КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 30 грудня 2022 р. № 1490
Київ
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 р. № 1410
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 р. № 1410 "Про створення єдиної системи військової освіти" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 51, с. 32; 2003 р., № 37, ст. 1981) зміни, що додаються.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
абзаци третій, четвертий та сьомий пункту 31 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2003 р. № 1402 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1981);
пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 р. № 1410 і від 29 листопада 2001 р. № 1612, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. № 1170 "Питання Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 73, ст. 2726).
Прем'єр-міністр України | Д. ШМИГАЛЬ |
Інд. 29 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 грудня 2022 р. № 1490
ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 р. № 1410
( Див. текст )
1. У постанові:
1) у назві постанови слова "створення єдиної" замінити словом "трансформацію";
2) у вступній частині слова "Збройних Сил та інших військових формувань" замінити словами "Збройних Сил, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Служби безпеки, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, розвідувальних органів";
3) у пункті 1:
абзац другий замінити абзацами такого змісту:
"Концепцію трансформації системи військової освіти (додається);
Заходи щодо реалізації Концепції військової освіти в Україні (додається);".
У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим;
абзаци третій і четвертий виключити;
4) пункти 3-6 виключити;
5) доповнити постанову пунктом 7 такого змісту:
"7. Міністерству оборони розпочати здійснення заходів, передбачених Концепцією трансформації системи військової освіти, з 1 вересня 2023 року.".
2. Концепцію військової освіти в Україні, затверджену зазначеною постановою, викласти в такій редакції:
"ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 грудня 1997 р. № 1410
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 30 грудня 2022 р. № 1490)
КОНЦЕПЦІЯ
трансформації системи військової освіти
Загальна частина
Реалізація стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору (далі - НАТО) потребує досягнення у максимально стислі строки достатньої взаємосумісності Збройних Сил та інших складових сил оборони з відповідними структурами держав - членів НАТО, суттєвої активізації реформ, які необхідно впровадити для досягнення відповідності критеріям членства в НАТО.
Всеохоплююча оборона України передбачає координацію спроможностей Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Служби безпеки, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, розвідувальних органів (далі - складові сил оборони) з можливостями інших складових сектору безпеки і оборони України.
З метою забезпечення готовності сил оборони України до надання відсічі збройній агресії проти України, досягнення високого рівня операційної сумісності, міжвідомчої взаємодії, координації дій Збройних Сил та інших складових сил оборони під час планування і проведення спільних операцій на рівні об’єднаних штабів за стандартами та процедурами НАТО, комплектування їх вмотивованим, професійним і освіченим особовим складом, поступового переходу до засад професійної армії є необхідним застосування нових підходів до формування структури і змісту системи військової освіти.
Ця Концепція ґрунтується на засадах інтеграції системи військової освіти до національної системи освіти і є її невід’ємною складовою.
Правовою основою розроблення Концепції є Конституція України, Закони України "Про національну безпеку України", "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про фахову передвищу освіту", Укази Президента України від 14 вересня 2020 р. № 392 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року "Про Стратегію національної безпеки України", від 25 березня 2021 р. № 121 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року "Про Стратегію воєнної безпеки України", від 11 травня 2021 р. № 189 "Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна - НАТО на 2021 рік", від 1 лютого 2022 р. № 36 "Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії", від 17 вересня 2021 р. № 473 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України", Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 286, інші нормативно-правові акти з питань безпеки і оборони України, що регулюють питання розвитку військової освіти.
Проблема, яка потребує розв’язання
Результати аналізу світових тенденцій та досвіду провідних держав - членів НАТО щодо трансформації військової освітньої галузі в умовах високої динаміки змін форм, способів і засобів ведення бойових дій та збройної боротьби, а також поточного стану системи військової освіти свідчать про наявність певних проблем і чинників, які стримують ефективне функціонування системи військової освіти, що зумовлені новими викликами, які постали перед суспільством, державою, Збройними Силами та іншими складовими сил оборони.
Наявна система військової освіти не повною мірою забезпечує безперервний професійний розвиток військових фахівців упродовж військової кар’єри, набуття ними нових компетентностей, які дають змогу належно виконувати завдання оборонного планування, сумісного застосування Збройних Сил та інших складових сил оборони, здійснювати спільні дії у складі об’єднаних органів військового управління, у тому числі разом з відповідними структурами держав - членів НАТО.
