• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про концесію

Верховна Рада України  | Закон від 03.10.2019 № 155-IX
Документ підготовлено в системі iplex
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без прекваліфікації юридична особа (резидент та/або нерезидент), об’єднання юридичних осіб, підприємств (резидентів та/або нерезидентів) для виконання вимог для набуття статусу учасника надає оператору електронного майданчика документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, та підписаний договір про конфіденційність наданої інформації. Після надання оператору електронного майданчика зазначених документів така особа отримує через ЕТС підтвердження набуття нею статусу учасника та запрошення для участі в конкурсі пропозицій.
Стаття 14. Конкурс пропозицій
1. Порядок подання конкурсних пропозицій визначається інструкцією для учасників.
Інструкція для учасників повинна містити:
вимоги до оформлення конкурсної пропозиції;
строк подання конкурсної пропозиції;
строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;
критерії та методику оцінки конкурсної пропозиції, питому вагу кожного з критеріїв оцінки конкурсної пропозиції;
вимоги до переможця концесійного конкурсу, які встановлюються з урахуванням частин третьої та четвертої статті 12 цього Закону (у разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без прекваліфікації);
розмір, форму, строк дії забезпечення конкурсної пропозиції та перелік випадків, коли забезпечення конкурсної пропозиції не повертається учаснику (за наявності забезпечення конкурсної пропозиції);
розмір, форму та строк надання забезпечення виконання концесійного договору (за потреби);
показники результативності проекту, що здійснюється на умовах концесії. Показники результативності не повинні містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип, джерело походження чи виробника. Якщо таке посилання є необхідним, воно має бути обґрунтовано, а специфікація повинна містити слова "або еквівалент";
соціальні зобов’язання, що покладаються на концесіонера (за наявності);
іншу інформацію за рішенням концесієдавця.
2. Конкурсна пропозиція складається з двох частин - технічної та фінансово-економічної.
3. Строк подання конкурсних пропозицій встановлюється конкурсною комісією та повинен становити не менше 60 днів з дня отримання запрошення для участі в конкурсі пропозицій, а в разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без прекваліфікації - не менше 60 днів з дня опублікування оголошення про проведення концесійного конкурсу. Розгляд та оцінка конкурсних пропозицій учасників здійснюються відповідно до положень інструкції для учасників.
4. У будь-який час до закінчення строку подання конкурсних пропозицій учасник має право змінити або відкликати свою конкурсну пропозицію.
5. У разі якщо конкурсну пропозицію подав лише один учасник, концесійний договір може бути укладений з цим учасником шляхом проведення переговорів з урахуванням положень частини четвертої статті 17 цього Закону.
6. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС, у тому числі без проведення прекваліфікації, подання та оприлюднення конкурсних пропозицій здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 15. Забезпечення конкурсної пропозиції
1. За рішенням концесієдавця від учасників концесійного конкурсу може вимагатися забезпечення конкурсної пропозиції.
Забезпечення конкурсної пропозиції надається у формі гарантії чи в іншій формі відповідно до умов концесійного конкурсу.
У разі прийняття концесієдавцем такого рішення в інструкції для учасників зазначаються розмір, форма, строк дії такого забезпечення та перелік випадків, коли забезпечення конкурсної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання конкурсної пропозиції одночасно надає забезпечення конкурсної пропозиції.
2. Розмір забезпечення конкурсної пропозиції не може перевищувати 1 відсоток очікуваного обсягу капітальних інвестицій проекту, що здійснюється на умовах концесії.
3. Забезпечення конкурсної пропозиції реалізується:
у разі відкликання конкурсної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;
у разі непідписання учасником, який став переможцем концесійного конкурсу, концесійного договору (крім випадків форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчені відповідно до чинного законодавства України);
у разі ненадання переможцем концесійного конкурсу забезпечення виконання концесійного договору після отримання запрошення до укладення концесійного договору, якщо надання такого забезпечення передбачено інструкцією для учасників;
в інших випадках, визначених інструкцією для учасників.
4. Кошти, що надійшли у результаті реалізації забезпечення конкурсної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до державного бюджету або до відповідного місцевого бюджету.
5. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без проведення прекваліфікації вимога щодо забезпечення конкурсної пропозиції є обов’язковою.
Стаття 16. Оцінка конкурсних пропозицій
1. Оцінка конкурсних пропозицій здійснюється в два етапи.
2. На першому етапі оцінюється технічна частина конкурсних пропозицій учасників на предмет відповідності умовам конкурсу та вимогам щодо показників результативності, визначеним в інструкції для учасників.
До другого етапу оцінки допускаються тільки ті конкурсні пропозиції, що відповідають умовам конкурсу та вимогам щодо показників результативності, визначеним в інструкції для учасників.
Не можуть бути підставою для недопущення до другого етапу оцінки формальні (несуттєві) помилки в оформленні конкурсної пропозиції учасника або в документах та інформації, що подаються разом із такою конкурсною пропозицією, які не впливають на зміст конкурсної пропозиції або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
3. На другому етапі оцінюється фінансово-економічна частина конкурсної пропозиції.
