КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 17 лютого 2021 р. № 152-р Київ |
Про схвалення Концепції впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні та затвердження плану заходів з її реалізації
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1367 від 03.12.2024 )
1. Схвалити Концепцію впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні, що додається.
2. Затвердити план заходів з реалізації Концепції впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні, що додається.
3. Координацію виконання плану заходів з реалізації Концепції впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні покласти на Міністерство розвитку громад та територій.
Прем'єр-міністр України | Д.ШМИГАЛЬ |
Інд. 21 | |
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 2021 р. № 152-р
КОНЦЕПЦІЯ
впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні
Проблема, яка потребує розв’язання
Будівельна галузь України має ряд взаємопов’язаних проблем, однією з яких є відсутність системного процесу створення та обміну цифровою інформацією. Роздробленість, хаотичність, непрозорість даних звужують аналітичні можливості для пошуку і прийняття стратегічних рішень та оцінки їх кінцевого ефекту, а також створюють бар’єри для системного впровадження нових методів та сучасних технологій у галузі в цілому.
На сьогодні в будівельній галузі є такі проблеми, які потребують розв’язання:
значна ресурсоємність процесу будівництва;
неефективність управління процесами проектування, будівництва, експлуатації, зокрема внаслідок низького рівня комунікації між учасниками зазначених процесів;
неефективне використання матеріальних ресурсів, спрямованих на будівництво, зокрема використання сировини та супутньої будівельної продукції, що не має повторного використання;
відсутність підходів щодо ефективного управління життєвим циклом об’єктів як комплексу послідовних за змістом і часом етапів (періодів) існування об’єкта будівництва - від концепції його створення (вишукування, проектування, будівництва) до припинення експлуатації (ліквідації), включаючи повторне використання його частин (елементів) за новим призначенням;
застарілість нормативного забезпечення у будівництві, що не відповідає сучасному рівню технологій будівництва;
суттєве споживання у будівельному секторі енергії, виробленої з викопних видів палива (з невідновлюваних джерел), що призводить до значного забруднення навколишнього природного середовища;
аварійність об’єктів, що експлуатуються.
В інвестиційно-будівельній діяльності економічно розвинутих країн світу поступово відбуваються структурні зміни, в основі яких є зміщення фокусу з процесу проектування та будівництва на ефективне планування управлінням усім життєвим циклом об’єкта як комплексу послідовних за змістом і часом етапів (періодів) існування об’єкта будівництва - від концепції його створення (вишукування, проектування, будівництва) до припинення експлуатації (ліквідації), включаючи повторне використання його частин (елементів) за новим призначенням.
Розвиток в Україні ефективної та конкурентоспроможної національної економіки потребує проведення системної комплексної реформи будівельної галузі, однією із важливих складових якої є її поступова цифрова трансформація.
Аналіз найкращого світового та європейського досвіду свідчить, що на сьогодні до найбільш прогресивних цифрових технологій у будівництві можна віднести технології будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології), які передбачають сучасний підхід до управління цифровою інформацією, що застосовується у галузі будівництва та містобудування і ґрунтується на використанні спільного цифрового представлення об’єкта, для сприяння процесам проектування, будівництва та експлуатації з метою створення надійної основи для прийняття рішень.
Суть ВІМ-технологій полягає у розробленні та спільному використанні будівельної інформаційної моделі об’єкта будівництва (ВІМ-моделі об’єкта), що представляє собою набір структурованих і неструктурованих інформаційних контейнерів (наборів даних) у рамках цілісної інформаційної системи, що містять необхідні геометричні, фізичні, функціональні та інші характеристики об’єкта, на основі яких розробляється документація, що супроводжує життєвий цикл об’єкта (проектна та кошторисна документація, рекомендації щодо експлуатації).
В Україні BIM-технології вже застосовуються у діяльності окремих організацій, що переважно визначається двовимірним проектуванням, зберігання та передача інформації під час якого здійснюється окремо в паперовому та/або в електронному форматі.
Отже, поступове, системне впровадження BIM-технологій потребує державного регулювання.
Мета, принципи і строки реалізації Концепції
Метою Концепції є визначення механізмів впровадження BIM-технологій у будівництві як інструменту для подальшого реформування, модернізації та цифрової трансформації будівельної галузі України.
Реалізація Концепції передбачена на період до 2025 року.
Досягнення мети Концепції повинно базуватися на таких принципах:
використання відкритих форматів представлення даних та можливості для будівельних компаній вільно обирати будь-яке програмне забезпечення без обмежень;
гармонізація законодавства України із законодавством ЄС та стандартами;
міжсекторальна консолідація зусиль (між державою, бізнесом та громадськістю для ефективного впровадження);
консенсус (вивчення та врахування позицій усіх заінтересованих сторін у впровадженні BIM-технологій);
забезпечення рівних умов для всіх суб’єктів ринку щодо застосування BIM-технологій;
стимулювання та заохочення державою використання BIM-технологій в Україні;
ухвалення необхідних рішень на основі найкращих практик.
