Деякі питання застосування Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат

У зв'язку з неоднозначним розумінням та різним застосуванням деяких положень Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат

Кабінет Міністрів України

Роз'яснити, що Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. N 256 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 13, ст. 535, N 44, ст. 1974; 2002 р., N 15, ст. 804; 2003 р., N 42, ст. 2205; 2004 р., N 10, ст. 588) (далі - Порядок), застосовується з урахуванням того, що:

відповідно до статті 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та пунктів 2 і 5 Порядку платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (крім видобутку природного газу з морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) є усі, без винятку, підприємства, які здійснюють видобуток нафти, природного газу та газового конденсату, незалежно від подальшого використання видобутої ними сировини (у тому числі її відпуску чи переробки);

сума рентної плати визначається виходячи із ставок цієї плати та обсягів видобутих нафти, природного газу і газового конденсату. При цьому пункти 3, 6 та 8 Порядку регулюють питання визначення та внесення до Державного бюджету України суми рентної плати лише у разі здійснення відпуску видобутих нафти, природного газу і газового конденсату, а пункт 7 Порядку - у разі видобування нафти, природного газу і газового конденсату на родовищах з важкодобувними та виснаженими запасами.