Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року

Верховна Рада України

1. Затвердити Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року (далі - Програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України передбачати щороку під час розроблення проектів Державного бюджету України і Державної програми економічного і соціального розвитку України (починаючи з 2005 року на період до 2010 року) виділення відповідних коштів на реалізацію заходів щодо виконання Програми.

3. Державним замовником Програми є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України.

4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Рибне господарство України відіграє значну роль у забезпеченні населення продовольством, а галузей національної економіки - сировиною, а також у відтворенні природних ресурсів та підвищенні зайнятості населення.

Внаслідок економічної кризи обсяги випуску основних видів продукції з риби та інших водних живих ресурсів істотно зменшилися, роль рибного господарства у продовольчому забезпеченні держави знизилася. Фізіологічно обґрунтована річна потреба в рибі та рибній продукції (20 кілограмів на душу населення) становить близько 1 млн. тонн. На сьогодні середній рівень споживання досягає лише трохи більше 8 кілограмів на рік. Через різке скорочення обсягів фінансування в рибному господарстві з'явилися загрозливі тенденції. Насамперед це пов'язано з погіршенням технічного стану обладнання, швидкими темпами його морального і фізичного старіння та виходом з ладу основних фондів підприємств.

Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на період до 2010 року (далі - Програма) спрямована на реалізацію державної політики щодо регулювання розвитку рибного господарства, забезпечення рибної галузі фінансовими, матеріально-технічними та іншими ресурсами, зміцнення її виробничого і науково-технічного потенціалу, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з метою розв'язання найважливіших проблем і створення належних економічних умов функціонування рибогосподарського комплексу країни.

Поняття, що вживаються у цій Програмі, мають таке значення:

аквакультура - розведення та вирощування риби та інших водних живих ресурсів у спеціальних штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах;

вилучення риби та інших водних живих ресурсів - вилов (добування, збирання тощо) із природного або штучного середовища риби та інших водних живих ресурсів за допомогою знарядь лову;

відтворення - природне або штучне поновлення (розмноження, переселення, акліматизація тощо) чисельності риби та інших водних живих ресурсів (ретрансформація), яка зменшується у процесі їх використання чи природної смертності;

державна охорона риби та інших водних живих ресурсів - система державних заходів щодо збереження, відтворення, вирощування, поліпшення умов існування, контролю та регулювання чисельності риби та інших водних живих ресурсів, забезпечення виконання фізичними і юридичними особами вимог законодавства України у рибному господарстві, контроль за яким здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань рибного господарства;

марикультура - розведення та вирощування морських риб та інших водних живих ресурсів у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього ділянках прибережної смуги моря;

правила промислу (рибальства) - нормативні документи, що встановлюють певні вимоги, умови, способи, типи знарядь лову, строки та порядок вилову окремих видів риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення;

промисел риби та інших водних живих ресурсів - вид спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів для виробництва харчової, технічної, кормової, медичної та інших видів продукції;

район промислу - рибогосподарський водний об'єкт або його частина, в яких проводиться промисел риби та інших водних живих ресурсів;

регулювання промислу (рибальства) - визначення районів, строків лову, типів і параметрів знарядь лову, способів вилучення, порядку та умов встановлення лімітів вилучення риби та інших водних живих ресурсів з рибогосподарських водних об'єктів;

риба та інші водні живі ресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних живих ресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку; круглороті, морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини;

рибальство (підгалузь рибного господарства) - промисел риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах;

рибництво (підгалузь рибного господарства) - розведення та вирощування риби та інших водних живих ресурсів у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах;

рибогосподарські водні об'єкти - озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства;

рибогосподарське підприємство (рибницьке, рибальське, рибопереробне) - суб'єкт підприємницької діяльності, основними видами діяльності якого є вилов (збирання), відтворення, вирощування, переробка риби та інших водних живих ресурсів і продукції з них, а сума, одержана від її реалізації або її окремого виду, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства;

рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання риби та інших водних живих ресурсів, їх вилучення (вилов, добування, збирання) та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції для задоволення потреб населення;

товарне рибництво - вирощування у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах товарної риби та інших водних живих ресурсів, що реалізуються населенню або використовуються рибопереробними підприємствами як сировина;

улов - обсяг вилученої риби та інших видів водних живих ресурсів у кількісному чи ваговому виразі;

улов можливий (допустимий) - прогнозна величина обсягу вилучення видів або груп риби та інших видів водних живих ресурсів у межах ліміту.

Рибогосподарська діяльність пов'язана з вивченням, охороною, відтворенням, вирощуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів шляхом їх вилучення (вилову, збирання тощо) з подальшими транспортуванням, зберіганням, переробкою, імпортуванням, експортуванням, виготовленням і реалізацією продукції з них, організацією та здійсненням державного управління і контролю в рибному господарстві.

