Про тимчасові положення про проходження військової служби громадянами України

б) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку.

118. Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять службу за контрактом, можуть бути звільнені з військової служби:

а) за вислугою строку служби;

б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Окремі військовослужбовці за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм до досягнення граничного віку залишилося 5 і менше років за умови наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років;

в) за станом здоров'я - на основі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

г) у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі;

д) після закінчення строку контракту або у зв'язку з його розірванням;

е) через сімейні обставини або інші важливі причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

є) за службовою невідповідністю;

ж) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

119. Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільнити солдата, матроса, сержанта, старшину з військової служби за наявності підстав, передбачених підпунктами "б" - "г", "є" і "ж" пункту 118 цього Положення. За ініціативою військовослужбовця контракт може бути розірвано з підстав, зазначених у підпунктах "в" і "е" того ж пункту.

Про дострокове розірвання контракту командування повинно попередити військовослужбовця не пізніш як за місяць до звільнення зі служби. У цей же строк військовослужбовець має повідомити командування, якщо він виявляє намір достроково розірвати контракт.

120. Солдат, матрос, сержант, старшина, щодо якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право його оскаржити в порядку, встановленому чинним законодавством. Оскарження не зупиняє виконання рішення.

У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту незаконним військовослужбовець поновлюється на посаді, яку він займав раніше, або рівнозначній з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

121. Звільнення з військової служби провадиться наказами командирів, яким відповідно до пункту 99 цього Положення надано право прийняття солдатів, матросів, сержантів, старшин на службу за контрактом.

122. Військовослужбовці, щодо яких ведеться слідство або кримінальна справа розглядається в суді, звільненню з військової служби не підлягають до прийняття остаточного рішення у справі.

123. Солдати, матроси, сержанти, старшини, засуджені до міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, можуть бути залишені на військовій службі за рішенням командирів (начальників), яким надано право звільнення зазначених осіб з військової служби.

Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку з незаконним засудженням або звільнені з посад, які вони займали, у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, поновлюються на військовій службі та на посадах, які вони займали, чи рівнозначних у встановленому порядку.

124. Перед закінченням строку контракту військовослужбовці направляються на огляд військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. Військовослужбовці, яких звільняють за підставами, вказаними в підпунктах "а", "д", "є", "ж" пункту 118 цього Положення, на медичний огляд не направляються.

125. У разі звільнення в запас особові справи військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, надсилаються до районного (міського) військового комісаріату за місцем проживання.

126. Солдати, матроси, сержанти, старшини проходять службу у воєнний час з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 57-68 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками і мічманами та іншими актами законодавства, прийнятими на воєнний час.

1. Це Тимчасове положення (далі - Положення) визначає відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження військової служби прапорщиками і мічманами, їх права та обов'язки.

2. До прапорщиків і мічманів належать громадяни України, яким присвоєно встановлені Законом військові звання: в армійських частинах - прапорщик, старший прапорщик, у Військово-Морських Силах - мічман, старший мічман.

Військова служба прапорщиків і мічманів складається із служби за контрактом і виконання військового обов'язку в запасі.

3. Прапорщики і мічмани можуть перебувати на військовій службі до досягнення 40-річного віку.

4. Початком військової служби прапорщиків і мічманів вважається день від'їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні, виданому військовим комісаріатом.

5. На військову службу як прапорщики і мічмани можуть бути прийняті особи віком від 19 до 25 років, які відповідають вимогам військової служби і виявили бажання добровільно на ній перебувати, з числа:

а) військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили на строковій службі не менше року;

б) військовозобов'язаних, які не мають військових звань офіцерського складу;

в) жінок з відповідною спеціальною підготовкою, які мають вищу або середню спеціальну освіту.

Перелік посад прапорщиків і мічманів, що можуть займати жінки, визначаються Міністром оборони України.

6. У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерство оборони України в особі командира військової частини (начальника установи), і громадянином України укладається контракт за встановленою формою на строк не менш як п'ять років. Після закінчення цього строку військова служба може бути продовжена за новим контрактом на строк не менш як три роки щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Укладення нового контракту має бути здійснено не пізніш як за три місяці до закінчення строку служби за попереднім контрактом.

7. Прапорщики і мічмани, у яких закінчився контракт і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладення нового контракту, але не більш як до досягнення граничного віку перебування в запасі.

