Про засади державної регіональної політики

1) проекту Державної стратегії регіонального розвитку України та плану заходів з її реалізації;

2) регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації, а також регіональних програм розвитку і проектів регіонального розвитку, спрямованих на розвиток регіонів та функціональних типів територій.

2. Сільські, селищні, міські ради відповідно до цього Закону:

1) затверджують протягом дванадцяти місяців з дня затвердження відповідної регіональної стратегії розвитку на відповідний період стратегії розвитку територіальних громад, забезпечують їх фінансування та реалізацію;

2) можуть брати участь у заснуванні агенції регіонального розвитку регіону, на території якого вони знаходяться;

3) затверджують плани відновлення та розвитку територіальних громад.

3. Районні ради відповідно до цього Закону:

1) затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних районів;

2) беруть участь в обговоренні стратегії розвитку територіальних громад у частині міжмуніципального співробітництва в межах району/

1. Координація діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з формування та реалізації державної регіональної політики здійснюється шляхом узгодження цілей, пріоритетів, завдань і заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування під час розроблення та виконання документів, що визначають державну регіональну політику, проведення моніторингу та оцінки результативності виконання визначених завдань.

2. Узгодження діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України та регіональних стратегій розвитку визначається Планом заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України, планами заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку, а також планом відновлення та розвитку регіонів.

1. Міжвідомча координаційна комісія з питань регіонального розвитку може утворюватися Кабінетом Міністрів України як тимчасовий консультативно-дорадчий орган з метою забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади із обов’язковим залученням органів місцевого самоврядування до формування та реалізації державної регіональної політики, а також до узгодження галузевих прогнозів розвитку регіонів із стратегічними завданнями державної регіональної політики.

2. Завдання, порядок роботи та склад Міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку визначаються Кабінетом Міністрів України.

1. З метою ефективної реалізації державної регіональної політики Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради та відповідні державні адміністрації, регіональні відділення всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування (у разі членства в такій асоціації усіх територіальних громад відповідної області) можуть засновувати агенції регіонального розвитку у формі неприбуткових установ.

Агенція регіонального розвитку не може бути бюджетною установою.

2. У розумінні цього Закону агенцією регіонального розвитку відповідного регіону визнається агенція, заснована двома особами (засновниками), визначеними частиною першою цієї статті.

3. Співзасновниками агенцій регіонального розвитку також можуть бути сільські, селищні, міські, районні ради, регіональні торгово-промислові палати, регіональні асоціації підприємців, регіональні відділення всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування чи асоціації органів місцевого самоврядування регіону, заклади вищої освіти, наукові установи, профільні громадські об’єднання регіону, статутна діяльність яких спрямована на місцевий чи регіональний розвиток.

4. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності агенції регіонального розвитку здійснюється за рахунок:

1) коштів та майна засновників;

2) надходжень від основної діяльності агенції;

3) міжнародної технічної допомоги;

4) інших джерел, не заборонених законодавством.

5. Агенція регіонального розвитку може отримувати доходи від основної діяльності, визначеної установчим актом, які використовуються відповідно до норм, встановлених податковим законодавством для неприбуткових організацій.

6. Структура, порядок діяльності та повноваження органів управління агенції регіонального розвитку визначаються положенням, що є установчим актом та має відповідати типовому положенню про агенцію регіонального розвитку.

Типове положення про агенцію регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Завданнями агенції регіонального розвитку у сфері державної регіональної політики є:

1) участь у розробленні та забезпеченні реалізації регіональної стратегії розвитку і плану заходів з її реалізації, проведенні моніторингу та оцінювання їх реалізації;

2) участь у розробленні проекту регіонального плану відновлення та розвитку, планів відновлення та розвитку територіальних громад;

3) участь у підготовці, поданні на конкурсний відбір і реалізації проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів із джерел, визначених статтею 21 цього Закону;

4) участь у проведенні моніторингу стану реалізації програм та проектів, спрямованих на розвиток регіону, що фінансуються за рахунок коштів із джерел, визначених статтею 21 цього Закону;

5) проведення освітньо-культурних заходів у регіоні з європейської та євроатлантичної тематики;

6) надання інформаційно-консультативних послуг суб’єктам господарювання для сприяння їх виходу на європейський ринок;

7) сприяння соціально-економічному та культурному розвитку регіону, у тому числі залученню інвестицій у розвиток регіону, експорту продукції підприємствами регіону, розвитку підприємництва та туризму в регіоні;

8) надання консультативно-методичної допомоги органам місцевого самоврядування з питань розроблення стратегій розвитку територіальних громад, проектів регіонального розвитку, регіональних та місцевих програм розвитку;

9) сприяння залученню та реалізації проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, що реалізуються в регіоні;

10) інші завдання, визначені законодавством та типовим положенням про агенцію регіонального розвитку.

