• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Програма від 26.10.2001 № 1403
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Програма
  • Дата: 26.10.2001
  • Номер: 1403
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Програма
  • Дата: 26.10.2001
  • Номер: 1403
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 26 жовтня 2001 р. N 1403
Київ
Про затвердження Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1637 від 13.12.2004 )
З метою поліпшення розвитку донорства крові та її компонентів, запровадження сучасних технологій їх заготівлі та переробки Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Програму розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки (додається).
2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям у двомісячний термін розробити регіональні програми розвитку донорства крові та її компонентів і подати їх на затвердження Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
3. Міністерству фінансів, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції щороку під час формування проекту Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України передбачати цільові кошти на реалізацію заходів Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки, виходячи з реальних можливостей бюджету.
4. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям щороку під час розроблення проектів відповідних бюджетів передбачати кошти на реалізацію заходів Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки.
Міністерству охорони здоров'я та іншим центральним органам виконавчої влади вживати заходів для залучення до фінансування зазначеної Програми додаткових коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Координацію робіт, пов'язаних з виконанням Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки, покласти на Міністерство охорони здоров'я.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 жовтня 2001 р. N 1403
ПРОГРАМА
розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки
Загальні положення
Ця Програма спрямована на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я щодо задоволення потреб населення України в донорській крові, її компонентах і виготовлених з них препаратах.
Служба крові України побудована за територіальним принципом і складається з 68 станцій переливання крові, з них 25 обласних і 43 міські станції, та 600 відділень переливання крові, які входять до складу лікарень. Головним завданням закладів та установ, що здійснюють взяття, переробку, зберігання, реалізацію донорської крові, її компонентів і виготовлення з них препаратів (далі - закладів служби крові), є забезпечення лікувально-профілактичних закладів гемотрансфузійними середовищами в обсязі, необхідному для надання медичної допомоги під час лікування тяжких гострих та хронічних захворювань, невідкладних станів, а також у надзвичайних ситуаціях (стихійне лихо, техногенні катастрофи тощо). Фінансування закладів служби крові здійснюється з місцевих бюджетів.
Напружена економічна ситуація в Україні ускладнила діяльність закладів служби крові. Недостатність фінансування для придбання обладнання і матеріалів для взяття крові та заготівлі плазми, тест-систем для тестування донорської крові на трансфузійні інфекції, використання застарілих, не завжди безпечних технологій призвели до різкого зменшення кількості донорів.
Протягом 1995-2000 років кількість донорів зменшилася на 39 відсотків, що спричинило зниження обсягів заготівлі крові з 614595,4 до 372016,4 літра (39,5 відсотка). На одного жителя України припадає лише 7,5 мілілітра заготовленої донорської крові, тоді як згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я оптимальна потреба становить 12-15 мілілітрів.
Такий стан справ склався із заготівлею плазми і виготовленням препаратів крові, обсяг яких зменшився відповідно на 34,4 і 49,3 відсотка.
Останніми роками забезпечення медичних закладів та установ компонентами і препаратами крові знизилося до критичного рівня. Зношеність основних фондів закладів служби крові становить 95-98 відсотків.
Заготівля крові та плазми провадиться переважно у скляній тарі, що не відповідає міжнародним стандартам якості виготовлення препаратів крові та її компонентів, а також потребує застосування значної кількості витратних матеріалів, зокрема змонтованих ручним способом систем-магістралей з гумової трубки, що не забезпечує функціонування єдиної замкнутої системи і може спричинити інфікування крові, плазми та виготовлених з неї препаратів.
Під час заготівлі крові у скляну тару існує необхідність первинної переробки її компонентів, для чого використовується додатково скляна тара та інші витратні матеріали, що потребує також значних фінансових витрат.
Препарати крові виготовляються на кожній станції переливання крові окремо. Технологія виготовлення препаратів застаріла. Через відсутність обладнання не проводиться вірусінактивація препаратів плазми, не застосовуються ультрафільтрація і хроматографія.
Слабка матеріальна база станцій переливання крові гальмує широке впровадження в Україні економічно вигідного методу заготівлі плазми.