У рибному господарстві України спостерігається спад виробництва (додаток 1) і відбуваються процеси зниження його потенціалу. Знос основних фондів становить понад 55-65 відсотків, відбувається старіння технічної бази, посилюються ресурсна і фінансова незбалансованість, що призводить до занепаду виробництва. У 2001 році обсяги вилову риби та інших водних живих ресурсів зменшилися порівняно з 1990 роком на 70 відсотків, виробництво харчової продукції з них - на 63 відсотки, рибних консервів - на 69 відсотків, кормового рибного борошна - на 80 відсотків.

За останні 12 років 75-85 відсотків риби та інших водних живих ресурсів добувалося в межах виключних (морських) економічних зон іноземних країн та відкритій частині Світового океану і лише 15-25 відсотків - у виключній (морській) економічній зоні та внутрішніх водоймах України, включаючи товарне рибництво.

Значну частину вилученої продукції з риби та інших водних живих ресурсів вітчизняні судновласники змушені використовувати для оплати ліцензій на право лову, забезпечення експлуатаційних витрат, покриття дефіциту власних обігових коштів унаслідок неможливості залучення кредитних ресурсів через високі банківські ставки. Це негативно впливає на споживчий ринок, завантаження виробничих потужностей берегових рибопереробних підприємств, а також зумовлює зниження експортних цін на продукцію з риби та інших водних живих ресурсів і зменшення через це обсягів валютної виручки.

У світі поширюється тенденція надання іншими прибережними країнами дозволів на промисел у водах, що знаходяться під їх юрисдикцією, риби та інших водних живих ресурсів виключно резидентам, тобто можливість роботи будь-яких іноземних суден передбачається тільки на засадах створення спільних підприємств, спільної діяльності, фрахтування суден для використання квот вилову, заснування підприємств іноземцями в цих країнах, зміни прапора судна тощо.

До зменшення обсягів вилову риби та інших водних живих ресурсів океанічними рибальськими підприємствами призвело зростання витрат на оплату ліцензії на право лову, ремонт застарілого рибопромислового флоту.

Наявна потужність галузевих баз технічного обслуговування рибопромислового флоту, суднобудівних, судноремонтних і ремонтно-механічних заводів використовується на 20-25 відсотків.

Підприємства рибного господарства України на сьогодні забезпечуються на 70 відсотків сіткоматеріалами іноземного виробництва. Вітчизняні сітков'язальні фабрики потребують розширення і модернізації.

Внаслідок антропогенного впливу значно скоротилися площі та зменшилася продуктивність нерестовищ в Азово-Чорноморському басейні. Інтенсивне забруднення води призвело до зменшення кормової бази, ареалу нагулу, відтворення різних видів риб та інших водних живих ресурсів і до різкого скорочення обсягів їх вилову.

Особливістю становища, що склалося в Азово-Чорноморському басейні, є невідповідність наявних у країнах регіону добувних потужностей нижчій, порівняно з минулим, чисельності риби та інших водних живих ресурсів у традиційних прибережних районах лову. Для збільшення чисельності популяцій кефалевих і камбалових риб необхідно побудувати рибовідтворювальні комплекси і риборозплідники загальною потужністю до 300 млн. штук молоді на рік.

Проблема відтворення осетрових в Азовському і Чорному морях має особливе значення, оскільки від реального внеску України у формування стада осетрових залежить квота їх вилову. Потужність діючих у країні підприємств з відтворення осетрових досягає близько 8 млн. штук молоді на рік, а в 2010 році вона повинна становити не менш як 35 млн. штук молоді осетрових.

Україна має значний фонд природних та штучних водних об'єктів - лиманів, озер, водосховищ і технологічних водойм, розрахункова потенційна рибопродуктивність яких становить 100-350 кілограмів з гектара. Для її досягнення річний обсяг штучного зариблення водних об'єктів повинен дорівнювати близько 60 млн. штук молоді коропа, рослиноїдних риб, карася, ляща, судака, щуки, сома, піленгаса та інших промислових видів риб.

Азово-Чорноморський басейн має сприятливі умови для культивування молюсків (мідій, устриць). Повільне зростання обсягів їх вирощування зумовлене браком коштів, слабкою координацією робіт між організаціями, відсутністю довгострокової концепції розвитку марикультури. Перспективним у басейні також вважається спорудження комплексів з культивування, добування і переробки водоростей та морських трав.

У товарному рибництві спад (майже 70 відсотків) обсягів вирощування та вилову товарної риби пов'язаний із значним скороченням (близько 90 відсотків) використання штучних рибних кормів через їх високу вартість, значним податковим тиском, незадовільним кредитуванням в умовах сезонного характеру та дво- трирічним циклом виробництва. Знижується продуктивність рибницьких ставків, втрачається генетичний потенціал, застосовуються технології вирощування риби з доведенням частки рослиноїдних риб до 70-80 відсотків, фактично припиняють функціонування тепловодні басейнові та садкові рибницькі господарства через високу ресурсоємність (корми, енергоресурси, трудовитрати) виробництва.

На рибопереробних підприємствах спад виробництва зумовлений скороченням обігових коштів і кількості сировини, застосуванням недосконалих технологій, старінням активної частини основних виробничих фондів, недосконалою ціновою, податковою і кредитною політикою, різким зниженням купівельної спроможності населення. Внаслідок недостатнього захисту власного товаровиробника триває ввезення продукції з риби та інших водних живих ресурсів, яка може вироблятися в достатній кількості в Україні. У цілому виробничий потенціал рибопереробних підприємств галузі використовується на 30-40 відсотків.

