КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| від 4 червня 2014 р. № 164 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 213 від 15.04.2015 )
Про Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики, що додається.
2. Прирівняти Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики за умовами оплати праці, матеріально-побутового та іншого забезпечення до посади заступника міністра.
3. Віднести посаду Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики до першої категорії посад державних службовців.
| Прем'єр-міністр України | А.ЯЦЕНЮК |
| Інд. 70 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 червня 2014 р. № 164
ПОЛОЖЕННЯ
про Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики
1. Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики (далі - Урядовий уповноважений) є посадовою особою, на яку покладено повноваження щодо забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з органами виконавчої влади та інститутами громадянського суспільства з метою забезпечення захисту прав національних меншин і корінних народів, збереження міжнаціональної єдності та злагоди в українському суспільстві.
2. Урядовий уповноважений призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.
3. Урядовим уповноваженим призначається особа, яка є громадянином України, має вищу освіту, досвід роботи у сфері міжнаціональних відносин або захисту прав національних меншин не менш як три роки.
4. Урядовий уповноважений у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
5. До компетенції Урядового уповноваженого належить:
1) вивчення стану та тенденцій розвитку міжнаціональних відносин, державної етнонаціональної політики, в тому числі забезпечення захисту прав національних меншин і корінних народів;
2) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України:
пропозицій щодо вдосконалення державної етнонаціональної політики, зокрема з питань захисту прав національних меншин і корінних народів, а також щодо запобігання міжнаціональним конфліктам, проявам дискримінації за расовою, етнічною, мовною та релігійною ознаками;
пропозицій щодо удосконалення роботи органів виконавчої влади із запобігання на ранніх стадіях переростанню міжнаціональної напруженості у конфліктну стадію;
інформаційно-аналітичних матеріалів з питань державної етнонаціональної політики, стану міжнаціональних відносин, захисту прав національних меншин і корінних народів, а також пропозицій щодо усунення недоліків у відповідних сферах;
пропозицій щодо налагодження міжнародної співпраці з організаціями, які реалізують міжнародні програми в етнонаціональній сфері;
3) забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з органами виконавчої влади та інститутами громадянського суспільства, в тому числі на тимчасово окупованій території України, з метою забезпечення захисту етнонаціональних прав громадян України всіх національностей, гармонізації міжнаціональних відносин, збереження та розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності етнонаціональних спільнот, а також збереження міжнаціональної єдності та злагоди в українському суспільстві;
4) інформаційно-аналітичне сприяння діяльності органів виконавчої влади щодо виконання міжнародних зобов’язань України у сфері етнонаціональної політики, захисту прав національних меншин і корінних народів;
5) сприяння розвитку міжнародної співпраці з питань захисту прав національних меншин і корінних народів;
6) інформування Мінкультури про виявлені факти, що свідчать про порушення прав національних меншин і корінних народів;
7) вивчення фактів та обставин, що спричинили напруження у міжнаціональних відносинах, порушення прав національних меншин і корінних народів;
8) участь у розробленні проектів законів, інших нормативно-правових актів, у тому числі державних програм в етнонаціональній сфері та заходів щодо захисту та реалізації прав національних меншин і корінних народів, збереження та розвитку їх національної самобутності;
9) вжиття заходів до формування толерантності, збереження міжнаціональної єдності та злагоди в українському суспільстві, запобігання розпалюванню міжнаціональної, расової чи релігійної ворожнечі, ксенофобії, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до етнонаціональних спільнот та їх представників;
10) інформування громадськості в Україні та за її межами про свою діяльність.
6. Урядовий уповноважений має право:
1) утворювати експертні та робочі групи, скликати наради, проводити засідання та інші заходи з питань, що належать до його компетенції;
2) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
3) брати участь у засіданнях колегій міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади під час розгляду питань, що належать до його компетенції;
4) звертатися в установленому порядку із запитами до державних органів і органів місцевого самоврядування та отримувати від них матеріали та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
5) брати в установленому порядку участь у роботі двосторонніх урядових комісій та їх українських частин з питань захисту прав національних меншин, а також у підготовці періодичних державних доповідей України щодо виконання міжнародних договорів з питань етнонаціональної політики та захисту прав національних меншин.
7. Урядовий уповноважений має право брати участь з правом дорадчого голосу в засіданнях Кабінету Міністрів України під час розгляду питань, що належать до його компетенції.
8. Урядовий уповноважений координує свою діяльність з Мінкультури.
9. Забезпечення діяльності Урядового уповноваженого здійснюється відповідним структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів України.
10. Урядовий уповноважений має бланк із найменуванням своєї посади та із зазначенням адреси.