До основних причин виникнення зазначеної проблеми належать:
використання застарілих підходів та принципів під час формування структури та змісту військової освіти, недосконалий процес прогнозування її розвитку;
відсутність ефективної багаторівневої системи професійної військової освіти, що забезпечує набуття фахових компетентностей для виконання службових (бойових) функцій відповідно до стандартів НАТО та досвіду ведення бойових дій Збройними Силами та іншими складовими силами оборони у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації;
відсутність взаємосумісності структури військової освіти в складових силах оборони із структурами та організацією військової освіти держав - членів НАТО;
відсутність міжвідомчої координації під час підготовки військових фахівців у складових сил оборони, централізованої підготовки офіцерського складу оперативного та стратегічного рівня військової освіти;
неповна відповідність змісту військової освіти сучасному досвіду бойової та оперативної підготовки військ (сил), їх застосуванню у війнах, локальних конфліктах, антитерористичних і міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки стандартам держав - членів НАТО;
неінтегрованість системи військової освіти із системою управління кар’єрою;
повільне впровадження сучасних інформаційних, інформаційно-комунікаційних, інтерактивних, особистісно-орієнтованих освітніх технологій і технологій дистанційного навчання, зокрема в рамках виконання Програми НАТО "Удосконалення військової освіти" (DEEP);
недостатній рівень підготовки науково-педагогічних (педагогічних) працівників та інструкторів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти (далі - військові навчальні заклади) та навчальних частин (центрів) для викладання за освітніми програмами відповідно до потреб інтеграції в НАТО;
недосконалість організаційно-штатної структури військових навчальних закладів, навчальних частин (центрів) та її невідповідність динаміці розвитку Збройних Сил та інших складових сил оборони;
недосконала система вивчення іноземних мов військовослужбовцями, що не забезпечує достатній рівень володіння іноземними мовами для ефективної участі в заходах міжнародного оборонного співробітництва, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, впровадження стандартів та процедур НАТО;
недієва система відповідальності стейкхолдерів, військових навчальних закладів за якість підготовки військових фахівців, реалізацію законодавчо закріплених вимог щодо внутрішнього та зовнішнього забезпечення і гарантування якості освіти та освітньої діяльності;
недостатнє забезпечення освітнього процесу новими, сучасними зразками озброєння і військової техніки, тренажерами, навчально-тренувальними системами, комплексами, лабораторіями, центрами моделювання тощо;
недостатній рівень співпраці між українськими військовими навчальними закладами та військовими навчальними закладами держав - членів НАТО.
Ураховуючи наведене, подальший розвиток системи військової освіти потребує її трансформації шляхом визначення нових підходів до формування структури та змісту, що дасть змогу забезпечити ефективну планомірну реалізацію закріпленого Конституцією України стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в НАТО та Європейському Союзі, забезпечити Збройні Сили та інші складові сил оборони вмотивованим, професійним і освіченим особовим складом.
Мета і строки реалізації Концепції
Метою Концепції є визначення напрямів трансформації системи військової освіти щодо забезпечення безперервного освітнього та професійного розвитку військових фахівців упродовж військової кар’єри (службової діяльності) для набуття оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей Міноборони, Збройними Силами, іншими складовими сил оборони для виконання завдань оборонного планування, застосування Збройних Сил та інших складових сил оборони, спільних дій у складі об’єднаних органів військового управління, а також їх взаємосумісності з відповідними структурами держав - членів НАТО.
Трансформація системи військової освіти передбачає професіоналізацію Збройних Сил та інших складових сил оборони, інтеграцію органів управління військовою освітою, мережі військових навчальних закладів, діючих стандартів освіти, професійних стандартів, нормативно-правової бази в єдиний комплекс складових системи військової освіти для забезпечення сил оборони військовими фахівцями.
Професіоналізація військової освіти передбачає формування сучасної моделі професійної військової освіти, що забезпечує підготовку військових фахівців на основі їх безперервного професійного розвитку, враховує загальні тенденції розвитку системи національної та міжнародної безпеки, зміни принципів та способів ведення збройної боротьби, нові вимоги до якості військової освіти, формування доброчесності на основі стандартів НАТО. Професійна військова освіта культивує розвиток військового лідера шляхом надання широкого спектру професійних знань та розвитку креативного мислення упродовж військової кар’єри.
Інтеграція в єдиний комплекс складових системи військової освіти передбачає міжвідомчу координацію підготовки військових фахівців з питань оборони, централізовану підготовку офіцерського складу оперативного та стратегічного рівня для Збройних Сил та інших складових сил оборони, оновлення професійних стандартів, оптимізацію мережі військових навчальних закладів та їх структури, нормативно-правове забезпечення відповідних заходів.