Загострилася проблема інфекційної безпеки компонентів донорської крові та виготовлених з неї препаратів. Якщо в 1995 році на 100 тис. донацій виявлено 5,4 звернення ВІЛ-інфікованих, то в 2000 році цей показник зріс до 75,9. Серед осіб, які виявили бажання стати донорами, загальна кількість ВІЛ-інфікованих у 2000 році становила 3469 чоловік. Ситуація, що склалася, потребує додаткових заходів для забезпечення інфекційної безпеки донорської крові.
Зменшення кількості донорів, зношеність виробничого обладнання, зниження виробничих показників діяльності закладів служби крові зумовили розроблення цієї Програми.
Мета та основні завдання Програми
Метою Програми є розвиток донорства, інфекційна безпека, впровадження сучасних технологій заготівлі та зберігання крові, її компонентів і виготовлення з них препаратів, задоволення потреби населення України в якісних компонентах крові за мінімальною вартістю і з максимальною безпекою та ефективністю.
Основні завдання Програми:
зниження витрат на донорство, взяття плазми та виробництво препаратів за рахунок більш ефективної експлуатації наявного обладнання, використання сучасних технологій, раціональної організації праці;
доведення матеріально-технічного оснащення закладів служби крові до нормативних вимог;
забезпечення максимальної безпеки донорської крові та її компонентів;
розвиток безоплатного донорства шляхом забезпечення соціальних гарантій і пільг донорам відповідно до законодавства, широке залучення засобів масової інформації до пропаганди безоплатного донорства;
розвиток матеріально-технічного забезпечення, впровадження автоматизації та комп'ютеризації, створення єдиної національної бази даних закладів служби крові;
застосування методу автоматичного плазмаферезу, використання для заготівлі крові та її компонентів виключно пластикатної тари;
розроблення нормативно-технічної документації з урахуванням вимог європейських і світових стандартів;
розроблення нормативів забезпечення лікувально-профілактичних закладів гемотрансфузійними середниками;
реорганізація виробничої інфраструктури служби крові шляхом створення плазмоцентрів і визначення найбільш потужних регіональних (міжрегіональних) центрів крові та впровадження сучасних технологій виробництва високоякісних препаратів крові, що дасть змогу ефективно використовувати наявні ресурси та кадровий потенціал, забезпечувати лікувально-профілактичні заклади препаратами крові відповідно до їх потреб;
розширення наукових досліджень з питань служби крові;
розширення міжнародного співробітництва.
Фінансове забезпечення Програми
Фінансування Програми здійснюватиметься відповідно до законодавства за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також заінтересованих суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, громадських організацій, міжнародних фінансових організацій та інших джерел, не заборонених законодавством.
Механізм управління та здійснення контролю за виконанням Програми
Для координації та здійснення контролю за виконанням заходів, передбачених цією Програмою, МОЗ утворює Єдиний координаційний медичний центр, на який покладається:
планування обсягів заготівлі крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності служби крові;
забезпечення взаємодії між виконавцями завдань Програми;
координація робіт із створення Національного реєстру донорів крові та її компонентів.
Прогноз результатів виконання Програми
Виконання Програми дасть змогу збільшити обсяги і номенклатуру заготівлі крові та виробництва препаратів з неї до норм, передбачених Всесвітньою організацією охорони здоров'я, задовольнити потреби населення у компонентах крові у повному обсязі.
Заходи щодо виконання Програми
1. Забезпечувати надання соціальних гарантій та пільг, передбачених статтями 10 і 11 Закону України "Про донорство крові та її компонентів", донорам-військовослужбовцям, курсантам військових навчальних закладів, студентам.
Міноборони, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
2. Розробити та подати проекти відповідних нормативно-правових актів з питань удосконалення порядку нагородження донорів та присвоєння звання "Почесний донор України".
МОЗ, Академія медичних наук,
Міноборони, Мінтранс, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2005 рік.
3. Пропагувати серед населення безоплатне здавання крові та її компонентів і участь активних донорів крові у здійсненні плазмоцитаферезу.
МОЗ, Академія медичних наук, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації разом з
Національним комітетом Товариства
Червоного Хреста.
Постійно.
4. Утворити Національний реєстр донорів крові та її компонентів шляхом запровадження методу кодування даних про донорів, що забезпечить обмін інформацією між закладами охорони здоров'я про осіб, які не можуть допускатися до виконання донорських функцій.
МОЗ, Академія медичних наук,
Міноборони, Мінтранс, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2003-2004 роки.
