Про платіжні послуги

4. Банки мають право надавати платіжні послуги на підставі банківської ліцензії без отримання окремої ліцензії відповідно до цього Закону. Банки надають платіжні послуги в порядку, передбаченому цим Законом та Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Банки мають право надавати платіжні послуги (крім платіжних послуг з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима) без включення до Реєстру.

Банки мають право надавати платіжні послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, лише після включення їх до Реєстру як емітентів електронних грошей.

5. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку та установи електронних грошей мають право надавати всі або окремі фінансові платіжні послуги, за умови визначення відповідних фінансових платіжних послуг у ліцензії відповідно до цього Закону та включення таких осіб до Реєстру.

Малі платіжні установи за умови отримання ліцензії відповідно до цього Закону та включення до Реєстру мають право надавати всі або окремі фінансові платіжні послуги, крім платіжної послуги з емісії платіжних інструментів та платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима, з дотриманням обмежень, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Платіжні установи (крім малих платіжних установ), оператори поштового зв’язку та установи електронних грошей мають право надавати фінансові платіжні послуги, якщо вони є валютними операціями, лише за умови отримання ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Фінансові установи, інші ніж зазначені у частинах четвертій і п’ятій цієї статті, мають право надавати послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та/або послуги здійснення еквайрингу платіжних інструментів після отримання ними ліцензії на надання фінансових платіжних послуг відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Інші обмеження щодо надання окремих фінансових платіжних послуг фінансовими установами можуть установлюватися законами та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Одночасно з видачею фінансовій установі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг Національний банк України забезпечує внесення відомостей про цю фінансову установу до Реєстру.

7. Платіжна установа (у тому числі мала платіжна установа), установа електронних грошей набуває статусу фінансової установи з дня її включення до Реєстру.

8. Філія іноземної платіжної установи має право надавати всі або окремі платіжні послуги, за умови акредитації в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Філія іноземної платіжної установи здійснює діяльність з надання платіжних послуг відповідно до вимог, встановлених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України для платіжних установ (крім малих платіжних установ), а в разі надання філією іноземної платіжної установи платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима - відповідно до вимог, встановлених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України для установ електронних грошей.

9. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування має право надавати окремі платіжні послуги в межах своєї компетенції, передбаченої законом, без одержання ліцензії відповідно до цього Закону лише після включення його до Реєстру.

10. Національний банк України має право надавати платіжні послуги без одержання ліцензії відповідно до цього Закону та без включення до Реєстру. Національний банк України має право надавати платіжні послуги, визначені цим Законом.

11. Діяльність з надання всіх або окремих нефінансових платіжних послуг здійснюється юридичною особою без одержання ліцензії відповідно до цього Закону лише після включення до Реєстру відомостей про цю юридичну особу як надавача нефінансових платіжних послуг.

12. Юридична особа, яка має намір здійснювати діяльність із надання однієї або кількох нефінансових платіжних послуг та/або обмежених платіжних послуг, повинна відповідати вимогам до надавачів нефінансових платіжних послуг та/або надавачів обмежених платіжних послуг, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, і зобов’язана дотримуватися зазначених вимог протягом усього періоду провадження нею такої діяльності.

13. Особи, які здійснюють діяльність без ліцензії та/або включення до Реєстру, якщо така авторизація діяльності вимагається відповідно до цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

14. Національний банк України веде перелік осіб, стосовно яких органи державної влади України надали інформацію про надання такими особами платіжних послуг (обмежених платіжних послуг) з порушенням вимог авторизації діяльності, який розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

1. Національний банк України в межах компетенції у сфері регулювання платіжного ринку видає юридичній особі, яка має намір здійснювати діяльність із надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг, ліцензію на надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг шляхом включення до Реєстру відповідних відомостей

2. Національний банк України доводить до відома надавача платіжних послуг інформацію про видачу йому ліцензії шляхом надання (надсилання) витягу з Реєстру.

3. Ліцензія видається на необмежений строк.

4. Ліцензія не може передаватися третім особам.