Концепцію передбачається реалізувати у період до 2032 року.
Завдання та заходи, спрямовані на розв’язання проблеми
Основними завданнями трансформації системи військової освіти є:
створення багаторівневої системи професійної військової освіти відповідно до стандартів НАТО, кращих вітчизняних та закордонних практик, власного досвіду ведення бойових дій;
досягнення взаємосумісності структури професійної військової освіти для підготовки військових фахівців Збройних Сил та інших складових сил оборони з відповідними структурами держав - членів НАТО;
забезпечення та організація спільної централізованої підготовки офіцерського складу оперативного та стратегічного рівня Збройних Сил та інших складових сил оборони, постійне оновлення змісту військової освіти з метою набуття військовими фахівцями нових компетентностей з підготовки і застосування військ (сил) у складі об’єднаних сил, здійснення заходів оборонного планування, операційної сумісності на основі методики підготовки, принципів і стандартів, прийнятих у збройних силах держав - членів НАТО, кращих національних традицій та досвіду ведення бойових дій у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації;
розроблення та імплементація в освітній процес військових навчальних закладів, які здійснюють підготовку військових фахівців для Збройних Сил та інших складових сил оборони, оновлених освітніх програм, спрямованих на формування нового стилю військового лідерства, доброчесності, підвищення рівня практичної підготовки та готовності до професійної діяльності з урахуванням потреб інтеграції в НАТО та власного досвіду ведення бойових дій Збройними Силами та іншими складовими сил оборони;
забезпечення реалізації принципу "Освіта продовж усієї військової кар’єри";
прискорення процесу впровадження сучасних інформаційних, інформаційно-комунікаційних технологій і технологій дистанційного навчання;
забезпечення оптимізації та уніфікації організаційно-штатної структури військових навчальних закладів та їх чисельності;
приведення рівня підготовленості науково-педагогічних (педагогічних) працівників, інструкторського складу у відповідність з метою та змістом професійної військової освіти;
забезпечення достатнього рівня знань іноземних мов військовослужбовцями складових сил оборони в обсязі, необхідному для впровадження політик і стандартів НАТО в діяльність усіх ланок органів військового управління та ефективної участі у заходах міжнародного оборонного співробітництва, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки та навчання за кордоном;
забезпечення якості військової освіти, впровадження відповідальності стейкхолдерів за провадження освітньої діяльності, реалізація законодавчо закріплених вимог щодо забезпечення і гарантування якості освіти, впровадження інституційного аудиту професійної військової освіти;
організація освітнього процесу з використанням нових, сучасних зразків озброєння і військової техніки, тренажерів, навчально-тренувальних систем, комплексів, лабораторій, центрів моделювання та ефективного використання наявних ресурсів військових навчальних закладів, які здійснюють підготовку військових фахівців для Збройних Сил та інших складових сил оборони;
розширення партнерської співпраці між українськими військовими навчальними закладами та військовими навчальними закладами держав - членів НАТО та Європейського Союзу.
Заходи, спрямовані на розв’язання проблеми, строки їх виконання та відповідальні виконавці наведено в Переліку завдань і заходів з реалізації Концепції трансформації системи військової освіти згідно з додатком.
Структура системи військової освіти
Військова освіта є видом спеціалізованої освіти і спрямовується на здобуття компетентностей у сфері професійної військової діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі для досягнення відповідних рівнів і ступенів освіти та/або рівнів військової освіти.
Система військової освіти включає такі складники, як ступені та рівні освіти, рівні військової освіти, галузі знань і спеціальностей (предметні області освіти і науки, військово-облікові спеціальності), стандарти освіти та професійні стандарти, освітні програми, кваліфікації, ліцензійні умови, заклади спеціалізованої освіти військового спрямування та інші суб’єкти освітньої діяльності, учасники освітнього процесу, органи управління у сфері військової освіти, а також нормативно-правові акти, що регулюють відносини між ними.
Ступені освіти та рівні військової освіти, стандарти освіти та професійні стандарти, освітні програми, кваліфікації, ліцензійні умови провадження освітньої діяльності та учасники освітнього процесу визначаються законодавством.
До закладів спеціалізованої освіти військового спрямування та інших суб’єктів освітньої діяльності системи військової освіти належать військові навчальні заклади, наукові установи та заклади спеціалізованої освіти II-III або III ступеня військового профілю (військові (військово-морський, військово-спортивний) ліцеї та ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою).