Для оцінки конкурсних пропозицій на другому етапі може бути застосовано один або кілька таких критеріїв:
строк концесії;
показник IRR (внутрішня норма прибутку) проекту, що здійснюється на умовах концесії;
чиста поточна вартість (NPV) всіх грошових потоків проекту, що здійснюється на умовах концесії;
чиста поточна вартість (NPV) капітальних інвестицій, витрат на експлуатацію та матеріально-технічне обслуговування об’єкта концесії;
надійність запропонованого механізму фінансування;
обсяги можливої державної підтримки (зокрема плати за експлуатаційну готовність) у разі її надання;
чиста поточна вартість (NPV) концесійного платежу (за наявності);
чиста поточна вартість (NPV) одноразового фіксованого платежу та/або плати за експлуатаційну готовність (за наявності);
інші критерії, які оцінюють фінансово-економічну ефективність проекту, що здійснюється на умовах концесії, за рішенням концесієдавця.
4. У разі застосування кількох критеріїв їхня питома вага встановлюється інструкцією для учасників.
5. У разі визначення критерію оцінки, що пов’язаний з показником чистої поточної вартості (NPV), в інструкції для учасників встановлюються чіткі вимоги до розрахунку показника середньозваженої вартості капіталу (WACC).
6. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС, у тому числі без проведення прекваліфікації, порядок проведення оцінки конкурсних пропозицій встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень цієї статті.
Стаття 17. Визначення переможця концесійного конкурсу та проведення переговорів щодо укладання концесійного договору
1. Конкурсна комісія протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку для подання конкурсних пропозицій за результатами розгляду та оцінки всіх конкурсних пропозицій готує висновок щодо визначення найкращих умов здійснення концесії, в якому зазначаються результати оцінки всіх конкурсних пропозицій та визначається конкурсна пропозиція, що отримала найвищу оцінку. Висновок щодо визначення найкращих умов здійснення концесії оформлюється протоколом конкурсної комісії, який публікується на офіційному веб-сайті концесієдавця наступного робочого дня після його затвердження концесієдавцем.
2. Концесієдавець затверджує протокол конкурсної комісії протягом п’яти робочих днів після його подання конкурсною комісією.
3. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження протоколу конкурсної комісії, зазначеного в частині першій цієї статті, концесієдавець запрошує учасника, конкурсна пропозиція якого отримала найвищу оцінку, до укладення концесійного договору.
4. Під час укладення концесійного договору з учасником, конкурсна пропозиція якого отримала найвищу оцінку, забороняється змінювати істотні умови концесійного договору, а також положення, що відображають зміст конкурсної пропозиції переможця.
Положення цієї частини поширюються і на запрошення до укладення концесійного договору наступного за результатом учасника у випадку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті.
5. Якщо протягом більш як 90 календарних днів з дня отримання запрошення до укладення концесійного договору учасник, конкурсна пропозиція якого отримала найвищу оцінку, не підписав концесійний договір, концесієдавець повідомляє такого учасника про припинення переговорів та запрошує до укладення концесійного договору наступного за результатом учасника. За рішенням концесієдавця такий строк може бути подовжений у разі реалізації інноваційних проектів, великих комплексних інфраструктурних проектів за письмовою згодою сторін, але загальний строк переговорів не може перевищувати 180 календарних днів.
Переговори з наступним за результатом учасником концесійного конкурсу щодо умов концесійного договору тривають не більше 90 календарних днів з дня прийняття рішення про припинення переговорів з учасником концесійного конкурсу, конкурсна пропозиція якого отримала найвищу оцінку. За рішенням концесієдавця такий строк може бути подовжений у разі реалізації інноваційних проектів, великих комплексних інфраструктурних проектів за письмовою згодою сторін, але загальний строк переговорів не може перевищувати 180 календарних днів.
Якщо сторонами знову (вдруге) не досягнуто згоди щодо неістотних умов концесійного договору, конкурс визнається таким, що не відбувся.
У такому разі концесієдавець може прийняти рішення про проведення повторного концесійного конкурсу у порядку, встановленому розділом III цього Закону.
Рішення про проведення повторного концесійного конкурсу приймається не пізніше 60 календарних днів з дати визнання конкурсу таким, що не відбувся.
Повторний концесійний конкурс проводиться у порядку, передбаченому розділом III цього Закону.
6. Концесієдавець не може поновлювати переговори з тим учасником концесійного конкурсу, переговори з яким були припинені.
У разі якщо конкурс або конкурентний діалог проводиться за результатами розгляду пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, що подана юридичною особою (резидентом та/або нерезидентом) або об’єднанням юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів), ініціатор пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії може бути визнаний переможцем конкурсу, якщо його конкурсна пропозиція отримала найвищу оцінку або якщо він погодиться укласти концесійний договір на умовах конкурсної пропозиції, яка отримала найвищу оцінку.
