Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту

73. Обов'язки та права пасажира під час перевезення на міжнародних маршрутах на території України визначаються пунктами 26-30 цих Правил.

Крім обов'язків, визначених пунктом 26 цих Правил, пасажир зобов'язаний додержуватись вимог прикордонного, митного та інших видів контролю.

Крім прав, визначених пунктом 27 цих Правил, пасажир має право:

перевозити в автобусі безоплатно одну дитину віком, що визначається за згодою пасажирського перевізника і замовника;

перевозити за плату собаку в наморднику за наявності повідка, дрібних звірів і птахів у клітках з пред'явленням документів на них, встановлених ветеринарною службою, на спеціально обладнаних місцях, якщо це передбачено відповідними міжнародними договорами;

зазначати у багажній квитанції вартість багажу під час його здавання на перевезення;

бути присутнім під час огляду належного йому багажу, а також під час відбору зразків, проб речовин і матеріалів для проведення експрес-аналізу відповідними контролюючими органами;

одержувати від посадових осіб КПП та інших контролюючих органів у разі відмови у пропуску через державний кордон роз'яснення, а у разі вилучення паспорта - копії протоколу про його вилучення з відповідним обґрунтуванням.

74. Обов'язки та права пасажирського перевізника на території України під час перевезення на міжнародних маршрутах перевезень визначаються пунктами 31 і 32 цих Правил.

75. Обов'язки та права водія, що здійснює перевезення на міжнародних маршрутах на території України, визначаються пунктами 33-35 цих Правил.

Крім обов'язків, передбачених пунктом 33 цих Правил, водій повинен:

додержуватись вимог правил прикордонного, митного контролю, контролю СМАП та інших видів контролю;

подавати автобус на платформу для посадки пасажирів за 20 хвилин до відправлення;

забезпечувати своєчасне вмикання і правильну експлуатацію тахографа, а у разі виходу його з ладу - вжити заходів для усунення несправностей;

пред'являти для перевірки постам МВС, митниці, СМАП:

а) на міжнародних маршрутах регулярних перевезень - посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб, дорожній лист, відповідну ліцензію або ліцензійну картку, схему маршруту, розклад руху автобуса, квитково-облікову документацію, дозвіл на здійснення міжнародних перевезень пасажирів;

б) на міжнародних маршрутах нерегулярних перевезень - посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб, дорожній лист, один примірник якого залишається на митниці, відповідну ліцензію або ліцензійну картку, дозвіл на здійснення нерегулярного перевезення (для іноземного перевізника, що виїжджає з України або в'їжджає в Україну з громадянами України);

в) документи, що підтверджують додержання встановленого режиму праці та відпочинку.

Крім прав, передбачених пунктом 35 цих Правил, водій має право:

бути особисто присутнім під час огляду автобуса і належного його пасажирам багажу;

одержувати від посадових осіб КПП, митниці, СМАП, постів МВС та інших контролюючих органів у разі відмови в пропуску автобуса через державний кордон роз'яснення, а у разі вилучення паспорта - копії протоколу про його вилучення з відповідним обґрунтуванням.

76. Максимальна кількість туристів для перевезення автобусом не повинна перевищувати кількості місць для сидіння згідно з паспортом заводу-виготовлювача.

77. Перевезення туристів здійснюється на підставі довгострокового договору або договору разового перевезення, зразки яких затверджуються Мінтрансом та Держтурадміністрацією. У договорі визначаються вимоги до транспортного засобу та його обладнання, умови відпочинку і харчування водіїв тощо.

Договір на разове перевезення туристів укладається з пасажирським перевізником суб'єктом туристичної діяльності, який є замовником на перевезення, у формі замовлення не пізніше ніж за 48 годин до здійснення перевезення. Зміни у замовленні на перевезення повинні бути подані замовником у письмовій формі за підписом уповноваженої особи.

78. Перевезення туристів здійснюється за маршрутом, що визначається суб'єктом туристичної діяльності.