До органів управління у сфері військової освіти належать Кабінет Міністрів України, МОН, Міноборони, МВС, центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти, постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти, державні органи та органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади спеціалізованої освіти військового спрямування та інші суб’єкти освітньої діяльності системи військової освіти.
Міжвідомчу координацію діяльності державних органів та взаємодію з органами місцевого самоврядування з питань військової освіти здійснює Міноборони.
Структура військової освіти включає:
допризовну підготовку;
підготовку осіб за військово-технічними та військово-медичними спеціальностями;
військово-професійну підготовку військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу строкової військової служби та військової служби за контрактом;
підготовку військовослужбовців сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом з одночасним здобуттям фахової передвищої освіти або ступеня вищої освіти молодшого бакалавра;
підготовку військовослужбовців офіцерського складу;
професійну військову освіту;
військову підготовку громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу.
Набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої, професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти та практичного досвіду здійснюється на курсах перепідготовки та/або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Допризовна підготовка передбачає здобуття особами первинних загальновійськових спеціальних компетентностей, необхідних для успішного засвоєння програми бойової підготовки.
Допризовна підготовка включається до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 11, ст. 400), що реалізується у закладах або структурних підрозділах закладів освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, якщо певний рівень освіти здобувається на основі базової середньої освіти за програмами, погодженими з Міноборони.
Керівництво, організація та проведення допризовної підготовки, а також її матеріально-технічне забезпечення здійснюються відповідно до законодавства.
Підготовка осіб за військово-технічними та військово-медичними спеціальностями передбачає удосконалення призовниками військових знань і навичок з допризовної підготовки, а також набуття теоретичних знань та практичних навичок для виконання обов’язків на відповідних посадах у Збройних Силах та в інших складових сил оборони.
Підготовка осіб з військово-технічних та військово-медичних спеціальностей проводиться:
з учнями закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які навчаються у них за професіями, спорідненими з військово-обліковими спеціальностями, - безпосередньо в таких закладах;
з особами, які працюють, і тими, що тимчасово не працюють, а також учнями закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які навчаються в них за професіями, не спорідненими з військово-обліковими спеціальностями, - у закладах професійної (професійно-технічної) освіти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та у закладах освіти Товариства сприяння обороні України.
Організація і керівництво підготовкою осіб за військово-технічними та військово-медичними спеціальностями, а також її матеріально-технічне забезпечення здійснюються відповідно до законодавства.
Підготовка (перепідготовка) осіб рядового складу включає базову загальновійськову підготовку та фахову підготовку (перепідготовку) за визначеною військово-обліковою спеціальністю.
Базова загальновійськова підготовка є обов’язковою підготовкою для осіб, які не проходили військової служби, призначена для набуття ними первинних знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби, і проводиться в навчальних частинах (центрах) Збройних Сил та інших складових сил оборони.
Фахова підготовка (перепідготовка) призначена для підготовки громадян до військової служби на посадах рядового складу за визначеною військово-обліковою спеціальністю та проводиться у навчальних частинах (центрах) Збройних Сил та інших складових сил оборони.
Фахова підготовка (перепідготовка) за спеціальностями, за якими підготовка у навчальних частинах (центрах) не здійснюється, проводиться на спеціальних курсах у військових частинах Збройних Сил та інших складових сил оборони.
Спеціальні курси у військових частинах - це заходи фахової теоретичної і практичної підготовки військовослужбовців за програмою бойової підготовки до проходження військової служби на конкретній посаді з використанням штатного озброєння, військової та спеціальної техніки.
Підготовка осіб сержантського і старшинського складу включає багаторівневу підготовку та курсову підготовку (підвищення кваліфікації) у військових навчальних закладах, які здійснюють підготовку військових фахівців для Збройних Сил та інших складових сил оборони.
Багаторівнева підготовка військовослужбовців для призначення на посади сержантського і старшинського складу (крім посад, призначення на які передбачає наявність ступеня фахової передвищої освіти фахового молодшого бакалавра або ступеня вищої освіти молодшого бакалавра) здійснюється за такими рівнями, як базовий, середній, підвищений та вищий.
Підготовка за базовим рівнем здійснюється за відповідними програмами на курсах лідерства з подальшою підготовкою на курсах фахової підготовки в навчальних частинах (центрах) на базі повної загальної середньої освіти за військово-обліковими спеціальностями, що споріднені з раніше набутими спеціальностями, для заміщення посад командирів відділень та їм рівних.