Якщо переможцем конкурсу буде визнано іншу особу, ніж ініціатор пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, переможець конкурсу зобов’язаний компенсувати ініціатору пропозиції обґрунтовані, справедливі і належним чином задокументовані витрати, що виникли внаслідок підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії.
7. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без прекваліфікації переможцем концесійного конкурсу не можуть бути особи, передбачені частиною четвертою статті 12 цього Закону. Концесійний договір не укладається з переможцем конкурсу, який не відповідає вимогам до переможця концесійного конкурсу, що визначені в інструкції для учасників.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС, у тому числі без проведення прекваліфікації, порядок визначення переможця концесійного конкурсу, укладення та публікації концесійного договору встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 18. Конкурентний діалог
1. Конкурентний діалог є різновидом концесійного конкурсу та може бути застосований у випадку, якщо концесієдавець не може чітко визначити технічні, якісні характеристики проекту, що здійснюється на умовах концесії, або якщо невідомо, які можуть запропонувати потенційні учасники конкурсу технічні, фінансові та юридичні рішення і для прийняття оптимального рішення необхідно провести переговори з учасниками (у разі реалізації інноваційних проектів, великих комплексних інфраструктурних проектів тощо).
До проведення конкурентного діалогу застосовуються положення цього розділу щодо проведення концесійного конкурсу з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Конкурентний діалог складається з таких етапів:
1) попередній відбір претендентів (прекваліфікація);
2) подання учасниками пропозицій щодо технічних та якісних характеристик проекту, що здійснюється на умовах концесії;
3) проведення конкурсною комісією переговорів з кожним учасником;
4) розроблення конкурсною комісією умов концесійного конкурсу, інструкції для учасників та проекту концесійного договору;
5) запрошення учасників до участі у конкурсі пропозицій;
6) оцінка конкурсних пропозицій і вибір учасника, який запропонував найкращі умови здійснення концесії;
7) переговори з учасником, який запропонував найкращі умови здійснення концесії.
2. Оголошення про проведення конкурентного діалогу публікується в порядку, передбаченому частиною першою статті 11 цього Закону, та повинно містити інструкцію для претендентів, в якій також наводиться опис робіт, які необхідно виконати, та/або послуг, що мають бути надані в рамках реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.
3. Учасники, які пройшли попередній відбір відповідно до положень статті 12 та частин першої - п’ятої статті 13 цього Закону, повинні подати свої пропозиції щодо технічних та якісних характеристик проекту, що здійснюється на умовах концесії.
Строк подання учасниками пропозицій не може бути меншим ніж 60 календарних днів з дня публікації оголошення про проведення конкурентного діалогу.
Конкурсна комісія проводить переговори з кожним учасником окремо, а також додатково можуть проводитися спільні зустрічі з усіма учасниками для обговорення поданих пропозицій. Під час переговорів можуть обговорюватися всі аспекти проекту, що здійснюється на умовах концесії. Конкурсна комісія під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників, зокрема розголошувати конфіденційну інформацію, отриману від учасників під час проведення таких переговорів.
До проведення переговорів конкурсною комісією можуть залучатися радники.
Усі переговори з учасниками фіксуються шляхом складання протоколу.
Метою проведення переговорів є визначення основних параметрів проекту, що здійснюється на умовах концесії. Після завершення переговорів конкурсна комісія протягом 90 календарних днів готує та подає на затвердження концесієдавцю умови концесійного конкурсу, інструкцію для учасників та проект концесійного договору, а також інші документи, необхідні для проведення конкурсу пропозицій, запрошення взяти участь у конкурсі пропозицій.
4. Строк подання конкурсних пропозицій становить не менше 90 календарних днів з дня отримання запрошення на участь у конкурсі пропозицій. Розгляд та оцінка конкурсних пропозицій учасників здійснюються відповідно до інструкції для учасників з урахуванням положень статті 16 цього Закону.
5. У будь-який час до закінчення строку подання конкурсних пропозицій учасник має право змінити або відкликати свою конкурсну пропозицію.
Визначення переможця та проведення переговорів щодо укладення концесійного договору відбуваються з урахуванням положень статті 17 цього Закону.
6. Особливості проведення конкурентного діалогу у разі його проведення в ЕТС визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 19. Відміна концесійного конкурсу, конкурентного діалогу або визнання їх такими, що не відбулися
1. Концесієдавець відміняє концесійний конкурс або конкурентний діалог у разі:
відсутності подальшої потреби в реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії;
відхилення всіх конкурсних пропозицій згідно з цим Законом.
2. Концесійний конкурс або конкурентний діалог може бути визнаний таким, що не відбувся, у разі:
1) якщо учасниками не подано жодної конкурсної пропозиції;
2) відкликання єдиної конкурсної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;
3) визнання результатів концесійного конкурсу загалом чи його окремого етапу недійсним у судовому порядку;
4) повторного недосягнення сторонами згоди щодо неістотних умов концесійного договору протягом строку, встановленого частиною п’ятою статті 17 цього Закону.
