КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| від 24 грудня 2024 р. № 1493 Київ |
Про затвердження Положення про експерта з радіаційного захисту
Відповідно до статті 34-1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про експерта з радіаційного захисту, що додається.
2. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування, крім пунктів 13, 14, 16 та 17 Положення, затвердженого цією постановою, які набирають чинності з дня опублікування цієї постанови.
| Прем'єр-міністр України | Д. ШМИГАЛЬ |
| Інд. 75 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 грудня 2024 р. № 1493
ПОЛОЖЕННЯ
про експерта з радіаційного захисту
Загальні питання
1. Цим Положенням установлюються кваліфікаційні характеристики, вимоги до обсягу знань та практичних навичок, досвіду роботи експертів з радіаційного захисту, напрями компетенції, порядок визнання та припинення компетентності експертів з радіаційного захисту.
2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються Держатомрегулюванням, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи щодо визнання чи припинення компетентності експерта, що завершується прийняттям рішення;
визнання компетентності експерта - рішення Держатомрегулювання про відповідність кандидата кваліфікаційним характеристикам, вимогам до освіти та досвіду роботи, обсягу знань та практичних навичок за напрямами компетенції, яке надає право особі виконувати функції експерта за напрямом компетенції, зазначеним в такому рішенні;
експерт з радіаційного захисту (далі - експерт) - фізична особа, яка відповідає кваліфікаційним характеристикам, має вищу освіту, досвід роботи, обсяг знань та практичних навичок, які є достатніми для надання рекомендацій з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення відповідно до законодавства України та з урахуванням міжнародних і європейських норм та практик, і компетентність якої визнана Держатомрегулюванням;
кандидат - фізична особа, яка має намір стати експертом, чи експерт, який має намір продовжити строк визнання компетентності, які подали відповідні заяви до Держатомрегулювання;
кваліфікаційний іспит (далі - іспит) - форма перевірки знань та практичних навичок кандидата і уміння застосувати їх під час надання рекомендацій з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення, яка проводиться під час розгляду заяви про визнання компетентності експерта;
культура радіаційної безпеки - сукупність характеристик і особливостей діяльності підприємств, установ та організацій і поведінки окремих осіб, які свідчать про наявність уваги до проблем радіаційної безпеки як таких, що мають вищий пріоритет, визначеної з урахуванням значущості проблем;
неналежне виконання експертом своїх обов’язків - грубі порушення, допущені експертом під час надання рекомендацій з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення (надання рекомендацій, що не відповідають законодавству України та не враховують міжнародні і європейські норми та практики, недостовірність оцінок, необ’єктивність аналізу фактичних даних, порушення етичних норм тощо);
оптимізація - дотримання принципу радіаційного захисту, який потребує, щоб величина індивідуальних доз опромінення, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання були настільки низькими, наскільки це може бути практично досягнуто, враховуючи економічні і соціальні фактори;
письмові процедури з радіаційного захисту - набір інструкцій, регламентів, положень, програм, інших організаційно-розпорядчих документів щодо радіаційного захисту;
припинення компетентності експерта - рішення Держатомрегулювання про припинення дії рішення Держатомрегулювання про визнання компетентності експерта.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", "Про адміністративну процедуру".
3. Порядок визнання та припинення компетентності експерта з радіаційного захисту регулюється Законами України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про адміністративну процедуру" та цим Положенням.
4. Адміністративне провадження відповідно до цього Положення розпочинається:
1) за заявою кандидата про визнання компетентності експерта, заявою експерта про продовження строку визнання компетентності експерта чи про дострокове припинення дії рішення Держатомрегулювання про визнання його компетентності (далі - заяви);
2) за ініціативою Держатомрегулювання у разі неналежного виконання експертом своїх обов’язків.
Кваліфікаційні характеристики експерта
5. Основними завданнями та обов’язками експертів є надання суб’єктам діяльності у сфері використання ядерної енергії, іншим юридичним та фізичним особам, органам державної влади на підставі поданих ними документів письмових рекомендацій з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення відповідно до законодавства України та з урахуванням міжнародних і європейських норм та практик з метою реалізації основних принципів радіаційного захисту.
Експерт залучається суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії, іншими юридичними та фізичними особами, органами державної влади на цивільно-правових засадах для надання рекомендацій з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення. У разі залучення експерта на основі трудового договору на нього покладається виконання функцій особи, відповідальної за радіаційний контроль на робочих місцях, забезпечення радіаційного захисту і безпеки.