8. З особами, зазначеними в підпункті "а" пункту 5 цього Положення, які виявили бажання вступити на службу як прапорщики і мічмани за контрактом у тій самій військовій частині, де вони проходять строкову службу, контракт укладається не пізніш як за 10 днів до закінчення першого року служби.

Якщо військовослужбовець виявив бажання служити в іншій військовій частині, контракт має бути укладено не пізніш як за місяць до закінчення першого року служби.

9. Добір осіб, зазначених у підпунктах "б" і "в" пункту 5 цього Положення, для вступу на службу як прапорщики і мічмани, підготовка документів на них, проведення медичного огляду і направлення їх до військових частин здійснюють районні (міські) військові комісаріати в порядку, встановленому Міністром оборони України.

10. Контракт укладається в письмовій формі у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, і командиром (начальником) військової частини (установи), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи) і зберігається кожною із сторін.

11. Контракт є підставою для видання наказу про зарахування особи до Збройних Сил України і призначення її на посаду. Він набуває чинності з дня підписання сторонами.

12. Під час укладення контракту може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності особи службі, яку вона проходитиме. Умова про випробування повинна бути застережена в контракті. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців.

Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність особи службі, на яку її приймають, командир військової частини (начальник установи) має право розірвати контракт.

13. Командування частини (установи) не має права вимагати від військовослужбовця виконання робіт і обов'язків, не обумовлених контрактом.

14. Прийняття прапорщиків і мічманів на військову службу та продовження її строку здійснюють командир полку, прирівняні до нього особи і вище.

Рішення про продовження строку служби прапорщиків і мічманів і укладення нового контракту у військових частинах (установах), де командирам (начальникам) за їх посадою не надано такого права, приймають старші начальники з штатною категорією "полковник" і вище на підставі особистого рапорту прапорщика, мічмана та за клопотанням його безпосереднього начальника.

15. Особи, зараховані до шкіл прапорщиків і мічманів, під час навчання перебувають на становищі курсантів військових училищ.

Порядок направлення осіб на навчання в школи прапорщиків (мічманів), строки їх підготовки, а також організація підвищення кваліфікації визначаються Міністром оборони України.

16. Військові звання прапорщиків і мічманів особам, прийнятим на військову службу, присвоюють з урахуванням їх ділових і моральних якостей, військової та спеціальної підготовки, службового досвіду, посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.

Особам, прийнятим на військову службу за контрактом як прапорщики або мічмани вперше, присвоюються військові звання відповідно прапорщика або мічмана.

17. Військові звання старшого прапорщика і старшого мічмана присвоюються прапорщикам і мічманам, які прослужили як прапорщики і мічмани 5 і більше років, причому не менш як один рік на посадах, що комплектуються старшими прапорщиками і старшими мічманами або офіцерами, а також прапорщикам і мічманам, які займають посади старшин підрозділів і командирів взводів протягом 3 років незалежно від строку перебування у військовому званні прапорщика або мічмана.

Військові звання старшого прапорщика і старшого мічмана можуть бути присвоєні також прапорщикам і мічманам:

- за високі морально-бойові якості, виявлені ними під час проходження служби, незалежно від строку служби у званні прапорщика або мічмана і займаної посади;

- за відмінну службу під час бойового чергування в порядку, встановленому Міністром оборони України;

- за бездоганну і безперервну службу прапорщиками і мічманами протягом 15 років.

18. Військові звання прапорщиків і мічманів присвоюються наказом командуючого армією, прирівняної до нього особи.

19. Прапорщики і мічмани можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким надано право присвоювати військові звання, та за вироком суду у випадках дискредитації ними своєї честі та гідності.

Особи, позбавлені військового звання "старший прапорщик", "старший мічман", які сумлінною працею зарекомендують себе позитивно, можуть бути поновлені у цьому званні посадовими особами, яким надано право присвоювати ці військові звання.

Щодо осіб, позбавлених військового звання "прапорщик", "мічман", розглядається питання про службову відповідність їх посаді, яку вони займають.

Осіб, позбавлених військового звання прапорщика або мічмана у зв'язку з незаконним засудженням, поновлюють у попередньому військовому званні командири (начальники), яким надано право видання наказів про присвоєння цього військового звання.

20. Присвоєння прапорщикам і мічманам офіцерського звання провадиться в порядку, встановленому Тимчасовим положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу.

21. Посади, що підлягають заміщенню прапорщиками і мічманами, та відповідні їм військові звання визначаються спеціальним переліком і передбачаються штатом.