5. Юридична особа, яка має намір здійснювати діяльність з надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг (далі - заявник), для отримання ліцензії подає до Національного банку України відповідно до вимог та в порядку, встановлених Національним банком України, такі документи та відомості:

1) заяву про видачу ліцензії;

2) інформацію про умови та порядок надання платіжних послуг у розрізі видів платіжних послуг, які заявник має намір надавати;

3) план діяльності заявника із зазначенням видів платіжних послуг, які заявник має намір надавати відповідно до вимог, встановлених Національним банком України;

4) документи та відомості для оцінки фінансового стану та ділової репутації заявника;

5) документи та відомості для ідентифікації та оцінки ділової репутації учасників та всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють істотною участю у заявнику;

6) документи та відомості для оцінки фінансового/майнового стану засновників (учасників), які здійснили внески до статутного капіталу заявника (в тому числі спрямовані на його збільшення), та осіб, які прямо чи опосередковано володіють істотною участю в заявнику;

7) документи та відомості для ідентифікації та оцінки відповідності керівників заявника вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності;

8) документи, що підтверджують відповідність керівників та власників істотної участі заявника вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

9) документи та відомості про джерела походження коштів для формування статутного капіталу заявника;

10) документи та відомості про структуру власності заявника;

11) документи та відомості, що підтверджують відповідність заявника вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

12) копію зареєстрованого статуту або іншого установчого документа заявника, інформацію про дату та номер державної реєстрації статуту, крім випадку наявності такого статуту в повному обсязі та актуальному стані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Заявник, що утворений та/або діє на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, подає копію рішення про його утворення або про провадження діяльності на підставі модельного статуту, підписаного всіма засновниками;

13) копію документа, що підтверджує внесення заявником плати за розгляд пакета документів на видачу ліцензії, розмір якої встановлюється Національним банком України.

6. Національний банк України приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі протягом 60 робочих днів з дня одержання заяви про видачу ліцензії та повного пакета документів, що додаються до заяви, передбачених частиною п’ятою цієї статті.

7. Вимоги до змісту документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії на надання фінансових платіжних послуг, порядок видачі, зупинення, поновлення, відкликання ліцензії встановлюються Національним банком України.

8. Національний банк України має право прийняти рішення про відкликання ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з таких підстав:

1) отримання від надавача платіжних послуг заяви про відкликання ліцензії;

2) прийняття надавачем платіжних послуг рішення про припинення юридичної особи (крім перетворення);

3) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення надавача платіжних послуг;

4) виявлення у документах, поданих надавачем платіжних послуг для видачі ліцензії, недостовірної інформації;

5) визнання надавача платіжних послуг банкрутом;

6) невиконання надавачем платіжних послуг рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг;

7) повторне порушення надавачем платіжних послуг вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг. Повторним вважається порушення, вчинене надавачем платіжних послуг протягом двох років з дня прийняття Національним банком України рішення про усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг, нового порушення хоча б однієї з вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг, щодо якої приймалося таке рішення;

8) надавач платіжних послуг не розпочав провадження діяльності з надання жодної з платіжних послуг, зазначених у ліцензії, протягом шести місяців з дня видачі ліцензії;

9) припинення надання надавачем платіжних послуг усіх платіжних послуг, зазначених у ліцензії, більше ніж на 180 календарних днів та невідновлення такої діяльності протягом 90 календарних днів з дня повідомлення про це Національним банком України;

10) невідповідність структури власності надавача платіжних послуг вимогам, встановленим законодавством;

11) невідповідність ділової репутації надавача платіжних послуг, його керівників та/або власників істотної участі вимогам законодавства;

12) нерозкриття (неповне розкриття)/непідтвердження (неповне підтвердження) надавачем платіжних послуг інформації про джерела походження коштів, з яких складається його статутний капітал, на підставах і в порядку, визначених законодавством;

13) порушення надавачем платіжних послуг законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення після застосування Національним банком України до надавача платіжних послуг не менше двох заходів впливу за порушення законодавства у зазначеній сфері протягом двох років;

14) невідповідність власників істотної участі у надавачі платіжних послуг вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

15) перешкоджання надавачем платіжних послуг проведенню перевірки Національним банком України, зокрема недопуск уповноважених осіб Національного банку України до проведення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об’єктів, що використовуються при наданні платіжних послуг, відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси надавача платіжних послуг на час проведення перевірки;

16) виявлення двох і більше порушень вимог нормативно-правових актів Національного банку України щодо забезпечення реалізації і моніторингу ефективності спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), застосованих Радою національної безпеки і оборони України відповідно до Закону України "Про санкції".