79. Візуальна інформація на автобусі розміщується на передньому трафареті (напис чорною фарбою "Туристичний").

80. У салоні автобуса повинні бути позначені місця розташування аварійних виходів із зазначенням способу їх відкривання, вогнегасника, аптечки та кнопки екстреної зупинки. Написи можуть замінюватися або дублюватися відповідними символічними зображеннями.

81. Для належної організації туристичних перевезень пасажирському перевізнику необхідно:

а) визначити маршрут перевезення туристів, як правило, такий, яким уже здійснюються регулярні автобусні перевезення;

б) визначити місця зупинки автобуса з урахуванням, що після керування автобусом протягом чотирьох з половиною годин водій повинен зробити перерву не менше ніж на 45 хвилин, якщо не настала перерва на обід;

в) скласти схему маршруту з нанесенням на неї ділянок доріг, населених пунктів, місць концентрації дорожньо-транспортних подій, аварійно небезпечних ділянок тощо;

г) скласти розклад руху.

82. Під час перевезення туристів на них поширюються права і обов'язки пасажира (в частині, що стосується туристів), визначені пунктами 26-30 цих Правил. Обов'язки та права перевізника, водія під час перевезення туристів визначаються пунктами 31-35 цих Правил. Взаємна відповідальність перевізника та туриста визначається законодавством.

83. Суб'єкт туристичної діяльності повинен:

до початку перевезення скласти список туристів у трьох примірниках (для пасажирського перевізника, суб'єкта туристичної діяльності, керівника туристської групи);

ознайомити туристів з умовами одержання транспортних послуг, завчасно повідомити їх про час та місце посадки в автобус і проінформувати про можливі додаткові послуги;

допускати до перевезення туристів, зазначених у списку;

у разі тривалості роботи водіїв більше ніж 8 годин забезпечувати їм відпочинок у готелі або надавати окрему кімнату.

Після надання транспортної послуги керівник туристської групи зобов'язаний підписати дорожній лист і замовлення на перевезення, зазначивши пройдений шлях, час початку та закінчення роботи, а у разі зміни розкладу руху - її причину.

84. Перевезення на замовлення виконуються на підставі договору (заявки) пасажирського перевізника із замовником транспортних послуг. За договором про транспортне обслуговування підприємств, установ та організацій, а також для доставки працівників до місця роботи перевезення на замовлення можуть бути регулярними.

85. До початку перевезення замовник транспортних послуг повинен:

подати пасажирському перевізнику заяву на перевезення пасажирів, у якій зазначити початковий та кінцевий пункти маршруту, час відправлення автобуса і перебування в розпорядженні замовника;

погодити з територіальним органом Мінтрансу графік регулярних перевезень;

ознайомити пасажирів з умовами одержання транспортних послуг.

86. Пасажирський перевізник повинен узгодити із замовником транспортних послуг маршрут, режим руху та умови перевезення і внести їх у дорожній лист.

87. Пасажирський перевізник забезпечує водія дорожнім листом, книгою обліку доходів і витрат, документами, що засвідчують оплату транспортних послуг (чек, квитанція, копія платіжного доручення тощо).

88. Пасажирському перевізнику, який здійснює перевезення на замовлення, забороняється провадити посадку пасажирів у пунктах, установлених для посадки пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

89. Пасажирський перевізник забезпечує належний технічний та санітарний стан транспортних засобів, здійснення контролю стану здоров'я водіїв, створює відповідні умови для праці, здійснює обов'язкове страхування пасажирів і водія від нещасних випадків під час приміських і міжміських перевезень на замовлення.

90. Передній трафарет автобуса повинен мати напис чорною фарбою "На замовлення".

91. У салоні автобуса повинні бути позначені місця розташування аварійних виходів із зазначенням способу їх відкривання.

