• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про вибори народних депутатів України

Верховна Рада України  | Закон від 25.03.2004 № 1665-IV | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 25.03.2004
  • Номер: 1665-IV
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 25.03.2004
  • Номер: 1665-IV
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
8. Перелік звичайних та спеціальних виборчих дільниць із зазначенням номерів виборчих дільниць, їх меж чи установ (закладів), у яких вони утворені, місцезнаходження відповідних дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування публікується у регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації не пізніш як за сімнадцять днів до дня виборів або, у разі неможливості, оприлюднюється в інший спосіб у той же строк.
( Закон доповнено статтею 102-1 згідно із Законом N 1114-V від 01.06.2007 )
Стаття 102-2. Особливості утворення виборчих комісій на позачергових виборах депутатів
1. Окружні виборчі комісії утворюються Центральною виборчою комісією не пізніш як на дванадцятий день після початку виборчого процесу. Кандидатури до складу окружних виборчих комісій подаються від депутатських фракцій, які були утворені у поточному скликанні Верховної Ради України (далі - фракції). Подання щодо кандидатур від фракції підписується головою фракції, підпис якого засвідчується в Апараті Верховної Ради України або нотаріально, та вноситься до Центральної виборчої комісії не пізніш як на восьмий день після початку виборчого процесу.
2. Кількість кандидатур, які включаються до складу окружної виборчої комісії за поданням кожної фракції, зазначеної у частині першій цієї статті, визначається Центральною виборчою комісією не пізніше наступного дня після початку виборчого процесу, виходячи із встановлених частиною першою статті 27 цього Закону обмежень кількісного складу комісій та з дотриманням рівного представництва коаліції депутатських фракцій та опозиції (сукупності депутатських фракцій, які не входять до коаліції), сформованих у Верховній Раді України поточного скликання, і рівної кількості кандидатур від кожної фракції окремо у межах представництва коаліції та опозиції.
3. Керівні посади в окружних виборчих комісіях розподіляються відповідно до порядку, встановленого частиною десятою статті 27 цього Закону. При цьому голова і секретар однієї комісії не можуть бути представниками лише коаліції чи опозиції.
4. У разі якщо у встановлений частиною першою цієї статті строк не надійшли подання від фракції, зазначеної у частині першій цієї статті, або кількість запропонованих фракцією осіб до складу окружної виборчої комісії становить менше, ніж встановлена кількість представництва для цієї фракції, право подання кандидатур у кількості, яка необхідна для дотримання представництва коаліції (опозиції), переходить до інших фракцій, які входять відповідно до коаліції або опозиції. Таке подання може бути внесене не пізніше наступного дня після закінчення строку внесення подань відповідно до частини першої цієї статті.
5. Якщо після закінчення строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, не надійшли подання щодо складу окружної виборчої комісії або якщо кількість запропонованих до складу окружної виборчої комісії осіб становить менше дванадцяти, Центральна виборча комісія зобов'язана утворити окружну виборчу комісію за поданням голови Центральної виборчої комісії у складі дванадцяти осіб з обов'язковим урахуванням кандидатур, поданих від фракцій, зазначених у частині першій цієї статті.
6. Дільничні виборчі комісії звичайних та спеціальних виборчих дільниць утворюються не пізніш як за п'ятнадцять днів до дня виборів, а у винятковому випадку утворення виборчої дільниці відповідно до частини сьомої статті 21 цього Закону - одночасно з утворенням виборчих дільниць, за поданнями фракцій, зазначених у частині першій цієї статті.
7. Дільнична виборча комісія утворюється у складі:
1) для малих дільниць - 9-14 осіб;
2) для середніх дільниць - 13-18 осіб;
3) для великих дільниць - 18-23 осіб.
8. Кандидатури до складу дільничних виборчих комісій подаються від фракцій, зазначених у частині першій цієї статті. Подання щодо кандидатур від фракції підписується та вноситься головою фракції або особою, уповноваженою на це керівником фракції, підпис якого на відповідному поданні або дорученні засвідчується в Апараті Верховної Ради України чи нотаріально. Зазначене доручення дійсне до дня виборів включно, якщо інше не вказано в дорученні. Разом із поданням надається копія доручення, яка зберігається у відповідній комісії. Подання вноситься до відповідної окружної виборчої комісії не пізніш як за двадцять днів до дня виборів; при цьому особа, уповноважена на внесення подання, пред'являє один із документів, зазначених у частині третій статті 2 цього Закону.
9. Кількість кандидатур, які включаються до складу дільничної виборчої комісії від кожної фракції, зазначеної у частині першій цієї статті, визначається Центральною виборчою комісією не пізніш як за сорок днів до дня виборів, виходячи із встановлених частиною сьомою цієї статті обмежень кількісного складу комісій та з дотриманням рівного представництва від кожної фракції.