Нестачі холодильних потужностей для зберігання продукції та заморожування сировини з риби та інших водних живих ресурсів на сьогодні не відчувається. Проте більшість діючих холодильників потребує капітального ремонту та модернізації, а частина з них підлягає списанню.

Знижується рівень матеріально-технічного забезпечення рибного господарства. Більшість суден, машин і механізмів відпрацювали амортизаційні строки, значно підвищилися витрати на їх ремонт і технічне обслуговування. У зв'язку із зростанням різниці в паритеті цін на продукцію з риби та інших водних живих ресурсів, зниженням платоспроможності рибогосподарських підприємств ними не здійснюється закупівля сучасних рибопромислових та інших суден, нової техніки.

Загострюють кризову ситуацію недостатні обсяги капіталовкладень у розвиток рибного господарства. У 2000-2001 роках обсяги капітальних вкладень у рибогосподарський комплекс за рахунок різних джерел фінансування зменшилися порівняно з 1990 роком більше ніж у десять разів.

Фінансовий стан підприємств рибогосподарського комплексу значно погіршився. Внаслідок спаду обсягів виробництва і зменшення реалізації продукції, поглиблення диспаритету цін, несвоєчасності розрахунків з товаровиробниками, недостатнього кредитування виробництва, неефективної системи оподаткування і страхування зменшилися дохідність і платоспроможність підприємств. Зростає їх загальна заборгованість, що є насамперед наслідком диспаритету цін, неможливості одержання кредитних ресурсів через високі банківські ставки.

Основною метою Програми є створення сприятливих умов для розвитку рибного господарства, забезпечення населення України продукцією з риби та інших водних живих ресурсів з поступовим наближенням до рівня науково обґрунтованих фізіологічних норм їх споживання у розрахунку на душу населення, забезпечення інших галузей економіки сировиною для виробництва біологічно активних речовин, лікувальних препаратів, технічної та кормової продукції.

Програма передбачає виконання таких основних завдань:

1) визначення основних засад державної політики щодо розвитку рибного господарства України;

2) оновлення основних фондів рибогосподарських підприємств на основі широкого впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, особливо у рибопромисловому флоті та на підприємствах переробки риби та інших водних живих ресурсів;

3) підвищення ефективності використання сировинних запасів рибогосподарських водних об'єктів України, відкритих районів Світового океану та виключних (морських) економічних зон інших країн;

4) розвиток прісноводної та морської аквакультури, інтенсифікація товарного виробництва на основі застосування якісного селекційного матеріалу;

5) відтворення і охорона рибних та інших водних живих ресурсів;

6) забезпечення високої якості та розширення асортименту конкурентоспроможної продукції з риби та інших водних живих ресурсів;

7) здійснення структурної перебудови рибного господарства, сприяння розвитку підприємств усіх форм власності;

8) розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків у галузі рибного господарства;

9) гармонізація законодавства України щодо якості продукції з риби та інших водних живих ресурсів з нормами Європейського Союзу та світовими стандартами;

10) сприяння розвитку рибогосподарської діяльності з метою збільшення зайнятості населення, поповнення доходів бюджету всіх рівнів та забезпечення продовольчої безпеки країни.

Для виконання завдань Програми необхідно здійснити ряд заходів, зокрема щодо матеріально-технічного забезпечення розвитку галузі, організаційного та інформаційного, науково-технічного та кадрового забезпечення, а також удосконалення нормативно-правової бази.

Основними напрямами розвитку рибного господарства є:

1) збереження рибогосподарської діяльності у виключних (морських) економічних зонах іноземних країн та розширення рибальства у відкритих районах Світового океану;

2) раціоналізація та інтенсифікація промислу риби та інших водних живих ресурсів в Азовському і Чорному морях та внутрішніх водоймах;

3) нарощування обсягів відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

4) забезпечення ефективного використання та підвищення цінності рибогосподарських водних об'єктів;

5) інтенсифікація товарного рибництва на якісній селекційній основі;

6) оптимізація розвитку рибопереробної промисловості;

7) підвищення ефективності державного управління рибогосподарськими водними об'єктами і контролю за використанням риби та інших водних живих ресурсів;

8) удосконалення нормативно-правової бази щодо ведення рибного господарства та узгодження її з вимогами міжнародних договорів України.

Виробництво основних видів продукції з риби та інших водних живих ресурсів на період до 2010 року передбачається в обсягах згідно з додатком 1.

Розвиток аквакультури забезпечуватиметься шляхом інтенсифікації товарного рибництва, відтворення риби та інших водних живих ресурсів у прісних і морських водах з метою збільшення сировинної бази в річках, водосховищах, природних внутрішніх водоймах і виключній (морській) економічній зоні України, а також збереження біологічного різноманіття та поліпшення екологічного стану водосховищ.

