( Підпункт 2 пункту 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
3) карта визначення індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг;
( Підпункт 3 пункту 30 в редакції Постанови КМ N 1093 від 23.12.2015 )
4) копія довідки про встановлення групи інвалідності (за наявності);
( Підпункт 4 пункту 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
5) довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
( Підпункт 5 пункту 30 в редакції Постанови КМ N 1024 від 07.11.2012 )
6) копія наказу про надання (припинення) соціальних послуг;
( Підпункт 6 пункту 30 в редакції Постанови КМ N 1093 від 23.12.2015 )
7) довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за встановленням диференційованої плати за надання соціальних послуг;
( Пункт 30 доповнено підпунктом 7 згідно з Постановою КМ N 1184 від 19.12.2012 )
8) індивідуальний план надання соціальної послуги;
( Пункт 30 доповнено підпунктом 8 згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
9) договір про надання соціальної послуги;
( Пункт 30 доповнено підпунктом 9 згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
10) копія рішення (розпорядження) органу, яким утворено територіальний центр, або утвореної ним комісії про звільнення від плати громадян похилого віку, осіб з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), що не здатні до самообслуговування, але мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (за наявності);
( Пункт 30 доповнено підпунктом 10 згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
11) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб).
( Пункт 30 доповнено підпунктом 11 згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
31. Відділення денного перебування очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з начальником відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради.
( Абзац перший пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
Завідувач відділення повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.
32. У складі територіального центру може утворюватися кілька відділень денного перебування залежно від місця проживання громадян, яких він обслуговує, стану їх здоров'я та потреб.
( Пункт 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )( Розділ "Перелік, умови та порядок надання соціальних послуг відділенням соціально-медичних послуг територіального центру" виключено на підставі Постанови КМ N 1093 від 23.12.2015 )
Перелік, умови та порядок надання соціальних послуг відділенням стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центру
( Назва розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
38. Відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центру (далі - відділення стаціонарного догляду) утворюється для обслуговування не менш як 10 і не більш як 50 одиноких громадян (обмеження щодо граничної чисельності громадян у відділенні стаціонарного догляду, що встановлено цим пунктом, набирає чинності з 1 січня 2017 р.), до якого на постійне або тимчасове проживання, повне державне утримання безоплатно приймаються одинокі громадяни похилого віку, особи з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я за станом здоров'я не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду та допомоги, стаціонарного догляду, соціально-побутових, соціально-медичних та інших соціальних послуг.
( Пункт 38 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
39. У відділенні стаціонарного догляду громадяни перебувають на повному державному утриманні, одержують соціальну послугу стаціонарного догляду та відповідно до встановлених норм забезпечуються:
( Абзац перший пункту 39 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
1) житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем і столовим посудом;
2) раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі з урахуванням віку і стану здоров'я, у межах натуральних норм харчування, передбачених для мешканців інтернатних установ;
3) цілодобовим медичним обслуговуванням;
4) слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами відповідно до медичного висновку;
5) комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання тощо).
40. Одиноким пенсіонерам, які перебувають у відділенні стаціонарного догляду, пенсія виплачується у встановленому законодавством порядку.
41. За наявності вільних місць до відділення стаціонарного догляду на загальних умовах строком до чотирьох місяців можуть прийматися одинокі громадяни похилого віку, особи з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які тимчасово втратили здатність до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, соціально-медичного обслуговування.
42. За рішенням органу, що утворив територіальний центр, до відділення стаціонарного догляду на загальних підставах можуть прийматися (за наявності вільних місць) громадяни похилого віку, особи з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу. В такому разі зазначені категорії громадян перебувають у відділенні стаціонарного догляду на умовах оплати згідно із затвердженими тарифами або за рахунок додаткових коштів місцевих бюджетів.
43. Право на позачергове влаштування до відділення стаціонарного догляду мають одинокі ветерани війни, особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", жертви нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1, 2 і 3 категорії, особи, депортовані за національною ознакою, у разі, коли вони не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду та соціально-медичного обслуговування.