6. Рекомендації з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення, що надає експерт, включають такі питання, але не обмежуються ними:
1) у ситуації планового опромінення:
обґрунтування практичної діяльності;
встановлення контрольних рівнів (граничних доз) опромінення для оптимізації опромінення персоналу та населення;
забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення під час вибору майданчика, проектування, будівництва, введення в експлуатацію ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, установок з джерелами іонізуючого випромінювання, сховищ для захоронення радіоактивних відходів;
забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення під час проектування та виробництва джерел іонізуючого випромінювання;
забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення під час видобування та переробки радіоактивних руд;
переоцінка безпеки діючих ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об’єктів;
забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення під час зняття з експлуатації та консервації ядерних установок, зняття з експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання, уранових об’єктів, закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів, а також на сховищах після їх закриття;
класифікація робочих місць та робочих зон, де існує ризик впливу іонізуючого випромінювання на персонал та населення, і зон спостереження;
визначення категорій осіб, які зазнають опромінення;
радіаційний контроль робочого місця і індивідуальний дозиметричний контроль;
радіаційний моніторинг довкілля;
засоби індивідуального захисту та заходи з колективного захисту;
забезпечення отримання працівниками повної інформації і належної підготовки з питань забезпечення радіаційного захисту і безпеки;
спостереження за станом здоров’я персоналу;
заходи із запобігання аварійним ситуаціям та аваріям;
забезпечення радіаційного захисту стажерів та здобувачів освіти віком від 16 до 18 років та віком 18 років і старше, які під час навчання працюють з джерелами іонізуючого випромінювання;
особливості забезпечення радіаційного захисту вагітних жінок, які працюють в умовах впливу іонізуючого випромінювання і належать до персоналу, умов праці жінок, які здійснюють грудне вигодовування дитини;
забезпечення радіаційного захисту від опромінення радоном;
радіаційний захист під час медичного опромінення;
забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
зовнішнє опромінення і радіоактивне забруднення в зонах, до яких має доступ населення;
радіоактивні викиди і скиди;
заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами;
радіаційний захист від опромінення, що зумовлено присутністю радіонуклідів у предметах споживання (будівельні матеріали, харчові продукти, корми для тварин, питна вода тощо);
радіаційний захист під час опромінення людини для цілей візуалізації в немедичних цілях;
розроблення письмових процедур з радіаційного захисту;
2) у ситуації аварійного опромінення:
готовність до аварійних ситуацій та реагування на них;
встановлення референтних рівнів для оптимізації опромінення персоналу та населення;
опромінення населення та професійне опромінення під час аварії або в аварійній ситуації;
радіаційний моніторинг довкілля;
перехід від ситуації аварійного опромінення до ситуації існуючого опромінення;
розслідування і аналіз аварійних ситуацій та аварій;
розроблення письмових процедур з радіаційного захисту;
3) у ситуації існуючого опромінення:
визначення та аналіз ситуації існуючого опромінення;
розроблення документів щодо заходів захисту в ситуації існуючого опромінення та встановлення референтних рівнів для оптимізації опромінення персоналу та населення;
здійснення заходів щодо захисту в ситуації існуючого опромінення, зокрема відновлювальних заходів на територіях із радіоактивними матеріалами, що залишилися в результаті діяльності, щодо якої не здійснювався державний нагляд (контроль), або після аварій;
забезпечення радіаційного захисту населення до здійснення відновлювальних заходів, під час їх здійснення і у разі потреби після їх завершення;
радіаційний моніторинг довкілля;
забезпечення радіаційного захисту персоналу в ситуації існуючого опромінення, зокрема професійне опромінення радоном на робочих місцях;
забезпечення захисту населення від опромінення, що зумовлено присутністю радіонуклідів у предметах споживання (будівельні матеріали, харчові продукти, корми для тварин, питна вода тощо);
забезпечення захисту населення від опромінення, що зумовлено присутністю радону в закритих приміщеннях;
опромінення екіпажів повітряних суден і космічних літальних апаратів внаслідок впливу космічного випромінювання;
розроблення письмових процедур з радіаційного захисту.
Вимоги до освітнього рівня, досвіду роботи, обсягу знань та практичних навичок експерта
7. Експертом може бути особа, яка має:
вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня в одній із галузей знань та спеціальностей, зазначених у додатку 1, яку вона здобула в закладах вищої освіти, або документ про вищу освіту, яка здобута в навчальному закладі іноземної держави, та свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про вищу освіту;
досвід роботи, передбачений частиною другою статті 34-1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".