3. У разі настання обставин, передбачених частинами першою, другою цієї статті, концесієдавець приймає рішення про визнання концесійного конкурсу або конкурентного діалогу таким, що не відбувся, або про відміну концесійного конкурсу або конкурентного діалогу.
4. Концесієдавець не несе жодної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану претендентам та/або учасникам конкурсу у зв’язку з відміною конкурсу, конкурентного діалогу або із визнанням їх такими, що не відбулися.
Стаття 20. Оскарження
1. Спори, що виникають у зв’язку з концесійним конкурсом, конкурентним діалогом, вирішуються в судовому порядку.
2. Суб’єктом оскарження можуть бути виключно претенденти та/або учасники концесійного конкурсу, конкурентного діалогу.
Стаття 21. Укладення концесійного договору шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна
1. Концесійний договір може бути укладений шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна за умови, якщо:
1) договір оренди укладено до набрання чинності цим Законом;
2) орендар має намір реалізувати інвестиційний проект на умовах концесії з використанням орендованого майна, що потребує внесення додаткових інвестицій;
3) орендар належним чином виконував свої обов’язки за договором оренди та не допускав істотного порушення своїх зобов’язань. На момент звернення орендаря з пропозицією про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії орендодавець не має претензій щодо істотного порушення орендарем своїх зобов’язань за договором оренди. Відсутність претензій орендодавця підтверджується актом перевірки виконання умов договору оренди, який підписує представник орендодавця. Порядок проведення такої перевірки встановлюється Фондом державного майна України та включає проведення інвентаризації орендованого майна;
4) строк концесійного договору не перевищує строк, який на день укладення концесійного договору залишився до терміну закінчення дії договору оренди нерухомого майна та становить не менше п’яти і не більше 50 років. У разі якщо орендарем укладено декілька договорів оренди майна і він має намір реалізувати інвестиційний проект на умовах концесії з використанням майна, що є об’єктом оренди за декількома договорами оренди (у тому числі договорами оренди рухомого майна), тоді береться до уваги термін закінчення дії того договору оренди нерухомого майна, який спливає першим;
5) орендар відповідає вимогам до претендента, передбаченим пунктами 1, 2, 4-9 частини четвертої статті 12 цього Закону, а також іншим вимогам, встановленим цим Законом до орендаря (далі - вимоги до орендаря);
6) укладення та виконання концесійного договору не призводить до зменшення обсягу інвестиційних зобов’язань, передбачених договором оренди (за наявності в договорі оренди інвестиційних зобов’язань у відповідних обсягах).
2. Орендар, який має намір реалізувати інвестиційний проект у формі концесії з використанням орендованого майна, звертається з пропозицією про здійснення державно-приватного партнерства на умовах концесії до концесієдавця у порядку, передбаченому цим Законом.
3. У процесі підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії орендар звертається до концесієдавця з проханням розглянути концептуальну записку та надати рекомендації щодо доцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування.
4. У разі надання концесієдавцем рекомендацій щодо доцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування він одночасно звертається до орендодавця щодо необхідності здійснення перевірки виконання умов договору (договорів) оренди та надання акта перевірки виконання умов договору оренди.
Така перевірка проводиться у строк, що не перевищує 60 календарних днів з дня звернення концесієдавця.
Ненадання орендодавцем акта перевірки виконання умов договору оренди на день спливу зазначеного строку або відсутність в акті перевірки виконання умов договору оренди істотних порушень зобов’язань за договором оренди, вчинених орендарем, свідчить про відсутність претензій орендодавця в частині виконання умов договору оренди. До акта перевірки виконання умов договору оренди долучаються результати проведеної в рамках перевірки інвентаризації. Акт перевірки виконання умов договору оренди надається також орендарю. Дані інвентаризації використовуються орендарем для підготовки техніко-економічного обґрунтування та є підставою для визначення об’єкта концесії. У разі ненадання акта перевірки виконання умов договору оренди проведення інвентаризації забезпечується концесієдавцем. Інвентаризація майна, що входить до складу об’єкта оренди, здійснюється з урахуванням того, що будь-які невід’ємні поліпшення орендованого майна, здійснені за згодою або без згоди орендодавця за рахунок орендаря, у тому числі нові речі, створені в результаті таких поліпшень, а також нові об’єкти, збудовані орендарем, у тому числі на місці демонтованого, знесеного, списаного орендованого майна (далі - невід’ємні поліпшення), є державною власністю за умови передачі таких поліпшень, нових речей, об’єктів у концесію за концесійним договором. Вартість зазначених невід’ємних поліпшень, нових речей, об’єктів, збудованих орендарем, не враховується при визначенні розміру концесійного платежу.
5. Разом з пропозицією про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії орендар подає концесієдавцю такі документи:
1) копію договору (договорів) оренди з усіма додатками, змінами та доповненнями;
2) документи та/або інформацію, які підтверджують відповідність орендаря вимогам до претендента, визначеним пунктами 1, 2, 4-9 частини четвертої статті 12 цього Закону;
3) документи, що підтверджують можливість забезпечення фінансування проекту, який планується реалізувати на умовах концесії, та/або наявність досвіду залучення фінансування для реалізації подібних проектів (наявність досвіду може бути підтверджена за рахунок осіб, пов’язаних з орендарем відносинами контролю);
4) проект концесійного договору.