( Абзац перший пункту 43 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
Одинокі ветерани праці, самотні громадяни похилого віку та члени сімей загиблих військовослужбовців мають переважне право на влаштування до відділення стаціонарного догляду.
44. Громадяни, які уклали договір довічного утримання (догляду), до відділення стаціонарного догляду не приймаються.
45. До відділення стаціонарного догляду громадяни приймаються за направленням (путівкою) структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради за місцем проживання/перебування. Направлення (путівка) видається на підставі письмової заяви громадянина, паспорта, висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я про не здатність його до самообслуговування та потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі.
( Пункт 45 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
46. На кожного громадянина, який перебуває у відділенні стаціонарного догляду, ведеться особова справа, в якій міститься:
1) письмова заява громадянина;
2) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
3) направлення (путівка);
4) висновок лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я про нездатність до самообслуговування та потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі;
5) довідка про розмір призначеної пенсії;
6) довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
( Підпункт 6 пункту 46 в редакції Постанови КМ N 1024 від 07.11.2012 )
7) інформація з Державного реєстру прав, отримана посадовою особою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу відповідної ради шляхом безпосереднього доступу до цього Реєстру;
( Підпункт 7 пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012; в редакції Постанови КМ N 1093 від 23.12.2015 )
8) довідка медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявності);
( Підпункт 8 пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
9) копія наказу про надання (припинення) соціальних послуг;
( Підпункт 9 пункту 46 в редакції Постанови КМ N 1093 від 23.12.2015 )
10) копія рішення (розпорядження) органу, що утворив територіальний центр, або утвореної ним комісії про звільнення від плати громадян похилого віку, осіб з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування, але мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу (за наявності);
( Пункт 46 доповнено підпунктом 10 згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
11) довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за встановленням диференційованої плати за надання соціальних послуг;
( Пункт 46 доповнено підпунктом 11 згідно з Постановою КМ N 1184 від 19.12.2012 )
12) карта визначення індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг;
( Пункт 46 доповнено підпунктом 12 згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
13) індивідуальний план надання соціальної послуги;
( Пункт 46 доповнено підпунктом 13 згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
14) договір про надання соціальної послуги;
( Пункт 46 доповнено підпунктом 14 згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
15) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб).
( Пункт 46 доповнено підпунктом 15 згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
47. Громадяни, які приймаються до відділення стаціонарного догляду, проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів, після чого у разі відсутності інфекційних захворювань переводяться до приміщення постійного проживання.
48. Тимчасове вибуття громадянина із відділення стаціонарного догляду за особистим бажанням дозволяється за висновком лікаря та письмовим зобов'язанням родичів або осіб, які згодні його прийняти на проживання та забезпечити належний догляд і необхідні соціальні послуги.
Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або інших осіб, територіальний центр не компенсує.
Якщо громадянин тимчасово вибуває із відділення стаціонарного догляду на цей період він знімається з матеріального забезпечення. Про вибуття із відділення стаціонарного догляду громадянин завчасно (за три дні) письмово повідомляє завідувача відділення стаціонарного догляду.
49. Адміністрація територіального центру відповідно до законодавства може виконувати обов'язки опікуна (піклувальника) щодо громадян, які перебувають у відділенні стаціонарного догляду, яким не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, і одночасно вживає заходів до встановлення опіки чи піклування над такими громадянами.
50. Перебування громадянина у відділенні стаціонарного догляду припиняється за погодженням з відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради на підставі письмової заяви громадянина за наявності інформації про нове місце проживання і забезпечення йому постійного стороннього догляду.
У разі припинення перебування у відділенні стаціонарного догляду громадянину видається одяг, білизна, взуття (згідно із сезоном), документи, власні речі та цінності (ощадна книжка, цінні папери тощо), які зберігалися у відділенні, а також довідка із зазначенням строку перебування у відділенні.
51. Забезпечення громадян, які перебувають у відділенні стаціонарного догляду, здійснюється відповідно до нормативів, передбачених для будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю і відділень стаціонарного догляду територіальних центрів, затверджених Мінсоцполітики.
( Пункт 51 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 35 від 25.01.2012 )
52. Відділення стаціонарного догляду очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з начальником відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради.
