Про затвердження Типового положення про центр захисту дітей "Наші діти"

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Типове положення про центр захисту дітей "Наші діти", що додається.

2. Визнати таким, що втратило чинність, Типове положення про центр захисту дітей "Наші діти", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 р. N 787 "Про проведення у м. Києві експерименту щодо запровадження інноваційної форми влаштування дітей" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 41, ст. 1623; 2008 р., N 31, ст. 978).

1. Центр захисту дітей "Наші діти" (далі - центр) - заклад соціального захисту дітей, призначений для перебування дітей віком до 18 років і надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної та інших видів допомоги.

2. Основними завданнями центру є:

реалізація права дітей на виховання в оточенні, максимально наближеному до сімейного, за принципом родинності, а також на фізичний, інтелектуальний і духовний розвиток;

створення житлово-побутових умов для забезпечення нормальної життєдіяльності, проживання, навчання, праці та змістовного дозвілля дітей;

сприяння особам, які виховують дітей під опікою, у прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу (у тому числі тих, що проживають на території центру), у здійсненні ними функцій щодо належного утримання, виховання та розвитку дитини;

створення умов для забезпечення здобуття дітьми освіти у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних навчальних закладах за місцезнаходженням центру;

забезпечення влаштування дітей після досягнення ними повноліття (працевлаштування, навчання у вищих навчальних закладах тощо);

надання соціальної та психологічної допомоги.

3. Центр у своїй діяльності:

керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами;

взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями.

З метою забезпечення виконання завдань центр має право укладати угоди про співпрацю з відповідними місцевими органами виконавчої влади.

4. Центр утворюється, реорганізується та ліквідується структурним осередком Німецько-Польсько-Українського товариства в Україні (далі - засновник). Центр є юридичною особою і діє на підставі Положення.

5. Центр є неприбутковою організацією, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Центр може мати у власності житлові та нежитлові приміщення, а також будь-яке інше рухоме і нерухоме майно.

6. Діяльність центру може бути припинена шляхом його реорганізації або ліквідації.

У разі припинення діяльності центру питання подальшого влаштування дітей вирішується службою у справах дітей.

7. За дітьми, яких влаштовано до центру, зберігається право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, передбачені законодавством.

8. Діти, які перебувають у центрі, мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами у разі, коли це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначає відповідна служба у справах дітей за погодженням з директором центру.

9. Усиновлення дітей, які перебувають у центрі, передача їх під опіку та піклування, до прийомної сім'ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюються відповідно до законодавства.

10. У центрі можуть утворюватися сімейні групи та відділення соціально-психологічної реабілітації дітей.

11. Центр здійснює підбір кандидатів в опікуни, прийомні батьки чи батьки-вихователі, сприяє підготовці документів, необхідних для їх призначення опікунами, створення прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу, надає сім'ям, що виховують дітей під опікою, прийомним сім'ям чи дитячим будинкам сімейного типу у користування житлове приміщення.

12. Центр забезпечує проживання сімейних груп, опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів і дітей в атмосфері, в якій діти відчувають захищеність, належність до родини, мають змогу наочно спостерігати діючу модель сім'ї для набуття навичок створення в майбутньому власної сім'ї.

13. Умови забезпечення житлом та проживання в ньому сімей, в яких діти перебувають під опікою, прийомних сімей чи дитячих будинків сімейного типу регулюються окремим договором (угодою), укладеним між центром, місцевим органом виконавчої влади та опікуном, прийомними батьками чи батьками-вихователями.

14. Порушення угоди є підставою для позбавлення опікунів, прийомних батьків чи батьків-вихователів права займати житлову площу, надану центром, а також для подання до органів опіки та піклування клопотання щодо звільнення їх від обов'язків опікунів, прийомних батьків чи батьків-вихователів.

15. Опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі проживають разом з дітьми і виконують обов'язки з утримання та виховання згідно з вимогами законодавства.

