Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми "Здоровя нації" на 2002-2011 роки

20. Утворити науковий центр гігієни дітей та підлітків на базі інституту гігієни та медичної екології імені О.О. Марзеєва Академії медичних наук.

21. Розробити і впровадити форми перепідготовки педіатрів для роботи лікарем загальної практики.

Свідченням негативного впливу шкідливих виробничих чинників на працююче населення є те, що починаючи з 1989 року рівень професійної захворюваності має тенденцію до підвищення. Передусім це стосується вугільної промисловості.

Одним з головних завдань системи охорони здоров'я є максимальне збереження здоров'я працівників, особливо тих, що працюють в шкідливих і небезпечних умовах.

З метою поліпшення здоров'я працюючого населення, оздоровлення виробничого середовища, рівня захворюваності і травматизму, а також підвищення добробуту:

1. Розробити комплекс заходів щодо зниження рівня професійної захворюваності в усіх галузях промисловості і в сільському господарстві, де мають місце шкідливі виробничі чинники.

2. Науково обґрунтувати, розробити та здійснити на промислових підприємствах заходи медичної, психофізіологічної та психогігієнічної реабілітації професійної дієздатності робітників.

3. Забезпечити координацію роботи органів виконавчої влади, громадських організацій, що здійснюють нагляд за умовами праці і дотриманням гігієни та безпеки праці.

4. Удосконалити організацію санаторно-курортного оздоровлення працюючих, відновити цеховий принцип їх медичного обслуговування, заборонити закриття санаторіїв-профілакторіїв.

5. Створити безпечні умови праці в сільському господарстві шляхом здійснення системних заходів щодо зниження ризику для здоров'я працюючих.

6. Розробити та забезпечити здійснення за участю міжнародних організацій заходів з питань поліпшення гігієни та безпеки праці.

7. Удосконалити Національний і регіональний реєстри професійних захворювань з метою обґрунтування заходів щодо зниження рівня профзахворюваності.

8. Розробити і впровадити сучасні комп'ютерні інформаційні технології для проведення моніторингу стану виробничого середовища і оцінки здоров'я працюючого населення.

9. Забезпечити створення сучасної системи проведення медичного огляду працюючих у всіх галузях промисловості, сільському господарстві, на транспорті і водіїв індивідуальних транспортних засобів.

10. Сприяти подальшій участі України у міжнародному науково-технічному співтоваристві, в роботі з державними і недержавними міжнародними організаціями за актуальними напрямами охорони здоров'я працюючого населення.

11. Переглянути порядок встановлення втрати працездатності та проведення медичного огляду, професійного відбору працівників для важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці.

12. Створити умови для відпочинку, проведення реабілітаційних та професійно-прикладних занять у режимі робочого дня, післятрудового відновлення, профілактичних занять фізкультурно-спортивного спрямування.

Однією із складових політики соціально орієнтованої держави є піклування про здоров'я і добробут літніх людей.

В Україні спостерігаються такі негативні тенденції, як зростання смертності, скорочення тривалості життя. Кількість людей пенсійного віку збільшується, що обумовлює значне навантаження на працездатне населення та необхідність здійснення заходів щодо підвищення та збереження здоров'я людей похилого віку.

З метою вирішення проблем поліпшення здоров'я літніх людей, підвищення середньої очікуваної тривалості життя.

1. Забезпечувати пріоритетність у наданні медичної допомоги ветеранам праці, війни та інших категорій громадян, визначених законодавством.

2. Розширити мережу закладів з надання медико-соціальної допомоги особам, що вийшли з працездатного віку, за рахунок лікарень усіх рівнів, а також закладів охорони здоров'я, які надають допомогу особам похилого віку.

3. Створити при сільських амбулаторіях, дільничних лікарнях, поліклініках пункти прокату основних засобів догляду за важкими і хронічно хворими та інвалідами літнього віку.

4. Розвивати в усіх регіонах України мережу державних та комунальних спеціалізованих галузевих аптек для ветеранів війни, ветеранів праці та інших громадян похилого віку.

5. Створити сімейні лікарські амбулаторії в міських мікрорайонах та сільських населених пунктах з метою наближення первинної медико-санітарної допомоги до осіб похилого і старечого віку.

6. Включити до програм додипломної та післядипломної підготовки лікарів і медичних сестер курс з геронтології та геріатрії.