1. Фінансове забезпечення державної регіональної політики здійснюється відповідно до цього Закону, Бюджетного та Податкового кодексів України.

2. Механізмами фінансування державної регіональної політики є:

1) міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам;

2) об’єднання на договірній основі фінансових ресурсів суб’єктів державної регіональної політики, державних та приватних партнерів на принципах здійснення державно-приватного партнерства, міжнародних інституцій;

3) капітальні видатки державного бюджету;

4) державні цільові програми;

5) план відновлення та розвитку регіонів;

6) програми регіонального розвитку та регіональні програми розвитку;

7) проекти регіонального розвитку.

1. Джерелами фінансування державної регіональної політики є:

1) кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку;

2) кошти місцевих бюджетів;

3) кошти, що надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

4) кошти міжнародних організацій;

5) кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

1. Державна підтримка регіонального розвитку ґрунтується на таких принципах:

1) відповідності Державній стратегії регіонального розвитку України та відповідній регіональній стратегії розвитку, а також плану заходів з її реалізації;

2) пріоритетності реалізації заходів та проектів плану відновлення та розвитку регіонів;

3) конкурсного відбору програм (проектів) регіонального розвитку;

4) ефективності використання залучених ресурсів;

5) спроможності об’єктів та суб’єктів, на фінансування яких залучаються кошти державного фонду регіонального розвитку, самостійно забезпечувати подальше власне фінансування або утримуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів;

6) адекватної фінансової та іншої участі органів місцевого самоврядування, на території юрисдикції чи в інтересах яких реалізуються відповідні заходи, програми чи проекти;

7) неупередженого розподілу коштів державного бюджету;

8) сталості результатів - забезпечення стабільного довготривалого ефекту, збереження отриманих позитивних результатів у довгостроковій перспективі.

2. Державна підтримка регіонального розвитку спрямовується на фінансування:

1) програм і проектів регіонального розвитку, що забезпечують виконання завдань Державної стратегії регіонального розвитку України та планів заходів з її реалізації, розроблених з урахуванням особливостей функціональних типів територій;

2) плану відновлення та розвитку регіонів;

3) проектів та регіональних програм розвитку, що забезпечують виконання завдань регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації;

4) договорів співробітництва територіальних громад;

5) програм і проектів регіонального розвитку, які визначені пріоритетними за рішенням Кабінету Міністрів України.

3. З метою забезпечення відновлення та стимулювання розвитку регіонів і територій може утворюватися відповідний фонд.

Засади функціонування такого фонду визначаються законом.

Під час складання Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України на відповідний період передбачається окрема бюджетна програма, спрямована на фінансування заходів з відновлення регіонів і територій, а також програм і проектів регіонального розвитку та/або проектів місцевого розвитку.

1. Державна підтримка регіонального розвитку за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку здійснюється відповідно до цього Закону та Бюджетного кодексу України.

2.

Кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток регіонів і відповідають пріоритетам, визначеним Державною стратегією регіонального розвитку України та відповідними регіональними стратегіями розвитку.

3.

Розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку здійснюється з урахуванням чисельності населення та рівня соціально-економічного розвитку відповідного регіону.

4.

Для проведення оцінки та попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених регіональними стратегіями розвитку, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольські міські державні адміністрації утворюють регіональні комісії.

Методичне забезпечення діяльності таких комісій здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики. Рішення регіональної комісії, прийняті з порушенням порядку або методики та за наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, можуть бути переглянуті комісією, утвореною відповідно до частини п’ятої цієї статті, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5.

Для здійснення відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України, та оцінки (перевірки) інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених регіональними стратегіями розвитку, на їх відповідність вимогам законодавства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регіональну політику, утворює відповідну комісію.

6.

Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України та регіональними стратегіями розвитку, визначається Кабінетом Міністрів України.

1. Моніторинг державної регіональної політики є сукупністю заходів з обліку, збору, аналізу та узагальнення інформації суб’єктів державної регіональної політики, що проводиться з метою відстеження та аналізу територіальних тенденцій, динаміки та структурних змін відповідно до цілей, напрямів та завдань державної регіональної політики.