16. Прийняття дітей до сімей опікунів, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, які проживають у центрі, здійснюється на підставі рішення органу опіки та піклування за попереднім погодженням з центром.

17. До сімейної групи зараховуються діти, які опинились у складних життєвих обставинах, залишились без батьківського піклування, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. До складу кожної сімейної групи входить вихователь.

18. Відділення соціально-психологічної реабілітації дітей складається з груп соціально-психологічної реабілітації, кількість яких не повинна перевищувати двох. У кожній реабілітаційній групі може перебувати не більше ніж десять дітей.

19. До відділення соціально-психологічної реабілітації приймаються діти, покинуті батьками, які бродяжать або жебракують, місцезнаходження батьків яких не встановлено, які залишили сім'ю чи навчальний заклад, втратили зв'язок з батьками під час стихійного лиха, техногенної аварії, катастрофи, та діти, життю і здоров'ю яких загрожує перебування в сім'ї.

20. Строк перебування дитини у відділенні соціально-психологічної реабілітації не повинен перевищувати 12 місяців. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений за погодженням з відповідною службою у справах дітей за місцем походження дитини, але не більш як до 18 місяців.

21. Діти зараховуються до відділення соціально-психологічної реабілітації та/або сімейної групи за направленням служби у справах дітей на підставі наказу директора центру.

На кожну дитину, зараховану до відділення соціально-психологічної реабілітації та/або сімейної групи, заводиться особова справа, в якій зберігаються:

направлення відповідної служби у справах дітей, виданого з урахуванням висновку міського центру дитини, що містить первинну оцінку потреб дитини;

медична картка дитини (форма N 026/у);

картка профілактичних щеплень (форма N 063/о);

виписка з історії хвороби з результатами медичного обстеження, у тому числі лабораторних аналізів крові, сечі, висіву із зіву на дифтерію, висіву калу на збудників кишкових інфекцій, ентеробіоз;

довідка від дільничного лікаря-педіатра про відсутність інфекційних захворювань за місцем проживання дитини;

копія свідоцтва про народження (у разі відсутності свідоцтва про народження - зазначається причина);

дані про батьків або осіб, які їх замінюють (або пояснення причини відсутності таких даних).

Особова справа дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, ведеться відповідно до пунктів 15 і 37 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 76, ст. 2561).

22. До центру не приймаються діти, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, що вчинили правопорушення і щодо яких є відомості про винесення відповідними органами чи посадовими особами рішення про затримання, арешт або поміщення до приймальника-розподільника для дітей.

23. Вибуття дитини з центру здійснюється за наказом директора центру.

24. У центрі діти виховуються на основі таких принципів:

довіра у стосунках між наставником, вихователем та дітьми, за яких він відповідає;

шанобливе та уважне ставлення дітей один до одного;

набуття навичок дітьми для самостійного ведення домашнього господарства;

тісний емоційний зв'язок між вихователем і дітьми.

25. До роботи в центрі можуть залучатися психологи, соціальні працівники та у разі необхідності інші спеціалісти.

26. Для кожної сімейної або реабілітаційної групи призначається помічник вихователя, який надає допомогу в догляді та вихованні дітей, веденні домашнього господарства.

27. Вихователі та помічники проходять відбір і спеціальну підготовку в порядку та на умовах, визначених керівництвом центру.

28. На посаду вихователя та помічника призначається повнолітня особа, за винятком осіб, які:

мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей;

визнані в установленому порядку недієздатними або дієздатність яких обмежена;

позбавлені батьківських прав;

звільнені від обов'язків опікунів (піклувальників або усиновителів) за неналежне виконання покладених на них обов'язків;

за станом здоров'я не можуть виконувати професійні обов'язки (інваліди I і II групи, особи з глибокими органічними ураженнями нервової системи, алкогольною і наркотичною залежністю, відкритою формою туберкульозу, розладами психіки та поведінки);

засуджені за злочини проти особи.

29. Прийняття на роботу вихователів та помічників здійснюється відповідно до законодавства та Положення про центр.