8. Експертом може бути особа, яка володіє достатнім обсягом знань та практичних навичок незалежно від заявленого напряму компетенції згідно з додатком 2 та достатнім обсягом знань та практичних навичок відповідно до заявленого напряму компетенції згідно з додатком 3.
9. Напрями компетенції, за якими експерт може надавати рекомендації з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення, зазначаються в рішенні Держатомрегулювання про визнання компетентності експерта відповідно до напрямів компетенції експерта з радіаційного захисту, наведених в додатку 3.
Порядок визнання компетентності експерта та продовження строку визнання компетентності експерта
10. Рішення про визнання компетентності експерта або про відмову у визнанні компетентності експерта приймається Держатомрегулюванням за результатами розгляду заяви про визнання компетентності експерта протягом одного місяця з дня її надходження.
11. Розгляд заяви про визнання компетентності експерта включає такі етапи:
розгляд заяви щодо відповідності кандидата кваліфікаційним характеристикам, вимогам до досвіду роботи, обсягу знань та практичних навичок за заявленим ним напрямом компетенції експерта;
проведення кваліфікаційного іспиту та визначення його результатів.
12. Кандидат має право брати участь у розгляді своєї заяви на всіх етапах її розгляду та прийняття рішення, надавати пояснення та/або зауваження, включно з доказами, в письмовій чи усній формі.
Письмові пояснення та/або зауваження надаються у спосіб, передбачений цим Положенням для подання заяви. Усні пояснення та/або зауваження фіксуються шляхом оформлення їх посадовою особою Держатомрегулювання в письмовій формі в момент їх надання та підписуються кандидатом, а у разі участі кандидата в засіданні атестаційної комісії - фіксуються в протоколі засідання атестаційної комісії.
Держатомрегулювання інформує кандидата про можливі негативні наслідки у разі неучасті його у розгляді заяви та ненадання ним пояснень та/або зауважень.
13. Для розгляду та підготовки пропозицій щодо заяв про визнання компетентності експерта Держатомрегулювання утворює атестаційну комісію, затверджує її склад та положення про неї.
Атестаційна комісія формується з представників Держатомрегулювання, Міненерго, МОЗ, Міндовкілля, представників наукових установ Національної академії наук, Національної академії медичних наук та представників Національної комісії з радіаційного захисту населення (за їх згодою).
До роботи атестаційної комісії можуть залучатися представники Міжнародного агентства з атомної енергії, Міжнародної комісії з радіаційного захисту, інших міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює з питань радіаційного захисту. Представники зазначених організацій беруть участь у роботі атестаційної комісії з правом дорадчого голосу.
14. Члени атестаційної комісії беруть участь у її роботі на громадських засадах. На час роботи членів атестаційної комісії за ними зберігається основне місце роботи (посада) і середній заробіток.
15. У разі подання членом атестаційної комісії заяви про визнання компетентності експерта його повноваження як члена атестаційної комісії призупиняються з дня подачі заяви до дня прийняття рішення за такою заявою.
16. Держатомрегулювання затверджує екзаменаційні завдання окремо для кожного напряму компетенції експерта на підставі вимог до обсягу знань та практичних навичок, якими повинен володіти експерт (додатки 2 і 3), відповідно до вимог законодавства у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки та з урахуванням пропозицій атестаційної комісії.
До екзаменаційних завдань включаються завдання щодо знань і практичних навичок, якими повинні володіти кандидати, незалежно від напряму компетенції експерта, які формуються у вигляді тестів; щодо знань і практичних навичок, якими повинні володіти кандидати відповідно до напряму компетенції експерта; щодо знання законодавства, що регулює діяльність у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, відповідно до напряму компетенції експерта, а також практичні завдання з питань радіаційного захисту відповідно до напряму компетенції експерта.
До екзаменаційних завдань можуть вноситися зміни з метою врахування змін в законодавстві у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, технологій, що використовуються у цій сфері та сфері радіаційного захисту.
17. Екзаменаційні завдання та зміни до них розміщуються на офіційному веб-сайті Держатомрегулювання протягом п’яти робочих днів після їх затвердження, але не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту.
18. Продовження строку визнання компетентності експерта здійснюється у тому ж порядку, що і визнання компетентності експерта.
Порядок подання та розгляду документів
19. Особа, яка має намір стати експертом з радіаційного захисту, експерт, який має намір продовжити строк визнання компетентності, подає заяву до Держатомрегулювання з урахуванням вимог статті 34-1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та цього Положення. Заява подається в електронній або паперовій формі.