Для збереження рибогосподарської діяльності у виключних (морських) економічних зонах іноземних країн та розширення рибальства у відкритих районах Світового океану здійснюватимуться заходи щодо:

розроблення нових проектів риболовних суден з меншими експлуатаційними витратами, більшими добовими потужностями виготовлення продукції та поглибленою переробкою сировини;

оновлення рибопромислового флоту шляхом будівництва на вітчизняних суднобудівних і судноремонтних підприємствах великих та середніх океанічних суден, маломірних (до 24 метрів) суден, що передбачається Національною програмою будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки, затвердженою Законом України від 17 січня 2002 року N 2987-III;

технічного переоснащення та модернізації риболовних суден, які перебувають на відстої та в експлуатації, з метою збільшення потужностей та покращання експлуатаційних показників;

сприяння участі океанічного рибопромислового флоту України в рибогосподарській діяльності у водах під юрисдикцією інших країн, у тому числі шляхом укладання двосторонніх угод про співробітництво;

впровадження економічних способів та нових ефективних знарядь лову риби та інших водних живих ресурсів;

сприяння доступу вітчизняного рибопромислового флоту до ресурсів вод, багатих на цінні види риб, що користуються попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках, зокрема до вод Північної Атлантики, для покращання асортименту продукції з виловлюваних риби та інших водних живих ресурсів, яка виробляється флотом в океані. Ефективність цієї роботи цілком залежатиме від процесу оновлення рибопромислового флоту України.

Океанічним рибопромисловим флотом України у 2010 році передбачається довести річні обсяги вилову риби та інших водних живих ресурсів до 600 тис. тонн, а виробництва харчової рибної продукції з них - до 430 тис. тонн.

За науково обґрунтованим прогнозом наявна сировинна база на період до 2010 року може забезпечити середньорічний можливий (допустимий) вилов риби та інших водних живих ресурсів на рівні 900-1100 тис. тонн у виключних (морських) економічних зонах іноземних країн та 700-900 тис. тонн у відкритих районах Світового океану, де основними об'єктами промислу є сардина, сардинела, скумбрія, ставрида, путасу, антарктичний криль.

З метою інтенсифікації промислу риби та інших водних живих ресурсів в Азовському і Чорному морях та внутрішніх водоймах передбачається:

науково обґрунтоване зариблення вирощеною в рибовідтворювальних комплексах молоддю промислових видів риб (рослиноїдні, осетрові, лососеві, кефалеві, камбалові) морських прибережних вод, заток, лиманів, водосховищ, технологічних водойм, озер і річок для вирощування риби та інших водних живих ресурсів на природній кормовій базі та їх подальшого вилову;

оновлення рибопромислового флоту рибальських підприємств Азово-Чорноморського басейну шляхом будівництва спеціалізованих промислових суден для випуску свіжомороженої, охолодженої, солоної та інших видів рибопродукції; спеціалізованих приймально-переробних суден; рибоприймальних баз, зокрема обладнаних установками для виробництва кормового борошна з чорноморсько-азовських видів риби; мотоботів для промислу в лиманах, затоках і мілководній частині морів;

застосування нових високоефективних знарядь і способів вилову риби та інших водних живих ресурсів;

використання оновленого флоту (малотоннажних промислових ботів і моточовнів) для вилову риби у водосховищах, озерах, річках та інших внутрішніх водоймах.

Оновлення флоту для рибальства в Азовському і Чорному морях (малотоннажні судна) та для використання на внутрішніх водоймах (маломірні судна і плавзасоби) здійснюватиметься за Національною програмою будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки на вітчизняних суднобудівних і судноремонтних заводах.

На період до 2010 року для рибопромислового флоту України середньорічний можливий (допустимий) вилов риби та інших водних живих ресурсів в Азовському і Чорному морях та їх лиманах оцінюється в межах 160-180 тис. тонн. Серед об'єктів промислу переважають шпрот, хамса чорноморська та азовська, тюлька азовська, піленгас, катран, мерланг.

Сировинна база для рибальства у внутрішніх водоймах (водосховищах, озерах, річках, технологічних водоймах) за умови їх раціонального зариблення може забезпечити до 50 тис. тонн можливого вилову за рік.

Обсяг вилову риби та інших водних живих ресурсів в Азовському і Чорному морях та внутрішніх водоймах у 2010 році передбачається збільшити до 110 тис. тонн.

Для збільшення обсягів вирощування і вилову товарної риби та інших водних живих ресурсів здійснюватимуться такі заходи:

створення та забезпечення функціонування єдиної системи селекції в рибництві на основі розвитку спеціалізованих племзаводів і репродукторів високопродуктивних порід та видів риб під контролем селекційно-генетичного центру племінного рибництва;

забезпечення рибницьких підприємств у різних фізико-географічних зонах країни високопродуктивними районованими плідниками культивованих видів риб;

поступове оновлення генофонду існуючих стад плідників рослиноїдних та інших перспективних цінних видів риб шляхом завезення їх чистокровних ліній з інших країн;

вирощування якісного рибопосадкового матеріалу цінних видів риб у технологічно обґрунтованих обсягах;