7. Забезпечити викладання у вищих і середніх медичних навчальних закладах основ з геронтології та геріатрії, що відповідають концепції розвитку охорони здоров'я в Україні.

8. Розробити комплексну реабілітаційну програму з підтримки здоров'я людей похилого і старечого віку.

Протягом багатьох років основними захворюваннями, які призводять до інвалідності, є захворювання системи кровообігу, злоякісні новоутворення, травми, отруєння та деякі інші наслідки впливу зовнішніх чинників, а також хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини, хвороби нервової системи.

Незважаючи на кількісне зменшення показників інвалідності, за останні роки відмічається збільшення первинно визнаних інвалідами у працездатному віці. Зростає інвалідність з дитинства.

З метою забезпечення інвалідам можливості жити повноцінним у соціальному, економічному та психічному відношенні життям:

1. Створити при управліннях охорони здоров'я обласних та міських держадміністрацій реабілітаційні ради, які б координували заходи з медичної реабілітації хворих та інвалідів.

2. Забезпечити проведення моніторингу стану здоров'я найбільш уразливих категорій інвалідів.

3. Створити можливості для отримання дітьми-інвалідами повноцінної загальної середньої освіти, посилити контроль за повнотою та якістю виконання шкільної програми в умовах їх домашнього навчання і в загальньоосвітніх школах з метою забезпечення їх соціальної адаптації.

4. Розширити можливості творчого і фізичного розвитку, сприяти позашкільному навчанню дітей-інвалідів, а також отриманню середньої і вищої освіти в загальних навчальних закладах за державним замовленням.

5. Розробити та запровадити в практику роботи дитячих лікарень (поліклінік) та центральних районних лікарень науково обґрунтовані стандарти медико-соціальної експертизи ступеня важкості інвалідизації дітей.

6. Сприяти розвитку мережі центрів реабілітації дітей-інвалідів. Розробити з науковим обґрунтуванням комплексну програму медичної, психопедагогічної і соціальної реабілітації та адаптації дітей-інвалідів у суспільстві.

7. Розробити програму профілактики найбільш поширених захворювань, які призводять до інвалідності в молодому віці.

8. Розробити рекомендації щодо створення системи підготовки спеціалістів вищої і I-IV рівнів акредитації для здійснення медико-соціальної реабілітації інвалідів.

9. Розробити і запровадити в практику роботи медико-соціальних експертних комісій науково обґрунтовані стандарти медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів.

Захворюваність і смертність внаслідок хронічних хвороб є надзвичайно високими і продовжують збільшуватися. Найбільш поширеними хворобами є серцево-судинні, онкологічні, ревматичні, неврологічні, хронічні респіраторні захворювання, діабет та алергічні прояви.

З метою зниження захворюваності, інвалідності та смертності, викликаних хронічними неінфекційними хворобами, у тому числі скорочення їх на 10 відсотків:

1. Розробити систему заходів з формування груп хворих підвищеного ризику на хронічні хвороби, їх оздоровлення та здійснення диспансерного нагляду.

2. Розробити скринінгову програму для раннього виявлення найбільш поширених форм хронічних неінфекційних хвороб.

3. Провести дослідження йододефіцитних захворювань в Україні та впровадити засоби їх профілактики.

4. Визначити потреби в наданні окремих видів медичної допомоги для поточного і перспективного планування ресурсів охорони здоров'я.

5. Розробити програму наукових досліджень з профілактики найбільш поширених неінфекційних хвороб.

Значна поширеність хвороб системи кровообігу, зростання числа випадків уперше виявлених захворювань, важкі наслідки щодо працездатності і життя хворих висувають цю патологію на одне з перших місць. Ризик їх виникнення збільшується.

З метою зниження смертності не менше ніж на 15 відсотків та скорочення захворюваності на серцево-судинні хвороби:

1. Впроваджувати освітні програми щодо профілактики хвороб системи кровообігу.

2. Створити кардіореєстр хворих на інфаркт міокарда за результатами обстеження і лікування.

3. Розробити і впровадити стандарти надання профілактичної, діагностичної, лікувальної, соціальної та реабілітаційної допомоги кардіологічним хворим.

4. Удосконалювати медико-соціальну систему реабілітації хворих, що перенесли інфаркт міокарда, інсульт та операції на серці і судинах.