Заява, що подається в письмовій формі, підписується власноручно або з використанням електронного підпису з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Заява, що подається в електронній формі, повинна відповідати вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Заява про продовження строку визнання компетентності експерта подається експертом не пізніше одного місяця до закінчення строку, на який було визнано його компетентність.
Заява повинна містити такі відомості про особу, що її подала: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дані про місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України), номер телефону, адресу електронної пошти, спосіб доведення до відома інформації про хід розгляду заяви та прийняті рішення. У разі подання заяви представником заявника, уповноваженим ним в установленому законом порядку, в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника, що і стосовно заявника, та додається документ, що підтверджує його повноваження.
У заяві також зазначається напрям компетенції експерта, визнання компетентності за яким особа має намір отримати чи строк визнання компетенції за яким експерт має намір продовжити.
Експерт, який має намір стати експертом за іншим напрямом компетенції, подає до Держатомрегулювання заяву про визнання компетентності експерта за таким напрямом у порядку, передбаченому цим Положенням для визнання компетентності.
20. До заяви додаються документи, передбачені частиною шостою статті 34-1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".
Особа може подати такі додаткові документи щодо підтвердження відповідності вимогам до експерта, встановленим статтею 34-1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та цим Положенням, а також щодо підтвердження його досягнень і репутації:
характеристику з місця роботи;
завірений керівником підприємства, на якому працювала особа протягом останніх п’яти років до моменту подання заяви, опис її діяльності у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки із зазначенням найменувань посад, видів робіт, що проводилися за її участю, кількості виконавців таких робіт і ролі кандидата у виконанні робіт (відповідальний виконавець, виконавець тощо) або стислий звіт про професійну діяльність особи та творчі досягнення;
інформацію про відзнаки за діяльність у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;
інші додаткові документи щодо роботи, професійної спеціалізації, рівня кваліфікації, знань і практичних навичок, професійних досягнень (характеристики, рекомендації, інформація про наукові публікації тощо).
Зазначені у цьому пункті документи подаються у разі, коли відомості, що містяться в них, не внесені до відповідних інформаційних баз в обсязі, достатньому для визнання компетентності особи, яка має намір стати експертом.
21. Заява реєструється Держатомрегулюванням в день її надходження. На вимогу кандидата або його представника Держатомрегулювання у день звернення видає (надсилає) у спосіб, зазначений у зверненні, письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.
22. Держатомрегулювання протягом 15 робочих днів з дня надходження заяви здійснює попередній розгляд заяви та доданих до неї документів та перевіряє відповідність кандидата кваліфікаційним характеристикам, вимогам щодо досвіду роботи, обсягу знань та практичних навичок за заявленим ним напрямом компетенції експерта.
У разі коли заяву подано з порушенням установлених статтею 34-1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та цим Положенням вимог, Держатомрегулювання приймає рішення про залишення заяви без руху.
Держатомрегулювання надсилає кандидату письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, в якому зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, способи, порядок та строки оскарження рішення. Держатомрегулювання для усунення виявлених недоліків установлює строк не менше ніж 10 календарних днів і за клопотанням кандидата може продовжити його.
Після надходження в установлений строк доопрацьованої заяви та доданих до неї документів заява розглядається в загальному порядку.
23. У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений Держатомрегулюванням, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду заяви продовжується на строк залишення заяви без руху.
У разі неусунення недоліків, зазначених у рішенні про залишення заяви без руху, в строки, встановлені в такому рішенні, Держатомрегулювання протягом п’яти робочих днів після закінчення зазначеного строку приймає рішення про відмову у визнанні компетентності експерта чи у продовженні строку визнання компетенції експерта.
24. У разі наявності підстав, передбачених статтею 45 Закону України "Про адміністративну процедуру", коли заява не підлягає розгляду, чи подачі експертом заяви про продовження строку визнання компетентності експерта з радіаційного захисту після закінчення цього строку Держатомрегулювання приймає рішення про відмову у прийнятті заяви до розгляду, про що невідкладно повідомляє кандидату у спосіб, зазначений у поданій ним заяві.