Підготовка за середнім рівнем здійснюється за відповідними програмами на курсах лідерства в навчальних частинах (центрах) на основі повної загальної середньої освіти та отриманого базового рівня підготовки для заміщення посад головних сержантів взводів, головних сержантів рот та їм рівних.
Підготовка за підвищеним рівнем здійснюється за відповідними програмами на курсах лідерства у військових навчальних закладах на основі повної загальної середньої освіти та отриманого середнього рівня підготовки для заміщення посад головних сержантів батальйонів та їм рівних.
Підготовка за вищим рівнем здійснюється за відповідними програмами на курсах лідерства у військових навчальних закладах на основі вищої освіти за освітнім ступенем не нижче бакалавра та отриманого підвищеного рівня підготовки для заміщення посад головних сержантів (головних старшин) бригад (полків), їм рівних та вище.
Курсова підготовка (підвищення кваліфікації) сержантського і старшинського складу на посади інструкторів навчальних підрозділів та штабних сержантів здійснюється у військових навчальних закладах, які здійснюють підготовку військових фахівців для Збройних Сил та інших складових сил оборони.
Порядок організації та забезпечення підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) осіб рядового, сержантського і старшинського складу за певним переліком посад і військово-обліковими спеціальностями, типами озброєння, військової та спеціальної техніки визначається Генеральним штабом Збройних Сил та відповідними органами управління інших складових сил оборони.
З метою урахування специфіки діяльності окремих суб’єктів сил оборони особливості підготовки військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу можуть визначатися відповідними нормативно-правовими актами таких суб’єктів.
Підготовка на посади сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом, призначення на які передбачає наявність ступеня фахової передвищої освіти фахового молодшого бакалавра або ступеня вищої освіти молодшого бакалавра, здійснюється у закладах фахової передвищої військової освіти або вищих військових навчальних закладах (військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти) відповідно за освітньо-професійними програмами відповідних спеціальностей (спеціалізацій), визначених Генеральним штабом Збройних Сил.
Зазначена підготовка прирівнюється до середнього рівня багаторівневої підготовки військовослужбовців сержантського і старшинського складу.
Ступінь вищої освіти молодший бакалавр здобувається на основі повної загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти або фахової передвищої освіти.
Ступінь фахової передвищої освіти фаховий молодший бакалавр здобувається на основі повної загальної середньої освіти або професійної (професійно-технічної) освіти.
Здобуття військової освіти для проходження військової служби на посадах офіцерського складу здійснюється в рамках поєднаних формальної і неформальної освіти в межах освітніх програм відповідно до стандартів вищої освіти, переліку галузей знань і спеціальностей за відповідними ступенями вищої освіти (науковими ступенями) та рівнями військової освіти.
У рамках формальної освіти передбачено здобуття таких ступенів вищої освіти та наукових ступенів, як бакалавр, магістр, доктор філософії та доктор наук.
У рамках неформальної освіти передбачено здобуття таких рівнів військової освіти, як тактичний, оперативний та стратегічний.
Підготовка осіб до проходження військової служби на посадах офіцерського складу здійснюється на основі повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти для здобуття відповідних ступенів вищої освіти та/або рівнів військової освіти.
Підготовка осіб на посади офіцерського складу здійснюється у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та передбачає:
здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (магістра) одночасно із здобуттям тактичного рівня військової освіти;
здобуття відповідного рівня військової освіти на курсах професійної військової освіти;
здобуття ступеня вищої освіти магістра в галузі знань "Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону" за визначеними спеціальностями після здобуття оперативного рівня військової освіти;
здобуття ступеня вищої освіти магістра в галузі знань "Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону" за спеціальністю "Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності)" для сил оборони після здобуття стратегічного рівня військової освіти;
здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії;
здобуття наукового ступеня доктора наук.
Ступінь вищої освіти бакалавра та тактичний рівень військової освіти здобуваються на основі повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти курсантами за освітньо-професійними програмами відповідних спеціальностей з одночасним опануванням освітніх програм професійної військової освіти базового (L-1А) та фахового (L-1В) курсів тактичного рівня.
Ступінь вищої освіти магістра та тактичний рівень військової освіти здобуваються на основі ступеня вищої освіти бакалавра курсантами (слухачами) за освітньо-професійними (освітньо-науковими) програмами відповідних спеціальностей з одночасним опануванням освітніх програм професійної військової освіти командного курсу тактичного рівня (L-1С).