10. Керівні посади в дільничних виборчих комісіях розподіляються відповідно до порядку, встановленого частиною десятою статті 28 цього Закону. При цьому голова і секретар однієї комісії не можуть бути представниками лише коаліції чи опозиції.
11. У разі якщо в установлений частиною восьмою цієї статті строк подання щодо складу дільничної виборчої комісії не надійшли або якщо кількість запропонованих до складу дільничної виборчої комісії осіб становить менше мінімальної кількості, встановленої частиною сьомою цієї статті, окружна виборча комісія зобов'язана утворити дільничну виборчу комісію за поданням голови окружної виборчої комісії у мінімальному складі, встановленому частиною сьомою цієї статті, з обов'язковим урахуванням кандидатур, поданих від фракцій, зазначених у частині першій цієї статті.
12. Кандидатури до складу дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць, крім фракцій, зазначених у частині першій цієї статті, подаються також Міністерством закордонних справ України з урахуванням вимог, встановлених статтею 29 цього Закону.
13. Роз'яснення щодо порядку утворення дільничних виборчих комісій та розподілу керівних посад у цих комісіях при проведенні позачергових виборів депутатів приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за тридцять днів до дня виборів.
( Закон доповнено статтею 102-2 згідно із Законом N 1114-V від 01.06.2007 )
Стаття 102-3. Особливості складання та уточнення списків виборців на позачергових виборах депутатів
1. Складання списків виборців для позачергових виборів депутатів здійснюється з використанням основних механізмів і процедур, визначених Законом України "Про Державний реєстр виборців", у порядку і з особливостями, встановленими цією статтею.
2. Складання списків виборців на звичайних виборчих дільницях здійснюється робочими групами обліку виборців, які утворюються районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад (міст республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення) не пізніш як на п'ятий день з початку виборчого процесу позачергових виборів депутатів та діють до дня виборів включно. Орган, що утворив робочу групу, не пізніш наступного дня повідомляє Центральну виборчу комісії про керівника групи, її місцезнаходження та засоби зв'язку.
3. До складання та уточнення списків виборців у відповідних територіальних громадах робоча група обліку виборців залучає сільських, селищних, міських (міст районного значення) голів, голів районних у місті рад або інших посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження.
4. Для взаємодії з робочими групами обліку виборців та забезпечення їх необхідною для складання списків виборців інформацією Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством юстиції України, Міністерством оборони України, Державним департаментом України з питань виконання покарань у кожному територіальному органі не пізніш ніж на п'ятий день з дня початку виборчого процесу визначаються відповідальні працівники.
5. Списки виборців на звичайних виборчих дільницях складаються робочими групами на підставі загальних списків виборців, наданих Центральною виборчою комісією, з використанням списків виборців на звичайних виборчих дільницях, на підставі яких проводилося голосування на останніх виборах депутатів за формою, яка затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як на п'ятий день після початку виборчого процесу.
6. Центральна виборча комісія не пізніше наступного дня після отримання повідомлення про утворення робочої групи надає їй електронну базу даних загальних списків виборців по відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
7. Відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не пізніш як за сорок сім днів до дня виборів забезпечують надання відповідними архівними установами робочій групі обліку виборців копії списків виборців на виборчих дільницях без підписів виборців, які використовувалися під час голосування на останніх виборах депутатів та були передані на збереження відповідно до статті 118 цього Закону.
8. До відповідної робочої групи обліку виборців не пізніш як за тридцять днів до дня виборів відомості про громадян України подають:
1) керівник відповідного районного (міського, районного у місті) органу Міністерства внутрішніх справ України:
а) про громадян України, зареєстрованих за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, яким після дня останніх виборів депутатів виповнилося або на день позачергових виборів виповниться 18 років;
б) про осіб, які після дня останніх виборів депутатів набули громадянства України та отримали тимчасове посвідчення громадянина України або паспорт громадянина України і зареєстровані за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;
в) про виборців, які після дня останніх виборів депутатів змінили реєстрацію місця проживання в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
г) про виборців, які після дня останніх виборів депутатів зареєстрували своє місце проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;
д) про виборців, які після дня останніх виборів депутатів зняті з реєстрації за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;
е) про осіб, громадянство України яких припинено після дня останніх виборів депутатів;
2) керівник відповідного районного (міського, районного у місті) органу Міністерства юстиції України:
а) про виборців, які проживали у відповідній адміністративно-територіальній одиниці та померли після дня останніх виборів депутатів;
б) про виборців, які після дня останніх виборів депутатів змінили прізвище, ім'я, по батькові, дату народження;
3) керівник місцевого військового комісаріату:
а) про виборців, які проживали на відповідній території та після дня останніх виборів депутатів призвані на строкову військову службу;
б) про виборців, які після дня останніх виборів депутатів звільнилися в запас після закінчення строкової військової служби;
