КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 1 листопада 2000 р. N 1620 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 207 від 19.03.2008 )
Про Координаційну раду з питань політики фінансового сектору
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1343 від 15.10.2001 N 129 від 29.01.2003 N 147 від 15.02.2006 )
З метою ефективної реалізації повноважень Кабінету Міністрів України у фінансовому секторі, координації діяльності органів виконавчої влади у цьому секторі та сприяння залученню інвестицій Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Утворити при Кабінеті Міністрів України Координаційну раду з питань політики фінансового сектору в складі згідно з додатком.
2. Затвердити Положення про Координаційну раду з питань політики фінансового сектору (додається).
| Прем'єр-міністр України | В.ЮЩЕНКО |
| Інд. 34 |
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 1 листопада 2000 р. N 1620
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 15 жовтня 2001 р. N 1343 ( 1343-2001-п )
СКЛАД
Координаційної ради з питань політики фінансового сектору
( Додаток в редакції Постанови КМ N 1343 від 15.10.2001; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 129 від 29.01.2003, N 147 від 15.02.2006 )
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 листопада 2000 р. N 1620
ПОЛОЖЕННЯ
про Координаційну раду з питань політики фінансового сектору
1. Координаційна рада з питань політики фінансового сектору (далі - Рада) є постійно діючим органом при Кабінеті Міністрів України.
Рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
2. Основними завданнями Ради є:
визначення місця і ролі фінансового сектору та окремих його складових частин (фондовий ринок, банківський сектор, небанківські фінансові установи тощо) у розвитку національної економіки;
узгодження головних напрямів та основних прогнозних показників розвитку фінансового сектору національної економіки;
визначення структури фінансового сектору, ролі та взаємних зв'язків його суб'єктів, їх впливу на розвиток фінансового сектору національної економіки в цілому;
узгодження єдиної концепції розвитку фінансового сектору національної економіки та визначення шляхів і механізмів її реалізації;
узгодження програм розвитку, комплексів заходів і завдань окремих сегментів фінансового сектору, в тому числі фондового ринку, банківського сектору, податкової та грошово-кредитної політики, політики сприяння інвестиціям у реальний сектор економіки;
приведення мети політики щодо фінансового сектору національної економіки та його складових частин у відповідність з міжнародним досвідом і тенденціями розвитку фінансових ринків.
3. Рада має право:
координувати діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язану з реалізацією основних завдань Ради;
залучати міжнародну технічну допомогу, фахівців і провідних вчених до роботи Ради;
одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
подавати Кабінетові Міністрів України пропозиції з питань, що належать до компетенції Ради, а також вносити в установленому порядку проекти відповідних законодавчих актів.
4. До складу Ради за посадою входять Міністр фінансів (голова Ради), Міністр економіки, Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Голова Державної податкової адміністрації, а також за згодою Голова Національного банку, народні депутати України, відповідальні працівники Секретаріату Президента України.
( Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ N 147 від 15.02.2006 )
Зміни до персонального складу Ради вносить голова Ради.
( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1343 від 15.10.2001 )
5. Формою роботи Ради є засідання, які скликаються за потребою, але не рідше ніж один раз на квартал.
Засідання Ради є правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини членів Ради.
6. Рішення Ради оформлюються протоколами, які підписує голова Ради.
Рішення Ради мають рекомендаційний характер.
Рішення Ради приймаються шляхом консенсусу, наявність чи відсутність якого визначається головою Ради.
7. Для проведення експертизи та методологічного опрацювання питань, що належать до компетенції Ради, утворюється спеціальна група супроводження на чолі з секретарем Ради, діяльність якої координує Урядовий Секретар Кабінету Міністрів України.
8. Організаційно-технічне забезпечення роботи Ради здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів України.
9. Рада має бланк із своїм найменуванням.