22. Призначення прапорщиків і мічманів на посади провадиться наказом командира полку, прирівняних до нього осіб і вище.

23. Прапорщики і мічмани можуть бути з урахуванням ділових і моральних якостей тимчасово призначені на посади, що підлягають заміщенню молодшим офіцерським складом за умови, якщо їм не підпорядковуватимуться офіцери.

Тимчасове призначення прапорщиків і мічманів на посади молодшого офіцерського складу провадиться за наказами командирів (начальників), яким надано право призначати на ці посади осіб офіцерського складу.

У разі призначення на вказані посади офіцерів і відсутності інших вакантних посад молодшого офіцерського складу прапорщики і мічмани, які займають посади молодшого офіцерського складу, переміщуються на посади прапорщиків і мічманів наказами зазначених в абзаці другому цього пункту командирів (начальників).

24. Переміщення по службі прапорщиків і мічманів усередині військової частини, установи, військово-навчального закладу, підприємства, організації, не пов'язане з організаційними заходами, здійснюється, як правило, після закінчення періодів навчання у Збройних Силах України.

25. Переміщення прапорщика, мічмана з однієї військової частини в іншу провадиться:

а) за його проханням після закінчення строку контракту;

б) за станом здоров'я, якщо за висновком військово-лікарської комісії виконання обов'язків на посаді, яку він займає, або проходження служби в даній місцевості йому протипоказано;

в) за сімейними обставинами, якщо членам сім'ї за висновком військово-лікарської комісії проживання за місцем служби прапорщика, мічмана протипоказано;

г) у зв'язку з проведенням організаційних заходів, коли за місцем служби немає вакантних посад, що відповідають спеціальності, рівню підготовки чи досвіду роботи прапорщика, мічмана.

У зв'язку з формуванням, розгортанням, передислокацією військових частин, експлуатацією нових кораблів та в інших випадках службової потреби переміщення прапорщиків і мічманів може провадитися за рішенням командира корпусу, прирівняної до нього особи і вище.

26. Прапорщики і мічмани можуть бути відкомандировані:

а) із Збройних Сил України до Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Управління державної охорони, військ Цивільної оборони, внутрішньої та конвойної охорони та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства України, з виключенням із списків особового складу Збройних Сил України;

б) з Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ, Управління державної охорони, військ Цивільної оборони, внутрішньої та конвойної охорони та інших військових формувань, утворених згідно з чинним законодавством України, до Збройних Сил України з виключенням із списків особового складу відповідних служб, органів, формувань.

Відкомандирування прапорщиків і мічманів відповідно до цього пункту провадиться за погодженням з командуванням або керівництвом зазначених військових формувань.

У разі відкомандирування прапорщиків і мічманів за рішенням Кабінету Міністрів України у складі військової частини (підрозділу), управління або іншого формування до складу інших військових формувань їх згода не потрібна.

27. Прапорщиків і мічманів на нижчі посади переміщують:

а) у разі скорочення штатів чи проведення організаційних заходів;

б) за станом здоров'я відповідно до висновку військово-лікарської комісії;

в) у порядку дисциплінарного стягнення;

г) за особистим проханням;

д) у порядку реалізації атестаційних висновків.

Переміщення прапорщиків і мічманів відповідно до підпунктів "а", "б" і "г" цього пункту здійснюється командиром полку, прирівняною до нього особою і вище, а підпунктів "в" і "д" - начальниками, яким надано таке право Дисциплінарним статутом.

Прапорщики і мічмани, переміщені на нижчі посади, в майбутньому можуть бути призначені на раніше займані або рівні посади з урахуванням досвіду роботи, ділових і моральних якостей, стану здоров'я, але не раніш як через рік.

28. Атестування прапорщиків і мічманів провадиться у зв'язку із закінченням строку служби за контрактом, а також у разі:

- підвищення та пониження на посаді;

- через 4 роки виконання обов'язків на одній посаді;

- звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

- відкомандирування до інших міністерств та відомств.

Прапорщиків і мічманів атестують їх прямі начальники від командира роти, прирівняної до нього особи і вище.

Порядок проведення атестування прапорщиків і мічманів визначається Міністром оборони України.

29. Прапорщики і мічмани, які перебувають на військовій службі, мають право на відпустки зі збереженням матеріального забезпечення:

а) чергові;

б) додаткові.

Прапорщики і мічмани - жінки, крім того, користуються правом на відпустку по вагітності і пологах, по догляду за дитиною.