4) командир військової частини (формування), дислокованої в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці:
а) про виборців - військовослужбовців строкової служби, які пізніш як за дванадцять місяців (а військовослужбовців, які проходять строкову військову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Морської охорони Державної прикордонної служби України - пізніш як за вісімнадцять місяців) до дня позачергових виборів прибули для проходження служби у цій військовій частині (формуванні);
б) про інших виборців, які після дня останніх виборів депутатів прибули для проживання на території дислокації цієї військової частини (формування);
в) про виборців (у тому числі військовослужбовців строкової служби), які після дня останніх виборів депутатів вибули з території дислокації цієї військової частини (формування);
5) керівник відповідного районного (міського, районного у місті) органу опіки та піклування:
а) про виборців, які після дня останніх виборів депутатів були визнані судом недієздатними, внаслідок чого над ними була встановлена опіка;
б) про осіб, щодо яких судом після дня останніх виборів депутатів було скасовано рішення про визнання їх недієздатними, внаслідок чого над ними була припинена опіка;
6) керівник відповідного районного (районного у місті) органу охорони здоров'я, установи соціального захисту, сільський, селищний, міський (міста районного значення) голова - про виборців, які постійно нездатні пересуватися самостійно, для включення цих осіб до витягу із списку виборців для забезпечення голосування за місцем перебування;
7) керівник розташованого в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці спеціалізованого закладу, який відповідно до закону здійснює облік бездомних громадян:
а) про виборців, які після дня останніх виборів депутатів зареєстровані за юридичною адресою закладу;
б) про виборців, які після дня останніх виборів депутатів зняті з реєстрації за юридичною адресою закладу;
8) керівники місцевих органів виконання покарань Державного департаменту України з питань виконання покарань - про громадян України, які відбувають покарання в установах, розташованих на відповідній території;
9) керівник органу державної податкової адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці - про осіб, які внесені до державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
9. Органи державної прикордонної служби за три дні до дня виборів подають до окружних виборчих комісій відомості про осіб, які зареєстровані в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, фактично перетнули державний кордон України і на момент подання відомостей відсутні дані про їх повернення на територію України.
10. Відомості, передбачені частинами восьмою та дев'ятою цієї статті, подаються на паперових носіях та в електронному вигляді. Достовірність відомостей засвідчується підписом керівника відповідного органу, установи, організації, командира військової частини (формування) та скріплюються відповідною печаткою.
11. У разі утворення нової звичайної виборчої дільниці у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 102-1 цього Закону, робоча група обліку виборців на підставі наявних у її розпорядженні відомостей складає списки виборців на такій дільниці. При цьому виборці, включені до списку виборців на новій виборчій дільниці, виключаються із списків виборців на інших звичайних виборчих дільницях.
12. Робоча група обліку виборців уточнює списки виборців з використанням відомостей, отриманих відповідно до частини восьмої цієї статті. Не пізніш як за двадцять днів до дня виборів робоча група виготовляє по два примірники списку виборців на кожній звичайній виборчій дільниці, утвореній у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
13. Не пізніш як за вісімнадцять днів до дня виборів списки виборців по виборчих дільницях у двох примірниках підписуються керівником робочої групи, а також відповідним сільським, селищним, міським (міста районного значення або обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення без районного поділу) головою, головою районної у місті ради або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону здійснює його повноваження, підпис якого (якої) засвідчується печаткою відповідної ради.
14. Не пізніш як за сімнадцять днів до дня виборів керівник робочої групи передає підписані відповідно до частини одинадцятої цієї статті списки виборців по кожній звичайній виборчій дільниці у двох примірниках на паперових носіях та в електронному вигляді відповідній окружній виборчій комісії на її засіданні, про що складається акт за формою і в порядку, встановленими частиною восьмою статті 35 цього Закону.
15. Для забезпечення громадського контролю за процесом складання та достовірністю списків виборців Центральна виборча комісія не пізніше як на п'ятнадцятий день з дня початку виборчого процесу створює центральну та регіональні (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) контрольні групи, до складу кожної з яких входять по два представники від фракцій, зазначених у частині першій статті 102-2 цього Закону. Подання кандидатур до складу контрольних груп підписується головою відповідної фракції, підпис якого засвідчується в Апараті Верховної Ради України або нотаріально, і вноситься до Центральної виборчої комісії не пізніш як на десятий день після початку виборчого процесу.
16. Члени контрольних груп мають право:
1) знайомитися із перебігом складання та уточнення списків виборців на виборчих дільницях;
2) отримати від робочої групи на свою письмову вимогу електронну копію списків виборців на виборчих дільницях (станом на день передачі списків виборців окружній виборчій комісії).
17. Список виборців на виборчій дільниці має наскрізну нумерацію виборців. Відомості про виборців у списку зазначаються у порядку їх адрес так, щоб відомості про виборців з однаковою адресою житла у списку виборців були розміщені поруч.