9. Національний банк України має право прийняти рішення про припинення надання окремого виду (видів) фінансової платіжної послуги, зазначеного (зазначених) у ліцензії, з таких підстав:

1) отримання від надавача платіжних послуг заяви про припинення надання окремого виду фінансової платіжної послуги, зазначеної в ліцензії;

2) виявлення у документах, поданих надавачем платіжних послуг для надання окремого виду фінансової платіжної послуги, недостовірної інформації;

3) невиконання надавачем платіжних послуг рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання окремого виду фінансової платіжної послуги;

4) надавач платіжних послуг не розпочав провадження діяльності з надання окремого виду фінансової платіжної послуги протягом шести місяців з дня видачі ліцензії на надання такої послуги;

5) припинення надання надавачем платіжних послуг окремого виду фінансової платіжної послуги більше ніж на 180 календарних днів та невідновлення такої діяльності протягом 90 календарних днів з дня повідомлення про це Національним банком України;

6) невідповідність надавача платіжних послуг вимогам до провадження діяльності з надання окремої фінансової платіжної послуги, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Якщо інше не передбачено цим Законом, надавачі платіжних послуг (у тому числі надавачі нефінансових платіжних послуг) та надавачі обмежених платіжних послуг мають право здійснювати в Україні діяльність з надання відповідних послуг виключно після включення їх до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Включення до Реєстру здійснюється шляхом внесення відомостей про надавачів платіжних послуг (надавачів обмежених платіжних послуг), переліку платіжних послуг (обмежених платіжних послуг), що відповідний надавач платіжних послуг має право надавати, та інших відомостей, які вносяться до Реєстру відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Перелік та вимоги до документів, що додаються до заяви про включення до Реєстру, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. У разі прийняття рішення про включення до Реєстру Національний банк України вносить відповідні відомості до Реєстру не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення.

Повідомлення про прийняття рішення про включення до Реєстру (разом з відповідним витягом з Реєстру) або про відмову у включенні до Реєстру надсилається (видається) заявникові в письмовій (паперовій або електронній) формі протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення. У разі прийняття рішення про відмову у включенні до Реєстру Національний банк України повідомляє заявника про причини відмови.

4. Якщо юридична особа (у тому числі надавач платіжних послуг) має намір розпочати надання нової нефінансової платіжної послуги, така особа звертається до Національного банку України у встановленому ним порядку із заявою про внесення відповідних відомостей до Реєстру.

1. Мала платіжна установа має право надавати фінансові платіжні послуги відповідно до цього Закону, за умови дотримання обмежень щодо граничного обсягу виконання платіжних операцій, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, та здійснення таких операцій лише в межах території України.

Національний банк України має право встановлювати інші обмеження та умови щодо діяльності малих платіжних установ.

2. До особи, яка має намір здійснювати діяльність малої платіжної установи, застосовуються спрощені вимоги для отримання ліцензії, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Мала платіжна установа зобов’язана подати всі необхідні документи для отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до цього Закону протягом 60 календарних днів з дня перевищення обмежень, передбачених частиною першою цієї статті, або припинити надання фінансових платіжних послуг.

Якщо мала платіжна установа не подала всіх необхідних документів для отримання ліцензії протягом 60 календарних днів з дня перевищення обмежень, передбачених частиною першою цієї статті, та/або не отримала ліцензію на загальних підставах відповідно до цього Закону протягом 240 календарних днів з дня перевищення зазначених обмежень, така мала платіжна установа зобов’язана припинити надання фінансових платіжних послуг.

4. Мала платіжна установа зобов’язана отримати ліцензію на загальних підставах відповідно до цього Закону у разі утворення (залучення) такою особою іншої малої платіжної установи або у разі перевищення встановлених Національним банком України обмежень, передбачених частиною першою цієї статті.