30. Тривалість щорічної чергової відпустки прапорщиків і мічманів, які мають вислугу до 10 календарних років, становить 30 діб, від 10 до 20 років - 35, від 20 до 25 років - 40, понад 25 календарних років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

Відпустка тривалістю 40 діб і більше на прохання прапорщика або мічмана може бути використана у два прийоми за умови, щоб основна її частина була не менш як 30 діб.

Прапорщики і мічмани - інваліди, а також учасники бойових дій та прирівняні до них особи щорічні чергові відпустки одержують без урахування вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.

У разі переміщення по службі чергова відпустка після надходження до військової частини наказу про переміщення надається прапорщикам і мічманам на загальних підставах за новим місцем служби (новою посадою).

31. Чергова відпустка повинна бути надана протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу начальника від командира корпусу, прирівняної до нього особи і вище чергова відпустка за минулий рік може бути надана в 1 кварталі наступного року. Об'єднання відпусток за кілька років не дозволяється.

Прапорщики і мічмани, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до відповідних категорій для встановлення пільг і компенсацій, щорічну відпустку використовують у зручний для них час. Вони мають право на отримання додаткової відпустки зі збереженням матеріального забезпечення строком 14 робочих днів на рік.

Тривалість чергової відпустки в році прийняття на військову службу обчислюється пропорційно часу з дня початку військової служби до кінця року з розрахунку 2,5 дня відпустки за кожний повний місяць служби.

Відпустка тривалістю менш як 10 днів за бажанням прапорщиків і мічманів може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році.

Прапорщикам і мічманам, яких звільняють з військової служби (крім тих, що звільняються за віком або за станом здоров'я), тривалість відпустки чергової визначається з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мали б право згідно з пунктом 30 цього Положення, за кожний повний місяць служби в рік звільнення.

Тим, хто звільняється за віком або за станом здоров'я, відпустка надається відповідно до пункту 30 цього Положення.

Прапорщикам і мічманам, накази про звільнення яких підписані у минулому році, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби у поточному році не надається.

32. Прапорщикам і мічманам, які захворіли під час чергової відпустки, відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється командиром (начальником), який надав відпустку, на підставі відповідної довідки, засвідченої лікарем і начальником (головним лікарем) лікувального закладу.

Прапорщики і мічмани, затверджені кандидатами на навчання, чергову відпустку одержують з урахуванням повного її використання до від'їзду на навчання, а ті, які навчаються у вищих військово-навчальних закладах, - після закінчення навчального року (присвоєння офіцерського звання).

У період, коли прапорщики і мічмани не займають штатних посад, час чергової відпустки вилучається із загальної тривалості перебування їх у розпорядженні відповідних командирів (начальників).

33. За особливий характер служби, а також шкідливі умови праці прапорщикам і мічманам надаються щорічні додаткові відпустки зі збереженням матеріального забезпечення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам, які мають право на додаткову відпустку за кількома підставами, відпустка надається за однією з них.

34. Додаткові відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 діб.

35. Відпустка через хворобу надається на підставі висновків військово-лікарської комісії. Тривалість цієї відпустки визначається характером захворювання. В цілому час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах і у відпустці через хворобу не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли чинним законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено рішенням командира корпусу, прирівняними до нього особами і вище на підставі висновку лікувального закладу. Після закінчення встановленого строку безперервного перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці через хворобу (з урахуванням продовження цього строку) прапорщики і мічмани підлягають огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність їх до військової служби.

У разі звільнення прапорщиків і мічманів з військової служби відпустка через хворобу не надається.

36. Прапорщикам і мічманам, що навчаються у військово-навчальних закладах, під час перерви навчальних занять надається додаткова (канікулярна) відпустка, тривалість якої визначається навчальними планами, вона не зараховується до чергової відпустки.

37. Відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною прапорщикам і мічманам - жінкам надаються в порядку, встановленому чинним законодавством.

38. Прапорщики і мічмани мають усю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і виконують усі обов'язки громадян України, передбачені Конституцією і законами України.

Права і обов'язки прапорщиків і мічманів, що випливають з умов військової служби, визначаються законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовими статутами, цим Положенням та умовами контракту.

39. За сумлінне виконання службових обов'язків, досягнуті показники на доручених ділянках прапорщики і мічмани можуть бути морально і матеріально заохочені.

40. Прапорщики і мічмани одержують за рахунок держави матеріальне забезпечення за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

41. Прапорщики і мічмани мають право на навчання у військово-навчальних закладах, у цивільних вищих і середніх навчальних закладах без відриву від служби.