18. Окружна виборча комісія не пізніш як за дванадцять днів до дня виборів передає список виборців на виборчій дільниці відповідній дільничній виборчій комісії звичайної виборчої дільниці у порядку, встановленому частиною восьмою статті 41 цього Закону. Відомості, отримані, окружною виборчою комісією відповідно до частини дев'ятої статті 102-3 цього Закону, на наступний день передаються до дільничних виборчих комісій. У цьому випадку дільнична виборча комісія зобов'язана прийняти рішення про виключення осіб, зазначених у отриманих відомостях.
19. Уточнення списків виборців після їх отримання дільничними виборчими комісіями звичайних виборчих дільниць проводиться у порядку, встановленому статтями 43-45 цього Закону.
20. Іменне запрошення, передбачене частиною другою статті 43 цього Закону, надсилається кожному виборцю, включеному до списку виборців на виборчій дільниці, не пізніш як за сім днів до дня виборів.
21. На спеціальних виборчих дільницях списки виборців складаються у порядку, передбаченому цим Законом, не пізніш як за сім днів до дня виборів. Один примірник списку виборців передається до відповідної окружної виборчої комісії не пізніше наступного дня після його складання.
22. Відомості про виборців, які на день проведення виборів перебувають на території спеціальних виборчих дільниць, подаються не пізніш як за вісім днів до дня виборів відповідним дільничним виборчим комісіям у порядку, встановленому частиною третьою статті 46 цього Закону.
23. Списки виборців на закордонних виборчих дільницях складаються і виготовляються у порядку, встановленому цим Законом. Робоча група обліку виборців при Міністерстві закордонних справ України створюється у строк, встановлений частиною другою цієї статті, про що не пізніш як на наступний день повідомляється Центральна виборча комісія.
24. При проведенні позачергових виборів депутатів до списків виборців на закордонних виборчих дільницях включаються виборці, які на час складання списків виборців перебувають на консульському обліку. Списки виборців передаються дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць не пізніш як за дванадцять днів до дня виборів. Уточнення списків виборців на закордонних виборчих дільницях проводиться у порядку, встановленому цим Законом. Члени центральної контрольної групи мають повноваження, передбачені частиною шістнадцятою цієї статті, щодо списків виборців на закордонних виборчих дільницях.
25. Члени виборчих комісій включаються до списків виборців за місцезнаходженням відповідної комісії у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 44 цього Закону.
( Закон доповнено статтею 102-3 згідно із Законом N 1114-V від 01.06.2007 )
Стаття 102-4. Особливості висування та реєстрації кандидатів у депутати на позачергових виборах депутатів
1. Висування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і закінчується за сорок днів до дня виборів.
2. Про утворення виборчого блоку Центральна виборча комісія повідомляється не пізніш як за три дні до дня проведення міжпартійного з'їзду (зборів, конференції) щодо висування кандидатів у депутати.
3. Подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати закінчується за тридцять п'ять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія приймає рішення щодо реєстрації кандидатів не пізніш як на третій день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів у депутати та доданих до неї документів. У разі відмови у реєстрації кандидатів у депутати через невідповідне оформлення поданих для реєстрації документів повторне подання виправлених документів відповідно до частини третьої статті 62 цього Закону здійснюється не пізніш як за тридцять днів до дня виборів.
4. Реєстрація кандидатів у депутати закінчується за двадцять сім днів до дня виборів.
5. Розмір та кількість фотографій осіб, включених до виборчого списку партії (блоку), встановлюються Центральною виборчою комісією не пізніше ніж на третій день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
6. При проведенні позачергових виборів депутатів декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) кандидатами в депутати не подається.
( Частина шоста статті 102-4 в редакції Закону N 2756-VI від 02.12.2010 )( Закон доповнено статтею 102-4 згідно із Законом N 1114-V від 01.06.2007 )
Стаття 102-5. Особливості фінансового та матеріально-технічного забезпечення позачергових виборів депутатів
1. Окружна виборча комісія у п'ятиденний строк з дня її утворення складає єдиний кошторис видатків для підготовки і проведення позачергових виборів, передбачений частиною шостою статті 49 цього Закону, який не пізніш як на сьомий день після дня утворення окружної виборчої комісії подається до Центральної виборчої комісії.
2. Партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу відкриває накопичувальний рахунок свого виборчого фонду не пізніш як на п'ятий день після реєстрації виборчого списку кандидатів у депутати від цієї партії (блоку). Відкриття і закриття рахунків виборчого фонду партії (блоку), фінансова звітність партії (блоку) здійснюються в порядку і за формами, які застосовувалися під час останніх чергових виборів депутатів.
3. Закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного бюджету України для підготовки та проведення позачергових виборів депутатів здійснюється у порядку, затвердженому Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель за пропозицією Центральної виборчої комісії. Зазначений порядок затверджується не пізніш як на п'ятий день після початку виборчого процесу.
( Закон доповнено статтею 102-5 згідно із Законом N 1114-V від 01.06.2007 )
Стаття 102-6. Особливості проведення передвиборної агітації на позачергових виборах депутатів
1. Інформаційні плакати партій (блоків), зазначені у статті 67 цього Закону, не містять передвиборних програм партій (блоків). Ці плакати повинні містити фотографії п'яти кандидатів у депутати із виборчого списку партії (блоку), визначених відповідною партією (блоком). Такі плакати виготовляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до дня виборів. Інформаційні плакати передаються дільничним виборчим комісіям не пізніш як за сім днів до дня виборів.
2. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не пізніш як за п'ятдесят днів до дня виборів відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошень у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації.
3. Порядок надання ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, встановлюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за двадцять шість днів до дня виборів.
4. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу, зазначені у частинах шостій та сьомій статті 68 цього Закону, встановлюються відповідним засобом масової інформації не пізніш як за п'ятдесят один день до дня позачергових виборів.
5. Засоби масової інформації офіційно надсилають встановлені відповідно до вимог частини шостої або сьомої статті 68 цього Закону розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу до Центральної виборчої комісії не пізніш як за п'ятдесят днів до дня виборів. Публікація зазначених розцінок відповідно до частини першої статті 69 цього Закону здійснюється не пізніш як за сорок вісім днів до дня виборів.
6. Загальнодержавні телерадіоорганізації державної форми власності надають кожній партії (блоку) - суб'єкту виборчого процесу ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, у загальному обсязі 30 хвилин на загальнонаціональному телеканалі та 30 хвилин на загальнонаціональному радіоканалі у проміжку між 19 та 22 годинами. Ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, на регіональних телеканалах та радіоканалах не надається.
7. Попередній розклад ефірного часу трансляції передвиборних агітаційних теле-, радіопрограм, передбачений частиною шостою статті 69 цього Закону, складається загальнонаціональними телерадіоорганізаціями державної форми власності, зазначеними у частині шостій цієї статті, та надсилається до Центральної виборчої комісії не пізніш як за тридцять п'ять днів до дня виборів.
8. Черговість надання партіям (блокам) - суб'єктам виборчого процесу ефірного часу на радіо та телебаченні за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, визначається не пізніш як за двадцять п'ять днів до дня виборів за результатами жеребкування, що проводиться Центральною виборчою комісією за участю представників партій (блоків) у Центральній виборчій комісії.
9. Публікація передвиборних програм партій (блоків), передбачена частиною першою статті 70 цього Закону, здійснюється у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр". У регіональних (місцевих) друкованих засобах масової інформації публікація передвиборних програм партій (блоків) за кошти Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, не проводиться.
10. Редакції газет "Голос України" та "Урядовий кур'єр" зобов'язані надіслати до Центральної виборчої комісії не пізніше ніж за двадцять шість днів до дня виборів конкретні дати виходу у світ номерів відповідних видань з програмами із зазначенням місця розташування цих програм у кожному номері видання (номери шпальт).
11. Черговість друкування передвиборних програм партій (блоків), зазначених у частині дев'ятій цієї статті, встановлюється не пізніш як за двадцять п'ять днів до дня виборів Центральною виборчою комісією шляхом жеребкування за участю представників партій (блоків) у Центральній виборчій комісії.
12. Центральна виборча комісія забезпечує розміщення роз'яснення щодо заборони надання виборцям, закладам, установам, організаціям, а також виборчим комісіям та їх членам товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапору партії (партії, що входить до складу блоку; блоку), за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей (непрямого підкупу) у порядку, встановленому частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, починаючи за двадцять днів до дня виборів.
13. Замовниками передвиборної агітації під час виборчого процесу можуть бути лише Центральна виборча комісія та партії (блоки) - суб'єкти виборчого процесу.
14. Матеріали передвиборної агітації, розміщені у засобах масової інформації, повинні містити повну назву партії (блоку) - замовника агітації. Протягом демонстрації передвиборної агітації на телебаченні обов'язково зазначається повна назва її замовника у формі текстового повідомлення, яке має займати не менше п'ятнадцяти відсотків площі екрана і бути виконане контрастним кольором до основного фону зображення та бути сприйнятним для глядача.
( Закон доповнено статтею 102-6 згідно із Законом N 1114-V від 01.06.2007 )
Розділ XII
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПРОЦЕСУ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Стаття 103. Суб'єкт звернення із скаргою
1. Суб'єктом звернення із скаргою, що стосується процесу виборів депутатів, може бути:
1) кандидат у депутати;
2) партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу в особі її керівника (керівників блоку), представника партії (блоку) у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії (блоку) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу блоку);
3) офіційний спостерігач від партії (блоку);
4) виборча комісія, яка здійснює повноваження щодо організації підготовки та проведення виборів депутатів, у особі її голови чи уповноваженого рішенням виборчої комісії члена виборчої комісії;
5) виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі якого, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.