5. Перелік та вимоги до змісту документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії, порядок та умови видачі ліцензії малим платіжним установам, зупинення, поновлення, відкликання такої ліцензії, особливості здійснення діяльності малих платіжних установ, а також відкликання ліцензій малих платіжних установ визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Іноземні платіжні установи мають право відкривати філії та здійснювати через них діяльність на території України.

2. Іноземна платіжна установа має право відкрити філію в Україні з додержанням таких умов:

1) до держави, в якій зареєстровано іноземну платіжну установу, немає застережень з боку відповідних міжнародних органів щодо виконання нею рекомендацій міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) наявність письмового зобов’язання іноземної платіжної установи на ім’я Національного банку України про безумовне виконання нею зобов’язань, що виникнуть у зв’язку з діяльністю її філії на території України;

3) відсутність прямого чи опосередкованого контролю в іноземній платіжній установі з боку резидентів іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, або осіб, які діють в їхніх інтересах; відсутність кінцевих бенефіціарних власників такої установи, які є резидентами іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України; відсутність учасників (акціонерів) такої установи, які є кінцевими бенефіціарними власниками резидента іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України;

4) інших умов, дотримання яких є обов’язковим для надання відповідної платіжної послуги, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Національний банк України акредитує філію іноземної платіжної установи на території України в порядку та на умовах, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Акредитація філії іноземної платіжної установи здійснюється шляхом видачі ліцензії відповідно до цього Закону та включення філії іноземної платіжної установи до Реєстру.

5. Діяльність філії іноземної платіжної установи має відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України здійснює регулювання діяльності і встановлює пруденційні нормативи для філій іноземних платіжних установ відповідно до вимог законодавства.

6. Національний банк України має право ініціювати процедуру ліквідації філії іноземної платіжної установи в порядку, передбаченому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг зобов’язані організувати та забезпечити належне функціонування системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та належне управління ризиками з урахуванням особливостей виду діяльності, бізнес-моделі, характеру і видів послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності, а також особливостей, встановлених законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, законами з питань діяльності господарських товариств та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Національний банк України визначає вимоги до системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та управління ризиками банків, небанківських надавачів платіжних послуг, у тому числі до їх керівників, а також необхідність погодження таких керівників, здійснює контроль за дотриманням зазначених вимог у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Статутний капітал юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги, на дату подання заяви про видачу ліцензії на надання фінансових платіжних послуг та/або заяви про включення до Реєстру має бути сформований та сплачений в обсязі, визначеному частиною третьою цієї статті.

2. Якщо інше не передбачено законом або нормативно-правовими актами Національного банку України, формування, у тому числі збільшення, статутного капіталу юридичної особи, яка надає або має намір надавати платіжні послуги, здійснюється виключно у грошовій формі.

3. Мінімальний розмір статутного капіталу юридичної особи (крім юридичної особи, що має намір надавати платіжні послуги у статусі малої платіжної установи), яка надає або має намір надавати платіжні послуги, у будь-який час не може становити менше:

1 мільйона гривень - якщо надавач платіжних послуг надає послуги з ініціювання платіжної операції або послуги переказу коштів без відкриття рахунку;

3 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає послуги з ініціювання платіжної операції та послуги переказу коштів без відкриття рахунку або одну з фінансових платіжних послуг, передбачених пунктами 1-5 частини першої статті 5 цього Закону;

5 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає кілька фінансових платіжних послуг, передбачених пунктами 1-6 частини першої статті 5 цього Закону, або є оператором поштового зв’язку незалежно від кількості та видів платіжних послуг, які він має намір надавати;

10 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає платіжні послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима.

У разі якщо юридична особа надає або має намір надавати дві або більше платіжні послуги, до визначення мінімального розміру її статутного капіталу застосовується показник, що є найвищим серед показників, встановлених цією частиною для тих видів платіжних послуг, які така юридична особа надає або має намір надавати.

Вимоги до мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги у статусі малої платіжної установи, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Юридична особа, яка має намір надавати платіжні послуги, зобов’язана на дату подання заяви про видачу ліцензії та/або про включення до Реєстру, протягом строку розгляду такої заяви Національним банком України і протягом всього строку дії такої ліцензії та/або запису в Реєстрі підтримувати розмір власного капіталу в розмірі, не меншому, ніж установлений цим Законом розмір статутного капіталу, або щодо малої платіжної установи - нормативно-правовими актами Національного банку України.