25. Держатомрегулювання на будь-якому етапі зупиняє адміністративне провадження щодо розгляду заяви, зокрема на вимогу кандидата, про що невідкладно повідомляє кандидату у спосіб, зазначений у поданій ним заяві, у разі:
об’єктивної неможливості розгляду заяви до вирішення іншої справи, яка розглядається судом або іншим адміністративним органом (до набрання законної сили рішенням суду або вирішення питання адміністративним органом в іншій справі); якщо рішення суду чи адміністративного органу щодо такої справи можуть вплинути на розгляд заяви про визнання компетентності експерта;
виникнення обставин, що перешкоджають розгляду заяви (хвороба кандидата, підтверджена медичною довідкою, перебування кандидата у довгостроковому відрядженні, перебування кандидата на військовій службі або на альтернативній (невійськовій) службі за межами місця проживання).
Держатомрегулювання відновлює адміністративне провадження щодо розгляду заяви за власною ініціативою або за заявою кандидата після припинення обставини, що спричинила зупинення адміністративного провадження, про що невідкладно повідомляє кандидату у спосіб, зазначений у поданій ним заяві.
З дня, коли обставина, що спричинила зупинення адміністративного провадження, перестала існувати, перебіг строку розгляду заяви продовжується з моменту, що передував такому зупиненню.
26. У разі подання кандидатом заяви про відмову від розгляду його заяви про визнання компетентності експерта, про продовження строку визнання компетентності експерта, у разі смерті кандидата або оголошення його померлим та в інших випадках, передбачених статтею 65 Закону України "Про адміністративну процедуру", адміністративне провадження за заявою закривається.
27. Заява разом з доданими до неї документами після встановлення відсутності підстав для залишення її без руху, для відмови у прийнятті заяви до розгляду, для закриття адміністративного провадження щодо розгляду заяви передається на розгляд атестаційної комісії.
28. Держатомрегулювання за результатами попереднього розгляду заяви та доданих до неї документів, перевірки відповідності кандидата кваліфікаційним характеристикам, вимогам до досвіду роботи, обсягу знань та практичних навичок за заявленим ним напрямом компетенції експерта, зокрема розгляду пропозицій атестаційної комісії, приймає одне з таких рішень:
відмовити кандидату у визнанні компетентності експерта, у продовженні строку визнання компетентності експерта;
допустити кандидата до складення кваліфікаційного іспиту.
Проведення кваліфікаційного іспиту
29. Кваліфікаційний іспит проводиться атестаційною комісією, складається кандидатами за екзаменаційними білетами, які формуються на основі екзаменаційних завдань та затверджуються Держатомрегулюванням з урахуванням пропозицій атестаційної комісії не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту.
Екзаменаційний білет складається із чотирьох блоків питань:
перший блок містить 30 питань щодо знань та практичних навичок, якими повинні володіти усі кандидати незалежно від заявленого напряму компетенції експерта, у вигляді тестів, кожне з яких передбачає три варіанти відповіді, один з яких є правильним;
другий блок містить чотири питання щодо знань та практичних навичок, якими повинні володіти кандидати відповідно до заявленого напряму компетенції експерта;
третій блок містить одне питання щодо знання вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, відповідно до заявленого напряму компетенції експерта;
четвертий блок містить два практичних завдання з питань радіаційного захисту відповідно до заявленого напряму компетенції експерта.
30. Держатомрегулювання затверджує графік проведення кваліфікаційних іспитів із зазначенням часу та місця складення іспиту, інформації про кандидатів, допущених до іспиту (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), напрям компетенції експерта, визнання компетентності за яким особа має намір отримати чи строк визнання компетентності за яким продовжити.
Про час та місце проведення кваліфікаційного іспиту кандидат повідомляється не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня проведення іспиту у спосіб, зазначений у поданій кандидатом заяві.
31. Кандидат, який прибув на кваліфікаційний іспит, проходить реєстрацію, для чого подає документ, що посвідчує особу.
32. Кваліфікаційний іспит складається в письмовій формі державною мовою.
33. Перед початком кваліфікаційного іспиту кандидати, допущені до його складення, отримують екзаменаційні білети за їх вибором. Одразу після обрання кандидатом білета номер такого білета оголошується всім присутнім на іспиті та фіксується в екзаменаційній відомості.
34. Обов’язковою умовою проведення кваліфікаційного іспиту є дотримання умов конфіденційності.
До конфіденційної інформації щодо кваліфікаційного іспиту належать:
зміст питань, включених до екзаменаційного білета;
відповіді кандидата на питання, включені до екзаменаційного білета, до передачі екзаменаційних робіт на перевірку.
35. Кандидати, які отримали екзаменаційні білети, готуються до складення кваліфікаційного іспиту протягом двох годин і протягом цього часу не мають права самостійно залишати приміщення, в якому складають кваліфікаційний іспит, до його закінчення, крім випадків, що унеможливлюють подальше його складення (погіршення самопочуття тощо). Цей час рішенням Держатомрегулювання може бути продовжено, але не більше ніж на дві години.