2. Керівник партії (керівники блоку, визначені угодою про утворення блоку), уповноважена особа партії (блоку) чи представник партії (блоку) у Центральній виборчій комісії діє як представник відповідної партії (блоку) без додаткового уповноваження. Документом, що підтверджує повноваження уповноваженої особи партії (блоку) чи представника партії (блоку) у Центральній виборчій комісії, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 104. Предмет та суб'єкт оскарження
1. Скарга, що стосується призначення, підготовки і проведення виборів депутатів (далі - скарга), з урахуванням особливостей, встановлених статтями 111-115 цього Закону, може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність:
1) виборчої комісії, члена виборчої комісії;
2) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи;
3) об'єднання громадян, крім тих рішень та дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції;
4) засобу масової інформації, його посадової чи службової особи або творчого працівника;
5) іншого суб'єкта виборчого процесу відповідно до статті 12 цього Закону.
Стаття 105. Суб'єкт розгляду скарги
1. Суб'єктом розгляду скарги, передбаченої статтею 104 цього Закону, є виборча комісія або суд.
2. Суб'єкт звернення зі скаргою, передбачений статтею 103 цього Закону, за власним вибором може подати скаргу до виборчої комісії або до суду.
3. Суд, до якого подана скарга, передбачена статтею 104 цього Закону, невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію та комісію вищого рівня про надходження скарги, а також про ухвалене судом рішення.
4. Якщо скаргу прийнято судом до розгляду і з того ж питання та з тих же підстав скаргу подано до виборчої комісії, виборча комісія після отримання повідомлення суду про надходження скарги зупиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили.
Стаття 106. Строки оскарження
1. Скарга до виборчої комісії або до суду може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
2. Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною першою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.
3. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подана до виборчої комісії вищого рівня або до суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
4. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом.
5. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги суб'єктом розгляду скарги.
6. Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини третьої статті 108 цього Закону.
7. Зміна або уточнення вимог суб'єкта звернення зі скаргою під час розгляду скарги суб'єктом розгляду скарги, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб'єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.
Стаття 107. Форма та зміст скарги
1. Скарга до виборчої комісії або до суду подається у письмовій формі. Скарга повинна містити:
1) назву суб'єкта розгляду скарги, до якого вона подається;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта звернення зі скаргою, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта оскарження, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
4) суть порушеного питання;
5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;
6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб'єкта розгляду скарги;
7) перелік документів і матеріалів, що додаються;
8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;
9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою чи особи, яка його представляє відповідно до статті 103 цього Закону, із зазначенням дати підписання.
2. Скарга від імені виборчої комісії подається за рішенням виборчої комісії, яке додається до скарги, підписується головуючим на засіданні виборчої комісії, на якому приймалося рішення про звернення із скаргою, та засвідчується печаткою виборчої комісії.
3. До скарги додаються її копії та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.
Стаття 108. Порядок і строки розгляду скарг
1. Розгляд скарг судом здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Розгляд скарг виборчою комісією здійснюється у порядку, встановленому цією статтею.
3. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 107 цього Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної виборчої комісії суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 107 цього Закону у передбачені цим Законом строки.
4. При повторному поданні скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення її без розгляду по суті.
5. Скарга, оформлена з дотриманням вимог статті 107 цього Закону, розглядається судом або відповідною виборчою комісією на своєму засіданні не пізніш як на п'ятий день з дня її отримання, за винятком випадків, передбачених частинами шостою - восьмою цієї статті.
6. Скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається виборчою комісією у строк, передбачений частиною п'ятою цієї статті, але не пізніше початку голосування.
7. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, подана до дільничної виборчої комісії, розглядається нею відразу після закінчення голосування.
8. Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, подана до виборчої комісії вищого рівня або до суду, розглядається відповідним суб'єктом розгляду скарги у дводенний строк з дня її подання.
9. Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи в наступний за ним день, - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.
10. Розгляд скарги суб'єктом розгляду скарги здійснюється з обов'язковим своєчасним повідомленням суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги. Допускається повідомлення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги по телефону з фіксуванням такої дії службовою особою суб'єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка долучається до справи (протоколу). Неприбуття на засідання суб'єкта розгляду скарги осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги.
11. Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду суб'єктом розгляду скарги.
12. Суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою, до неналежного суб'єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених цією статтею.
( Частина дванадцята статті 108 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 3519-IV від 14.03.2006 )
13. Центральна виборча комісія, приймаючи рішення про залишення скарги без розгляду по суті, може з власної ініціативи взяти до розгляду факти, викладені у скарзі.