42. Пенсійне забезпечення прапорщиків і мічманів та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", а прапорщиків і мічманів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - також і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

43. Прапорщики і мічмани, які перебувають на військовій службі, зобов'язані:

а) самовіддано служити народові України, постійно зміцнювати бойову готовність, сумлінно і чесно виконувати взятий на себе військовий обов'язок;

б) постійно підвищувати свою професійну майстерність, знати і вміло застосувати зброю і бойову техніку, підвищувати бойову підготовку підлеглих, зміцнювати військову дисципліну;

в) неухильно додержувати Конституції та законів України, зберігати честь і гідність військового звання, виконувати вимоги військової присяги і військових статутів, виявляти високу пильність, зберігати державну і військову таємницю;

г) постійно дбати про поліпшення організації життя і діяльності підлеглих та їх виховання, виявляти ініціативу і творчість під час виконання службових завдань, винахідливість у бойовій обстановці, бути прикладом високої сумлінності, відповідального ставлення до виконання наказів і розпоряджень старших командирів і начальників.

44. За порушення військової дисципліни, адміністративні правопорушення, заподіяння матеріальної шкоди і вчинення злочину прапорщики і мічмани несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

45. Звільнення прапорщиків і мічманів з військової служби здійснюється:

а) в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі та за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;

б) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.

Порядок представлення прапорщиків і мічманів до звільнення з військової служби визначається Міністром оборони України.

46. Прапорщиків і мічманів звільняють з військової служби:

а) за вислугою строку служби;

б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Окремі прапорщики і мічмани за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм до досягнення встановленого граничного віку залишилося 5 і менше років за умови наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років;

в) за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

г) у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі;

д) після закінчення строку контракту або у зв'язку з його достроковим розірванням;

е) через сімейні обставини або інші важливі причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

є) за службовою невідповідністю;

ж) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

47. Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільнити прапорщика (мічмана) з військової служби за наявності підстав, передбачених підпунктами "б" - "г", "є" і "ж" пункту 46 цього Положення. За ініціативою прапорщика (мічмана) контракт може бути розірвано з підстав, зазначених у підпунктах "в" і "е" того ж пункту.

Про дострокове розірвання контракту командування повинно попередити військовослужбовця не пізніш як за місяць до звільнення зі служби. У цей же строк прапорщик (мічман) має повідомити командування, якщо він виявляє намір достроково розірвати контракт.

48. Прапорщик (мічман), щодо якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право його оскаржити в порядку, встановленому чинним законодавством. Оскарження не зупиняє виконання рішення.

У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту незаконним прапорщик (мічман) поновлюється на посаді, яку займав раніше, або рівнозначній з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

49. Звільнення з військової служби провадиться наказами начальників від командуючого армією, прирівняних до нього осіб і вище.

50. Прапорщики і мічмани, щодо яких ведеться слідство або кримінальна справа розглядається в суді, звільненню з військової служби не підлягають до прийняття остаточного рішення у справі.

51. Прапорщики і мічмани, засуджені до міри покарання, не зв'язаної з позбавленням волі, можуть бути залишені на військовій службі за рішенням командирів (начальників), яким надано право звільнення зазначених осіб з військової служби.

Прапорщики і мічмани, звільнені з військової служби у зв'язку з незаконним засудженням або звільнені з посад, які вони займали, у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, поновлюються на військовій службі та на посадах, які вони займали, чи рівнозначних у встановленому порядку.

52. Прапорщикам і мічманам, які бездоганно прослужили 20 років і більше (у тому числі в пільговому обчисленні), а тим, хто має особливі заслуги перед Збройними Силами України, незалежно від вислуги років, у разі звільнення в запас або відставку наказами начальників, що здійснюють звільнення, надається право носити військову форму одягу, крім осіб, звільнених з військової служби відповідно до підпунктів "є", "ж" пункту 46 цього Положення.

53. Днем звільнення з військової служби прапорщиків і мічманів вважається день, з якого вони стали на військовий облік у військовому комісаріаті у зв'язку зі звільненням з військової служби, але не пізніше строку, вказаного у приписі.

54. Зміна місця дислокації військової частини не може бути підставою для дострокового звільнення прапорщиків і мічманів з військової служби, а також для переведення їх до іншої частини.

55. Прапорщики і мічмани, які померли, загинули, безвісно відсутні, а також які пропали безвісти, виключаються зі списків особового складу Збройних Сил України в порядку, що встановлюється Міністром оборони України.