5. Забезпечувати виготовлення препаратів крові виключно з обстеженої в установленому порядку донорської крові (плазми).
МОЗ, Академія медичних наук, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
6. Вживати заходів для проведення в установах та закладах охорони здоров'я обов'язкової імунізації проти гепатиту В донорів компонентів крові.
МОЗ, Академія медичних наук, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
7. Забезпечувати обов'язкову шестимісячну карантинізацію всієї донорської плазми, що надходить для виробництва препаратів.
МОЗ, Міноборони, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
8. Організовувати постачання лабораторіям закладів служби крові тестсистем для обстеження донорської крові та її компонентів на ВІЛ/СНІД, гепатити В і С, сифіліс.
МОЗ, Академія медичних наук,
Міноборони, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
9. Оснастити лабораторії закладів служби крові новітнім уніфікованим лабораторним обладнанням для використання різних типів тест-систем.
МОЗ, Академія медичних наук,
Міноборони, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2002-2005 роки.
10. Забезпечити Центр інфекційної безпеки донорської крові, її компонентів і виготовлених з них препаратів при МОЗ апаратурою та обладнанням для тестування донорської крові на тест-системах ІФА (імуноферментним методом), стандартними панелями діагностичних сироваток та низькотемпературними холодильниками для зберігання зразків донорської крові.
МОЗ, Академія медичних наук.
2005 рік.
11. Забезпечити заготівлю крові у пластикатній тарі та отримання плазми для виробництва її препаратів методом автоматичного плазмаферезу, оснастити з цією метою заклади служби крові необхідним обладнанням та устаткуванням.
МОЗ, Академія медичних наук,
Міноборони, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
Постійно.
12. Оснастити Кримську республіканську, Донецьку, Одеську, Харківську обласні та Володимир-Волинську станції переливання крові, Київський міський центр крові сучасним обладнанням для виготовлення високоякісних препаратів з плазми крові (ультрафільтрація, хроматографія, водопідготовка тощо).
МОЗ, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, Донецька,
Одеська, Харківська і Волинська
обласні, Київська міська
держадміністрації.
2003-2005 роки.
13. Забезпечити промислове виробництво кровозамінників, нових інфузійно-трансфузійних розчинів, стабілізаторів і препаратів крові для задоволення потреб закладів охорони здоров'я.
МОЗ, Академія медичних наук,
Державний науково-виробничий
комплекс заготівлі і збереження
крові та її компонентів.
2003-2007 роки.
( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1637 від 13.12.2004 )
14. Розробити техніко-економічне обгрунтування доцільності та можливості промислового виробництва препаратів крові на базі заводу-фракціонатора.
МОЗ, Міністерство економіки та з
питань європейської інтеграції.
2002 рік.
15. Впровадити у діяльність закладів служби крові сучасні методи тривалого зберігання клітин крові, в тому числі кріоконсервування еритроцитів у помірно низьких (-70 град. C) та ультранизьких (-165 град. C; -196 град. C) температурах.
МОЗ, Академія медичних наук.
2003-2007 роки.
16. Забезпечити Кримську республіканську, Донецьку, Одеську, Харківську обласні та Володимир-Волинську станції переливання крові, Київський міський центр крові авторефрижераторами для транспортування замороженої донорської плазми (з температурою - 20 град. C - -40 град. C).
МОЗ, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, Донецька,
Одеська, Харківська і Волинська
обласні, Київська міська
держадміністрації.
2003-2005 роки.
17. Оснастити відділи технічного контролю за якістю препаратів крові та кровозамінників закладів служби крові комплектами обладнання для виробничого контролю за якістю.
МОЗ, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські держадміністрації.
2003-2005 роки.
18. Обладнати Центральну та зональну (Інститут гематології та трансфузіології, Інститут патології крові та трансфузійної медицини Академії медичних наук) лабораторії державного контролю за якістю препаратів крові та кровозамінників новітніми комплектами лабораторного устаткування.
Академія медичних наук, МОЗ.
2004-2006 роки.
19. Забезпечити Інститут гематології та трансфузіології, Інститут патології крові та трансфузійної медицини Академії медичних наук, Житомирську, Рівненську, Чернігівську обласні клінічні лікарні обладнанням та устаткуванням для проведення терапії клітинами крові та гемопоетичними клітинами.
