Про затвердження Положення про Республіканську комісію у справах депортованих народів Криму

Кабінет Міністрів України

Затвердити Положення про Республіканську комісію у справах депортованих народів Криму, що додається.

1. Республіканська комісія у справах депортованих народів Криму (надалі - Комісія) утворена постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1992 р. N 42 для вирішення практичних питань, пов'язаних із поверненням депортованих народів Криму на свою історичну батьківщину та у місця їх традиційного проживання.

2. Комісія координує діяльність міністерств і відомств України, Ради Міністрів Республіки Крим, Севастопольського міськвиконкому та інших органів державної виконавчої влади по здійсненню комплексу заходів щодо життєзабезпечення депортованих народів Криму, контролює виконання рішень з цього питання.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими рішеннями Верховної Ради України, її Президії, указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Комісія тісно взаємодіє з Комісією Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин та іншими комісіями Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, з аналогічними комісіями інших держав, народними депутатами України і Республіки Крим, а також з громадськими організаціями і рухами депортованих народів для виконання завдань, визначених цим Положенням.

3. Головними завданнями Комісії є:

організація розробки і реалізації комплексу заходів щодо добровільного організованого повернення депортованих народів Криму, які включають регулювання питань їх індивідуального і групового повернення, а також всебічний облік вільного волевиявлення і погодження інтересів депортованих народів і всього населення Криму;

сприяння створенню соціально-економічних та інших умов для відродження, збереження і розвитку мов, культур, національних традицій депортованих народів;

контроль за виконанням міністерствами і відомствами України, Радою Міністрів Республіки Крим, Севастопольским міськвиконкомом, іншими органами державної виконавчої влади рішень з питань поновлення прав депортованих народів Криму.

4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

організує вивчення питань, пов'язаних із забезпеченням інтересів депортованих народів, зокрема про їх соціально-демографічний і професійний склад, масштаби добровільного повернення, створення для них робочих місць, належних соціально-побутових умов;

координує і контролює розробку регіональних програм, реалізацію комплексу заходів щодо добровільного організованого повернення депортованих народів Криму, виконання доручень з цього питання;

проводить аналіз і узагальнення практики роботи органів державної виконавчої влади України щодо поновлення прав депортованих народів;

взаємодіє за дорученням Кабінету Міністрів України з урядовими органами і громадськими організаціями інших держав щодо спільного вирішення питань, які стосуються повернення депортованих народів Криму;

готує при необхідності проекти відповідних рішень та інших документів Уряду України з питань, пов'язаних із поновленням прав депортованих народів Криму;

допомагає у створенні міжнародних та інших фондів сприяння поверненню і влаштуванню депортованих народів Криму.

5. Комісія має право:

приймати рішення з питань, що відносяться до її компетенції;

одержувати необхідні їй дані від міністерств і відомств України, Ради Міністрів Республіки Крим, Севастопольського міськвиконкому та інших органів державної виконавчої влади;

розглядати з міністерствами і відомствами України, Радою Міністрів Республіки Крим, Севастопольським міськвиконкомом та іншими органами державної виконавчої влади питання, які виникають у ході виконання комплексу заходів щодо добровільного організованого повернення депортованих народів Криму, та приймати необхідні рішення;

заслуховувати на своїх засіданнях повідомлення керівників міністерств і відомств України, Ради Міністрів Республіки Крим, Севастопольського міськвиконкому та інших органів державної і виконавчої влади з питань, що належать до її відання;

створити робочі групи для підготовки пропозицій, пов'язаних із поновленням прав депортованих народів Криму, залучати до участі в них працівників міністерств і відомств України, Ради Міністрів Республіки Крим, Севастопольського міськвиконкому та інших органів державної виконавчої влади, наукових установ і організацій;

організовувати і проводити з виїздом на місця перевірку виконання рішень Уряду України та Комісії;

затверджувати організаційно-методичні документи з питань, що належать до компетенції Комісії.

6. Рішення Комісії, прийняті в межах її компетенції, є обов'язковими для виконання міністерствами і відомствами України, Радою Міністрів Республіки Крим, Севастопольським міськвиконкомом та іншими органами державної виконавчої влади.

7. Склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України. Зміни до складу Комісії вносить її голова за погодженням з керівниками Ради Міністрів Республіки Крим, відповідних міністерств, відомств і організацій.

8. Робота Комісії проводиться за планами, що затверджуються на її засіданні.

Чергові засідання Комісії скликаються в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

Позачергові засідання Комісії скликаються на розсуд голови або за пропозицією більшості членів Комісії - представників депортованих народів Криму.

Члени Комісії беруть участь в її засіданнях особисто без права заміни.

Рішення Комісії приймається більшістю голосів її членів. У разі незгоди з прийнятим рішенням член Комісії має право звернутися до Кабінету Міністрів України.

Голова Комісії забезпечує проведення її планових і позачергових засідань, організує контроль за виконанням прийнятих рішень.

Строк повноважень і діяльності Комісії визначається часом виконання комплексу заходів щодо добровільного організованого повернення депортованих народів Криму.

Організаційне забезпечення роботи Комісії покладається на Міністерство у справах національностей та міграції.

9. Діяльність Комісії здійснюється відповідно до принципу гласності та врахування громадської думки; про хід її роботи та рішення, що приймаються, широко сповіщаються заінтересовані органи державної виконавчої влади та громадські організації, засоби масової інформації.