56. Прапорщики і мічмани проходять службу у воєнний час з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом та іншими актами законодавства, прийнятими за воєнний час.

57. У разі оголошення мобілізації:

а) прапорщики і мічмани, які перебувають на цей час у лавах Збройних Сил України, а також військовозобов'язані, призвані на збори, затримуються до особливого розпорядження. Накази про звільнення з військової служби прапорщиків і мічманів, не виключених зі списків особового складу військової частини, підлягають скасуванню крім наказів про звільнення у відставку через хворобу. Ці особи стають до виконання обов'язків за попередніми посадами, а якщо їх зайнято, призначаються на інші вакантні посади. Звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту зупиняється до скасування воєнного часу;

б) усі відпустки (за винятком відпусток через хворобу, по вагітності і пологах та догляду за дитиною) припиняються, і прапорщики та мічмани, які перебувають у відпустці, повинні негайно повернутися до місця служби;

в) прапорщики і мічмани запасу з'являються в пункти і строки, вказані в їх мобілізаційних приписах, одержуваних повістках або в наказах районних (міських) військових комісарів.

Прапорщики і мічмани, які не повернулися своєчасно без поважних причин з відпустки до місця служби або не з'явилися після оголошення мобілізації до вказаних пунктів і в зазначені строки, несуть відповідальність за законами воєнного часу.

58. Призов прапорщиків і мічманів запасу у разі оголошення мобілізації та наступні призови провадяться військовими комісаріатами відповідно до наказів Міністра оборони України, що видаються на підставі Указу Президента України.

59. Склад прапорщиків і мічманів поновлюється особами, яким присвоєно військове звання відповідно до пункту 16 цього Положення, з урахуванням потреби в них Збройних Сил України.

60. Військові звання прапорщика і мічмана присвоюються:

а) солдатам, матросам, сержантам і старшинам, які мають вищу або середню спеціальну освіту, споріднену за профілем підготовки з відповідною військовою спеціальністю, і призначені на посади прапорщиків і мічманів;

б) сержантам і старшинам, які призначені на посади прапорщиків і мічманів і успішно виконують обов'язки за цими посадами не менш як три місяці, а в діючій армії і на діючому флоті - незалежно від строку виконання обов'язків;

в) жінкам з відповідною спеціальною підготовкою, які мають вищу або середню спеціальну освіту, призвані на військову службу і призначені на посади прапорщиків і мічманів.

Військові звання старшого прапорщика і старшого мічмана присвоюються прапорщикам і мічманам, які прослужили на посадах, що підлягають комплектуванню старшими прапорщиками, старшими мічманами або офіцерами, не менш як три місяці (в діючій армії і на діючому флоті - незалежно від строку служби на цих посадах), а також прапорщикам і мічманам, які займають посади прапорщиків і мічманів і бездоганно прослужили протягом року, а в діючій армії та на діючому флоті - не менш як п'ять місяців.

61. Військові звання прапорщиків і мічманів присвоюються наказом командира дивізії, прирівняної до нього особи і вище.

62. Право позбавлення військового звання прапорщика і мічмана має командир (начальник), що займає посаду на один ступінь вище за командира (начальника), який присвоїв це звання.

63. Особам, позбавленим військового звання прапорщика і мічмана, може бути присвоєно наказом командира дивізії, прирівняної до нього особи і вище військове звання прапорщика і мічмана, якщо вони в майбутньому зарекомендують себе гідними займати посади прапорщика і мічмана.

64. Переміщення прапорщиків і мічманів з однієї частини в іншу провадиться в разі потреби укомплектування або з метою більш доцільного використання прапорщиків і мічманів наказами начальників від командира дивізії, прирівняної до нього особи і вище.

65. Атестування прапорщиків і мічманів провадиться лише в разі представлення їх до присвоєння офіцерського звання.

66. Прапорщикам і мічманам може надаватися відпустка тривалістю до 10 днів, не рахуючи часу на дорогу, командирами дивізій, прирівняними до них особами і вище.

67. Лікування прапорщиків і мічманів повинно бути закінчено в лікувальному закладі. У виняткових випадках на підставі висновків військово-лікарської комісії командиром військової частини (а в разі виключення зі списків особового складу частини - начальником військово-лікувального закладу) може бути надана додаткова відпустка через хворобу тривалістю до 30 діб. Після закінчення цього строку за висновком військово-лікарської комісії відпустка через хворобу може бути продовжена на такий самий строк, а в разі відповідних медичних показань - продовжена ще раз.