6. Концесієдавець за результатами розгляду документів, визначених частиною п’ятою цієї статті, а також акта перевірки виконання умов договору оренди розпочинає процедуру проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня отримання пропозиції. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства не проводиться у разі неподання орендарем документів та/або інформації, передбачених частиною п’ятою цієї статті, або якщо надані документи та інформація не підтверджують відповідність вимогам до орендаря, а також в інших випадках, передбачених законодавством. У разі неподання орендодавцем акта перевірки виконання умов договору оренди у строк, встановлений частиною четвертою цієї статті, концесієдавець розпочинає процедуру проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства без такого акта.
Концесієдавець повідомляє орендаря про проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства або про відмову у здійсненні такого аналізу у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства проводиться у порядку, передбаченому цим Законом.
7. Якщо за результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства надано висновок про доцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, концесієдавець у п’ятнадцятиденний строк з дня погодження висновку органом з державно-приватного партнерства подає його разом з проектом рішення про доцільність здійснення концесії та проведення прямих переговорів на розгляд Кабінету Міністрів України.
Рішення про доцільність здійснення концесії та проведення прямих переговорів має передбачати заходи щодо підготовки істотних умов концесійного договору та може передбачати інші заходи, визначені частиною третьою статті 5 цього Закону.
8. Рішення Кабінету Міністрів України про доцільність здійснення концесії та проведення прямих переговорів є підставою для проведення прямих переговорів.
9. Договір оренди вважається припиненим з моменту укладення концесійного договору. Припинення договору оренди не тягне за собою необхідності передачі майна, що є об’єктом оренди, орендодавцю. У разі якщо об’єктом концесії відповідно до концесійного договору стає лише частина об’єктів, які орендуються концесіонером, всі правові наслідки, передбачені цією частиною щодо припинення договору оренди, застосовуються в частині тих об’єктів, які є об’єктом концесії, а в частині решти об’єктів оренди, які не є об’єктом концесії, договір оренди продовжує зберігати чинність.
У разі припинення договору оренди з підстав, передбачених цією частиною, невід’ємні поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за погодженням з орендодавцем, компенсації не підлягають.
Стаття 22. Особливості участі тимчасових об’єднань юридичних осіб
1. Тимчасові об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) можуть брати участь у концесійному конкурсі/конкурентному діалозі та прямих переговорах на підставі договору про партнерство (співпрацю), укладеного між ними.
2. Для цілей підтвердження відповідності тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) критеріям попереднього відбору інформація подається і щодо об’єднання юридичних осіб загалом, і щодо окремих його членів чи осіб, пов’язаних з ними відносинами контролю.
3. Склад тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) може бути змінено до моменту подання конкурсної пропозиції. Після завершення попереднього відбору склад тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) може бути змінено за згодою концесієдавця, таке об’єднання має повторно отримати висновок щодо допущення до участі у конкурсі пропозицій.
4. У разі якщо конкурсна пропозиція тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) отримала найвищу оцінку, всі члени об’єднання зобов’язані протягом 90 календарних днів з дня отримання запрошення, передбаченого частиною третьою статті 17 цього Закону, створити спеціальну юридичну особу для цілей реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, яка буде діяти як концесіонер.
5. Концесієдавець може передбачити в конкурсній документації обмеження щодо участі (прямо або опосередковано) учасників тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) в інших тимчасових об’єднаннях, які беруть участь в одному й тому самому концесійному конкурсі.
Стаття 23. Залучення радників
1. Концесієдавець та/або державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук для виконання завдань, визначених частиною третьою цієї статті, можуть залучати радників.
Залучення радника є обов’язковим, якщо вартість майна, що є об’єктом концесії, перевищує 250 мільйонів гривень, що підтверджується даними фінансової звітності за останній звітний рік або результатами оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність, а також якщо очікувана вартість новоствореного (новозбудованого) об’єкта концесії перевищує 250 мільйонів гривень.
2. Радники залучаються на конкурсних засадах у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України. Конкурсний відбір радників здійснюється з дотриманням принципів конкурентності, рівноправності, загальної доступності, гласності, прозорості та незалежності.
Критерії добору радників, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, мають передбачати, зокрема:
наявність документально підтвердженого досвіду радника у виконанні аналогічних за предметом договорів;
наявність та відповідний рівень професійної і технічної кваліфікації працівників радника;
запропоновані радником підходи до підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії, та стратегії роботи з потенційними інвесторами;
запропоновані радником строки підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії;
розмір винагороди радника;
наявність представництва в Україні або залучення інших радників-резидентів (для нерезидентів).
