Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом

1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом, що додається.

Визначити Державний комітет з питань науки, інновацій та інформатизації державним замовником Програми.

2. Державному комітетові з питань науки, інновацій та інформатизації разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у чотиримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом.

Одним із пріоритетів розвитку інформаційного суспільства в Україні є інформатизація органів державної влади, яка повинна сприяти забезпеченню прозорості та відкритості діяльності цих органів, підвищенню ефективності їх функціонування, поліпшенню якості надання населенню інформаційних послуг, інтеграції України до глобального інформаційного простору. Здійснення інформатизації залежить насамперед від рівня розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій, у тому числі від використання програмного забезпечення, необхідного для виконання органами державної влади покладених на них завдань.

На сьогодні парк комп'ютерної техніки в центральних органах виконавчої влади становить понад 234 тис. одиниць, значну частину якої придбано з програмним забезпеченням, яке є об'єктом права інтелектуальної власності і використовується лише у спосіб та згідно з умовами, визначеними у відповідних дозволах (ліцензіях), виданих особами - суб'єктами права інтелектуальної власності (далі - пропрієтарне програмне забезпечення). У зазначених дозволах (ліцензіях), зокрема, передбачаються обмеження щодо копіювання та модифікації такого програмного забезпечення. Результати інвентаризації комп'ютерних програм в органах виконавчої влади, яка щороку проводиться МОН, свідчать про необхідність значних витрат бюджетних коштів на легалізацію існуючого і придбання нового ліцензійного програмного забезпечення та посилення залежності національної інформаційної інфраструктури від постачальників пропрієтарного програмного забезпечення.

Водночас існує програмне забезпечення з відкритим кодом, яке розповсюджується на умовах ліцензування, що не обмежує право використання такого програмного забезпечення, зокрема його копіювання та модифікацію.

Міжнародний досвід свідчить, що незважаючи на необхідність значних витрат на початковому етапі запровадження використання програмного забезпечення з відкритим кодом замість пропрієтарного, економія в подальшому в масштабах держави може становити близько 80-87 відсотків, включаючи витрати на адміністрування, адаптацію та перенавчання персоналу.

Причинами широкого використання органами державної влади пропрієтарного програмного забезпечення є:

недостатня інформованість про можливості програмного забезпечення з відкритим кодом;

відсутність в Україні інфраструктури розроблення, підтримки та розвитку програмного забезпечення з відкритим кодом, адаптованого до потреб органів державної влади, а також недостатня кількість фахівців відповідної кваліфікації.

З кожним роком збільшується кількість електронних інформаційних ресурсів, які створюють органи державної влади. Відповідно розширюється і сфера застосування програмного забезпечення. Придбаваючи пропрієтарне програмне забезпечення, органи державної влади отримують обмежене право користування ним - заборонений або обмежений доступ до коду, заборона внесення змін, тиражування, розповсюдження, копіювання, обмежена технічна підтримка тощо. В умовах використання виключно такого програмного забезпечення в органах державної влади обсяг витрат бюджетних коштів, пов'язаних із закупівлею та адаптацією програмного забезпечення, прямо залежить від цінової та технічної політики монополістів - розробників програмного забезпечення.

Для забезпечення реалізації державної політики у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій та розв'язання проблеми залежності від монополістів - розробників програмного забезпечення необхідно розробити Державну цільову науково-технічну програму використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом (далі - Програма), виконання якої сприятиме скороченню обсягів використання неліцензійного програмного забезпечення.

Метою Програми є розв'язання проблеми використання неліцензійного програмного забезпечення шляхом створення умов для використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом з урахуванням його функціональних можливостей та необхідності оптимізації витрат бюджетних коштів.

Використання програмного забезпечення в органах державної влади може здійснюватися за такими варіантами:

збереження існуючої практики використання пропрієтарного програмного забезпечення;

повна заміна в органах державної влади пропрієтарного програмного забезпечення на програмне забезпечення з відкритим кодом;

створення умов для забезпечення поступового переходу органів державної влади до використання програмного забезпечення з відкритим кодом із збереженням, де це необхідно, пропрієтарного програмного забезпечення.

Збереження існуючої практики використання пропрієтарного програмного забезпечення в органах державної влади призведе до поглиблення проблем у цій сфері та необхідності кожних чотири - п'ять років витрачати від 400 до 900 млн. гривень на придбання пропрієтарного програмного забезпечення та постійну доплату за оновлення раніше придбаного.