92. Автобуси, що здійснюють міжміські перевезення пасажирів на замовлення, за бажанням власників обладнуються засобами зв'язку з органами внутрішніх справ. Вони не повинні зупинятися за межами населених пунктів на вимогу пасажирів (без наявних підстав) і осіб, які знаходяться на дорозі, особливо в нічний час.

93. Маршрут руху колони з п'яти і більше автобусів перевізники повинні погодити з органами Державтоінспекції.

94. Під час перевезення на замовлення на пасажирів поширюються права і обов'язки, визначені пунктами 26-30 цих Правил. Обов'язки та права перевізника, водія під час перевезення на замовлення визначаються пунктами 31-35 цих Правил (у частині, що стосується перевезень на замовлення).

95. Залежно від добової кількості відправлень автобусів автостанції та автовокзали поділяються на п'ять класів згідно з наведеною нижче таблицею:

96. Автостанції повинні мати такі закриті та відповідно обладнані приміщення:

автостанція п'ятого класу - одну квиткову касу та громадські вбиральні;

автостанція четвертого класу - одну квиткову касу, закрите тепле приміщення для пасажирів, громадські вбиральні;

автостанція третього класу - декілька квиткових кас, операційний зал (зал чекання), кабінет начальника автостанції, диспетчерську, кімнату для короткострокового відпочинку водіїв, службове приміщення для працівників автостанції, камеру схову багажу та ручної поклажі, громадські вбиральні;

автостанція другого класу - приміщення, що є обов'язковими для автостанції третього класу, а також окремий зал для пасажирів, що чекають поїздки, довідкове бюро, кімнату матері і дитини, буфет;

автостанція першого класу (автовокзал) - основну будівлю у два і більше поверхів з приміщеннями, що є обов'язковими для автостанції другого класу, а також пункт медичної допомоги, приміщення для централізованого продажу квитків, приміщення для відділення засобів зв'язку, кімнату чергового працівника міліції, кімнати для тривалого відпочинку водіїв і пасажирів, приміщення для кафе чи ресторану з комплексом допоміжних і складських приміщень (замість приміщення для буфету).

Присвоєння класу автостанції здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

97. У разі скорочення обсягів пасажирських перевезень приміщення автовокзалів чи автостанцій тимчасово, до відновлення зазначених обсягів перевезень, відповідно до законодавства можуть використовуватися для надання пасажирам додаткових послуг. Перепрофілювання автостанцій може здійснюватися їх власниками лише за умови закриття усіх автобусних маршрутів загального користування, що пролягають через них, та за згодою органу місцевого самоврядування населеного пункту і територіального органу Мінтрансу.

98. Схема організації дорожнього руху на території автостанції та прилеглих ділянках вулиць і доріг узгоджується з відповідними органами Державтоінспекції і підлягає перегляду в разі здійснення реконструкції автостанції.

Для організації безпечного руху транспорту і пішоходів на автостанції повинно бути здійснено:

відповідне розташування дорожніх знаків, світлофорів і візуальної інформації;

розмітку проїзної частини і майданчика міжрейсового відстою автобусів;

влаштування пішохідних переходів, зупинок і стоянок міського транспорту.

99. Перони відправлення повинні бути розташовані так, щоб забезпечити найкоротший шлях пасажирів з приміщень автостанції до автобуса. Зони чекання біля перонів відправлення повинні бути завширшки не менше ніж 2,5 метра.

Перони повинні обладнуватися навісами для укриття пасажирів під час посадки й висадки, а також на шляху прямування їх від будівлі автостанції до передніх дверей автобуса.

Платформи на перонах повинні мати підвищення над проїзною частиною не менш як 25 сантиметрів.

100. Надання послуг автостанціями населенню, пасажирам та перевізникам повинно організовуватись згідно з технологічним процесом. Типовий технологічний процес надання послуг пасажирських автостанцій та автовокзалів затверджується Мінтрансом.

101. Населенню та пасажирам на автостанції безплатно надається інформація про її роботу, маршрути, які нею обслуговуються, їх відкриття і закриття та вартість проїзду.

