативного скидання забруднених стоків, викликаних НС, розраховуються за такою формулою:
m
Знс = Vx Tx (Cc.ф.х Сд)х S(0,003х Аіх n)x hx 10 (в ступ.-3), (41)
i=10
де V - витрати зворотних вод, куб. метрів/годину;
Т - тривалість наднормативного скидання, годин;
Сс.ф. - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, грам/куб. метр;
Сд - дозволена для скидання концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні ГДС (ТУС), грам/куб. метр. У разі скидання речовин, не включених до переліку речовин допустимих для скидання, фактична концентрація яких перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає зворотні води, для розрахунку Сд береться таким, що дорівнює ГДК;
0,003 - базова ставка відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, НМД/кілограм (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин у частках неоподатковуваного мінімуму доходів за одиницю маси речовини);
Аi - показник відносної небезпечності речовин. Визначається як співвідношення 1/Сгдк, де Сгдк - гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з Санітарними правилами і нормами N 4630-88 або узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.
У разі скидання речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності береться таким, що дорівнює 100, а при ГДК - "відсутність" - 100000.
Для завислих речовин показник відносної небезпечності береться таким, що дорівнює 0,3, а для підприємств, які експлуатують комунальні системи каналізації, - 0,1;
n - величина неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у національній валюті;
h - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта;
10 (в ступ. -3) - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.
Збитки від аварійних залпових скидань забруднених стоків розраховуються за такою формулою:
m
Знад = Vх Тх С с.ф. х S(0,003х Аi х n) x hx 10(в ступ. -3) (42)
i=1
де позначення аналогічні тим, що використані у формулі (41).
Збитки від скидання сировини та речовин у чистому вигляді розраховуються за такою формулою:
За = М х 0,003 х Аi х n x h, (43)
де М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів.
Інші показники аналогічні тим, що використані у формулі (41).
Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта сміттям провадиться за такою формулою:
Зс = (М х Кх х 0,17) х Аi + Т х 0,1, (44)
де Зс - збитки від забруднення вод сміттям;
Кх - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям;
0,17 - вартість перевезення та утилізації сміття в НМД, одиниць;
Аi - показник небезпечності сміття. Визначається як співвідношення 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття;
Т - термін роботи спецсуден (судна) під час збирання сміття, годин;
0,1 - вартість 1 години роботи спецсудна в НМД, одиниць;
М - маса сміття (в центнерах), зібраного судном-сміттєзбірником, визначена як добуток множення забрудненої площі S на середню масу Wср сміття з 1 кв. метра (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру - W1, W2, W3), розраховується за такою формулою:
М = S x Wср, де Wср = (W1 + W2 + W3)/3, (45)
де S - площа водної поверхні, забрудненої сміттям, кв. метрів.
Загальна сума збитків у разі забруднення водного об'єкта кількома забруднюючими речовинами розраховується шляхом додавання до найбільшої з усіх розрахованих величин суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.
Розраховану суму збитків необхідно помножити на коефіцієнт 10 у разі залпового скидання, що призвело до забруднення водного об'єкта в контрольному створі 50 і більше ГДК.
Збитки від забруднення підземних вод розраховуються на базі питомого показника збитків у частках НМД з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод.
Фактом забруднення підземних вод є виявлення експертним шляхом за допомогою хіміко-аналітичних методів нафти чи інших забруднюючих речовин у пробах підземних вод та в місцях їх виходів на поверхню землі.
Експертний висновок про забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення на поверхні землі, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з місткостей для зберігання чи акумуляції, з продуктопроводів, інших об'єктів.
Обсяг збитків внаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається в розрахунку на 1 куб. метр забруднених вод за такою формулою:
Зп.в. = Yn x n x Vз x L, (46)
де Зп.в - обсяг збитків від забруднення підземних вод, гривень;
Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД;
n - розмір НМД;
Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів;
L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:
для ґрунтових - 1;
для міжпластових безнапірних - 1,3;
для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.
Об'єм Vз забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) розраховується за такою формулою:
Vз = F x m x nа, (47)
де F - площа забруднення, кв. метрів;
m - середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, метрів;
nа - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (таблиця 8).
У разі коли обчислюються збитки в розрахунку на 1 тонну, застосовується така формула:
Зп.в. = Vз x n x M x L, (48)
де Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів;
n - розмір НМД;
М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів;
L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:
для ґрунтових - 1;
для міжпластових безнапірних - 1,3;
для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.
Питома величина екологічних збитків Yn розраховується відповідно до таблиці 9 за наявності інформації про об'єм забруднених підземних вод або до таблиці 10, якщо маса нафтопродуктів відома.
Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення підземних вод іншими речовинами (крім нафтопродуктів) здійснюється шляхом введення до формул (41) та (43) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Ki), за такою формулою:
Ki = 0,05/ГДКi, (49)
де ГДКi - величини гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу i-ї забруднюючої речовини.
Таблиця 8
Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід
------------------------------------------------------------------
Назва породи | Активна пористість
------------------------------------------------------------------
Гравелисто-галечні відклади 0,28-0,3
Крупнозернисті піски 0,24-0,26
Різнозернисті піски 0,20-0,24
Дрібнозернисті піски 0,18-0,22
Тонкозернисті піски 0,15-0,19
Пилуваті та глинисті піски 0,05-0,15
Супіски 0,08-0,1
Суглинки 0,05-0,08
Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, пісковик) 0,04-0,07
_______________
Примітка. У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруться середні значення наведених інтервалів.