Варіант, який передбачає повну заміну в органах державної влади пропрієтарного програмного забезпечення на програмне забезпечення з відкритим кодом, може дати змогу в найкоротші строки подолати зазначену проблему, але для його реалізації необхідно вирішити питання щодо:

швидкого створення розвиненої інфраструктури з метою використання програмного забезпечення з відкритим кодом (на сьогодні відсутня та потребує значних капіталовкладень);

здійснення одночасних заходів для централізованого переходу до використання програмного забезпечення з відкритим кодом, зокрема переведення даних із форматів інформаційних систем (баз даних), створених з використанням пропрієтарного програмного забезпечення, до форматів інформаційних систем (баз даних), створених з використанням програмного забезпечення з відкритим кодом;

одночасного перенавчання працівників органів державної влади.

Отже, зазначений варіант є неприйнятним.

Оптимальним варіантом розв'язання проблеми є створення умов для поступового переходу органів державної влади до використання програмного забезпечення з відкритим кодом. Для його застосування необхідно визначити доцільність та економічно обґрунтувати строки зазначеного переходу в кожному конкретному випадку - у різних органах державної влади та в межах одного органу державної влади.

Реалізація цього варіанта дасть змогу організувати планове навчання та підвищення кваліфікації державних службовців у спеціально утвореному державному навчальному центрі з підготовки спеціалістів.

Виконання Програми базуватиметься на ґрунтовному дослідженні сучасного стану розвитку та використання в Україні програмного забезпечення з відкритим кодом, об'єктивному аналізі вітчизняного ринку надання послуг з використання програмного забезпечення з відкритим кодом в державному, громадському, приватному секторах та в окремих галузях порівняно з пропрієтарним програмним забезпеченням.

Розв'язання проблеми здійснюватиметься шляхом:

удосконалення нормативно-правової бази з питань:

- інтелектуальної власності стосовно використання програмного забезпечення з відкритим кодом;

- міжвідомчої координації створення та використання програмного забезпечення з відкритим кодом;

координації Держкомінформатизації діяльності виконавців Програми та проведення моніторингу використання органами державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом;

створення:

- інфраструктури розроблення, формування та розповсюдження програмного забезпечення з відкритим кодом, яке буде адаптовано для потреб органів державної влади та відповідатиме вимогам державних стандартів;

- механізму координації та державної підтримки інфраструктури з метою використання програмного забезпечення з відкритим кодом в органах державної влади;

- адаптованого для потреб органів державної влади базового варіанта програмного забезпечення з відкритим кодом та організація і проведення його експертизи на відповідність вимогам у сфері технічного, а у разі потреби - криптографічного захисту інформації;

- за рахунок бюджетних коштів загальнодоступного інформаційного ресурсу з оприлюднення, технічної підтримки програмного забезпечення з відкритим кодом з можливістю отримувати методичні матеріали, інструкції з його використання;

- загальнодержавного фонду алгоритмів та програмного забезпечення з відкритим кодом;

- умов для функціонування конкурентного середовища надання послуг з розроблення та розповсюдження програмного забезпечення з відкритим кодом для потреб органів державної влади;

визначення провідного державного підприємства, на яке буде покладено завдання щодо розроблення методичних засад для використання програмного забезпечення з відкритим кодом, розповсюдження його серед органів державної влади;

утворення державного центру підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців з питань використання програмного забезпечення з відкритим кодом переважно з дистанційною формою навчання.

Строк виконання Програми - чотири роки.

Виконання Програми дасть змогу створити умови для поступового переходу органів державної влади на використання програмного забезпечення з відкритим кодом замість пропрієтарного програмного забезпечення, що сприятиме:

скороченню витрат бюджетних коштів на щорічне придбання пропрієтарного програмного забезпечення;

зниженню економічної та технологічної залежності країни шляхом переорієнтації зазначених витрат на підтримку вітчизняних розробників програмного забезпечення;

зменшенню обсягів використання неліцензійного програмного забезпечення;

створенню нових робочих місць;

поліпшенню умов залучення інвестицій у розвиток вітчизняної індустрії програмного забезпечення;

зростанню інтелектуального потенціалу країни.

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел.

За попередньою оцінкою, видатки на фінансування заходів Програми становитимуть близько 45 млн. гривень.

Обсяг видатків для виконання Програми уточнюється з урахуванням можливостей державного бюджету.