забезпечення рибницьких господарств гранульованими рибними комбікормами з вмістом протеїну понад 23 відсотки щороку в обсязі не менш як 200 тис. тонн;

розширення полікультури вирощуваних риб для підвищення ефективності використання біологічного потенціалу водойм за рахунок нових промислово цінних видів риб (веслоніс, буфало, канальний сом, пелядь, осетрові, піленгас, чорний амур) та риб-біомеліораторів;

проведення біотехнологічної оцінки (градації) ставкового фонду і на її основі адресне застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування риби в полікультурі з доведенням частки рослиноїдних риб до 50-60 відсотків для ефективного використання природної кормової бази та обґрунтований перехід з дворічного на трирічний цикл виробництва товарної продукції залежно від типу водойм для збільшення розмірів та середньої штучної ваги товарної риби;

застосування інтенсивних технологій вирощування риби з використанням збалансованих повноцінних рибних комбікормів, а також кормів, вироблених безпосередньо в господарствах із зернових культур, вирощених на орендованих або наданих у користування землях сільськогосподарського призначення;

оновлення основних фондів, впровадження передових ресурсозберігаючих технологій та обладнання, реконструкція і модернізація діючих господарств і виробництв;

забезпечення належної якості води в рибницьких ставках, запобігання забрудненню водойм стічними водами промислових підприємств, населених пунктів, полів і тваринницьких ферм;

здійснення комплексу профілактичних та лікувальних ветеринарно-санітарних заходів;

збільшення періоду реалізації живої риби протягом року, вдосконалення фірмової торгівлі продукцією з риби та інших водних живих ресурсів для прискорення обігу коштів, розвиток оптової торгівлі.

Обсяг вирощування і вилову товарної риби в ставкових, лиманних, басейнових і садкових господарствах у 2010 році передбачається збільшити до 50 тис. тонн.

Україна має потужну базу для інтенсивного розвитку рибальства. Це величезні площі морських територіальних вод та значний фонд природних внутрішніх водойм, зокрема понад 400 тис. гектарів лиманів, озер і відокремлених водойм та близько 700 тис. гектарів водосховищ, рибопродуктивність яких може бути підвищена за рахунок штучно вирощеного рибопосадкового матеріалу промислових видів риби та інших видів водних живих ресурсів і покращання умов відтворення їх природних популяцій.

Для збереження біологічного різноманіття, поліпшення екологічного стану водосховищ, раціонального використання наявного водного фонду, нарощування запасів, покращання видового складу риб та інших водних живих ресурсів і збільшення їх вилову на природній кормовій базі передбачається:

розробка та прийняття законодавчих актів щодо фінансування дослідження, відтворення та регулювання використання водних живих ресурсів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, до якого можуть спрямовуватися:

збір за спеціальне використання водних живих ресурсів;

штрафи за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших водних живих ресурсів;

збір на розвиток рибного господарства, який мають сплачувати суб'єкти підприємницької діяльності, що займаються реалізацією продукції з риби та інших водних живих ресурсів;

досягнення проектних потужностей діючими державними рибоводними заводами, нерестово-вирощувальними господарствами та риборозплідниками, побудованими для зариблення прибережних морських вод, природних водойм та водосховищ, із забезпеченням щорічного бюджетного фінансування їх діяльності;

вирощування на існуючих виробничих потужностях рибогосподарських підприємств молоді промислових видів риб та зариблення нею прибережних морських вод, природних внутрішніх водойм та водосховищ на основі бюджетного відшкодування відповідних затрат;

будівництво нових рибовідтворювальних комплексів для вирощування молоді осетра, севрюги, стерляді, веслоноса, кефалі, камбали та рослиноїдних видів риб;

проведення рибоводно-меліоративних робіт на водосховищах, лиманах, озерах і річках для поліпшення стану нерестовищ і місць нагулу молоді аборигенних видів риб;

збільшення обсягів вирощування та зариблення природних водойм і водосховищ аборигенними видами риб: судаком, сомом, лином, щукою, лящем, сазаном, рибцем, жерехом, чехонею та іншими;

біологічна меліорація водосховищ і водойм шляхом зариблення білим та чорним амуром з розширенням їх розплідників на базі існуючих рибницьких господарств;

створення кріобанку статевих продуктів культивованих об'єктів рибництва, рідкісних та зникаючих видів риб з метою збереження їх генофонду, підтримання сталого розвитку іхтіофауни;

акліматизація в природних водоймах країни цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів з розробленням необхідної для цього нормативної бази.