Під час підготовки до складення кваліфікаційного іспиту кандидатам забороняється використовувати будь-які джерела інформації на паперових чи електронних носіях (нормативно-правові акти, підручники, навчальні посібники, електронні книги тощо), а також засоби зв’язку, крім часу підготовки до розв’язання практичних завдань з питань радіаційного захисту відповідно до заявленого напряму компетенції експерта.
Під час підготовки до розв’язання практичних завдань з питань радіаційного захисту відповідно до заявленого напряму компетенції експерта дозволяється використовувати нормативно-правові акти, для чого кандидат після передачі на перевірку відповідей на перший, другий та третій блок питань екзаменаційного білета забезпечується доступом до бази даних Верховної Ради України "Законодавство України".
36. Для підготовки відповідей на питання екзаменаційного білета кандидату надаються чисті аркуші, на верхньому правому полі яких ставиться штамп "Державна інспекція ядерного регулювання України".
На лицьовому боці першого аркуша зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) кандидата, номер екзаменаційного білета. В кінці кожного аркуша кандидат проставляє дату складення кваліфікаційного іспиту та свій підпис.
37. У разі порушення правил проведення кваліфікаційного іспиту (порушення умов конфіденційності інформації, використання кандидатом під час складення кваліфікаційного іспиту сторонніх джерел інформації або засобів зв’язку тощо) складається акт, який підписується присутніми на іспиті членами атестаційної комісії, на підставі якого Держатомрегулювання відстороняє кандидата від участі в кваліфікаційному іспиті і протягом трьох робочих днів після його проведення приймає рішення про відмову у визнанні компетентності експерта.
38. Перевірка відповідей кандидатів та їх оцінка проводиться протягом двох робочих днів за шкалою від 0 до 10 балів.
Відповіді на питання оцінюються:
з першого блоку - в 1 бал за кожну правильну відповідь;
з другого блоку - від 0 до 10 балів за відповідь на кожне питання, залежно від правильності, повноти, обґрунтованості відповіді;
з третього блоку - від 0 до 10 балів за відповідь на питання залежно від правильності, повноти відповіді;
з четвертого блоку - від 0 до 10 балів за розв’язання кожного практичного завдання залежно від правильності, повноти і обґрунтованості розв’язання.
Оцінки виставляються на аркушах з відповідями кандидатів після кожної відповіді та вносяться до екзаменаційної відомості.
Підбиття підсумків з оцінювання результатів складення кандидатом кваліфікаційного іспиту здійснюється шляхом визначення загальної суми балів, яка вноситься до екзаменаційної відомості. Екзаменаційну відомість підписують голова та секретар атестаційної комісії.
39. Кандидат, який за результатами складення кваліфікаційного іспиту отримав загальну суму балів, що становить 80 і вище відсотків максимальної суми балів, яка може бути отримана за надані відповіді, вважається таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит.
40. Екзаменаційні роботи кандидатам не повертаються, а зберігаються в Держатомрегулюванні разом з іншими документами, що стосуються визнання компетентності експерта.
41. Рішення про визнання компетентності експерта, про продовження строку визнання компетентності експерта, про відмову у визнанні компетентності експерта чи у продовженні строку визнання компетентності експерта приймається Держатомрегулюванням протягом трьох робочих днів з дня визначення результатів кваліфікаційного іспиту.
42. Рішення про визнання компетентності експерта, про продовження строку визнання компетентності експерта чи про відмову у визнанні компетентності експерта, у продовженні строку визнання компетентності експерта повинні містити відомості, передбачені статтею 71 Закону України "Про адміністративну процедуру", а також:
рішення про визнання компетентності експерта, про продовження строку визнання компетентності експерта - напрям компетенції та строк, на який визнається чи продовжується компетентність експерта;
рішення про відмову у визнанні компетентності експерта, у продовженні строку визнання компетентності експерта - заявлений напрям компетенції та обґрунтування підстав для відмови.
43. Рішення Держатомрегулювання про визнання компетентності експерта, про продовження строку визнання компетентності експерта набирає чинності з дня доведення рішення до відома кандидата, якщо інший строк набрання чинності не передбачено самим рішенням.
Рішення Держатомрегулювання про відмову у визнанні компетентності експерта, у продовженні строку визнання компетентності експерта набирає чинності з дня доведення рішення до відома кандидата.