3. До основних завдань радників можуть належати:
збір інформації та аналіз економічних, технічних і фінансових показників об’єкта концесії;
підготовка пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, включаючи концептуальну записку та/або техніко-економічне обґрунтування проекту, що здійснюється на умовах концесії;
підготовка фінансової моделі проекту, що здійснюється на умовах концесії;
систематизація документів та підготовка віртуальної кімнати даних;
проведення або забезпечення проведення аналізу, у тому числі юридичного, фінансового, податкового, операційного/технічного;
надання послуг з фінансового аудиту, незалежної оцінки об’єкта концесії, екологічного аудиту або організація надання відповідних послуг третіми особами;
визначення інвестиційної привабливості об’єкта концесії та можливих шляхів її підвищення;
здійснення заходів щодо пошуку потенційних інвесторів;
підготовка проекту конкурсної документації;
виконання інших завдань, пов’язаних із підготовкою проекту, що здійснюється на умовах концесії, організацією та проведенням концесійного конкурсу.
4. Оплата послуг радників може здійснюватися за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів державного, комунального підприємства, установи, організації, господарського товариства, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, коштів міжнародних фінансових організацій або інших джерел, не заборонених законодавством.
Договір про надання послуг радника може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладення багатостороннього договору, крім концесієдавця, стороною договору може виступати юридична особа-платник, якщо оплату послуг радника здійснює інша особа, ніж концесієдавець.
У такому разі замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" виступатиме юридична особа-платник.
Оплата послуг радників здійснюється шляхом виплати раднику частини винагороди у фіксованому розмірі, передбаченому договором про надання послуг радника, за умови повного виконання радником умов такого договору, та змінної частини винагороди, що вилучається за умови укладення концесійного договору, - у розмірі, встановленому у відсотковому відношенні до обсягу інвестицій концесіонера або платежів концесіонера, що визначається в договорі про надання послуг радника.
Визначення фіксованого розміру винагороди та змінної частини винагороди, що підлягає виплаті раднику, здійснюється у порядку , затвердженому Кабінетом Міністрів України.
5. Для цілей, визначених частиною третьою цієї статті, концесієдавцем або за його дорученням державним, комунальним підприємством, установою, організацією, господарським товариством, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук можуть залучатися міжнародні фінансові організації.
Концесієдавець, державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національна академія наук України, національна галузева академія наук може укласти з міжнародною фінансовою організацією цивільно-правовий договір, яким регулюються питання взаємодії сторін у процесі підготовки та структурування проекту, що здійснюється на умовах концесії.
Положення такого договору, зокрема, можуть містити:
зобов’язання концесієдавця щодо проведення концесійного конкурсу відповідно до положень законодавства України та міжнародних стандартів (у тому числі стандартів та правил міжнародної фінансової організації) у разі прийняття рішення про доцільність здійснення концесії у порядку, передбаченому цим Законом;
зобов’язання щодо повної або часткової компенсації витрат міжнародної фінансової організації, пов’язаних із залученням радників, за рахунок концесіонера та/або коштів державного, місцевого бюджетів, коштів державного, комунального підприємства, установи, організації, господарського товариства, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національної академії наук, національних галузевих академій наук у випадках та порядку, встановлених таким договором;
положення про компенсацію витрат міжнародної фінансової організації у разі відмови концесієдавця від проведення концесійного конкурсу/конкурентного діалогу;
зобов’язання міжнародної фінансової організації щодо добору радника.
Підписання договору з міжнародною фінансовою організацією здійснюється шляхом проведення переговорів без застосування процедур, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".
6. Особи, залучені як радники, не можуть залучатися як незалежні експерти до роботи конкурсної комісії у рамках одного й того самого проекту, що здійснюється на умовах концесії. Особи, залучені до роботи конкурсної комісії як незалежні експерти, не можуть залучатися як радники у рамках одного й того самого проекту, що здійснюється на умовах концесії.
7. Радниками не можуть бути особи, визначені пунктами 1-9 частини четвертої статті 12 цього Закону. Радники, залучені для підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії, не можуть бути концесіонерами.
Розділ IV
КОНЦЕСІЙНИЙ ДОГОВІР
Стаття 24. Укладення концесійного договору
1. Концесійний договір укладається концесієдавцем у письмовій формі з переможцем концесійного конкурсу та/або юридичною особою, створеною переможцем концесійного конкурсу відповідно до вимог цього Закону для здійснення концесії, або юридичною особою за результатами проведення прямих переговорів у порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону, або створеною нею юридичною особою для здійснення концесії.
2. Концесійний договір вважається укладеним з дня досягнення домовленості щодо всіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Настання, зміна або припинення прав та обов’язків за концесійним договором можуть бути обумовлені настанням відкладальної або скасувальної обставини.
3. Концесієдавець протягом трьох робочих днів з моменту укладення концесійного договору надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення завірену ним копію такого договору з усіма додатками до нього до органу з державно-приватного партнерства, який веде облік укладених концесійних договорів.