Концепцію передбачається реалізувати поетапно з урахуванням застосування рівнів ВІM-технологій (BIM-рівень), що характеризуються відповідністю мінімально необхідним критеріям для визначення ступеня використання ВІМ-технологій під час реалізації проектів будівництва.
На початковому етапі системного впровадження ВІМ-технологій передбачається створення відповідних умов (здійснення нормативно-правового та технічного регулювання, розвиток нормативно-технічного забезпечення), навчання суб’єктів архітектурної діяльності (замовників будівництва, відповідальних виконавців робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, власників (управителів) об’єктів), впровадження пілотних проектів у частині проектування та будівництва об’єктів різного призначення.
Це сприятиме започаткуванню налагодженого управління цифровою впорядкованою будівельною інформацією, зокрема тією, що створена в двовимірних та тривимірних системах у рамках спільного середовища даних, - ВІМ-рівень 1.
В подальшому передбачається поступовий масовий перехід до застосування ВІМ-рівня 2, що охоплює процеси створення та управління скоординованими між собою та структурованими ВІМ-моделями об’єкта, які одночасно складаються з об’єктно-орієнтованих тривимірних геометричних та атрибутивних даних, що створюються різними учасниками будівельного процесу протягом життєвого циклу об’єкта в рамках спільного середовища даних.
Після створення необхідних передумов відповідно до Концепції та плану заходів з її реалізації передбачається подальше впровадження ВІМ-технологій в Україні до ВІМ-рівня 3 (що характеризується повною інтеграцією, інтероперабельністю та взаємодією даних, моделей, процесів з метою управління життєвим циклом об’єкта), встановлення критеріїв щодо використання ВІМ-технологій під час будівництва окремих об’єктів (залежно від їх вартості, складності, класу наслідків (відповідальності), зокрема під час реалізації проектів будівництва, що здійснюється з використанням державної підтримки, а також поширенням практики запровадження експлуатації об’єктів (у тому числі в рамках реалізації пілотних проектів) з використанням ВІМ-технологій.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Окреслені проблеми будівельної галузі в рамках Концепції пропонується розв’язати шляхом нормативно-правового та нормативно-технічного регулювання процесів реалізації проектів будівництва та експлуатації будівель і споруд та здійснення комплексних заходів за такими напрямами:
дослідницький - проведення аналітичної роботи за необхідними напрямами для систематизації інформації, прогнозування та оцінки результатів;
нормативно-правовий - внесення необхідних змін в акти законодавства у сфері застосування ВІМ-технологій;
нормативний - розроблення нормативних актів технічного характеру (будівельних норм та нормативних документів щодо застосування ВІМ-технологій);
технологічний - запровадження та підтримка систем і платформ, необхідних для впровадження ВІМ-технологій;
освітній - забезпечення підготовки фахівців у галузі ВІМ-технологій, створення освітніх програм та курсів;
комунікаційний - залучення максимально можливої кількості заінтересованих осіб, здійснення заходів, створення та підтримка інформаційних ресурсів;
організаційний - координація роботи заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, технічних комітетів із стандартизації, наукових установ та організацій, експертів;
практичний - впровадження та моніторинг результатів виконання пілотних проектів, розроблення проектів повторного використання.