5. Забезпечити подальший розвиток мережі закладів для надання спеціалізованої медичної допомоги особам із серцево-судинними хворобами (диспансери, лікарні, відділення).

Захворюваність і смертність від онкологічних захворювань зростають, ризик їх збільшується у зв'язку з несприятливою екологічною ситуацією в країні та значним постарінням населення.

Високий рівень захворюваності та смертності від них, стійкі тенденції до їх зростання, наявність онкологічних ефектів внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС свідчать про надзвичайну гостроту проблеми, зумовлюючи необхідність задіяння в системі протиракової боротьби не тільки закладів охорони здоров'я, а й установ інших галузей господарства, тобто про необхідність комплексного підходу до розв'язання проблеми.

З метою зниження захворюваності на злоякісні новоутворення, інвалідності і смертності від них:

1. Створити кадастр канцерогенонебезпечних підприємств, технологічних процесів та видів діяльності людини, що призводять до забруднення довкілля канцерогенними речовинами.

2. Розробити систему заходів щодо зменшення канцерогенного навантаження на людину.

3. Розробити програму генетичної профілактики онкологічних захворювань.

4. Розробити систему заходів з оздоровлення та здійснення диспансерного нагляду за особами з груп підвищеного ризику виникнення онкологічних захворювань.

5. Розробити сучасні ефективні методи своєчасної діагностики раку.

6. Зміцнити матеріально-технічну базу онкологічних закладів насамперед шляхом придбання діагностичної апаратури, сучасних апаратів для променевої терапії, гамма-терапевтичних препаратів, які відповідають вимогам МАГАТЕ, систем планування опромінення хворих, пристроїв для їх позиціювання тощо.

7. Створювати умови для пріоритетного розвитку виробництва вітчизняних хіміотерапевтичних, променевих препаратів.

8. Проводити аналіз віддалених результатів щодо заходів профілактики онкологічних захворювань на всіх рівнях.

9. Розробити і впровадити стандарти діагностики, лікування та реабілітації онкологічних хворих і забезпечити їх дотримання лікувально-профілактичними закладами.

10. З метою поточного і перспективного планування розвитку служби визначити потреби населення в онкологічній допомозі.

11. Забезпечувати функціонування центрального та регіональних канцер-реєстрів.

12. Створити мережу хоспісів для симптоматичного лікування онкологічних хворих у термінальній стадії.

13. Розробити програму санітарної просвіти населення з усіх аспектів онкологічної захворюваності.

14. Розробити Національну програму "Онкологія".

Захворюваність на хвороби крові, злоякісні захворювання кровотворної та лімфоїдної тканин та смертність від них мають тенденцію до зростання.

З метою зниження рівня смертності від хвороб крові, кровотворної та лімфоїдної тканин, зменшення летальності та інвалідизації хворих:

1. Проводити моніторинг захворюваності на хвороби крові, в тому числі на злоякісні захворювання кровотворної та лімфоїдної тканин і смертності від них.

2. Розробити і впровадити сучасні стандартні схеми діагностики та лікування.

3. Забезпечувати гематологічні відділення та регіональні гематологічні центри необхідним лабораторним устаткуванням та реактивами для сучасної діагностики гемобластозів.

4. Розробити і впровадити програму проведення скринінгових обстежень, діагностичних та лікувальних заходів у групах ризику на анемію.

Поширеність цукрового діабету має тенденцію до зростання. Діабет скорочує середню тривалість життя і призводить до тяжких побічних наслідків, зокрема таких, як діабетичні кризи, ампутації, ниркова недостатність, сліпота, високий рівень смертності серед дітей, народжених матерями, хворими на діабет, великий ризик розвитку вроджених вад.

З метою скорочення на одну третину ускладнень, пов'язаних з діабетом, зокрема сліпоти, ниркової недостатності, ампутацій, ускладнень під час вагітності, ішемічної хвороби серця:

1. Відновити в областях роботу ендокринологічних диспансерів.

2. Забезпечити 100 відсоткове охоплення диспансерним наглядом хворих на цукровий діабет та його ускладнення.

3. Удосконалити і впровадити методичні та навчальні програми навчання пацієнтів і членів їх сімей методам само- та взаємодопомоги у боротьбі з діабетом.

4. Забезпечити навчання хворих на діабет методам контролю за вмістом цукру в крові.