Ступінь вищої освіти магістра в галузі знань "Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону" за спеціальностями "Військове управління (за видами збройних сил)", "Забезпечення військ (сил)" здобувається на основі ступеня вищої освіти не нижче бакалавра, у тому числі здобутого в інших галузях знань, слухачами, які в рамках професійної військової освіти опанували освітні програми командного курсу тактичного рівня (L-1C), командно-штабного курсу тактичного рівня (L-2) та курсу офіцерів об’єднаних штабів оперативного рівня (L-3). Освітня програма курсу офіцерів об’єднаних штабів оперативного рівня (L-3) є складовою освітніх програм магістра за такими спеціальностями.
Ступінь вищої освіти магістра в галузі знань "Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону" за спеціальністю "Національна безпека (за окремими сферами забезпечення та видами діяльності)" здобувається на основі ступеня вищої освіти магістра за іншими спеціальностями, у тому числі інших галузей знань, слухачами, які в рамках професійної військової освіти опанували освітні програми курсу офіцерів об’єднаних штабів оперативного рівня (L-3) та курсу вищого керівного складу стратегічного рівня (L-4). Освітня програма курсу вищого керівного складу стратегічного рівня (L-4) є складовою освітньої програми магістра за такою спеціальністю.
Ступінь вищої освіти доктора філософії може здобуватися особами офіцерського складу на основі ступеня вищої освіти магістра за освітньо-науковими програмами відповідних спеціальностей в ад’юнктурах вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ, а також поза ад’юнктурами особами, які професійно займаються науковою та науково-педагогічною роботою.
Науковий ступінь доктора наук може здобуватися особами офіцерського складу на основі ступеня вищої освіти доктора філософії (кандидата наук) у докторантурах вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, наукових установ та шляхом самостійної підготовки.
Професійна військова освіта є спеціалізованою освітою військового спрямування, яка здобувається за освітніми програмами на відповідних рівнях військової освіти з метою вдосконалення професійного рівня військового фахівця та набуття фахових компетентностей, що забезпечують виконання службових (бойових) функцій.
Здобуття професійної військової освіти здійснюється за освітніми програмами на курсах професійної військової освіти таких рівнів військової освіти:
тактичний рівень військової освіти, що передбачає:
- базовий курс тактичного рівня (L-1A);
- фаховий курс тактичного рівня (L-1В);
- командний курс тактичного рівня (L-1С);
- командно-штабний курс тактичного рівня (L-2);
оперативний рівень військової освіти, що передбачає курс офіцерів об’єднаних штабів оперативного рівня (L-3);
стратегічний рівень військової освіти, що передбачає:
- курс вищого керівного складу стратегічного рівня (L-4);
- курс стратегічного управління вищого рівня та державної політики (L-5).
Здобуття тактичного рівня військової освіти здійснюється у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти на курсах професійної військової освіти базового (L-1A) та фахового курсів (L-1В) тактичного рівня.
На зазначених курсах здійснюється підготовка на посади молодшого офіцерського складу осіб, які здобули або здобувають ступінь вищої освіти бакалавра.
На базовому курсі тактичного рівня професійної військової освіти (L-1A) здійснюється загальновійськова підготовка.
На фаховому курсі тактичного рівня професійної військової освіти (L-1В) здійснюється підготовка осіб на первинні посади офіцерського складу за відповідною військово-обліковою спеціальністю (групою військово-облікових спеціальностей).
З метою набуття нових компетентностей, які забезпечують подальше просування по службі на посадах офіцерського складу тактичного рівня, здійснюється підготовка на командному курсі тактичного рівня (L-1С) та командно-штабному курсі тактичного рівня (L-2) професійної військової освіти.
На командних курсах тактичного рівня (L-1С) професійної військової освіти здійснюється підготовка офіцерського складу для призначення на посади тактичного рівня штатно-посадової категорії "капітан" за відповідними військово-обліковими спеціальностями (групою військово-облікових спеціальностей).
Підготовка осіб офіцерського складу для призначення на посади тактичного рівня (у тому числі офіцерського складу медичної служби) штатно-посадової категорії "майор" здійснюється на командно-штабних курсах тактичного рівня професійної військової освіти (L-2).
Здобуття оперативного рівня військової освіти офіцерським складом сил оборони здійснюється на курсі офіцерів об’єднаних штабів оперативного рівня професійної військової освіти (L-3) за єдиною освітньою програмою для всіх складових сил оборони в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, а для офіцерського складу медичної служби - в Українській військово-медичній академії та зазначеному університеті.
