П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про рекомендації парламентських слухань "Проблеми законодавчого врегулювання та реалізації державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського народу та національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну
Верховна Рада України
постановляє:
1. Схвалити рекомендації парламентських слухань "Проблеми законодавчого врегулювання та реалізації державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського народу та національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну" (додаються).
2. Кабінету Міністрів України разом з комітетами Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, з питань правової реформи, з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, з питань соціальної політики та праці, у закордонних справах, з питань науки і освіти, з питань культури і духовності вжити необхідних заходів щодо виконання зазначених рекомендацій.
3. На "Дні Уряду України" у грудні 2000 року заслухати інформацію про хід виконання заходів, пов'язаних з поверненням, облаштуванням та відновленням прав кримськотатарського народу та національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну.
| Голова Верховної Ради України | І.ПЛЮЩ |
| м. Київ, 20 квітня 2000 року N 1660-III |
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 20 квітня 2000 року N 1660-III
Рекомендації учасників парламентських слухань " Проблеми законодавчого врегулювання та реалізації державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну"
Учасники парламентських слухань, проаналізувавши хід повернення, облаштування і відновлення прав кримськотатарського народу та національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну, відзначають, що Українська держава безумовно засуджує злочинні акти проти народів і національних меншин, які були піддані насильницькій депортації, і підтримує їхнє прагнення добровільного повернення в місця історичного проживання.
У той же час парламентські слухання продемонстрували незадовільне законодавче врегулювання цього процесу, а також низьку ефективність практичних заходів, здійснюваних органами виконавчої влади при вирішенні питань, пов'язаних з поверненням депортованих в Україну та їх облаштуванням.
В суспільстві, його громадсько-політичних структурах ще не склалося глибокого розуміння цієї проблеми, важливості її розв'язання для подальшого укріплення міжетнічної злагоди в Україні, подолання одного із трагічних наслідків тоталітарної політики, згуртування людей різних національностей, встановлення та розвитку громадянського суспільства в Україні. Відсутність чіткої комплексної державної політики відновлення прав депортованих кримськотатарського народу і ряду національних меншин, ігнорування законних інтересів і прав депортованих викликають недовіру до органів державної влади і призводять до посилення соціально-економічної і політичної напруги в окремих регіонах і країні в цілому.
Парламентські слухання засвідчують, що кримськотатарська проблема є однією з найбільш гострих проблем і потребує термінового розв'язання. Це пов'язане з тим, що із 280 тисяч депортованих осіб, які повернулися в Україну, 270 тисяч осіб становлять кримські татари. Крім того, у 1944 році кримські татари були депортовані як цілісний етнос.
Протягом кількох десятиліть в умовах колишнього СРСР кримські татари вели активну боротьбу за відновлення своїх прав як сукупність прав корінного народу, насильницьки висланого зі своєї історичної батьківщини. Історична батьківщина кримських татар, на якій вони сформувалися як етнос, знаходиться на території і під юрисдикцією Української держави, яка має створити комплекс політико-правових умов, що гарантують збереження і розвиток кримськотатарського етносу в Україні і його рівноправну участь у політичному, економічному і культурному житті держави.
Парламентські слухання ще раз продемонстрували і ту обставину, що, успадковуючи проблему раніше депортованого кримськотатарського народу і національних меншин як спадщину колишнього СРСР, Україна залишилася сам на сам з необхідністю її розв'язання. За період 1990 - 1998 років сума виділених Державним бюджетом України капітальних вкладень для фінансування відповідних заходів, пов'язаних з поверненням і облаштуванням депортованих в Україні, становила 415 млн. гривень. Інша річ, що вказана сума явно недостатня для розв'язання більшості проблем в цій сфері. Неодноразові звернення державних органів України до інших країн - членів СНД щодо їхньої участі у фінансуванні облаштування раніше депортованих осіб залишилися без належної відповіді.
Важке становище раніше депортованих осіб, які повернулися в Україну, ускладнюється і тим, що в результаті інфляційних та інших процесів у країнах виїзду репатріанти при переїзді в Україну втратили свої особисті заощадження, не можуть реалізувати своє житло, власниками якого вони є, несуть значні транспортні та інші видатки.
З метою здійснення невідкладних заходів і кардинального покращення реалізації державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну, учасники парламентських слухань рекомендують:
Верховній Раді України:
1. Вжити заходів щодо розробки і прийняття законів, пов'язаних з реалізацією положень статей 11, 92 (пункт 3) Конституції України, а також стосовно забезпечення прав кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну.
2. Законодавчо врегулювати проблеми набуття репатріантами з числа депортованих громадянства України у спрощеному порядку.
Президенту України:
1. Враховуючи весь спектр і складові етнополітичної ситуації в Україні, Президенту України як главі держави, гаранту дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина - реалізувати комплекс заходів з метою подальшої гармонізації міжнаціональних відносин, досягнення міжетнічного спокою, реалізації прав кримськотатарського народу і національних меншин, що зазнали насильницької депортації, на здійснення реабілітації та повернення в місця історичного проживання.
2. Дати доручення щодо вивчення питання про підписання Конвенції Міжнародної Організації Праці N 169 "Про корінні та племінні народи в незалежних країнах".
Кабінету Міністрів України:
1. Завершити розробку і внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про концепцію державної етнонаціональної політики, передбачивши в ньому комплекс правових і етнополітичних засад, підходів та управлінських дій, спрямованих на реалізацію конституційних положень щодо прав коронних народів, національних меншин і повернення депортованих.
2. При розробці проектів Державного бюджету України, а також формуванні нормативів бюджетних взаємовідносин Державного бюджету України і бюджету Автономної Республіки Крим передбачити цільове фінансування із Державного бюджету України заходів, пов'язаних з поверненням і облаштуванням депортованих кримськотатарського народу і національних меншин. Доповнити фінансування із Державного бюджету України виділенням коштів із бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.
3. Ініціювати на державному рівні проведення міждержавних переговорів щодо розвитку співробітництва держав у питаннях повернення і облаштування депортованих народів і національних меншин.
4. Вжити заходів для подальшого залучення допомоги в облаштуванні депортованих з боку інших держав, міжнародних організацій і фондів. Розглянути можливість використання інвестиційних форм допомоги.
5. До кінця 2000 року розглянути хід виконання указів Президента України, що стосуються розв'язання проблем депортованих, постанов Кабінету Міністрів України N 636 від 11 серпня 1995 року "Про заходи щодо розв'язання політико-правових, соціально-економічних та етнічних проблем Автономної Республіки Крим" та N 1991 від 27 жовтня 1999 року "Про хід виконання доручень Президента України та актів Кабінету Міністрів України щодо вирішення питань облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей".
Вдосконалювати нормативну базу для вирішення питань, пов'язаних з поверненням, облаштуванням депортованих, задоволенням їхніх соціально-економічних та культурно-освітніх потреб.
6. При формуванні переліку національностей для проведення переписів населення внести до цього переліку національність "кримські татари".
7. Разом з Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування розробити і здійснити заходи щодо забезпечення депортованих, які повертаються в Україну і поселяються у сільській місцевості, землями сільськогосподарського призначення.
8. Стильно з Фондом державного майна України розробити і здійснити заходи для створення повноцінних можливостей для участі депортованих, які повертаються в Україну, у подальших процесах приватизації майна.
9. Разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим переглянути співвідношення розподілу капіталовкладень для облаштування репатріантів різних національностей з метою переорієнтації їх на тих, хто вже повернувся в Україну.