З метою підвищення ефективності охорони рибних та інших водних живих ресурсів і їх збалансованого використання здійснюватиметься:

стале управління ресурсним потенціалом рибного господарства країни;

забезпечення раціонального використання риби та інших водних живих ресурсів на основі наукових даних моніторингу динаміки чисельності їх популяцій;

державний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів та регулювання рибальства у внутрішніх водоймах, територіальному морі, на континентальному шельфі, у виключних (морських) економічних зонах України та іноземних держав, а також у відкритому морі відповідно до міжнародних договорів;

удосконалення ліцензування діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;

встановлення лімітів на вилучення риби та інших водних живих ресурсів, видача спеціальних документів юридичним і фізичним особам на право вилучення риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктів; організація та забезпечення державного контролю за обсягами освоєння лімітів;

регулювання діяльності іноземних юридичних і фізичних осіб на рибогосподарських водних об'єктах, які знаходяться в межах юрисдикції України, відповідно до міжнародних договорів України;

контроль за виконанням заходів із збереження сприятливих умов для існування, відтворення, міграції та зимівлі риби та інших водних живих ресурсів під час розміщення, експлуатації об'єктів і споруд та проведення різних видів робіт на континентальному шельфі, рибогосподарських водних об'єктах, їх прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах, які можуть негативно впливати на стан гідробіонтів;

припинення в установленому законодавством порядку (до усунення порушень) промислу та інших робіт, під час проведення яких порушуються правила рибальства та інші вимоги щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів, середовища їх існування, умов відтворення та шляхів міграції;

вжиття заходів щодо попередження захворювань риби та інших водних живих ресурсів і ліквідації епізоотій; визначення розміру збитків, завданих водним живим ресурсам;

проведення національного моніторингу суден рибопромислового флоту;

контроль за внутрішньою та зовнішньою торгівлею рідкісними і такими, що зникають, видами риб, зокрема осетровими, та іншими водними живими ресурсами, а також видами, які підпадають під режим торговельного контролю міжнародних рибогосподарських організацій, членом яких є Україна;

реструктуризація існуючої системи територіальних органів охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства;

підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення органів рибоохорони, забезпечення потреб інспекцій рибоохорони в сучасних суднах і плавзасобах, автотранспортних засобах, снігоходах, засобах зв'язку та оргтехніки.

Під час регулювання рибальства здійснюватимуться організаційно-технічні заходи щодо:

розмежування промислового і любительського рибальства з метою максимально ефективного використання потенційних можливостей заток, лиманів, водосховищ, озер і річок;

біологічного обґрунтування науковими організаціями разом з органами рибоохорони необхідності змін промислової квоти вилову цінних видів риб та інших водних живих ресурсів, способів та знарядь лову;

оперативного регулювання рибальства - зміни місць і строків вилову деяких видів риб, розміру вічка знарядь лову, запровадження короткочасної заборони на вилов деяких видів риб;

впровадження нових організаційних форм любительського рибальства.

Для збільшення обсягів переробки риби та інших водних живих ресурсів на берегових рибопереробних підприємствах передбачається:

технічне переоснащення з установленням ресурсо- та енергозберігаючого устаткування;

впровадження сучасних технологій з метою освоєння виробництва нових видів рибопродукції, у тому числі філе знешкуреного, фішбулетів, пресервів і консервів з мідій та інших водних живих ресурсів;

розширення асортименту, підвищення конкурентоспроможності та якості продукції з риби та інших водних живих ресурсів;

розширення ринку збуту, нарощування експортного потенціалу, вжиття заходів щодо просування української продукції з риби та інших водних живих ресурсів на зовнішній ринок;

запровадження методів санітарно-гігієнічного контролю рибопереробних виробництв, які б відповідали вимогам директив Європейського Союзу та інших країн - потенційних імпортерів української продукції з риби та інших водних живих ресурсів;

стимулювання нарощування обсягів виробництва та реалізації продукції з риби та інших водних живих ресурсів;

реконструкція і технічне переоснащення холодильників та холодильних установок;

відновлення виробництва карагінану (агароїду) на Одеському дослідному експериментальному гідролізно-агароїдному заводі;

налагодження випуску нових видів тарних виробів і пакувальних матеріалів.

У морських рибних портах Програмою передбачається:

збільшення обсягів переробки експортно-імпортних вантажів шляхом розширення зовнішньоекономічних зв'язків;

технічне переоснащення вантажопідйомних засобів і навігаційних систем;

реконструкція причалів, складів, об'єктів інженерного забезпечення, залізничних і підкранових колій; виконання днопоглиблювальних робіт;

забезпечення розвитку інфраструктури, високого рівня безпеки та сервісу.

Суднобудування та судноремонт здійснюватимуться за Національною програмою будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки.

Забезпечення рибної галузі якісними та сучасними сіткоснастьовими матеріалами в достатніх обсягах та асортименті здійснюватиметься шляхом:

реконструкції та модернізації сітков'язальних фабрик;

встановлення устаткування з виготовлення ниток і вірьовок для організації повного циклу виробництва - від сировини до готової продукції;

заміни фізично і морально застарілого сітков'язального устаткування на нове високоефективне.

На тарних і рибоконсервних заводах передбачається:

створення потужностей для випуску поліетиленових бочок і полімерної тари;

налагодження виробництва фігурної і жерстяної тари малої місткості, консервних банок з кришками, які легко відкриваються;

збільшення потужностей з лакування і літографування алюмінієвої та жерстяної стрічки.