Розв’язати проблему в рамках Концепції можливо такими способами:
нормативно-правове врегулювання питань впровадження ВІМ-технологій в Україні на всіх етапах життєвого циклу об’єктів будівництва, в тому числі:
- запровадження нормативно-правового врегулювання життєвого циклу об’єкта будівництва;
- зміна підходів щодо розроблення проектної документації, ціноутворення та здійснення процедур закупівель з урахуванням життєвого циклу об’єкта будівництва;
- встановлення критеріїв щодо використання BIM-технологій під час будівництва окремих об’єктів (залежно від їх вартості, складності, класу наслідків (відповідальності) відповідно до найкращого міжнародного та євпоропейського досвіду;
нормативне забезпечення застосування ВІМ-технологій під час проектування, будівництва та експлуатації будівель і споруд, зокрема перегляд будівельних норм, забезпечення прийняття національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, щодо вимог до елементів ВІМ-моделей об’єкта на різних етапах життєвого циклу об’єкта будівництва;
запровадження методів ефективного управління життєвим циклом об’єктів будівництва;
стимулювання організацій до використання у своїй діяльності ВІМ-технологій, зокрема шляхом запровадження стимулюючих заходів, впровадження безоплатних навчальних програм та експертної підтримки;
запровадження єдиних системних процесів створення та обміну цифровою інформацією про об’єкти будівництва на всіх етапах реалізації проектів будівництва - від проектування до експлуатації з метою забезпечення:
- оптимізації конструктивних рішень та процесів проектування, виготовлення, будівництва та експлуатації;
- енергетичної ефективності будівель та їх екологічності;
- ефективності використання ресурсів;
- прозорості та ефективності фінансових витрат;
забезпечення інтеграції з існуючими електронними системами надання послуг та інформації в будівельній галузі (система державних закупівель Prozorro, Єдина державна електронна система у сфері будівництва тощо);
розроблення посібників, регламентів та протоколів щодо принципів та вимог до моделювання, обміну та управління даними, що використовуються у BIM-моделюванні, з урахуванням кращого міжнародного досвіду;
поетапне впровадження пілотних проектів будівництва, що реалізуються з використанням державної підтримки, застосуванням ВІМ-технологій, зокрема в межах коштів існуючих бюджетних програм;
створення національної інфраструктури геопросторових даних та містобудівних кадастрів, сприяння процесу цифрової трансформації будівельної галузі, а також забезпечення створення державної системи зберігання та керування даними;
перегляд та розроблення освітніх програм за спеціальностями, пов’язаними з BIM-технологіями, у закладах вищої та передвищої професійної освіти;
створення механізмів для перекваліфікації та сертифікації спеціалістів з BIM-технологій, сприяння створенню додаткових курсів з ВІМ-технологій (проектування, будівництво, експлуатація) для підготовки необхідної кількості фахівців у цій сфері;
створення інформаційних ресурсів;
проведення інформаційно-просвітницьких кампаній, тренінгів та семінарів.
Прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін
Реалізація Концепції матиме вплив на інтереси суб’єктів господарювання, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, серед яких можна виділити такі основні групи:
суб’єкти архітектурної діяльності та суб’єкти, які провадять інжинірингову діяльність у сфері будівництва, саморегулівні організації, які отримають можливість покращити якість проектування, оптимізувати операційну діяльність шляхом скасування застарілих процесів, що ускладнюють виробничі процеси, призводять до дублювання робіт або додаткового навантаження;
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримають можливість заощаджувати та максимально ефективно використовувати державні та місцеві кошти на реалізацію будівельних об’єктів, що забезпечить збільшення кількості побудованих та реконструйованих об’єктів;
власники будівельних об’єктів, які зменшать витрати під час будівництва, а також безпосередньо під час експлуатації шляхом підвищення енергоефективності та екологічності об’єктів будівництва;
заклади освіти, підприємства, установи та організації, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, які створять нові освітні програми та курси з підготовки фахівців відповідної кваліфікації.
Очікувані результати
Реалізація цієї Концепції дасть змогу:
забезпечити ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на будівництво та подальшу експлуатацію (ліквідацію) об’єктів;
забезпечити інтегрованість та взаємозв’язок державних сервісів та інформаційних систем;
підвищити доступність, прозорість і відкритість інформації про об’єкти будівництва;
підвищити інвестиційну привабливість будівельної галузі та конкурентоспроможність українських компаній;
сприяти забезпеченню сталого розвитку будівельної галузі України.
Основними очікуваними результатами широкого системного впровадження BIM-технологій для будівельної галузі Україні та її економіки в цілому є:
підвищення ресурсоефективності будівельної галузі, зниження витрат і збільшення ефективності процесу будівництва шляхом підвищення рівня автоматизації проектних і будівельних робіт, оперативного коригування вартісних показників будівництва та забезпечення ефективного моніторингу ходу будівництва;
можливість повноцінного використання накопиченої бази даних і знань щодо об’єкта будівництва всіма заінтересованими учасниками проекту на всіх етапах життєвого циклу об’єкта;
зниження шкідливого впливу будівництва на навколишнє природне середовище та підвищення рівня ефективності використання ресурсів;
організація надійного зберігання і використання актуальної та достовірної інформації, що дасть змогу зменшити ймовірність технічних, планових і фінансових ризиків на всіх етапах життєвого циклу об’єкта будівництва;
забезпечення актуалізації нормативного забезпечення у будівництві, зокрема з урахуванням особливостей застосування BIM-технологій;
зниження рівня енергоспоживання будівель завдяки врахуванню оптимальних рішень показників енергоефективності будівель під час проектування;
підвищення безпеки і надійності будівель та споруд, зменшення витрат на їх експлуатацію.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів
Фінансування матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання плану заходів з реалізації Концепції, здійснюватиметься у межах бюджетних призначень, передбачених на відповідні роки міністерствам, іншим заінтересованим центральним органам виконавчої влади, коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 2021 р. № 152-р
ПЛАН ЗАХОДІВ
з реалізації Концепції впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні
( План заходів із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1367 від 03.12.2024 )