5. Забезпечити усіх хворих на цукровий діабет засобами, необхідними для введення інсуліну та здійснення самоконтролю.

6. Впровадити ефективне лікування хворих на цукровий діабет та його ускладнення сучасними методами на усіх рівнях надання медичної допомоги.

7. Створити Державний реєстр хворих на цукровий діабет, проводити довгостроковий моніторинг стану їх здоров'я.

8. Розширювати вітчизняне виробництво інсуліну.

9. Забезпечити заклади охорони здоров'я необхідними засобами лікування ендокринологічних хворих, ендокринологічні установи - засобами діагностики ендокринних захворювань, необхідним лабораторним устаткуванням.

10. Привести нормативи забезпечення населення ендокринологами у відповідність з потребою.

Алергії та бронхіальна астма справляють значний вплив на якість життя населення і рівень інвалідності. Ці хвороби мають тенденцію до поширення.

З метою послідовного та безперервного зниження рівня захворюваності, інвалідності та страждань, пов'язаних з хронічними респіраторними хворобами та алергічними проявами:

1. Удосконалити систему гігієнічної регламентації та реєстрації потенційно небезпечних факторів довкілля.

2. Обґрунтувати та впровадити державну систему моніторингу стану здоров'я населення, у тому числі біомоніторингу, у зв'язку з шкідливим впливом на здоров'я факторів довкілля.

3. Розробити нормативно-правові акти щодо захисту продуктів харчування, продовольчої сировини від забруднення канцерогенними речовинами, пестицидами, важкими металами та іншими токсичними речовинами.

4. Розробити диференційовані раціони харчування для дітей та дорослих з метою запобігання розвитку алергічних захворювань та бронхіальної астми.

5. Розробити програму профілактики, організації виявлення і лікування хворих на алергічні захворювання та бронхіальну астму.

6. Розробити та впровадити заходи щодо оздоровлення та диспансерного нагляду за особами з груп підвищеного ризику алергійних та респіраторних хвороб.

7. Забезпечити як найширше використання сучасних методів діагностики алергій на харчові продукти та інших алергічних станів.

8. Сприяти виробництву харчових продуктів з урахуванням потреб хворих на алергію.

9. Проводити просвітню роботу серед хворих і членів їх сімей з питань само- та взаємодопомоги щодо ускладнень алергічних хвороб.

В Україні спостерігаються високі показники стоматологічної захворюваності, що зумовлює необхідність здійснення першочергових заходів для поліпшення ситуації.

З метою забезпечення поступового зниження рівня стоматологічної захворюваності:

1. Розробити Національну і регіональні програми профілактики стоматологічних захворювань.

2. Поліпшувати поінформованість дітей, батьків і вчителів стосовно методів і засобів профілактики карієсу, залучаючи їх до санітарно-гігієнічного навчання.

3. Організовувати спеціалізовані служби (міжрегіональні центри тощо) для людей із стоматологічною патологією.

4. Забезпечити населення відповідно до потреб лікарями-стоматолагами та зубними техніками.

5. Проводити наукові дослідження з питань розроблення ефективних засобів, методів профілактики, діагностики і лікування стоматологічних захворювань та впровадити їх результати у практику охорони здоров'я.

У структурі смертності населення смертність від нещасних випадків, травм та отруєнь посідає третє місце. У структурі травм провідне місце займають побутові та дорожньо-транспортні травми.

Необхідно до 2010 року досягти 30-відсоткового послідовного скорочення смертності від нещасних випадків, травм та отруєнь, з цією метою:

1. Забезпечити аварійно-рятувальні та протипожежні служби спеціальними автотранспортними засобами, обладнанням, підготовленими кадрами.

2. Поліпшити стан існуючих та здійснювати будівництво нових доріг і транспортних шляхів, які б відповідали сучасним світовим стандартам.

3. Поліпшити нагляд за транспортними потоками, не допускати використання зношених, аварійно небезпечних транспортних засобів та таких, що вичерпали свій технічний ресурс.

4. Розробити перелік медичного оснащення притрасових закладів охорони здоров'я.

5. Відкрити в усіх обласних центрах та великих містах лікарні швидкої та невідкладної допомоги.

6. Удосконалити діяльність служби швидкої та невідкладної медичної допомоги в сільській місцевості.