5. Вимоги до джерел походження коштів, за рахунок яких формується, у тому числі збільшується, статутний капітал, та порядок їх перевірки встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. З метою покриття негативних наслідків ризиків, які надавачі платіжних послуг беруть на себе у процесі надання платіжних послуг, Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до мінімального розміру власного капіталу надавачів платіжних послуг, а також порядок розрахунку власного капіталу надавачів платіжних послуг.

7. Вимоги цієї статті не поширюються на надавачів платіжних послуг, що є банками, органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Вимоги до капіталу банків визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють діяльність банків.

1. Юридична або фізична особа, яка має намір набути істотну участь у платіжній установі або установі електронних грошей, або операторі поштового зв’язку (що здійснює діяльність, передбачену цим Законом) чи збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти або контролювати 10, 25 або 50 і більше відсотків статутного капіталу такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку чи правом голосу за акціями (частками) у статутному капіталі такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив або здійснювати контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, зобов’язана повідомити про такий намір Національний банк України з одночасним поданням до Національного банку України повного пакета документів, визначених цим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України, для погодження набуття або збільшення істотної участі у такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку.

Під значним впливом на управління або діяльність юридичної особи слід розуміти пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами голосуючими акціями, часткою у статутному капіталі або правом голосу за акціями, часткою у статутному капіталі юридичної особи в розмірі від 10 до 50 відсотків та/або незалежну від формального володіння можливість (ознаки якої встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України) здійснення рівнозначного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) прямого власника участі в юридичній особі або контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи.

Особа, яка має намір передати істотну участь у платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, будь-якій іншій особі чи зменшити таку участь настільки, що її частка у статутному капіталі такої платіжної установи, установи електронних грошей, оператора поштового зв’язку або право голосу виявиться нижчою за рівні, визначені абзацом першим цієї частини, чи передати контроль (вирішальний вплив) над такою платіжною установою, установою електронних грошей або оператором поштового зв’язку іншій особі, зобов’язана повідомити про це Національний банк України в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

У випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, юридична або фізична особа, яка має намір набути істотну участь у платіжній установі, або установі електронних грошей, або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, зобов’язана отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління такої установи чи оператора (далі - дозвіл на концентрацію). Порядок подання та розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію встановлюється законодавством про захист економічної конкуренції.

2. Порядок набуття або збільшення істотної участі, у тому числі перелік документів (інформації), що вимагаються Національним банком України для прийняття рішення щодо погодження, вимоги до змісту таких документів (інформації) встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Національний банк України погоджує набуття або збільшення істотної участі іноземною юридичною або фізичною особою, за умови що держава, в якій зареєстрована (має постійне місце проживання) іноземна особа, на належному рівні забезпечує виконання рекомендацій міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

4. Набуття істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, не повинно здійснюватися за рахунок непідтверджених джерел, а також за рахунок коштів або майна, використання яких для формування статутного капіталу заборонено законом.

5. Національний банк України має право заборонити особі набувати або збільшувати істотну участь або відмовити в погодженні набутої/збільшеної істотної участі у платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку після її фактичного набуття або збільшення, у разі якщо:

1) заявник подав неповний пакет документів, документи містять недостовірну інформацію або не відповідають вимогам законів України та/або нормативно-правових актів Національного банку України, особа не розкрила Національному банку України інформацію, що має істотне значення для вирішення питання про погодження набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку;

2) ділова репутація заявника (для юридичної особи - також членів її виконавчого органу та/або наглядової ради) та/або хоча б однієї особи, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;

3) фінансовий стан юридичної особи - заявника або майновий стан фізичної особи - заявника або хоча б однієї особи, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;

4) не підтверджено джерела походження коштів для набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку;

5) набуття або збільшення особою істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку загрожуватиме інтересам користувачів платіжних послуг та/або суперечитиме антимонопольно-конкурентному законодавству та/або може призвести до погіршення фінансового стану платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку;

6) структура власності юридичної особи - заявника не відповідає вимогам щодо прозорості, встановленим Національним банком України, та/або структура власності платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку не відповідатиме таким вимогам після набуття або збільшення заявником істотної участі;

7) набуття або збільшення заявником істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку або особою, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, може негативно вплинути на забезпечення належного управління ними;

8) набуття або збільшення заявником істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку або особою, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, може перешкоджати здійсненню Національним банком України ефективного нагляду за діяльністю учасників платіжного ринку;

9) не додержана вимога, передбачена частиною третьою цієї статті.

