Угода про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ України і Міністерством громадської безпеки Китайської Народної Республіки

Дата підписання: 06.09.1994

Дата набуття чинності: 06.09.1994

З метою подальшого зміцнення та розвитку стосунків дружби і співробітництва між двома країнами, сприяння миру та стабільності, Міністерство внутрішніх справ України і Міністерство громадської безпеки Китайської Народної Республіки (далі "Сторони") виявили бажання розширяти двостороннє співробітництво на основі рівноправності і взаємовигоди. У зв'язку з цим Сторони уклали таку Угоду:

Стаття 1

1. Сторони у межах своєї компетенції будуть здійснювати співробітництво у таких сферах:

1) в боротьбі проти тероризму;

2) в боротьбі проти організованої злочинності;

3) в боротьбі проти незаконного перевезення і торгівлі зброєю;

4) в боротьбі проти незаконного перевезення і торгівлі наркотиками і транквілізаторами;

5) в боротьбі проти злочинності в сфері економіки;

6) в боротьбі із злочинами в сфері виготовлення фальшивих грошей і документів, незаконного ввезення з-за кордону та вивезення за кордон культурних цінностей тощо;

7) в боротьбі з іншими формами міжнародної та кримінальної злочинності;

8) у розшуку злочинців та осіб, підозрюваних в скоєнні злочинів, які ухиляються від слідства, суду та відбування покарання;

9) сприяння стягненню збитків, завданих розкраданням коштів та майна;

10) в інших сферах за взаємним узгодженням обох Сторін.

2. Сторони здійснюють співробітництво в таких формах:

1) обмін інформацією щодо кримінальних злочинів;

2) надання відповідей на запити одна одної;

3) взаємодопомога у галузі освоєння, виробництва та оснащення поліцейською технікою і обладнанням;

4) взаємний обмін делегаціями (групами) між Міністерством внутрішніх справ України і Міністерством громадської безпеки Китайської Народної Республіки для обміну досвідом роботи;

5) взаємодопомога і обмін досвідом у сфері підготовки кадрів;

6) інші форми співробітництва, необхідні на думку обох Сторін.

Стаття 2 Конкретний зміст, терміни і форми здійснення співробітництва, визначені цією Угодою, Сторони погоджують через відділи міжнародних зв'язків і затверджують.

Стаття 3 Для виконання цієї Угоди Сторони уповноважують підвідомчі підрозділи визначити у формі меморандуму конкретні напрямки і форми співробітництва.

Стаття 4 У випадку, якщо вимога, висунута однією із Сторін, завдає шкоди суверенітету держави іншої Сторони, її безпеці і її національним інтересам, а також суперечить законодавству цієї держави, інша Сторона має право відмовитися від пропонованого співробітництва. При виникненні таких ситуацій Сторони повинні вчасно поінформувати одна одну.

Стаття 5

1. Якщо одна із Сторін висуває іншій Стороні вимоги дотримання режиму секретності при наданні інформації, інша Сторона повинна вжити необхідних заходів для цього.

2. Інформація, технічні та інші засоби, отримані згідно з цією Угодою, можуть бути передані третій Стороні тільки за згодою Сторони, яка їх надала.

Стаття 6 У відповідності до цієї Угоди, при обміні делегаціями (групами) міжнародні транспортні витрати бере на себе Сторона, яка відправляє, витрати у країні перебування покладаються на Сторону, яка приймає, за винятком тих випадків, коли Сторони мають іншу домовленість.

Стаття 7 Один раз на два роки Сторони почерзі в Києві і Пекіні проводять наради по обговоренню виконання даної Угоди і подальших планів співробітництва.

Стаття 8 Дана Угода не впливає на зобов'язання, взяті Сторонами за міжнародними договорами з третіми державами.

Стаття 9 Сторони при контактах користуються українською, китайською, російською та англійською мовами, в разі потреби можуть бути вживані й інші мови за згодою обох Сторін.

Стаття 10 Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання і втрачає її через шість місяців після того, як одна із Сторін отримає повідомлення у письмовій формі від іншої Сторони про бажання припинити дію Угоди. За згодою обох Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення.

Вчинено в м.Києві 6 вересня 1994 року в двох примірниках, кожний українською, китайською та російською мовами, при цьому всі тексти автентичні. У випадку суперечностей перевага надається тексту російською мовою.