Таблиця 9
Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 куб. метр підземних вод
---------------------------------------
Регіон | Питома
| величина
|екологічних
| збитків*
---------------------------------------
Автономна Республіка Крим 0,0015
Області:
Вінницька 0,0024
Волинська 0,0009
Дніпропетровська 0,0051
Донецька 0,0027
Житомирська 0,0047
Закарпатська 0,0024
Запорізька 0,0036
Івано-Франківська 0,0051
Київська 0,0006
Кіровоградська 0,0069
Луганська 0,0009
Львівська 0,0007
Миколаївська 0,0043
Одеська 0,0047
Полтавська 0,0009
Рівненська 0,0006
Сумська 0,0007
Тернопільська 0,0010
Харківська 0,0013
Херсонська 0,0012
Хмельницька 0,0012
Чернігівська 0,0003
Чернівецька 0,0047
Таблиця 10
Питомі величини збитків, спричинених забрудненням підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1 тонну забруднюючої речовини
-------------------------------------------
Регіон | Питома
| величина
|екологічних
| збитків*
-------------------------------------------
Автономна Республіка Крим 31,84
Області:
Вінницька 50,36
Волинська 17,91
Дніпропетровська 109,59
Донецька 57,73
Житомирська 102,43
Закарпатська 51,77
Запорізька 79,97
Івано-Франківська 107,36
Київська 11,057
Кіровоградська 142,46
Луганська 19,89
Львівська 16,03
Миколаївська 90,39
Одеська 103,12
Полтавська 17,74
Рівненська 14,31
Сумська 15,34
Тернопільська 21,77
Харківська 26,91
Херсонська 24,43
Хмельницька 27,30
Чернігівська 6,69
Чернівецька 100,89
_______________
* У частках НМД.
Таблиця 11
Визначення маси нафти на 1 кв. метр водної поверхні за результатами експертизи (середні дані)
------------------------------------------------------------------
Зовнішні ознаки |Маса нафти на
|1 кв. метр
|водної поверхні,
|грамів
------------------------------------------------------------------
Чиста водна поверхня без ознак забарвлення при 0
різноманітних умовах освітлення
Відсутність плівки і плям, окремі райдужні смуги, 0,1
які видно при найбільш сприятливих умовах і
спокійному стані водної поверхні
Окремі плями та сірі плівки сріблястого кольору 0,2
на поверхні води, які видно при спокійному стані
водної поверхні, поява перших ознак забарвлення
Плями і плівки з яскравими кольоровими смугами, 0,4
які видно при незначному хвилюванні
Нафта у вигляді плям і плівки, що вкривають 1,2
значні ділянки поверхні води і не розриваються
при хвилюванні
Поверхня води вкрита суцільним шаром нафти, добре 2,4
видимої при хвилюванні, забарвлення темне,
темно-коричневе
Таблиця 12
Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об'єкта (h)
------------------------------------------------------------------
Категорія водного об'єкта | h
------------------------------------------------------------------
Морські та поверхневі водні об'єкти 1
комунально-побутового водокористування
Поверхневі об'єкти господарсько-питного використання 1,4
Поверхневі та морські об'єкти рибогосподарського
водокористування:
II категорії 1,6
I категорії 2
Таблиця 13
Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують ступінь забруднення поверхні води сміттям
------------------------------------------------------------------
Кх | Дані для експертизи
------------------------------------------------------------------
1 Чиста водна поверхня на відкритій акваторії площею 100 кв.
метрів, є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною
площею не більш як 0,01 кв. метра
2 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі
плями дрібного сміття загальною площею не більш як 1 кв.
метр, окремі предмети з розмірами у будь-якому напрямку не
більш як 25 сантиметрів
3 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі
плями дрібного сміття загальною площею не більш як 2 кв.
метрів, окремі предмети з розмірами у будьякому напрямку не
більш як 60 сантиметрів
4 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є плями сміття
загальною площею до 5 кв. метрів, окремі предмети розміром до
1 метра, скупчення сміття в тупиках, у навітряній стороні
причалу при розширенні забрудненої смуги до 0,5 метра
5 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення
сміття загальною площею до 10 кв. метрів, окремі предмети
розміром до 1,5 метра, скупчення сміття в кутах, тупиках і у
навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги
до 1 метра
6 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення
сміття загальною площею понад 10 кв. метрів, великі предмети
розміром понад 1,5 метра, скупчення сміття в кутах, у
навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги
понад 1 метр
12. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
Збитки від забруднення землі нафтопродуктами розраховуються аналогічно до збитків від забруднення підземних вод на базі питомого показника збитків у частках НМД з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод у розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів за такою формулою:
Зф = Yn x n x M x L, (50)
де Зф - обсяг збитків від забруднення поверхні землі та ґрунтів, гривень;
Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД;
n - розмір НМД, гривень;
М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів;
L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:
для ґрунтових - 1;
для міжпластових безнапірних - 1,3;
для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.
Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення земель іншими (крім нафтопродуктів) речовинами провадиться шляхом введення до формули (50) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Кі), за формулою (49).
Тобто, розрахункова формула така:
Зп.в. = Ki x Yn x n x Vз x L, (51)
де Зп.в. - обсяг збитків від забруднення підземних вод, гривень;
Кi = 0,05/ГДКi, ГДКi - величина гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу i-ї забруднюючої речовини;
Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД;
n - розмір НМД, гривень;
Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів;
L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:
для ґрунтових - 1;
для міжпластових безнапірних - 1,3;
для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.
Виявлення факту безпосереднього забруднення земель здійснюється візуально та за допомогою хіміко-аналітичних досліджень проб ґрунтів.
Маса (об'єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню землі, встановлюється документально чи шляхом прямих натурних замірів.
В умовах повного насичення шару ґрунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути розрахований за такою формулою:
V = F x H x u, (52)
де V - об'єм забруднюючих речовин, куб. метрів;
F - площа забруднення, кв. метрів;
H - глибина просочування, метрів;
u - дефіцит насичення, в частках від одиниці.