У разі якщо концесійний конкурс проводиться не в ЕТС, концесієдавець протягом п’яти робочих днів після укладення концесійного договору публікує в ЕТС конкурсну документацію, зміни, що вносилися концесієдавцем до конкурсної документації, заявки претендентів для участі в попередньому відборі, рішення та висновки щодо допущення/недопущення претендентів до участі у конкурсі пропозицій, оголошення про проведення концесійного конкурсу, конкурсні пропозиції, протокол засідання конкурсної комісії, укладений концесійний договір, звернення за роз’ясненням та щодо усунення порушень у процесі проведення конкурсу (крім документів, визначених Кабінетом Міністрів України).
4. Для виконання концесійного договору можуть укладатися інші цивільно-правові договори, включаючи прямий договір.
Стаття 25. Сторони концесійного договору
1. Сторонами концесійного договору є концесіонер та концесієдавець.
2. Концесієдавцем одночасно можуть виступати декілька органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, державне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі. У такому разі їхні права та обов’язки, пов’язані із спільною участю на стороні концесієдавця, визначаються договором, що укладається між ними.
Такий договір має бути укладений до моменту оголошення концесійного конкурсу або початку проведення прямих переговорів та може містити умови про:
права та обов’язки у концесійному договорі, у тому числі розподіл прав на об’єкт концесії після його прийняття в експлуатацію;
умови розподілу концесійного платежу між державним та місцевим бюджетами (якщо такий платіж передбачається);
інші умови.
Копія такого договору додається до концесійного договору.
3. У концесійному договорі на стороні концесієдавця можуть брати участь державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, на яких покладається виконання окремих зобов’язань концесієдавця, що передбачається умовами концесійного договору.
4. Суб’єкти господарювання державного сектору економіки, що беруть участь у концесійному договорі, у разі незатвердження (непогодження) їхніх річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням їхніх зобов’язань за концесійним договором, у тому числі витрати на капітальні інвестиції.
5. Сторони концесійного договору є рівними у своїх правах.
6. У разі реорганізації концесіонера перехід його прав і обов’язків до іншої юридичної особи здійснюється, за умови відповідності юридичної особи, створеної в результаті реорганізації, вимогам до претендента та/або учасника, які містяться в конкурсній документації.
7. У разі реорганізації юридичних осіб публічного права, які від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади виступають концесієдавцем або на стороні концесієдавця, до нової юридичної особи, створеної в результаті реорганізації, переходять усі права та зобов’язання концесієдавця, необхідні для виконання концесійного договору.
Стаття 26. Істотні умови концесійного договору
1. Істотними умовами концесійного договору є:
сторони концесійного договору;
об’єкт концесії (склад майна та/або технічні і фінансові умови створення, будівництва об’єкта концесії та період його експлуатації);
порядок та умови набрання чинності концесійним договором чи окремими його положеннями;
предмет концесійного договору, включаючи вид, обсяг та опис робіт та/або суспільно значущих послуг, які здійснюються/надаються відповідно до такого договору;
права та обов’язки сторін, що визначаються, зокрема, з урахуванням розподілу ризиків між сторонами;
порядок забезпечення земельними ділянками, необхідними для реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії;
перелік земельних ділянок, необхідних для реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії (із зазначенням площі та кадастрового номера (за наявності);
строк концесійного договору;
порядок зміни та припинення концесійного договору;
порядок повернення об’єкта концесії;
умови встановлення і зміни цін (тарифів) на товари (роботи, послуги), що створюються (виконуються, надаються) концесіонером, - у випадках концесій на ринках, що перебувають у стані природної монополії;
умови надання державної підтримки (у разі її надання);
порядок списання майна;
порядок, розмір та умови внесення концесійних платежів;
підстави, процедури і наслідки розірвання концесійного договору, включаючи платежі, пов’язані з достроковим розірванням;
відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, що випливають із концесійного договору;
порядок здійснення концесієдавцем контролю за виконанням договору;
порядок вирішення спорів між сторонами.
2. Концесійний договір може включати інші умови, погоджені сторонами, зокрема:
умови заміни концесіонера;
надання пільг для користувачів (споживачів);
умови використання вітчизняних матеріалів;
умови найму та працевлаштування громадян України;
умови використання прав інтелектуальної власності;
умови здійснення фінансування концесіонером будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) об’єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), які не є об’єктами концесії, але необхідні для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, та умови повернення інвестицій, внесених в об’єкти суміжної інфраструктури;
забезпечення здійснення концесіонером оцінки впливу на довкілля у випадках та порядку, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
3. Умови концесійного договору є чинними на весь строк дії договору, у тому числі якщо після його укладення законодавчими актами встановлено правила, які погіршують становище концесіонера.
Стаття 27. Внесення змін та припинення концесійного договору
1. До концесійного договору можуть бути внесені зміни або його може бути достроково припинено за взаємною згодою сторін, якщо інше не передбачено договором. Сторони не можуть змінювати умови концесійного договору, визначені в конкурсній пропозиції переможця, на підставі яких концесіонера було визнано переможцем.
2. Концесійний договір припиняється у зв’язку із закінченням строку його дії. Дострокове припинення дії концесійного договору здійснюється шляхом його розірвання у випадках, передбачених цим Законом та/або самим договором.