102. Візуальна інформація на автостанції включає:

зовні будівлі:

найменування-вивіску автостанції (автовокзалу) з інформацією біля входу про власника та режим роботи;

трафарети на платформах перону із зазначенням їх номерів та часу відправлення і прибуття автобусів;

всередині будівлі:

план автостанції;

станційний розклад руху;

схему автобусних маршрутів;

таблицю вартості проїзду та перевезення багажу;

відповідний витяг з цих Правил;

інформацію про державні органи, які здійснюють захист прав споживачів;

інформацію про страхові органи, які здійснюють обов'язкове страхування пасажирів, вантажу, та умови страхування;

перелік категорій населення, що мають право позачергового придбання квитків;

перелік категорій громадян, які мають пільги щодо плати за проїзд;

схему розташування і нумерацію місць в автобусах;

план евакуації громадян та майна автостанції на випадок надзвичайної ситуації;

відомості з безпеки дорожнього руху;

перелік послуг, які надаються автостанцією;

номери телефонів, за якими здійснюється бронювання місць та замовлення квитків;

відомості про розташування приміщень автостанції і режим їх роботи;

графічні умовні знаки-символи (піктограми), що стосуються обслуговування громадян.

103. Громадяни на автостанції повинні одержувати чітку, лаконічну та вичерпну інформацію через систему гучномовного зв'язку.

104. У разі порушення розкладу руху автобусів і змін у роботі квиткових кас оголошення передаються:

про несвоєчасне відправлення або прибуття автобусів - негайно після одержання черговим диспетчером відповідних відомостей від перевізника або з найближчої автостанції з наступним повторенням через кожні 15 хвилин;

про відміну рейсу - за 1,5 години до встановленого за розкладом часу відправлення автобуса і повторюються один раз через 30 хвилин, а потім через кожні 15 хвилин;

про заміну автобуса - з такою ж періодичністю, як і про відміну рейсу, з повідомленням причин заміни. Якщо замість автобуса з м'якими сидіннями подається автобус звичайного класу, оголошується порядок здавання або обміну квитків;

про призначення додаткового рейсу (якщо про це заздалегідь не оголошено) - в години, які забезпечують своєчасне повідомлення громадян. При цьому оголошуються відомості про марку автобуса, час відправлення, номер каси, яка продає квитки на цей рейс;

про зміни в роботі квиткових кас - негайно після прийняття такого рішення з оголошенням номерів кас, які змінюють режим своєї роботи, назв маршрутів і рейсів, яких ця зміна стосується.

Інформація з безпеки дорожнього руху, текст якої затверджується начальником автостанції, передається не рідше ніж один раз на годину.

105. Для посадки (висадки) пасажирів на міжнародних маршрутах на автостанції передбачаються окремі посадкові платформи.

На трафаретах, розташованих на платформах міжнародних маршрутів, та у розкладі відправлення (прибуття) автобусів інформація подається двома мовами у два рядки: верхній - українською, нижній - мовою держави, до якої здійснюються перевезення.

106. У кімнатах для водіїв на автостанціях повинна розміщуватися інформація з безпеки дорожнього руху, де зазначаються оперативні дані про дорожньо-транспортні події, їх причини і наслідки, а також рекомендації щодо запобігання їм.

Автостанція забезпечує водіїв автобусів інформацією про гідрометеорологічні умови на ділянках маршрутів, які вона обслуговує.

107. Усі працівники автостанції зобов'язані знати ці Правила і давати довідки громадянам і пасажирам у межах своєї компетенції чи направляти їх у довідкове бюро або до відповідної посадової особи.

Працівники автостанції, робота яких пов'язана з обслуговуванням громадян і пасажирів, повинні мати службові відзнаки, зразки яких затверджуються Мінтрансом.