Від розв'язання проблем зовнішньоекономічної діяльності безпосередньо залежить як функціонування океанічного рибопромислового флоту, так і досягнення основної мети Програми - забезпечення населення України продукцією з риби та інших водних живих ресурсів у достатній кількості та асортименті, а також підвищення конкурентоспроможності рибогосподарської галузі країни в цілому. Як складові зовнішньоекономічної діяльності здійснюватимуться такі заходи:

сприяння участі океанічного рибопромислового флоту України в рибогосподарській діяльності у виключних (морських) економічних зонах інших країн шляхом укладання двосторонніх договорів;

співпраця з міжнародними рибогосподарськими організаціями з метою забезпечення сталого використання та довгострокового збереження водних живих ресурсів, що регулюється цими організаціями, та забезпечення доступу українських підприємств до цих ресурсів, а також активізація всебічного співробітництва з іншими міжнародними регіональними рибогосподарськими організаціями;

оновлення науково-технічного потенціалу галузі з метою розширення бази для співробітництва з іншими країнами;

оновлення вітчизняного науково-дослідного та рибопошукового флоту з метою як забезпечення його стабільної роботи, так і надання послуг країнам, що розвиваються, у частині дослідження риби та інших водних живих ресурсів;

створення комплексних експедицій для освоєння ресурсів віддалених районів Світового океану, зокрема південної частини Тихого океану та вод Антарктики;

розширення науково-технічного співробітництва з провідними країнами світу в галузі рибного господарства з метою впровадження сучасних технологій з вивчення і використання риби та інших водних живих ресурсів, насамперед за напрямами аквакультури, промислового рибальства, їх переробки;

збільшення експортного потенціалу рибного господарства за рахунок запровадження сучасних стандартів контролю якості та нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції з риби та інших водних живих ресурсів;

удосконалення нормативно-правової бази та створення сприятливих умов для забезпечення постачання океанічної риби, виловленої вітчизняним рибопромисловим флотом.

Структурна перебудова рибогосподарського комплексу спрямовуватиметься на підвищення ефективності його роботи, посилення соціальної орієнтації та створення умов для активізації підприємницької діяльності. Процеси реформування власності здійснюватимуться в рибному господарстві відповідно до законодавства. З цією метою передбачається:

стимулювання реструктуризації підприємств рибного господарства, яка сприятиме поліпшенню управління, фінансового планування, відновленню мотивів до інвестиційної діяльності;

вдосконалення системи управління державними корпоративними правами.

Для забезпечення розвитку рибного господарства України необхідно створити сучасну науково-технічну базу та активізувати наукові дослідження. З цією метою передбачається:

проведення комплексних рибогосподарських досліджень і розроблення довгострокового прогнозу розвитку промислу риби та інших водних живих ресурсів у відкритих районах Світового океану та виключних (морських) економічних зонах іноземних країн;

дослідження водних біологічних ресурсів з метою визначення обсягів їх можливого вилучення, розроблення рекомендацій з раціонального ведення промислу та охорони екосистем Азовського і Чорного морів, природних внутрішніх водойм та водосховищ;

розроблення наукових основ управління рибальством, оптимального використання, збереження і відтворення водних біологічних живих ресурсів на базі екосистемного підходу;

проведення дослідно-конструкторських робіт із створення нових сіткоматеріалів, знарядь лову для океанічного і прибережного рибальства, створення екологічно чистих технологій вилову риби та інших гідробіонтів;

дослідження проблем розвитку морської та прісноводної аквакультури - штучного відтворення і вирощування різних видів риб та інших водних живих ресурсів; опрацювання рекомендацій, обґрунтувань та технологій їх культивування;

створення і поповнення інформаційної бази даних країни щодо водних живих ресурсів, аквакультури та водного середовища;

розроблення екологічно безпечних ефективних методів профілактики хвороб риб та їх лікування;

створення високого генетичного потенціалу в рибництві шляхом проведення науково-дослідних і виробничо-експериментальних робіт із селекції та збереження генетичних ресурсів промислово цінних, рідкісних та зникаючих видів риб;

розроблення нових ресурсозберігаючих технологій і комплексів обладнання для переробки риби та інших водних живих ресурсів з метою їх раціонального використання;

проведення маркетингових досліджень, розроблення стратегії конкуренції, інтеграції та диверсифікації в рибному господарстві;

розроблення рекомендацій щодо шляхів розв'язання сучасних економічних та соціальних проблем рибної галузі;

сприяння розширенню сировинної бази для промислового рибальства у внутрішніх водоймах та виключній (морській) економічній зоні України шляхом науково обґрунтованого їх зариблення;

опрацювання інвестиційних проектів, планів розвитку та реструктуризації підприємств, проектно-конструкторської та проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення рибогосподарських підприємств і об'єктів;

співробітництво з науково-дослідними, проектно-конструкторськими установами, організаціями, закладами інших країн і міжнародними організаціями у сфері раціонального та сталого використання водних біологічних ресурсів на основі міжурядових і міжвідомчих договорів.

Підготовка кадрів для підприємств рибного господарства здійснюватиметься в галузевих навчальних закладах (командний і рядовий склад суден, фахівці-технологи, інші фахівці рибогосподарського профілю) та навчальних закладах відповідної спеціалізації (фахівці для підприємств на внутрішніх водоймах та інших берегових підприємств).