3. До концесійного договору можуть бути внесені зміни або його може бути достроково припинено на вимогу однієї із сторін за рішенням суду або арбітражу у разі істотного порушення іншою стороною зобов’язань, визначених концесійним договором, або у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися у процесі укладення концесійного договору, та в інших випадках, передбачених концесійним договором.
4. Концесійний договір може передбачати можливість його дострокового припинення в односторонньому порядку за письмовим повідомленням однієї сторони без звернення до суду або арбітражу. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
5. У разі дострокового припинення концесійного договору у зв’язку з порушенням концесієдавцем зобов’язань за таким договором концесієдавець відшкодовує концесіонеру внесені ним інвестиції в частині, що не була відшкодована протягом дії такого договору, а також збитки (включаючи упущену вигоду), завдані достроковим припиненням договору. Розмір такої компенсації, порядок та строки її виплати визначаються відповідно до концесійного договору.
6. Зміни до концесійного договору та інформація про припинення концесійного договору публікуються в ЕТС протягом п’яти днів з дня внесення таких змін або припинення відповідного договору.
Стаття 28. Відповідальність сторін концесійного договору
1. Сторони несуть відповідальність, встановлену законом та концесійним договором, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань (включаючи виконання вимог, гарантій та інших обов’язків), визначених концесійним договором. Концесійний договір може передбачати застосування штрафних санкцій, не заборонених законодавством України.
2. Концесіонер має право залучати третіх осіб (підрядників, постачальників та інших) з метою виконання концесійного договору. У разі залучення концесіонером третіх осіб для виконання концесійного договору він несе повну відповідальність за дії таких осіб.
Стаття 29. Заміна концесіонера
1. У разі залучення концесіонером фінансування проекту, що здійснюється на умовах концесії, на підставі договору про фінансування концесійним договором може бути передбачено право заміни концесіонера на іншого концесіонера:
за ініціативою концесієдавця - у разі істотного порушення концесіонером умов концесійного договору;
за зверненням кредитора - у порядку звернення стягнення на майнові права концесіонера, що випливають із концесійного договору, які передавалися в заставу з метою забезпечення виконання договору про фінансування у разі істотного порушення концесіонером своїх зобов’язань фінансового характеру, передбачених таким договором.
У такому разі підстави, порядок та умови заміни концесіонера визначаються прямим договором. Прямий договір укладається між концесієдавцем, концесіонером та кредитором(кредиторами) не пізніше 180 робочих днів з дня укладення концесійного договору, якщо інше не передбачено концесійним договором.
Заміна концесіонера відбувається відповідно до умов прямого договору та здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
2. У разі прийняття рішення про заміну концесіонера концесієдавець, кредитор або уповноважена ними особа, якщо це передбачено прямим договором, тимчасово, до визначення нового концесіонера, виконує зобов’язання концесіонера за концесійним договором.
3. Новий концесіонер повинен відповідати критеріям попереднього відбору, встановленим конкурсною документацією, на підставі яких було визначено попереднього концесіонера, якщо інше не передбачено положеннями прямого договору, а також вимогам до претендента, передбаченим пунктами 1, 2, 4-10 частини четвертої статті 12 цього Закону. У разі заміни концесіонера відбувається заміна сторони в договорі концесії шляхом підписання додаткової угоди між концесієдавцем та новим концесіонером.
Права та обов’язки попереднього концесіонера припиняються з моменту укладення додаткової угоди. Одночасно відбувається заміна відповідної сторони у договорі про фінансування та прямому договорі. До таких договорів вносяться необхідні зміни шляхом підписання додаткових угод.
Розділ V
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ОБ’ЄКТІВ КОНЦЕСІЇ
Стаття 30. Правовий режим об’єктів концесії
1. Передача концесієдавцем існуючого об’єкта концесії концесіонеру здійснюється у строки і на умовах, визначених концесійним договором.
Передача концесіонеру існуючого об’єкта концесії, у тому числі його подальша реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення концесіонером, не зумовлює перехід права власності на такий об’єкт до концесіонера та не припиняє права державної чи комунальної власності або власності господарського товариства, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, на такий об’єкт. Такий об’єкт підлягає поверненню концесієдавцю після припинення дії концесійного договору.
Після припинення дії концесійного договору земельна ділянка, передана в оренду концесіонеру, передається в користування державному, комунальному підприємству, установі, організації, визначеній концесієдавцем.
2. Нерухоме майно, новозбудоване концесіонером на підставі та відповідно до умов концесійного договору, є державною чи комунальною власністю.
3. Концесіонер має право передавати частину майна, що входить до складу об’єкта концесії, в оренду, якщо це передбачено концесійним договором.
У такому разі концесійний договір має містити вичерпний перелік майна, яке може передаватися в оренду, умови передачі його в оренду та порядок його списання.
На об’єкт концесії протягом строку дії концесійного договору не поширюється законодавство України про оренду державного та комунального майна. Умови передачі зазначених об’єктів в оренду регулюються концесійним договором.