108. Закриття автостанції на час обідньої перерви або для прибирання приміщень не допускається. Зал чекання, кімнати для відпочинку повинні бути відкриті для пасажирів протягом усього робочого дня. Перерва на обід для всього персоналу чергової зміни автостанції організовується за змінним графіком. За наявності на автостанції кімнат для тривалого відпочинку водіїв і транзитних пасажирів доступ до них забезпечується цілодобово незалежно від режиму роботи автостанції.

109. Відповідальність за додержання заходів щодо безпеки руху на території автостанції покладається на начальника автостанції або особу, яка виконує його обов'язки.

110. Продаж квитків на проїзд автомобільним транспортом і перевезення багажу можуть здійснювати каси автостанції (автовокзалу), пасажирські перевізники або інші уповноважені ними особи.

Каси автостанції (автовокзалу) здійснюють попередній та поточний продаж квитків на будь-який рейс згідно з розкладом руху, а також на додаткові рейси.

Пасажирські перевізники за домовленістю з власником автостанції можуть на території автостанції самостійно здійснювати поточний продаж квитків після одержання касової відомості.

111. На маршрутах міжнародних перевезень продаж квитків на проїзд, оформлення перевезення багажу здійснюється окремими касами.

112. Графік роботи автостанції передбачає відкриття кас за 30 хвилин до відправлення в рейс першого автобуса і закриття - після відправлення останнього автобуса.

Режим роботи кас встановлюється за змінним графіком відповідно до режиму руху автобусів та пасажиропотоку і повинен забезпечувати можливість своєчасного придбання квитків.

113. У день відправлення автобусів продаж квитків у касах у початкових пунктах маршрутів починається з моменту відкриття кас і припиняється за 5 хвилин до відправлення автобуса, а на проміжних пунктах - з моменту одержання інформації про наявність вільних місць і припиняється за 2 хвилини до відправлення автобуса.

Право позачергового придбання квитків надається громадянам згідно із законодавством. Продаж квитків у цьому разі здійснюється за умови пред'явлення відповідного посвідчення.

114. У касах можуть продаватися квитки на певні або на всі маршрути. Якщо каси здійснюють продаж квитків на певні маршрути, біля кожної каси вивішується перелік населених пунктів, до яких продаються квитки, а на всі маршрути - напис "Продаж квитків на всі маршрути".

115. Усі каси повинні бути пронумеровані і мати інформацію про режим роботи (початок та кінець роботи, перерву на обід), прізвище, ім'я та по батькові касира.

У касах одночасно з квитками для проїзду пасажирів продаються квитки на перевезення багажу (посилки).

116. Продаж квитків організовується на автостанціях або в окремих пунктах з постійним чи тимчасовим режимом роботи. Кількість квитків, які повинні бути продані автостанцією, визначається пасажирським перевізником і зазначається в договорі, укладеному з підприємством автостанції.

Попередньо може бути продано не більш як 80 відсотків квитків, решта - в день відправлення автобуса.

Попередній продаж квитків припиняється напередодні відправлення автобуса. Ця інформація розміщується біля кас.

117. Особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса на міжміському або міжнародному маршруті і одержання повної вартості квитка, включаючи збори за попередній продаж квитка та автостанційний (автовокзальний) збір, у разі:

відміни рейсу або запізнення автобуса з відправленням у рейс;

надання місця в автобусі іншого класу або надання пасажиру іншого місця, ніж зазначене у квитку.

У разі згоди особи на проїзд в автобусі іншого класу їй повертається різниця вартості квитків.

118. Якщо замість автобуса (крім міських маршрутів), передбаченого розкладом руху, надається автобус, проїзд у якому дорожчий, особи, що придбали квитки до оголошення про це, мають право проїзду за придбаними квитками без доплати. Квитки за встановленим більш високим тарифом продаються з моменту оголошення про заміну автобуса з наданням про це відповідної інформації.