30. Вихователі та помічники:

створюють умови для всебічного розвитку дітей, сприяють здобуттю ними належної освіти, навичок до самостійного життя;

у роботі з дітьми дотримуються вимог законодавства про захист інтересів дітей та охорону дитинства;

проходять в обов'язковому порядку профілактичні медичні огляди відповідно до законодавства.

31. Діти, які перебувають у центрі, мають право на:

виховання в оточенні, максимально наближеному до сімейного;

проживання в одній сімейній групі разом з рідними братами і сестрами;

забезпечення належних умов для фізичного, інтелектуального і духовного розвитку;

психологічну, медичну та педагогічну допомогу;

щорічне оздоровлення;

отримання інформації про батьків у разі, коли це не завдає їм шкоди;

особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду;

участь у прийнятті рішень, що стосуються їх життя і здоров'я;

участь у громадському житті центру;

аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, передбачені законодавством;

захист своїх прав та інтересів, зокрема в суді.

32. Керівництво центром здійснює його директор, який призначається на посаду та звільняється з посади засновником.

33. Не можуть претендувати на посаду директора центру особи, які:

не є громадянами України;

визнані в установленому порядку недієздатними або дієздатність яких обмежена;

позбавлені батьківських прав;

звільнені від обов'язків опікунів (піклувальників, усиновителів) за неналежне виконання покладених на них обов'язків;

за станом здоров'я не можуть виконувати професійні обов'язки (інваліди I і II групи, особи з глибокими органічними ураженнями нервової системи, алкогольною і наркотичною залежністю, відкритою формою туберкульозу, розладами психіки та поведінки).

34. Директор центру:

здійснює керівництво і контроль за діяльністю центру;

діє від імені центру, представляє його інтереси в державних та інших органах, установах та організаціях, укладає угоди з юридичними і фізичними особами;

представляє інтереси дітей і забезпечує дотримання їх прав;

створює належні умови для функціонування центру;

забезпечує виконання дитячих і молодіжних програм та реалізацію відповідних проектів, зокрема міжнародних;

розпоряджається за згодою засновника майном, коштами центру, відповідає за фінансову дисципліну та збереження його матеріально-технічної бази;

призначає за погодженням із засновником на посаду і звільняє з посади працівників центру;

затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові інструкції працівників центру;

забезпечує дотримання вимог законодавства щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників центру;

заохочує працівників та застосовує до них дисциплінарні стягнення;

забезпечує підвищення кваліфікації працівників центру;

відповідає за виконання завдань, покладених на центр.

35. Директор очолює утворений у центрі комітет з влаштування дітей, до складу якого входять представник засновника, вихователі, психологи і соціальні працівники.

36. Комітет з влаштування дітей:

розглядає звернення про влаштування дитини до центру;

визначає сімейну або реабілітаційну групу, яка оптимально відповідає потребам конкретної дитини;

перевіряє повноту і правильність оформлення документів дитини.

37. Фінансове, матеріально-технічне забезпечення центру, утримання дітей у центрі здійснюється за рахунок коштів засновника.

38. Кошторис витрат, пов'язаних з фінансуванням центру, складається щороку і затверджується засновником.

39. Джерелами фінансування центру є кошти засновника, добровільні пожертвування та цільові внески юридичних і фізичних осіб.

40. Штатний розпис центру затверджує засновник.

41. Центр за погодженням із засновником може придбавати і орендувати майно, необхідне для діяльності центру.

42. Ведення діловодства, бухгалтерського обліку та статистичної звітності у центрі здійснюється відповідно до законодавства.

43. Контроль за діяльністю центру із захисту прав та інтересів дітей, використанням коштів здійснює в установленому порядку засновник.

44. Контроль за створенням належних умов для виховання та утримання дітей здійснює служба у справах дітей Київської міськдержадміністрації, а також служба у справах дітей відповідного органу опіки та піклування, який направив дитину до центру, шляхом відвідування центру.