Про Концепцію забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів

З метою вдосконалення правового та організаційного механізму захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів,

1. Схвалити Концепцію забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів (додається).

2. Кабінету Міністрів України розробити в шестимісячний строк заходи щодо забезпечення реалізації зазначеної Концепції.

Проблема захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів (далі - потерпілі), ефективного поновлення їх прав, своєчасного відшкодування шкоди, заподіяної вчиненим злочином, як свідчать результати аналізу законодавства та практики його застосування, залишається надзвичайно актуальною.

За статистичними даними, тільки протягом 2003 року від злочинів потерпіло 352 тис. громадян. Сума збитків, завданих при цьому громадянам, становила близько 100 млн. гривень. І хоч у багатьох випадках потерпілі можуть за рішенням суду отримати відшкодування шкоди, заподіяної вчиненим злочином, проте в повному обсязі це рідко здійснюється на практиці, а у випадках, коли особу, яка вчинила злочин, не встановлено або вона переховується чи є неплатоспроможною, - взагалі не здійснюється.

Таку ситуацію значною мірою спричинено відсутністю ефективного механізму відшкодування потерпілим майнової та моральної шкоди, заподіяної вчиненим злочином.

Потребують вирішення питання статусу потерпілих, розширення їх прав у кримінальному судочинстві.

Розв'язання перелічених вище проблем зумовлює необхідність активізації участі держави у забезпеченні гарантій захисту законних прав та інтересів потерпілих і реального відшкодування заподіяної їм шкоди, розроблення основних напрямів державної політики та стратегії у цій сфері.

Метою Концепції є визначення пріоритетних напрямів державної політики у сфері надання допомоги потерпілим, розвитку ефективної системи захисту їх законних прав та інтересів.

З метою ефективного захисту законних прав та інтересів потерпілих потрібно запровадити основні принципи, що застосовуються у практиці світової спільноти, зокрема щодо:

справедливого поводження з потерпілими - повага до їх честі і гідності, виявлення співчуття до них, нейтралізація негативних наслідків злочину, підвищення рівня безпеки особи, суспільства та держави;

інформованості - усі потерпілі мають право на одержання інформації щодо розгляду справи і прийняття рішення. У процесі розслідування має забезпечуватися право потерпілих на ознайомлення з матеріалами справи. Після постановлення судом вироку потерпілі вправі бути поінформованими про будь-які заходи, що застосовуються до засуджених (амністія, помилування, умовно-дострокове звільнення), і мати можливість висловити свою позицію з цього приводу;

забезпечення відшкодування шкоди - потерпілі повинні мати право на відшкодування заподіяної вчиненим злочином майнової та моральної шкоди, а також шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, а близькі родичі потерпілого - на компенсацію шкоди, заподіяної його смертю внаслідок злочину, навіть у тому випадку, коли не встановлено особу, яка скоїла злочин, або якщо вона переховується чи є неплатоспроможною. Особа, яка скоїла злочин, зобов'язана відшкодувати заподіяну злочином шкоду також і у разі звільнення її від кримінальної відповідальності. Відшкодування заподіяної шкоди здійснюється в порядку, передбаченому законом;

надання безоплатної правової допомоги потерпілим - насамперед потерпілим від тяжких та особливо тяжких злочинів, а також малозабезпеченим особам та особам, які не можуть самостійно реалізувати свої права та захистити законні інтереси;

надання потерпілим соціальної допомоги - потерпілі повинні мати доступ до спеціальних систем підтримки (медичної, соціальної, психологічної допомоги).

Основними напрямами забезпечення захисту законних прав та інтересів потерпілих є:

впровадження міжнародних принципів захисту законних прав та інтересів потерпілих, визначених Декларацією Основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою (Резолюція 40/34 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року) та Європейською Конвенцією щодо відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів (від 24 листопада 1983 року);

впровадження у новому Кримінально-процесуальному кодексі України норм, які передбачають розширення процесуальних прав потерпілих відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(85)11 щодо становища потерпілого в рамках кримінального права та процесу;

розроблення закону з питань забезпечення відшкодування потерпілим шкоди, в якому, зокрема, визначатимуться умови і порядок надання їм правової, медичної, соціальної і матеріальної допомоги, а також допомоги їх родичам та утриманцям, залежно від характеру і наслідків злочину, способу його скоєння, майнового стану потерпілого та інших обставин;

розроблення механізму реалізації права потерпілого на відшкодування заподіяної злочином шкоди;

встановлення обсягів відповідного бюджетного призначення у загальному фонді державного бюджету;

розроблення та законодавче закріплення умов та порядку компенсаційної підтримки потерпілих за рахунок різноманітних форм обов'язкового та добровільного страхування;

сприяння створенню громадських організацій і благодійних фондів надання допомоги потерпілим;

активізація роботи щодо профілактики віктимної поведінки населення.

Передбачається поетапна реалізація Концепції.

На першому етапі (2004-2006 роки) здійснюється:

вивчення світового досвіду з питань захисту прав та законних інтересів потерпілих;

розроблення нового і вдосконалення чинного законодавства з питань захисту законних прав та інтересів потерпілих;

розроблення механізму реалізації прав потерпілих;

підготовка методичних рекомендацій з питань організації надання допомоги потерпілим;

здійснення практичних заходів, спрямованих на підвищення у населення рівня віктимологічних знань.

На другому етапі (з 2006 року) відбуватиметься:

впровадження в практику механізму відшкодування потерпілим шкоди, заподіяної злочином;

створення сприятливих умов для діяльності громадських організацій і благодійних фондів у сфері надання допомоги потерпілим;

встановлення обсягів відповідного бюджетного призначення у загальному фонді державного бюджету;

забезпечення участі України у відповідних заходах із впровадження міжнародних принципів захисту потерпілих у рамках ініціатив ООН, Ради Європи, Європейського Союзу.

Здійснення комплексу заходів, визначених Концепцією, дасть можливість максимально забезпечити ефективний захист потерпілих, включаючи компенсацію заподіяної їм шкоди, а також сприятиме реалізації в повному обсязі конституційних гарантій щодо поновлення порушених внаслідок злочину прав людини.