14. Інші питання порядку розгляду скарг виборчими комісіями визначаються Центральною виборчою комісією відповідно до вимог цього Закону.
15. Суди, виборчі комісії та органи прокуратури організують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд скарг та звернень виборчих комісій у строки та в спосіб, встановлені цим Законом.
Стаття 109. Докази
1. Доказами, на підставі яких виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:
1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;
2) письмові пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги, в тому числі і членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії;
3) речові докази;
4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.
2. Докази виборчій комісії надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Виборча комісія - суб'єкт розгляду скарги може звернутися із запитом (витребувати) додаткові докази за власною ініціативою або на прохання суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження, заінтересованих осіб.
3. Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, виборча комісія вирішує справу на основі наявних доказів.
4. Виборча комісія бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у рішенні виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги.
5. Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.
6. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Якщо подано копію письмового доказу, виборча комісія має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги виборча комісія на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі скарги залишається засвідчена у встановленому порядку його копія.
7. Виборча комісія оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.
Стаття 110. Рішення суб'єкта розгляду скарги за підсумком розгляду скарги
1. Рішення суб'єкта розгляду скарги повинно бути справедливим, законним і обґрунтованим.
2. Під час розгляду скарги щодо рішення суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;
4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;
5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;
6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;
7) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.
3. Під час розгляду скарги щодо дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:
1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;
2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;
4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;
5) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;
6) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.
4. При розгляді скарги по суті суб'єкт розгляду скарги може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.
5. У разі задоволення скарги суб'єкт розгляду скарги може прийняти рішення, яким:
1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу;
2) скасувати рішення;
3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів депутатів;
4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
5) поновити іншим способом порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу;
6) зобов'язати суб'єкта оскарження та (або) інший орган, партію (блок), засіб масової інформації, посадову чи службову особу здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів депутатів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.
6. Суб'єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність не відповідають законодавству про вибори депутатів, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги суб'єкт розгляду скарги може задовольнити усі або частину вимог суб'єкта звернення зі скаргою.
7. У разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування, встановлення результатів виборів депутатів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було визнане протиправним, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.
8. Виборча комісія вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати виборчу комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.
9. Суб'єкт розгляду скарги відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб'єктів виборчого процесу.
10. Копія рішення суб'єкта розгляду скарги видається чи надсилається суб'єкту звернення зі скаргою, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній виборчій комісії, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні, в день виборів або на наступний день - невідкладно.
11. Рішення суду, прийняте в першій інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження у терміни, встановлені статтею 111 цього Закону.
Стаття 111. Особливості перегляду судових рішень
1. Учасники судового розгляду справи мають право оскаржити в апеляційному порядку повністю або частково судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, що не набрало законної сили, якщо суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, не дав належну оцінку доказам, неправильно застосував норми матеріального права або істотно порушив норми судочинства.
2. Апеляційна скарга також може бути подана третьою особою - суб'єктом виборчого процесу, яка не брала участі в судовому розгляді справи, якщо рішення суду першої інстанції порушує її права, свободи та законні інтереси.
3. Рішення судів, ухвалені ними у першій інстанції, переглядаються в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
( Частина третя статті 111 в редакції Закону N 1114-Vвід 01.06.2007 )
4. Апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом двох днів з дня, наступного після дня одержання копії рішення.
5. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною четвертою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години останньої суботи перед днем виборів.
6. Апеляційні скарги, подані після закінчення строків, встановлених частинами четвертою та п'ятою цієї статті, залишаються без розгляду.
7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом двох днів з дня прийняття апеляційної скарги, а стосовно судових рішень, що були ухвалені судом першої інстанції до дня виборів, - не пізніше часу початку голосування.
Стаття 112. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб
1. Суб'єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обов'язків, протиправного втручання у діяльність виборчих комісій або їх членів, а також недотримання вимог закону з питань передвиборної агітації.
2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до окружної виборчої комісії чи Центральної виборчої комісії або до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, закладу чи організації.
3. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи, організації, їх посадової чи службової особи розглядається судом у складі трьох професійних суддів.
4. Розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи, організації, їх посадової чи службової особи не виключає притягнення окремих посадових та службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної чи іншої відповідальності у випадках та в порядку, передбачених законом.
Стаття 113. Особливості оскарження рішень чи дій партій (блоків), інших об'єднань громадян
1. Виборча комісія, кандидат у депутати, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу, а також виборець, виборчі права якого порушено, може оскаржити рішення чи дії партії (блоку), об'єднання громадян, її (його) посадової особи чи повноважного представника, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.
2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до відповідної окружної виборчої комісії чи Центральної виборчої комісії або до апеляційного суду за місцезнаходженням відповідного органу партії (блоку), об'єднання громадян.