44. Держатомрегулювання повідомляє кандидату про прийняте рішення про визнання компетентності експерта, про продовження строку визнання компетентності експерта, про відмову у визнанні компетентності експерта чи у продовженні строку визнання компетентності експерта в письмовій формі шляхом надсилання його рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
45. Особа, якій відмовлено у визнанні компетентності експерта, має право подати заяву вдруге на загальних умовах згідно з цим Положенням, але не раніше ніж через шість місяців після прийняття рішення про відмову.
Експерт, якому відмовлено у продовженні строку визнання його компетентності, має право подати заяву вдруге на загальних умовах згідно з цим Положенням, але не раніше ніж через три місяці після прийняття рішення про відмову і не пізніше одного місяця до закінчення строку, на який було визнано його компетентність.
46. Інформація про прийняті Держатомрегулюванням рішення про визнання компетентності експерта, про продовження строку визнання компетентності експерта оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держатомрегулювання не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
47. Документи, що стосуються визнання компетентності експерта (заява та додані до неї документи, протоколи засідань атестаційної комісії, матеріали кваліфікаційного іспиту, повідомлення та накази Держатомрегулювання тощо) підлягають зберіганню в установленому порядку в Держатомрегулюванні не менше семи років після припинення діяльності такого експерта.
Порядок припинення компетентності експерта
48. Держатомрегулювання приймає рішення про припинення компетентності експерта у разі:
1) подання експертом заяви про дострокове припинення дії рішення Держатомрегулювання про визнання його компетентності;
2) неналежного виконання експертом своїх обов’язків.
49. Заява експерта про дострокове припинення дії рішення Держатомрегулювання про визнання його компетентності складається у довільній формі, подається та реєструється в порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 19 та пунктом 21 цього Положення.
Рішення про припинення компетентності експерта у разі подання експертом заяви про дострокове припинення дії рішення Держатомрегулювання про визнання його компетентності приймається Держатомрегулюванням протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви.
50. Рішення про припинення компетентності експерта у разі неналежного виконання експертом своїх обов’язків приймається Держатомрегулюванням протягом 15 робочих днів з дня надходження інформації про неналежне виконання експертом своїх обов’язків.
51. Неналежне виконання обов’язків експертом може бути встановлено за результатами здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, повідомлень правоохоронних та контролюючих органів, аналізу щорічної звітності суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії або за результатами розгляду звернення суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, інших юридичних та фізичних осіб, органів державної влади, яким експерт надавав рекомендації з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення.
52. Питання щодо неналежного виконання експертом своїх обов’язків розглядається в присутності такого експерта або за його відсутності у разі наявності інформації про те, що експерт повідомлений у спосіб, зазначений у поданій ним заяві, про час та місце розгляду питання.
53. Експерт має право брати участь в розгляді питання щодо неналежного виконання експертом з радіаційного захисту своїх обов’язків у порядку, передбаченому пунктом 12 цього Положення.
54. Держатомрегулювання за результатами розгляду питання щодо неналежного виконання експертом своїх обов’язків, зокрема з урахуванням пропозицій атестаційної комісії, має право прийняти рішення про припинення компетентності експерта.
55. Рішення про припинення компетентності експерта повинне містити відомості, передбачені статтею 71 Закону України "Про адміністративну процедуру", а рішення про припинення компетентності експерта у разі неналежного виконання експертом своїх обов’язків також має містити обґрунтування підстав для припинення компетентності експерта.
56. Рішення Держатомрегулювання про припинення компетентності експерта набирає чинності з дня доведення його до відома експерта.
57. Рішення Держатомрегулювання про припинення компетентності експерта доводиться до відома експерта, якого воно стосується, в письмовій формі шляхом надсилання його рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення невідкладно.
58. Інформація про прийняті Держатомрегулюванням рішення щодо припинення компетентності експерта оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держатомрегулювання невідкладно.
Оскарження рішень
59. Рішення Держатомрегулювання про відмову у визнанні компетентності експерта чи у продовженні строку визнання його компетентності може бути оскаржене кандидатом, а рішення Держатомрегулювання про припинення компетентності експерта може бути оскаржено експертом до комісії Держатомрегулювання з розгляду скарг щодо прийнятого адміністративного акта та/або до суду.
60. Скарга на рішення Держатомрегулювання про відмову у визнанні компетентності експерта чи у продовженні строку визнання компетентності експерта та скарга на рішення Держатомрегулювання про припинення компетентності експерта подаються відповідно кандидатом та експертом протягом п’яти робочих днів з дня доведення таких рішень до відома кандидата чи експерта.