Завідувач відділення стаціонарного догляду повинен мати вищу медичну або іншу вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.
Перелік, умови та порядок надання соціальних послуг відділенням організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіального центру
53. Відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіального центру (далі - відділення адресної допомоги) утворюється для обслуговування не менш як 500 таких громадян, які відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов потребують натуральної чи грошової допомоги:
( Абзац перший пункту 53 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )
похилого віку;
осіб з інвалідністю;
хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці) у разі коли вони на своєму утриманні мають неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю;
які перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою, у разі коли вони мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю.
Право на безоплатне обслуговування відділенням адресної допомоги мають:
( Абзац шостий пункту 53 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
громадяни, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому порядку;
( Абзац пункту 53 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
інші громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, за умови, що середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж 1,5 прожиткового мінімуму для сім'ї;
( Абзац пункту 53 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім'ї;
( Абзац пункту 53 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
внутрішньо переміщені особи.
( Пункт 53 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
54. Відділення адресної допомоги виходячи з можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази безоплатно забезпечує громадян, зазначених у пункті 53 цього переліку:
( Абзац перший пункту 54 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )
1) одягом, взуттям, іншими предметами першої потреби;
2) ліками, предметами медичного призначення;
3) предметами побутової гігієни;
4) продовольчими та промисловими товарами;
5) гарячими обідами тощо.
55. Відділення адресної допомоги має право організовувати надання на платній та безоплатній основі швацьких, кравецьких, перукарських послуг, послуг з ремонту вікон, дверей, квартир (будинків), санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, радіоапаратури, холодильників, взуття, послуг із заготівлі та завезення палива, розпилювання дров тощо.
56. Якщо в ході обстеження матеріально-побутових умов громадян з числа осіб, зазначених у пункті 53 цього переліку, які мають право на обслуговування відділенням адресної допомоги, буде встановлено, що вони перенесли операцію, тривале захворювання, у зв'язку з чим перебували на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я і мають офіційне підтвердження пов'язаних з цими обставинами грошових витрат, натуральна чи грошова допомога надається їм за умови, що середньомісячний сукупний дохід їх сімей за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення, не перевищує встановлених законом двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
( Пункт 56 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )
57. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженою спільним наказом Мінсоцполітики, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держсім'ямолоддю від 15 листопада 2001 р. N 486/202/524/455/3370.
58. Відділення адресної допомоги може організовувати пункти прийому від громадян, підприємств, установ та організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб малозабезпечених громадян.
59. Відділення адресної допомоги здійснює обслуговування громадян за умови подання письмової заяви, довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, довідки про доходи всіх членів сім'ї.
( Абзац перший пункту 59 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )
За згодою громадянина складається акт обстеження його матеріально-побутових умов.
( Абзац другий пункту 59 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )( Пункт 59 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
60. На кожного громадянина, якого обслуговує відділення адресної допомоги, ведеться особова справа, в якій міститься:
( Абзац перший пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
1) письмова заява громадянина;
( Абзац пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
2) довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
3) довідки про доходи членів сім'ї або довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за встановленням диференційованої плати за надання соціальних послуг;
( Абзац пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1184 від 19.12.2012 )
4) копія наказу про здійснення (припинення) обслуговування;
( Абзац пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
5) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб).
( Пункт 60 доповнено підпунктом 5 згідно з Постановою КМ N 1093 від 23.12.2015 )
Соціальний працівник відділення адресної допомоги формує особові справи громадян, які звернулися за допомогою, перевіряє відомості, зазначені у поданих ними документах, і вносить їх до електронної бази даних територіального центру.
( Абзац пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
У разі надання натуральної чи грошової допомоги громадянинові видається документ із зазначенням його прізвища, ім'я, по батькові, адреси, виду наданої допомоги, її кількісних та вартісних показників.
У разі коли громадянин через часткову втрату рухової активності не може відвідати відділення адресної допомоги та особисто отримати допомогу, адміністрація територіального центру вживає заходів для доставки допомоги громадянину за місцем його проживання.
61. Відділення адресної допомоги очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з начальником відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради.
Завідувач відділення повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи не менш як три роки.