У галузевих навчальних закладах та навчально-тренажерних центрах з підготовки командного і рядового складу суден рибопромислового флоту України впроваджуватиметься гнучка система професійної освіти, яка буде відповідати вимогам виробництва.

Передбачається створення єдиного навчально-науково-виробничого багатоступеневого комплексу, який відповідав би Міжнародній конвенції про підготовку, дипломування моряків і несення вахти, про стандарти підготовки, сертифікації персоналу риболовних суден та несення вахти.

Удосконалення нормативно-правової бази має на меті:

1) формування цінового, податкового і кредитного механізмів та митної політики з урахуванням специфіки рибного господарства як галузі з експедиційним виловом риби у віддалених районах Світового океану та сезонним характером товарного рибництва, уповільненим оборотом капіталу і низькою нормою прибутку;

2) дотування виробництва продукції рибництва та рибальства;

3) передбачення у Державному бюджеті України коштів для будівництва суден і швидкісних катерів для потреб державних органів рибоохорони, навчально-виробничих і науково-дослідних установ;

4) удосконалення системи довгострокового кредитування рибного господарства; створення лізингового, страхового і гарантійного фондів для вітчизняних рибогосподарських підприємств, у тому числі для підприємств, що замовляють судна на вітчизняних суднобудівних підприємствах;

5) запровадження державного кадастру рибогосподарських водних об'єктів та проведення державного моніторингу рибних та інших водних живих ресурсів;

6) створення рівних умов для суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб у користуванні рибогосподарськими водними об'єктами і забезпечення їх раціонального використання;

7) розроблення нормативних актів щодо проведення оцінки земель водного фонду під рибогосподарськими водними об'єктами;

8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у сферу рибогосподарської діяльності, спрямування інвестиційної політики на відновлення та розвиток ресурсного потенціалу рибного господарства і рибопереробної промисловості;

9) розмежування повноважень між відповідними органами щодо контролю продуктів лову і продукції з них, спрощення процедури контролю за якістю рибної продукції та приведення її у відповідність із вимогами стандартів Європейського Союзу;

10) опрацювання механізмів виділення рибовідтворювальним підприємствам частини коштів, що стягуються з порушників природоохоронного законодавства та користувачів водних біологічних ресурсів;

11) надання статусу державних службовців працівникам органів рибоохорони та запровадження порядку стимулювання їх діяльності.

Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів (додатки 2 і 3):

Державного бюджету України;

коштів підприємств;

інших джерел фінансування, передбачених законом.

Кошти Державного бюджету України, передбачені Програмою на фінансування будівництва нових, модернізацію та ремонт діючих потужностей, спрямовуються виключно на державні підприємства, які не підлягають приватизації.

У результаті виконання Програми очікується:

створення сприятливих умов для нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції з риби та інших водних живих ресурсів з метою гарантування продовольчої безпеки країни та задоволення потреб населення у цій продукції;

досягнення у 2010 році обсягів вилову риби та інших водних живих ресурсів на рівні 750 тис. тонн, виробництва харчової продукції з риби та інших водних живих ресурсів - 540 тис. тонн, рибних консервів - 250 млн. умовних банок, кормового рибного борошна - 33 тис. тонн, вирощування рибопосадкового матеріалу для зариблення природних водойм і водосховищ - 140 млн. штук молоді риб;

підвищення біопродуктивності прісноводних водойм, річок, озер і водосховищ, а також заток, лиманів і морських територіальних вод України за рахунок їх посиленого зариблення з метою розширення сировинної бази для промислового рибальства та збереження біологічного різноманіття;

доведення у 2010 році відрахувань до Державного бюджету України у сумі не менше ніж 270 млн. грн. за рахунок сплати податків та обов'язкових платежів від виробничої діяльності, пов'язаної із зарибленням водойм;

створення додаткових робочих місць, зростання зайнятості та підвищення життєвого рівня населення регіонів країни, яке традиційно тяжіє до ведення рибного господарства, враховуючи географічне розташування і накопичений багаторічний досвід господарювання;

збільшення завантаження виробничих потужностей берегових рибопереробних підприємств та обсягів постачання сировини з риби та інших водних живих ресурсів іншим галузям для виготовлення лікувальної, кормової та іншої технічної продукції;

зниження собівартості продукції з риби та інших водних живих ресурсів вітчизняного виробництва з метою забезпечення більш доступної її реалізації широким верствам населення;

створення сприятливого інвестиційного та конкурентного середовища для виробників продукції з риби та інших водних живих ресурсів;

збільшення попиту на продукцію та послуги інших галузей національної економіки, зокрема суднобудування, машинобудування, транспорту, аграрного сектору;

підвищення середнього рівня споживання продукції з риби та інших водних живих ресурсів на душу населення до 15-20 кілограмів на рік.

Контроль за виконанням Програми здійснюватиме спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України.

Для координації роботи з виконання заходів, визначених Програмою, утворюється міжвідомча координаційна рада, до складу якої включаються відповідальні представники заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.