Національний банк України встановлює вимоги до ділової репутації осіб, зазначених у пункті 2 цієї частини, з урахуванням, але не виключно, положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

6. Національний банк України розглядає документи, подані для погодження набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, та приймає рішення за результатами такого розгляду протягом 60 робочих днів з дня отримання повного пакета відповідних документів (інформації), визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. За результатами розгляду документів Національний банк України приймає рішення про погодження або про заборону набуття, збільшення істотної участі в такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку.

7. Національний банк України має право скасувати рішення про погодження набуття або збільшення істотної участі та вимагати відчуження відповідних акцій (часток) платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, якщо виявлено, що документи, подані для такого погодження, містять недостовірну інформацію.

8. Набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, без погодження Національного банку України не допускається, крім випадків, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, у яких допускається наступне погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку.

У визначених Національним банком України випадках особа зобов’язана звернутися до Національного банку України за погодженням набутої або збільшеної істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, після її фактичного набуття або збільшення у строки та в порядку, встановлені Національним банком України. Національний банк України до прийняття відповідного рішення має право тимчасово заборонити такій особі використання права голосу щодо відповідних акцій (часток) такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України.

9. Правочин, внаслідок вчинення якого особа набула або збільшила істотну участь всупереч забороні Національного банку України, крім випадків, у яких допускається наступне погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі, є нікчемним. Національний банк України інформує відповідну платіжну установу, установу електронних грошей, оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, сторони за таким правочином та депозитарну установу, яка обслуговує відповідний рахунок у цінних паперах (у разі якщо організаційно-правовою формою таких платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку є акціонерне товариство), про нікчемність такого правочину. Відповідна інформація розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України не пізніше наступного робочого дня після дня, коли Національному банку України стало відомо про вчинення такого правочину.

10. Якщо особа не звернулася до Національного банку України за погодженням набуття або збільшення істотної участі у випадках та строки, визначені Національним банком України, або якщо Національний банк України відмовив такій особі у погодженні набутої або збільшеної істотної участі, Національний банк України своїм рішенням тимчасово забороняє такому власнику істотної участі використання права голосу та/або вимагає відчуження відповідних часток або акцій (паїв) платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, з обов’язковим визначенням строку відчуження.

11. Національний банк України визначає наявність значного впливу чи контролю (вирішального впливу на управління або діяльність) юридичної особи, у тому числі платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку (що здійснює діяльність, передбачену цим Законом), та визнає особу власником істотної участі в такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку у визначеному Національним банком України порядку. Ознаки наявності значного впливу чи контролю (вирішального впливу на управління або діяльність) юридичної особи, у тому числі платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

12. У разі невідповідності ділової репутації та/або фінансового/майнового стану власника істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, вимогам цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України та/або якщо Національний банк України має підстави вважати, що володіння такою особою істотною участю в такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку може становити суттєву загрозу належному управлінню такою платіжною установою, установою електронних грошей або оператором поштового зв’язку, інтересам користувачів платіжних послуг та/або негативно вплинути на фінансовий стан платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, Національний банк України тимчасово забороняє такому власнику істотної участі використання права голосу. Відповідне рішення розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення.

13. Національний банк України має право надсилати запити до державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам на отримання від них інформації, необхідної для підтвердження джерел походження коштів, що використовуються для набуття чи збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, фінансового стану та ділової репутації власників істотної участі (осіб, які претендують на істотну участь) у такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, яким адресований запит, зобов’язані протягом 10 днів з дня його одержання розглянути запит і надати запитувану інформацію Національному банку України.

1. Надавач платіжних послуг зобов’язаний вести облік своїх операцій та подавати до Національного банку України звітність щодо здійснення діяльності з надання платіжних послуг відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Аудиторські перевірки надавачів платіжних послуг проводяться відповідно до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність".