Академія медичних наук, МОЗ,
Житомирська, Рівненська,
Чернігівська
облдержадміністрації.
2003-2005 роки.
20. Утворити та оснастити необхідним обладнанням Єдиний координаційний медичний центр.
МОЗ, Академія медичних наук.
2002-2003 роки.
21. Створити сучасну систему взаємозв'язку обласних і міських закладів служби крові та Єдиного координаційного медичного центру.
МОЗ, Академія медичних наук,
Міноборони, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2003-2005 роки.
22. Визначити потребу закладів охорони здоров'я у препаратах крові та її компонентах, розробити науково обгрунтовані стандарти діяльності закладів служби крові.
МОЗ, Академія медичних наук,
Міноборони, Міністерство
економіки та з питань
європейської інтеграції.
2003 рік.
23. Розробити науково обгрунтовані стандарти доз та визначити періодичність проведення плазмаферезу на основі вивчення його впливу на здоров'я донорів.
Академія медичних наук, МОЗ.
2004 рік.
24. Розробити програмне забезпечення бази даних про донорів крові та її компонентів для Національного реєстру донорів крові.
Академія медичних наук, МОЗ, МНС,
Міноборони, Мінтранс.
2003 рік
25. Вивчити питання та у разі потреби вжити заходів для унеможливлення допуску до виконання донорських функцій осіб, які можуть бути інфіковані пріонами та перебували певний час в країнах, де були зафіксовані випадки пріонових інфекцій.
МОЗ, Академія медичних наук,
Національна академія наук, МЗС.
2002 рік.
26. Систематично висвітлювати проблеми донорського руху в засобах масової інформації.
Держкомінформ, МОЗ, Академія
медичних наук разом з
Національним комітетом Товариства
Червоного Хреста.
2002 рік.
27. Забезпечувати розроблення і тиражування інформаційних матеріалів з питань донорства крові та її компонентів.
МОЗ, Академія медичних наук, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації разом з
Національним комітетом Товариства
Червоного Хреста.
Постійно.
28. Підготувати ескізи тематичної марки та ілюстрованого конверта на донорську тему.
МОЗ, Академія медичних наук разом
з Національним комітетом
Товариства Червоного Хреста.
2002 рік.
29. Вивчити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо формування державного замовлення на випуск окремих товарів широкого вжитку з донорською символікою та символікою Товариства Червоного Хреста.
МОЗ, Академія медичних наук,
Міністерство економіки та з
питань європейської інтеграції,
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські держадміністрації разом з
Національним комітетом Товариства
Червоного Хреста.
2002-2003 рік.
30. Розробити техніко-економічне обгрунтування доцільності налагодження виробництва вітчизняної пластикатної тари для заготівлі крові та її компонентів.
МОЗ, Академія медичних наук,
Міністерство економіки та з
питань європейської інтеграції.
2003 рік.
31. Завершити розроблення технологій вірусної інактивації препаратів з донорської плазми, виготовлення факторів згортання крові та внутрішньовенного імуноглобуліна і впровадити їх у виробництво на базі Київського міського центру крові.
Національна академія наук,
Академія медичних наук, МОЗ.
2007 рік.
32. Розробити нові вітчизняні стабілізатори крові, препарати поліфункціональної дії на основі донорської плазми та забезпечити використання їх в закладах служби крові.
Академія медичних наук, МОЗ,
Міноборони, Мінтранс, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2002-2007 роки.
33. Здійснювати заходи для обміну досвідом вітчизняних фахівців з фахівцями інших країн, що мають розвинуту систему служби крові.
МОЗ, Академія медичних наук, МЗС.
Постійно.
34. Забезпечувати участь вітчизняних фахівців служби крові в міжнародних конференціях, з'їздах, симпозіумах з гематології та трансфузіології, сприяти у налагодженні співробітництва з Міжнародною Федерацією Товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
МОЗ, Академія медичних наук разом
з Національним комітетом
Товариства Червоного Хреста.
Постійно.
35. Поглиблювати партнерські відносини з міжнародними організаціями, ВООЗ, Міжнародним товариством з переливання крові (ISBT), фондом ООН з проблем народонаселення, Міжнародною Федерацією Товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
МОЗ, МЗС разом з Національним
комітетом Товариства Червоного
Хреста.
Постійно.