Кандидат та експерт, які подали скаргу, мають право брати участь в розгляді комісією його скарги у порядку, передбаченому пунктом 12 цього Положення.
Порядок навчання та підвищення кваліфікації
61. Навчання осіб, які мають намір стати експертами та експертів, які мають намір продовжити строк визнання компетентності, підвищення кваліфікації експертів здійснюються закладами вищої освіти, іншими організаціями, що мають відповідну ліцензію (далі - суб’єкт освітньої діяльності), за освітніми програмами та програмами підвищення кваліфікації відповідно до вимог цього Положення та в порядку, встановленому Держатомрегулюванням.
62. Освітні програми та програми підвищення кваліфікації передбачають удосконалення, оновлення та здобуття додаткових знань та практичних навичок з теоретичних, практичних та організаційних питань радіаційного захисту незалежно від напрямів компетенції експертів, а також з урахуванням напрямів компетенції експертів.
Освітні програми та програми підвищення кваліфікації передбачають проведення лекційних та практичних занять, технічних візитів, тематичних досліджень, лабораторних робіт тощо.
Особи, які проходять навчання/підвищення кваліфікації, можуть брати участь у лекційних заняттях (за згодою суб’єкта освітньої діяльності) в режимі відеоконференції.
63. Освітні програми та програми підвищення кваліфікації розробляються суб’єктами освітньої діяльності та погоджуються з Держатомрегулюванням.
Погоджені Держатомрегулюванням освітні програми та програми підвищення кваліфікації, заплановані заходи з навчання/підвищення кваліфікації оприлюднюються на офіційних веб-сайтах суб’єктів освітньої діяльності та Держатомрегулювання.
64. Особа, яка має намір стати експертом, та експерт, який має намір продовжити строк визнання компетентності, до подачі заяви до Держатомрегулювання проходять навчання за освітніми програмами відповідно до цього Положення.
Експерт, який має намір продовжити строк визнання компетентності, не проходить навчання, якщо він підвищував кваліфікацію згідно з цим Положенням протягом останніх двох років до дня подачі до Держатомрегулювання заяви про продовження строку визнання компетентності експерта.
Мінімальний обсяг освітньої програми становить 156 академічних годин.
65. Експерт зобов’язаний підвищувати свою кваліфікацію не рідше ніж один раз на п’ять років.
Мінімальний обсяг програми підвищення кваліфікації становить 78 академічних годин.
66. З метою оцінки результатів засвоєння освітніх програм та програм підвищення кваліфікації проводиться перевірка знань у порядку, визначеному Держатомрегулюванням.
67. За результатами навчання/підвищення кваліфікації суб’єкт освітньої діяльності видає особі, яка проходила навчання/підвищення кваліфікації, документ про навчання/підвищення кваліфікації в електронній або паперовій формі. Форма (сертифікат, свідоцтво тощо), технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення (створення), порядок видачі та обліку документа визначаються суб’єктом освітньої діяльності.
На оригінал документа про навчання/підвищення кваліфікації в електронній формі, який створюється відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", накладається електронний підпис з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" уповноваженої особи суб’єкта освітньої діяльності.
68. У документі про навчання/підвищення кваліфікації обов’язково зазначаються:
повне найменування суб’єкта освітньої діяльності;
назва освітньої програми чи програми підвищення кваліфікації;
прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) особи, яка проходила навчання/підвищення кваліфікації;
результат перевірки знань;
дата видачі та обліковий запис документа;
найменування посади (у разі наявності), власне ім’я, прізвище особи, уповноваженої суб’єктом освітньої діяльності на підписання документа, та її підпис.
До документа про навчання/підвищення кваліфікації додається додаток, в якому зазначаються форми навчання/підвищення кваліфікації, перелік тем, обсяг кожної теми (тривалість навчання за кожною темою), виконані завдання.
69. Експерт письмово інформує Держатомрегулювання про підвищення кваліфікації з поданням документа про підвищення кваліфікації та додатка до нього протягом місяця, що настає за днем видачі документа про підвищення кваліфікації.
Документ про підвищення кваліфікації та додаток до нього подаються, якщо відомості, що містяться в них, не внесені до відповідних інформаційних баз в обсязі, передбаченому в пункті 68 цього Положення.
Додаток 1
до Положення
ПЕРЕЛІК
галузей знань та спеціальностей
Додаток 2
до Положення
ОБСЯГ
знань та практичних навичок експертів з радіаційного захисту незалежно від заявленого напряму компетенції