2. Надавачі фінансових платіжних послуг, крім філій іноземних платіжних установ, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зобов’язані проводити внутрішній аудит (контроль) своєї діяльності з надання платіжних послуг відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

1. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов’язані забезпечувати належний захист і збереження коштів, отриманих ними від користувачів або які надійшли (утримані) на користь користувачів, у тому числі через комерційних агентів (далі - кошти користувачів), відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов’язані забезпечити відокремлення коштів користувачів від власних коштів та коштів інших осіб (крім користувачів), що можуть перебувати в розпорядженні відповідної платіжної установи, оператора поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземної платіжної установи, фінансової установи, що має право на надання платіжних послуг.

Для обліку коштів користувачів платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, відкривають розрахункові рахунки в банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти, отримані платіжними установами, операторами поштового зв’язку, установами електронних грошей, філіями іноземних платіжних установ, фінансовими установами, що мають право на надання платіжних послуг, від користувачів платіжних послуг, а також кошти, які надійшли від користувачів або на користь користувачів, у тому числі через комерційних агентів, перебувають у власності користувачів, якщо інше не встановлено платіжними інструкціями таких користувачів.

3. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, мають право забезпечувати збереження коштів користувачів шляхом страхування своєї відповідальності на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами, або забезпечувати такі кошти банківською гарантією на умовах, що дадуть змогу користувачам отримати від страховика або банку-гаранта відшкодування в розмірі, еквівалентному сумі фінансових зобов’язань.

Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, можуть укладати договори страхування відповідальності на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".

Договори страхування можуть укладатися страховиками, які мають ліцензію на здійснення діяльності із страхування за відповідним класом страхування.

Платіжним установам, операторам поштового зв’язку, установам електронних грошей, філіям іноземних платіжних установ, фінансовим установам, що мають право на надання платіжних послуг, забороняється укладати договори із страховиками та банками-гарантами, які належать до однієї фінансової групи з надавачем платіжних послуг, що забезпечує збереження коштів користувачів у такий спосіб.

Національний банк України має право встановлювати своїми нормативно-правовими актами додаткові вимоги до договорів страхування відповідальності платіжних установ, операторів поштового зв’язку, установ електронних грошей, фінансових установ, філій іноземних платіжних установ на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами.

Національний банк України має право встановлювати своїми нормативно-правовими актами додаткові вимоги до договорів банківської гарантії та до банків, що здійснюють забезпечення захисту коштів користувачів шляхом надання банківської гарантії на випадок неможливості виконання надавачем платіжних послуг фінансових зобов’язань перед користувачами.

4. На кошти користувачів, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг для виконання платіжних операцій на розрахунковому рахунку, не може бути накладено арешт та/або звернено стягнення за зобов’язаннями небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов’язаннями небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов’язання пов’язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу.

Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.

5. На виплати за договорами страхування або банківської гарантії відповідно до частини третьої цієї статті не може бути звернене стягнення за зобов’язаннями надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім користувача, за умови що відповідне зобов’язання надавача платіжних послуг перед користувачем пов’язано із здійсненням функцій надавача платіжних послуг.

6. Надавачі нефінансових платіжних послуг зобов’язані страхувати свою відповідальність перед користувачами та надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування", у порядку, встановленому Національним банком України відповідно до законодавства.

1. Платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи), філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового зв’язку, що здійснюють діяльність, передбачену цим Законом, надавачі нефінансових платіжних послуг (крім Національного банку України) зобов’язані розкривати у порядку, встановленому законом та нормативно-правовими актами Національного банку України:

1) підтверджену незалежним аудитором фінансову та консолідовану фінансову звітність, що складається та подається відповідно до законодавства;

2) звіт про корпоративне управління (для надавачів платіжних послуг, утворених у формі акціонерного товариства), що подається до Національного банку України разом з річною звітністю;

3) звітні дані (інші, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність);

4) перелік усіх осіб (банків, страхових компаній тощо), послугами яких користується надавач платіжних послуг для забезпечення збереження коштів користувачів;

5) іншу інформацію, надання якої користувачу передбачено цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами Національного банку України.