2. Об’єктами моніторингу є соціально-економічні процеси і результати соціально-економічного розвитку регіонів, а у визначених законодавством випадках макрорегіонів, мікрорегіонів, територіальних громад, функціональних типів територій, які описуються кількісними та якісними, статичними або динамічними параметрами.

3. Суб’єктами моніторингу є центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, які можуть залучати асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання, агенції регіонального розвитку, утворені відповідно до цього Закону, наукові установи, громадські об’єднання.

4. Система моніторингу ґрунтується на принципах:

1) цілеспрямованості - орієнтованості на досягнення цілей і вирішення конкретних завдань державної регіональної політики та соціально-економічного розвитку об’єктів державної регіональної політики;

2) системного підходу - дослідження взаємозв’язків об’єкта моніторингу з іншими об’єктами вищого і нижчого рівнів адміністративно-територіального устрою;

3) комплексності - здійснення моніторингу окремих сфер соціально-економічного розвитку об’єктів моніторингу у взаємозв’язку;

4) безперервності спостереження за об’єктом моніторингу;

5) систематичності збору, обробки та аналізу інформації;

6) порівнянності показників і індикаторів моніторингу в динаміці;

7) узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення;

8) об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

9) відкритості та доступності результатів моніторингу для громадськості.

5. Моніторинг державної регіональної політики здійснюється на основі інформаційно-телекомунікаційної системи - єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.

1. Завданнями моніторингу державної регіональної політики є:

1) інтеграція інформаційних ресурсів суб’єктів моніторингу, включаючи статистичну та геопросторову інформацію;

2) формування і ведення сховища даних і тематичних баз даних соціально-економічних і бюджетно-фінансових показників, встановлених для цілей державної регіональної політики;

3) моделювання та аналіз соціально-економічного стану об’єктів державної регіональної політики, прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів та територіальних громад;

4) підготовка пропозицій щодо напрямів і способів коригування документів стратегічного планування та реалізації державної регіональної політики.

2. Для цілей державної регіональної політики суб’єктами моніторингу здійснюються такі види моніторингу:

1) моніторинг розвитку регіонів, територіальних громад і функціональних типів територій;

2) моніторинг використання коштів із джерел, визначених статтею 21 цього Закону;

3) моніторинг виконання документів стратегічного планування і реалізації державної регіональної політики;

4) моніторинг шкоди, завданої регіонам і територіям внаслідок збройної агресії проти України.

3. За результатами моніторингу готуються відповідні моніторингові звіти.

4. Порядок, індикатори та періодичність здійснення моніторингу розвитку регіонів, територіальних громад і функціональних типів територій, використання публічних ресурсів на цілі державної регіональної політики, виконання документів стратегічного планування і реалізації державної регіональної політики та звітування за результатами моніторингу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

1. Організація та координація робіт щодо забезпечення функціонування системи моніторингу здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регіональну політику, за участю інших суб’єктів державної регіональної політики.

1. Оцінювання реалізації державної регіональної політики здійснюється шляхом:

1) оцінювання індикаторів результативності, ефективності та впливу виконання документів стратегічного планування і реалізації державної регіональної політики на розвиток регіонів, територіальних громад та функціональних типів територій;

2) оцінювання результативності та ефективності використання публічних коштів на цілі державної регіональної політики.

Оцінювання здійснюється на підставі моніторингових звітів за відповідний період, статистичної інформації, контрольних перевірок, експертно-аналітичних оцінок та додаткових обстежень (опитувань), оцінок неурядових організацій, наукових установ, міжнародних експертів. За підсумками оцінювання готується відповідний звіт.

2. Завдання, порядок проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, вимоги щодо структури та змісту відповідного звіту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

1. Оцінювання реалізації державної регіональної політики здійснюється:

1) на етапі розроблення документів стратегічного планування і реалізації державної регіональної політики (щодо можливого досягнення цілей залежно від різних чинників);

2) на етапі реалізації документів стратегічного планування і реалізації державної регіональної політики (проміжне оцінювання для можливого коригування процесу реалізації політики);

3) після завершення реалізації документів стратегічного планування і реалізації державної регіональної політики (щодо досягнення цілей політики - здійснюється протягом року, наступного за роком завершення реалізації документа).

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

1) подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до законодавчих актів України, що випливають із цього Закону;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.