В цілому відпустка через хворобу не повинна перевищувати трьох місяців. Після закінчення відпустки через хворобу військово-лікарська комісія визначає ступінь придатності прапорщика (мічмана) до військової служби.

68. Прапорщики і мічмани, які перебувають на військовій службі та визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до неї зі зняттям з військового обліку, звільняються у відставку за станом здоров'я, а ті, що визнані непридатними до військової служби з переоглядом через 6 або 12 місяців, звільняються в запас за станом здоров'я із зазначенням у наказі про звільнення про переогляд після закінчення зазначених строків.

Звільнення з військової служби прапорщиків і мічманів, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби з переоглядом через 6 або 12 місяців, провадиться командирами дивізій, прирівняними до них особами і вище, а також командуючими військами фронтів і флотами за місцем розташування лікувального закладу незалежно від підлеглості звільнюваних.

1. Це Тимчасове положення (далі - Положення) визначає відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження військової служби особами офіцерського складу, їх права та обов'язки.

2. До офіцерського складу належать громадяни України, яким присвоєно встановлені Законом військові звання від молодшого лейтенанта і вище*.

Військова служба осіб офіцерського складу включає військову службу за контрактом, призовом та службу в запасі.

3. Офіцерський склад залежно від військових звань поділяється на:

молодший офіцерський склад (від молодшого лейтенанта до капітана включно);

старший офіцерський склад (від майора до полковника включно);

вищий офіцерський склад (від генерал-майора до генерала армії України включно).

4. Відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" особам офіцерського складу присвоюються такі військові звання:

До військових звань громадян, які перебувають у запасі чи у відставці, додаються слова відповідно "запасу" або "у відставці".

До військових звань офіцерського складу медичної служби і юстиції додаються відповідно слова "медичної служби" і "юстиції".

5. Офіцерський склад, що перебуває на військовій службі, комплектується:

а) за контрактом у добровільному порядку:

випускниками військово-навчальних закладів, яким присвоєно офіцерське звання;

офіцерами запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі;

жінками віком до 35 років, яким присвоєно військове звання офіцерського складу;

б) за призовом - офіцерами, призваними на військову службу із запасу.

6. Особи офіцерського складу перебувають на військовій службі до досягнення такого граничного віку:

7. Офіцерам, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на посаді, що вони займають, та офіцерам - кандидатам наук (доцентам), придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, Міністром оборони України може бути продовжено строк служби до 5 років, а докторам наук (професорам) - до 10 років.

8. На військову службу на добровільних засадах на посади офіцерського складу приймають осіб, зазначених у підпункті "а" пункту 5 цього Положення.

9. У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерство оборони України в особі командира військової частини (начальника установи), і громадянином України укладається контракт за встановленою формою.

10. Перший контракт для проходження військової служби на посадах офіцерського складу укладається:

з офіцерами - на строк від 5 до 10 років;

з курсантами військово-навчальних закладів після закінчення першого курсу - на строк від 5 до 10 років;

з офіцерами, які добровільно вступили на військову службу із запасу, - на строк не менш як 3 роки.

Після закінчення зазначених строків військової служби вона може бути продовжена за новим контрактом на строк не менш як 3 роки щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

11. Добір офіцерів, які виявили бажання служити у Збройних Силах України, провадиться військовими комісаріатами у порядку, встановленому Міністром оборони України.

12. Контракт укладається в письмовій формі у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, і командиром (начальником) військової частини (установи), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи) і зберігається кожною із сторін.

13. Контракт є підставою для видання наказу про зарахування особи до складу Збройних Сил України і призначення на посаду. Він набуває чинності з моменту підписання сторонами.

14. Під час укладання контракту може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності особи службі, яку вона проходитиме. Умова про випробування повинна бути застережена в контракті. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців.

Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність особи службі, на яку її приймають, командир військової частини (начальник установи) протягом цього строку має право розірвати контракт.

15. Командування частини (установи) не має права вимагати від військовослужбовця виконання робіт і обов'язків, не обумовлених контрактом.

16. Військові звання офіцерського складу присвоюються військовослужбовцям і військовозобов'язаним з урахуванням їх професійно-психологічних якостей, організаторських здібностей, військової та спеціальної підготовки, досвіду служби, посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.

17. Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється:

а) солдатам, матросам, сержантам і старшинам з вищою освітою, які пройшли навчальні збори і склали іспити за програмою підготовки офіцерів запасу перед закінченням строкової військової служби;

б) військовозобов'язаним з вищою освітою після проходження строкової військової служби та зборів для підготовки офіцерів запасу і складання відповідних іспитів;

в) курсантам, випускникам вищих військово-навчальних закладів і студентам військових кафедр (факультетів, відділень військової підготовки) вищих навчальних закладів після їх закінчення з рівнем підготовки не нижче як бакалавр;

г) випускникам вищих навчальних закладів, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби у мирний час (обмежено придатними другого ступеня у воєнний час) внаслідок каліцтва, одержаного за обставин, не пов'язаних з проходженням військової служби;

е) військовослужбовцям, які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, під час атестування до офіцерського складу запасу;

є) прапорщикам і мічманам, які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю і призначені на посади офіцерського складу та успішно виконують службові обов'язки, з урахуванням віку і наявності потреби в офіцерах даної спеціальності, а також під час звільнення їх з військової служби в запас за умови перебування на військовій службі на посадах прапорщиків і мічманів не менш як 5 років;

ж) жінкам до 30 років, які мають середню спеціальну освіту, споріднену з відповідною військовою освітою, і перебувають у запасі;

з) жінкам, які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, в разі прийняття на військову службу для призначення на посади офіцерського складу або переміщення на ці посади з посад солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів, і успішно виконують службові обов'язки.

18. Військове звання молодшого лейтенанта у воєнний час присвоюється:

а) військовослужбовцям, які закінчили військово-навчальні заклади за скороченою програмою навчання або курси підготовки молодших офіцерів;

б) прапорщикам і мічманам з середньою спеціальною освітою, спорідненою з військовою спеціальністю, які призначені на посади офіцерського складу і успішно виконують службові обов'язки;

в) військовослужбовцям, які призначені на посади офіцерського складу діючої армії (флоту) й успішно виконують службові обов'язки;

г) військовослужбовцям з вищою освітою, які закінчили військово-навчальні заклади за скороченою програмою або курси підготовки молодших офіцерів;

д) жінкам, зазначеним у підпунктах "ж" і "з" пункту 17 цього Положення.

19. Військове звання лейтенанта присвоюється:

а) випускникам вищих військово-навчальниих закладів, кафедр (факультетів, відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів з рівнем підготовки не нижче магістра, а також курсантам і студентам, зарахованим до цих закладів до 1993 року. Звання лейтенанта запасу військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, присвоюється безпосередньо після закінчення військово-навчального закладу;

б) молодшим лейтенантам, у яких закінчився встановлений строк вислуги в цьому військовому званні, та тим, які мають вищу освіту з рівнем магістра, незалежно від строку вислуги у званні.

20. Перше офіцерське звання військовослужбовцям присвоюється Міністром оборони України.

21. Чергові військові звання молодшого і старшого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюються:

а) до капітана включно - командуючими арміями, командирами військових корпусів;

б) до майора включно - командуючими видами Збройних Сил України, військами військових округів (оперативних командувань);

в) до підполковника включно - заступниками Міністра оборони України;

г) до полковника включно - Міністром оборони України.

22. Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюються Президентом України за поданням Міністра оборони України.

23. Чергові військові звання молодшого і старшого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюються в послідовному порядку за наявності відповідних показників професійно-психологічного добору, позитивної атестації та відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, яку вони займають, і після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні.

24. Чергове військове звання офіцерського складу до полковника включно може бути присвоєно Міністром оборони України в порядку заохочення, достроково, після закінчення, як правило, не менш як половини встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні за зразкове виконання обов'язків військової служби, високі показники в бойовій підготовці, зміцненні військової дисципліни за умови, що він займає цю посаду не менш як один рік.

25. Чергове військове звання офіцерського складу до полковника включно слухачам Військової академії Збройних Сил України, ад'юнктам і докторантам за умови позитивної атестації присвоюється з додержанням вимог пункту 23 цього Положення: під час навчання - за умови відповідності чергового військового звання званню за штатною посадою, яку офіцер займав перед вступом до навчального закладу, без урахування змін у штаті військового звання (підвищення чи пониження) за цією посадою, внесених після вступу офіцера до навчального закладу; в разі закінчення навчального закладу (ад'юнктури, докторантури) - за умови відповідності чергового військового звання званню за штатною посадою, на яку офіцер призначається після закінчення навчання.