Така підготовка може також здійснюватися у вищих військових навчальних закладах інших державних органів з урахуванням наявності відповідної матеріально-технічної бази, наукового та науково-педагогічного потенціалу. Рішення про започаткування такої підготовки приймається керівником державного органу, до сфери управління якого належить відповідний вищий військовий навчальний заклад, за погодженням з Міноборони.
Здобуття стратегічного рівня військової освіти офіцерським складом складових сил оборони та сил безпеки здійснюється на курсі вищого керівного складу стратегічного рівня (L-4) професійної військової освіти в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
Здобуття оперативного та стратегічного рівня військової освіти офіцерським складом Служби безпеки, Управління державної охорони та розвідувальних органів, військових частин (підрозділів) Національної гвардії, які здійснюють конвоювання та охорону дипломатичних представництв, оперативних підрозділів Держприкордонслужби здійснюється у разі необхідності з урахуванням кваліфікаційних вимог до посад, які передбачають, зокрема, участь такого офіцерського складу в спільних діях у складі об’єднаних органів військового управління.
Для подальшого просування по службі на посади керівників самостійних структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил, відповідних органів управління інших складових сил оборони, центральних органів виконавчої влади та інших органів державної влади до сфери відповідальності яких належать питання оборони та безпеки держави, здійснюється у разі потреби навчання на курсі стратегічного управління вищого рівня та державної політики (L-5) в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
Здобуття відповідного рівня професійної військової освіти може здійснюватися військовими навчальними закладами держав - членів НАТО. Порядок визнання рівнів професійної військової освіти, отриманих у військових навчальних закладах держав - членів НАТО, визначається Міноборони та іншими складовими сектору безпеки і оборони.
Ступінь магістра медичного, фармацевтичного спрямування та тактичний рівень військової освіти здобуваються на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю особами за освітньо-професійними програмами відповідних спеціальностей (спеціалізацій) з одночасним опануванням програм підготовки офіцерів запасу за відповідними військово-обліковими спеціальностями.
Первинна спеціалізація за лікарськими та провізорськими спеціальностями здобувається на основі ступеня вищої освіти магістра медичного, фармацевтичного спрямування слухачами за програмами підготовки у військовій інтернатурі з одночасним опануванням освітніх програм професійної військової освіти командного курсу тактичного рівня (L-1С) в Українській військово-медичній академії.
Вторинна спеціалізація здобувається на основі ступеня вищої освіти магістра медичного, фармацевтичного спрямування та первинної спеціалізації за лікарськими та провізорськими спеціальностями на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідних спеціалізацій в Українській військово-медичній академії або медичних закладах вищої освіти.
Ступінь магістра ветеринарного спрямування та тактичний рівень військової освіти здобуваються на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю особами за освітньо-професійними програмами відповідних спеціальностей з одночасним опануванням освітніх програм професійної військової освіти базового (L-1А) та фахового (L-1В) курсів тактичного рівня.
Під час здобуття ступеня вищої освіти магістра ветеринарного спрямування після опанування освітніх програм курсів тактичного рівня (L-1А) та (L-1В) також здійснюється підготовка на командному курсі тактичного рівня (L-1С).
Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які здобули або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров’я та морально-діловими якостями.
Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.
Перелік закладів вищої освіти, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони, погодженим з відповідними центральними органами виконавчої влади.
Порядок проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони, погодженим з МОН.
За результатами опанування повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу громадяни України здобувають тактичний рівень військової освіти.
Професійне навчання та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, відповідних органів управління складових сектору безпеки і оборони (далі - керівники і спеціалісти) здійснюється з метою забезпечення необхідного рівня їх підготовки з питань національної безпеки та оборони держави.
Професійне навчання керівників і спеціалістів здійснюється в рамках формальної і неформальної освіти у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
У рамках формальної освіти передбачено здобуття ступеня вищої освіти магістра в галузі знань "Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону" за спеціальністю "Національна безпека (за окремими сферами забезпечення та видами діяльності)".
У рамках неформальної освіти передбачено здобуття спеціалізованої освіти військового спрямування (професійна військова освіта) для вдосконалення професійного рівня та набуття компетентностей, що забезпечують організацію роботи та взаємодію органів виконавчої влади і сектору безпеки та оборони у мирний час та в умовах особливого періоду.
Здобуття спеціалізованої освіти військового спрямування керівниками і спеціалістами здійснюється на відповідних курсах професійної військової освіти.
Підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів здійснюється за спеціальними програмами з метою набуття нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності з питань воєнної безпеки та оборони держави у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.
Порядок професійного навчання та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів з питань національної безпеки та оборони держави здійснюється відповідно до законодавства.
Очікувані результати та показники їх досягнення
Реалізація Концепції сприятиме задоволенню ключових інтересів Збройних Сил та інших складових сил оборони в забезпеченні їх висококваліфікованими військовими фахівцями.
Очікувані результати та показники їх досягнення наведено в Переліку завдань і заходів з реалізації Концепції трансформації системи військової освіти згідно з додатком.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів
Фінансування Концепції здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг видатків, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів під час формування їх показників.
Обсяг матеріально-технічних і людських ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів.
Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Концепції та звітування
Моніторинг та оцінка результатів реалізації Концепції має на меті визначення повноти та рівня здійснення заходів щодо трансформації системи військової освіти.
Проведення моніторингу та оцінки результатів реалізації Концепції здійснюється Міноборони на основі щорічних звітів відповідних державних органів сил оборони, яким підпорядковані відповідні заклади спеціалізованої освіти військового спрямування та інші суб’єкти освітньої діяльності системи військової освіти.
До функцій Міноборони у процесі моніторингу та оцінки результатів реалізації Концепції належать:
координація діяльності відповідних органів управління складових сил оборони, державних органів та взаємодія з органами місцевого самоврядування щодо реалізації Концепції;
визначення ефективності її реалізації;
оприлюднення інформації щодо результатів здійснення заходів та досягнення показників реалізації Концепції, підготовка і оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті узагальненого звіту про виконання завдань та заходів з її реалізації на відповідний період, крім інформації з обмеженим доступом.
Моніторинг здійснюється шляхом аналізу процесів виконання завдань і заходів з реалізації Концепції, показників їх досягнення, визначення частки виконаних/невиконаних завдань та заходів у відповідний період, з’ясування причин та наслідків їх неповного виконання, проведення оцінки здійснення заходів з реалізації Концепції.
Моніторинг реалізації Концепції проводиться постійно, звіти про його результати у поточному році узагальнюються Міноборони до 1 лютого наступного року. У річних звітах, які подаються відповідальними виконавцями Міноборони до 30 грудня поточного року, міститься інформація про стан реалізації Концепції, основні досягнення та у разі потреби недоліки щодо здійснення заходів з її реалізації, причини та наслідки їх неповного виконання, а також у разі потреби пропозиції щодо коригування завдань, очікуваних результатів та показників їх досягнення.
Щорічний звіт про здійснення заходів та досягнення показників реалізації Концепції за відповідний рік Міноборони оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 10 лютого наступного року.
Оцінювання проводиться один раз на п’ять років (проміжне та завершальне), зокрема шляхом проведення аналізу:
впливу реалізації Концепції на задоволення ключових інтересів Збройних Сил та інших складових сил оборони в забезпеченні їх висококваліфікованими військовими фахівцями;
досягнення кінцевої мети Концепції, відхилення від визначених завдань та заходів, очікуваних результатів і показників їх досягнення із зазначенням причин;
логічності та обґрунтованості обраних підходів до реалізації Концепції, необхідності її перегляду, припинення чи продовження реалізації Концепції на наступний період.
Зворотній зв’язок із заінтересованими сторонами щодо реалізації Концепції здійснюється шляхом проведення спільних нарад, робочих зустрічей, консультацій, засідань за круглим столом, конференцій тощо.
За результатами оцінювання результатів реалізації Концепції Міноборони готується та подається Кабінетові Міністрів України:
звіт про оцінювання результатів реалізації Концепції, що містить висновки та рекомендації щодо необхідності перегляду, припинення чи продовження її реалізації або розроблення Концепції на наступний період;
основні досягнення та недоліки (за наявності) державної політики за визначений період.
У 2032 році Міноборони разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та державними органами готує узагальнений звіт, у якому підбиваються підсумки реалізації Концепції.
У звіті у разі потреби зазначаються причини та наслідки неповного досягнення (недосягнення) певних завдань, аналіз виявлених недоліків Концепції, актуальних проблем трансформації військової освіти. Звіт планується використати як аналітичне підґрунтя для розроблення Концепції трансформації системи військової освіти на наступний період.
Додаток
до Концепції
ПЕРЕЛІК
завдань і заходів з реалізації Концепції трансформації системи військової освіти ".
( Див. текст )