119. У разі повернення квитка в касу автостанції на міжміських та міжнародних маршрутах не пізніше ніж за 2 години до відправлення автобуса особі повертається повна вартість квитка, за винятком збору, сплаченого за його попередній продаж, та автостанційного (автовокзального) збору.

У разі повернення квитка пізніше цього строку, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, повертається вартість квитка з відрахуванням 15 відсотків його вартості і збору за попередній продаж квитка та автостанційного (автовокзального) збору.

120. У разі запізнення пасажир має право протягом трьох годин з часу відправлення автобуса, на який було придбано квиток, а у разі хвороби або нещасного випадку протягом трьох діб поновити квиток з доплатою 25 відсотків його вартості або на повернення вартості квитка з відрахуванням 25 відсотків його вартості, а також збору за попередній продаж квитка та автостанційного (автовокзального) збору.

121. Гроші за квиток повертаються:

до дня відправлення в рейс - касами попереднього продажу квитків, які продали квиток або доставили його додому, а у разі закінчення їх роботи - квитковими касами автостанцій;

у день відправлення автобуса - квитковими касами автостанції (автовокзалу).

122. У разі вимушеної зупинки автобуса на міжміських або міжнародних маршрутах незалежно від причини зупинки та неможливості доставки пасажира до місця призначення, а також у разі припинення пасажиром поїздки через хворобу чи внаслідок нещасного випадку йому повертається вартість проїзду і перевезення багажу (за винятком страхового платежу) з розрахунку відстані від місця, де сталася вимушена зупинка, до кінцевого пункту призначення.

123. Зберігання багажу та ручної поклажі в камерах схову передбачає:

відповідність режиму роботи камер схову розкладу руху автобусів;

плату за послуги згідно з тарифами;

приймання багажу та ручної поклажі на зберігання незалежно від наявності в особи квитка.

124. У місцях розташування камер схову на доступному для огляду місці для громадян повинна знаходитися інструкція користування ними.

Не дозволяється приймати на зберігання багаж і ручну поклажу з вибуховими, отруйними, вогненебезпечними, їдкими, сморідними, наркотичними та іншими небезпечними речовинами, а також речі, що можуть забруднити камеру схову та предмети, які там знаходяться.

Особа, яка забула шифр або номер автоматизованої камери схову, вправі звернутися до адміністрації автостанції (автовокзалу) з письмовою заявою з проханням відчинити названу нею камеру і сплатити вартість цієї послуги.

Видача забутих, знайдених і нерозпізнаних речей здійснюється з оформленням відповідного акта, форма якого затверджується Мінтрансом, після детального опитування заявника і пред'явлення ним документів, що посвідчують особу.

За збереження забутих і знайдених речей у разі їх розпізнання, а також за збереження речей, вилучених з камер схову після встановленого строку зберігання, з їх власника справляється плата, про що видається квитанція.

125. У кімнаті матері і дитини надаються послуги пасажирам з дітьми віком до 10 років і вагітним жінкам.

Послуги в кімнатах для відпочинку надаються за плату на строк не більше доби.

Особам з дітьми віком до 5 років за їх бажанням можуть бути надані в першочерговому порядку всі види послуг, передбачені на автостанції.

126. Начальник автостанції несе відповідальність за технічний і санітарно-гігієнічний стан будівель, споруд та обладнання автостанції.

127. Обов'язкове страхування пасажирів від нещасних випадків під час поїздки в автобусі, перебування на автостанції (автовокзалі) здійснюється згідно із законодавством.

128. Про нещасні випадки, травми, тілесні пошкодження, що сталися з пасажиром в автотранспорті, на автостанції (автовокзалі), представник пасажирського перевізника зобов'язаний за участю двох свідків скласти акт у двох примірниках за зразком, що додається. Один примірник акта залишається у справах пасажирського перевізника, а другий видається пасажиру або його родичам.

129. Не складається акт, коли нещасний випадок стався з пасажиром за обставин, безпосередньо не пов'язаних з поїздкою, або коли він знаходився за межами автостанції тощо.