Стаття 114. Особливості оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, їх власників, посадових осіб та творчих працівників
1. Кандидат у депутати, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу може оскаржити дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, службової особи чи творчого працівника, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно здійснення права на відповідь згідно з частиною дванадцятою статті 71 цього Закону, інших вимог закону щодо ведення передвиборної агітації.
2. Центральна виборча комісія чи окружна виборча комісія має право з власної ініціативи оскаржувати дії чи бездіяльність, зазначені у частині першій цієї статті.
3. Скарга, зазначена у частинах першій та другій цієї статті, подається до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного засобу масової інформації.
4. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до:
1) Центральної виборчої комісії - стосовно дій чи бездіяльності загальнодержавного засобу масової інформації, його власника, посадової особи чи творчого працівника;
2) відповідної окружної виборчої комісії - стосовно дій чи бездіяльності регіонального чи місцевого засобу масової інформації, його власника, посадової особи чи творчого працівника.
Стаття 115. Особливості оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати
1. Кандидат у депутати, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу може оскаржити дії чи бездіяльність кандидата у депутати, якщо ці дії чи бездіяльність спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата у депутати, проведення передвиборної агітації, а також на порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів або виборчих прав громадян.
2. Виборець може оскаржити дії чи бездіяльність кандидата у депутати, якщо ці дії чи бездіяльність порушили його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі.
3. Скарга на дії чи бездіяльність кандидата у депутати подається до Центральної виборчої комісії або до апеляційного суду м. Києва.
Стаття 116. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, членів виборчих комісій
1. Суб'єкт виборчого процесу має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, члена виборчої комісії.
2. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, члена дільничної виборчої комісії подається до відповідної окружної виборчої комісії або до місцевого суду за місцезнаходженням виборчої дільниці.
3. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності окружної виборчої комісії, члена окружної виборчої комісії подається до Центральної виборчої комісії або до апеляційного суду за місцезнаходженням окружної виборчої комісії.
4. Скарга щодо рішення, дії чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії подається до Верховного Суду України.
5. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів виборчих комісій розглядається судом у складі трьох професійних суддів.
Стаття 117. Відповідальність за порушення законодавства про вибори депутатів
Особи, винні в порушенні законодавства про вибори депутатів, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.
Розділ XIII
ЗБЕРІГАННЯ ВИБОРЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Стаття 118. Зберігання виборчої та іншої документації і матеріальних цінностей
1. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів передає виборчу та іншу документацію, що підлягає внесенню до Національного архівного фонду, у тому числі протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та про підсумки голосування в межах територіальних виборчих округів, до відповідної центральної державної архівної установи, а окружні виборчі комісії передають таку документацію до відповідних місцевих державних архівних установ.
2. Виборча документація, що не підлягає внесенню до Національного архівного фонду, передається окружними виборчими комісіями до місцевих архівних установ, створених місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".
3. Перелік виборчої та іншої документації, що підлягає зберіганню в державних та інших архівних установах, та порядок її передачі до цих установ визначаються Центральною виборчою комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
4. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування після припинення діяльності дільничних та окружних виборчих комісій зобов'язані забезпечити збереження виборчих скриньок, кабін для голосування, печаток, штампів цих виборчих комісій, методичної літератури, що надавалися виборчим комісіям на період виборчого процесу.
5. Виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, відкріпні посвідчення, акти, заяви, скарги про порушення вимог цього Закону при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються у місцевих архівних установах протягом чотирьох років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів, після чого знищуються в установленому порядку.
6. Архівні установи забезпечують доступ до виборчої документації з виборів депутатів у порядку, встановленому законодавством України.
Розділ XIV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2005 року, крім:
статей 39 та 40, які набирають чинності з дня опублікування Закону;
частин третьої і четвертої статті 101, які набирають чинності з дня проведення чергових виборів народних депутатів України 2006 року.
( Пункт 2 розділу XIV "Прикінцеві положення" виключено на підставі Закону N 3519-IV від 14.03.2006 )
3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
4. З дня набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України розгляд скарг у судах здійснюється в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
5. У статтях 17-3 та 17-4 Закону України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 23, ст. 118; 2004 р., N 27-28, ст. 366) слово "чотири" замінити словом "три".
6. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після опублікування цього Закону:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
7. Центральній виборчій комісії:
привести у місячний строк з дня опублікування цього Закону свої акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття актів, передбачених цим Законом.
8. Визнати з 1 жовтня 2005 року таким, що втратив чинність, Закон України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 51-52, ст. 265; 2002 р., N 9, ст. 69; 2004 р., N 15, ст. 218, N 23, ст. 320), крім частини сьомої статті 15 та статті 81 цього Закону, які втрачають чинність з дня проведення чергових виборів народних депутатів України 2006 року.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 25 березня 2004 року
N 1665-IV